Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зауважте Вікіпедія не дає медичних порад Якщо у вас виникли проблеми зі здоров ям зверніться до лікаря Антисе птика грец

Антисептика

Антисептика
Зауважте, !
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Антисе́птика (грец. αντι — проти і σηπτικος — гнійний) — сукупність хімічних, фізичних і біологічних методів видалення, знищення або пригнічення життєдіяльності потенційно небезпечних для здоров'я людини і тварин мікроорганізмів (бактерій, спор, вірусів та віріонів, грибків) в ранах, на шкірі, слизових оболонках і в порожнинах з метою лікування інфекційних процесів.

Інший метод, асептика, використовує методи переважно для запобігання проникнення збудників інфекцій в рану та організм загалом.

Асептика і антисептика, є базовими правилами організації та роботи відділень хірургічного профілю. Також цими правилами користуються при виконанні медичних маніпуляцій.

Генеза

Термін «антисептика» вперше запропонував відомий шотландський військовий лікар Джон Прінгл. Лікування ран за допомогою вина, оцту, бальзамів та ін. відоме з найдавніших часів, проте наукове обґрунтування антисептики стало можливим лише в 19 ст. завдяки працям французького бактеріолога Л. Пастера. На основі цих праць англійський вчений Дж. Лістер 1865 вперше використав антисептику та асептику в . А в 1867 опублікував статтю, в котрій запропонував знезаражувати руки хірурга, рану і навіть повітря операційної за допомогою 5%-ового розчину карболової кислоти і довів, що такий метод запобігає нагноюванню операційних ран. Відтоді почався невпинний розвиток антисептики.

Згідно інших тверджень, практикуючі лікарі використовували де-факто, ще до Лістера, хлорне вапно, ляпіс та інші сполуки вважаючи, що у хірургії зараження ран відбувалось від рук хірурга, його асистентів, інструментарію, білизни. Так серед відомих лікарів які це використовували були Ігнац Земмельвейс (1847 р.), Микола Пирогов.

Методи антисептики

  • Фізичні методи: їх суть полягає в створенні в рані несприятливих умов для розвитку бактерій та всмоктування токсинів і продуктів розпаду. Це забезпечується зовнішнім дренуванням інфікованої рани тампонами, дренажами, а також висушування ран за допомогою світлових та теплових процедур. До фізичних методів належать і механічні прийоми, які спрямовані на якнайшвидше (в перші години) видалення з рани збудників нагноювання — хірургічна, вакуумна, ультрозвукова, світлова(кварцування), лазерна обробка рани, застосування аплікаційних сорбентів.
  • Хімічні методи забезпечують знищення мікробів у рані за допомогою різних антисептичних засобів. Антисептичні засоби мають бути бактерицидними або бактеріостатичними і не завдавати шкоди тканинам.
  • Біологічні методи складаються з застосування антисептиків, які містять живі бактеріофаги та бактерії, що мають виражену конкурентну активність відносно патогенних мікроорганізмів, мають на них пряму пошкоджуючу дію, призначені для місцевого вживання. За механізмом дії біологічні антисептики принципово відрізняються від вакцин, які діють опосередковано, індукуючи імунну відповідь.

Сучасна медицина використовує як антисептичні засоби велику кількість різноманітних речовин, що мають бактерицидну, бактеріостатичну, противірусну дії, добре зберігаються у вигляді розчинів і не розкладаються, потрапляючи в рану. Ці речовини не повинні дуже пригнічувати життєдіяльність тканин і викликати отруєння організму.

Поряд з місцевим застосуванням антисептичні засоби вводяться в порожнини організму, у м'язи, під шкіру (впорскування антибіотиків), у кров або приймаються всередину (наприклад сульфаніламіди). У медичній практиці антисептика широко поєднується з асептикою.

Примітки

  1. Планельес X. X. О классификации антибактериальных веществ // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1952. № 5. С. 584—587.
  2. Gröschel D., Kramer A., Krasilnikow A. P., Spaulding E., Weujfen W. Antisepsis and Disenfection. // ZBL. Hyg. Umweltmedicin. 1988. No. 188. S. 526—532.
  3. Красильников А. П. Справочник по антисептике.— Мн.: Выш. шк., 1995,— 367 с: ил. .
  4. Pringle J. Experiments upon Septic and Antiseptic Substances./Philosophical Transactions, 1750, 46, 480-8, 525-34, 550-8.
  5. Кіт О. М. та інш. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 494 с.(с.83) (укр.)

Література

Посилання

  • Фармацевтична енциклопедія
  • АНТИСЕПТИКА [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Медична енциклопедія
  • Про введення в дію галузевого стандарту ОСТ 42-21-2-85 «Стерилізація та дезінфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби та режими» [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  • Перелік нормативних документів щодо Стерилізації [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.](укр.)(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Antise ptika grec anti proti i shptikos gnijnij sukupnist himichnih fizichnih i biologichnih metodiv vidalennya znishennya abo prignichennya zhittyediyalnosti potencijno nebezpechnih dlya zdorov ya lyudini i tvarin mikroorganizmiv bakterij spor virusiv ta virioniv gribkiv v ranah na shkiri slizovih obolonkah i v porozhninah z metoyu likuvannya infekcijnih procesiv Inshij metod aseptika vikoristovuye metodi perevazhno dlya zapobigannya proniknennya zbudnikiv infekcij v ranu ta organizm zagalom Aseptika i antiseptika ye bazovimi pravilami organizaciyi ta roboti viddilen hirurgichnogo profilyu Takozh cimi pravilami koristuyutsya pri vikonanni medichnih manipulyacij GenezaTermin antiseptika vpershe zaproponuvav vidomij shotlandskij vijskovij likar Dzhon Pringl Likuvannya ran za dopomogoyu vina octu balzamiv ta in vidome z najdavnishih chasiv prote naukove obgruntuvannya antiseptiki stalo mozhlivim lishe v 19 st zavdyaki pracyam francuzkogo bakteriologa L Pastera Na osnovi cih prac anglijskij vchenij Dzh Lister 1865 vpershe vikoristav antiseptiku ta aseptiku v A v 1867 opublikuvav stattyu v kotrij zaproponuvav znezarazhuvati ruki hirurga ranu i navit povitrya operacijnoyi za dopomogoyu 5 ovogo rozchinu karbolovoyi kisloti i doviv sho takij metod zapobigaye nagnoyuvannyu operacijnih ran Vidtodi pochavsya nevpinnij rozvitok antiseptiki Zgidno inshih tverdzhen praktikuyuchi likari vikoristovuvali de fakto she do Listera hlorne vapno lyapis ta inshi spoluki vvazhayuchi sho u hirurgiyi zarazhennya ran vidbuvalos vid ruk hirurga jogo asistentiv instrumentariyu bilizni Tak sered vidomih likariv yaki ce vikoristovuvali buli Ignac Zemmelvejs 1847 r Mikola Pirogov Metodi antiseptikiFizichni metodi yih sut polyagaye v stvorenni v rani nespriyatlivih umov dlya rozvitku bakterij ta vsmoktuvannya toksiniv i produktiv rozpadu Ce zabezpechuyetsya zovnishnim drenuvannyam infikovanoyi rani tamponami drenazhami a takozh visushuvannya ran za dopomogoyu svitlovih ta teplovih procedur Do fizichnih metodiv nalezhat i mehanichni prijomi yaki spryamovani na yaknajshvidshe v pershi godini vidalennya z rani zbudnikiv nagnoyuvannya hirurgichna vakuumna ultrozvukova svitlova kvarcuvannya lazerna obrobka rani zastosuvannya aplikacijnih sorbentiv Himichni metodi zabezpechuyut znishennya mikrobiv u rani za dopomogoyu riznih antiseptichnih zasobiv Antiseptichni zasobi mayut buti baktericidnimi abo bakteriostatichnimi i ne zavdavati shkodi tkaninam Biologichni metodi skladayutsya z zastosuvannya antiseptikiv yaki mistyat zhivi bakteriofagi ta bakteriyi sho mayut virazhenu konkurentnu aktivnist vidnosno patogennih mikroorganizmiv mayut na nih pryamu poshkodzhuyuchu diyu priznacheni dlya miscevogo vzhivannya Za mehanizmom diyi biologichni antiseptiki principovo vidriznyayutsya vid vakcin yaki diyut oposeredkovano indukuyuchi imunnu vidpovid Suchasna medicina vikoristovuye yak antiseptichni zasobi veliku kilkist riznomanitnih rechovin sho mayut baktericidnu bakteriostatichnu protivirusnu diyi dobre zberigayutsya u viglyadi rozchiniv i ne rozkladayutsya potraplyayuchi v ranu Ci rechovini ne povinni duzhe prignichuvati zhittyediyalnist tkanin i viklikati otruyennya organizmu Poryad z miscevim zastosuvannyam antiseptichni zasobi vvodyatsya v porozhnini organizmu u m yazi pid shkiru vporskuvannya antibiotikiv u krov abo prijmayutsya vseredinu napriklad sulfanilamidi U medichnij praktici antiseptika shiroko poyednuyetsya z aseptikoyu PrimitkiPlaneles X X O klassifikacii antibakterialnyh veshestv Zhurn mikrobiol epidemiol immunol 1952 5 S 584 587 Groschel D Kramer A Krasilnikow A P Spaulding E Weujfen W Antisepsis and Disenfection ZBL Hyg Umweltmedicin 1988 No 188 S 526 532 Krasilnikov A P Spravochnik po antiseptike Mn Vysh shk 1995 367 s il ISBN 5 339 00991 2 Pringle J Experiments upon Septic and Antiseptic Substances Philosophical Transactions 1750 46 480 8 525 34 550 8 Kit O M ta insh Medsestrinstvo v hirurgiyi Ternopil Ukrmedkniga 2001 494 s s 83 ISBN 966 7364 92 5 ukr LiteraturaO M Kit Medsestrinstvo v hirurgiyi arh 22 sichnya 2022 pidruchnik O L Kovalchuk G T Pustovojt Ternopil Ukrmedkniga 2001 S 494 s ISBN 966 7364 92 5 S 82 107 Skripnichenko D F Hirurgiya pidruchnik 4 e vid vipr i dopovn Kiyiv Visha shkola 1992 581 s ISBN 5 11 003837 6 S 19 28 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Brejdo I S Istoriya antiseptiki i aseptiki v Rossii L 1956 ros Girgolav S S Lechenie ognestrelnyh ran V kn Opyt sovetskoj mediciny v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg t 1 M 1951 ros PosilannyaFarmacevtichna enciklopediya ANTISEPTIKA 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Medichna enciklopediya Pro vvedennya v diyu galuzevogo standartu OST 42 21 2 85 Sterilizaciya ta dezinfekciya virobiv medichnogo priznachennya Metodi zasobi ta rezhimi 22 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Perelik normativnih dokumentiv shodo Sterilizaciyi 22 grudnya 2017 u Wayback Machine ukr ros

Дата публікації:
Топ