Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Михайлович Богомолець (1850–1935) — представник «чернігівської» гілки литовсько-руського роду Богомольців гербу «Помян». Земський лікар, революціонер-народник. Родоначальник всесвітньо відомої української медичної династії Богомольців. Батько президента Академій Наук УРСР Олександра Олександровича Богомольця.
| Богомолець Олександр Михайлович | |
|---|---|
 Олександр Михайлович Богомолець. 1874 рік. З фондів Національного музею медицини, Київ | |
| Народився | 25 серпня 1850 Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 11 лютого 1935 (84 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
| Батько | d |
| Брати, сестри | Богомолець Михайло Михайлович |
| У шлюбі з | Богомолець Софія Миколаївна |
| Діти | Богомолець Олександр Олександрович |
| |
Сім'я. Ранні роки
Олександр Михайлович Богомолець народився 25 серпня 1850 року в Ніжині. Був п'ятою дитиною в сім'ї засідателя Ніжинського повітового суду, титулярного радника Михайла Федоровича Богомольця (1812—1895). Усього в родині було три сини і три доньки. Родина Богомольців була за тодішніми провінційними мірками досить заможною. Михайло Федорович спільно з братами, Андрієм, Тимофієм і Йосипом Богомольцями, володів спадковим маєтком у селі Короп'є Остерського повіту Чернігівської губернії з 10 душами селян і 470 десятинами землі.
Ще в юнацькі роки Олександр Михайлович Богомолець захопився революційною діяльністю. Бунтарські настрої захопили також його сестер — Єлизавету і Анну. Навчаючись у Петербурзі, вони брали участь у студентських сходках, за що були вислані зі столиці. У 1879 році Єлизавета, що жила в Ічні (Борзнянський повіт Чернігівської губернії), була заарештована і вислана як політично неблагонадійна в Зіньківський повіт Полтавської губернії.
Після гімназії Олександр Михайлович Богомолець вступив до медичного факультету Київського університету ім. Св. Володимира, який закінчив у 1874 році з відзнакою. Наступного року він одружився з Софією Миколаївною Присецькою (1856—1892) гербу «Новина» — колишньою ученицею Київської Фундуклеївської жіночої гімназії.
Революційна діяльність
У 1878 році подружжя Богомольців виїхало на Кубань. Там, у станиці Усть-Лабінськ, Олександр за допомогою Софії займався лікарською практикою. Крім того, подружжя поширювало серед станичників політичну літературу. За молодими лікарями був встановлений негласний поліцейський нагляд. У 1879 році виїхали до Харкова. Того ж року Софія Богомолець за розпорядженням харківського генерал-губернатора була вислана з Харкова до Полтавської губернії під негласний нагляд як політично неблагонадійна.
Олександр Богомолець тим часом переїхав до Києва і там брав участь у діяльності київського революційного гуртка. Невдовзі до Києва переїздить Софія Богомолець і залучається до діяльності «Південноросійського робітничого союзу».
Восени 1880 року Олександр Михайлович Богомолець переправив брата своєї дружини, Івана Присецького, так само революціонера-народника, до Франції. Формально — нібито для лікування. Насправді — аби сховати його від російської поліції.
В лютому наступного року в Парижі Олександр Михайлович Богомолець дізнався про арешт дружини в Києві. Він нелегально переправився в Російську імперію, через Гродненську губернію до Ніжина. Там і був арештований — прямо на вулиці в ніч на 13 січня 1882 року.
Оскільки прямих доказів участі Олександра Богомольця у діяльності радикальних народницьких союзів, що сповідували насильницькі методи боротьби, слідство не знайшло, він відбув півторарічне тюремне ув'язнення, а потім був відправлений за рішенням Київського військово-окружного суду на трирічне заслання під наглядом.
Софія Миколаївна отримала набагато суворіший вирок — десять років каторги в Забайкаллі.
Заслання. Поліційний нагляд
З 1883 року Олександр Михайлович Богомолець відбуває заслання в Тобольську, потім у Акмолинську (Акмоллах, територія сучасного Казахстану). Там у січні 1884 року він отримав дозвіл займатися лікарською практикою. Приблизно тоді ж він подає клопотання про своє переведення за місцем проживання дружини. Проте в березні 1884 року клопотання відхиляється. Причиною, очевидно, стала участь Софії Богомолець в акціях протесту проти тюремної і каторжної адміністрації.
У лютому 1885 року Олександр Михайлович Богомолець переведений у Семипалатинськ. А у квітні 1886 року звільнений від гласного нагляду і переведений під негласний. При цьому йому було заборонено проживання в столицях і в губерніях: Київській, Катеринославській, Харківській, Херсонській і Таврійській.
З того часу і до 1890 року Олександр Богомолець-старший живе в різних містах імперії — у Твері, Гомелі, Тифлісі, Нижньому Новгороді. У Твері губернатор не дозволяв йому займатися лікарською практикою. З Гомеля, куди він укотре переїхав, Олександр Михайлович пише клопотання про дозвіл побачення з дружиною в Сибіру і про полегшення її долі на увазі хвороби. Клопотання знову залишено без задоволення.
У 1889 році Олександр Михайлович Богомолець переїздить із Нижнього Новгорода до Полтави, а через рік — у Ніжин. Там він, нарешті, побачив сина, який до цього жив у маєтності Климово свого дідуся по матері, Миколи Максимовича Присецького. Іще через рік Олександр Михайлович отримує дозвіл на побачення з дружиною і поїздку на Нижню Кару. Для цього довелося втрутитися російському письменнику Льву Миколайовичу Толстому, котрий неодноразово звертався в цій справі до своїх знайомих чиновників у царському уряді.
До Нижньої Кари Олександр Михайлович їде разом із сином у 1891 році. Каторжна адміністрація надала подружжю право побачення два рази на тиждень. Син міг входити до матері в будь-який час. Нарешті Софію Богомолець перевели у вільну команду. Через три дні вона померла. Батько і син Богомольці повернулися з каторги до Ніжину, заражені туберкульозом.
У 1895 році батько і син Богомольці переїжджають до Кишинева. Там вони живуть у рідного брата Олександра Михайловича — Михайла Михайловича, акцизного чиновника, дійсного статського радника.
Через три роки постановою міністра внутрішніх справ Олександру Михайловичу Богомольцю дозволено повсюдне проживання в імперії, крім столиць і Петербурзької губернії. В Кишиневі він бере участь у розробці санітарних і антиепідемічних заходів, воює з місцевою владною і медичною бюрократією. Після відрахування з Кишинівської гімназії Богомольця-молодшого за вільнодумство, в 1899 році батько і син переїздять до Ніжина.
Доки Сашко Богомолець доучувався на останньому курсі 1-ї Київської чоловічої гімназії, Олександр Михайлович служив земським лікарем у Остерському, Ніжинському та інших повітах Чернігівської губернії. На державну службу Олександра Михайловича взяли попри те, що за ним зберігався негласний нагляд — який, втім, був знятий 12 листопада 1902 року.
У зв'язку із соціальними заворушеннями 1905—1907 рр. з ініціативи чернігівського губернатора земським службовцям Ніжинського повіту було запропоновано підписати за встановленим зразком розписку про неналежність до політичних організацій «протизаконного характеру» (йшлося про соціал-демократичні партії і організації різного штибу — від ліберальних до радикальних). Однак Олександр Михайлович Богомолець відмовився це зробити.
Батько і син Богомольці
Між Олександром Михайловичем Богомольцем і його сином завжди була тепла дружба. Богомолець-старший добре знав французьку та німецьку мови, і допомагав синові перекладати його роботи перед стажуванням у Сорбонні, звіряв переклади з оригіналом. У листах до батька Олександр Олександрович обговорював з ним професійні проблеми, ділився своїми науковими відкриттями.
У 1910 році Олександр Михайлович Богомолець переїздить до Одеси до сина, де той працював приват-доцентом у Новоросійському університеті, а після повернення його зі стажування у Франції — до Саратова. В Одесі працював вільнопрактикуючим лікарем. У 1911 році — вже знову в Кишиневі.
У 1914 році Олександр Михайлович Богомолець несподівано вирішив вступити на історико-філологічний факультет Московського університету. Богомолець-старший був дуже старанним слухачем і відвідував усі лекції. Проте вже десь восени 1914 року Олександр Михайлович починає замислюватися про те, щоб залишити навчання. Син відмовляв його, радив не кидати університет зовсім, а перевестися у вільні слухачі. Правда, в одному з листів Богомолець-молодший зізнавався, що «ніколи не бачив сенсу» у прагненні тата отримати філологічну освіту. Однак готовий був фінансувати навчання батька.
Вже на схилі років, у 1922 році Олександр Михайлович вирушив у подорож по містах України. Про це згадується в одному з листів Олександра Олександровича Богомольця до нього. Про деталі подорожі не повідомляється, але в тому ж листі Олександр Олександрович просить батька привезти книг українською мовою і, по можливості, словник.
Останні роки життя Олександр Михайлович Богомолець провів у Москві. Помер там же 11 лютого 1935 року.
Джерела
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). Ф. 127, оп. 14, д. 3494
- ДАЧО. Ніжинський філіал. Ф. 101, оп. 21, сп. 1907, л. 1-29.
- ДАЧО. Ніжинський філіал. Ф. 386, оп. 5, сп. 457, л. 1-7 (зв.).
- Особистий архів Ольги Богомолець.
- Богомолец О. А. «Воспоминания об отце». — К., 1981.
- Ковальская Е. «Южно-Русский рабочий союз». 1880—1881. — М., 1926.
- Хурса В. «Славетні у гоголівському краї». — Полтава, 2009
- «Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года». — Краснодар, 1997.
Посилання
- Є. Д. Петренко. БОГОМОЛЕЦЬ Олександр Михайлович [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 316. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Mihajlovich Bogomolec 1850 1935 predstavnik chernigivskoyi gilki litovsko ruskogo rodu Bogomolciv gerbu Pomyan Zemskij likar revolyucioner narodnik Rodonachalnik vsesvitno vidomoyi ukrayinskoyi medichnoyi dinastiyi Bogomolciv Batko prezidenta Akademij Nauk URSR Oleksandra Oleksandrovicha Bogomolcya Bogomolec Oleksandr MihajlovichOleksandr Mihajlovich Bogomolec 1874 rik Z fondiv Nacionalnogo muzeyu medicini KiyivNarodivsya25 serpnya 1850 1850 08 25 Nizhin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer11 lyutogo 1935 1935 02 11 84 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarDiyalnistlikarAlma materMedichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraBatkodBrati sestriBogomolec Mihajlo MihajlovichU shlyubi zBogomolec Sofiya MikolayivnaDitiBogomolec Oleksandr Oleksandrovich Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogomolec Sim ya Ranni rokiOleksandr Mihajlovich Bogomolec narodivsya 25 serpnya 1850 roku v Nizhini Buv p yatoyu ditinoyu v sim yi zasidatelya Nizhinskogo povitovogo sudu titulyarnogo radnika Mihajla Fedorovicha Bogomolcya 1812 1895 Usogo v rodini bulo tri sini i tri donki Rodina Bogomolciv bula za todishnimi provincijnimi mirkami dosit zamozhnoyu Mihajlo Fedorovich spilno z bratami Andriyem Timofiyem i Josipom Bogomolcyami volodiv spadkovim mayetkom u seli Korop ye Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi z 10 dushami selyan i 470 desyatinami zemli She v yunacki roki Oleksandr Mihajlovich Bogomolec zahopivsya revolyucijnoyu diyalnistyu Buntarski nastroyi zahopili takozh jogo sester Yelizavetu i Annu Navchayuchis u Peterburzi voni brali uchast u studentskih shodkah za sho buli vislani zi stolici U 1879 roci Yelizaveta sho zhila v Ichni Borznyanskij povit Chernigivskoyi guberniyi bula zaareshtovana i vislana yak politichno neblagonadijna v Zinkivskij povit Poltavskoyi guberniyi Pislya gimnaziyi Oleksandr Mihajlovich Bogomolec vstupiv do medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu im Sv Volodimira yakij zakinchiv u 1874 roci z vidznakoyu Nastupnogo roku vin odruzhivsya z Sofiyeyu Mikolayivnoyu Priseckoyu 1856 1892 gerbu Novina kolishnoyu ucheniceyu Kiyivskoyi Fundukleyivskoyi zhinochoyi gimnaziyi Revolyucijna diyalnistU 1878 roci podruzhzhya Bogomolciv viyihalo na Kuban Tam u stanici Ust Labinsk Oleksandr za dopomogoyu Sofiyi zajmavsya likarskoyu praktikoyu Krim togo podruzhzhya poshiryuvalo sered stanichnikiv politichnu literaturu Za molodimi likaryami buv vstanovlenij neglasnij policejskij naglyad U 1879 roci viyihali do Harkova Togo zh roku Sofiya Bogomolec za rozporyadzhennyam harkivskogo general gubernatora bula vislana z Harkova do Poltavskoyi guberniyi pid neglasnij naglyad yak politichno neblagonadijna Oleksandr Bogomolec tim chasom pereyihav do Kiyeva i tam brav uchast u diyalnosti kiyivskogo revolyucijnogo gurtka Nevdovzi do Kiyeva pereyizdit Sofiya Bogomolec i zaluchayetsya do diyalnosti Pivdennorosijskogo robitnichogo soyuzu Voseni 1880 roku Oleksandr Mihajlovich Bogomolec perepraviv brata svoyeyi druzhini Ivana Priseckogo tak samo revolyucionera narodnika do Franciyi Formalno nibito dlya likuvannya Naspravdi abi shovati jogo vid rosijskoyi policiyi V lyutomu nastupnogo roku v Parizhi Oleksandr Mihajlovich Bogomolec diznavsya pro aresht druzhini v Kiyevi Vin nelegalno perepravivsya v Rosijsku imperiyu cherez Grodnensku guberniyu do Nizhina Tam i buv areshtovanij pryamo na vulici v nich na 13 sichnya 1882 roku Oskilki pryamih dokaziv uchasti Oleksandra Bogomolcya u diyalnosti radikalnih narodnickih soyuziv sho spoviduvali nasilnicki metodi borotbi slidstvo ne znajshlo vin vidbuv pivtorarichne tyuremne uv yaznennya a potim buv vidpravlenij za rishennyam Kiyivskogo vijskovo okruzhnogo sudu na tririchne zaslannya pid naglyadom Sofiya Mikolayivna otrimala nabagato suvorishij virok desyat rokiv katorgi v Zabajkalli Zaslannya Policijnij naglyadOleksandr Mihajlovich Bogomolec u period zaslannya 1880 ti rr Z 1883 roku Oleksandr Mihajlovich Bogomolec vidbuvaye zaslannya v Tobolsku potim u Akmolinsku Akmollah teritoriya suchasnogo Kazahstanu Tam u sichni 1884 roku vin otrimav dozvil zajmatisya likarskoyu praktikoyu Priblizno todi zh vin podaye klopotannya pro svoye perevedennya za miscem prozhivannya druzhini Prote v berezni 1884 roku klopotannya vidhilyayetsya Prichinoyu ochevidno stala uchast Sofiyi Bogomolec v akciyah protestu proti tyuremnoyi i katorzhnoyi administraciyi U lyutomu 1885 roku Oleksandr Mihajlovich Bogomolec perevedenij u Semipalatinsk A u kvitni 1886 roku zvilnenij vid glasnogo naglyadu i perevedenij pid neglasnij Pri comu jomu bulo zaboroneno prozhivannya v stolicyah i v guberniyah Kiyivskij Katerinoslavskij Harkivskij Hersonskij i Tavrijskij Z togo chasu i do 1890 roku Oleksandr Bogomolec starshij zhive v riznih mistah imperiyi u Tveri Gomeli Tiflisi Nizhnomu Novgorodi U Tveri gubernator ne dozvolyav jomu zajmatisya likarskoyu praktikoyu Z Gomelya kudi vin ukotre pereyihav Oleksandr Mihajlovich pishe klopotannya pro dozvil pobachennya z druzhinoyu v Sibiru i pro polegshennya yiyi doli na uvazi hvorobi Klopotannya znovu zalisheno bez zadovolennya U 1889 roci Oleksandr Mihajlovich Bogomolec pereyizdit iz Nizhnogo Novgoroda do Poltavi a cherez rik u Nizhin Tam vin nareshti pobachiv sina yakij do cogo zhiv u mayetnosti Klimovo svogo didusya po materi Mikoli Maksimovicha Priseckogo Ishe cherez rik Oleksandr Mihajlovich otrimuye dozvil na pobachennya z druzhinoyu i poyizdku na Nizhnyu Karu Dlya cogo dovelosya vtrutitisya rosijskomu pismenniku Lvu Mikolajovichu Tolstomu kotrij neodnorazovo zvertavsya v cij spravi do svoyih znajomih chinovnikiv u carskomu uryadi Oleksandr Mihajlovich Bogomolec z sinom pered podorozhzhyu do Sibiru na pobachennya z matir yu Kiyiv 1890 1891 rr Do Nizhnoyi Kari Oleksandr Mihajlovich yide razom iz sinom u 1891 roci Katorzhna administraciya nadala podruzhzhyu pravo pobachennya dva razi na tizhden Sin mig vhoditi do materi v bud yakij chas Nareshti Sofiyu Bogomolec pereveli u vilnu komandu Cherez tri dni vona pomerla Batko i sin Bogomolci povernulisya z katorgi do Nizhinu zarazheni tuberkulozom U 1895 roci batko i sin Bogomolci pereyizhdzhayut do Kishineva Tam voni zhivut u ridnogo brata Oleksandra Mihajlovicha Mihajla Mihajlovicha akciznogo chinovnika dijsnogo statskogo radnika Cherez tri roki postanovoyu ministra vnutrishnih sprav Oleksandru Mihajlovichu Bogomolcyu dozvoleno povsyudne prozhivannya v imperiyi krim stolic i Peterburzkoyi guberniyi V Kishinevi vin bere uchast u rozrobci sanitarnih i antiepidemichnih zahodiv voyuye z miscevoyu vladnoyu i medichnoyu byurokratiyeyu Pislya vidrahuvannya z Kishinivskoyi gimnaziyi Bogomolcya molodshogo za vilnodumstvo v 1899 roci batko i sin pereyizdyat do Nizhina Doki Sashko Bogomolec douchuvavsya na ostannomu kursi 1 yi Kiyivskoyi cholovichoyi gimnaziyi Oleksandr Mihajlovich sluzhiv zemskim likarem u Osterskomu Nizhinskomu ta inshih povitah Chernigivskoyi guberniyi Na derzhavnu sluzhbu Oleksandra Mihajlovicha vzyali popri te sho za nim zberigavsya neglasnij naglyad yakij vtim buv znyatij 12 listopada 1902 roku U zv yazku iz socialnimi zavorushennyami 1905 1907 rr z iniciativi chernigivskogo gubernatora zemskim sluzhbovcyam Nizhinskogo povitu bulo zaproponovano pidpisati za vstanovlenim zrazkom rozpisku pro nenalezhnist do politichnih organizacij protizakonnogo harakteru jshlosya pro social demokratichni partiyi i organizaciyi riznogo shtibu vid liberalnih do radikalnih Odnak Oleksandr Mihajlovich Bogomolec vidmovivsya ce zrobiti Batko i sin BogomolciMizh Oleksandrom Mihajlovichem Bogomolcem i jogo sinom zavzhdi bula tepla druzhba Bogomolec starshij dobre znav francuzku ta nimecku movi i dopomagav sinovi perekladati jogo roboti pered stazhuvannyam u Sorbonni zviryav perekladi z originalom U listah do batka Oleksandr Oleksandrovich obgovoryuvav z nim profesijni problemi dilivsya svoyimi naukovimi vidkrittyami U 1910 roci Oleksandr Mihajlovich Bogomolec pereyizdit do Odesi do sina de toj pracyuvav privat docentom u Novorosijskomu universiteti a pislya povernennya jogo zi stazhuvannya u Franciyi do Saratova V Odesi pracyuvav vilnopraktikuyuchim likarem U 1911 roci vzhe znovu v Kishinevi U 1914 roci Oleksandr Mihajlovich Bogomolec nespodivano virishiv vstupiti na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu Bogomolec starshij buv duzhe starannim sluhachem i vidviduvav usi lekciyi Prote vzhe des voseni 1914 roku Oleksandr Mihajlovich pochinaye zamislyuvatisya pro te shob zalishiti navchannya Sin vidmovlyav jogo radiv ne kidati universitet zovsim a perevestisya u vilni sluhachi Pravda v odnomu z listiv Bogomolec molodshij ziznavavsya sho nikoli ne bachiv sensu u pragnenni tata otrimati filologichnu osvitu Odnak gotovij buv finansuvati navchannya batka Vzhe na shili rokiv u 1922 roci Oleksandr Mihajlovich virushiv u podorozh po mistah Ukrayini Pro ce zgaduyetsya v odnomu z listiv Oleksandra Oleksandrovicha Bogomolcya do nogo Pro detali podorozhi ne povidomlyayetsya ale v tomu zh listi Oleksandr Oleksandrovich prosit batka privezti knig ukrayinskoyu movoyu i po mozhlivosti slovnik Ostanni roki zhittya Oleksandr Mihajlovich Bogomolec proviv u Moskvi Pomer tam zhe 11 lyutogo 1935 roku DzherelaDerzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO F 127 op 14 d 3494 DAChO Nizhinskij filial F 101 op 21 sp 1907 l 1 29 DAChO Nizhinskij filial F 386 op 5 sp 457 l 1 7 zv Osobistij arhiv Olgi Bogomolec Bogomolec O A Vospominaniya ob otce K 1981 Kovalskaya E Yuzhno Russkij rabochij soyuz 1880 1881 M 1926 Hursa V Slavetni u gogolivskomu krayi Poltava 2009 Enciklopedicheskij slovar po istorii Kubani s drevnejshih vremen do oktyabrya 1917 goda Krasnodar 1997 PosilannyaYe D Petrenko BOGOMOLEC Oleksandr Mihajlovich 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 316 ISBN 966 00 0734 5