Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інститут клінічної фізіології АН УРСР наукова установа в системі Академії наук УРСР що існувала в 1934 1953 роках Створе

Інститут клінічної фізіології АН УРСР

Інститут клінічної фізіології АН УРСР

Інститут клінічної фізіології АН УРСР — наукова установа в системі Академії наук УРСР, що існувала в 1934—1953 роках. Створена й очолена академіком Олександром Богомольцем задля проведення досліджень у галузі біомедичних наук. Інститут згуртував у своєму складі більшість видатних вчених у галузі фізіології, патофізіології та медицини того періоду. 1953 року об'єднаний разом з Інститутом експериментальної біології та патології МОЗ у Інститут фізіології АН УРСР.

Інститут клінічної фізіології
image
Проєкт будівлі Інституту клінічної фізіології (1934-35)
Проєкт будівлі Інституту клінічної фізіології (1934-35)
Основні дані
Засновано 1934
Приналежність АН УРСР
Контакт
Ключові особи академік АН УРСР Богомолець Олександр Олександрович,
академік АН УРСР Кавецький Ростислав Євгенович
Адреса image Україна
вул. Виноградна, 4,
м. Київ
Тип академічна установа[d]

Передумови створення

Інститут створений у складі 2-го Відділу ВУАН за постановою Президії ВУАН від 9 травня 1934 року. Мав спочатку назву «Інститут по вивченню організму людини», його директором ще 12 квітня 1934 року був призначений Олександр Богомолець. До складу нового інституту ввійшли кафедри патофізіології, патологічної анатомії, загальної та застосовної фізіології ВУАН.

Кафедра патологічної фізіології була створена в червні 1929 року під керівництвом академіка Олександра Богомольця. До її складу входила лабораторія патологічної фізіології, яка працювала на базі Інституту мікробіології та епідеміології ім. Д. К. Заболотного. На кафедрі та в лабораторії вивчалися проблеми функції ендокринних залоз (гіпофіза, підшлункової залози).

Кафедра загальної і застосовної фізіології утворена 1929 року в зв'язку з обранням академіком Олександра Леонтовича. 1930 року до кафедри долучено неврофізіологічну лабораторію, де працював у 1925—1931 роках Олександр Сковорода-Зачиняєв. У червні 1934 уже в складі Інституту клінічної фізіології була ліквідована лабораторія дослідження ВНД.

Кафедра патологічної анатомії була утворена в листопаді 1927 році як Патологоанатомічна комісія, очолював її академік Микола Мельников-Разведенков. До складу комісії увійшли також нештатні члени: професор Павло Кучеренко (заступник), прозектори Олександра Смирнова-Замкова та Григорій Квятковський, секретарем був лікар Борис Михайлович Соловйов. При комісії існували «Пантеон українських вчених» (колекція мозків), колекція препаратів органів людей, що загинули від отруйних газів, лабораторія расової патології, лабораторія наукового і науково-популярного кінематографу, лабораторія тканинних культур, Бюро для вивчення кров'яних угруповувань та бібліотека зі 100 книжок. При кафедрі планувалося відкриття Музею мозків видатних діячів УРСР та Музею патологічної анатомії. Музей було створено в рамках інституту, на момент захоплення Києва німецькими військами в 1941 році там знаходилося 32 мозки видатних вчених УРСР.

1936 року поблизу вже наявного двоповерхового корпусу Інституту експериментальної біології і патології НКОЗ на вул. Виноградній у Києві був побудований триповерховий головний корпус Інституту клінічної фізіології. Будівлю виконано в стилях постконструктивізму і стримлайну. У ній були лабораторії, аудиторія для семінарів, кабінети керівників інституту. Корпус спочатку зводився у стилі конструктивізму з характерними заокругленими торцями. Однак у період гострої критики авангардного стилю в СРСР архітектор Павло Альошин у 1934 році переробив проєкт. Будівлю мали оздобити рустом, карнизами, пілястрами та рельєфними панно. Водночас через брак коштів фасад виявився з деякими спрощеннями, зокрема не зробили панно. 1940 року завершено спорудження двоповерхової майстерні. Паралельно поруч з інститутом спорудили триповерховий житловий будинок для наукових співробітників. Тут отримала квартиру родина Олександра Богомольця. Навколо житлового будинку було розплановано парк.

Історія

Передвоєнний період

На 1 січня 1935 року в інституті працювали 34 працівники, серед яких було 5 академіків, 18 наукових співробітників, 5 науково-допоміжних працівників і 6 службовців

image
Завідувач відділу Володимир Воробйов

У 1934—1939 роках в інституті було 5 відділів:

У 1937 році в інституті також працювали комплексні групи з проблем вивчення старіння організму, впливу на організм зниженого атмосферного тиску, порушень серцево-судинної системи, цитотоксичної стимуляції. У серпні 1937 року їх керівники Ростислав Кавецький, Микола Сиротинін, Олександра Смирнова-Замкова, Ніна Медведєва, Микола Горєв були призначені офіційно Президією АН УРСР.До грудня 1936 року в інституті існував відділ психоневрології під керівництвом О. Ющенка.

Усього в інституті на початок 1940 року працювали 42 науковці. Відділ патофізіології на початок 1939 року мав 8 наукових співробітників, на початок 1940 року — 17; нормальної фізіології — 4 і 9 відповідно; патологічної анатомії — 5 і 6, клінічної медицини 6 і 11. Відділ нормальної анатомії існував до 1939 року, коли в ньому працювали 3 співробітники. У 1939 році його було розформовано, а замість нього утворено відділ експериментальної офтальмології з 4 співробітниками.

При інституті також діяла майстерня, яка створювала потрібні науковцям прилади, зокрема крутильні ваги, кімографи, манометри, вакуумні насоси, лічильники часу, столи для штучного дихання.

