Алессандро Мандзоні | ||||
---|---|---|---|---|
Alessandro Manzoni | ||||
Портрет Алессандро Мандзоні (, 1841). | ||||
Ім'я при народженні | Alessandro Francesco Tommaso Manzoni | |||
Народився | 7 березня 1785 Мілан | |||
Помер | 22 травня 1873 (88 років) Мілан ·менінгіт | |||
Поховання | Монументальне кладовище[1] | |||
Країна | Королівство Італія Сардинське королівство Міланське герцогство | |||
Національність | Італієць | |||
Місце проживання | Мілан | |||
Діяльність | поет, прозаїк, драматург | |||
Сфера роботи | белетристика[2], поезія[2] і драма[2] | |||
Мова творів | італійська | |||
Роки активності | 1801—1842 | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | історичний роман | |||
Magnum opus | роман «Заручені» | |||
Членство | Туринська академія наук[3] і Академія делла Круска | |||
Партія | d | |||
Конфесія | католицтво[4] | |||
Рід | d | |||
Батько | d | |||
Мати | d[4] | |||
Родичі | Чезаре Беккаріа | |||
У шлюбі з | d[4] і d[4] | |||
Діти | d, d, d, d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Алессандро Мандзоні у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Алесса́ндро Франче́ско Тома́зо Мандзо́ні (італ. Alessandro Francesco Tommaso Manzoni, 7 березня 1785, Мілан — 22 травня 1873, Мілан) — італійський прозаїк, поет, драматург.
Один із найвідоміших представників італійського романтизму, знаний через роман «Заручені» («I promessi sposi»), який сьогодні називають найкращим прикладом роману в італійській літературі. Помер від гнійного менінгіту, який ускладнив перебіг травми, що він отримав за півроку до смерті.
Життєпис
Дитинство
Алессандро Мандзоні походив зі старовинного ломбардського роду. Його батьком за законом визнаний П'єтро Мандзоні — дворянин родом з , що оселився в околицях Лекко. Однак більшість біографів додержуються думки, що справжнім батьком Алессандро був Джованні Веррі. Пристрасний коханець, який до того ж доводився молодшим братом відомому італійському історикові , Джованні зміг принадити молоду жінку, незважаючи на те, що був на сімнадцять років старший за неї. З коханцем мати Алессандро познайомилась ще до шлюбу, але не припиняла стосунків з ним і після весілля. Пізніше Алессандро Мандзоні з великою пошаною ставився до авторитету П'єтро Веррі і не приховував, що є його племінником.
Мати Алессандро Мандзоні — уроджена Джулія Беккаріа — також належала до уславленого роду. Дід майбутнього письменника Чезаре Беккаріа був відомим юристом і поборником громадянських свобод. Вихований на ідеях французьких енциклопедистів, Чезаре написав твір «Про злочини і покарання» (1764), в якому засудив смертну кару і тортури. За словами письменника, за життя він бачився з дідом лише один раз. Пізніше Джулія розлучилась із Пьєтро Мандзоні і переїхала до Парижа.
Алессандро Мандзоні народився 7 березня 1785 року в Мілані, однак його раннє дитинство пройшло у заміському маєтку. Також у дитинстві він часто мешкав на сільській віллі в , яку в зрілому віці продав з великим жалем. 13 жовтня 1791 року Алессандро відправили на навчання до аристократичного релігійного коледжу Мерате. Там стосунки з однокласниками в нього не склалися, хлопець страждав від знущань однолітків і покарань жорстких вчителів. Єдиною його втіхою залишалась література, цікавість до якої він виявляв уже в шкільні роки. У квітні 1796 року Алессандро вступив до коледжу Сан-Антоніо в Лугано, в якому навчався до вересня 1798 року. Ці роки залишили глибокий слід у пам'яті письменника завдяки педагогу , про якого Мандзоні з пошаною згадував і в похилому віці. Своє навчання юнак завершив у одному з міланських коледжів. Найяскравішим спогадом цього періоду була зустріч з відомим поетом .
Молодість
Останні шкільні роки Мандзоні пройшли в атмосфері великих політичних змін. Роздроблену на феодальні володіння Італію захопив Наполеон і проголосив про створення ряду демократичних республік. Ці перші позитивні зміни італійські патріоти гаряче вітали. Не залишився осторонь і Алессандро, який у 1805 році написав свою першу поему «Тріумф Свободи».
Водночас в особистому житті він був далекий від ідеалів праведності. Після завершення навчання Мандзоні з 1801 по 1805 рік мешкав у Мілані разом зі старим батьком П'єтро. В цей період він не мав роботи, а час гаяв, відвідуючи театри і казино. Окрім прихильності до азартних ігор Алессандро пережив і перше кохання до Луїджіни Вісконті. Щоб віднадити юнака від розпусного життя, батько відрядив того до Венеції. В цьому місті Алессандро оселився у кузини Джованни, у Венеції він прожив з жовтня 1803 по травень 1804 року.
1805 року Алессандро переїхав у Париж до матері, теплі взаємини з якою підтримував аж до її смерті у 1841 році. В Парижі він потрапив до салону материної подруги Софії де Кондорсе, вдови великого енциклопедиста Ніколя де Кондорсе. Завдяки новому колу знайомств у Алессандро Мандзоні з'явились справжні друзі-однодумці: філософ Антуан Дестют де Расі, лікар П'єр Кабаніс, письменник . Останній цікавився історією літератури, любив Італію. Ці спільні уподобання зблизили його з Алессандро на все життя, пізніше Фор'єль стане першим перекладачем творів Мандзоні французькою.
Змін зазнало і особисте життя письменника. Взимку 1808 року він одружився зі швейцаркою Енрікеттою Блондель. 1810 року Енрікетта випадково ледь не загинула. Деякі біографи вважають, що саме цей випадок призвів до навернення Мандзоні до католицтва. До цього часу Алессандро висловлював антиклерикальні погляди, а його дружина була кальвіністкою. Інші дослідники вважають, що на зміну світогляду вплинуло розчарування у тодішній французькій політиці. Так чи інакше Мандзоні від цього часу порвав з якобінцями, став ревним віруючим і навіть повторно звершив вінчання за католицьким обрядом (перше весілля відбулося у янсеністскій церкві). Того ж року родина Мандзоні повернулась до Італії. Спочатку письменник оселився на віллі в , а потім у Мілані в особняку на вулиці Мороне. В цьому будинку він прожив до самої смерті.
Зрілі роки
У 1810—1815 роках відбувається становлення Мандзоні як поета і письменника. В ці роки він починає писати твори, як на відміну від його перших літературних спроб привертають увагу критиків і громадськості. Алессандро Мандзоні складає вірші на біблійну тематику, об'єднані під назвою «Священні гімни».
З 1815 року захоплюється романтизмом і починає писати прозу. В італійській літературі романтизм мав специфічні відмінності від «північної школи». Якщо німецькі і французькі романтики шукали філософської глибини, то італійці, позбавлені століттями права на самовизначення, звернули свої погляди на події національної історії. Алессандро Мандзоні також звернувся до історичної тематики. Першим його твором у цьому стилі стала драма «Граф Карманьйола» (1819). У 1822 році під впливом французького історика (друга Клода Фор'єля) він пише історичну драму «Адельгіз». В цей же період починає роботу над своїм найвідомішим твором — романом «Заручені». Автор кілька разів доопрацьовував роман, так що остаточна його редакція побачила світ лише у 1842 році, коли письменник постарів. Крім художніх творів Мандзоні наприкінці життя пробував писати і публіцистичні, досліджуючи різні історичні аспекти. Наприклад, в він дослідив судові розправи над так званими мазальниками, засуджуючи забобони і суспільне невігластво.
Хоча публічне визнання прийшло до письменника ще за його життя, Алессандро Мандзоні здебільшого залишався осторонь літературних кіл. Він вів тихе упорядковане життя, багато часу приділяв сім'ї і близьким друзям, займався садівництвом на своїй віллі. Письменник мав міцне фізичне здоров'я, але усі роки його супроводжували невротичні розлади. Мандзоні страждав через панічні напади, іпохондрію, різні фобії (боявся натовпу, , води), а також заїкався. Головною причиною його хвороб були сімейні турботи.
Шлюб з Енрікеттою Блондель виявився міцним і щасливим, вже у перший рік подружнього життя (23 грудня 1808 року) в пари народилася дочка Джулія Клавдія. Згодом в родині з'явилося ще дев'ятеро дітей: Луїджі (5 вересня 1811, помер в той же день), П'єтро Луїджі (21 липня 1813), Кристина (25 липня 1815), Софія (12 листопада 1817), Енріко (7 червня 1819), Клара (серпень 1821), Вітторія (вересень 1822), Філіппо (березень 1826) і Матільда (травень 1830). Втім, кількох дітей батькам довелося поховати ще маленькими. 25 грудня 1833 року від туберкульозу померла Енрікетта, чиє здоров'я було підірване багатьма вагітностями, а 20 вересня 1834 року пішла з життя старша дочка Джулія. Хоча письменник тяжко переживав ці втрати, тим не менш він наважився на другий шлюб і 1837 року одружився з удовою графа Деціо Стампа Терезою Боррі. На відміну від Енрікетти, яке залишалась у тіні літературної слави чоловіка, нова дружина мала сильний характер. На цьому ґрунті між Терезою і матір'ю Алессандро виник конфлікт. Напружена ситуація в сім'ї завершилася смертю Джулії Беккаріа (7 липня 1841), якій передувала смерть дочки Кристини (27 травня того ж року). Ще одне потрясіння чекало Алессандро Мандзоні у 1844 році, коли помер його друг Клод Фор'єль.
Смерть і вшанування
6 січня 1873 року Алессандро Мандзоні отримав важку травму голови від падіння при виході з церкви. За кілька днів письменник усвідомив, що його інтелектуальні здібності слабнуть, а по деякім часі впав у кататонічний стан. 28 квітня того ж року смерть старшого сина П'єтро Луїджі негативно вплинула на стан здоров'я Мандзоні. Як ускладнення травми в нього розвинувся менінгіт і 22 травня письменник пішов з життя.
Тіло Алессандро Мандзоні забальзамували сім лікарів, призначених муніципалітетом Мілана. Похорон відбувся 29 травня і пройшов за участі багатьох городян і представників влади. На жалобній церемонії були присутні майбутній король Умберто I, міністр іноземних справ, представники сенату і провінцій, закордонні гості. У перші роковини смерті прославлений італійський композитор Джузеппе Верді присвятив пам'яті письменника «Реквієм». Через десять років тіло Алессандро Мандзоні з почестями перепоховали у меморіальній каплиці на монументальному кладовищі Мілана. На п'ятдесяту річницю смерті в Італії на честь письменника було випущено серію з шести марок. Наразі міланський перетворений на музей і центр дослідження його творчості.
Творчість
Перші літературні спроби Алессандро Мандзоні робив ще у коледжі, де намагався писати вірші і сатиру. Однак до сучасників рукописи цих творів не дійшли. Першим друкованим твором письменника стала поема «Тріумф Свободи» (1801). На її написання Мандзоні надихнули політичні зміни в Італії, де на руїнах феодального режиму були створені демократичні республіки. Хоча творцями їх виступали французи, загарбницький характер нового режиму ще не дався взнаки, тому юний Алессандро радо вітав утворення маріонеткових держав. Втім, через прискіпливість наполеонівської цензури він наважився видати поему лише в останній рік свого життя.
Зміна світогляду і навернення до церкви стали новою віхою на творчому шляху письменника. У 1810 році він видає віршовану збірку під назвою «Священні гімни». Вона об'єднувала сумні урочисті поезії на біблійну тематику. Особливу відзнаку критиків отримали вірші «Різдво», «Воскресіння», «Трійця». Друг Мандзоні, видатний німецький поет Гете, сказав, що в них відродилась занедбана століттями прекрасна італійська мова. Видатний літературознавець і учасник Рісорджименто Франческо де Санктіс зауважив, що «Гімни» стали викликом класицизму: в них євангельські притчі були своєрідно інтерпретовані через девіз республіканців «Свобода, рівність, братерство».
Наступний період у творчому житті Алессандро Мандзоні можна назвати драматургічним. В цей час він відходить від вже випробуваних поетичних форм і одночасно змінює стиль. Разом з іншими італійськими романтиками Мандзоні звертається до історичної тематики. Плодом його зусиль стали театральні драми «Граф Карманьйоло» (1819) і «Адельгіз» (1822). Передмову до «Графа Карманьйоли» вважають символом зародження романтичного італійського театру, її порівнюють з передмовою Віктора Гюго до «Кромвеля», написаного у 1827 році. У цій передмові Мандзоні довів недоречність деяких принципів класицистичної драми (сам він захоплювався Шекспіром). «Граф Карманьйоло» викликав різку критику з боку французького поета-класициста , на яку Мандзоні відповів теоретичними працями «Лист пану Ш. про єдність часу й місця в трагедії», «Про романтизм» (останній лист адресовано маркізу Чезаре д'Адзеліо у 1823 році). Також письменник написав листа «Про католицьку мораль» (1819), який був логічними продовженням засудження макіавелізму, розкритикованого у драмі.
Обидві драми театральні критики сприйняли досить прохолодно, тому Алессандро Мандзоні вирішив звернутися до прози. Письменник задумав написати великий твір, який би поєднував усю силу художніх засобів із глибиною висвітлення історичних подій. Роботу над романом «Заручені» він розпочав одночасно із написанням драми «Адельгіз», тобто у 1821 році. Однак роману судилося інша доля. Перша його редакція 1823 року була скорше спробою накреслити основні сюжетні лінії. Хоча твір опублікували, письменник продовжував розвивати його фабулу. Друге видання 1825—1827 набуло завершених рис, однак і воно не вдовольнило письменника недосконалістю мови, а точніше, обраного автором . Спеціально для того, щоб покращити мовні засоби свого твору, Алессандро Мандзоні разом з усією родиною здійснив подорож до Флоренції — центру італійської культури. Там він провів мовознавчі дослідження, після яких повністю переписав роман тосканським діалектом.
Робота над «Зарученими» потребувала опрацювання великої кількості історичних документів. Досліджуючи праці таких відомих істориків як , П'єтро Веррі, , письменник дізнався про маловідомі для його сучасників деталі чумної моровиці 1630 року. Це спонукало його на видання окремої наукової роботи «Історія ганебного стовпа» (1840). В похилому віці він зосередився на філологічних проблемах і видав ґрунтовне дослідження «Про єдність мови та засоби її поширення» (1868). Останнім твором Алессандро Мандзоні, який письменник так і не встиг завершити, став «Трактат про італійську мову».
Надгробок на могилі письменника. | Пам'ятник Алессандро Манзоні на площі Сан-Феделе в Мілані. | Міланський . |
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- www.accademiadellescienze.it
- Floriani P. MANZONI, Alessandro — 2017. — Vol. 69.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- BeWeB
- Оксана Пахльовська Епоха Рісорджіменто і творчість Алессандро Мандзоні // Заручені. — К.: «Дніпро», 1985. — С.5—23.
Посилання
- Мандзоні Алессандро // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 105. — .
- А. Мандзоні // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 206-214.
- Твори Алессандро Мандзоні [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
mcat Alessandro MandzoniAlessandro ManzoniPortret Alessandro Mandzoni 1841 Im ya pri narodzhenni Alessandro Francesco Tommaso ManzoniNarodivsya 7 bereznya 1785 1785 03 07 MilanPomer 22 travnya 1873 1873 05 22 88 rokiv Milan meningitPohovannya Monumentalne kladovishe 1 Krayina Korolivstvo Italiya Sardinske korolivstvo Milanske gercogstvoNacionalnist ItaliyecMisce prozhivannya MilanDiyalnist poet prozayik dramaturgSfera roboti beletristika 2 poeziya 2 i drama 2 Mova tvoriv italijskaRoki aktivnosti 1801 1842Napryamok romantizmZhanr istorichnij romanMagnum opus roman Zarucheni Chlenstvo Turinska akademiya nauk 3 i Akademiya della KruskaPartiya dKonfesiya katolictvo 4 Rid dBatko dMati d 4 Rodichi Chezare BekkariaU shlyubi z d 4 i d 4 Diti d d d d d i dAvtografNagorodi Alessandro Mandzoni u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Alessa ndro Franche sko Toma zo Mandzo ni ital Alessandro Francesco Tommaso Manzoni 7 bereznya 1785 Milan 22 travnya 1873 Milan italijskij prozayik poet dramaturg Odin iz najvidomishih predstavnikiv italijskogo romantizmu znanij cherez roman Zarucheni I promessi sposi yakij sogodni nazivayut najkrashim prikladom romanu v italijskij literaturi Pomer vid gnijnogo meningitu yakij uskladniv perebig travmi sho vin otrimav za pivroku do smerti ZhittyepisDitinstvo Portret Dzhuliyi Bekkaria ta yiyi sina Alessandro Mandzoni v ditinstvi Andrea Appiani 1790 Alessandro Mandzoni pohodiv zi starovinnogo lombardskogo rodu Jogo batkom za zakonom viznanij P yetro Mandzoni dvoryanin rodom z sho oselivsya v okolicyah Lekko Odnak bilshist biografiv doderzhuyutsya dumki sho spravzhnim batkom Alessandro buv Dzhovanni Verri Pristrasnij kohanec yakij do togo zh dovodivsya molodshim bratom vidomomu italijskomu istorikovi Dzhovanni zmig prinaditi molodu zhinku nezvazhayuchi na te sho buv na simnadcyat rokiv starshij za neyi Z kohancem mati Alessandro poznajomilas she do shlyubu ale ne pripinyala stosunkiv z nim i pislya vesillya Piznishe Alessandro Mandzoni z velikoyu poshanoyu stavivsya do avtoritetu P yetro Verri i ne prihovuvav sho ye jogo pleminnikom Mati Alessandro Mandzoni urodzhena Dzhuliya Bekkaria takozh nalezhala do uslavlenogo rodu Did majbutnogo pismennika Chezare Bekkaria buv vidomim yuristom i pobornikom gromadyanskih svobod Vihovanij na ideyah francuzkih enciklopedistiv Chezare napisav tvir Pro zlochini i pokarannya 1764 v yakomu zasudiv smertnu karu i torturi Za slovami pismennika za zhittya vin bachivsya z didom lishe odin raz Piznishe Dzhuliya rozluchilas iz Pyetro Mandzoni i pereyihala do Parizha Alessandro Mandzoni narodivsya 7 bereznya 1785 roku v Milani odnak jogo rannye ditinstvo projshlo u zamiskomu mayetku Takozh u ditinstvi vin chasto meshkav na silskij villi v yaku v zrilomu vici prodav z velikim zhalem 13 zhovtnya 1791 roku Alessandro vidpravili na navchannya do aristokratichnogo religijnogo koledzhu Merate Tam stosunki z odnoklasnikami v nogo ne sklalisya hlopec strazhdav vid znushan odnolitkiv i pokaran zhorstkih vchiteliv Yedinoyu jogo vtihoyu zalishalas literatura cikavist do yakoyi vin viyavlyav uzhe v shkilni roki U kvitni 1796 roku Alessandro vstupiv do koledzhu San Antonio v Lugano v yakomu navchavsya do veresnya 1798 roku Ci roki zalishili glibokij slid u pam yati pismennika zavdyaki pedagogu pro yakogo Mandzoni z poshanoyu zgaduvav i v pohilomu vici Svoye navchannya yunak zavershiv u odnomu z milanskih koledzhiv Najyaskravishim spogadom cogo periodu bula zustrich z vidomim poetom Molodist Alessandro Mandzoni v 1805 roci portret nevidomogo majstra Miniatyura iz portretami Alessandro Mandzoni j Enriketti Blondel Ostanni shkilni roki Mandzoni projshli v atmosferi velikih politichnih zmin Rozdroblenu na feodalni volodinnya Italiyu zahopiv Napoleon i progolosiv pro stvorennya ryadu demokratichnih respublik Ci pershi pozitivni zmini italijski patrioti garyache vitali Ne zalishivsya ostoron i Alessandro yakij u 1805 roci napisav svoyu pershu poemu Triumf Svobodi Vodnochas v osobistomu zhitti vin buv dalekij vid idealiv pravednosti Pislya zavershennya navchannya Mandzoni z 1801 po 1805 rik meshkav u Milani razom zi starim batkom P yetro V cej period vin ne mav roboti a chas gayav vidviduyuchi teatri i kazino Okrim prihilnosti do azartnih igor Alessandro perezhiv i pershe kohannya do Luyidzhini Viskonti Shob vidnaditi yunaka vid rozpusnogo zhittya batko vidryadiv togo do Veneciyi V comu misti Alessandro oselivsya u kuzini Dzhovanni u Veneciyi vin prozhiv z zhovtnya 1803 po traven 1804 roku 1805 roku Alessandro pereyihav u Parizh do materi tepli vzayemini z yakoyu pidtrimuvav azh do yiyi smerti u 1841 roci V Parizhi vin potrapiv do salonu materinoyi podrugi Sofiyi de Kondorse vdovi velikogo enciklopedista Nikolya de Kondorse Zavdyaki novomu kolu znajomstv u Alessandro Mandzoni z yavilis spravzhni druzi odnodumci filosof Antuan Destyut de Rasi likar P yer Kabanis pismennik Ostannij cikavivsya istoriyeyu literaturi lyubiv Italiyu Ci spilni upodobannya zblizili jogo z Alessandro na vse zhittya piznishe For yel stane pershim perekladachem tvoriv Mandzoni francuzkoyu Zmin zaznalo i osobiste zhittya pismennika Vzimku 1808 roku vin odruzhivsya zi shvejcarkoyu Enrikettoyu Blondel 1810 roku Enriketta vipadkovo led ne zaginula Deyaki biografi vvazhayut sho same cej vipadok prizviv do navernennya Mandzoni do katolictva Do cogo chasu Alessandro vislovlyuvav antiklerikalni poglyadi a jogo druzhina bula kalvinistkoyu Inshi doslidniki vvazhayut sho na zminu svitoglyadu vplinulo rozcharuvannya u todishnij francuzkij politici Tak chi inakshe Mandzoni vid cogo chasu porvav z yakobincyami stav revnim viruyuchim i navit povtorno zvershiv vinchannya za katolickim obryadom pershe vesillya vidbulosya u yansenistskij cerkvi Togo zh roku rodina Mandzoni povernulas do Italiyi Spochatku pismennik oselivsya na villi v a potim u Milani v osobnyaku na vulici Morone V comu budinku vin prozhiv do samoyi smerti Zrili roki Alessandro Mandzoni u 50 rokiv portret na tli krayevidu ozera Komo de meshkav pismennik 1835 U 1810 1815 rokah vidbuvayetsya stanovlennya Mandzoni yak poeta i pismennika V ci roki vin pochinaye pisati tvori yak na vidminu vid jogo pershih literaturnih sprob privertayut uvagu kritikiv i gromadskosti Alessandro Mandzoni skladaye virshi na biblijnu tematiku ob yednani pid nazvoyu Svyashenni gimni Z 1815 roku zahoplyuyetsya romantizmom i pochinaye pisati prozu V italijskij literaturi romantizm mav specifichni vidminnosti vid pivnichnoyi shkoli Yaksho nimecki i francuzki romantiki shukali filosofskoyi glibini to italijci pozbavleni stolittyami prava na samoviznachennya zvernuli svoyi poglyadi na podiyi nacionalnoyi istoriyi Alessandro Mandzoni takozh zvernuvsya do istorichnoyi tematiki Pershim jogo tvorom u comu stili stala drama Graf Karmanjola 1819 U 1822 roci pid vplivom francuzkogo istorika druga Kloda For yelya vin pishe istorichnu dramu Adelgiz V cej zhe period pochinaye robotu nad svoyim najvidomishim tvorom romanom Zarucheni Avtor kilka raziv doopracovuvav roman tak sho ostatochna jogo redakciya pobachila svit lishe u 1842 roci koli pismennik postariv Krim hudozhnih tvoriv Mandzoni naprikinci zhittya probuvav pisati i publicistichni doslidzhuyuchi rizni istorichni aspekti Napriklad v vin doslidiv sudovi rozpravi nad tak zvanimi mazalnikami zasudzhuyuchi zaboboni i suspilne neviglastvo Rodina Mandzoni pid chas podorozhi do Florenciyi verhnij ryad zliva napravo Dzhuliya Bekkaria Alessandro Mandzoni Enriketta Mandzoni Blondel nizhnij ryad diti podruzhzhya Hocha publichne viznannya prijshlo do pismennika she za jogo zhittya Alessandro Mandzoni zdebilshogo zalishavsya ostoron literaturnih kil Vin viv tihe uporyadkovane zhittya bagato chasu pridilyav sim yi i blizkim druzyam zajmavsya sadivnictvom na svoyij villi Pismennik mav micne fizichne zdorov ya ale usi roki jogo suprovodzhuvali nevrotichni rozladi Mandzoni strazhdav cherez panichni napadi ipohondriyu rizni fobiyi boyavsya natovpu vodi a takozh zayikavsya Golovnoyu prichinoyu jogo hvorob buli simejni turboti Shlyub z Enrikettoyu Blondel viyavivsya micnim i shaslivim vzhe u pershij rik podruzhnogo zhittya 23 grudnya 1808 roku v pari narodilasya dochka Dzhuliya Klavdiya Zgodom v rodini z yavilosya she dev yatero ditej Luyidzhi 5 veresnya 1811 pomer v toj zhe den P yetro Luyidzhi 21 lipnya 1813 Kristina 25 lipnya 1815 Sofiya 12 listopada 1817 Enriko 7 chervnya 1819 Klara serpen 1821 Vittoriya veresen 1822 Filippo berezen 1826 i Matilda traven 1830 Vtim kilkoh ditej batkam dovelosya pohovati she malenkimi 25 grudnya 1833 roku vid tuberkulozu pomerla Enriketta chiye zdorov ya bulo pidirvane bagatma vagitnostyami a 20 veresnya 1834 roku pishla z zhittya starsha dochka Dzhuliya Hocha pismennik tyazhko perezhivav ci vtrati tim ne mensh vin navazhivsya na drugij shlyub i 1837 roku odruzhivsya z udovoyu grafa Decio Stampa Terezoyu Borri Na vidminu vid Enriketti yake zalishalas u tini literaturnoyi slavi cholovika nova druzhina mala silnij harakter Na comu grunti mizh Terezoyu i matir yu Alessandro vinik konflikt Napruzhena situaciya v sim yi zavershilasya smertyu Dzhuliyi Bekkaria 7 lipnya 1841 yakij pereduvala smert dochki Kristini 27 travnya togo zh roku She odne potryasinnya chekalo Alessandro Mandzoni u 1844 roci koli pomer jogo drug Klod For yel Smert i vshanuvannyaAlessandro Mandzoni blizko 1870 roku Pohoron Alessandro Mandzoni ilyustraciya 1873 roku 6 sichnya 1873 roku Alessandro Mandzoni otrimav vazhku travmu golovi vid padinnya pri vihodi z cerkvi Za kilka dniv pismennik usvidomiv sho jogo intelektualni zdibnosti slabnut a po deyakim chasi vpav u katatonichnij stan 28 kvitnya togo zh roku smert starshogo sina P yetro Luyidzhi negativno vplinula na stan zdorov ya Mandzoni Yak uskladnennya travmi v nogo rozvinuvsya meningit i 22 travnya pismennik pishov z zhittya Tilo Alessandro Mandzoni zabalzamuvali sim likariv priznachenih municipalitetom Milana Pohoron vidbuvsya 29 travnya i projshov za uchasti bagatoh gorodyan i predstavnikiv vladi Na zhalobnij ceremoniyi buli prisutni majbutnij korol Umberto I ministr inozemnih sprav predstavniki senatu i provincij zakordonni gosti U pershi rokovini smerti proslavlenij italijskij kompozitor Dzhuzeppe Verdi prisvyativ pam yati pismennika Rekviyem Cherez desyat rokiv tilo Alessandro Mandzoni z pochestyami perepohovali u memorialnij kaplici na monumentalnomu kladovishi Milana Na p yatdesyatu richnicyu smerti v Italiyi na chest pismennika bulo vipusheno seriyu z shesti marok Narazi milanskij peretvorenij na muzej i centr doslidzhennya jogo tvorchosti TvorchistPershi literaturni sprobi Alessandro Mandzoni robiv she u koledzhi de namagavsya pisati virshi i satiru Odnak do suchasnikiv rukopisi cih tvoriv ne dijshli Pershim drukovanim tvorom pismennika stala poema Triumf Svobodi 1801 Na yiyi napisannya Mandzoni nadihnuli politichni zmini v Italiyi de na ruyinah feodalnogo rezhimu buli stvoreni demokratichni respubliki Hocha tvorcyami yih vistupali francuzi zagarbnickij harakter novogo rezhimu she ne davsya vznaki tomu yunij Alessandro rado vitav utvorennya marionetkovih derzhav Vtim cherez priskiplivist napoleonivskoyi cenzuri vin navazhivsya vidati poemu lishe v ostannij rik svogo zhittya Zmina svitoglyadu i navernennya do cerkvi stali novoyu vihoyu na tvorchomu shlyahu pismennika U 1810 roci vin vidaye virshovanu zbirku pid nazvoyu Svyashenni gimni Vona ob yednuvala sumni urochisti poeziyi na biblijnu tematiku Osoblivu vidznaku kritikiv otrimali virshi Rizdvo Voskresinnya Trijcya Drug Mandzoni vidatnij nimeckij poet Gete skazav sho v nih vidrodilas zanedbana stolittyami prekrasna italijska mova Vidatnij literaturoznavec i uchasnik Risordzhimento Franchesko de Sanktis zauvazhiv sho Gimni stali viklikom klasicizmu v nih yevangelski pritchi buli svoyeridno interpretovani cherez deviz respublikanciv Svoboda rivnist braterstvo Nastupnij period u tvorchomu zhitti Alessandro Mandzoni mozhna nazvati dramaturgichnim V cej chas vin vidhodit vid vzhe viprobuvanih poetichnih form i odnochasno zminyuye stil Razom z inshimi italijskimi romantikami Mandzoni zvertayetsya do istorichnoyi tematiki Plodom jogo zusil stali teatralni drami Graf Karmanjolo 1819 i Adelgiz 1822 Peredmovu do Grafa Karmanjoli vvazhayut simvolom zarodzhennya romantichnogo italijskogo teatru yiyi porivnyuyut z peredmovoyu Viktora Gyugo do Kromvelya napisanogo u 1827 roci U cij peredmovi Mandzoni doviv nedorechnist deyakih principiv klasicistichnoyi drami sam vin zahoplyuvavsya Shekspirom Graf Karmanjolo viklikav rizku kritiku z boku francuzkogo poeta klasicista na yaku Mandzoni vidpoviv teoretichnimi pracyami List panu Sh pro yednist chasu j miscya v tragediyi Pro romantizm ostannij list adresovano markizu Chezare d Adzelio u 1823 roci Takozh pismennik napisav lista Pro katolicku moral 1819 yakij buv logichnimi prodovzhennyam zasudzhennya makiavelizmu rozkritikovanogo u drami Obidvi drami teatralni kritiki sprijnyali dosit proholodno tomu Alessandro Mandzoni virishiv zvernutisya do prozi Pismennik zadumav napisati velikij tvir yakij bi poyednuvav usyu silu hudozhnih zasobiv iz glibinoyu visvitlennya istorichnih podij Robotu nad romanom Zarucheni vin rozpochav odnochasno iz napisannyam drami Adelgiz tobto u 1821 roci Odnak romanu sudilosya insha dolya Persha jogo redakciya 1823 roku bula skorshe sproboyu nakresliti osnovni syuzhetni liniyi Hocha tvir opublikuvali pismennik prodovzhuvav rozvivati jogo fabulu Druge vidannya 1825 1827 nabulo zavershenih ris odnak i vono ne vdovolnilo pismennika nedoskonalistyu movi a tochnishe obranogo avtorom Specialno dlya togo shob pokrashiti movni zasobi svogo tvoru Alessandro Mandzoni razom z usiyeyu rodinoyu zdijsniv podorozh do Florenciyi centru italijskoyi kulturi Tam vin proviv movoznavchi doslidzhennya pislya yakih povnistyu perepisav roman toskanskim dialektom Robota nad Zaruchenimi potrebuvala opracyuvannya velikoyi kilkosti istorichnih dokumentiv Doslidzhuyuchi praci takih vidomih istorikiv yak P yetro Verri pismennik diznavsya pro malovidomi dlya jogo suchasnikiv detali chumnoyi morovici 1630 roku Ce sponukalo jogo na vidannya okremoyi naukovoyi roboti Istoriya ganebnogo stovpa 1840 V pohilomu vici vin zoseredivsya na filologichnih problemah i vidav gruntovne doslidzhennya Pro yednist movi ta zasobi yiyi poshirennya 1868 Ostannim tvorom Alessandro Mandzoni yakij pismennik tak i ne vstig zavershiti stav Traktat pro italijsku movu Nadgrobok na mogili pismennika Pam yatnik Alessandro Manzoni na ploshi San Fedele v Milani Milanskij PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Floriani P MANZONI Alessandro 2017 Vol 69 d Track Q1128537d Track Q3903238 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 BeWeB d Track Q77541206 Oksana Pahlovska Epoha Risordzhimento i tvorchist Alessandro Mandzoni Zarucheni K Dnipro 1985 S 5 23 PosilannyaMandzoni Alessandro Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 105 ISBN 966 692 744 6 A Mandzoni Zarubizhna literatura XIX storichchya Doba romantizmu Pidruchnik Nalivajko D S Shahova K O Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2001 S 206 214 Tvori Alessandro Mandzoni 17 bereznya 2015 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo