Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ридиґер Людвік Антон (пол. Ludwik Anton Rydygier; 21 серпня 1850, Дусоцин — 25 червня 1920, Львів) — польський лікар, хірург, професор, доктор медицини, керівник кафедри хірургії (1897—1919), декан медичного факультету (1898—1899, 1911—1912), ректор (1901—1902) Львівського університету, бригадний генерал Польського війська, засновник .
| Людвік Ридигер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 серпня 1850[1] Дусоцин, Ґміна Ґрудзьондз, Ґрудзьондзький повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 25 червня 1920[1](69 років) Львів, Польська Республіка[2] ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер, викладач університету, політик, хірург, лікар |
| Alma mater | Грайфсвальдський університет Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького гімназія |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Війна | Перша світова війна |
| Військове звання | бригадний генерал |
| Нагороди |  |
 Людвік Ридигер у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в місті Дусоцин (пол. Dusocin) біля (пол. Grudziądz) в Пруссії в сім'ї власника маєтку Кароля Рієдіґера (нім. Karol Riediger). З молодих років явно демонстрував своє польське походження.
Розпочав навчатися в початковій гімназії в містечку Пельпліні (пол. Pelplin, ), відтак у1859-1861 роках навчався в гімназії в м Хойніце (пол. Chojnice), потім — у гімназії в Хелмно (пол. Chełmno), яку закінчив у 1869 році. В 1869—1873 роках отримав медичну освіту: спочатку в Кракові (пол. Kraków), згодом — в університеті міста (нім. Greifswald), де змінив прізвище на Rydygier. Диплом лікаря отримав 8 грудня 1873 року, докторську працю захистив у лютому 1874 року.
Після завершення навчання працював у хірургічних клініках у м. Ґданську (1874—1877) та в м. Грейфсвальді (1877). У 1878 році в місті Єна пройшов і рік пропрацював асистентом клініки хірургії. В 1879 році повернувся до Хелмна, де створив невелику, але сучасну приватну лікарню, пропрацював у ній 8 років (до 1887 р.) і написав чимало наукових праць з хірургії. В 1881 році намагався перейти на кафедру хірургії Яґеллонського університету в Кракові, але Теодор Більрот (нім. Theodor Billroth) пролобіював призначення на посаду завідувача свого учня (пол. Jan Mikulicz-Radecki). Лише у 1887 році, після переходу Мікуліча до Вроцлава, Ридиґера запросили очолити цю кафедру. На цій посаді він пропрацював 10 років, в 1888—1889 роках був деканом медичного факультету Краківського університету.
В 1897 Ридиґера запросили як професора очолити нову кафедру і клініку хірургії Львівського університету. Він переїжджає до Львова і залишається в місті назавжди: в 1897—1919 роках завідує кафедрою хірургії, 1898—1899 і 1911—1912 роках — працює деканом медичного факультету, 1901—1902 роках — ректором Львівського університету. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Міцкевича, 14 (нині — вулиця Листопадового чину). Згодом Ридиґер категорично відхиляє запрошення перейти на роботу в Карлів університет у Празі. Єдиним періодом, коли Ридиґер працював поза межами Львова, була Перша світова війна — професор керував військовим шпиталем у Брно — однак одразу ж по завершенні військових дій повернувся до рідного міста.
Ридиґер був одним з найвидатніших світових хірургів, блискучим оператором, автором понад 200 наукових праць і нових методик лікування, талановитим організатором, засновником . Пожиттєвий голова Товариства та з'їздів хірургів Польщі. Президент Львівського лікарського товариства (1904). За здобутки в медичній науці та освіті нагороджений дворянським титулом і почесним званням (1897). Деякі запроваджені ним методики операцій на шлунку, при раку прямої кишки, ампутації, кардіохірургічні, ортопедичні, урологічні та пластичні втручання широко застосовуються і сьогодні.
У 1889 році він зініціював і організував проведення першого у Польщі з'їзду хірургів (ці з'їзди в 1921 році дали початок (пол. Towarzystwo Chirurgów Polskich).
У 1918 році у Львові брав участьУкраїнсько-польській війні. В ході боїв за Львів активно включився в творення Польського війська. Був зарахований до Польського війська в чині генерал-лейтенанта. У 1920 році розпочав організацію військових шпиталів. Був головним санітарним лікарем Генерального округу «Помор'я» (пол. Okręg Generalny "Pomorze"), консультантом і головним хірургом штабу напрямку «Схід» (пол. Dowództwo „Wschód”). В 1920 році отримав звання бригадного генерала.
25 червня 1920 року раптово помер. Спершу був похований на Личаківському цвинтарі, пізніше перепохований на Меморіалі орлят (пол. Cmentarz Orląt Lwowskich).
Напрями наукових досліджень
Хірургія органів шлунково-кишкового тракту, кісток і суглобів; другим у світі виконав резекцію пілоричного відділу шлунка з приводу раку (1880); першим у світі виконав резекцію шлунка з приводу стенозуючої виразки дванадцятипалої кишки (1881); довів, що можна накладати шви на серце при його пораненні (1893); опрацьовував питання хірургічного лікування туберкульозу кісток та суглобів, пластики кісток та псевдоартрозів, антисептики й асептики в хірургії; удосконалив техніку накладання кишкових швів, перев'язування великих судин у лікуванні міоми матки; запропонував нові методи операційного лікування патології , передміхурової залози, онкологічних захворювань.
Учні та співпрацівники Ридиґера
- (пол. Tadeusz Bętkowski)
- (пол. Jan Biziel)
- (пол. Zdzisław Hordyński-Juchnowicz)
- (пол. Tadeusz Ostrowski)
- (пол. Stanisław Ruff)
- (пол. Jan Zaorski)
Основні праці
- Experimentelle Beiträge zur Lehre von Wirkung der Carbonsäure (дипл. праця) (1874);
- Eine neue Methode zur Behandlung der Pseudoartrosen (1878);
- Ueber Pylorusresektion (1882);
- Podręcznik chirurgii szczegułowej. Kraków, 1884-93, T.1-2;
- Wie soll man chloroformieren (1893);
- Die Behandlung der Gelenkstuberculose (1895);
- Drugi mój sposób wycinania żołądka (1904);
- O leczeniu przerostu gruczołu krokowego (stręczu) (1906);
- Kilka uwag o wycinaniu żołądka w 25 rocznicę pierwszego mego wycięcia odżwiernika (1906).
Бібліографія
- Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1899. — Т. 1. — S. 146—154. (пол.)
- Herman MW. Z kroniki Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego. — Lwów, 1907. — S. 20-21. (пол.)
- Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1912. — Т. 2. — S. 353—355. (пол.)
- Lwow Tyg Lek 1920. — № 7. — S. 61—62. (пол.)
- Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. — Львов, ЛГМИ, 1959. — С. 180—181. (рос.)
- Biographisches Lexikon der hervorragenden Arzte. — Munchen, 1962. — P. 1347. (нім.)
- Zwozdziak W. Historia wydzialu lekarskiego Universytetu Lwowskiego. — Arch Hist Med 1965. — T. 28. — № 3. — S. 210—211. (пол.)
- Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. — Львів, ЛДМІ, 1966. — С. 127—128.
- Меделян А. И. Хирургия. — 1971. — № 3. — С. 151-153. (рос.)
- Polski słownik biograficzny. — Kraków, 1984. — T. 33. — 431—434. (пол.)
- Большая Советская Энциклопедия. — Москва, 1985. — Т. 25. — С. 1615. (рос.)
- Валігура Я. Медичні кадри 21.09.1989, № 25.
- Album chirurgów polskich. — Wrocław, 1990. — S. 248—251 [фото]. (пол.)
- Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydziaiu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894—1918. — Wrocław, 1992. — S. 13, 14, 20, 30, 39, 54-58, 61, 74, 79, 82, 98, 100—103, 124, 131, 135, 141. (пол.)