У 1935—1940 роках в інституті було організовано низку щорічних тематичних конференцій з проблем клінічної фізіології, які мали всесоюзне значення. Провели окремі конференції з алергії (1936), недостатності кровообігу (1937), шоку (1937), гіпертонії (1939), генезу та профілактики старіння, з фізіології та патології системи сполучної тканини. 1936 року також було проведено конференцію з питань медичної біології разом з Інститутом зоології і біології, а також Інститутом експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Також було проведено серію районних та обласних з'їздів лікарів, а також виїздних наукових конференцій, зокрема в Умані з питань алергології та онкології та Молдавській АРСР.

Бюджет інституту на початковому етапі постійно зростав: 125,5 тисяч карбованців у 1934 році, 201,7 у 1935, 281,0 у 1936, 406,1 у 1937 роках. Додатково у жовтні 1934 року було виділено 6 тисяч карбованців на роботу кафедри Миколи Стражеска, а у червні 1935 року вирішено просити НКОЗ побудувати для неї додатковий поверх у терапевтичній клініці на більварі Шевченка 17 .

Німецько-радянська війна

В евакуації

Під час радянсько-німецької війни більша частина співробітників була евакуйована. Інститут працював в Уфі, зокрема деякі лабораторії співпрацювали на Уфімській станції переливання крові, створюючи нові методи заготівлі консервованої крові. Частина вчених була в діючій армії, зокрема Іван Іщенко служив на посаді головного хірурга Південно-Західного фронту, Ростислав Кавецький — старшим інспектором-консультантом фронтового евакоштабу Південно-Західного і Сталінградського фронтів, Володимир Василенко — головним терапевтом 1-го Українського фронту,  — головним терапевтом 3-го Українського фронту.

До інституту було також додано евакуйованих вчених з інших міст УРСР, зокрема Володимира Філатова й Віктора Протопопова, які організували відповідно офтальмологічні та психіатричні дослідження. До колективу інституту доєдналися Євген Татаринов та Георгій Фольборт, які продовжили роботу в інституті й після війни. Також до роботи було тимчасово залучено медиків , Ноя Морозовського, , С. В. Михайловського.

За час перебування в евакуації інститут виготовляв, а також досліджував властивості антиретикулярної цитотоксичної сироватки. У липні 1942 року було проведено наукову конференцію, присвячену цьому препарату. У 1943 році виготовлено понад 2 мільйони доз сироватки. Також було досліджено можливість повторного взяття крові у донорів (Надія Юдіна), вивчено наслідки використання ефедрину та [en] під час переливання крові (Микола Горєв), створено безпечний інсектицид проти вошей (Олександр Леонтович), досліджено функцію гемато-паренхіматозного бар'єра (Микола Стражеско, Олександра Смирнова-Замкова), вивчено патогенез раневого сепсису (Микола Стражеско). Під час евакуації 5 співробітників інституту захистили докторські дисертації: зокрема Ніна Медведєва на тему «Кортикалін» і Василь Комісаренко на тему «Патогенез інсулінового шоку», а також Юрій Спасокукоцький, Надія Юдіна та Олег Богомолець.

image
Федір Богатирчук — директор Інституту експериментальної медицини за німецької адміністрації в Києві

В окупації

Під час німецької окупації Києва 1941—1943 років будівлю інституту займала адміністрація київського міського комісара Райхскомісаріату Україна. Тим часом Київська міська управа ухвалила рішення про приєднання Науково-дослідного інституту експериментальної біології і патології до Інституту клінічної фізіології. Новостворений Інститут експериментальної медицини очолив Федір Богатирчук.

Серед співробітників ІЕМ були Іван Базилевич, Микола Сиротинін, , лабораторією гістології завідувала .

Післявоєнний період

Інститут було повернуто до Києва у травні-квітні 1944 року. Станом на липень 1944 інституту був призначений штатний розпис у 74 посади, з них 43 наукових. Станом на 1945 рік в інституті були такі відділи:

  • патологічної фізіології (керівник Олег Богомолець)
  • патологічної анатомії (керівниця Олександра Смирнова-Замкова)
  • клінічної медицини (керівник Микола Стражеско)
  • психоневрології (керівник Віктор Протопопов)
  • експериментальної офтальмології (керівник Володимир Філатов)

Також до складу інституту входили дві лабораторії: експлантації тканин (керівник Олександр Тимофеєвський) та вивчення впливу пониженого атмосферного тиску на організм (керівник Микола Сиротинін).

У 1946—1953 директором Інституту клінічної фізіології АН УРСР був професор Ростислав Кавецький. Станом на початок 1947 року в інституті займалися вдосконаленням методів лікування за допомогою антиретикулярної цитотоксичної сироватки та методів її отримання. Також вивчали фізіологію сполучної тканини та вегетативної нервової системи. Серед тем інституту були закінчені роботи академіка АН УРСР Григорія Маркелова «Вегетативна нервова система, її структура і функція», члена-кореспондента АН УРСР Олександри Смирнової-Замкової — з вивчення основної аргірофільної речовини, група робіт з філогенезу фізіологічної системи та з фізіології вегетативної нервової системи члена-кореспондента АН УРСР Ніни Медведєвої. У 1946—1947 році в інституті працювали 5 академіків та 6 членів-кореспондентів АН УРСР, 17 докторів і 13 кандидатів наук. При цьому Президія АН УРСР констатувала нестачу молодших наукових співробітників та аспірантів.

