Ма́зальник — злодій, що розповсюджує хвороботворні агенти. Термін сформувався в XVI—XVII століттях в Італії, але в юридичну практику як окреме поняття не увійшов. Хоча вагомих доказів щодо існування мазальників не знайдено, відомо декілька гучних судових процесів над підозрюваними у поширенні чуми. Мазальники згадані в працях таких відомих істориків як , , Лудовіко Антоніо Мураторі, . Італійський письменник Алессандро Мандзоні присвятив їм своє дослідження , а також детально описав на сторінках роману «Заручені».
Історія
Перші відомості щодо зумисного поширення хвороб належать до античної доби, коли велику кількість жертв при епідеміях і тривалий перебіг моровиць намагались пояснити людським фактором. Згадки про це можна віднайти у працях Лівія, Тацита, Діона Кассія, творах Овідія і Гомера. Втім, жоден з античних авторів не наводить істотних подробиць: яким саме способом поширювались хвороби і хто був розповсюджувачем.
У Середньовіччі подібні припущення стали настільки поширеними, що викликали величезний суспільний резонанс. Вважали, зо зловмисники отруюють перш за все воду: колодязі, міські фонтани та інші джерела громадського користування. Через це у масову культуру увійшов звичай споживати лише ферментовані напої (пиво, вино тощо), чиє середовище не сприяє розмноженню зарази. Малоосвіченість населення вкупі з сильною релігійністю створювали плодючий ґрунт для існування різних забобонів. Тому такі припущення без жодної доказової бази перетворювались у твердження, відповідно, наявність «злочину» потребувала і пошуку винуватців. Найчастіше у розповсюдженні хвороб звинувачували послідовників антихристиянських культів: відьом, алхіміків, а також євреїв. Відомі непоодинокі випадки, коли розвиток тої чи іншої епідемії супроводжували єврейські погроми чи судові процеси над відьмами.
У XVI—XVII століттях ці уявлення отримали подальший розвиток. Якщо раніше способом поширення хвороби вважали різні окультні практики, магічні ритуали чи навіть безпосередньо допомогу нечистих сил, то згодом стали думати, що розповсюдження зарази відбувається не стільки через потойбічне втручання, скільки з допомогою отруйних речовин. За суспільними уявленнями того часу злодії використовували порошки або мазі. Порошки розпилювали у громадських місцях, а мазями змащували предмети загального користування. Саме від такого агента або способу його використання і походить термін «мазальник».
Діяльність
У 1630 році Ломбардію та прилеглі землі охопила епідемія бубонної чуми. Вона розгорталася на тлі війни за мантуанську спадщину, під час якої іспанський намісник Міланського герцогства (на той час васального володіння Іспанії) вів бойові дії проти герцога Неверського, французького ставленика. Початку хвороби передував ще й сильний голод, через який до Мілану прийшло багато людей з околиць. Таке скупчення ослаблих людей одночасно створювало умови для фізичної передачі інфекції й психологічну атмосферу для поширення різних чуток.
Моровиця розпочалася навесні і відразу поширилася серед бідноти. Протиепідемічні заходи призначали із запізненням, тому вони були неефективні. Та коли від хвороби почали гинути багатії, заперечувати масштаби проблеми стало неможливо. 17 травня 1630 року городяни побачили, як невідомі особи у міському соборі мазали чимось перегородку, яка відокремлює лави для жінок і чоловіків. Голова Санітарного трибуналу обстежив перегородку, лави і чаші зі святою водою і не знайшов нічого підозріливого. Але про всяк випадок наказав вимити означені предмети. Саме ця процедура і дала поштовх для поширення чуток про появу в Мілані мазальників. А 18 травня жителі міста побачили на стінах і дверях будинків численні потьоки невідомої жовтуватої речовини, які пробували знищити вогнем смолоскипів. Чиновники Санітарного відомства випробували означену речовину на собаках, які теж хворіють на чуму, результати досліджень виявились негативними. Однак це вже не могло зупинити масову істерію.
Змучені голодом і війною, городяни радо ухопились за ідею про рукотворність хвороби. 21 травня Санітарний трибунал своїм указом призначив нагороду тому, хто знайде розповсюджувачів зарази. Чутки про мазальників швидко перетворювались на неправдиві свідоцтва. Під підозрою опинились чужоземці та й взагалі усі ті, хто зовнішнім виглядом чи поведінкою хоч якось вирізнявся серед натовпу. Від звинувачень не могла уберегти навіть стара дружба чи родинні зв'язки. Показові дії, через які людей заарештовували як мазальників, наприклад: струснув порох з лави, торкнувся рукою стіни будинку. Підсудних піддавали тортурам, часто вдавалися до самосуду. Обвинувачені під тортурами зізнавались і називали імена близьких, які той же час перетворювались на нових арештантів. Незважаючи на це епідемія не припинялась, періодично з'являлися нові потьоки як свідоцтво діяльності мазальників.
Серед численних судових процесів одним з найперших і найгучніших був суд над Джульєльмо П'яцца і Джан Джакомо Мора. Джульєльмо П'яцца служив комісаром Санітарного відомства, він інспектував будинки, залишені хворими. Під час одного з таких обходів свідок побачив, як той провів рукою по стіні. Цього виявилося досить, щоби 21 червня комісара заарештували. Під тортурами П'яцца не тільки зізнався у тому, що начебто мазав стіни, але й видав свого спільника, який постачав йому заразну мазь. Ним виявився місцевий цирульник Джан Джакомо Мора. В будинку останнього знайшли «беззаперечні» докази — різні порошки і речовини (їх Мора використовував у своїй роботі), а також дві ємності з людськими фекаліями. Обох звинувачених присудили до смертної кари. Під час публічної страти їх мучили розпеченими кліщами, відрубали правиці, колесували, на шість годин залишили для оглядин, а потім обом перерізали горлянки. Цирульню Мора знесли, а на її місці поставили ганебний стовп.
В лавах мазальників опинилися навіть міланські дворяни. Братів Джіроламо і Джуліо Монті звинуватили у виготовленні отруйних мазей, причому за словами свідків у робочому процесі були зайняті 40 000 осіб. Така неправдоподібна цифра ставить під сумнів звинувачення як таке. Тим не менш братів наказали заарешувати. Вони отримали попередження від друга і встигли врятуватись. Серед дворян, визнаних мазальниками, був і пращур італійського письменника Алессандро Мандзоні, якому також пощастило уникнути покарання.
Розправи над мазальниками припинились лише після природного згасання моровиці. Захворюваність зменшилась восени, коли значна частина населення Мілану вже загинула. Окрім міланського прецеденту суди над мазальниками і страти останніх відбувались і в інших містах, як от: у Палермо (1526), Женеві (1530, 1545, 1574), Казале-Монферрато (1536), Падуї (1555), Турині (1559, 1630) тощо.
Аналіз злочину
Вже від початку появи чуток про мазальників у Мілані здійснювались спроби аргументувати їхнє існування. Вони породили кілька теорій, що пояснювали цілі злочинної діяльності.
Демонічна теорія
Згідно з цією теорією поява зарази у Мілані відбулась за безпосереднього втручання Сатани. Хоча за сучасними уявленнями вона не витримує критики, у XVII сторіччі такі погляди були звичними у нижчих верствах суспільства, де панувала забобонна релігійність. Під час міланської чумної моровиці 1630 року поміж численних байок особливо відомим став переказ про те, що одному городянину явився Диявол і запропонував численні багатства, якщо той буде поширювати хворобу. Про масштаби такого поголосу свідчить те, що він вийшов за межі Італії, так що курфюрст-архієпископ майнцський звернувся за поясненнями до міланського кардинала Федеріко Борромео. Слід зазначити, що у церковних колах така примітивна забобонність засуджувалась, тому кардинал у своїй відповіді твердо спростував це припущення.
Зовнішньополітична теорія
Оскільки епідемія розгорталася під час війни, то в її появі дехто вбачав зацікавленість ворожої сторони. Найсильнішим аргументом прихильників такої версії була депеша короля Філіпа IV, надіслана міланському губернаторові за три місяці до спалаху хвороби. У цьому листі монарх повідомляв, що з мадридської в'язниці втекли четверо французів, що знаються на виготовленні отруйних мазей. Достеменно відомо, що французи-невійськовослужбовці перебували у Мілані під час епідемії, це було однією з причин посилених підозр щодо іноземців. Сучасні історики заперечують існування такої депеші.
Внутрішньополітична теорія
Згідно неї, провина у поширення хвороби лягала на Гонсало Фернандеса ді Кордова — іспанського намісника, який через неефективність управління і поразки на війні був відізваний до Мадрида. Його від'їзд розлючені міланці супроводжували прокльонами та іншими актами зневаги. Згодом у спалаху хвороби вони вбачали помсту магната. Також до версій цієї теорії слід віднести і припущення про те, що хворобу могли розповсюджувати граф ді Колальто, Альбрехт Валленштейн (союзник у війні) або представники міланської знаті.
Кримінальна теорія
Власне чутки про мазальників з'явилися вже тоді, коли епідемія почалася. Через спалах смертності у місті вже тоді працювало багато монаті (санітарів-гробарів). До їх лав наймалися переважно злочинці, які наживалися на грабунку мертвих і важко хворих. Часто монаті мали імунітет до хвороби (набутий через перенесене захворювання або суто психологічний). Таким чином ці злодії були зацікавленні у тому, щоб моровиця тривала й далі. Існують свідчення, що вони навмисно губили при транспортуванні речі хворих задля поширення зарази.
Серед міської верхівки існувала й альтернативна думка, яка заперечувала існування мазальників взагалі. В порівнянні з іншими теоріями вона була непопулярною. Безпосередньо в часи епідемії її намагався відстоювати кардинал Борромео — високоосвічена людина з передовими поглядами. Однак і він, дослідивши чимало свідчень, частково відмовився від попередніх поглядів. В одній зі своїх праць, присвяченій опису епідемії 1630 року, він писав що «ці мазі готувалися в різних місцях і існувало багато способів їх застосування; деякі з них нам здаються правдоподібними, інші — вигаданими». Існування мазальників заперечував історик Мураторі, Алессандро Мандзоні також вважав їх існування проявом масового психозу або ж у крайньому випадку припускав, що чуму могли поширювати монаті.
Джерела
- A. Tadino Raguaglio dell'origine et giornali successi della gran peste. — Мілан, 1646.(італ.)
- П. Веррі Історія Мілана. — Мілан, 1825. — Т. IV. — С. 155. (італ.)
- Заручені. — К.: «Дніпро», 1985. — С. 490—510.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma zalnik zlodij sho rozpovsyudzhuye hvorobotvorni agenti Termin sformuvavsya v XVI XVII stolittyah v Italiyi ale v yuridichnu praktiku yak okreme ponyattya ne uvijshov Hocha vagomih dokaziv shodo isnuvannya mazalnikiv ne znajdeno vidomo dekilka guchnih sudovih procesiv nad pidozryuvanimi u poshirenni chumi Mazalniki zgadani v pracyah takih vidomih istorikiv yak Ludoviko Antonio Muratori Italijskij pismennik Alessandro Mandzoni prisvyativ yim svoye doslidzhennya a takozh detalno opisav na storinkah romanu Zarucheni Nakaz proti mazalnikiv vidanij vladoyu Milana 13 chervnya 1630 roku IstoriyaPershi vidomosti shodo zumisnogo poshirennya hvorob nalezhat do antichnoyi dobi koli veliku kilkist zhertv pri epidemiyah i trivalij perebig morovic namagalis poyasniti lyudskim faktorom Zgadki pro ce mozhna vidnajti u pracyah Liviya Tacita Diona Kassiya tvorah Ovidiya i Gomera Vtim zhoden z antichnih avtoriv ne navodit istotnih podrobic yakim same sposobom poshiryuvalis hvorobi i hto buv rozpovsyudzhuvachem U Serednovichchi podibni pripushennya stali nastilki poshirenimi sho viklikali velicheznij suspilnij rezonans Vvazhali zo zlovmisniki otruyuyut persh za vse vodu kolodyazi miski fontani ta inshi dzherela gromadskogo koristuvannya Cherez ce u masovu kulturu uvijshov zvichaj spozhivati lishe fermentovani napoyi pivo vino tosho chiye seredovishe ne spriyaye rozmnozhennyu zarazi Maloosvichenist naselennya vkupi z silnoyu religijnistyu stvoryuvali plodyuchij grunt dlya isnuvannya riznih zaboboniv Tomu taki pripushennya bez zhodnoyi dokazovoyi bazi peretvoryuvalis u tverdzhennya vidpovidno nayavnist zlochinu potrebuvala i poshuku vinuvatciv Najchastishe u rozpovsyudzhenni hvorob zvinuvachuvali poslidovnikiv antihristiyanskih kultiv vidom alhimikiv a takozh yevreyiv Vidomi nepoodinoki vipadki koli rozvitok toyi chi inshoyi epidemiyi suprovodzhuvali yevrejski pogromi chi sudovi procesi nad vidmami U XVI XVII stolittyah ci uyavlennya otrimali podalshij rozvitok Yaksho ranishe sposobom poshirennya hvorobi vvazhali rizni okultni praktiki magichni rituali chi navit bezposeredno dopomogu nechistih sil to zgodom stali dumati sho rozpovsyudzhennya zarazi vidbuvayetsya ne stilki cherez potojbichne vtruchannya skilki z dopomogoyu otrujnih rechovin Za suspilnimi uyavlennyami togo chasu zlodiyi vikoristovuvali poroshki abo mazi Poroshki rozpilyuvali u gromadskih miscyah a mazyami zmashuvali predmeti zagalnogo koristuvannya Same vid takogo agenta abo sposobu jogo vikoristannya i pohodit termin mazalnik DiyalnistU 1630 roci Lombardiyu ta prilegli zemli ohopila epidemiya bubonnoyi chumi Vona rozgortalasya na tli vijni za mantuansku spadshinu pid chas yakoyi ispanskij namisnik Milanskogo gercogstva na toj chas vasalnogo volodinnya Ispaniyi viv bojovi diyi proti gercoga Neverskogo francuzkogo stavlenika Pochatku hvorobi pereduvav she j silnij golod cherez yakij do Milanu prijshlo bagato lyudej z okolic Take skupchennya oslablih lyudej odnochasno stvoryuvalo umovi dlya fizichnoyi peredachi infekciyi j psihologichnu atmosferu dlya poshirennya riznih chutok Gorodyani znezarazhuyut stini vognem smoloskipiv Na cij ilyustraciyi do romanu Zarucheni hudozhnik zobraziv cirulnyu Mora yakogo zasudili do strati yak mazalnika Morovicya rozpochalasya navesni i vidrazu poshirilasya sered bidnoti Protiepidemichni zahodi priznachali iz zapiznennyam tomu voni buli neefektivni Ta koli vid hvorobi pochali ginuti bagatiyi zaperechuvati masshtabi problemi stalo nemozhlivo 17 travnya 1630 roku gorodyani pobachili yak nevidomi osobi u miskomu sobori mazali chimos peregorodku yaka vidokremlyuye lavi dlya zhinok i cholovikiv Golova Sanitarnogo tribunalu obstezhiv peregorodku lavi i chashi zi svyatoyu vodoyu i ne znajshov nichogo pidozrilivogo Ale pro vsyak vipadok nakazav vimiti oznacheni predmeti Same cya procedura i dala poshtovh dlya poshirennya chutok pro poyavu v Milani mazalnikiv A 18 travnya zhiteli mista pobachili na stinah i dveryah budinkiv chislenni potoki nevidomoyi zhovtuvatoyi rechovini yaki probuvali znishiti vognem smoloskipiv Chinovniki Sanitarnogo vidomstva viprobuvali oznachenu rechovinu na sobakah yaki tezh hvoriyut na chumu rezultati doslidzhen viyavilis negativnimi Odnak ce vzhe ne moglo zupiniti masovu isteriyu Zmucheni golodom i vijnoyu gorodyani rado uhopilis za ideyu pro rukotvornist hvorobi 21 travnya Sanitarnij tribunal svoyim ukazom priznachiv nagorodu tomu hto znajde rozpovsyudzhuvachiv zarazi Chutki pro mazalnikiv shvidko peretvoryuvalis na nepravdivi svidoctva Pid pidozroyu opinilis chuzhozemci ta j vzagali usi ti hto zovnishnim viglyadom chi povedinkoyu hoch yakos viriznyavsya sered natovpu Vid zvinuvachen ne mogla uberegti navit stara druzhba chi rodinni zv yazki Pokazovi diyi cherez yaki lyudej zaareshtovuvali yak mazalnikiv napriklad strusnuv poroh z lavi torknuvsya rukoyu stini budinku Pidsudnih piddavali torturam chasto vdavalisya do samosudu Obvinuvacheni pid torturami ziznavalis i nazivali imena blizkih yaki toj zhe chas peretvoryuvalis na novih areshtantiv Nezvazhayuchi na ce epidemiya ne pripinyalas periodichno z yavlyalisya novi potoki yak svidoctvo diyalnosti mazalnikiv Virok P yacci j Mora datovanij 29 lipnya 1630 roku Sered chislennih sudovih procesiv odnim z najpershih i najguchnishih buv sud nad Dzhulyelmo P yacca i Dzhan Dzhakomo Mora Dzhulyelmo P yacca sluzhiv komisarom Sanitarnogo vidomstva vin inspektuvav budinki zalisheni hvorimi Pid chas odnogo z takih obhodiv svidok pobachiv yak toj proviv rukoyu po stini Cogo viyavilosya dosit shobi 21 chervnya komisara zaareshtuvali Pid torturami P yacca ne tilki ziznavsya u tomu sho nachebto mazav stini ale j vidav svogo spilnika yakij postachav jomu zaraznu maz Nim viyavivsya miscevij cirulnik Dzhan Dzhakomo Mora V budinku ostannogo znajshli bezzaperechni dokazi rizni poroshki i rechovini yih Mora vikoristovuvav u svoyij roboti a takozh dvi yemnosti z lyudskimi fekaliyami Oboh zvinuvachenih prisudili do smertnoyi kari Pid chas publichnoyi strati yih muchili rozpechenimi klishami vidrubali pravici kolesuvali na shist godin zalishili dlya oglyadin a potim obom pererizali gorlyanki Cirulnyu Mora znesli a na yiyi misci postavili ganebnij stovp V lavah mazalnikiv opinilisya navit milanski dvoryani Brativ Dzhirolamo i Dzhulio Monti zvinuvatili u vigotovlenni otrujnih mazej prichomu za slovami svidkiv u robochomu procesi buli zajnyati 40 000 osib Taka nepravdopodibna cifra stavit pid sumniv zvinuvachennya yak take Tim ne mensh brativ nakazali zaareshuvati Voni otrimali poperedzhennya vid druga i vstigli vryatuvatis Sered dvoryan viznanih mazalnikami buv i prashur italijskogo pismennika Alessandro Mandzoni yakomu takozh poshastilo uniknuti pokarannya Rozpravi nad mazalnikami pripinilis lishe pislya prirodnogo zgasannya morovici Zahvoryuvanist zmenshilas voseni koli znachna chastina naselennya Milanu vzhe zaginula Okrim milanskogo precedentu sudi nad mazalnikami i strati ostannih vidbuvalis i v inshih mistah yak ot u Palermo 1526 Zhenevi 1530 1545 1574 Kazale Monferrato 1536 Paduyi 1555 Turini 1559 1630 tosho Analiz zlochinuNimeckij perekaz pro chumu v Milani 1630 roku Cej tekst mistit mifologichnij viklad podij Vzhe vid pochatku poyavi chutok pro mazalnikiv u Milani zdijsnyuvalis sprobi argumentuvati yihnye isnuvannya Voni porodili kilka teorij sho poyasnyuvali cili zlochinnoyi diyalnosti Demonichna teoriya Zgidno z ciyeyu teoriyeyu poyava zarazi u Milani vidbulas za bezposerednogo vtruchannya Satani Hocha za suchasnimi uyavlennyami vona ne vitrimuye kritiki u XVII storichchi taki poglyadi buli zvichnimi u nizhchih verstvah suspilstva de panuvala zabobonna religijnist Pid chas milanskoyi chumnoyi morovici 1630 roku pomizh chislennih bajok osoblivo vidomim stav perekaz pro te sho odnomu gorodyaninu yavivsya Diyavol i zaproponuvav chislenni bagatstva yaksho toj bude poshiryuvati hvorobu Pro masshtabi takogo pogolosu svidchit te sho vin vijshov za mezhi Italiyi tak sho kurfyurst arhiyepiskop majncskij zvernuvsya za poyasnennyami do milanskogo kardinala Federiko Borromeo Slid zaznachiti sho u cerkovnih kolah taka primitivna zabobonnist zasudzhuvalas tomu kardinal u svoyij vidpovidi tverdo sprostuvav ce pripushennya Zovnishnopolitichna teoriya Oskilki epidemiya rozgortalasya pid chas vijni to v yiyi poyavi dehto vbachav zacikavlenist vorozhoyi storoni Najsilnishim argumentom prihilnikiv takoyi versiyi bula depesha korolya Filipa IV nadislana milanskomu gubernatorovi za tri misyaci do spalahu hvorobi U comu listi monarh povidomlyav sho z madridskoyi v yaznici vtekli chetvero francuziv sho znayutsya na vigotovlenni otrujnih mazej Dostemenno vidomo sho francuzi nevijskovosluzhbovci perebuvali u Milani pid chas epidemiyi ce bulo odniyeyu z prichin posilenih pidozr shodo inozemciv Suchasni istoriki zaperechuyut isnuvannya takoyi depeshi Vnutrishnopolitichna teoriya Zgidno neyi provina u poshirennya hvorobi lyagala na Gonsalo Fernandesa di Kordova ispanskogo namisnika yakij cherez neefektivnist upravlinnya i porazki na vijni buv vidizvanij do Madrida Jogo vid yizd rozlyucheni milanci suprovodzhuvali proklonami ta inshimi aktami znevagi Zgodom u spalahu hvorobi voni vbachali pomstu magnata Takozh do versij ciyeyi teoriyi slid vidnesti i pripushennya pro te sho hvorobu mogli rozpovsyudzhuvati graf di Kolalto Albreht Vallenshtejn soyuznik u vijni abo predstavniki milanskoyi znati Kriminalna teoriya Vlasne chutki pro mazalnikiv z yavilisya vzhe todi koli epidemiya pochalasya Cherez spalah smertnosti u misti vzhe todi pracyuvalo bagato monati sanitariv grobariv Do yih lav najmalisya perevazhno zlochinci yaki nazhivalisya na grabunku mertvih i vazhko hvorih Chasto monati mali imunitet do hvorobi nabutij cherez perenesene zahvoryuvannya abo suto psihologichnij Takim chinom ci zlodiyi buli zacikavlenni u tomu shob morovicya trivala j dali Isnuyut svidchennya sho voni navmisno gubili pri transportuvanni rechi hvorih zadlya poshirennya zarazi Sered miskoyi verhivki isnuvala j alternativna dumka yaka zaperechuvala isnuvannya mazalnikiv vzagali V porivnyanni z inshimi teoriyami vona bula nepopulyarnoyu Bezposeredno v chasi epidemiyi yiyi namagavsya vidstoyuvati kardinal Borromeo visokoosvichena lyudina z peredovimi poglyadami Odnak i vin doslidivshi chimalo svidchen chastkovo vidmovivsya vid poperednih poglyadiv V odnij zi svoyih prac prisvyachenij opisu epidemiyi 1630 roku vin pisav sho ci mazi gotuvalisya v riznih miscyah i isnuvalo bagato sposobiv yih zastosuvannya deyaki z nih nam zdayutsya pravdopodibnimi inshi vigadanimi Isnuvannya mazalnikiv zaperechuvav istorik Muratori Alessandro Mandzoni takozh vvazhav yih isnuvannya proyavom masovogo psihozu abo zh u krajnomu vipadku pripuskav sho chumu mogli poshiryuvati monati DzherelaA Tadino Raguaglio dell origine et giornali successi della gran peste Milan 1646 ital P Verri Istoriya Milana Milan 1825 T IV S 155 ital Zarucheni K Dnipro 1985 S 490 510