- Львівський державний медичний інститут — Львів: Словник, 1994. — С. 5, 20, 22, 148, 149, 156, 178.
- Nowa encyklopedia powszechna. — Warszawa, 1996. — T. 5. — S. 655. (пол.)
- Лупій Г. Личаківський цвинтар. — Львів: Каменяр, 1996. — С. 223.
- Львівський державний медичний інститут / уклад.: І. Даценко, Л. Петрух, І. Головко та ін. / за ред. М. Павловського, І. Даценко, Л. Петрух. — Львів: Словник, 1994. — С. 5, 20, 148, 156, 178.
- Людвік Ридигєр / уклад.: Я. С. Валігура, М. І. Оборін; за ред. М. П. Павловського. — Львів: ЛДМУ ім. Д. Галицького, 2000. — 11 с.
- Ганіткевич Я.' Історія української медицини в датах і іменах. — Львів: НТШ, 2004. — С. 45, 52, 61, 227.
- Державний архів Львівської області: ф. 26, оп. 5, спр. 1663.
- Οsterreichische Nationalbibliotek: WBIS: D461-060-4, DA3508335680; P59121, DA3546110676; DBA: I 1070, 378—381; II 1113, 54-56. (нім.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1028968108 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 364, 564.
Посилання
- Ридигер на сайті www.meduniv.lviv.ua
- Collegium Medicum імені Людвіка Ридигера в м. Бидгощ Strona Collegium Medicum UMK [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ridiger Lyudvik Anton pol Ludwik Anton Rydygier 21 serpnya 1850 Dusocin 25 chervnya 1920 Lviv polskij likar hirurg profesor doktor medicini kerivnik kafedri hirurgiyi 1897 1919 dekan medichnogo fakultetu 1898 1899 1911 1912 rektor 1901 1902 Lvivskogo universitetu brigadnij general Polskogo vijska zasnovnik Lyudvik RidigerNarodivsya21 serpnya 1850 1850 08 21 1 Dusocin Gmina Grudzondz Grudzondzkij povit Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Respublika PolshaPomer25 chervnya 1920 1920 06 25 1 69 rokiv Lviv Polska Respublika 2 infarkt miokardaPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficer vikladach universitetu politik hirurg likarAlma materGrajfsvaldskij universitet Lvivskij nacionalnij medichnij universitet imeni Danila Galickogo gimnaziyaZakladLNU im I FrankaPosadaposol do Galickogo sejmu d Naukovij stupindoktor medichnih naukVijnaPersha svitova vijnaVijskove zvannyabrigadnij generalNagorodi Lyudvik Ridiger u VikishovishiMogila Lyudvika Ridigera Polskij vijskovij memorial u LvoviBiografiyaNarodivsya v misti Dusocin pol Dusocin bilya pol Grudziadz v Prussiyi v sim yi vlasnika mayetku Karolya Riyedigera nim Karol Riediger Z molodih rokiv yavno demonstruvav svoye polske pohodzhennya Rozpochav navchatisya v pochatkovij gimnaziyi v mistechku Pelplini pol Pelplin vidtak u1859 1861 rokah navchavsya v gimnaziyi v m Hojnice pol Chojnice potim u gimnaziyi v Helmno pol Chelmno yaku zakinchiv u 1869 roci V 1869 1873 rokah otrimav medichnu osvitu spochatku v Krakovi pol Krakow zgodom v universiteti mista nim Greifswald de zminiv prizvishe na Rydygier Diplom likarya otrimav 8 grudnya 1873 roku doktorsku pracyu zahistiv u lyutomu 1874 roku Pislya zavershennya navchannya pracyuvav u hirurgichnih klinikah u m Gdansku 1874 1877 ta v m Grejfsvaldi 1877 U 1878 roci v misti Yena projshov i rik propracyuvav asistentom kliniki hirurgiyi V 1879 roci povernuvsya do Helmna de stvoriv neveliku ale suchasnu privatnu likarnyu propracyuvav u nij 8 rokiv do 1887 r i napisav chimalo naukovih prac z hirurgiyi V 1881 roci namagavsya perejti na kafedru hirurgiyi Yagellonskogo universitetu v Krakovi ale Teodor Bilrot nim Theodor Billroth prolobiyuvav priznachennya na posadu zaviduvacha svogo uchnya pol Jan Mikulicz Radecki Lishe u 1887 roci pislya perehodu Mikulicha do Vroclava Ridigera zaprosili ocholiti cyu kafedru Na cij posadi vin propracyuvav 10 rokiv v 1888 1889 rokah buv dekanom medichnogo fakultetu Krakivskogo universitetu V 1897 Ridigera zaprosili yak profesora ocholiti novu kafedru i kliniku hirurgiyi Lvivskogo universitetu Vin pereyizhdzhaye do Lvova i zalishayetsya v misti nazavzhdi v 1897 1919 rokah zaviduye kafedroyu hirurgiyi 1898 1899 i 1911 1912 rokah pracyuye dekanom medichnogo fakultetu 1901 1902 rokah rektorom Lvivskogo universitetu Meshkav u Lvovi v budinku na vulici Mickevicha 14 nini vulicya Listopadovogo chinu Zgodom Ridiger kategorichno vidhilyaye zaproshennya perejti na robotu v Karliv universitet u Prazi Yedinim periodom koli Ridiger pracyuvav poza mezhami Lvova bula Persha svitova vijna profesor keruvav vijskovim shpitalem u Brno odnak odrazu zh po zavershenni vijskovih dij povernuvsya do ridnogo mista Ridiger buv odnim z najvidatnishih svitovih hirurgiv bliskuchim operatorom avtorom ponad 200 naukovih prac i novih metodik likuvannya talanovitim organizatorom zasnovnikom Pozhittyevij golova Tovaristva ta z yizdiv hirurgiv Polshi Prezident Lvivskogo likarskogo tovaristva 1904 Za zdobutki v medichnij nauci ta osviti nagorodzhenij dvoryanskim titulom i pochesnim zvannyam 1897 Deyaki zaprovadzheni nim metodiki operacij na shlunku pri raku pryamoyi kishki amputaciyi kardiohirurgichni ortopedichni urologichni ta plastichni vtruchannya shiroko zastosovuyutsya i sogodni U 1889 roci vin ziniciyuvav i organizuvav provedennya pershogo u Polshi z yizdu hirurgiv ci z yizdi v 1921 roci dali pochatok pol Towarzystwo Chirurgow Polskich U 1918 roci u Lvovi brav uchastUkrayinsko polskij vijni V hodi boyiv za Lviv aktivno vklyuchivsya v tvorennya Polskogo vijska Buv zarahovanij do Polskogo vijska v chini general lejtenanta U 1920 roci rozpochav organizaciyu vijskovih shpitaliv Buv golovnim sanitarnim likarem Generalnogo okrugu Pomor ya pol Okreg Generalny Pomorze konsultantom i golovnim hirurgom shtabu napryamku Shid pol Dowodztwo Wschod V 1920 roci otrimav zvannya brigadnogo generala 25 chervnya 1920 roku raptovo pomer Spershu buv pohovanij na Lichakivskomu cvintari piznishe perepohovanij na Memoriali orlyat pol Cmentarz Orlat Lwowskich Napryami naukovih doslidzhenHirurgiya organiv shlunkovo kishkovogo traktu kistok i suglobiv drugim u sviti vikonav rezekciyu pilorichnogo viddilu shlunka z privodu raku 1880 pershim u sviti vikonav rezekciyu shlunka z privodu stenozuyuchoyi virazki dvanadcyatipaloyi kishki 1881 doviv sho mozhna nakladati shvi na serce pri jogo poranenni 1893 opracovuvav pitannya hirurgichnogo likuvannya tuberkulozu kistok ta suglobiv plastiki kistok ta psevdoartroziv antiseptiki j aseptiki v hirurgiyi udoskonaliv tehniku nakladannya kishkovih shviv perev yazuvannya velikih sudin u likuvanni miomi matki zaproponuvav novi metodi operacijnogo likuvannya patologiyi peredmihurovoyi zalozi onkologichnih zahvoryuvan Uchni ta spivpracivniki Ridigera pol Tadeusz Betkowski pol Jan Biziel pol Zdzislaw Hordynski Juchnowicz pol Tadeusz Ostrowski pol Stanislaw Ruff pol Jan Zaorski Pam yatnik Lyudviku Ridigeru v misti Helmno PolshaOsnovni praciExperimentelle Beitrage zur Lehre von Wirkung der Carbonsaure dipl pracya 1874 Eine neue Methode zur Behandlung der Pseudoartrosen 1878 Ueber Pylorusresektion 1882 Podrecznik chirurgii szczegulowej Krakow 1884 93 T 1 2 Wie soll man chloroformieren 1893 Die Behandlung der Gelenkstuberculose 1895 Drugi moj sposob wycinania zoladka 1904 O leczeniu przerostu gruczolu krokowego streczu 1906 Kilka uwag o wycinaniu zoladka w 25 rocznice pierwszego mego wyciecia odzwiernika 1906 BibliografiyaKronika Uniwersytetu Lwowskiego Lwow 1899 T 1 S 146 154 pol Herman MW Z kroniki Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego Lwow 1907 S 20 21 pol Hahn W Kronika Uniwersytetu Lwowskiego Lwow 1912 T 2 S 353 355 pol Lwow Tyg Lek 1920 7 S 61 62 pol Shapiro I Ya Ocherki po istorii Lvovskogo medicinskogo instituta Lvov LGMI 1959 S 180 181 ros Biographisches Lexikon der hervorragenden Arzte Munchen 1962 P 1347 nim Zwozdziak W Historia wydzialu lekarskiego Universytetu Lwowskiego Arch Hist Med 1965 T 28 3 S 210 211 pol Osnovni napryami v rozvitku diyalnosti kafedr Lvivskogo medichnogo institutu Lviv LDMI 1966 S 127 128 Medelyan A I Hirurgiya 1971 3 S 151 153 ros Polski slownik biograficzny Krakow 1984 T 33 431 434 pol Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Moskva 1985 T 25 S 1615 ros Valigura Ya Medichni kadri 21 09 1989 25 Album chirurgow polskich Wroclaw 1990 S 248 251 foto pol Wojtkiewicz Rok W Dzieje wydziaiu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894 1918 Wroclaw 1992 S 13 14 20 30 39 54 58 61 74 79 82 98 100 103 124 131 135 141 pol Lvivskij derzhavnij medichnij institut Lviv Slovnik 1994 S 5 20 22 148 149 156 178 Nowa encyklopedia powszechna Warszawa 1996 T 5 S 655 pol Lupij G Lichakivskij cvintar Lviv Kamenyar 1996 S 223 Lvivskij derzhavnij medichnij institut uklad I Dacenko L Petruh I Golovko ta in za red M Pavlovskogo I Dacenko L Petruh Lviv Slovnik 1994 S 5 20 148 156 178 Lyudvik Ridigyer uklad Ya S Valigura M I Oborin za red M P Pavlovskogo Lviv LDMU im D Galickogo 2000 11 s Ganitkevich Ya Istoriya ukrayinskoyi medicini v datah i imenah Lviv NTSh 2004 S 45 52 61 227 Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti f 26 op 5 spr 1663 Osterreichische Nationalbibliotek WBIS D461 060 4 DA3508335680 P59121 DA3546110676 DBA I 1070 378 381 II 1113 54 56 nim Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Deutsche Nationalbibliothek Record 1028968108 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 364 564 PosilannyaRidiger na sajti www meduniv lviv ua Collegium Medicum imeni Lyudvika Ridigera v m Bidgosh Strona Collegium Medicum UMK 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine