Макс Мойсейович Губергріц (нар. 7 (19) січня 1886, Дерпт (нині Тарту, Естонія), за іншими даними народився у місті Ромни) — 6 травня 1951, Київ) — український радянський терапевт, доктор медицини (1917 рік), професор (1920 рік), академік АН УРСР (1949 рік), Заслужений діяч науки УРСР (1935 рік).
Макс Мойсейович Губергріц | |
---|---|
Народився | 7 (19) січня 1886 Дерпт Російська імперія (нині Тарту, Естонія), за іншими даними — Ромни |
Помер | 6 травня 1951 (65 років) Київ ·інфаркт міокарда |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Національність | юдей |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | медицина |
Заклад | Київський медичний інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медицини (1917) |
Науковий керівник | академік Образцов Василь Парменович, академік Павлов Іван Петрович |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | дослідження фізіології і патофізіології систем кровообігу, травлення, ендокрінологічних органів; вивчення діагностичної методології |
Нагороди |
Життєпис
Народився 7 січня 1886 року в м. Дерпт, нині Тарту, Естонія у сім'ї Мойсея Марковича Губергріца і Єлізавети Мойсеєвни Соскін. На час його народження батько навчався у Дерпті медицині в тамтешньому університеті. Макс Губергріц продовжив цю традицію і після закінчення в 1904 році із золотою медаллю Ревельської Олександрівської гімназії почав навчання на медичному факультеті в Юр'ївському університеті, проте в 1905 році перевівся на медичний факультет Університету Святого Володимира у Києві, який закінчив із відзнакою в 1911 році, залишившись працювати у клініці університету під керівництвом відомого науковця Василя Парменовича Образцова. Пізніше, з 1915 по 1917 рік, був у відрядженні в лабораторії видатного науковця, Нобелівського лауреата Івана Петровича Павлова (Петроград, нині Санкт-Петербург), де під його керівництвом Макс Мойсейович блискуче захистив докторську дисертацію «Найбільш вигідний спосіб диференціації зовнішніх подразників», а також провів серйозні експериментальні дослідження, які лягли в основу їх спільної роботи «Рефлекс волі» (1915 рік).
Від 1918 року Макс Мойсейович у Києві: у 1920-28 роках він завідував кафедрою спеціальної патології і терапії внутрішніх хвороб, з 1928 по 1951 рік — кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб Київського медичного інституту. Водночас у 1925-27 роках завідував кафедрою інфекційних недуг цього ж інституту, з 1930 по 1941 рік очолював клінічні відділи Українського НДІ харчування.
Помер 6 травня 1951 року від інфаркту міокарду, який він у себе діагностував сам, тоді як такі відомі професори як [ru], [ru], В. Х. Василенко, що його оглядали, наполягали на наявності у нього гострої хірургічної патології травної системи. Макс Мойсейович заповів після смерті дослідити своє серце, щоб доказати правильність діагнозу. Інфаркт міокарда був підтверджений..
Наукові здобутки
М. М. Губергріц опублікував близько 150 наукових робіт, у тому числі 6 монографій. Наукові дослідження присвячені головним чином питанням фізіології і патології кровообігу і травлення, питанням ендокринології, лікувального харчування, нейрогуморальній регуляції, проблемі болю, електрокардіографії. Запропонував методики вивчення функції підшлункової залози, описав низку симптомів хронічного панкреатиту та апендициту, змінах біохімічних показників крові при порушеннях діяльності внутрішніх органів. Очолював групу лікарів, які вивчали причини набрякової геморагічної еритеми. Під керівництвом М. М. Губергріца підготовлено понад 30 кандидатів і докторів наук.
Був членом , заступником голів правлінь Всесоюзного та Українського товариств терапевтів, редактором розділу «Терапія» 1-го видання «Великої медичної енциклопедії», членом редколегій журналів «Терапевтический архив», «Врачебное дело», «Радиационная медицина». Макс Мойсейович любив музику, живопис, підтримував дружні стосунки з українськими письменниками — Остапом Вишнею, Вандою Василевською, Семеном Скляренком, Натаном Рибаком.
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Примітки
- Грубергріц Макс Мойсейович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кутинський М. Некрополь України: Довідник про місце поховання або місце смерті історичних і культурних діячів України від давнини до сучасності: [Губергріц М. М. — укр. рад. терапевт, уродж. м. Ромни] // Дніпро. — 1991. — № 4. — С. 204.
- Особиста справа студента Юр'ївського університету М. М. Губергріца. Естонський історичний архів в Тарту. EAA.402.1.7905
- Губергриц М. М. Более выгодный способ дифференцирования внешних раздражений: Диссертация на степень доктора медицины, напис. в лаборатории И. П. Павлова. — Петроград, 1917.
- Медицинский сайт Surgeryzone© 2010. Губергриц — династия врачей. [1] [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Бурчинський Г. Й. М. М. Губергріц / Г. Й. Бурчинський, О. Я. Губергріц. — К.: Здоров'я, 1974. — 38 с.
- Пелещук А. П. Академик Макс Моисеевич Губергриц: (К 100-летию со дня рождения) // Врачеб. дело. — 1986. — № 1. — С. 122.
- Макс Моисеевич Губергриц // 150 лет Киевскому медицинскому институту. — К., 1991. — С. 86; 120; 122; 124; 125; 129; 131; 132.
- Сучасна українська енциклопедія. Т.6. — Харків, 2005.
- Макс Мойсейович Губергріц // Люди милосердя: Сторінки історії медицини Сумщини. — Суми, 2001. — С. 231.
Посилання
- Академік М. М. Губергріц: людина, яка відзначалася багатогранністю інтересів // Здоров'я України. — 2006. — № 22. [ 26 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Кафедра інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця[недоступне посилання з липня 2019]
- Його покликання : до 125-річчя від дня народж. акад. АН УРСР Макса Мойсейовича Губергріца : біобібліогр. покажч. літ. / Упр. охорони здоров'я Сум. облдержадмін., Сум. обл. наук. мед. б-ка; [відп. за вип. О. І. Пономаренко ; матеріал підгот. Р. А. Лисенко]. – Суми: [б.в.], 2011. – 12 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gubergric Maks Mojsejovich Gubergric nar 7 19 sichnya 1886 18860119 Derpt nini Tartu Estoniya za inshimi danimi narodivsya u misti Romni 6 travnya 1951 Kiyiv ukrayinskij radyanskij terapevt doktor medicini 1917 rik profesor 1920 rik akademik AN URSR 1949 rik Zasluzhenij diyach nauki URSR 1935 rik Maks Mojsejovich GubergricNarodivsya7 19 sichnya 1886 1886 01 19 Derpt Rosijska imperiya nini Tartu Estoniya za inshimi danimi RomniPomer6 travnya 1951 1951 05 06 65 rokiv Kiyiv infarkt miokardaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnistyudejDiyalnistlikarAlma materKiyivskij universitetGaluzmedicinaZakladKiyivskij medichnij institutVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medicini 1917 Naukovij kerivnikakademik Obrazcov Vasil Parmenovich akademik Pavlov Ivan PetrovichChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki doslidzhennya fiziologiyi i patofiziologiyi sistem krovoobigu travlennya endokrinologichnih organiv vivchennya diagnostichnoyi metodologiyiNagorodiZhittyepisNarodivsya 7 sichnya 1886 roku v m Derpt nini Tartu Estoniya u sim yi Mojseya Markovicha Gubergrica i Yelizaveti Mojseyevni Soskin Na chas jogo narodzhennya batko navchavsya u Derpti medicini v tamteshnomu universiteti Maks Gubergric prodovzhiv cyu tradiciyu i pislya zakinchennya v 1904 roci iz zolotoyu medallyu Revelskoyi Oleksandrivskoyi gimnaziyi pochav navchannya na medichnomu fakulteti v Yur yivskomu universiteti prote v 1905 roci perevivsya na medichnij fakultet Universitetu Svyatogo Volodimira u Kiyevi yakij zakinchiv iz vidznakoyu v 1911 roci zalishivshis pracyuvati u klinici universitetu pid kerivnictvom vidomogo naukovcya Vasilya Parmenovicha Obrazcova Piznishe z 1915 po 1917 rik buv u vidryadzhenni v laboratoriyi vidatnogo naukovcya Nobelivskogo laureata Ivana Petrovicha Pavlova Petrograd nini Sankt Peterburg de pid jogo kerivnictvom Maks Mojsejovich bliskuche zahistiv doktorsku disertaciyu Najbilsh vigidnij sposib diferenciaciyi zovnishnih podraznikiv a takozh proviv serjozni eksperimentalni doslidzhennya yaki lyagli v osnovu yih spilnoyi roboti Refleks voli 1915 rik Vid 1918 roku Maks Mojsejovich u Kiyevi u 1920 28 rokah vin zaviduvav kafedroyu specialnoyi patologiyi i terapiyi vnutrishnih hvorob z 1928 po 1951 rik kafedroyu propedevtiki vnutrishnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu Vodnochas u 1925 27 rokah zaviduvav kafedroyu infekcijnih nedug cogo zh institutu z 1930 po 1941 rik ocholyuvav klinichni viddili Ukrayinskogo NDI harchuvannya Pomer 6 travnya 1951 roku vid infarktu miokardu yakij vin u sebe diagnostuvav sam todi yak taki vidomi profesori yak ru ru V H Vasilenko sho jogo oglyadali napolyagali na nayavnosti u nogo gostroyi hirurgichnoyi patologiyi travnoyi sistemi Maks Mojsejovich zapoviv pislya smerti dosliditi svoye serce shob dokazati pravilnist diagnozu Infarkt miokarda buv pidtverdzhenij Naukovi zdobutkiM M Gubergric opublikuvav blizko 150 naukovih robit u tomu chisli 6 monografij Naukovi doslidzhennya prisvyacheni golovnim chinom pitannyam fiziologiyi i patologiyi krovoobigu i travlennya pitannyam endokrinologiyi likuvalnogo harchuvannya nejrogumoralnij regulyaciyi problemi bolyu elektrokardiografiyi Zaproponuvav metodiki vivchennya funkciyi pidshlunkovoyi zalozi opisav nizku simptomiv hronichnogo pankreatitu ta apendicitu zminah biohimichnih pokaznikiv krovi pri porushennyah diyalnosti vnutrishnih organiv Ocholyuvav grupu likariv yaki vivchali prichini nabryakovoyi gemoragichnoyi eritemi Pid kerivnictvom M M Gubergrica pidgotovleno ponad 30 kandidativ i doktoriv nauk Buv chlenom zastupnikom goliv pravlin Vsesoyuznogo ta Ukrayinskogo tovaristv terapevtiv redaktorom rozdilu Terapiya 1 go vidannya Velikoyi medichnoyi enciklopediyi chlenom redkolegij zhurnaliv Terapevticheskij arhiv Vrachebnoe delo Radiacionnaya medicina Maks Mojsejovich lyubiv muziku zhivopis pidtrimuvav druzhni stosunki z ukrayinskimi pismennikami Ostapom Vishneyu Vandoyu Vasilevskoyu Semenom Sklyarenkom Natanom Ribakom Nagorodzhenij dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr PrimitkiGrubergric Maks Mojsejovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kutinskij M Nekropol Ukrayini Dovidnik pro misce pohovannya abo misce smerti istorichnih i kulturnih diyachiv Ukrayini vid davnini do suchasnosti Gubergric M M ukr rad terapevt urodzh m Romni Dnipro 1991 4 S 204 Osobista sprava studenta Yur yivskogo universitetu M M Gubergrica Estonskij istorichnij arhiv v Tartu EAA 402 1 7905 Gubergric M M Bolee vygodnyj sposob differencirovaniya vneshnih razdrazhenij Dissertaciya na stepen doktora mediciny napis v laboratorii I P Pavlova Petrograd 1917 Medicinskij sajt Surgeryzone c 2010 Gubergric dinastiya vrachej 1 29 travnya 2015 u Wayback Machine DzherelaBurchinskij G J M M Gubergric G J Burchinskij O Ya Gubergric K Zdorov ya 1974 38 s Peleshuk A P Akademik Maks Moiseevich Gubergric K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Vracheb delo 1986 1 S 122 Maks Moiseevich Gubergric 150 let Kievskomu medicinskomu institutu K 1991 S 86 120 122 124 125 129 131 132 Suchasna ukrayinska enciklopediya T 6 Harkiv 2005 Maks Mojsejovich Gubergric Lyudi miloserdya Storinki istoriyi medicini Sumshini Sumi 2001 S 231 PosilannyaAkademik M M Gubergric lyudina yaka vidznachalasya bagatogrannistyu interesiv Zdorov ya Ukrayini 2006 22 26 grudnya 2012 u Wayback Machine Kafedra infekcijnih hvorob Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Jogo poklikannya do 125 richchya vid dnya narodzh akad AN URSR Maksa Mojsejovicha Gubergrica biobibliogr pokazhch lit Upr ohoroni zdorov ya Sum oblderzhadmin Sum obl nauk med b ka vidp za vip O I Ponomarenko material pidgot R A Lisenko Sumi b v 2011 12 c