Джозеф Лістер (англ. Joseph Lister; 5 квітня 1827, Аптон, графство Ессекс — 10 лютого 1912, , графство Кент) видатний англійський хірург, професор, засновник антисептики та асептики в хірургії.
Джозеф Лістер | |
---|---|
англ. Joseph Lister | |
Джозеф Лістер. 1902 рік. | |
Народився | 5 квітня 1827 Аптон, графство Ессекс, Англія |
Помер | 10 лютого 1912 (84 роки) Волмер, графство Кент, Англія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | хірург, викладач університету, політик |
Alma mater | Лондонський університет |
Галузь | хірургія |
Заклад | університети у Глазго, Едінбурзі, Лондоні |
Посада | Член Таємної ради Великої Британії[d][1], Президент Лондонського королівського товариства[d] і член Палати лордів[d][2] |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | голова Королівського медичного товариства (з 1869 року) |
Відомі учні | Еміль Теодор Кохер |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Угорська академія наук d Американська академія мистецтв і наук d Леопольдина Паризька медична академія Бельгійська королівська академія медицини Національна академія наук США d (1888) Французька академія наук |
Відомий завдяки: | вперше описав м'язи «райдужної» оболонки ока (1852), запровадив у хірургічну практику антисептику (1864) |
Батько | d[1][3] |
Мати | d[4][3] |
Брати, сестри | d[1][3] d d[3] d[3] |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Джозеф Лістер у Вікісховищі |
Біографія
Коли Джон Джексон Лістер одружився зі шкільною вчителькою Ізабеллою Гарріс, то купив маєток у Уптоні, графство Ессекс, і вони туди переселилися. 5 квітня 1827 у подружжя Лістерів народилася четверта дитина, майбутній хірург. Батько Джозефа, Джон Джексон Лістер, спочатку жив у Лосбері, де займався виноторгівлею. Успішна квакерська родина Лістера мешкала в Аптауні, Вест-Хемі, Ессекс, що розташовувався тоді біля Лондона, а тепер у його межах.
Джон Джексон Лістер був людиною освіченою, володів латинською, німецькою, французькою мовами, і при цьому займався виноторгівлею. Ще більш дивують його заняття науковими дослідженнями в галузі природознавства. Будучи високообдарованим самоуком, своїми відкриттями в оптиці, які привели до винаходу та відповідно, вдосконаленню мікроскопа — він здобув собі популярність, а разом з нею і звання члена Лондонського Королівського товариства (Британська Академія наук). 1843 року він виступив у Королівському товаристві з доповіддю «Про межі бачення неозброєним оком, про телескоп і мікроскоп», що випереджала всі відомі дослідження, у тому числі відому працю Фрауенгофера, котра вийшла набагато пізніше.
Спочатку Джозеф відвідував приватну квакерську школу Айзек Браун Академі Джеймса Аббота в в Хертфордширі; потім - приватну квакерську Гроув Хауз скул у Тоттенхемі, де вивчав математику, природознавство та мови.
У 1844 році, коли Джозефові було 17 років, він не зміг відвідувати Оксфордський, або Кембридзький університети, через релігійне тестування. Проте він мав змогу вступити в один з кількох вишів, що приймав квакерів - Медичну школу Університетського коледжу в Лондоні.
Навчання давалося Джозефові легко, і вже в школі він почав виявляти схильність до природничих наук, що перетворилася потім на бажання присвятити себе медицині. Закінчивши в 1844 році школу, він вступив до Лондонського університету. Після трьох років, що пішли на загальноосвітні дисципліни, розпочав вивчати безпосередньо медицину. 1852 року Джозеф закінчив медичний факультет Лондонського університету і здобув ступінь бакалавра медицини, 1855 року став членом Королівської колегії хірургів.
Для поповнення своїх знань він вирушив до Единбурга, у клініку відомого хірурга Сайма. Тут він опублікував лекції з клінічної хірургії, прочитані ним в 1854-55 роках і присвячені переважно офтальмології.
У серпні 1855 року Джон Лістер заручився і у квітні 1856 року одружився з Агнесою Сайм, для чого залишив квакерську церкву й перейшов до єпископальної церкви Святого Павла на вулиці Джеффрі в Единбурзі. Шлюб у присутності лише членів родини Саймів, було укладено в малювальній кімнаті Міллбанку - будинку Саймів у Морнінгсайді.
У 1858 році Лістер став хірургом Королівської лікарні в Единбурзі і одночасно почав читати курс хірургії в університеті.
З 1860 року — професор хірургії в Глазго.
В 1861 році професор почав використовувати в своїй хірургічній практиці кетгут, який пропагують італійські лікарі. Згідно історичних джерел саме він придумав хромувати кетгут, який став стійкішим при розсмоктуванні і міцнішим.
1865 рік — уперше Лістер використав під час операції карболову кислоту. Деякі джерела підтверджують, що сама ідея застосування цієї кислоти виникла у нього на основі того, що він взнав інформацію, згідно якої в місті Карлайлі цю речовину додавали до стічних вод, що зупиняло процес бродіння та гниття. А Лістер вирішив випробувати карболову кислоту як агента при лікуванні ран, який має зупинити процес гниття (нагноєння) рани.
У 1867 році в журналі «Lancet» з'явилися статті Лістера, одна з яких «On the Antiseptic Principle in the Practice of Surgery». У них відстоювалась ідея, що ранову інфекцію, що лютує в хірургічних відділеннях і призводить до величезної післяопераційної смертності, спричинює живий патоген, якого було внесено до рани ззовні. Зв'язавши питання про зараження операційної рани з дослідженнями Луї Пастера, Лістер вперше дав йому точне наукове висвітлення і розробив теоретично обґрунтовані заходи щодо боротьби з хірургічною інфекцією. Того ж року вчений та практик доповів з цього приводу на засіданні Британського лікарського товариства в Дубліні, де на основі власних практичних досліджень обґрунтував необхідність використання карболової кислоти, відкривши в хірургії еру антисептики, що принесло йому зрештою світову славу. Руки хірурга, операційне поле та інструменти оброблялися карболовою кислотою. Повітря в операційній також знезаражували пульверизацією розчину кислоти («Carbolyc spray» — карболова пульверизація). Після запровадження цієї системи хірургічне зараження у Лістера стало рідкістю, і безпека операцій неймовірно зросла.
Також потрібно відмітити, що майже подібні ідеї І. Ф. Земмельвейса, висловлені на 20 років раніше, але без наукового підґрунтя Пастера, не зустріли розуміння медичного соціуму, тому саме Лістера вважають «батьком» сучасної антисептики та асептики.
У 1869 році Лістер перейшов у хірургічну клініку в Единбурзі, а в 1877 його було запрошено в Королівську лікарню до Лондона, де він викладав до 1882 року. З 1896 Лістер був головою Королівського медичного товариства, він був почесним доктором багатьох університетів та членом наукових товариств.
Цікаве
На честь Джозефа Лістера було названо рід бактерій лістерії (Listeria), що включає патогенний для людини вид , збудник лістеріоза.
Також, один із відомих побутових асептичних ополіскувачів для ротової порожнини названо «Лістерин», від прізвища одного з початківців асептики Лістера.
Примітки
- https://livesonline.rcseng.ac.uk/biogs/E000500b.htm
- The London Gazette — 1897. — вип. 26821. — С. 758.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Cope, Zachary (1 April 1967). "Joseph Lister, 1827–1912". The British Medical Journal. 2 (5543): 7–8. doi:10.1136/bmj.2.5543.7. JSTOR 25411706. PMC 1841130. PMID 5336180. S2CID 31802186.
- Godlee, Sir Rickman John (7 April 2009). Lord Lister (PDF). Oxford University Press. ISBN 978-1-333-63431-5. Retrieved 6 October 2020. pp. 12-15
- John Bankston (2004). Joseph Lister and the Story of Antiseptics (Uncharted, Unexplored, and Unexplained). Bear, Del: Mitchell Lane Publishers. ISBN 978-1-58415-262-0.
- Lindsey Fitzharris (2017). The Butchering Art: Joseph Lister's Quest to Transform the Grisly World of Victorian Medicine. New York: Scientific American: Farrar, Straus, and Giroux. ISBN 978-0-374-11729-0.
- Lister, Joseph (1827–1912)". Plarr's Lives of the Fellows. The Royal College of Surgeons of England. Retrieved 1 August 2020.
- Noble, Iris (1960). The Courage of Dr. Lister. New York: Julian Messner, Inc. p. 38
- Godlee, Sir Rickman John (7 April 2009). Lord Lister (PDF). Oxford University Press. ISBN 978-1-333-63431-5. Retrieved 6 October 2020. p. 39. 42, 54
- . Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- 10 Intriguing Facts About Joseph Lister [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.], 2017 (англ.)
Посилання
- ЛІСТЕР [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Л. Маринжа. Джозеф Лістер, засновник антисептики та асептики в хірургії [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. // Здоров'я України. — № 18, 2011. С. 73.
- ДЖОЗЕФ ЛІСТЕР І ПОЧАТКИ ХІРУРГІЧНОЇ АНТИСЕПТИКИ/Медицина світу, 2015 (червень), підготував Ю.Матвієнко [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lister Dzhozef Lister angl Joseph Lister 5 kvitnya 1827 Apton grafstvo Esseks 10 lyutogo 1912 grafstvo Kent vidatnij anglijskij hirurg profesor zasnovnik antiseptiki ta aseptiki v hirurgiyi Dzhozef Listerangl Joseph ListerDzhozef Lister 1902 rik Dzhozef Lister 1902 rik Narodivsya 5 kvitnya 1827 1827 04 05 Apton grafstvo Esseks AngliyaPomer 10 lyutogo 1912 1912 02 10 84 roki Volmer grafstvo Kent AngliyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnist hirurg vikladach universitetu politikAlma mater Londonskij universitetGaluz hirurgiyaZaklad universiteti u Glazgo Edinburzi LondoniPosada Chlen Tayemnoyi radi Velikoyi Britaniyi d 1 Prezident Londonskogo korolivskogo tovaristva d i chlen Palati lordiv d 2 Vchene zvannya profesorNaukovij kerivnik golova Korolivskogo medichnogo tovaristva z 1869 roku Vidomi uchni Emil Teodor KoherAspiranti doktoranti dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk d Leopoldina Parizka medichna akademiya Belgijska korolivska akademiya medicini Nacionalna akademiya nauk SShA d 1888 Francuzka akademiya naukVidomij zavdyaki vpershe opisav m yazi rajduzhnoyi obolonki oka 1852 zaprovadiv u hirurgichnu praktiku antiseptiku 1864 Batko d 1 3 Mati d 4 3 Brati sestri d 1 3 d d 3 d 3 U shlyubi z dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 7 chervnya 1860 Korolivska medal 1880 Medal Koteniusa 1877 medal Alberta 1894 d 1863 d 1910 d 1872 d traven 1890 Avtograf Dzhozef Lister u VikishovishiBiografiyaKoli Dzhon Dzhekson Lister odruzhivsya zi shkilnoyu vchitelkoyu Izabelloyu Garris to kupiv mayetok u Uptoni grafstvo Esseks i voni tudi pereselilisya 5 kvitnya 1827 u podruzhzhya Listeriv narodilasya chetverta ditina majbutnij hirurg Batko Dzhozefa Dzhon Dzhekson Lister spochatku zhiv u Losberi de zajmavsya vinotorgivleyu Uspishna kvakerska rodina Listera meshkala v Aptauni Vest Hemi Esseks sho roztashovuvavsya todi bilya Londona a teper u jogo mezhah Dzhon Dzhekson Lister buv lyudinoyu osvichenoyu volodiv latinskoyu nimeckoyu francuzkoyu movami i pri comu zajmavsya vinotorgivleyu She bilsh divuyut jogo zanyattya naukovimi doslidzhennyami v galuzi prirodoznavstva Buduchi visokoobdarovanim samoukom svoyimi vidkrittyami v optici yaki priveli do vinahodu ta vidpovidno vdoskonalennyu mikroskopa vin zdobuv sobi populyarnist a razom z neyu i zvannya chlena Londonskogo Korolivskogo tovaristva Britanska Akademiya nauk 1843 roku vin vistupiv u Korolivskomu tovaristvi z dopoviddyu Pro mezhi bachennya neozbroyenim okom pro teleskop i mikroskop sho viperedzhala vsi vidomi doslidzhennya u tomu chisli vidomu pracyu Frauengofera kotra vijshla nabagato piznishe Spochatku Dzhozef vidviduvav privatnu kvakersku shkolu Ajzek Braun Akademi Dzhejmsa Abbota v v Hertfordshiri potim privatnu kvakersku Grouv Hauz skul u Tottenhemi de vivchav matematiku prirodoznavstvo ta movi U 1844 roci koli Dzhozefovi bulo 17 rokiv vin ne zmig vidviduvati Oksfordskij abo Kembridzkij universiteti cherez religijne testuvannya Prote vin mav zmogu vstupiti v odin z kilkoh vishiv sho prijmav kvakeriv Medichnu shkolu Universitetskogo koledzhu v Londoni Navchannya davalosya Dzhozefovi legko i vzhe v shkoli vin pochav viyavlyati shilnist do prirodnichih nauk sho peretvorilasya potim na bazhannya prisvyatiti sebe medicini Zakinchivshi v 1844 roci shkolu vin vstupiv do Londonskogo universitetu Pislya troh rokiv sho pishli na zagalnoosvitni disciplini rozpochav vivchati bezposeredno medicinu 1852 roku Dzhozef zakinchiv medichnij fakultet Londonskogo universitetu i zdobuv stupin bakalavra medicini 1855 roku stav chlenom Korolivskoyi kolegiyi hirurgiv Dlya popovnennya svoyih znan vin virushiv do Edinburga u kliniku vidomogo hirurga Sajma Tut vin opublikuvav lekciyi z klinichnoyi hirurgiyi prochitani nim v 1854 55 rokah i prisvyacheni perevazhno oftalmologiyi U serpni 1855 roku Dzhon Lister zaruchivsya i u kvitni 1856 roku odruzhivsya z Agnesoyu Sajm dlya chogo zalishiv kvakersku cerkvu j perejshov do yepiskopalnoyi cerkvi Svyatogo Pavla na vulici Dzheffri v Edinburzi Shlyub u prisutnosti lishe chleniv rodini Sajmiv bulo ukladeno v malyuvalnij kimnati Millbanku budinku Sajmiv u Morningsajdi U 1858 roci Lister stav hirurgom Korolivskoyi likarni v Edinburzi i odnochasno pochav chitati kurs hirurgiyi v universiteti Z 1860 roku profesor hirurgiyi v Glazgo V 1861 roci profesor pochav vikoristovuvati v svoyij hirurgichnij praktici ketgut yakij propaguyut italijski likari Zgidno istorichnih dzherel same vin pridumav hromuvati ketgut yakij stav stijkishim pri rozsmoktuvanni i micnishim 1865 rik upershe Lister vikoristav pid chas operaciyi karbolovu kislotu Deyaki dzherela pidtverdzhuyut sho sama ideya zastosuvannya ciyeyi kisloti vinikla u nogo na osnovi togo sho vin vznav informaciyu zgidno yakoyi v misti Karlajli cyu rechovinu dodavali do stichnih vod sho zupinyalo proces brodinnya ta gnittya A Lister virishiv viprobuvati karbolovu kislotu yak agenta pri likuvanni ran yakij maye zupiniti proces gnittya nagnoyennya rani U 1867 roci v zhurnali Lancet z yavilisya statti Listera odna z yakih On the Antiseptic Principle in the Practice of Surgery U nih vidstoyuvalas ideya sho ranovu infekciyu sho lyutuye v hirurgichnih viddilennyah i prizvodit do velicheznoyi pislyaoperacijnoyi smertnosti sprichinyuye zhivij patogen yakogo bulo vneseno do rani zzovni Zv yazavshi pitannya pro zarazhennya operacijnoyi rani z doslidzhennyami Luyi Pastera Lister vpershe dav jomu tochne naukove visvitlennya i rozrobiv teoretichno obgruntovani zahodi shodo borotbi z hirurgichnoyu infekciyeyu Togo zh roku vchenij ta praktik dopoviv z cogo privodu na zasidanni Britanskogo likarskogo tovaristva v Dublini de na osnovi vlasnih praktichnih doslidzhen obgruntuvav neobhidnist vikoristannya karbolovoyi kisloti vidkrivshi v hirurgiyi eru antiseptiki sho prineslo jomu zreshtoyu svitovu slavu Ruki hirurga operacijne pole ta instrumenti obroblyalisya karbolovoyu kislotoyu Povitrya v operacijnij takozh znezarazhuvali pulverizaciyeyu rozchinu kisloti Carbolyc spray karbolova pulverizaciya Pislya zaprovadzhennya ciyeyi sistemi hirurgichne zarazhennya u Listera stalo ridkistyu i bezpeka operacij nejmovirno zrosla Takozh potribno vidmititi sho majzhe podibni ideyi I F Zemmelvejsa vislovleni na 20 rokiv ranishe ale bez naukovogo pidgruntya Pastera ne zustrili rozuminnya medichnogo sociumu tomu same Listera vvazhayut batkom suchasnoyi antiseptiki ta aseptiki U 1869 roci Lister perejshov u hirurgichnu kliniku v Edinburzi a v 1877 jogo bulo zaprosheno v Korolivsku likarnyu do Londona de vin vikladav do 1882 roku Z 1896 Lister buv golovoyu Korolivskogo medichnogo tovaristva vin buv pochesnim doktorom bagatoh universitetiv ta chlenom naukovih tovaristv CikaveNa chest Dzhozefa Listera bulo nazvano rid bakterij listeriyi Listeria sho vklyuchaye patogennij dlya lyudini vid zbudnik listerioza Takozh odin iz vidomih pobutovih aseptichnih opoliskuvachiv dlya rotovoyi porozhnini nazvano Listerin vid prizvisha odnogo z pochatkivciv aseptiki Listera Primitkihttps livesonline rcseng ac uk biogs E000500b htm The London Gazette 1897 vip 26821 S 758 d Track Q109154605 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Cope Zachary 1 April 1967 Joseph Lister 1827 1912 The British Medical Journal 2 5543 7 8 doi 10 1136 bmj 2 5543 7 JSTOR 25411706 PMC 1841130 PMID 5336180 S2CID 31802186 Godlee Sir Rickman John 7 April 2009 Lord Lister PDF Oxford University Press ISBN 978 1 333 63431 5 Retrieved 6 October 2020 pp 12 15 John Bankston 2004 Joseph Lister and the Story of Antiseptics Uncharted Unexplored and Unexplained Bear Del Mitchell Lane Publishers ISBN 978 1 58415 262 0 Lindsey Fitzharris 2017 The Butchering Art Joseph Lister s Quest to Transform the Grisly World of Victorian Medicine New York Scientific American Farrar Straus and Giroux ISBN 978 0 374 11729 0 Lister Joseph 1827 1912 Plarr s Lives of the Fellows The Royal College of Surgeons of England Retrieved 1 August 2020 Noble Iris 1960 The Courage of Dr Lister New York Julian Messner Inc p 38 Godlee Sir Rickman John 7 April 2009 Lord Lister PDF Oxford University Press ISBN 978 1 333 63431 5 Retrieved 6 October 2020 p 39 42 54 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 10 Intriguing Facts About Joseph Lister 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 2017 angl PosilannyaLISTER 31 serpnya 2016 u Wayback Machine DzherelaL Marinzha Dzhozef Lister zasnovnik antiseptiki ta aseptiki v hirurgiyi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zdorov ya Ukrayini 18 2011 S 73 DZhOZEF LISTER I POChATKI HIRURGIChNOYi ANTISEPTIKI Medicina svitu 2015 cherven pidgotuvav Yu Matviyenko 24 sichnya 2018 u Wayback Machine