Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У́гольсько-Широколужа́нський запові́дний маси́в — заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника. Розташований у межах Тячівського району Закарпатської області, на південних схилах гори Манчул (1501 м) та південних і південно-західних схилах хребта Красна (1568 м), в межах висот 400—1280 м над рівнем моря.
 Вигляд на село Малу Угольку зі скелі Чур | |
| 48°17′47″ пн. ш. 23°38′53″ сх. д. / 48.29640000002777356° пн. ш. 23.64810000002777812° сх. д.Координати: 48°17′47″ пн. ш. 23°38′53″ сх. д. / 48.29640000002777356° пн. ш. 23.64810000002777812° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЗакарпатська область, Тячівський район |
| Найближче місто | Тячів |
| Площа | 15580 га |
| Засновано | 1968 р. |
| Оператор | Карпатський біосферний заповідник |
 | |
  Угольсько-Широколужанський заповідний масив (Закарпатська область) | |
 Угольсько-Широколужанський заповідний масив у Вікісховищі | |
Загальна площа масиву — 15580 га. Перебуває у віданні Карпатського біосферного заповідника.
Масив входить до складу транскордонного природного об'єкта Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи, що складається з 78 окремих масивів, які розташовані на території 12 країн. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
Історія
Карпатський лісовий заказник був створений постановою Ради міністрів УРСР в 1964 році для охорони унікальних букових пралісів і тису. Угольська ділянка на південних схилах полонини Манчул та Красної площею 4724 га розташована в басейнах річок Мала і Велика Уголька. У складі Карпатського заповідника з 1968 року. Широколужанська ділянка (приєднана до заповідника у 1979 році) розташована в басейні річки Лужанки.
Геологічна будова та особливості рельєфу
Геологічний фундамент масиву утворений потужними шарами флішу. Для Угольської ділянки масиву характерна наявність великих блоків вапняку з добре розвинутими карстовими утвореннями (див. Стрімчак-скеля Кам'яні ворота). Висота окремих вапнякових скель, сягає сімдесяти метрів. Тут налічується понад тридцять печер, в тому числі найбільша печера Карпат — «Дружба» із загальною довжиною ходів близько 1 км. В печері «Молочний Камінь» знайдена пізньопалеолітична стоянка стародавньої людини. Основними водотоками заповідного масиву є р. Мала і Велика Угольки та р. Лужанка. Найвищі вершини заповідного масиву — Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кичера (1092 м), Видножанська Кичера (1072 м), Вежа (937 м).
Клімат
Клімат району теплий, помірний і вологий у передгір'ї, прохолодний і дуже вологий в високогір'ї. Потужний хребет захищає масив від північних вітрів — переважають вітри західних і південно-західних напрямків. Середньомісячна температура січня становить −4,5°, липня + 17,2°, середньорічна +7,1°. Середньорічна кількість опадів становить 1390 мм.
Ґрунти
В нижній частині Угольсько-Широколужанського масиву сформувалися світло-бурі середньо-суглинні потужні ґрунти, вище — темно-бурі лісові. На вапняках утворилися щебенисті, а в долинах річок — дернові, іноді глеєві ґрунти.
Рослинний покрив
Масив розташований у зоні букових лісів, де переважають зональні бучини, що утворюють також і верхню межу лісу на висотах 1200 — 1300 м. Вище, здебільшого в улоговинах, трапляються фрагменти криволісся з вільхи зеленої. На вапнякових оголеннях збереглися унікальні для Карпат тисово-букові угруповання та угруповання з участю ялівцю козацького. Тут представлені також реліктові рослини, зокрема дуб скельний. У межах масиву охороняються найбільші за площею в Європі букові праліси, в яких усяка господарська діяльність повністю заборонена. Тут чимало буків сягають висоти 40 м, товщини до 1 м і живуть 250—300 років.
Флора і фауна
Флора масиву нараховує понад 700 видів. Найбільше флористичне багатство властиве вапняковим виходам, де зростають ялівець козацький (єдине місце зростання в Карпатах), дуб скельний, жостір проносний, липа широколиста, тис ягідний (близько 1,5 тис. екземплярів), а з рідкісних трав'янистих видів — , булатка червона, вужачка звичайна, в'язіль стрункий, дзвоники карпатські, еритроній собачий зуб, коральковець тричінадрізаний, , півники несправжньо-смикавцеві, , ломикамінь волосистий, очиток іспанський.
Фауна букових пралісів масиву дуже своєрідна. Тут трапляються як суто «тайгові» види — рись євразійська, сова довгохвоста, чорний дятел, снігур, так і види, характерні для широколистяних лісів. Вони представлені чорним дроздом, середнім, білоспинним та сивим дятлами, мухоловкою білошиєю, костогризом, голубом-синяком, ліщиновим вовчком, лісовим котом, кабаном, плямистою саламандрою. Звичайними на території масиву є олень благородний, лісова куниця, руда нориця, канюк звичайний, повзик звичайний, трав'яна жаба — види, які поширені по всьому лісовому поясу Карпат. 3 рідкісних, занесених до Червоної книги України, тварин відмічені: кутора мала, горностай, видра річкова, пугач звичайний, чорний лелека, полоз лісовий, тритон карпатський тощо. Дуже різноманітна фауна рукокрилих, більшість з яких пов'язана з карстовими печерами. Загалом їх нараховується 20 видів, з яких 8 відносяться до рідкісних. Це підковоноси великий і малий, широковух звичайний, довгокрил звичайний, нічниця триколірна, довговуха і війчаста та вечірниця мала. Зимою скупчення рукокрилих в підземних сховищах налічують близько півтори тисячі особин, основну частину яких складають нічниці велика і гостровуха. Тільки в печері «Дружба» зимує понад 1000 кажанів, які належать до 14 видів. Комахи представлені типовими мезофільними середньоєвропейськими видами. Серед них такі рідкісні види, як жук-самітник, жук-олень, вусач альпійський, великий дубовий вусач, метелики мнемозина, сатурнія аглія та інші. В карстових печерах Угольки відмічена унікальна фауна безхребетних-троглобіонтів, серед яких є ряд вузькоендемічних видів, зокрема жук та . Лише на території цього масиву в Закарпатті знайдено рідкісні, занесені до Червоної книги України види молюсків: гранарію зернову, серуліну зубчасту, хондрину вівсяну. У річках водяться пструг струмковий, харіус європейський, мересниця річкова, а також мінога угорська, що належить не до справжніх риб, а до класу круглоротих.
Цікаві факти
- Лужанка — це єдина річка заповідника, куди на нерест заходить «червонокнижний» лосось дунайський (Hucho hucho).
- Біля контори Угольського лісництва (на північній околиці с. Мала Уголька) впадає в очі хвойне насадження, яке не схоже на угруповання місцевих порід — смереки чи ялиці. Тут росте прибулець з Північної Америки, славнозвісна псевдотсуга тисолиста (Pseudotsuga taxifolia), що на батьківщині займає величезні площі й досягає неймовірних розмірів — до 100 метрів у висоту та кількох метрів у діаметрі. Це дерево має надзвичайно цінну деревину, що й спонукало місцевих лісівників понад сто років тому створити тут насадження дугласієвої ялиці (саме так називають у народі пседотсугу).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угольсько-Широколужанський заповідний масив |
Джерела
- Карпати очима допитливих / С. М. Стойко, Ю. П. Єрмоленко. — Львів: Каменяр, 1976. — 94 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U golsko Shirokoluzha nskij zapovi dnij masi v zapovidna teritoriya u skladi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Roztashovanij u mezhah Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti na pivdennih shilah gori Manchul 1501 m ta pivdennih i pivdenno zahidnih shilah hrebta Krasna 1568 m v mezhah visot 400 1280 m nad rivnem morya Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masivViglyad na selo Malu Ugolku zi skeli ChurViglyad na selo Malu Ugolku zi skeli Chur48 17 47 pn sh 23 38 53 sh d 48 29640000002777356 pn sh 23 64810000002777812 sh d 48 29640000002777356 23 64810000002777812 Koordinati 48 17 47 pn sh 23 38 53 sh d 48 29640000002777356 pn sh 23 64810000002777812 sh d 48 29640000002777356 23 64810000002777812Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblast Tyachivskij rajonNajblizhche misto TyachivPlosha 15580 gaZasnovano 1968 r Operator Karpatskij biosfernij zapovidnikUgolsko Shirokoluzhanskij masiv na mapi KarpatUgolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masiv Zakarpatska oblast Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masiv u Vikishovishi Zagalna plosha masivu 15580 ga Perebuvaye u vidanni Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Masiv vhodit do skladu transkordonnogo prirodnogo ob yekta Bukovi pralisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi sho skladayetsya z 78 okremih masiviv yaki roztashovani na teritoriyi 12 krayin Ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Lishe tut najkrashe zberigsya neocinennij genofond buka lisovogo Fagus sylvatica ta ryadu inshih vidiv z jogo arealu Bukovi pralisi Karpat ye nadzvichajno vazhlivimi dlya rozuminnya povnoyi kartini istoriyi ta evolyuciyi rodu buka Fagus yakij zavdyaki svoyij poshirenosti u pivnichnij pivkuli ye globalno vazhlivim Buk ye odniyeyu iz najvazhlivishih skladovih pomirnih shirokolistyanih lisiv yaki kolis zajmali 40 vidsotkiv teritoriyi Yevropi IstoriyaKarpatskij lisovij zakaznik buv stvorenij postanovoyu Radi ministriv URSR v 1964 roci dlya ohoroni unikalnih bukovih pralisiv i tisu Ugolska dilyanka na pivdennih shilah polonini Manchul ta Krasnoyi plosheyu 4724 ga roztashovana v basejnah richok Mala i Velika Ugolka U skladi Karpatskogo zapovidnika z 1968 roku Shirokoluzhanska dilyanka priyednana do zapovidnika u 1979 roci roztashovana v basejni richki Luzhanki Geologichna budova ta osoblivosti relyefuGeologichnij fundament masivu utvorenij potuzhnimi sharami flishu Dlya Ugolskoyi dilyanki masivu harakterna nayavnist velikih blokiv vapnyaku z dobre rozvinutimi karstovimi utvorennyami div Strimchak skelya Kam yani vorota Visota okremih vapnyakovih skel syagaye simdesyati metriv Tut nalichuyetsya ponad tridcyat pecher v tomu chisli najbilsha pechera Karpat Druzhba iz zagalnoyu dovzhinoyu hodiv blizko 1 km V pecheri Molochnij Kamin znajdena piznopaleolitichna stoyanka starodavnoyi lyudini Osnovnimi vodotokami zapovidnogo masivu ye r Mala i Velika Ugolki ta r Luzhanka Najvishi vershini zapovidnogo masivu Ugolska Plesha 1108 m Poganska Kichera 1092 m Vidnozhanska Kichera 1072 m Vezha 937 m Skelya Karstovij Mist bilya sela Mala UgolkaKlimatKlimat rajonu teplij pomirnij i vologij u peredgir yi proholodnij i duzhe vologij v visokogir yi Potuzhnij hrebet zahishaye masiv vid pivnichnih vitriv perevazhayut vitri zahidnih i pivdenno zahidnih napryamkiv Serednomisyachna temperatura sichnya stanovit 4 5 lipnya 17 2 serednorichna 7 1 Serednorichna kilkist opadiv stanovit 1390 mm GruntiV nizhnij chastini Ugolsko Shirokoluzhanskogo masivu sformuvalisya svitlo buri seredno suglinni potuzhni grunti vishe temno buri lisovi Na vapnyakah utvorilisya shebenisti a v dolinah richok dernovi inodi gleyevi grunti Roslinnij pokrivMasiv roztashovanij u zoni bukovih lisiv de perevazhayut zonalni buchini sho utvoryuyut takozh i verhnyu mezhu lisu na visotah 1200 1300 m Vishe zdebilshogo v ulogovinah traplyayutsya fragmenti krivolissya z vilhi zelenoyi Na vapnyakovih ogolennyah zbereglisya unikalni dlya Karpat tisovo bukovi ugrupovannya ta ugrupovannya z uchastyu yalivcyu kozackogo Tut predstavleni takozh reliktovi roslini zokrema dub skelnij U mezhah masivu ohoronyayutsya najbilshi za plosheyu v Yevropi bukovi pralisi v yakih usyaka gospodarska diyalnist povnistyu zaboronena Tut chimalo bukiv syagayut visoti 40 m tovshini do 1 m i zhivut 250 300 rokiv Flora i faunaTis yagidnij na skeli Chur Flora masivu narahovuye ponad 700 vidiv Najbilshe floristichne bagatstvo vlastive vapnyakovim vihodam de zrostayut yalivec kozackij yedine misce zrostannya v Karpatah dub skelnij zhostir pronosnij lipa shirokolista tis yagidnij blizko 1 5 tis ekzemplyariv a z ridkisnih trav yanistih vidiv bulatka chervona vuzhachka zvichajna v yazil strunkij dzvoniki karpatski eritronij sobachij zub koralkovec trichinadrizanij pivniki nespravzhno smikavcevi lomikamin volosistij ochitok ispanskij Psevdotsuga v Ugolskomu masivi Fauna bukovih pralisiv masivu duzhe svoyeridna Tut traplyayutsya yak suto tajgovi vidi ris yevrazijska sova dovgohvosta chornij dyatel snigur tak i vidi harakterni dlya shirokolistyanih lisiv Voni predstavleni chornim drozdom serednim bilospinnim ta sivim dyatlami muholovkoyu biloshiyeyu kostogrizom golubom sinyakom lishinovim vovchkom lisovim kotom kabanom plyamistoyu salamandroyu Zvichajnimi na teritoriyi masivu ye olen blagorodnij lisova kunicya ruda noricya kanyuk zvichajnij povzik zvichajnij trav yana zhaba vidi yaki poshireni po vsomu lisovomu poyasu Karpat 3 ridkisnih zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini tvarin vidmicheni kutora mala gornostaj vidra richkova pugach zvichajnij chornij leleka poloz lisovij triton karpatskij tosho Duzhe riznomanitna fauna rukokrilih bilshist z yakih pov yazana z karstovimi pecherami Zagalom yih narahovuyetsya 20 vidiv z yakih 8 vidnosyatsya do ridkisnih Ce pidkovonosi velikij i malij shirokovuh zvichajnij dovgokril zvichajnij nichnicya trikolirna dovgovuha i vijchasta ta vechirnicya mala Zimoyu skupchennya rukokrilih v pidzemnih shovishah nalichuyut blizko pivtori tisyachi osobin osnovnu chastinu yakih skladayut nichnici velika i gostrovuha Tilki v pecheri Druzhba zimuye ponad 1000 kazhaniv yaki nalezhat do 14 vidiv Komahi predstavleni tipovimi mezofilnimi serednoyevropejskimi vidami Sered nih taki ridkisni vidi yak zhuk samitnik zhuk olen vusach alpijskij velikij dubovij vusach meteliki mnemozina saturniya agliya ta inshi V karstovih pecherah Ugolki vidmichena unikalna fauna bezhrebetnih troglobiontiv sered yakih ye ryad vuzkoendemichnih vidiv zokrema zhuk ta Lishe na teritoriyi cogo masivu v Zakarpatti znajdeno ridkisni zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini vidi molyuskiv granariyu zernovu serulinu zubchastu hondrinu vivsyanu U richkah vodyatsya pstrug strumkovij harius yevropejskij meresnicya richkova a takozh minoga ugorska sho nalezhit ne do spravzhnih rib a do klasu kruglorotih Cikavi faktiLuzhanka ce yedina richka zapovidnika kudi na nerest zahodit chervonoknizhnij losos dunajskij Hucho hucho Bilya kontori Ugolskogo lisnictva na pivnichnij okolici s Mala Ugolka vpadaye v ochi hvojne nasadzhennya yake ne shozhe na ugrupovannya miscevih porid smereki chi yalici Tut roste pribulec z Pivnichnoyi Ameriki slavnozvisna psevdotsuga tisolista Pseudotsuga taxifolia sho na batkivshini zajmaye velichezni ploshi j dosyagaye nejmovirnih rozmiriv do 100 metriv u visotu ta kilkoh metriv u diametri Ce derevo maye nadzvichajno cinnu derevinu sho j sponukalo miscevih lisivnikiv ponad sto rokiv tomu stvoriti tut nasadzhennya duglasiyevoyi yalici same tak nazivayut u narodi psedotsugu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masivDzherelaKarpati ochima dopitlivih S M Stojko Yu P Yermolenko Lviv Kamenyar 1976 94 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Div takozhBukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi Nimechchini Ugolsko Shirokoluzhanskij bukovij pralis