Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скляренко Семе н Дмитрович Скляре нко 7 березня 1901 1901 03 07 Келебе

Семен Скляренко

Семен Скляренко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скляренко.

Семе́н Дмитрович Скляре́нко (7 березня 1901(1901-03-07), Келеберда, Канівський район — 14 липня 1962(1962-07-14), Київ, Україна) — український радянський письменник, автор історичних романів та белетрист.

Скляренко Семен Дмитрович
image
Народився7 березня 1901(1901-03-07)
с. Келеберда, Російська імперія
Помер14 липня 1962(1962-07-14) (61 рік)
м. Київ, УРСР
ПохованняБайкове кладовище
Громадянствоimage СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, поет
Мова творівукраїнська, російська
Роки активності1918-1962
Напрямоксоціалістичний реалізм
Жанрісторичний роман
Magnum opus«Святослав», «Володимир»
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
image image image
image
Медаль «За оборону Кавказу»
 image

Біографія

Народився 26 вересня 1901 року в селі Келеберда на Черкащині, в родині зубожілого селянина.

Навчався в місцевій школі, потім — у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті «Голос труда» було надруковано його перший твір — вірш «Гімн праці».

Після закінчення гімназії наприкінці 1919 року юнак повертається до рідного села, працює бібліотекарем, учителює, водночас друкується в періодичній пресі. Його поезії, нариси, оповідання публікуються в київських газетах «Більшовик», «Селянська газета», альманасі «Вир революції».

1921 року Прохорівський комнезам посилає Скляренка вчитися до Київського політехнічного інституту, а через півроку його призивають до лав Червоної Армії. Відслуживши, Скляренко з осені 1924 року живе в м. Єгор'євську Московської області, де завідує клубом, керує культвідділом ради профспілок.

Повернувшись у 1926 році в Україну, він працює в черкаській окружній газеті «Радянська думка», а з 1927 року — в київській «Пролетарській правді».

Скляренко виступає з рядом оповідань, публікує збірку оповідань «Вітер з гір». У повісті «Матрос Ісай» (1930) письменник відтворює епізоди подій громадянської війни в Україні.

З появою трилогії «Шлях на Київ» («Шлях на Київ», 1937; «Щорс Микола», 1939; «Польський фронт», 1940) автор здобуває широке визнання.

Служба військовим кореспондентом під час Німецько-радянської війни допомогла письменникові створити повість «Україна кличе», в центрі якої образ Сили Жердяги, одного з основних персонажів роману «Шлях на Київ».

Найкращі оповідання і мініатюри, написані Скляренком у роки війни, ввійшли до збірки «Рапорт» (1945).

Після війни, у 1948 році, виходить збірка його нарисів «Орлині крила» про подвиги комсомольців на фронтах німецько-радянської війни.

У 1954 році вийшов роман Скляренка «Карпати».

Визначним досягненням історичної романістики 1950—60-х років стали твори С. Скляренка «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962). Скляренку не судилось завершити трилогію з історії Київської Русі — написати роман про Ярослава Мудрого: 7 березня 1962 року талановитого романіста не стало.

У Києві мешкав у будинку письменників Роліт (1934—1952 рр.) та в будинку на Великій Васильківській вулиці, 6 (1952—1962 рр.), на фасаді якого йому встановлено пам'ятну дошку.

image
Надгробок на Байковому цвинтарі в Києві

Помер 7 березня 1962 року. Похований на Байковому цвинтарі (надгробний пам'ятник — граніт; скульптор А. С. Шаталов; встановлений у 1963 році).

Творча діяльність

Поезії почав друкувати з 1913; був співробітником одного з перших радянських літературних журналів «Вир Революції» (1921), пізніше журнал «Життя й Революція».

У прозі Скляренко активно виступав з 1930, видавши понад 60 книг оповідань, нарисів, повістей і романів; серед інших книги оповідань і нарисів: «Вітер з гір», «Десять ченців», «Три республіки» (1930), «Водники-ударники» (1931), «Домаха Завгородня» (1934), «Пулино-Гута» (1935), «Оповідання про почуття» (1936), «Радість людського існування» (1937), «Завжди разом» (1942), «Рапорт» (1945), «Орлині крила» (1948) й ін. На 1930-і pp. припадає низка більших прозових творів Скляренка виробничої тематики, зокрема роман про побудову Дніпрельстану «Бурун» (1932). Спрямований проти «українського буржуазного націоналізму» роман-трилогія «Шлях на Київ» (1937—1940), написаний за офіційною радянською концепцією тенденційного перекручення історичних подій доби українських визвольних змагань.

За Другої світової війни Скляренко працював військовим кореспондентом, і на цей час припадають його повісті з воєнної тематики: «Україна кличе» (1943) і «Подарунок з України» (1944). Критика відзначала схематичність повоєнного роману С. про відбудову колгоспів «Хазяїн» (1948) («Правда Украины» 1950 — 15 серпня) і незнання дійсності в написаному за наперед визначеною схемою романі про дорадянське минуле Закарпаття «Карпати» (1952). Найвищим досягненням у творчості Скляренка є його історичні романи з останніх років життя: «Святослав» (1959), високо оцінений критикою (Олександр Білецький) за майстерне відтворення державно-творчої діяльності київського князя і повноту зображення життя Києва тієї доби на базі використання багатьох історичних джерел, і «Володимир» (1962), з тими самими прикметами. За життя Скляренка вийшли: «Вибране» (1948) і «Твори» (т. І—V, 1955).

Вшанування

У Києві в Оболонському районі є вулиця Семена Скляренка, бібліотека на вулиці Олеся Гончара, 75В. У Золотоноші іменем письменника названо місцеву гімназію.

Примітки

  1. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Джерела та література

Посилання

  • Скляренко Семен Дмитрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 789.
  • Семен Скляренко. Святослав.
  • Скляренко С. Коли пахне яблуками: комедія на 3 дії / Семен Скляренко. — Київ: Мистецтво, 1946. — 71 с.
  • Скляренко С. Шлях на Київ: роман: перша і друга кн. / Семен Скляренко. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1947. — 428, 2 с.
  • Скляренко С. Микола Щорс: друга кн. роману «Шлях на Київ» / Семен Скляренко. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1939. — 272, 1 с. : портр.
  • Скляренко С. Радість людського існування / Семен Скляренко. — Б. м. : Держ. літ. вид-во, 1937. — 130 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sklyarenko Seme n Dmitrovich Sklyare nko 7 bereznya 1901 1901 03 07 Keleberda Kanivskij rajon 14 lipnya 1962 1962 07 14 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij radyanskij pismennik avtor istorichnih romaniv ta beletrist Sklyarenko Semen DmitrovichNarodivsya7 bereznya 1901 1901 03 07 s Keleberda Rosijska imperiyaPomer14 lipnya 1962 1962 07 14 61 rik m Kiyiv URSRPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoSRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik poetMova tvorivukrayinska rosijskaRoki aktivnosti1918 1962Napryamoksocialistichnij realizmZhanristorichnij romanMagnum opus Svyatoslav Volodimir ChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Kavkazu BiografiyaNarodivsya 26 veresnya 1901 roku v seli Keleberda na Cherkashini v rodini zubozhilogo selyanina Navchavsya v miscevij shkoli potim u Zolotoniskij gimnaziyi Bagato chitav zahoplyuvavsya literaturoyu a piznishe j sam pochav pisati 1919 roku v miscevij gazeti Golos truda bulo nadrukovano jogo pershij tvir virsh Gimn praci Pislya zakinchennya gimnaziyi naprikinci 1919 roku yunak povertayetsya do ridnogo sela pracyuye bibliotekarem uchitelyuye vodnochas drukuyetsya v periodichnij presi Jogo poeziyi narisi opovidannya publikuyutsya v kiyivskih gazetah Bilshovik Selyanska gazeta almanasi Vir revolyuciyi 1921 roku Prohorivskij komnezam posilaye Sklyarenka vchitisya do Kiyivskogo politehnichnogo institutu a cherez pivroku jogo prizivayut do lav Chervonoyi Armiyi Vidsluzhivshi Sklyarenko z oseni 1924 roku zhive v m Yegor yevsku Moskovskoyi oblasti de zaviduye klubom keruye kultviddilom radi profspilok Povernuvshis u 1926 roci v Ukrayinu vin pracyuye v cherkaskij okruzhnij gazeti Radyanska dumka a z 1927 roku v kiyivskij Proletarskij pravdi Sklyarenko vistupaye z ryadom opovidan publikuye zbirku opovidan Viter z gir U povisti Matros Isaj 1930 pismennik vidtvoryuye epizodi podij gromadyanskoyi vijni v Ukrayini Z poyavoyu trilogiyi Shlyah na Kiyiv Shlyah na Kiyiv 1937 Shors Mikola 1939 Polskij front 1940 avtor zdobuvaye shiroke viznannya Sluzhba vijskovim korespondentom pid chas Nimecko radyanskoyi vijni dopomogla pismennikovi stvoriti povist Ukrayina kliche v centri yakoyi obraz Sili Zherdyagi odnogo z osnovnih personazhiv romanu Shlyah na Kiyiv Najkrashi opovidannya i miniatyuri napisani Sklyarenkom u roki vijni vvijshli do zbirki Raport 1945 Pislya vijni u 1948 roci vihodit zbirka jogo narisiv Orlini krila pro podvigi komsomolciv na frontah nimecko radyanskoyi vijni U 1954 roci vijshov roman Sklyarenka Karpati Viznachnim dosyagnennyam istorichnoyi romanistiki 1950 60 h rokiv stali tvori S Sklyarenka Svyatoslav 1959 i Volodimir 1962 Sklyarenku ne sudilos zavershiti trilogiyu z istoriyi Kiyivskoyi Rusi napisati roman pro Yaroslava Mudrogo 7 bereznya 1962 roku talanovitogo romanista ne stalo U Kiyevi meshkav u budinku pismennikiv Rolit 1934 1952 rr ta v budinku na Velikij Vasilkivskij vulici 6 1952 1962 rr na fasadi yakogo jomu vstanovleno pam yatnu doshku Nadgrobok na Bajkovomu cvintari v Kiyevi Pomer 7 bereznya 1962 roku Pohovanij na Bajkovomu cvintari nadgrobnij pam yatnik granit skulptor A S Shatalov vstanovlenij u 1963 roci Tvorcha diyalnistPoeziyi pochav drukuvati z 1913 buv spivrobitnikom odnogo z pershih radyanskih literaturnih zhurnaliv Vir Revolyuciyi 1921 piznishe zhurnal Zhittya j Revolyuciya U prozi Sklyarenko aktivno vistupav z 1930 vidavshi ponad 60 knig opovidan narisiv povistej i romaniv sered inshih knigi opovidan i narisiv Viter z gir Desyat chenciv Tri respubliki 1930 Vodniki udarniki 1931 Domaha Zavgorodnya 1934 Pulino Guta 1935 Opovidannya pro pochuttya 1936 Radist lyudskogo isnuvannya 1937 Zavzhdi razom 1942 Raport 1945 Orlini krila 1948 j in Na 1930 i pp pripadaye nizka bilshih prozovih tvoriv Sklyarenka virobnichoyi tematiki zokrema roman pro pobudovu Dniprelstanu Burun 1932 Spryamovanij proti ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalizmu roman trilogiya Shlyah na Kiyiv 1937 1940 napisanij za oficijnoyu radyanskoyu koncepciyeyu tendencijnogo perekruchennya istorichnih podij dobi ukrayinskih vizvolnih zmagan Za Drugoyi svitovoyi vijni Sklyarenko pracyuvav vijskovim korespondentom i na cej chas pripadayut jogo povisti z voyennoyi tematiki Ukrayina kliche 1943 i Podarunok z Ukrayini 1944 Kritika vidznachala shematichnist povoyennogo romanu S pro vidbudovu kolgospiv Hazyayin 1948 Pravda Ukrainy 1950 15 serpnya i neznannya dijsnosti v napisanomu za napered viznachenoyu shemoyu romani pro doradyanske minule Zakarpattya Karpati 1952 Najvishim dosyagnennyam u tvorchosti Sklyarenka ye jogo istorichni romani z ostannih rokiv zhittya Svyatoslav 1959 visoko ocinenij kritikoyu Oleksandr Bileckij za majsterne vidtvorennya derzhavno tvorchoyi diyalnosti kiyivskogo knyazya i povnotu zobrazhennya zhittya Kiyeva tiyeyi dobi na bazi vikoristannya bagatoh istorichnih dzherel i Volodimir 1962 z timi samimi prikmetami Za zhittya Sklyarenka vijshli Vibrane 1948 i Tvori t I V 1955 VshanuvannyaU Kiyevi v Obolonskomu rajoni ye vulicya Semena Sklyarenka biblioteka na vulici Olesya Gonchara 75V U Zolotonoshi imenem pismennika nazvano miscevu gimnaziyu PrimitkiKiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Dzherela ta literaturaGerasimova G P Sklyarenko Semen Dmitrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 607 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sklyarenko Semen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1758 1000 ekz Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 792 Viktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 195 268 Viktor Zhadko U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 77 79 94 120 372 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 291 Viktor Zhadko Bajkovij nekropol K 2004 S 171 Cej den v istoriyiPosilannyaSklyarenko Semen Dmitrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 789 Semen Sklyarenko Svyatoslav Sklyarenko S Koli pahne yablukami komediya na 3 diyi Semen Sklyarenko Kiyiv Mistectvo 1946 71 s Sklyarenko S Shlyah na Kiyiv roman persha i druga kn Semen Sklyarenko Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 428 2 s Sklyarenko S Mikola Shors druga kn romanu Shlyah na Kiyiv Semen Sklyarenko Kiyiv Derzh lit vid vo 1939 272 1 s portr Sklyarenko S Radist lyudskogo isnuvannya Semen Sklyarenko B m Derzh lit vid vo 1937 130 s

Дата публікації:
Топ