Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ву лиця Листопа дового Чи ну вулиця у Галицькому районі міста Львова неподалік від історичного центру Починається від пл

Вулиця Листопадового Чину

Вулиця Листопадового Чину

Ву́лиця Листопа́дового Чи́ну — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Починається від площі Григоренка та прямує до площі Святого Юра.

Вулиця Листопадового Чину
Львів
image
Вигляд з площі святого Юра
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Листопадового чину
Колишні назви
Святоюрська дорога, Цісарська, Святого Юра, Міцкевича, Паркштрассе, Міцкевича
польського періоду (польською) Świętojurska droga, Cesarska, St. Georg Gasse, Mickiewicza
радянського періоду (українською) Міцкевича
радянського періоду (російською) Мицкевича
Загальні відомості
Протяжність 736 м
Координати початку 49°50′28″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.8413583° пн. ш. 24.0223333° сх. д. / 49.8413583; 24.0223333Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.8413583° пн. ш. 24.0223333° сх. д. / 49.8413583; 24.0223333
Координати кінця 49°50′15″ пн. ш. 24°00′53″ сх. д. / 49.8375806° пн. ш. 24.0148694° сх. д. / 49.8375806; 24.0148694
поштові індекси 79007
Транспорт
Автобуси № 2А, 2Н
Тролейбуси № 22, 29, 32
Маршрутні таксі № 33, 38
Зупинки громадського транспорту «вул. Листопадового Чину»
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 3/5, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 14, 26
Пам'ятники пам’ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки та Української Галицької Армії
Навчальні заклади механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 25
Заклади культури художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Забудова класицизм, історизм
Організації благодійний фонд «Карітас — Львів УГКЦ»
Парки імені Івана Франка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2636318
Мапа
image Вулиця Листопадового чину у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Університетська, Лепкого, Огієнка, Гоголя, Матейка та Новаківського.

Назва

  • кінець XVII століття — кінець XVIII століття — Святоюрська дорога, оскільки вулиця виникла на місці дороги, що вела від середмістя до собору святого Юра.
  • кінець XVIII століття — 1825 року — Цісарська.
  • 1825 — 1871 роки — Святого Юра.
  • 1871 — 1941 роки — Міцкевича, на честь польського поета, засновника романтизму у польській літературі, діяча національно-визвольного руху Адама Міцкевича.
  • листопад 1941 — липень 1944 років — на часі німецької окупації Львова — Паркштрассе, бо прокладена попри парк імені Тадеуша Костюшка (нині парк імені Івана Франка).
  • липень 1944 — 1993 роки — Міцкевича, повернена передвоєнна назва.
  • від 1993 року — сучасна назва, вулиця Листопадового Чину, пам'ять про події, що відбувалися у Львові в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року та увійшли в історію під назвою Листопадовий чин.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Листопадового Чину переважають історизм та класицизм. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 2 — у міжвоєнний період в будинку містилася кав'ярня «Варшавська».

№ 3/5 — чиншові зблоковані кам'яниці споруджені у 1896—1897 роках за проєктом архітектора Юліана Цибульського у стилі пізнього історизму на замовлення Кароля Зеновича (власник будинку № 5) та відомого львівського адвоката Тадеуша Соловія (власник будинку № 3). В інтер'єрі будинків примітний неоренесансний скульптурний декор, автором якого був скульптор Антон Попель.

1901 року Зенович провів у власному будинку під № 5 реконструкцію офіцини за проєктом архітектора Зиґмунта Кендзерського: стайня перероблено на пральню, возівню — на сторожівку. По смерті Зеновича у 1902 році, кам'яницю успадкували вдова та діти, які 1908 року продають її Марії Криґовській, а та, своєю чергою, 1910 року перепродує його подружжю Герману та Йоанні Датнерам. У міжвоєнний період колишня кам'яниця Зеновича переходить у власність університету Яна-Казимира, а нині використовується як навчальний корпус механіко-математичного факультету ЛНУ імені Івана Франка. На фасаді будинку у 1994 році встановлено пам'ятну таблицю на пошану угорського математика, одного з творців неевклідової геометрії Яноша Бояї, що мешкав та працював у Львові у 1831—1832 роках (скульптор Д. Гаті). Таблицю виготовлено за кошти Міністерства культури та освіти Угорської республіки.

Відомий львівський адвокат Тадеуш Соловій був власником будинку № 3 до 10 березня 1908 року. За контрактом купівлі-продажу, укладеним того дня, кам'яниця перейшла у власність Крайового виділу — виконавчого органу при Галицькому сеймі, який передав об'єкт Крайовому банку. По закінченню війни кам'яниця разом з іншим майном Крайового банку перейшла у власність банку крайового господарства Польщі. У міжвоєнний період було проведено дві реконструкції будинку. Так, 1929 року за проектом будівничого Анджея Шиманського проведено реконструкцію помешкань її другого та третього поверхів, на партері облаштовано гараж, а подвір'я розділено муром навпіл (до того будинки № 3 і № 5 мали спільне внутрішнє подвір'я). У 1931—1932 роках — з метою перепланування помешкань та заміни дерев'яних міжповерхових перекриттів на залізобетонні, за проектом будівничого Антона Мокшицького. Нині будинок є житловим, а приміщення на першому поверсі орендують банківська установа та крамничка-бутік. Декілька офісів обладнано в офіцині, з боку подвір'я. Кам'яниці-«близнюки» внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 643-м.

№ 4 — триповерховий житловий будинок, власником якого у 1910-х роках був граф Станіслав Мицельський. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 993-м.

№ 6 — попередній будинок на цьому місці був зведений 1879 року за проєктом Войцеха Гаара. Тут від 1896 року діяла адвокатська контора Євгена Петрушевича. У 1897—1898 роках тут споруджено Національне казино (від 1948 року — «Будинок вчених»). Проєкт Германа Гельмера і Фердинанда Фельнера. Також в будинку діяла крайова спілка машиністів залізниці 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 181-м.