У 1948—1949 роках до складу вченої ради інституту входили: Ростислав Кавецький (голова), академіки Микола Стражеско, Володимир Філатов, Віктор Протопопов, Макс Губергріц, академік АМН СРСР, член-кореспондент АН УРСР Олександр Тимофєєвський, члени-кореспонденти Олександра Смирнова-Замкова, Василь Комісаренко, Євген Татаринов, Микола Сиротинін, Георгій Фольборт, Олександр Лур'є, Іван Іщенко, член-кореспондент АМН СРСР, професор Микола Горєв, доктори медичних наук Петро Марчук (вчений секретар), Юрій Спасокукоцький, Федір Примак, Олег Богомолець, кандидат медичних наук М. Т. Могила (представник партійної організації), представник профспілкової організації.

З серпня 1946 року до січня 1947 року директор інституту Ростислав Кавецький перебував у відрядженні в США, а обов'язки директора виконував Олег Богомолець. Головною тематикою інституту на 1947 рік президія АН УРСР затвердила «Проблему фізіологічної системи сполучної тканини». Того ж року в інституті було проведено конференцію з проблем гіпоксії.

У 1948 році в інституті було відновлено відділ нормальної фізіології та реорганізовано лабораторію з вивченню впливу оточення на організм людини у відділ порівняльної патології. Того ж року Георгія Фольборта призначили завідувачем відділу нормальної фізіології, відділ загальної фізіології очолив Бабський, Євгена Татаринова призначили на посаду завідувача лабораторією реактивності організму, а Ростислав Кавецький очолив відділ патофізіології. 9–12 жовтня 1948 року в інституті відбулася конференція з проблем кисневої недостатності.

10–13 грудня 1949 року відбулася конференція щодо вікових змін обміну речовин і реактивності організму.

5 травня 1950 року на засіданні Президії АН УРСР голова Відділу біологічних наук Павло Свириденко розкритикував інститут за недостатню увагу до наукової спадщини Івана Павлова. 21 липня, після так званої «павловської сесії» АН СРСР у Москві, Інститут клінічної фізіології було додатково розкритиковано як такий, що «не став центром УРСР в галузі фізіології», за винятком відділів Віктора Протопопова та Георгія Фольборта. Відділ загальної фізіології й відділ фізіології травлення та трофічних функцій було приєднано до відділу нормальної фізіології Фольборта.

Інститут організовував сесію, присвячену 75-річчю від дня народження В. П. Філатова 13–14 грудня 1950 року, а 20–23 грудня — конференцію з питань кисневої терапії.

У 1950 році було також створено лабораторію морфології нервової системи під керівництвом Ії Володимирівни Торської

У 1951 році було реорганізувано відділ психіатрії у відділ фізіології та патології вищої нервової діяльності з лабораторією для вивчення вищої нервової діяльності людини і тварини та психіатричною клінікою. При відділі ненормальної фізіології утворили лабораторії фізіології травлення, трофічних функцій, фізіології сільськогосподарських тварин, а при відділі патофізіології — лабораторію кортико-вісцеральної патології. Інститут звернувся до Президії АН УРСР з проханням збільшити штати на 49 посад.

Основні наукові результати

Дослідження інституту були спрямовані на опис фізіологічної системи сполучної тканини, зокрема щодо дії так званої «антиретикулярної цитотоксичної сироватки», як стимулятора імунітету та регенерації тканин. Також дослідження були спрямовані на вивчення механізмів довголіття людини, зокрема вплив на нього умов гіпоксії.

Низка дослідників працювали над анатомією та фізіологією нервової системи, а також вивчали вищу нервову діяльність.

У галузі патофізіології працівники інституту вивчали патогенез захворювань серця та судин, онкологічних захворювань.

Одеська група під керівництвом Володимира Філатова досягла успіхів у галузі трансплантації тканин, зокрема тих, що формують око.

Видання

Інститут видавав «Медичний журнал АН УРСР» у 1934—1954 роках, в ньому публікувалися лише праці співробітників інституту. До складу редколегії «Медичного журналу» в 1948—1949 році входили — член-кореспондент АН УРСР Ростислав Кавецький (відповідальний редактор), академіки — Микола Стражеско, Володимир Філатов, Віктор Протопопов, Макс Губергріц, члени-кореспонденти — Василь Комісаренко, Георгій Фольборт, професор Микола Горєв, доктор медичних наук Петро Марчук (секретар), доктор медичних наук Олег Богомолець, представник Міністерства охорони здоров'я.

Відомі науковці

Директори

  • Олександр Богомолець 1934-1946
  • Ростислав Кавецький 1946-1953
  • Олег Богомолець (в. о.) 1946-1947

Члени АН УРСР, АН СРСР, АМН СРСР

Інші

Примітки

  1. Історія Національної Академії наук України. 1929—1933 : Документи і матеріали [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] / упоряд. Т. В. Вересовська [та ін.] ; відп. ред. П. С. Сохань [та ін.]; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. — К.: [б.в.], 1998. — 542 c. С. 210—211
  2. Історія Національної Академії наук України. 1934—1937 : Документи і матеріали, с. 403
  3. Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1927 рік [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.] / Всеукраїнська Академія наук. — Київ: Друк. Всеукраїнської Академії наук, 1928. — 146 с., с. 56-57
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2014. Процитовано 17 жовтня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 16 червня 2020.
  7. Звонкова Г. Л. Академия наук Украины: экскурс в 1930-е годы [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // Дослідження з історії техніки: збірник наукових праць. — 2012. — Вип. 15. — С. 94–101
  8. Академія наук у другій п'ятирічці [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Вісті Академії наук УСРР, 1937, № 6-7, с. 102
  9. Історія Національної Академії наук України. 1934—1937 : Документи і матеріали, с. 476
  10. Історія Національної Академії наук України. 1934—1937 : Документи і матеріали, с. 455
  11. Проблематика і основні покажчики роботи АН УРСР в 1940 р [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.] / Академія наук УРСР; уклад.: Б. М. Гарцман та ін.; ред. А. О. Сапєгін. — Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1940. — 64 с., с. 50
  12. Звернення Президента АН УРСР акад. О. О. Богомольця до голови РНК УРСР М. С. Хрущова про першочергові заходи щодо успішного відновлення діяльності установ Академії. 1 лютого 1946 р. У кн. Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 604 c. [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.], с. 65
  13. П. Д. Марчук. Конференция по проблемам шока. Природа, №3, 1938 [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.], с. 146-147(рос.)
  14. О. В. Палладін. Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, 1919—1944 [ 1 січня 2019 у Wayback Machine.] — Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1944. — 109 с., с. 78-83
  15. Академія наук у другій п'ятирічці [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Вісті Академії наук УСРР, 1937, № 6-7, с. 114
  16. Академія наук у другій п'ятирічці [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Вісті Академії наук УСРР, 1937, № 6-7, с. 121
  17. Академія Наук УРСР в другій п'ятирічці. Вісті Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки: щомісячний журнал. — Київ: АН УСРР. № 6-7 [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] / відп. ред. О. В. Палладін. — 1937. — 144 С. 66-141.
  18. Історія Національної Академії наук України. 1934—1937 : Документи і матеріали, с. 411, 423
  19. Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007 та 24-25.
  20. Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007 та с. 26.
  21. Звіт Інституту клінічної фізіології АН УРСР про роботу в евакуації. 7 липня 1944 р. У кн. Історія Національної академії наук України. 1941—1945 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2007. — 808 c[недоступне посилання з травня 2019], с. 265—266
  22. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  23. Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007 та с. 29.
  24. Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007 та с. 133.
  25. Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007 та с. 525.
  26. Звітна доповідь віце-президента АН УРСР акад. О. І. Білецького про роботу АН УРСР у 1946 році [Грудень 1946 р. — січень 1947 р.] У кн. Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 604 c. [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.], с. 105
  27. Протокол № 27 засідання Президії Академії наук УРСР від 13 листопада 1948 р. У кн. Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 604 c.[недоступне посилання з червня 2019], с. 65
  28. Касьяненко В. Г. Развитие морфологии человека и животных в Академии наук Украинской ССР [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] Вестник зоологии, 1967 год, № 5 (сентябрь-октябрь), с. 15-27(рос.)
  29. О. В. Палладін. Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, 1919—1944 [ 1 січня 2019 у Wayback Machine.] — Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1944. — 109 с., с. 82

Література

  • Стражеско, М. Д.; Примак, Ф. Я. (1944). До історії організації та діяльності клінічного відділу Інституту клінічної фізіології Академії наук Української РСР. Медичний журнал АН УРСР. 13: 257−262.
  • Марчук П. Д. Десятиріччя Інституту клінічної фізіології Академії наук УРСР// Вісті АН УРСР. −1945. − № 2/3. − С. 50−55

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Institut klinichnoyi fiziologiyi AN URSR naukova ustanova v sistemi Akademiyi nauk URSR sho isnuvala v 1934 1953 rokah Stvorena j ocholena akademikom Oleksandrom Bogomolcem zadlya provedennya doslidzhen u galuzi biomedichnih nauk Institut zgurtuvav u svoyemu skladi bilshist vidatnih vchenih u galuzi fiziologiyi patofiziologiyi ta medicini togo periodu 1953 roku ob yednanij razom z Institutom eksperimentalnoyi biologiyi ta patologiyi MOZ u Institut fiziologiyi AN URSR Institut klinichnoyi fiziologiyi Proyekt budivli Institutu klinichnoyi fiziologiyi 1934 35 Proyekt budivli Institutu klinichnoyi fiziologiyi 1934 35 Osnovni dani Zasnovano 1934 Prinalezhnist AN URSR Kontakt Klyuchovi osobi akademik AN URSR Bogomolec Oleksandr Oleksandrovich akademik AN URSR Kaveckij Rostislav YevgenovichAdresa Ukrayina vul Vinogradna 4 m KiyivTip akademichna ustanova d Peredumovi stvorennyaInstitut stvorenij u skladi 2 go Viddilu VUAN za postanovoyu Prezidiyi VUAN vid 9 travnya 1934 roku Mav spochatku nazvu Institut po vivchennyu organizmu lyudini jogo direktorom she 12 kvitnya 1934 roku buv priznachenij Oleksandr Bogomolec Do skladu novogo institutu vvijshli kafedri patofiziologiyi patologichnoyi anatomiyi zagalnoyi ta zastosovnoyi fiziologiyi VUAN Kafedra patologichnoyi fiziologiyi bula stvorena v chervni 1929 roku pid kerivnictvom akademika Oleksandra Bogomolcya Do yiyi skladu vhodila laboratoriya patologichnoyi fiziologiyi yaka pracyuvala na bazi Institutu mikrobiologiyi ta epidemiologiyi im D K Zabolotnogo Na kafedri ta v laboratoriyi vivchalisya problemi funkciyi endokrinnih zaloz gipofiza pidshlunkovoyi zalozi Kafedra zagalnoyi i zastosovnoyi fiziologiyi utvorena 1929 roku v zv yazku z obrannyam akademikom Oleksandra Leontovicha 1930 roku do kafedri dolucheno nevrofiziologichnu laboratoriyu de pracyuvav u 1925 1931 rokah Oleksandr Skovoroda Zachinyayev U chervni 1934 uzhe v skladi Institutu klinichnoyi fiziologiyi bula likvidovana laboratoriya doslidzhennya VND Kafedra patologichnoyi anatomiyi bula utvorena v listopadi 1927 roci yak Patologoanatomichna komisiya ocholyuvav yiyi akademik Mikola Melnikov Razvedenkov Do skladu komisiyi uvijshli takozh neshtatni chleni profesor Pavlo Kucherenko zastupnik prozektori Oleksandra Smirnova Zamkova ta Grigorij Kvyatkovskij sekretarem buv likar Boris Mihajlovich Solovjov Pri komisiyi isnuvali Panteon ukrayinskih vchenih kolekciya mozkiv kolekciya preparativ organiv lyudej sho zaginuli vid otrujnih gaziv laboratoriya rasovoyi patologiyi laboratoriya naukovogo i naukovo populyarnogo kinematografu laboratoriya tkaninnih kultur Byuro dlya vivchennya krov yanih ugrupovuvan ta biblioteka zi 100 knizhok Pri kafedri planuvalosya vidkrittya Muzeyu mozkiv vidatnih diyachiv URSR ta Muzeyu patologichnoyi anatomiyi Muzej bulo stvoreno v ramkah institutu na moment zahoplennya Kiyeva nimeckimi vijskami v 1941 roci tam znahodilosya 32 mozki vidatnih vchenih URSR 1936 roku poblizu vzhe nayavnogo dvopoverhovogo korpusu Institutu eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi NKOZ na vul Vinogradnij u Kiyevi buv pobudovanij tripoverhovij golovnij korpus Institutu klinichnoyi fiziologiyi Budivlyu vikonano v stilyah postkonstruktivizmu i strimlajnu U nij buli laboratoriyi auditoriya dlya seminariv kabineti kerivnikiv institutu Korpus spochatku zvodivsya u stili konstruktivizmu z harakternimi zaokruglenimi torcyami Odnak u period gostroyi kritiki avangardnogo stilyu v SRSR arhitektor Pavlo Aloshin u 1934 roci pererobiv proyekt Budivlyu mali ozdobiti rustom karnizami pilyastrami ta relyefnimi panno Vodnochas cherez brak koshtiv fasad viyavivsya z deyakimi sproshennyami zokrema ne zrobili panno 1940 roku zaversheno sporudzhennya dvopoverhovoyi majsterni Paralelno poruch z institutom sporudili tripoverhovij zhitlovij budinok dlya naukovih spivrobitnikiv Tut otrimala kvartiru rodina Oleksandra Bogomolcya Navkolo zhitlovogo budinku bulo rozplanovano park IstoriyaPeredvoyennij period Na 1 sichnya 1935 roku v instituti pracyuvali 34 pracivniki sered yakih bulo 5 akademikiv 18 naukovih spivrobitnikiv 5 naukovo dopomizhnih pracivnikiv i 6 sluzhbovciv Zaviduvach viddilu Volodimir Vorobjov U 1934 1939 rokah v instituti bulo 5 viddiliv patologichnoyi fiziologiyi u 1934 1941 rokah pid kerivnictvom Mikoli Sirotinina normalnoyi fiziologiyi u 1936 1943 rokah pid kerivnictvom Oleksandra Leontovicha normalnoyi anatomiyi u 1935 1937 rokah pid kerivnictvom Volodimira Vorobjova patologichnoyi anatomiyi u 1934 1937 nazivavsya viddil patologichnoyi morfologiyi pid kerivnictvom Mikoli Melnikova Razvedenkova z 1938 roku pid kerivnictvom Oleksandri Smirnovoyi Zamkovoyi klinichnoyi medicini u 1941 45 rokah pid kerivnictvom Mikoli Strazheska U 1937 roci v instituti takozh pracyuvali kompleksni grupi z problem vivchennya starinnya organizmu vplivu na organizm znizhenogo atmosfernogo tisku porushen sercevo sudinnoyi sistemi citotoksichnoyi stimulyaciyi U serpni 1937 roku yih kerivniki Rostislav Kaveckij Mikola Sirotinin Oleksandra Smirnova Zamkova Nina Medvedyeva Mikola Goryev buli priznacheni oficijno Prezidiyeyu AN URSR Do grudnya 1936 roku v instituti isnuvav viddil psihonevrologiyi pid kerivnictvom O Yushenka Usogo v instituti na pochatok 1940 roku pracyuvali 42 naukovci Viddil patofiziologiyi na pochatok 1939 roku mav 8 naukovih spivrobitnikiv na pochatok 1940 roku 17 normalnoyi fiziologiyi 4 i 9 vidpovidno patologichnoyi anatomiyi 5 i 6 klinichnoyi medicini 6 i 11 Viddil normalnoyi anatomiyi isnuvav do 1939 roku koli v nomu pracyuvali 3 spivrobitniki U 1939 roci jogo bulo rozformovano a zamist nogo utvoreno viddil eksperimentalnoyi oftalmologiyi z 4 spivrobitnikami Pri instituti takozh diyala majsternya yaka stvoryuvala potribni naukovcyam priladi zokrema krutilni vagi kimografi manometri vakuumni nasosi lichilniki chasu stoli dlya shtuchnogo dihannya U 1935 1940 rokah v instituti bulo organizovano nizku shorichnih tematichnih konferencij z problem klinichnoyi fiziologiyi yaki mali vsesoyuzne znachennya Proveli okremi konferenciyi z alergiyi 1936 nedostatnosti krovoobigu 1937 shoku 1937 gipertoniyi 1939 genezu ta profilaktiki starinnya z fiziologiyi ta patologiyi sistemi spoluchnoyi tkanini 1936 roku takozh bulo provedeno konferenciyu z pitan medichnoyi biologiyi razom z Institutom zoologiyi i biologiyi a takozh Institutom eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi NKOZ URSR Takozh bulo provedeno seriyu rajonnih ta oblasnih z yizdiv likariv a takozh viyizdnih naukovih konferencij zokrema v Umani z pitan alergologiyi ta onkologiyi ta Moldavskij ARSR Byudzhet institutu na pochatkovomu etapi postijno zrostav 125 5 tisyach karbovanciv u 1934 roci 201 7 u 1935 281 0 u 1936 406 1 u 1937 rokah Dodatkovo u zhovtni 1934 roku bulo vidileno 6 tisyach karbovanciv na robotu kafedri Mikoli Strazheska a u chervni 1935 roku virisheno prositi NKOZ pobuduvati dlya neyi dodatkovij poverh u terapevtichnij klinici na bilvari Shevchenka 17 Nimecko radyanska vijna V evakuaciyi Pid chas radyansko nimeckoyi vijni bilsha chastina spivrobitnikiv bula evakujovana Institut pracyuvav v Ufi zokrema deyaki laboratoriyi spivpracyuvali na Ufimskij stanciyi perelivannya krovi stvoryuyuchi novi metodi zagotivli konservovanoyi krovi Chastina vchenih bula v diyuchij armiyi zokrema Ivan Ishenko sluzhiv na posadi golovnogo hirurga Pivdenno Zahidnogo frontu Rostislav Kaveckij starshim inspektorom konsultantom frontovogo evakoshtabu Pivdenno Zahidnogo i Stalingradskogo frontiv Volodimir Vasilenko golovnim terapevtom 1 go Ukrayinskogo frontu golovnim terapevtom 3 go Ukrayinskogo frontu Do institutu bulo takozh dodano evakujovanih vchenih z inshih mist URSR zokrema Volodimira Filatova j Viktora Protopopova yaki organizuvali vidpovidno oftalmologichni ta psihiatrichni doslidzhennya Do kolektivu institutu doyednalisya Yevgen Tatarinov ta Georgij Folbort yaki prodovzhili robotu v instituti j pislya vijni Takozh do roboti bulo timchasovo zalucheno medikiv Noya Morozovskogo S V Mihajlovskogo Za chas perebuvannya v evakuaciyi institut vigotovlyav a takozh doslidzhuvav vlastivosti antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki U lipni 1942 roku bulo provedeno naukovu konferenciyu prisvyachenu comu preparatu U 1943 roci vigotovleno ponad 2 miljoni doz sirovatki Takozh bulo doslidzheno mozhlivist povtornogo vzyattya krovi u donoriv Nadiya Yudina vivcheno naslidki vikoristannya efedrinu ta en pid chas perelivannya krovi Mikola Goryev stvoreno bezpechnij insekticid proti voshej Oleksandr Leontovich doslidzheno funkciyu gemato parenhimatoznogo bar yera Mikola Strazhesko Oleksandra Smirnova Zamkova vivcheno patogenez ranevogo sepsisu Mikola Strazhesko Pid chas evakuaciyi 5 spivrobitnikiv institutu zahistili doktorski disertaciyi zokrema Nina Medvedyeva na temu Kortikalin i Vasil Komisarenko na temu Patogenez insulinovogo shoku a takozh Yurij Spasokukockij Nadiya Yudina ta Oleg Bogomolec Fedir Bogatirchuk direktor Institutu eksperimentalnoyi medicini za nimeckoyi administraciyi v Kiyevi V okupaciyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Kiyeva 1941 1943 rokiv budivlyu institutu zajmala administraciya kiyivskogo miskogo komisara Rajhskomisariatu Ukrayina Tim chasom Kiyivska miska uprava uhvalila rishennya pro priyednannya Naukovo doslidnogo institutu eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi do Institutu klinichnoyi fiziologiyi Novostvorenij Institut eksperimentalnoyi medicini ocholiv Fedir Bogatirchuk Sered spivrobitnikiv IEM buli Ivan Bazilevich Mikola Sirotinin laboratoriyeyu gistologiyi zaviduvala Pislyavoyennij period Institut bulo povernuto do Kiyeva u travni kvitni 1944 roku Stanom na lipen 1944 institutu buv priznachenij shtatnij rozpis u 74 posadi z nih 43 naukovih Stanom na 1945 rik v instituti buli taki viddili patologichnoyi fiziologiyi kerivnik Oleg Bogomolec patologichnoyi anatomiyi kerivnicya Oleksandra Smirnova Zamkova klinichnoyi medicini kerivnik Mikola Strazhesko psihonevrologiyi kerivnik Viktor Protopopov eksperimentalnoyi oftalmologiyi kerivnik Volodimir Filatov Takozh do skladu institutu vhodili dvi laboratoriyi eksplantaciyi tkanin kerivnik Oleksandr Timofeyevskij ta vivchennya vplivu ponizhenogo atmosfernogo tisku na organizm kerivnik Mikola Sirotinin U 1946 1953 direktorom Institutu klinichnoyi fiziologiyi AN URSR buv profesor Rostislav Kaveckij Stanom na pochatok 1947 roku v instituti zajmalisya vdoskonalennyam metodiv likuvannya za dopomogoyu antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki ta metodiv yiyi otrimannya Takozh vivchali fiziologiyu spoluchnoyi tkanini ta vegetativnoyi nervovoyi sistemi Sered tem institutu buli zakincheni roboti akademika AN URSR Grigoriya Markelova Vegetativna nervova sistema yiyi struktura i funkciya chlena korespondenta AN URSR Oleksandri Smirnovoyi Zamkovoyi z vivchennya osnovnoyi argirofilnoyi rechovini grupa robit z filogenezu fiziologichnoyi sistemi ta z fiziologiyi vegetativnoyi nervovoyi sistemi chlena korespondenta AN URSR Nini Medvedyevoyi U 1946 1947 roci v instituti pracyuvali 5 akademikiv ta 6 chleniv korespondentiv AN URSR 17 doktoriv i 13 kandidativ nauk Pri comu Prezidiya AN URSR konstatuvala nestachu molodshih naukovih spivrobitnikiv ta aspirantiv U 1948 1949 rokah do skladu vchenoyi radi institutu vhodili Rostislav Kaveckij golova akademiki Mikola Strazhesko Volodimir Filatov Viktor Protopopov Maks Gubergric akademik AMN SRSR chlen korespondent AN URSR Oleksandr Timofyeyevskij chleni korespondenti Oleksandra Smirnova Zamkova Vasil Komisarenko Yevgen Tatarinov Mikola Sirotinin Georgij Folbort Oleksandr Lur ye Ivan Ishenko chlen korespondent AMN SRSR profesor Mikola Goryev doktori medichnih nauk Petro Marchuk vchenij sekretar Yurij Spasokukockij Fedir Primak Oleg Bogomolec kandidat medichnih nauk M T Mogila predstavnik partijnoyi organizaciyi predstavnik profspilkovoyi organizaciyi Z serpnya 1946 roku do sichnya 1947 roku direktor institutu Rostislav Kaveckij perebuvav u vidryadzhenni v SShA a obov yazki direktora vikonuvav Oleg Bogomolec Golovnoyu tematikoyu institutu na 1947 rik prezidiya AN URSR zatverdila Problemu fiziologichnoyi sistemi spoluchnoyi tkanini Togo zh roku v instituti bulo provedeno konferenciyu z problem gipoksiyi U 1948 roci v instituti bulo vidnovleno viddil normalnoyi fiziologiyi ta reorganizovano laboratoriyu z vivchennyu vplivu otochennya na organizm lyudini u viddil porivnyalnoyi patologiyi Togo zh roku Georgiya Folborta priznachili zaviduvachem viddilu normalnoyi fiziologiyi viddil zagalnoyi fiziologiyi ocholiv Babskij Yevgena Tatarinova priznachili na posadu zaviduvacha laboratoriyeyu reaktivnosti organizmu a Rostislav Kaveckij ocholiv viddil patofiziologiyi 9 12 zhovtnya 1948 roku v instituti vidbulasya konferenciya z problem kisnevoyi nedostatnosti 10 13 grudnya 1949 roku vidbulasya konferenciya shodo vikovih zmin obminu rechovin i reaktivnosti organizmu 5 travnya 1950 roku na zasidanni Prezidiyi AN URSR golova Viddilu biologichnih nauk Pavlo Sviridenko rozkritikuvav institut za nedostatnyu uvagu do naukovoyi spadshini Ivana Pavlova 21 lipnya pislya tak zvanoyi pavlovskoyi sesiyi AN SRSR u Moskvi Institut klinichnoyi fiziologiyi bulo dodatkovo rozkritikovano yak takij sho ne stav centrom URSR v galuzi fiziologiyi za vinyatkom viddiliv Viktora Protopopova ta Georgiya Folborta Viddil zagalnoyi fiziologiyi j viddil fiziologiyi travlennya ta trofichnih funkcij bulo priyednano do viddilu normalnoyi fiziologiyi Folborta Institut organizovuvav sesiyu prisvyachenu 75 richchyu vid dnya narodzhennya V P Filatova 13 14 grudnya 1950 roku a 20 23 grudnya konferenciyu z pitan kisnevoyi terapiyi U 1950 roci bulo takozh stvoreno laboratoriyu morfologiyi nervovoyi sistemi pid kerivnictvom Iyi Volodimirivni Torskoyi U 1951 roci bulo reorganizuvano viddil psihiatriyi u viddil fiziologiyi ta patologiyi vishoyi nervovoyi diyalnosti z laboratoriyeyu dlya vivchennya vishoyi nervovoyi diyalnosti lyudini i tvarini ta psihiatrichnoyu klinikoyu Pri viddili nenormalnoyi fiziologiyi utvorili laboratoriyi fiziologiyi travlennya trofichnih funkcij fiziologiyi silskogospodarskih tvarin a pri viddili patofiziologiyi laboratoriyu kortiko visceralnoyi patologiyi Institut zvernuvsya do Prezidiyi AN URSR z prohannyam zbilshiti shtati na 49 posad Osnovni naukovi rezultatiDoslidzhennya institutu buli spryamovani na opis fiziologichnoyi sistemi spoluchnoyi tkanini zokrema shodo diyi tak zvanoyi antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki yak stimulyatora imunitetu ta regeneraciyi tkanin Takozh doslidzhennya buli spryamovani na vivchennya mehanizmiv dovgolittya lyudini zokrema vpliv na nogo umov gipoksiyi Nizka doslidnikiv pracyuvali nad anatomiyeyu ta fiziologiyeyu nervovoyi sistemi a takozh vivchali vishu nervovu diyalnist U galuzi patofiziologiyi pracivniki institutu vivchali patogenez zahvoryuvan sercya ta sudin onkologichnih zahvoryuvan Odeska grupa pid kerivnictvom Volodimira Filatova dosyagla uspihiv u galuzi transplantaciyi tkanin zokrema tih sho formuyut oko VidannyaInstitut vidavav Medichnij zhurnal AN URSR u 1934 1954 rokah v nomu publikuvalisya lishe praci spivrobitnikiv institutu Do skladu redkolegiyi Medichnogo zhurnalu v 1948 1949 roci vhodili chlen korespondent AN URSR Rostislav Kaveckij vidpovidalnij redaktor akademiki Mikola Strazhesko Volodimir Filatov Viktor Protopopov Maks Gubergric chleni korespondenti Vasil Komisarenko Georgij Folbort profesor Mikola Goryev doktor medichnih nauk Petro Marchuk sekretar doktor medichnih nauk Oleg Bogomolec predstavnik Ministerstva ohoroni zdorov ya Vidomi naukovciDirektori Oleksandr Bogomolec 1934 1946 Rostislav Kaveckij 1946 1953 Oleg Bogomolec v o 1946 1947 Chleni AN URSR AN SRSR AMN SRSR Maks Gubergric Vasil Komisarenko Viktor Protopopov Mikola Strazhesko Volodimir Filatov Georgij Folbort Volodimir Vorobjov Mikola Goryev Mikola Melnikov Razvedenkov Oleksandra Smirnova Zamkova Inshi Ivan Bazilevich 1934 1941 takozh v okupaciyi 1941 1943PrimitkiIstoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1929 1933 Dokumenti i materiali 16 travnya 2021 u Wayback Machine uporyad T V Veresovska ta in vidp red P S Sohan ta in NAN Ukrayini Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo K b v 1998 542 c S 210 211 Istoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1934 1937 Dokumenti i materiali s 403 Zvidomlennya Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk u Kiyivi za 1927 rik 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Vseukrayinska Akademiya nauk Kiyiv Druk Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk 1928 146 s s 56 57 PDF Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2014 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2020 Zvonkova G L Akademiya nauk Ukrainy ekskurs v 1930 e gody 6 travnya 2021 u Wayback Machine Doslidzhennya z istoriyi tehniki zbirnik naukovih prac 2012 Vip 15 S 94 101 Akademiya nauk u drugij p yatirichci 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Visti Akademiyi nauk USRR 1937 6 7 s 102 Istoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1934 1937 Dokumenti i materiali s 476 Istoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1934 1937 Dokumenti i materiali s 455 Problematika i osnovni pokazhchiki roboti AN URSR v 1940 r 16 chervnya 2020 u Wayback Machine Akademiya nauk URSR uklad B M Garcman ta in red A O Sapyegin Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk URSR 1940 64 s s 50 Zvernennya Prezidenta AN URSR akad O O Bogomolcya do golovi RNK URSR M S Hrushova pro pershochergovi zahodi shodo uspishnogo vidnovlennya diyalnosti ustanov Akademiyi 1 lyutogo 1946 r U kn Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1946 1950 Chastina 1 Dokumenti i materiali NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t arhivoznavstva In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Red kol O S Onishenko golov red ta in Uporyad L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko K NBUV 2008 604 c 4 lipnya 2014 u Wayback Machine s 65 P D Marchuk Konferenciya po problemam shoka Priroda 3 1938 31 lipnya 2021 u Wayback Machine s 146 147 ros O V Palladin Akademiya nauk Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1919 1944 1 sichnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk URSR 1944 109 s s 78 83 Akademiya nauk u drugij p yatirichci 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Visti Akademiyi nauk USRR 1937 6 7 s 114 Akademiya nauk u drugij p yatirichci 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Visti Akademiyi nauk USRR 1937 6 7 s 121 Akademiya Nauk URSR v drugij p yatirichci Visti Akademiyi nauk Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki shomisyachnij zhurnal Kiyiv AN USRR 6 7 28 listopada 2019 u Wayback Machine vidp red O V Palladin 1937 144 S 66 141 Istoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1934 1937 Dokumenti i materiali s 411 423 L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko 2007 ta 24 25 L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko 2007 ta s 26 Zvit Institutu klinichnoyi fiziologiyi AN URSR pro robotu v evakuaciyi 7 lipnya 1944 r U kn Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1941 1945 Chastina 1 Dokumenti i materiali NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t arhivoznavstva In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Red kol O S Onishenko golov red ta in Uporyad L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko K NBUV 2007 808 c nedostupne posilannya z travnya 2019 s 265 266 Sebta T Toponimichni perejmenuvannya v okupovanomu Kiyevi 9 serpnya 2014 u Wayback Machine Kiyiv i kiyani Materiali shorichnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Muzej istoriyi mista Kiyeva K Kij 2010 Vip 10 S 195 213 L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko 2007 ta s 29 L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko 2007 ta s 133 L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko 2007 ta s 525 Zvitna dopovid vice prezidenta AN URSR akad O I Bileckogo pro robotu AN URSR u 1946 roci Gruden 1946 r sichen 1947 r U kn Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1946 1950 Chastina 1 Dokumenti i materiali NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t arhivoznavstva In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Red kol O S Onishenko golov red ta in Uporyad L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko K NBUV 2008 604 c 4 lipnya 2014 u Wayback Machine s 105 Protokol 27 zasidannya Prezidiyi Akademiyi nauk URSR vid 13 listopada 1948 r U kn Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1946 1950 Chastina 2 Dodatki NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t arhivoznavstva In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Red kol O S Onishenko golov red ta in Uporyad L M Yaremenko S V Starovojt O M Berezovskij V A Kuchmarenko K NBUV 2008 604 c nedostupne posilannya z chervnya 2019 s 65 Kasyanenko V G Razvitie morfologii cheloveka i zhivotnyh v Akademii nauk Ukrainskoj SSR 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Vestnik zoologii 1967 god 5 sentyabr oktyabr s 15 27 ros O V Palladin Akademiya nauk Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1919 1944 1 sichnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk URSR 1944 109 s s 82LiteraturaStrazhesko M D Primak F Ya 1944 Do istoriyi organizaciyi ta diyalnosti klinichnogo viddilu Institutu klinichnoyi fiziologiyi Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Medichnij zhurnal AN URSR 13 257 262 Marchuk P D Desyatirichchya Institutu klinichnoyi fiziologiyi Akademiyi nauk URSR Visti AN URSR 1945 2 3 S 50 55

Дата публікації:
Топ