Таїланд — південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту, на півострові Індокитай . Загальна площа країни 513 120 км² (51-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 510 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 230 км². Площа країни приблизно на 20 % менша за площу України.
Географія Таїланду | |
---|---|
Географічне положення Таїланду | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південно-Східна Азія |
Координати | 15°00′ пн. ш. 100°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 100.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 513 120 км² (51-ше) |
• суходіл | 99,6 % |
• води | 0,4 % |
Морське узбережжя | 3219 км |
Державний кордон | 5673 км |
Рельєф | |
Тип | переважно рівнинний, на околицях гористий |
Найвища точка | гора Інтханон (2576 м) |
Найнижча точка | Сіамська затока (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Менам (372 км) |
Найбільше озеро | Тхалелуанг (1040 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | руди кольорових металів, каучук, вуглеводні, деревина, риба, гіпс, буре вугілля, флюорит, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | осідання ґрунту |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, забруднення вод, знеліснення |
Назва
Офіційна назва — Королівство Таїланд, Таїланд (тай. ประเทศไทย — Патет Таї). Назва країни походить від етноніму тайців з додаванням англійського слова «ленд» на означення землі, країни. Тобто назва країни перекладається як Земля тайців. Тайські вчені виводять етнонім від слова «тай» (тай. ไทย), що означає свободу. Колишня, до 23 червня 1939 року і у 1945–1949 роках, назва Сіам (тай. สยาม). Слово, ймовірно, походить від індійського топоніма Суварна-бхумі (палі शुभर्नभुमि, що може перекладатись як Золота земля. Слово «сама» (палі सम) мовою палі означає різні відтінки кольорів, найчастіше коричневого або жовтого, але іноді зеленого або чорного кольору, тому топонім може перекладатись і як Земля темношкірих.
Історія дослідження території
Географічне положення
Таїланд — південносхідноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході — з Камбоджею (спільний кордон — 817 км) і Лаосом (1845 км), на заході — з М'янмою (2416 км), на півдні — з Малайзією (595 км). Загальна довжина державного кордону — 5673 км. Таїланд на південному сході омивається водами Сіамської (Тайської) затоки Тихого океану; на південному заході — Андаманського моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 3219 км.
- Карта Таїланду від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Таїланду та США
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Таїланду багаті на ряд корисних копалин: олово, природний газ, вольфрам, тантал, свинець, гіпс, буре вугілля, флюорит.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 287 м; найнижча точка — рівень вод Тайської затоки (0 м); найвища точка — гора Доїнтанон (2576 м). За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, плато Корат, південний схід і перешийок Кра.
- Рельєф Таїланду
- Рельєф Таїланду
- Гіпсометрична карта Таїланду
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Вершина гори Доїнтанон
- Карта плато Корат
- Орографія Північного нагір'я
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Таїланду лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Проте, мають місце аномальні сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року влада Таїланду повідомила про рекордну температуру 44,6 °C в західній провінції Мак. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони (тайфуни), вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Таїланду (за Кеппеном)
Таїланд є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 438,6 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 64,15 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Таїланду
- Сточище Менаму
- Річка Менам
- Річка Менам у Бангкоці
- Річка Меконг на тайсько-лаоському кордоні
- Озеро Тхалелуанг (Сонгкхла)
Річки
Річки країни належать басейну Тихого океану. Найбільші річки: Менам-Чао-Прая на Менамській рівнині, Меконґ на кордоні з Лаосом.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Таїланду (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,2 %,
- орні землі — 30,8 %,
- багаторічні насадження — 8,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,2 %;
- інше — 21,6 %.
Тваринний світ
Ззоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області, більша частина до , крайній південь — .
Охорона природи
- Карта природоохоронних територій Таїланду
Таїланд є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: осідання ґрунту під столицею країни внаслідок потужного відбору підземних вод на потреби міста; посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення повітря транспортними засобами;
- забруднення вод побутовими і промисловими стоками;
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- браконьєрство.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Таїланду можна розділити на 6 районів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Північне нагір'я складається з субмеридіонально орієнтованих високих гірських хребтів, складених вапняками. Тут знаходиться найвища точка країни, гора Інтханон (2600 м). На сході цього району — велике нагір'я з середніми висотами 1100—1200 м. Південніше гори знижуються і поступаються місцем рівнинам.
- Хребет Танентаунджі простягається вздовж західного кордону з М'янмою.
- Центральна рівнина займає велику частину країни, простягається з півночі на південь на 400 км, а із заходу на схід на 200 км. Вона складена алювіальними відкладами річок Чаупхрая, Меконґ, та ін.
- Плато Корат на північному сході має хвилясту поверхню із середніми висотами 185 м, обрамоване низькими горами Донгпхраяфай на заході, і Дангрек на півдні. Плато тягнеться із заходу на схід на 400 км і дренується річками басейну Мун, правої притоки Меконґа; по самому Меконґу проходить кордон Таїланду і Лаосу.
- Південно-Східний район відділений від іншої частини країни горами на півночі і річкою на заході. Тут випадає багато атмосферних опадів, в минулому були поширені густі вологі тропічні ліси.
- Перешийок Кра до кордону з Малайзією. Центральний гірський ланцюг, , простягається в меридіональному напрямі, розділяє дві прибережні рівнини: вузьку, переривисту на заході і ширшу на сході.
- Регіони Таїланду
Див. також
Примітки
- Thailand, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Таїланд // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- У В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44°C. 08.05.2023, 01:17
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Таїланд // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Таїланд // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Таїланду |
- Вікісховище : Атлас Таїланду.
- Карти Таїланду : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Thailand : ( )[англ.] : [арх. 5 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Таїланд : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Таїланду.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tayiland pivdennoshidnoazijska krayina sho znahoditsya na pivdenno shidnomu krayi kontinentu na pivostrovi Indokitaj Zagalna plosha krayini 513 120 km 51 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 510 890 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 2 230 km Plosha krayini priblizno na 20 mensha za ploshu Ukrayini Geografiya TayilanduGeografichne polozhennya TayilanduGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenno Shidna AziyaKoordinati 15 00 pn sh 100 00 sh d 15 000 pn sh 100 000 sh d 15 000 100 000TeritoriyaPlosha 513 120 km 51 she suhodil 99 6 vodi 0 4 Morske uzberezhzhya 3219 kmDerzhavnij kordon 5673 kmRelyefTip perevazhno rivninnij na okolicyah goristijNajvisha tochka gora Inthanon 2576 m Najnizhcha tochka Siamska zatoka 0 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Menam 372 km Najbilshe ozero Thaleluang 1040 km InshePrirodni resursi rudi kolorovih metaliv kauchuk vuglevodni derevina riba gips bure vugillya flyuorit rodyuchi gruntiStihijni liha osidannya gruntuEkologichni problemi zabrudnennya povitrya zabrudnennya vod znelisnennyaNazvaOficijna nazva Korolivstvo Tayiland Tayiland taj praethsithy Patet Tayi Nazva krayini pohodit vid etnonimu tajciv z dodavannyam anglijskogo slova lend na oznachennya zemli krayini Tobto nazva krayini perekladayetsya yak Zemlya tajciv Tajski vcheni vivodyat etnonim vid slova taj taj ithy sho oznachaye svobodu Kolishnya do 23 chervnya 1939 roku i u 1945 1949 rokah nazva Siam taj syam Slovo jmovirno pohodit vid indijskogo toponima Suvarna bhumi pali श भर नभ म sho mozhe perekladatis yak Zolota zemlya Slovo sama pali सम movoyu pali oznachaye rizni vidtinki koloriv najchastishe korichnevogo abo zhovtogo ale inodi zelenogo abo chornogo koloru tomu toponim mozhe perekladatis i yak Zemlya temnoshkirih Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaTayiland pivdennoshidnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na shodi z Kambodzheyu spilnij kordon 817 km i Laosom 1845 km na zahodi z M yanmoyu 2416 km na pivdni z Malajziyeyu 595 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5673 km Tayiland na pivdennomu shodi omivayetsya vodami Siamskoyi Tajskoyi zatoki Tihogo okeanu na pivdennomu zahodi Andamanskogo morya Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 3219 km Karta Tayilandu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Tayilandu ta SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibin 200 m Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 7 5 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Tayilandu Div takozh Gidrogeologiya Tayilandu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Tayilandu Nadra Tayilandu bagati na ryad korisnih kopalin olovo prirodnij gaz volfram tantal svinec gips bure vugillya flyuorit Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 287 m najnizhcha tochka riven vod Tajskoyi zatoki 0 m najvisha tochka gora Doyintanon 2576 m Za osoblivostyami relyefu Tayiland prijnyato podilyati na p yat geografichnih rajoniv Pivnichne nagir ya Centralna rivnina plato Korat pivdennij shid i pereshijok Kra Relyef Tayilandu Relyef Tayilandu Gipsometrichna karta Tayilandu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Vershina gori Doyintanon Karta plato Korat Orografiya Pivnichnogo nagir ya Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Tayilandu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Prote mayut misce anomalni spleski temperaturi navkolishnogo seredovisha Tak 7 travnya 2023 roku vlada Tayilandu povidomila pro rekordnu temperaturu 44 6 C v zahidnij provinciyi Mak Zvolozhennya dostatnye u litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat rujnivni tropichni cikloni tajfuni vdalini vid morya vzimku mozhe vidznachatis bilsh suhij sezon Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Tayilandu za Keppenom Tayiland ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 438 6 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 64 15 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Tayilandu Stochishe Menamu Richka Menam Richka Menam u Bangkoci Richka Mekong na tajsko laoskomu kordoni Ozero Thaleluang Songkhla Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Tihogo okeanu Najbilshi richki Menam Chao Praya na Menamskij rivnini Mekong na kordoni z Laosom Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Tayilandu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 41 2 orni zemli 30 8 bagatorichni nasadzhennya 8 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 1 6 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 37 2 inshe 21 6 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zzoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Indo malajskoyi oblasti bilsha chastina do krajnij pivden Div takozh Ptahi Tayilandu taOhorona prirodiDokladnishe Karta prirodoohoronnih teritorij Tayilandu Tayiland ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha osidannya gruntu pid stoliceyu krayini vnaslidok potuzhnogo vidboru pidzemnih vod na potrebi mista posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya transportnimi zasobami zabrudnennya vod pobutovimi i promislovimi stokami znelisnennya eroziyu gruntiv brakonyerstvo Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Tayilandu mozhna rozdiliti na 6 rajoniv sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Pivnichne nagir ya skladayetsya z submeridionalno oriyentovanih visokih girskih hrebtiv skladenih vapnyakami Tut znahoditsya najvisha tochka krayini gora Inthanon 2600 m Na shodi cogo rajonu velike nagir ya z serednimi visotami 1100 1200 m Pivdennishe gori znizhuyutsya i postupayutsya miscem rivninam Hrebet Tanentaundzhi prostyagayetsya vzdovzh zahidnogo kordonu z M yanmoyu Centralna rivnina zajmaye veliku chastinu krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 400 km a iz zahodu na shid na 200 km Vona skladena alyuvialnimi vidkladami richok Chauphraya Mekong ta in Plato Korat na pivnichnomu shodi maye hvilyastu poverhnyu iz serednimi visotami 185 m obramovane nizkimi gorami Dongphrayafaj na zahodi i Dangrek na pivdni Plato tyagnetsya iz zahodu na shid na 400 km i drenuyetsya richkami basejnu Mun pravoyi pritoki Mekonga po samomu Mekongu prohodit kordon Tayilandu i Laosu Pivdenno Shidnij rajon viddilenij vid inshoyi chastini krayini gorami na pivnochi i richkoyu na zahodi Tut vipadaye bagato atmosfernih opadiv v minulomu buli poshireni gusti vologi tropichni lisi Pereshijok Kra do kordonu z Malajziyeyu Centralnij girskij lancyug prostyagayetsya v meridionalnomu napryami rozdilyaye dvi priberezhni rivnini vuzku pererivistu na zahodi i shirshu na shodi Regioni Tayilandu Div takozh Div takozhPivdenno Shidna AziyaPrimitkiThailand Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Tayiland Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 U V yetnami zafiksuvali najvishu temperaturu v istoriyi krayini bilshe 44 C 08 05 2023 01 17 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Tayiland Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Tayiland Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Tayilandu Vikishovishe Atlas Tayilandu Karti Tayilandu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Thailand angl arh 5 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Tayiland ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Tayilandu