№ 7 — в будинку у 1928 року містилася редакція часопису «Вікна» — друкованого органу літературного об'єднання західноукраїнських письменників «Горно». За радянських часів була встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщала про це. Тут упродовж 1938—1967 років мешкала Олена Кульчицька. 21 квітня 1971 року тут відкрився художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької. В експозиції, що розташована у чотирьох кімнатах помешкання Олени Кульчицької, представлено понад 80 картин, бібліотека, килими, зіткані за її проєктами, меблі та кераміка, створені за ескізами мисткині. 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 182-м.

№ 8 — будинок споруджено за проєктом архітекторів Едмунд Жихович та Міхал Лужецький у 1912—1913 роках для львівської філії «Австро-Угорського банку», згодом тут містився «Польський банк». За часів СРСР — залізничне відділення «Держбанку». Уздовж фасадів над першим поверхом встановлена серія горельєфних композицій з алегоріями Ощадності, Праці, Торгівлі, Гірництва, Техніки, Рільництва та Промисловості авторства Юліуша Белтовського. За часів незалежності тут містилося відділення «Промінвестбанку», від 2016 року приміщення банку перебувало на реконструкції. 8 червня 2018 року у відреставрованій будівлі відкрився новий п'ятизірковий «Банк Готель», головним інвестором та власником котрого є Вячеслав Юткін. Реконструкція будівлі обійшлася його власнику майже 20 мільйонів доларів. На нижніх поверхах облаштовано рецепцію, ресторан та конференц-хол на 300 осіб, а на верхніх — сто номерів. Серед інших п'ятизіркових готелів Львова, «Банк Готель», у першу чергу, орієнтуватиметься на бізнес-клієнтів, проведення конференцій та ділових заходів. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 582-м спільно з будинком на вулиці Богдана Лепкого, 17, з яким творить спільний ансамбль.

№ 10 — наріжна кам'яниця споруджена у 1891—1892 роках у стилі історизму, за проєктом архітектора Йоганна Шульца для графині Марії Дрогойовської. Фасад будинку прикрашений скульптурами Марса та Венери роботи Петра Віталіса Гарасимовича. До 1939 року тут містилося почесне консульство Голландії. Під час німецької окупації в цьому будинку перебував Український центральний комітет — допомогова організація, що діяла під керівництвом професора Володимира Кубійовича. 1993 року на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у 1941—1944 роках працював видатний український історик, географ, громадсько-політичний діяч Володимир Кубійович (скульптор Ярослав Скакун, архітектори Олег Чамара і Василь Каменщик). З повоєнних часів тут міститься з'єднання залізничних військ, нині — (1-й об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту) (в/ч Т0110). Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 644-м.

№ 11 — житловий будинок, споруджений за проєктом Юліана Захаревича у 1889—1890 роках як вілла художника Яна Стики. Будівля складається з двох частин, що мають різні входи та функціонують окремо. Перша частина — триповерхове житлове приміщення при вул. Новаківського, 2, нині звичайні приватні помешкання львів'ян. Друга частина — колишнє приміщення власного мистецького ательє Олекси Новаківського при вул. Листопадового Чину, 11. У 1900 році Ян Стика переїхав у Францію, а будинок 15 лютого 1907 року придбав митрополит Андрей Шептицький і 29 грудня 1908 року подарував її Церковному музеєві у Львові (нині — Національний музей у Львові). Нині тут розташовані виставкові зали художньо-меморіального музею Олекси Новаківського. 1972 року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю на честь Олекси Новаківського, авторства Еммануїла Миська, відлиту на Львівській кераміко-скульптурній фабриці. 23 вересня 2008 року будинок внесений до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 183-м.

№ 12 — будинок споруджено 1874 року за проєктом Войцеха Гаара і перебудовано 1892 року. До першої світової війни тут містилася дирекція поліції. Начальником поліції на той час був правник, кавалер перського ордену Лева і Сонця IV ступеня доктор Юзеф Райнлендер. Під час листопадових подій 1918 року Райнлендеру запропонували виконувати свої обов'язки від імені української влади, але той відмовився. Відтак 2 листопада 1918 року його інтернували у власній квартирі, а його обов'язки обійняв Степан Баран. У міжвоєнний період в будинку працював ординаторський лікарський пункт 39-го району м. Львова, від 12 листопада 1998 року тут працює обласна благодійна організація «Карітас — Львів УГКЦ». Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 184-м. 2015 року проведено реставрацію балконів будинку та скульптурних груп атлантів і каріатид під керівництвом скульптора Андрія Федоришина.

№ 14 — житловий будинок у стилі історизму, споруджений 1880 року за проєктом Владислава Галицького. Скульптурне оздоблення Леонарда Марконі, зокрема погруддя Адама Міцкевича, розташоване над вікном другого поверху. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1633-м. В будинку у 1897—1919 роках мешкав польський лікар, хірург, професор, доктор медицини, керівник кафедри хірургії, декан медичного факультету, ректор Львівського університету, засновник Львівської хірургічної школи Людвік Ридигер, а власником будинку у 1910-х роках був граф Зигмунт Лось.

№ 16 (колишня адреса — вул. Святого Юра) — палац, споруджений посеред великого парку у 1862—1865 роках за проєктом архітектора Карла Омана у стилі італійського неоренесансу. Власником палацу був Аґенор Голуховський, котрий неодноразово очолював Галицьке намісництво у другій половині XIX століття. Нині у колишньому палаці Голуховських міститься діагностичний центр лікарні Львівської залізниці.

№ 20 (нині — вул. Гоголя, 1) — будівля Дирекція державних залізниць (до 1939 року), від радянських часів й донині — управління Львівської залізниці. 2008 року на фасаді від вулиці Листопадового Чину встановлена меморіальна таблиця Георгію Кірпі (архітектор — Андрій Дорош, скульптор — Роман Патик). Планувалося також встановлення пам'ятника Г. Кірпі у парку імені Івана Франка, за 40—50 метрів нижче будівлі управління Львівської залізниці.

№ 22 — інженерний корпус управління Львівської залізниці, споруджений у 1978 року за проєктом Романа Сивенького. Нині тут містяться Львівська дирекція залізничних перевезень та об'єднана профспілкова Львівської дирекції залізничних перевезень.

№ 24 — в будинку до 1913 року мешкав доктор обох прав, Ц. к. урядник, суддя, таємний радник, придворний камергер, президент (голова) Апеляційного суду у Львові, президент юридичного товариства, кавалер орденів Залізної Корони (І ступеня) і Леопольда та (Великого хреста) ордену Франца Йосифа [pl].

№ 26 — наприкінці 1830-х років власниця парцелі (ділянки) під конскрипційним № 653 2/4 Мар'яна Чехунська планувала збудувати двоповерховий будинок з офіциною. За нез'ясованих обставин будинок так і не був зведений, натомість був збудований лише видовжений одноповерховий будинок у глибині ділянки, на межі з ділянкою з конскрипційним № 641 2/4 (нинішня вул. Листопадового чину, 24). У 1840-х роках постали будинки на сусідніх парцелях при вул. Міцкевича. 1859 року за проєктом архітектора Вінцента Равського одноповерховий будинок розширили завдяки прибудові однієї кімнати. 1877 року за проєктом, розробленим архітектором Людвіком Радванським, споруджено двоповерховий будинок із сутеренами у неоренесансному стилі, добудувавши його спереду старого одноповерхового будинку. На той час новою власницею ділянки була Софія з Вендриховських Шидловська. Новий будинок складався з сіней, 2 кухонь і 9 кімнат на першому поверсі та 2 кухонь і 10 кімнат — на другому. 1883 року одноповерхову будівлю пристосували під возівню, сторожівку, ванну та пральню за окремо розробленим проєктом архітектора Мауса.

Наприкінці XIX століття власником будинку став відомий львівський підприємець Юліуш Міколяш та вирішив його реконструювати, для чого запросив архітектора . За проєктом Яна Шульца у 1893 році частина одноповерхового будинку переобладнана на кухню із ванною, а 1896 року проведена реконструкція самого будинку, в результаті був надбудований третій поверх, проведена реконструкція фасаду у неоренесансному стилі, та розбудовані дві симетричні триповерхові житлові офіцини. У листопаді 1897 році будинок введений в експлуатацію. 1905 року за проєктом Яна Шульца до будинку добудували два крила чотириповерхових офіцин зі стайнями, возівнями і пральнею на першому поверсі. 1932 року в будинку влаштували каналізацію та під'єднали її до міської системи за проєктом інженера-архітектора Тадеуша Срочинського. До 1939 року в будинку мешкав один з керівників Малопольського мисливського товариства граф Юліуш Бєльський.

У глибині ділянки був сад, який у радянські часи відокремили від внутрішнього двору мурованою стіною з проходом, нині він використовується як дитячий майданчик розташованого в будинку закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 25 Львівської міської ради. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 645-м.

№ 28 — житловий будинок у стилі ампір, споруджений у 1835—1838 роках архітектором Вільгельмом Шмідом для Владислава Єльського. На фасаді знаходилась статуя Матері Божої, виконана Йоаном Шімзером або Павлом Евтельє. Нова власниця будинку, Генріка Зигмунтовська, у 1851 році заснувала тут невеликий шпиталь для хворих вбогих дітей. Її добродійну акцію підтримала родина Сапігів. Князь Леон Сапіга був також патроном товариства католицької ремісничої молоді «Скала». У 1860 році за його сприяння шпиталь було перенесено в інше приміщення, а будинок перейшов у власність товариства католицької ремісничої молоді «Скала». На подвір'ї було влаштовано гімнастичні знаряддя, збудовано зал для гри у кеглі та літню сцену. Одним із кураторів «Скали», яке функціонувало до початку другої світової війни, був митрополит Андрей Шептицький. За радянських часів будинок став ключовим елементом системи веж-«глушилок» іноземних радіостанцій, які ще донедавна розташовувалися у Митрополичих садах — тут розміщувалося їхнє керуюче обладнання. Досі цей об'єкт знаний як «П'ята станція» державного концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, і відтоді вхід сюди закритий.

  • image
    Будинок № 10
  • image
    Будівля колишнього Австро-угорського банку
  • image
    Будівля управління Львівської залізниці
  • image
    Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
  • image
    Будинок Вчених
  • image
    Барельєф на будинку № 3

Пам'ятники, меморіальні таблиці

У межах вшанування 100-ліття з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки, 1 листопада 2018 року, на розі вулиць Листопадового Чину та Огієнка відкрили пам’ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки та Української Галицької Армії.

  • image
    Пам'ятна таблиця на будинку, де працював Володимир Кубійович
  • image
    Пам'ятна таблиця Георгію Кірпі на фасаді управління Львівської залізниці
  • image
    Пам'ятна таблиця Олені Кульчицькій
    на фасаді художньо-меморіального музею мисткині
  • image
    Пам'ятна таблиця художнику Олексі Новаківському на фасаді художньо-меморіального музею мистця
  • image
    Пам'ятна таблиця математику Яношу Бояї на фасаді
    навчального корпусу механіко-математичного факультету ЛНУ імені Івана Франка

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 21 вересня 2020.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 98.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
  6. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 14.
  7. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Листопадового чину, 05 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 21 вересня 2020.
  8. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Листопадового чину, 03 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 21 вересня 2020.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 418.
  10. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 261.
  11. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 294.
  12. Архітектура Львова, 2008, с. 339.
  13. Енциклопедія Львова_1, 2007, с. 448.
  14. Павлишин, 2015, с. 94.
  15. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 633.
  16. Львов: справочник, 1949, с. 126.
  17. Архітектура Львова, 2008, с. 313.
  18. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 637.
  19. Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації від 23 вересня 2008 року № № 574-VI із змінами. zakon.rada.gov.ua. Верховна рада України. оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  20. Драк, 1977, с. 45.
  21. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 260.
  22. З калейдоскопу подій // Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 159.
  23. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916… — S. 365.
  24. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 271.
  25. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Листопадового Чину, 08 — готель. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  26. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 97.
  27. Енциклопедія Львова_1, 2007, с. 205.
  28. У Львові колишній працівник спецслужб та банкір відкрив преміум-готель. Фото. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 8 червня 2018. оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  29. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 259.
  30. Романюк, 2015, с. 260.
  31. Архітектура Львова, 2008, с. 346.
  32. Małaczyński A. Jan Styka (szkic biograficzny) // Odbitka z «Księgi Pamiątkowej» II Gimnazjum im. Szajnochy we Lwowie / Aleksander Małaczyński. — Lwów: Drukarnia Uniwersytecka, 1930. — S. 22. (пол.)
  33. Ігор Федик (8 травня 2019). «Кораблик» українського мистецтва. Частина I. forpost.lviv.ua. Форпост. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 13 січня 2021.
  34. Зустріч зі Львовом, 1987, с. 150.
  35. ЛКСФ, 1980, с. 27.
  36. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 349, 624—625.
  37. Нова влада. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. 1 листопада 2018. оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  38. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 20.
  39. Благодійний фонд «Карітас — Львів УГКЦ». inteldisabilities-coalition.kiev.ua. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
  40. Марія Чабада (13 листопада 2015). На вул. Листопадового Чину, 12 реставрують балкони та скульптурну групу. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  41. Бірюльов Ю. О. Галицький Владислав // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 474.
  42. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 364, 564.
  43. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916… — S. 196.
  44. Палац графів Голуховських. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  45. Архітектура Львова, 2008, с. 359—360.
  46. Юзеф Едер (1860—1870). Проєкт «Міський медіаархів»: діагностичний центр лікарні Львівської залізниці. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  47. Архітектура Львова, 2008, с. 501.
  48. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 260—261.
  49. Архітектура Львова, 2008, с. 636.
  50. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 425.
  51. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Листопадового чину, 26 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  52. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 31.
  53. Проців О. Р. Діяльність Малопольського мисливського товариства (1920-1939 рр.) // Народознавчі зошити. — 2017. — №  5 (137). — С. 1134-1140. — ISSN 1028-5091.
  54. . lviv25.lvivedu.com. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  55. Rzeźba lwowska… — S. 27.
  56. (PDF). touristinfo.sitegist.net. Центр туристичної інформації. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2019. Процитовано 3 березня 2022.. — Львів. — С. 5.
  57. Нетуристичний Львів: палац-«глушилка», арсенал зі стайнею та незбудований театр. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.
  58. До 100-річчя Листопадового Чину у Львові відкрили пам'ятник героям ЗУНР та УГА. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 1 листопада 2018. оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 22 вересня 2020.

Джерела

Вулиця Листопадового чину
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Листопадового чину у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: путівник. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 150.
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 45.
  • Бірюльов Ю. Гаар // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 126. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Листопадового чину вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 97, 98. — .
  • Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — Київ : Реклама, 1980. — С. 27.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 271. — .
  • Мельник І. В., Масик Р. Від вулиця Гнатюка до Кульпарківської // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 254—282. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35, 86, 100, 102, 107, 112, 115, 122. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 308, 309, 311, 312, 315—318, 507. — .
  • Павлишин О. Адвокатська діяльність Євгена Петрушевича // Збірник матеріалів всеукраїнського круглого столу Адвокатура України: історія та сучасність / уклад. І. Б. Василик, І. С. Яковець. — Київ : КВІЦ, 2015. — С. 94. — .
  • Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 260. — .
  • Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької у Львові: путівник / текст В. В. Рожка. — Львів : Каменяр, 1978. — 79 с.
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 27. — . (пол.)
  • Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vu licya Listopa dovogo Chi nu vulicya u Galickomu rajoni mista Lvova nepodalik vid istorichnogo centru Pochinayetsya vid ploshi Grigorenka ta pryamuye do ploshi Svyatogo Yura Vulicya Listopadovogo Chinu LvivViglyad z ploshi svyatogo YuraViglyad z ploshi svyatogo YuraMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Listopadovogo chinuKolishni nazviSvyatoyurska doroga Cisarska Svyatogo Yura Mickevicha Parkshtrasse Mickevichapolskogo periodu polskoyu Swietojurska droga Cesarska St Georg Gasse Mickiewiczaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Mickevicharadyanskogo periodu rosijskoyu MickevichaZagalni vidomostiProtyazhnist 736 mKoordinati pochatku 49 50 28 pn sh 24 01 20 sh d 49 8413583 pn sh 24 0223333 sh d 49 8413583 24 0223333 Koordinati 49 50 28 pn sh 24 01 20 sh d 49 8413583 pn sh 24 0223333 sh d 49 8413583 24 0223333Koordinati kincya 49 50 15 pn sh 24 00 53 sh d 49 8375806 pn sh 24 0148694 sh d 49 8375806 24 0148694poshtovi indeksi 79007TransportAvtobusi 2A 2NTrolejbusi 22 29 32Marshrutni taksi 33 38Zupinki gromadskogo transportu vul Listopadovogo Chinu Ruh odnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 3 5 4 6 7 8 10 11 12 14 26Pam yatniki pam yatnik geroyam Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Galickoyi ArmiyiNavchalni zakladi mehaniko matematichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok 25Zakladi kulturi hudozhno memorialnij muzej Oleni Kulchickoyi hudozhno memorialnij muzej Oleksi NovakivskogoPoshtovi viddilennya VPZ 7 vul Grebinki 6 Zabudova klasicizm istorizmOrganizaciyi blagodijnij fond Karitas Lviv UGKC Parki imeni Ivana FrankaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2636318Mapa Vulicya Listopadovogo chinu u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Universitetska Lepkogo Ogiyenka Gogolya Matejka ta Novakivskogo Nazvakinec XVII stolittya kinec XVIII stolittya Svyatoyurska doroga oskilki vulicya vinikla na misci dorogi sho vela vid seredmistya do soboru svyatogo Yura kinec XVIII stolittya 1825 roku Cisarska 1825 1871 roki Svyatogo Yura 1871 1941 roki Mickevicha na chest polskogo poeta zasnovnika romantizmu u polskij literaturi diyacha nacionalno vizvolnogo ruhu Adama Mickevicha listopad 1941 lipen 1944 rokiv na chasi nimeckoyi okupaciyi Lvova Parkshtrasse bo prokladena popri park imeni Tadeusha Kostyushka nini park imeni Ivana Franka lipen 1944 1993 roki Mickevicha povernena peredvoyenna nazva vid 1993 roku suchasna nazva vulicya Listopadovogo Chinu pam yat pro podiyi sho vidbuvalisya u Lvovi v nich iz 31 zhovtnya na 1 listopada 1918 roku ta uvijshli v istoriyu pid nazvoyu Listopadovij chin ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Listopadovogo Chinu perevazhayut istorizm ta klasicizm Bilshist budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 2 u mizhvoyennij period v budinku mistilasya kav yarnya Varshavska 3 5 chinshovi zblokovani kam yanici sporudzheni u 1896 1897 rokah za proyektom arhitektora Yuliana Cibulskogo u stili piznogo istorizmu na zamovlennya Karolya Zenovicha vlasnik budinku 5 ta vidomogo lvivskogo advokata Tadeusha Soloviya vlasnik budinku 3 V inter yeri budinkiv primitnij neorenesansnij skulpturnij dekor avtorom yakogo buv skulptor Anton Popel 1901 roku Zenovich proviv u vlasnomu budinku pid 5 rekonstrukciyu oficini za proyektom arhitektora Zigmunta Kendzerskogo stajnya pererobleno na pralnyu vozivnyu na storozhivku Po smerti Zenovicha u 1902 roci kam yanicyu uspadkuvali vdova ta diti yaki 1908 roku prodayut yiyi Mariyi Krigovskij a ta svoyeyu chergoyu 1910 roku pereproduye jogo podruzhzhyu Germanu ta Joanni Datneram U mizhvoyennij period kolishnya kam yanicya Zenovicha perehodit u vlasnist universitetu Yana Kazimira a nini vikoristovuyetsya yak navchalnij korpus mehaniko matematichnogo fakultetu LNU imeni Ivana Franka Na fasadi budinku u 1994 roci vstanovleno pam yatnu tablicyu na poshanu ugorskogo matematika odnogo z tvorciv neevklidovoyi geometriyi Yanosha Boyayi sho meshkav ta pracyuvav u Lvovi u 1831 1832 rokah skulptor D Gati Tablicyu vigotovleno za koshti Ministerstva kulturi ta osviti Ugorskoyi respubliki Vidomij lvivskij advokat Tadeush Solovij buv vlasnikom budinku 3 do 10 bereznya 1908 roku Za kontraktom kupivli prodazhu ukladenim togo dnya kam yanicya perejshla u vlasnist Krajovogo vidilu vikonavchogo organu pri Galickomu sejmi yakij peredav ob yekt Krajovomu banku Po zakinchennyu vijni kam yanicya razom z inshim majnom Krajovogo banku perejshla u vlasnist banku krajovogo gospodarstva Polshi U mizhvoyennij period bulo provedeno dvi rekonstrukciyi budinku Tak 1929 roku za proektom budivnichogo Andzheya Shimanskogo provedeno rekonstrukciyu pomeshkan yiyi drugogo ta tretogo poverhiv na parteri oblashtovano garazh a podvir ya rozdileno murom navpil do togo budinki 3 i 5 mali spilne vnutrishnye podvir ya U 1931 1932 rokah z metoyu pereplanuvannya pomeshkan ta zamini derev yanih mizhpoverhovih perekrittiv na zalizobetonni za proektom budivnichogo Antona Mokshickogo Nini budinok ye zhitlovim a primishennya na pershomu poversi orenduyut bankivska ustanova ta kramnichka butik Dekilka ofisiv obladnano v oficini z boku podvir ya Kam yanici bliznyuki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 643 m 4 tripoverhovij zhitlovij budinok vlasnikom yakogo u 1910 h rokah buv graf Stanislav Micelskij Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 993 m 6 poperednij budinok na comu misci buv zvedenij 1879 roku za proyektom Vojceha Gaara Tut vid 1896 roku diyala advokatska kontora Yevgena Petrushevicha U 1897 1898 rokah tut sporudzheno Nacionalne kazino vid 1948 roku Budinok vchenih Proyekt Germana Gelmera i Ferdinanda Felnera Takozh v budinku diyala krajova spilka mashinistiv zaliznici 23 veresnya 2008 roku budinok vneseno do pereliku pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 181 m 7 v budinku u 1928 roku mistilasya redakciya chasopisu Vikna drukovanogo organu literaturnogo ob yednannya zahidnoukrayinskih pismennikiv Gorno Za radyanskih chasiv bula vstanovlena memorialna tablicya yaka spovishala pro ce Tut uprodovzh 1938 1967 rokiv meshkala Olena Kulchicka 21 kvitnya 1971 roku tut vidkrivsya hudozhno memorialnij muzej Oleni Kulchickoyi V ekspoziciyi sho roztashovana u chotiroh kimnatah pomeshkannya Oleni Kulchickoyi predstavleno ponad 80 kartin biblioteka kilimi zitkani za yiyi proyektami mebli ta keramika stvoreni za eskizami mistkini 23 veresnya 2008 roku budinok vneseno do pereliku pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 182 m 8 budinok sporudzheno za proyektom arhitektoriv Edmund Zhihovich ta Mihal Luzheckij u 1912 1913 rokah dlya lvivskoyi filiyi Avstro Ugorskogo banku zgodom tut mistivsya Polskij bank Za chasiv SRSR zaliznichne viddilennya Derzhbanku Uzdovzh fasadiv nad pershim poverhom vstanovlena seriya gorelyefnih kompozicij z alegoriyami Oshadnosti Praci Torgivli Girnictva Tehniki Rilnictva ta Promislovosti avtorstva Yuliusha Beltovskogo Za chasiv nezalezhnosti tut mistilosya viddilennya Prominvestbanku vid 2016 roku primishennya banku perebuvalo na rekonstrukciyi 8 chervnya 2018 roku u vidrestavrovanij budivli vidkrivsya novij p yatizirkovij Bank Gotel golovnim investorom ta vlasnikom kotrogo ye Vyacheslav Yutkin Rekonstrukciya budivli obijshlasya jogo vlasniku majzhe 20 miljoniv dolariv Na nizhnih poverhah oblashtovano recepciyu restoran ta konferenc hol na 300 osib a na verhnih sto nomeriv Sered inshih p yatizirkovih goteliv Lvova Bank Gotel u pershu chergu oriyentuvatimetsya na biznes kliyentiv provedennya konferencij ta dilovih zahodiv Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 582 m spilno z budinkom na vulici Bogdana Lepkogo 17 z yakim tvorit spilnij ansambl 10 narizhna kam yanicya sporudzhena u 1891 1892 rokah u stili istorizmu za proyektom arhitektora Joganna Shulca dlya grafini Mariyi Drogojovskoyi Fasad budinku prikrashenij skulpturami Marsa ta Veneri roboti Petra Vitalisa Garasimovicha Do 1939 roku tut mistilosya pochesne konsulstvo Gollandiyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi v comu budinku perebuvav Ukrayinskij centralnij komitet dopomogova organizaciya sho diyala pid kerivnictvom profesora Volodimira Kubijovicha 1993 roku na fasadi budinku vstanovlena memorialna tablicya yaka spovishaye sho tut u 1941 1944 rokah pracyuvav vidatnij ukrayinskij istorik geograf gromadsko politichnij diyach Volodimir Kubijovich skulptor Yaroslav Skakun arhitektori Oleg Chamara i Vasil Kamenshik Z povoyennih chasiv tut mistitsya z yednannya zaliznichnih vijsk nini 1 j ob yednanij zagin Derzhavnoyi specialnoyi sluzhbi transportu v ch T0110 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 644 m 11 zhitlovij budinok sporudzhenij za proyektom Yuliana Zaharevicha u 1889 1890 rokah yak villa hudozhnika Yana Stiki Budivlya skladayetsya z dvoh chastin sho mayut rizni vhodi ta funkcionuyut okremo Persha chastina tripoverhove zhitlove primishennya pri vul Novakivskogo 2 nini zvichajni privatni pomeshkannya lviv yan Druga chastina kolishnye primishennya vlasnogo misteckogo atelye Oleksi Novakivskogo pri vul Listopadovogo Chinu 11 U 1900 roci Yan Stika pereyihav u Franciyu a budinok 15 lyutogo 1907 roku pridbav mitropolit Andrej Sheptickij i 29 grudnya 1908 roku podaruvav yiyi Cerkovnomu muzeyevi u Lvovi nini Nacionalnij muzej u Lvovi Nini tut roztashovani vistavkovi zali hudozhno memorialnogo muzeyu Oleksi Novakivskogo 1972 roku na fasadi budinku vstanovleno memorialnu tablicyu na chest Oleksi Novakivskogo avtorstva Emmanuyila Miska vidlitu na Lvivskij keramiko skulpturnij fabrici 23 veresnya 2008 roku budinok vnesenij do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 183 m 12 budinok sporudzheno 1874 roku za proyektom Vojceha Gaara i perebudovano 1892 roku Do pershoyi svitovoyi vijni tut mistilasya direkciya policiyi Nachalnikom policiyi na toj chas buv pravnik kavaler perskogo ordenu Leva i Soncya IV stupenya doktor Yuzef Rajnlender Pid chas listopadovih podij 1918 roku Rajnlenderu zaproponuvali vikonuvati svoyi obov yazki vid imeni ukrayinskoyi vladi ale toj vidmovivsya Vidtak 2 listopada 1918 roku jogo internuvali u vlasnij kvartiri a jogo obov yazki obijnyav Stepan Baran U mizhvoyennij period v budinku pracyuvav ordinatorskij likarskij punkt 39 go rajonu m Lvova vid 12 listopada 1998 roku tut pracyuye oblasna blagodijna organizaciya Karitas Lviv UGKC Budinok ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya 184 m 2015 roku provedeno restavraciyu balkoniv budinku ta skulpturnih grup atlantiv i kariatid pid kerivnictvom skulptora Andriya Fedorishina 14 zhitlovij budinok u stili istorizmu sporudzhenij 1880 roku za proyektom Vladislava Galickogo Skulpturne ozdoblennya Leonarda Markoni zokrema pogruddya Adama Mickevicha roztashovane nad viknom drugogo poverhu Budinok ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya 1633 m V budinku u 1897 1919 rokah meshkav polskij likar hirurg profesor doktor medicini kerivnik kafedri hirurgiyi dekan medichnogo fakultetu rektor Lvivskogo universitetu zasnovnik Lvivskoyi hirurgichnoyi shkoli Lyudvik Ridiger a vlasnikom budinku u 1910 h rokah buv graf Zigmunt Los 16 kolishnya adresa vul Svyatogo Yura palac sporudzhenij posered velikogo parku u 1862 1865 rokah za proyektom arhitektora Karla Omana u stili italijskogo neorenesansu Vlasnikom palacu buv Agenor Goluhovskij kotrij neodnorazovo ocholyuvav Galicke namisnictvo u drugij polovini XIX stolittya Nini u kolishnomu palaci Goluhovskih mistitsya diagnostichnij centr likarni Lvivskoyi zaliznici 20 nini vul Gogolya 1 budivlya Direkciya derzhavnih zaliznic do 1939 roku vid radyanskih chasiv j donini upravlinnya Lvivskoyi zaliznici 2008 roku na fasadi vid vulici Listopadovogo Chinu vstanovlena memorialna tablicya Georgiyu Kirpi arhitektor Andrij Dorosh skulptor Roman Patik Planuvalosya takozh vstanovlennya pam yatnika G Kirpi u parku imeni Ivana Franka za 40 50 metriv nizhche budivli upravlinnya Lvivskoyi zaliznici 22 inzhenernij korpus upravlinnya Lvivskoyi zaliznici sporudzhenij u 1978 roku za proyektom Romana Sivenkogo Nini tut mistyatsya Lvivska direkciya zaliznichnih perevezen ta ob yednana profspilkova Lvivskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen 24 v budinku do 1913 roku meshkav doktor oboh prav C k uryadnik suddya tayemnij radnik pridvornij kamerger prezident golova Apelyacijnogo sudu u Lvovi prezident yuridichnogo tovaristva kavaler ordeniv Zaliznoyi Koroni I stupenya i Leopolda ta Velikogo hresta ordenu Franca Josifa pl 26 naprikinci 1830 h rokiv vlasnicya parceli dilyanki pid konskripcijnim 653 2 4 Mar yana Chehunska planuvala zbuduvati dvopoverhovij budinok z oficinoyu Za nez yasovanih obstavin budinok tak i ne buv zvedenij natomist buv zbudovanij lishe vidovzhenij odnopoverhovij budinok u glibini dilyanki na mezhi z dilyankoyu z konskripcijnim 641 2 4 ninishnya vul Listopadovogo chinu 24 U 1840 h rokah postali budinki na susidnih parcelyah pri vul Mickevicha 1859 roku za proyektom arhitektora Vincenta Ravskogo odnopoverhovij budinok rozshirili zavdyaki pribudovi odniyeyi kimnati 1877 roku za proyektom rozroblenim arhitektorom Lyudvikom Radvanskim sporudzheno dvopoverhovij budinok iz suterenami u neorenesansnomu stili dobuduvavshi jogo speredu starogo odnopoverhovogo budinku Na toj chas novoyu vlasniceyu dilyanki bula Sofiya z Vendrihovskih Shidlovska Novij budinok skladavsya z sinej 2 kuhon i 9 kimnat na pershomu poversi ta 2 kuhon i 10 kimnat na drugomu 1883 roku odnopoverhovu budivlyu pristosuvali pid vozivnyu storozhivku vannu ta pralnyu za okremo rozroblenim proyektom arhitektora Mausa Naprikinci XIX stolittya vlasnikom budinku stav vidomij lvivskij pidpriyemec Yuliush Mikolyash ta virishiv jogo rekonstruyuvati dlya chogo zaprosiv arhitektora Za proyektom Yana Shulca u 1893 roci chastina odnopoverhovogo budinku pereobladnana na kuhnyu iz vannoyu a 1896 roku provedena rekonstrukciya samogo budinku v rezultati buv nadbudovanij tretij poverh provedena rekonstrukciya fasadu u neorenesansnomu stili ta rozbudovani dvi simetrichni tripoverhovi zhitlovi oficini U listopadi 1897 roci budinok vvedenij v ekspluataciyu 1905 roku za proyektom Yana Shulca do budinku dobuduvali dva krila chotiripoverhovih oficin zi stajnyami vozivnyami i pralneyu na pershomu poversi 1932 roku v budinku vlashtuvali kanalizaciyu ta pid yednali yiyi do miskoyi sistemi za proyektom inzhenera arhitektora Tadeusha Srochinskogo Do 1939 roku v budinku meshkav odin z kerivnikiv Malopolskogo mislivskogo tovaristva graf Yuliush Byelskij U glibini dilyanki buv sad yakij u radyanski chasi vidokremili vid vnutrishnogo dvoru murovanoyu stinoyu z prohodom nini vin vikoristovuyetsya yak dityachij majdanchik roztashovanogo v budinku zakladu doshkilnoyi osviti yasla sadok 25 Lvivskoyi miskoyi radi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 645 m 28 zhitlovij budinok u stili ampir sporudzhenij u 1835 1838 rokah arhitektorom Vilgelmom Shmidom dlya Vladislava Yelskogo Na fasadi znahodilas statuya Materi Bozhoyi vikonana Joanom Shimzerom abo Pavlom Evtelye Nova vlasnicya budinku Genrika Zigmuntovska u 1851 roci zasnuvala tut nevelikij shpital dlya hvorih vbogih ditej Yiyi dobrodijnu akciyu pidtrimala rodina Sapigiv Knyaz Leon Sapiga buv takozh patronom tovaristva katolickoyi remisnichoyi molodi Skala U 1860 roci za jogo spriyannya shpital bulo pereneseno v inshe primishennya a budinok perejshov u vlasnist tovaristva katolickoyi remisnichoyi molodi Skala Na podvir yi bulo vlashtovano gimnastichni znaryaddya zbudovano zal dlya gri u kegli ta litnyu scenu Odnim iz kuratoriv Skali yake funkcionuvalo do pochatku drugoyi svitovoyi vijni buv mitropolit Andrej Sheptickij Za radyanskih chasiv budinok stav klyuchovim elementom sistemi vezh glushilok inozemnih radiostancij yaki she donedavna roztashovuvalisya u Mitropolichih sadah tut rozmishuvalosya yihnye keruyuche obladnannya Dosi cej ob yekt znanij yak P yata stanciya derzhavnogo koncernu radiomovlennya radiozv yazku ta telebachennya i vidtodi vhid syudi zakritij Budinok 10 Budivlya kolishnogo Avstro ugorskogo banku Budivlya upravlinnya Lvivskoyi zaliznici Hudozhno memorialnij muzej Oleksi Novakivskogo Budinok Vchenih Barelyef na budinku 3Pam yatniki memorialni tabliciU mezhah vshanuvannya 100 littya z dnya stvorennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1 listopada 2018 roku na rozi vulic Listopadovogo Chinu ta Ogiyenka vidkrili pam yatnik geroyam Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Pam yatna tablicya na budinku de pracyuvav Volodimir Kubijovich Pam yatna tablicya Georgiyu Kirpi na fasadi upravlinnya Lvivskoyi zaliznici Pam yatna tablicya Oleni Kulchickij na fasadi hudozhno memorialnogo muzeyu mistkini Pam yatna tablicya hudozhniku Oleksi Novakivskomu na fasadi hudozhno memorialnogo muzeyu mistcya Pam yatna tablicya matematiku Yanoshu Boyayi na fasadi navchalnogo korpusu mehaniko matematichnogo fakultetu LNU imeni Ivana FrankaPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 23 bereznya 2023 Procitovano 21 veresnya 2020 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2020 1243 vulici Lvova 2009 s 98 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 35 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 14 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Listopadovogo chinu 05 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 21 veresnya 2020 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Listopadovogo chinu 03 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 418 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 s 261 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 294 Arhitektura Lvova 2008 s 339 Enciklopediya Lvova 1 2007 s 448 Pavlishin 2015 s 94 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 633 Lvov spravochnik 1949 s 126 Arhitektura Lvova 2008 s 313 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 637 Zakon Ukrayini Pro Perelik pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi vid 23 veresnya 2008 roku 574 VI iz zminami zakon rada gov ua Verhovna rada Ukrayini originalu za 6 grudnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Drak 1977 s 45 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 s 260 Z kalejdoskopu podij Zhovten 1971 8 S 159 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1916 S 365 Lvivski vulici i kam yanici 2008 s 271 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Listopadovogo Chinu 08 gotel lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 13 lipnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 1243 vulici Lvova 2009 s 97 Enciklopediya Lvova 1 2007 s 205 U Lvovi kolishnij pracivnik specsluzhb ta bankir vidkriv premium gotel Foto tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 8 chervnya 2018 originalu za 24 grudnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 s 259 Romanyuk 2015 s 260 Arhitektura Lvova 2008 s 346 Malaczynski A Jan Styka szkic biograficzny Odbitka z Ksiegi Pamiatkowej II Gimnazjum im Szajnochy we Lwowie Aleksander Malaczynski Lwow Drukarnia Uniwersytecka 1930 S 22 pol Igor Fedik 8 travnya 2019 Korablik ukrayinskogo mistectva Chastina I forpost lviv ua Forpost originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 13 sichnya 2021 Zustrich zi Lvovom 1987 s 150 LKSF 1980 s 27 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 349 624 625 Nova vlada lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1 listopada 2018 originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 20 Blagodijnij fond Karitas Lviv UGKC inteldisabilities coalition kiev ua originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 22 veresnya 2020 Mariya Chabada 13 listopada 2015 Na vul Listopadovogo Chinu 12 restavruyut balkoni ta skulpturnu grupu city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Biryulov Yu O Galickij Vladislav Enciklopediya Lvova T 1 S 474 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 364 564 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1916 S 196 Palac grafiv Goluhovskih city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 359 360 Yuzef Eder 1860 1870 Proyekt Miskij mediaarhiv diagnostichnij centr likarni Lvivskoyi zaliznici lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 501 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 s 260 261 Arhitektura Lvova 2008 s 636 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 425 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Listopadovogo chinu 26 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 31 Prociv O R Diyalnist Malopolskogo mislivskogo tovaristva 1920 1939 rr Narodoznavchi zoshiti 2017 5 137 S 1134 1140 ISSN 1028 5091 lviv25 lvivedu com Arhiv originalu za 7 travnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Rzezba lwowska S 27 PDF touristinfo sitegist net Centr turistichnoyi informaciyi Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 3 bereznya 2022 Lviv S 5 Neturistichnij Lviv palac glushilka arsenal zi stajneyu ta nezbudovanij teatr tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 Do 100 richchya Listopadovogo Chinu u Lvovi vidkrili pam yatnik geroyam ZUNR ta UGA galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 1 listopada 2018 originalu za 18 serpnya 2023 Procitovano 22 veresnya 2020 DzherelaVulicya Listopadovogo chinu u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Listopadovogo chinu u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V Lipka R Zustrich zi Lvovom putivnik Lviv Kamenyar 1987 S 150 Drak M Revolyuciyi bezsmertya Miscyami revolyucijnoyi slavi na Lvivshini Lviv Kamenyar 1977 S 45 Biryulov Yu Gaar Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 126 ros Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Listopadovogo chinu vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 97 98 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvivska eksperimentalna keramiko skulpturna fabrika Kiyiv Reklama 1980 S 27 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 271 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Masik R Vid vulicya Gnatyuka do Kulparkivskoyi Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 254 282 ISBN 978 617 629 077 3 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 35 86 100 102 107 112 115 122 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 308 309 311 312 315 318 507 ISBN 978 966 03 7863 6 Pavlishin O Advokatska diyalnist Yevgena Petrushevicha Zbirnik materialiv vseukrayinskogo kruglogo stolu Advokatura Ukrayini istoriya ta suchasnist uklad I B Vasilik I S Yakovec Kiyiv KVIC 2015 S 94 ISBN 978 617 697 039 2 Romanyuk P Svij hram Arhitektor Vasil Kamenshik na tli istoriyi ta nashoyi dobi Lviv LA Piramida 2015 S 260 ISBN 978 966 441 384 5 Hudozhno memorialnij muzej Oleni Kulchickoyi u Lvovi putivnik tekst V V Rozhka Lviv Kamenyar 1978 79 s Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 27 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol PosilannyaIlko Lemko Vid Listopadovogo Chinu do Kamenyariv Lvivska gazeta 137 445 2008 Melnik I V Listopadovogo chinu Mickevicha Postup 25 chervnya 2005 Proyekt Vulici Lvova vulicya Listopadovogo Chinu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 22 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