Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Келеберда́ — село в Україні, в Ліплявській сільській територіальній громаді Черкаського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі Дніпра, за 49 км на північний захід від районного центру — міста Черкас, за 48 км від залізничної станції Золотоноша I.
| село Келеберда | |
|---|---|
 Краєвид села Келеберда з правого берега Дніпра | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Ліплявська сільська громада |
| Облікова картка | облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XVII століття |
| Населення | 1129 осіб (2009) |
| Площа | 3,37 км² |
| Густота населення | 335 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19022 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| День села | 23 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′39″ пн. ш. 31°33′40″ сх. д. / 49.74417° пн. ш. 31.56111° сх. д.Координати: 49°44′39″ пн. ш. 31°33′40″ сх. д. / 49.74417° пн. ш. 31.56111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 91 м |
| Водойми | річка Дніпро |
| Відстань до обласного центру | 45 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Найближча залізнична станція | Ляплава |
| Відстань до залізничної станції | 4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19022, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Келеберда |
| Сільський голова | Савченко Надія Іванівна |
| Карта | |
  Келеберда | |
 Келеберда | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село ділиться на дві частини (село на півночі і селище на півдні) болотистою місцевістю — залишками невеликої річки , яка витікала з-під Переяслава і впадала в Дніпро в районі сучасного села. У давнину річка була багатоводною і стрімкою, що давало змогу будувати на ній млини-лодяки, а також запруджувалась для розведення риби. У зв'язку з будівництвом Канівської ГЕС річка зовсім зникла.
Населення
Населення села становить 957 осіб (2023; 1003 особи в 2013; 1129 особи в 2009; 1194 особи в 2001)[].
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 139 | 95,39 % |
| Російська | 42 | 3,52 % |
| Вірменська | 13 | 1,09 % |
| Разом | 1 194 | 100,00 % |
Історія
Походження назви
Із переказів відомо, що на високому місці, на березі Дніпра, де не затоплювала повінь, першим оселився рибалка на прізвище Берда. З часом біля нього стали поселятись інші переселенці. Поселення виникло біля Берди, що з часом перефразувалось у Келеберду («коло Берди»).
За іншою версією відомо, що слово Келеберда має татарське походження. На місці, де розташоване поселення, знаходилась татарська фортеця і переправа через Дніпро. Про це свідчать історичні знахідки та пам'ятки. «Чорні клобуки» пильно стежили за переправою і мали там свої укріплення, на що вказує сама назва «Келеберда» — тюрське слово «кале», або «келе», означає «фортеця».
Давні часи
Колись на території, де знаходиться теперішнє село, було русло Дніпра. Про це свідчать залишки річкового дна: різні черепашки, камені-гальки, які можна знайти на піщаних горбах, що відділяють село від поля. Хоча нині ці піщані горби всі заліснені, починаючи з повоєнних років німецько-радянської війни і завдяки зусиллям Ліплявського та Прохорівського лісництв.
За селом, на пагорбах знаходять бронзові наконечники стріл. Ці та інші знахідки, а також розкопки цілого ряду могил у Келеберді та за нею, у яких знаходили велику кількість черепів та різної зброї, говорять про те, що на території села відбувались великі бої. На території поселення проходив кордон між Київською Руссю і племінними угрупуваннями степових кочовиків. Місце було небезпечне. У XI—XIII століттях давньоруські князі використовували для охорони південних кордонів Русі вихідців з тюркомовних племен, так званих «чорних клобуків». У літописах згадується їхнє поселення біля давньоруського міста Заруба, неподалік важливого через Дніпро.
У 1970-х роках Келебердою зацікавились співробітники кафедри археології Київського державного університету. Це сталося після того, як на кафедру потрапила залізна бойова сокира епохи Київської Русі, яка була знайдена місцевими жителями на території села. Співробітники кафедри археології під керівництвом Сергія Васильченка неодноразово приїздили в Келеберду для проведення розкопок. У піску їм траплялися численні уламки так званої багатовалинової кераміки епохи бронзи 2 тисячоліття до нашої ери. Викопали і кілька фрагментів горщиків черняхівської культури — II—V століття н. е. Знайшли вони багато черепків українського посуду, дитячу глиняну іграшку-свистунець у вигляді стилізованої фігурки кабанчика і кілька шматків глиняної обмазки печей і долівки. У Келеберді знаходили римські монети, уламки черняхівської бронзової фібули, застібки для одягу. Відкрито курганний могильник епохи Київської Русі.
Козаччина
При Гетьманщині, у XVII-XVIII столітті село Келеберда у складі Ліплявської сотні Переяславського полку (не плутати з містечком Келеберда Полтавському полку).
У 1735 році в селі проживало 194 козаки, а у 1767 році тут мешкало 425 осіб, або 82 сім'ї.
З ліквідацією сотенного устрою село перейшло до складу Золотоніського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1787 року в Келеберді проживало 589 душ. Село було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: полковника київського Луки Лукашевича, колезького асесора Івана і бунчукового товариша Володимира .
За часів Російської імперії
У 1859 році вже налічувалось 4 952 жителі, з них — 1 986 козаків.
За часів кріпацтва у селищі мали свої маєтки поміщики Каневські та Базидевичі. Їм належали луки, що тяглися уздовж берега річки Дніпра, дубові і березові гаї та поле, розташоване за на схід від Келеберди. Пізніше цими землями заволоділа поміщиця Райкович, при якій збудована цегельня, залишки якої збереглися й до цього часу.
У селі діяла винокурня, шинок. Поміщиця хотіла з власної цегли побудувати в селі церкву, але викликані з Києва майстри визнали цеглу неякісною. Тому церкву збудували дерев'яну, а з цегли зробили огорожу товщиною у 80 см і заввишки 2,5—3 м. Церква збудована в заруб та обшита дошками. На її побудову селяни по можливості вносили пожертвування. Складені списки осіб, які вносили кошти на будівництво, закладалися в рублені стіни.
У 1934 році церква була переобладнана під сільський клуб. У роки німецької окупації в 1941—1943 роки вона тимчасово відновила свою роботу. Після війни це приміщення використовувалося під клуб та бібліотеку. У 1975 році приміщення церкви переобладнали під спортивний зал та історичний музей. У 1979 році його розібрали як таке, що не придатне для подальшого використання. Тоді й було знайдено списки людей, які вносили свої кошти на побудову церкви.
У 1878 році було відкрито церковноприходську школу на одне класне приміщення. Проте, у 1900 році школа згоріла, заняття ніде не проводилися. У 1903 році дячиха Миславська навчала дівчат-селянок килимарству. Пізніше на цьому місці був закладено липовий парк, де нині знаходиться Братська могила воїнів, які загинули в роки німецько-радянської війни та пам'ятний знак жертвам голодомору 1932—1933 років.
Радянська доба
Початок радянської окупації
У 1929 році,під час примусової колективізації, організовано товариство із спільного обробітку землі «Дніпрова хвиля». У 1932 році група селян-середняків об'єднались в артіль «Тарасова думка». З часом ці 2 артілі перейменувалися в два колгоспи імені Мануїльського та імені Карла Маркса, які пізніше, в 1950 році, були об'єднані в колгосп імені Карла Маркса.
У 1930-х роках за ініціативи і під керівництвом вчителів Майдана Івана Степановича та Дереви Сильвестра Максимовича в селі був створений драматичний гурток «Просвіта». З великим успіхом виступав самодіяльний хор під керівництвом Румини Василя Панасовича. У клубі активно і регулярно діяли різні гуртки: співочий, драматичний, радіогурток.
У 1932-1933 роках комуністична влада влаштувала штучний голод, спрямований на геноцид українського народу. За спогадами місцевого мешканця, близько 2/3 населення Келеберди вимерло під час голодомору.
У 1935 році було відкрито семирічну школу.
Друга Світова війна
Під німецькою окупацією село знаходилось з липня 1941 року. Гітлерівці зруйнували і спалили колгоспні господарства та значну частину селянських осель. Твердження часів СРСР про те, що більшість жителів воювали з німцями в партизанському загоні, який діяв у Ліплявських лісах є типовою вигадкою. Власне, як і діяльність самого загону, який фактично просто переховувався. Зокрема, Іван Василака, який до війни був головою місцевого колгоспу, діяв у партизанському загоні разом з дитячим письменником Аркадієм Гайдаром. Аркадій Гайдар був вбитий поліцаями, що приїхали на чотирьох підводах, з навколишніх сіл і влаштували засідку в кількох десятках метрів від залізничного переїзду, оскільки знали, що саме там залізничні шляхи будуть переходити совєтські партизани, які навідувались до жінки, що в Ліплявому займалась самогоноварінням, в хаті цієї жінки згодом було створено музей Гайдара. Кумедний факт: письменник-пропагандист Борис Ємєльянов відвідав Ліпляве і Келеберду для збору інформації про Голікова (справжнє прізвище Гайдара), при підготовці до написання біографічного роману. Ємєльянову сказали, що певні дані може надати селянин Румина. Коли ж останнього попросили надати якісь відомості Румина не церемонячись відповів, що вся 'діяльність' Гайдара зводилась до того, що 'ховались в лісі та по самогон забігали в село', на що Ємєльянов вдавано обурено відповів 'Да что вы такое говорите!'. На цьому збір інформації для майбутньої книги серед селян завершився. 23 вересня 1943 року Келеберда відвойована у німців воїнами 93-ї Червонопрапорної ордена Суворова Миргородської стрілецької дивізії та 206-ї стрілецької дивізії. На фронтах війни Келеберда втратила 143 своїх односельчан. У Братській могилі поховано 26 відомих воїнів та 66 невідомих, які загинули при визволенні села.
Повоєнні роки
У 1966 році в селі налічувалося 554 окремих господарства, населення села становило 1 436 осіб. Передові люди колгоспного виробництва — доярки Г. Д. Коптіла та О. С. Діхтяренко, телятниці Раїса Коляда і Марія Соколовська, ланкові П. Я. Міщенко і Мелашка Кононенко, комбайнер Федір Шакало, тракторист Павло Міщенко, шофер Володимир Красовський, фуражир Максим Коптілий. Урядовими нагородами відзначені Ф. П. Шакало та В. П. Красовський. У восьмирічній школі навчалося 184 учні. У школі були обладнані хімічний та фізичний кабінети. Сільська бібліотека, книжковий фонд якої становив 7 346 книг, за рік обслуговувала 700 читачів.
В 1972 році в селі мешкало 1 426 осіб. Колгосп імені Карла Маркса мав в користуванні 2,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,5 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, було розвинуте тваринництво. У травні 1974 року колгосп імені Карла Маркса перейменовано в колгосп «Росія» у зв'язку з об'єднанням в єдине господарство із сусідніми селами Прохорівка та Сушки, яке пізніше було перейменовано в «Дніпро».
1972 року озеро Криве поруч з селом було оголошене пам'яткою природи місцевого значення як резерват цінної фауни — бобрів, козуль, зайців, диких качок, — але 1976 року статус пам'ятки природи було скасовано.
У 1987 році неповна середня школа села Келеберди отримала статус середньої під керівництвом відмінника освіти України Дорошенка Василя Миколайовича.
Незалежність
У 1995 році було проведено розпаювання колективних земель. У грудні 1999 року КСП «Дніпро» реорганізовано в СТОВ. У селі за сприяння благодійного фонду «Тарасова земля» відкрито пам'ятний знак «Гори мої високії» на місці, де Тарас Шевченко написав картину «Коло Канева».
До 2020 року Келеберда відносилася до Канівського району.
Сучасність
На території села діють загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека, магазини, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, лісництво, 3 пилорами. До села підведено газопровід. На землях сільської ради працює НВФ «Урожай».
Історичні пам'ятки
На території села знаходяться багато історичних пам'яток:
- курганний могильник доби Київської Русі;
- Троїцька церква (у середині XIX століття тут зберігалося Євангеліє 1600 року з написом, що його подаровано церкві в 1635 році козаком Пилипом Яковичем);
- лісове урочище «Мазепин Яр»;
- місце бою з росіянами 1709 року;
- фортеця XVIII століття (зруйнована);
- козацька могила 1911 року.
Відомі люди
З історією села тісно пов'язані прізвища відомих політичних та культурних діячів. Серед них:
- Шевченко Тарас Григорович — перебував у 1843 році під час подорожі до села Прохорівка;
- Гоголь-Яновський Афанасій Дем'янович — полковий писар Миргородського полку, перекладач Генеральної військової канцелярії;
- Мазепа Іван Степанович — Гетьман України.
Уродженцями села є:
- Алексеєнко Михайло Іванович (1920—1981) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант авіації.
- Марія Брайко (1897—1972) — народна поетеса, співачка.
- — філософ-просвітитель, письменник, педагог, військовий діяч. Походив з козацької родини. Дитячі роки провів у Келеберді;
- Лукашевич Лука Михайлович — військовий діяч, полковник Київського полку;
- Лебідь Максим Максимович — поет, автор багатьох поезій, директор Будинку літераторів у Харкові;
- (14.10.1933 — 04.05.2015) — заслужений працівник культури України, актор Чернігівського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, директор-засновник Чернігівського обласного центру підвищення кваліфікації працівників культури, педагог, народний поет.
- Скляренко Семен Дмитрович (1901—1962) — український радянський письменник, автор історичних романів та белетрист.
Село згадується в повісті Івана Ющука «Троє на Місяці».
Джерела
Примітки
- http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/8/191.html[недоступне посилання]
- Архівована копія. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 28 серпня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Погода в селі Келеберда
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 108, 252
- Вся інформація взята із текстів зазначених у статті рішень обласної ради, що містяться у вільній базі даних ресурсу «Природа України»
- http://www.dniprowazirka.com.ua/page.php?c=617
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Про село
- Загальні відомості
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Keleberda Keleberda selo v Ukrayini v Liplyavskij silskij teritorialnij gromadi Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi Dnipra za 49 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru mista Cherkas za 48 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zolotonosha I selo Keleberda Krayevid sela Keleberda z pravogo berega Dnipra Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Liplyavska silska gromada Oblikova kartka oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane XVII stolittya Naselennya 1129 osib 2009 Plosha 3 37 km Gustota naselennya 335 osib km Poshtovij indeks 19022 Telefonnij kod 380 4736 Den sela 23 veresnya Geografichni dani Geografichni koordinati 49 44 39 pn sh 31 33 40 sh d 49 74417 pn sh 31 56111 sh d 49 74417 31 56111 Koordinati 49 44 39 pn sh 31 33 40 sh d 49 74417 pn sh 31 56111 sh d 49 74417 31 56111 Serednya visota nad rivnem morya 91 m Vodojmi richka Dnipro Vidstan do oblasnogo centru 45 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Lyaplava Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 19022 Cherkaska obl Cherkaskij r n s Keleberda Silskij golova Savchenko Nadiya Ivanivna Karta Keleberda Keleberda Mapa Keleberda u VikishovishiGeografiyaSelo dilitsya na dvi chastini selo na pivnochi i selishe na pivdni bolotistoyu miscevistyu zalishkami nevelikoyi richki yaka vitikala z pid Pereyaslava i vpadala v Dnipro v rajoni suchasnogo sela U davninu richka bula bagatovodnoyu i strimkoyu sho davalo zmogu buduvati na nij mlini lodyaki a takozh zaprudzhuvalas dlya rozvedennya ribi U zv yazku z budivnictvom Kanivskoyi GES richka zovsim znikla NaselennyaNaselennya sela stanovit 957 osib 2023 1003 osobi v 2013 1129 osobi v 2009 1194 osobi v 2001 dzherelo Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 1 139 95 39 Rosijska 42 3 52 Virmenska 13 1 09 Razom 1 194 100 00 IstoriyaPohodzhennya nazvi Iz perekaziv vidomo sho na visokomu misci na berezi Dnipra de ne zatoplyuvala povin pershim oselivsya ribalka na prizvishe Berda Z chasom bilya nogo stali poselyatis inshi pereselenci Poselennya viniklo bilya Berdi sho z chasom perefrazuvalos u Keleberdu kolo Berdi Za inshoyu versiyeyu vidomo sho slovo Keleberda maye tatarske pohodzhennya Na misci de roztashovane poselennya znahodilas tatarska fortecya i pereprava cherez Dnipro Pro ce svidchat istorichni znahidki ta pam yatki Chorni klobuki pilno stezhili za perepravoyu i mali tam svoyi ukriplennya na sho vkazuye sama nazva Keleberda tyurske slovo kale abo kele oznachaye fortecya Davni chasi Kolis na teritoriyi de znahoditsya teperishnye selo bulo ruslo Dnipra Pro ce svidchat zalishki richkovogo dna rizni cherepashki kameni galki yaki mozhna znajti na pishanih gorbah sho viddilyayut selo vid polya Hocha nini ci pishani gorbi vsi zalisneni pochinayuchi z povoyennih rokiv nimecko radyanskoyi vijni i zavdyaki zusillyam Liplyavskogo ta Prohorivskogo lisnictv Za selom na pagorbah znahodyat bronzovi nakonechniki stril Ci ta inshi znahidki a takozh rozkopki cilogo ryadu mogil u Keleberdi ta za neyu u yakih znahodili veliku kilkist cherepiv ta riznoyi zbroyi govoryat pro te sho na teritoriyi sela vidbuvalis veliki boyi Na teritoriyi poselennya prohodiv kordon mizh Kiyivskoyu Russyu i pleminnimi ugrupuvannyami stepovih kochovikiv Misce bulo nebezpechne U XI XIII stolittyah davnoruski knyazi vikoristovuvali dlya ohoroni pivdennih kordoniv Rusi vihidciv z tyurkomovnih plemen tak zvanih chornih klobukiv U litopisah zgaduyetsya yihnye poselennya bilya davnoruskogo mista Zaruba nepodalik vazhlivogo cherez Dnipro U 1970 h rokah Keleberdoyu zacikavilis spivrobitniki kafedri arheologiyi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Ce stalosya pislya togo yak na kafedru potrapila zalizna bojova sokira epohi Kiyivskoyi Rusi yaka bula znajdena miscevimi zhitelyami na teritoriyi sela Spivrobitniki kafedri arheologiyi pid kerivnictvom Sergiya Vasilchenka neodnorazovo priyizdili v Keleberdu dlya provedennya rozkopok U pisku yim traplyalisya chislenni ulamki tak zvanoyi bagatovalinovoyi keramiki epohi bronzi 2 tisyacholittya do nashoyi eri Vikopali i kilka fragmentiv gorshikiv chernyahivskoyi kulturi II V stolittya n e Znajshli voni bagato cherepkiv ukrayinskogo posudu dityachu glinyanu igrashku svistunec u viglyadi stilizovanoyi figurki kabanchika i kilka shmatkiv glinyanoyi obmazki pechej i dolivki U Keleberdi znahodili rimski moneti ulamki chernyahivskoyi bronzovoyi fibuli zastibki dlya odyagu Vidkrito kurgannij mogilnik epohi Kiyivskoyi Rusi Kozachchina Pri Getmanshini u XVII XVIII stolitti selo Keleberda u skladi Liplyavskoyi sotni Pereyaslavskogo polku ne plutati z mistechkom Keleberda Poltavskomu polku U 1735 roci v seli prozhivalo 194 kozaki a u 1767 roci tut meshkalo 425 osib abo 82 sim yi Z likvidaciyeyu sotennogo ustroyu selo perejshlo do skladu Zolotoniskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1787 roku v Keleberdi prozhivalo 589 dush Selo bulo u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv polkovnika kiyivskogo Luki Lukashevicha kolezkogo asesora Ivana i bunchukovogo tovarisha Volodimira Za chasiv Rosijskoyi imperiyi U 1859 roci vzhe nalichuvalos 4 952 zhiteli z nih 1 986 kozakiv Za chasiv kripactva u selishi mali svoyi mayetki pomishiki Kanevski ta Bazidevichi Yim nalezhali luki sho tyaglisya uzdovzh berega richki Dnipra dubovi i berezovi gayi ta pole roztashovane za na shid vid Keleberdi Piznishe cimi zemlyami zavolodila pomishicya Rajkovich pri yakij zbudovana cegelnya zalishki yakoyi zbereglisya j do cogo chasu U seli diyala vinokurnya shinok Pomishicya hotila z vlasnoyi cegli pobuduvati v seli cerkvu ale viklikani z Kiyeva majstri viznali ceglu neyakisnoyu Tomu cerkvu zbuduvali derev yanu a z cegli zrobili ogorozhu tovshinoyu u 80 sm i zavvishki 2 5 3 m Cerkva zbudovana v zarub ta obshita doshkami Na yiyi pobudovu selyani po mozhlivosti vnosili pozhertvuvannya Skladeni spiski osib yaki vnosili koshti na budivnictvo zakladalisya v rubleni stini U 1934 roci cerkva bula pereobladnana pid silskij klub U roki nimeckoyi okupaciyi v 1941 1943 roki vona timchasovo vidnovila svoyu robotu Pislya vijni ce primishennya vikoristovuvalosya pid klub ta biblioteku U 1975 roci primishennya cerkvi pereobladnali pid sportivnij zal ta istorichnij muzej U 1979 roci jogo rozibrali yak take sho ne pridatne dlya podalshogo vikoristannya Todi j bulo znajdeno spiski lyudej yaki vnosili svoyi koshti na pobudovu cerkvi U 1878 roci bulo vidkrito cerkovnoprihodsku shkolu na odne klasne primishennya Prote u 1900 roci shkola zgorila zanyattya nide ne provodilisya U 1903 roci dyachiha Mislavska navchala divchat selyanok kilimarstvu Piznishe na comu misci buv zakladeno lipovij park de nini znahoditsya Bratska mogila voyiniv yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni ta pam yatnij znak zhertvam golodomoru 1932 1933 rokiv Radyanska doba Pochatok radyanskoyi okupaciyi U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi organizovano tovaristvo iz spilnogo obrobitku zemli Dniprova hvilya U 1932 roci grupa selyan serednyakiv ob yednalis v artil Tarasova dumka Z chasom ci 2 artili perejmenuvalisya v dva kolgospi imeni Manuyilskogo ta imeni Karla Marksa yaki piznishe v 1950 roci buli ob yednani v kolgosp imeni Karla Marksa U 1930 h rokah za iniciativi i pid kerivnictvom vchiteliv Majdana Ivana Stepanovicha ta Derevi Silvestra Maksimovicha v seli buv stvorenij dramatichnij gurtok Prosvita Z velikim uspihom vistupav samodiyalnij hor pid kerivnictvom Rumini Vasilya Panasovicha U klubi aktivno i regulyarno diyali rizni gurtki spivochij dramatichnij radiogurtok U 1932 1933 rokah komunistichna vlada vlashtuvala shtuchnij golod spryamovanij na genocid ukrayinskogo narodu Za spogadami miscevogo meshkancya blizko 2 3 naselennya Keleberdi vimerlo pid chas golodomoru U 1935 roci bulo vidkrito semirichnu shkolu Druga Svitova vijna Pid nimeckoyu okupaciyeyu selo znahodilos z lipnya 1941 roku Gitlerivci zrujnuvali i spalili kolgospni gospodarstva ta znachnu chastinu selyanskih osel Tverdzhennya chasiv SRSR pro te sho bilshist zhiteliv voyuvali z nimcyami v partizanskomu zagoni yakij diyav u Liplyavskih lisah ye tipovoyu vigadkoyu Vlasne yak i diyalnist samogo zagonu yakij faktichno prosto perehovuvavsya Zokrema Ivan Vasilaka yakij do vijni buv golovoyu miscevogo kolgospu diyav u partizanskomu zagoni razom z dityachim pismennikom Arkadiyem Gajdarom Arkadij Gajdar buv vbitij policayami sho priyihali na chotiroh pidvodah z navkolishnih sil i vlashtuvali zasidku v kilkoh desyatkah metriv vid zaliznichnogo pereyizdu oskilki znali sho same tam zaliznichni shlyahi budut perehoditi sovyetski partizani yaki naviduvalis do zhinki sho v Liplyavomu zajmalas samogonovarinnyam v hati ciyeyi zhinki zgodom bulo stvoreno muzej Gajdara Kumednij fakt pismennik propagandist Boris Yemyelyanov vidvidav Liplyave i Keleberdu dlya zboru informaciyi pro Golikova spravzhnye prizvishe Gajdara pri pidgotovci do napisannya biografichnogo romanu Yemyelyanovu skazali sho pevni dani mozhe nadati selyanin Rumina Koli zh ostannogo poprosili nadati yakis vidomosti Rumina ne ceremonyachis vidpoviv sho vsya diyalnist Gajdara zvodilas do togo sho hovalis v lisi ta po samogon zabigali v selo na sho Yemyelyanov vdavano obureno vidpoviv Da chto vy takoe govorite Na comu zbir informaciyi dlya majbutnoyi knigi sered selyan zavershivsya 23 veresnya 1943 roku Keleberda vidvojovana u nimciv voyinami 93 yi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova Mirgorodskoyi strileckoyi diviziyi ta 206 yi strileckoyi diviziyi Na frontah vijni Keleberda vtratila 143 svoyih odnoselchan U Bratskij mogili pohovano 26 vidomih voyiniv ta 66 nevidomih yaki zaginuli pri vizvolenni sela Povoyenni roki U 1966 roci v seli nalichuvalosya 554 okremih gospodarstva naselennya sela stanovilo 1 436 osib Peredovi lyudi kolgospnogo virobnictva doyarki G D Koptila ta O S Dihtyarenko telyatnici Rayisa Kolyada i Mariya Sokolovska lankovi P Ya Mishenko i Melashka Kononenko kombajner Fedir Shakalo traktorist Pavlo Mishenko shofer Volodimir Krasovskij furazhir Maksim Koptilij Uryadovimi nagorodami vidznacheni F P Shakalo ta V P Krasovskij U vosmirichnij shkoli navchalosya 184 uchni U shkoli buli obladnani himichnij ta fizichnij kabineti Silska biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanoviv 7 346 knig za rik obslugovuvala 700 chitachiv V 1972 roci v seli meshkalo 1 426 osib Kolgosp imeni Karla Marksa mav v koristuvanni 2 2 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 5 tisyach ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalos na viroshuvanni zernovih kultur bulo rozvinute tvarinnictvo U travni 1974 roku kolgosp imeni Karla Marksa perejmenovano v kolgosp Rosiya u zv yazku z ob yednannyam v yedine gospodarstvo iz susidnimi selami Prohorivka ta Sushki yake piznishe bulo perejmenovano v Dnipro 1972 roku ozero Krive poruch z selom bulo ogoloshene pam yatkoyu prirodi miscevogo znachennya yak rezervat cinnoyi fauni bobriv kozul zajciv dikih kachok ale 1976 roku status pam yatki prirodi bulo skasovano U 1987 roci nepovna serednya shkola sela Keleberdi otrimala status serednoyi pid kerivnictvom vidminnika osviti Ukrayini Doroshenka Vasilya Mikolajovicha Nezalezhnist U 1995 roci bulo provedeno rozpayuvannya kolektivnih zemel U grudni 1999 roku KSP Dnipro reorganizovano v STOV U seli za spriyannya blagodijnogo fondu Tarasova zemlya vidkrito pam yatnij znak Gori moyi visokiyi na misci de Taras Shevchenko napisav kartinu Kolo Kaneva Do 2020 roku Keleberda vidnosilasya do Kanivskogo rajonu SuchasnistNa teritoriyi sela diyut zagalnoosvitnya shkola Budinok kulturi biblioteka magazini poshta feldshersko akusherskij punkt lisnictvo 3 pilorami Do sela pidvedeno gazoprovid Na zemlyah silskoyi radi pracyuye NVF Urozhaj Istorichni pam yatkiNa teritoriyi sela znahodyatsya bagato istorichnih pam yatok kurgannij mogilnik dobi Kiyivskoyi Rusi Troyicka cerkva u seredini XIX stolittya tut zberigalosya Yevangeliye 1600 roku z napisom sho jogo podarovano cerkvi v 1635 roci kozakom Pilipom Yakovichem lisove urochishe Mazepin Yar misce boyu z rosiyanami 1709 roku fortecya XVIII stolittya zrujnovana kozacka mogila 1911 roku Vidomi lyudiPam yatnij znak na misci de T Shevchenko napisav kartinu Kolo Kaneva Z istoriyeyu sela tisno pov yazani prizvisha vidomih politichnih ta kulturnih diyachiv Sered nih Shevchenko Taras Grigorovich perebuvav u 1843 roci pid chas podorozhi do sela Prohorivka Gogol Yanovskij Afanasij Dem yanovich polkovij pisar Mirgorodskogo polku perekladach Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi Mazepa Ivan Stepanovich Getman Ukrayini Urodzhencyami sela ye Alekseyenko Mihajlo Ivanovich 1920 1981 radyanskij vijskovij diyach general lejtenant aviaciyi Mariya Brajko 1897 1972 narodna poetesa spivachka filosof prosvititel pismennik pedagog vijskovij diyach Pohodiv z kozackoyi rodini Dityachi roki proviv u Keleberdi Lukashevich Luka Mihajlovich vijskovij diyach polkovnik Kiyivskogo polku Lebid Maksim Maksimovich poet avtor bagatoh poezij direktor Budinku literatoriv u Harkovi 14 10 1933 04 05 2015 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini aktor Chernigivskogo dramatichnogo teatru im T G Shevchenka direktor zasnovnik Chernigivskogo oblasnogo centru pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv kulturi pedagog narodnij poet Sklyarenko Semen Dmitrovich 1901 1962 ukrayinskij radyanskij pismennik avtor istorichnih romaniv ta beletrist Selo zgaduyetsya v povisti Ivana Yushuka Troye na Misyaci DzherelaKeleberda u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Keleberda u Vikishovishi Primitki http who is who com ua bookmaket mischerkasy2009 8 191 html nedostupne posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 28 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pogoda v seli Keleberda maps vlasenko net ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 108 252 Vsya informaciya vzyata iz tekstiv zaznachenih u statti rishen oblasnoyi radi sho mistyatsya u vilnij bazi danih resursu Priroda Ukrayini http www dniprowazirka com ua page php c 617 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Posilannya Pro selo Zagalni vidomosti Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi