Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Завоювання Мексики — військові кампанії іспанських конкістадорів, наслідком яких було підкорення держав і народів на території сучасної Мексики. Основний період тривав з 1519 до 1547 року. Загалом завоювання тривала до 1695 року. Деякі північні племена чинили опір протягом усього існування іспанської колоніальної адміністрації. Часто під завоюванням Мексики розуміють лише знищення Ацтекської імперії.
Передумови
Напочатку XVI ст. на землях сучасної мексиканської держави існувало декілька політичних об'єднань. З них найпотужнішим був Потрійний союз, відомий як імперія ацтеків. Мали свої держави сапотеки, міштеки і пурепеча. На сході існували племенні об'єднання сокейських народів. На Юкатані колишня єдина імперія розпалася на 18 невеличких держав.
Загалом ситуація сприяла іспанським загарбникам з огляду на велику кількість держав і племен, суттєві конфлікти між ними, а також в середині кожної із держав. Особливо це стосується Ацтекської імперії. Останній постійно конфліктував з непідкореними державами на території Анауака (мексиканської долини) — Тлашкалою, Уешоцінко, Чолула.
Підкорення ацтеків
У 1519 році іспанський губернатор острова Куби Дієго Веласкес де Куельяр доручив ідальго Ернану Кортесу розвідати і завоювати на материку індіанські території, за чутками, багаті золотом. Кортес мав 10 важких і 5 легких польових гармат і 13 мушкетів. Він зробив зупинку на Тринідаді для того, щоб найняти додаткових рекрутів і придбати коней. Після цього він вирушив до мексиканського узбережжя в районі сучасного Табаско, де здобув перемогу в битві з індіанцями. Від переможених він отримав 20 дівчат, серед яких була Малінче, жінка, що відіграла значну роль у завоюванні Мексики.
21 квітня 1519 висадився на тому місці, де пізніше було побудовано місто Веракрус. Тут Кортес зустрів племена тотонаків, що платили данину правителю ацтеків Монтесумі II, яким допоміг прогнати ацтекських митарів й залучив до свого війська. Залишивши у Веракрусі сотню людей, в середині серпня 1519 Кортес вирушив на Теночтітлан.
На шляху іспанці завдали поразки військам Тлашкали, які не бажали пропускати тих через свої території. Тоді ж були підкорені племена отомі. Зрештою було укладено мир, Кортес отримав підтримку загону 2 тис. тлашкальтеків.
Загін Кортеса вдерся в межі імперії ацтеків наприкінці літа, коли племена індіанців були зайняті збиранням врожаю і тому уникали збройної боротьби, що відволікає робочу силу. Цей момент, безумовно, впливав на політику великого тлатоані Монтесуми II, для якого були характерні коливання, нерішучість і прагнення домовитися з завойовниками. Намагався імператора (уей тлатоані) ацтеків військово і дипломатично завадити Кортесу дістатися Теночтітлану не мали успіху.
У столиці ацтеків він захопив Монтесуму II в той момент, коли вождь індіанців необережно наблизився до іспанців без достатньо сильної охорони. Монтесума виявився заручником, що внесло сум'яття в ряди ацтеків.
Тим часом, губернатор Куби Веласкес послав до Мексики нову експедицію на чолі з Панфіліо де Нарваесом. Новий загін, який налічував 1100 вояків та 72 гармати, висадився на узбережжі Мексики в квітні 1520 року із завданням виступити проти Кортеса. Незважаючи на менші сили, Кортесу вдалося отримати перемогу й переконати залишки загону Нарваеса приєднатися до нього.
1 липня розлючений натовп забив Монтесуму камінням. Кортес вирішив утікати в Тлашкалу. Іспанцям пощастило вислизнути в ніч, залишивши ар'єргард на смерть і втративши більшу частину награбованого багатства й артилерію.
Іспанці відновили занепали авторитет серед індіанців перемогу при Отумбі 2 липня 1520 року. На початку 1521 року він зібрав нову армію в яку ввійшли 600 іспанців, 25000 тлашкаланців. В цей час на бік Кортеса переходить місто-держава Тескоко. З метою зміцнення свого становища в країні Кортес провів два походи проти індіанських племен: один похід на схід до моря, інший — в південному і західному напрямках. Усі племена-данники ацтеків були підкорені.
28 квітня 1521 року загін іспанських колонізаторів і великі сили їхніх союзників-індіанців виступили в похід на Теночтітлан. Маленькі галери, розібрані на частини, спорядження і озброєння для них індіанці перенесли на руках через гори. Галери були зібрані на березі озера Тескоко і спущені на воду.
Після цього розпочалася облога Теночтітлана, яка тривала 70 днів — до 13 серпня 1521 року. Кортес мав 1386 іспанців, 16 гармат, більш ніж 300 тис. союзників-індіанців. Їм протистояло близько 200 тис. ацтеків. Зрештою іспанцям вдалося перемогти, захопити уей тлатоані Куаутемока. Вцілілі будівлі захопленого Теночтітлана були зруйновані, поховавши під собою тіла полеглих захисників. Після падіння, місто було знищене. Разом з падінням Теночтітлану конкістадорам дісталася територія великої імперію, що охоплювала центральну, західну, частково східну території сучасної Мексики.
Підкорення пурепеча та Текос
Спочатку пурепеча (або як їх ще називали тараски) збиралися надіслати ацтекам допомогу, але під впливом поганих ознак завагалися. Крім того, помер їх тлатоані Суанг II Чаракі, а наступний Тангахоан II Кальцонцін, боячись суперництва за престол, витратив дорогоцінний час на винищення всіх своїх братів.
У 1522 році загони іспанців та їх союзників на чолі із Кристобелєм де Олідом рушили на північний захід, проти держави пурепеча. Тлатоані Тангашоан II, вражений знищенням потужної Ацтекської імперії, чинив суто символічний опір іспанцям. Побачивши, що правитель підкорився волі іспанців, вся інша держава пурепеча здалася без опору. Втім наступного року іспанцям довелося придушувати повстання пурепеча.
Того ж року Хцуан Родрігес де Вільяфуерте рушив проти держави Текос (сучасний штат Коліма), але зазнав поразки. Тоді проти індіанців було відправлено Гонсало де Сандоваль, який завдав поразки військам місцевих касіків, заснувавши місто Коліма.
Підкорення Веракрус і Табаско
У 1521 році Гонсало де Сандоваль підкорив племена на південь від міста Верарус. При цьому спалив живцем вождя, який вбив іспанця. Невдовзі вся територія сучасного штату Веракрус була підкорена іспанцями. Того ж року Ернан Кортес особисто очолив похід проти уастеків, яких було підкорено лише завдяки застосуванню вогнепальної зброї. Втім партизанська боротьба цього народу у горах і лісах тривала до 1530 року.
Після перемоги у 1519 році Ернана Кортеса над мая Табаско, тут було зведено форт Санта-Марія де ла Вікторія. Втім місцеві вожді доволі швидко відновили свою не залежність, не бажаючи визнавати зверхність короля Іспанії.
Після затвердження в центральних районах Мексики, Кортес у 1524 році відправив одного зі своїх капітанів — Луїса Мартина — для остаточного захоплення Табаско й затвердження там іспанської влади. Втім індіанці застосовуючи партизанську тактику змусили Мартина відступити. Того ж року іншу спробу підкорити населення Табаско здійснив Родріго Ранжель, проте без особливо успіху, незважаючи на значну перемогу у битві при Кіматані.
У 1524 році південними районами пройшов Ернан Кортес, під час свого походу проти хіберас (в сучасному Гондурасі). Цього разу він не намагався атакувати індіанців, а лише забезпечити ненапад з їх боку. Єдиним здобутком було підкорення міста-держави Акалан.
У 1525 році до Табаско вдерся Хуан де Валлекільо, який відновив форт і місто Санта-Марія де ла Вікторія, підкоривши узбережжя Мексиканської затоки в районі Табаско. Втім в розпал успіхів він помер від епідемії у 1527 році.
У 1527 році сюди прибув капітан Балтазар де Осоріо з повноваженням головного судді та губернатора. Але нічого не зумів вдіяти. Зрештою опинився фактично в облозі в місті Санта-Марія де ла Вікторія, де іспанці страждали через нестачу харчів. Тому Кортес того ж року передав владу Франсіско де Монтего. Останній здійснив рішучі дії з підкорення індіанських племен. Останнім було завдано поразок у битвах при Чільтепекі та Копількомі. Отримавши підкріплення, іспанці захопили міста Теапан, Текомахіака і Такотальпа (на південь від річки Гріхальва). До 1530 року усі племена підкорилися конкістадорам.
Підкорення племен мая, соке, чіапанеків
У 1523 році сюди вдерся Педро де Альварадо, який мав намір підкорити колишню ацтекську область Соконуско. Протягом року він вимушений був долати спротив індіанців. Лише напочатку 1524 року вдалося підкорити цю область (південна частина сучасного штаті Чіапас).
У 1524 році проти племен чіапанеків рушив конкістадор Луїс Мартин, який для цього пройшов через землі Табаско (там не досяг успіху). В декількох битвах іспанці здолали чіапанеків, після цього атакували маянське плем'я цоціль й захопили місто Сінакантан. Касік останнього визнав зверхність Іспанії та обіцяв надати допогу іспанцям.
В подальшому Мартин стикнувся із спротивом міста-держави Чамула, де індіанці-мая намагалися взяти Мартина із загоном в облогу, змусивши залишити їх землі. Іспанцям вдалося захопити Чамулу, але не знищити основні сили супротивника. Після цього Луїс Мартин спрямував сили проти міста-держави Уіштан, союзника Чамули. Його також вдалося захопити після запекло бою. Після цього Чамулу було передано в енкомьєду Берналю Діасу дель Кастільйо, Сінакантан — Франсіско де Мармолехо.
У 1528 році в результаті походів Педро де Портокарреро було підкорені маянські племена тохолобаль, ч'оль ждо території племен соке. Також вдалося захопити важливу долину Окосінго. Продовжив цю справу того ж року Педро Масарегос, який зайняв долину Уітіупан. Проте того ж року іспанським конкістадорам довелося придушувати потужне повстання мая-цельталь.
У 1530—1531 роках Педро де Альварадо, якого призначено було губернатором Чіапасу придушив повстання племен соке і чіапанеків. У подальшому територія, контрольована іспанцями поширилася до місцини відомої як Лакадонський ліс.
Перші походи проти лакадонських земель розпочалися у 1559 році. Першу кампанію очолив Педро Рамірес де Кінонес. Згодом частково ці землі були підкорені, проте більша частину Лакадону залишалося незалежним до 1695 року. Найпотужнішими військові кампанії проти індіанців відбулися у 1685 та 1695 роках.
Підкорення міштеків і сапотеків
Тлатоані сапотеков Косіхоеса на самому початку експедиції Е. Кортеса не чинив його загону значного опору. Побачивши, що іспанці готують новий похід на столицю ацтеків, Косіхсоеса вважав, що з їх допомогою він зуміє підпорядкувати не лише ненависних йому ацтеків, але і своїх безпосередніх сусідів і суперників, представлених племенами міштеків, чонталі, міше. Втім після падіння Теночтітлану він був змушений прийняти обряд хрещення і стати підданим іспанської корони.
У 1521 році Ороско пройшов берегом Тихого океану до самого Теуантепека і підпорядкував Іспанії сапотекські племена. У 1522 році Педро де Альварадо підкорив міштеків і сапотеків на пагорбах внутрішніх областей і залишив там іспанський загін, що заснували місто Оахака.
Втім міштеки у гірських районах продовжували чинити запеклий опір. І лише у 1550-х роках останній міштецький правитель Сікуане визнав зверхність королівства Іспанія.
Підкорення чичимеків
Землі чичимеків з племен сакатека, кашкане, гуачічіль, тепеоане охоплювали сучасні штати Сакатекас, Халіско, Аґуаскальєнтес, Наяріт й Гуанахуато. були підкорені у 1529 році Нуньо де Гусманом, головою Першої Аудієнсії (уряду) Нової Іспанії. Землі чичимеків було названо Новою Галісією. Навесні 1540 року чичимеки повстали проти іспанців («повстання Міштон»), проте вже у грудні 1541 року зазнали поразки від військ Антоніо де Мендоси, віце-короля Нової Іспанії.
У 1550 році почалося повстання племен сакатекос та гуачічіль, яке отримало назву Чичимекська війна. Упродовж кількох десітіліть вони вели запеклу партизанську війну, організовуючи напади на гірничодобувні міста і невеликі каравани, яким доводилося перетинати територію військових дій. Однак в 1585 році Алонсо Манріке де Суніга, нещодавно призначений віце-королем Нової Іспанії, вирішив провести розслідування політики іспанців в зоні військових дій. Віце-король дізнався, що деякі іспанські солдати почали здійснювати набіги на індіанські поселення з метою захоплення рабів. Розгніваний подібною практикою, він заборонив подальше її застосування і звільнив тих, кого вже встигли поневолити. Незабаром він почав проводити мирну політику і перемовини з головними лідерами чичимеків. В обмін на мир він запропонував їм їжу, одяг, землі та сільськогосподарські угіддя. Ця політика «купленого миру» спрацювала і 1590 року Чичимекська війна зійшла нанівець.
Підкорення Юкатану
У 1526 році Франсіско де Монтего королівським указом був призначений генерал-капітаном Юкатану і аделандтадо (губернатором) і верховним суддею цієї провінції. У вересні 1527 року флотилія залишила Іспанію і попрямувала до Америки.
Завоювання Юкатану почалося в 1528 р. У вересні Монтего здійснив висадку на острів Косумель, де індіанці не чинили іспанцям ніякого опору. Потім експедиція перебралася на північно-східний берег Юкатана, розташований напроти Косумель по той бік протоки, і Монтего урочисто проголосив цю землю іспанським володінням. Поблизу селища Шельха було засновано перше іспанське поселення Саламанка. Втім епідемії, голод і напад войовничих індіанців змусили його залишити цю область. Іспанці повернулися до берега моря, минувши руїни стародавньої столиці мая Чичен-Іци.
Монтего розвідав східне узбережжя Юкатана до затоки Четумаль, всюди стикаючись із запеклим опором мая. Після цього іспанці рушили на південь до Четумаля, але й тут не мав успіху У середині 1528 року, залишивши на узбережжі залогу, він відплив до віце-королівства Нова Іспанія.
У 1531 році було розпочато нову військову кампанію. Загарбники зазнали тут поразки і були змушені з великими втратами відійти на південь, в Гондурас, вже завойований іспанцями. Тим часом Франсіско де Монтего оселився на північному березі Юкатана і відправив звідти в глиб країни великий загін під командою свого сина Франсіско. Жорстке ярмо колонізаторів, їх звірства викликали запеклий опір індіанців. В середині 1533 року загони іспанців Монтего залишили Юкатан. Після відходу іспанців Юкатан спіткала жахлива посуха, що тривала до 1536 року. Запаси кукурудзи за роки війни виснажилися, і в країні почався голод.
У 1541 році Монтехо знову відправив з Чіяпаса свого сина на чолі військової експедиції на Юкатан. По долинах басейну річки Гріхальви той вийшов до моря, досяг Чампотон і побудував там фортецю. Потім загін перебрався на Кампече і звідти став з боями просуватися на північ. 6 січня 1542 року іспанці заснували місто Мерида (тепер — столиця штату Юкатан), що стала резиденцією колонізаторів. З Мериди Монтехо розіслав загони в різні райони півострова. Деякі держави здалися без опору, північні ж області вдалося захопити лише після жорстоких боїв. На бік колонізаторів перейшла найпотужніша держава юкатанських мая — Мані.
11 червня 1542 року неподалік Мериди відбулася вирішальна битва між іспанцями та Мані з одного боку та коаліцією маянських держав, в якій останній зазнали нищівної поразки. За підтримки військ Мані іспанці займали одну область за іншою. У 1543 році підкорено останню значну державу — Сотуту. У 1544 році конкістадори захопили східну частину Юкатана.
У 1546 році юкатанські мая розпочали потужне повстання, яке охопило увесь схід півострова. Воно тривало 4 місяці. На допомогу своїм загонам у грудні 1546 року прибув Монтего-старший. Лише у березні 1547 року остаточно придушено спротив мая.
Підкорення Північної Мексики
У 1535 році Ернан Кортес особисто зробив безуспішну спробу заснувати колонію на безплідних берегах Нижньої Каліфорнії. У 1540 році за наказом віце-короля Антоніо де Мендоси на північ рушив Франсиско Васкес де Коронадо, який дійшов до північних кордонів сучасної Мексики, а потім до штату Канзас (США).
Після цього розпочалося поступове підкорення північних племен. Провінція Керетаро у 1543—1545 роках була завойована вождями племен отомі, які взяли іспанські імена й іспанську віру і були нагороджені іспанськими титулами. Племена на території сучасного штату Сан-Луїс-Потосі були або звернені в рабство і приречені працювати в рудниках, або змушені шукати притулку в менш доступних гірських долинах і в нескорених ще областях далекої півночі.
В 1554 році Франсіско де Ібарра підкорив північно-західні племена. Ібарра було призначено губернатором всього цього величезного району, що складав майже третину Мексики. Індіанців-кочівників, що жили на плоскогір'ї, вдалося легко підкорити або відлякати на північ.
Водночас племена на території сучасних штатів Сіналоа і Сонора чинили запеклий спротив. У 1560-х роках індіанці вигнали з цих провінцій всіх іспанців. До кінця сторіччя до них вирушили єзуїти і почали звертати їх у християнство. Але підкорити цих індіанців так ніколи і не вдалося. Плем'я я́кі з Сонори захищалося від агресії до кінця XIX ст.
Північно-східні племена також нападали на гірницькі селища. Спочатку іспанці намагалися умиротворити їх, сплачуючи їм субсидії і насаджуючи серед них колонії тласкаланців. У 1584 році Луїс де Карвахаль зробив завоювання цієї території. Карвахаль був призначений губернатором провінції Новий Леон, де заснував місто Монтерей і зігнав індіанців у енкоміенди нового типу, звані «конгрегас». Проте не довів справу до кінця, оскільки був страчений інквізицією. В результаті індіанці Сьєрра Горді і узбережжя Тамауліпас здійснювали набіги на іспанські поселення і не визнавали іспанського панування ще 150 років.
Див. також
Джерела
- History of the Conquest of Mexico, with a Preliminary View of Ancient Mexican Civilization, and the Life of the Conqueror, Hernando Cortes By William H. Prescott
- Chamberlain, Robert S. (1974) Conquista y Colonización de Yucatán (1517—1550), Ed. Porrúa,
- Mario Humberto Ruz Sosa (1991). Los linderos del agua. Francisco de Montejo y los orígenes del Tabasco colonial. Villahermosa, Tabasco: Instituto de Cultura de Tabasco, pp. 205. LCCN 93231733.
- Wise, Terence; McBride, Angus (2008) [1980]. The Conquistadores. Men-at-Arms 101. Oxford, UK and New York, US: Osprey Publishing. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavoyuvannya Meksiki vijskovi kampaniyi ispanskih konkistadoriv naslidkom yakih bulo pidkorennya derzhav i narodiv na teritoriyi suchasnoyi Meksiki Osnovnij period trivav z 1519 do 1547 roku Zagalom zavoyuvannya trivala do 1695 roku Deyaki pivnichni plemena chinili opir protyagom usogo isnuvannya ispanskoyi kolonialnoyi administraciyi Chasto pid zavoyuvannyam Meksiki rozumiyut lishe znishennya Actekskoyi imperiyi PeredumoviNapochatku XVI st na zemlyah suchasnoyi meksikanskoyi derzhavi isnuvalo dekilka politichnih ob yednan Z nih najpotuzhnishim buv Potrijnij soyuz vidomij yak imperiya actekiv Mali svoyi derzhavi sapoteki mishteki i purepecha Na shodi isnuvali plemenni ob yednannya sokejskih narodiv Na Yukatani kolishnya yedina imperiya rozpalasya na 18 nevelichkih derzhav Zagalom situaciya spriyala ispanskim zagarbnikam z oglyadu na veliku kilkist derzhav i plemen suttyevi konflikti mizh nimi a takozh v seredini kozhnoyi iz derzhav Osoblivo ce stosuyetsya Actekskoyi imperiyi Ostannij postijno konfliktuvav z nepidkorenimi derzhavami na teritoriyi Anauaka meksikanskoyi dolini Tlashkaloyu Ueshocinko Cholula Pidkorennya actekivDokladnishe Ispanske zavoyuvannya actekiv Ispanske zavoyuvannya actekiv U 1519 roci ispanskij gubernator ostrova Kubi Diyego Velaskes de Kuelyar doruchiv idalgo Ernanu Kortesu rozvidati i zavoyuvati na materiku indianski teritoriyi za chutkami bagati zolotom Kortes mav 10 vazhkih i 5 legkih polovih garmat i 13 mushketiv Vin zrobiv zupinku na Trinidadi dlya togo shob najnyati dodatkovih rekrutiv i pridbati konej Pislya cogo vin virushiv do meksikanskogo uzberezhzhya v rajoni suchasnogo Tabasko de zdobuv peremogu v bitvi z indiancyami Vid peremozhenih vin otrimav 20 divchat sered yakih bula Malinche zhinka sho vidigrala znachnu rol u zavoyuvanni Meksiki 21 kvitnya 1519 visadivsya na tomu misci de piznishe bulo pobudovano misto Verakrus Tut Kortes zustriv plemena totonakiv sho platili daninu pravitelyu actekiv Montesumi II yakim dopomig prognati actekskih mitariv j zaluchiv do svogo vijska Zalishivshi u Verakrusi sotnyu lyudej v seredini serpnya 1519 Kortes virushiv na Tenochtitlan Na shlyahu ispanci zavdali porazki vijskam Tlashkali yaki ne bazhali propuskati tih cherez svoyi teritoriyi Todi zh buli pidkoreni plemena otomi Zreshtoyu bulo ukladeno mir Kortes otrimav pidtrimku zagonu 2 tis tlashkaltekiv Zagin Kortesa vdersya v mezhi imperiyi actekiv naprikinci lita koli plemena indianciv buli zajnyati zbirannyam vrozhayu i tomu unikali zbrojnoyi borotbi sho vidvolikaye robochu silu Cej moment bezumovno vplivav na politiku velikogo tlatoani Montesumi II dlya yakogo buli harakterni kolivannya nerishuchist i pragnennya domovitisya z zavojovnikami Namagavsya imperatora uej tlatoani actekiv vijskovo i diplomatichno zavaditi Kortesu distatisya Tenochtitlanu ne mali uspihu U stolici actekiv vin zahopiv Montesumu II v toj moment koli vozhd indianciv neoberezhno nablizivsya do ispanciv bez dostatno silnoyi ohoroni Montesuma viyavivsya zaruchnikom sho vneslo sum yattya v ryadi actekiv Tim chasom gubernator Kubi Velaskes poslav do Meksiki novu ekspediciyu na choli z Panfilio de Narvaesom Novij zagin yakij nalichuvav 1100 voyakiv ta 72 garmati visadivsya na uzberezhzhi Meksiki v kvitni 1520 roku iz zavdannyam vistupiti proti Kortesa Nezvazhayuchi na menshi sili Kortesu vdalosya otrimati peremogu j perekonati zalishki zagonu Narvaesa priyednatisya do nogo 1 lipnya rozlyuchenij natovp zabiv Montesumu kaminnyam Kortes virishiv utikati v Tlashkalu Ispancyam poshastilo visliznuti v nich zalishivshi ar yergard na smert i vtrativshi bilshu chastinu nagrabovanogo bagatstva j artileriyu Ispanci vidnovili zanepali avtoritet sered indianciv peremogu pri Otumbi 2 lipnya 1520 roku Na pochatku 1521 roku vin zibrav novu armiyu v yaku vvijshli 600 ispanciv 25000 tlashkalanciv V cej chas na bik Kortesa perehodit misto derzhava Teskoko Z metoyu zmicnennya svogo stanovisha v krayini Kortes proviv dva pohodi proti indianskih plemen odin pohid na shid do morya inshij v pivdennomu i zahidnomu napryamkah Usi plemena danniki actekiv buli pidkoreni 28 kvitnya 1521 roku zagin ispanskih kolonizatoriv i veliki sili yihnih soyuznikiv indianciv vistupili v pohid na Tenochtitlan Malenki galeri rozibrani na chastini sporyadzhennya i ozbroyennya dlya nih indianci perenesli na rukah cherez gori Galeri buli zibrani na berezi ozera Teskoko i spusheni na vodu Pislya cogo rozpochalasya obloga Tenochtitlana yaka trivala 70 dniv do 13 serpnya 1521 roku Kortes mav 1386 ispanciv 16 garmat bilsh nizh 300 tis soyuznikiv indianciv Yim protistoyalo blizko 200 tis actekiv Zreshtoyu ispancyam vdalosya peremogti zahopiti uej tlatoani Kuautemoka Vcilili budivli zahoplenogo Tenochtitlana buli zrujnovani pohovavshi pid soboyu tila poleglih zahisnikiv Pislya padinnya misto bulo znishene Razom z padinnyam Tenochtitlanu konkistadoram distalasya teritoriya velikoyi imperiyu sho ohoplyuvala centralnu zahidnu chastkovo shidnu teritoriyi suchasnoyi Meksiki Pidkorennya purepecha ta TekosSpochatku purepecha abo yak yih she nazivali taraski zbiralisya nadislati actekam dopomogu ale pid vplivom poganih oznak zavagalisya Krim togo pomer yih tlatoani Suang II Charaki a nastupnij Tangahoan II Kalconcin boyachis supernictva za prestol vitrativ dorogocinnij chas na vinishennya vsih svoyih brativ U 1522 roci zagoni ispanciv ta yih soyuznikiv na choli iz Kristobelyem de Olidom rushili na pivnichnij zahid proti derzhavi purepecha Tlatoani Tangashoan II vrazhenij znishennyam potuzhnoyi Actekskoyi imperiyi chiniv suto simvolichnij opir ispancyam Pobachivshi sho pravitel pidkorivsya voli ispanciv vsya insha derzhava purepecha zdalasya bez oporu Vtim nastupnogo roku ispancyam dovelosya pridushuvati povstannya purepecha Togo zh roku Hcuan Rodriges de Vilyafuerte rushiv proti derzhavi Tekos suchasnij shtat Kolima ale zaznav porazki Todi proti indianciv bulo vidpravleno Gonsalo de Sandoval yakij zavdav porazki vijskam miscevih kasikiv zasnuvavshi misto Kolima Pidkorennya Verakrus i TabaskoU 1521 roci Gonsalo de Sandoval pidkoriv plemena na pivden vid mista Verarus Pri comu spaliv zhivcem vozhdya yakij vbiv ispancya Nevdovzi vsya teritoriya suchasnogo shtatu Verakrus bula pidkorena ispancyami Togo zh roku Ernan Kortes osobisto ocholiv pohid proti uastekiv yakih bulo pidkoreno lishe zavdyaki zastosuvannyu vognepalnoyi zbroyi Vtim partizanska borotba cogo narodu u gorah i lisah trivala do 1530 roku Pislya peremogi u 1519 roci Ernana Kortesa nad maya Tabasko tut bulo zvedeno fort Santa Mariya de la Viktoriya Vtim miscevi vozhdi dovoli shvidko vidnovili svoyu ne zalezhnist ne bazhayuchi viznavati zverhnist korolya Ispaniyi Pislya zatverdzhennya v centralnih rajonah Meksiki Kortes u 1524 roci vidpraviv odnogo zi svoyih kapitaniv Luyisa Martina dlya ostatochnogo zahoplennya Tabasko j zatverdzhennya tam ispanskoyi vladi Vtim indianci zastosovuyuchi partizansku taktiku zmusili Martina vidstupiti Togo zh roku inshu sprobu pidkoriti naselennya Tabasko zdijsniv Rodrigo Ranzhel prote bez osoblivo uspihu nezvazhayuchi na znachnu peremogu u bitvi pri Kimatani U 1524 roci pivdennimi rajonami projshov Ernan Kortes pid chas svogo pohodu proti hiberas v suchasnomu Gondurasi Cogo razu vin ne namagavsya atakuvati indianciv a lishe zabezpechiti nenapad z yih boku Yedinim zdobutkom bulo pidkorennya mista derzhavi Akalan U 1525 roci do Tabasko vdersya Huan de Vallekilo yakij vidnoviv fort i misto Santa Mariya de la Viktoriya pidkorivshi uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki v rajoni Tabasko Vtim v rozpal uspihiv vin pomer vid epidemiyi u 1527 roci U 1527 roci syudi pribuv kapitan Baltazar de Osorio z povnovazhennyam golovnogo suddi ta gubernatora Ale nichogo ne zumiv vdiyati Zreshtoyu opinivsya faktichno v oblozi v misti Santa Mariya de la Viktoriya de ispanci strazhdali cherez nestachu harchiv Tomu Kortes togo zh roku peredav vladu Fransisko de Montego Ostannij zdijsniv rishuchi diyi z pidkorennya indianskih plemen Ostannim bulo zavdano porazok u bitvah pri Chiltepeki ta Kopilkomi Otrimavshi pidkriplennya ispanci zahopili mista Teapan Tekomahiaka i Takotalpa na pivden vid richki Grihalva Do 1530 roku usi plemena pidkorilisya konkistadoram Pidkorennya plemen maya soke chiapanekivPohodi ispanciv v Chiapas u 1523 1525 rokah U 1523 roci syudi vdersya Pedro de Alvarado yakij mav namir pidkoriti kolishnyu acteksku oblast Sokonusko Protyagom roku vin vimushenij buv dolati sprotiv indianciv Lishe napochatku 1524 roku vdalosya pidkoriti cyu oblast pivdenna chastina suchasnogo shtati Chiapas U 1524 roci proti plemen chiapanekiv rushiv konkistador Luyis Martin yakij dlya cogo projshov cherez zemli Tabasko tam ne dosyag uspihu V dekilkoh bitvah ispanci zdolali chiapanekiv pislya cogo atakuvali mayanske plem ya cocil j zahopili misto Sinakantan Kasik ostannogo viznav zverhnist Ispaniyi ta obicyav nadati dopogu ispancyam V podalshomu Martin stiknuvsya iz sprotivom mista derzhavi Chamula de indianci maya namagalisya vzyati Martina iz zagonom v oblogu zmusivshi zalishiti yih zemli Ispancyam vdalosya zahopiti Chamulu ale ne znishiti osnovni sili suprotivnika Pislya cogo Luyis Martin spryamuvav sili proti mista derzhavi Uishtan soyuznika Chamuli Jogo takozh vdalosya zahopiti pislya zapeklo boyu Pislya cogo Chamulu bulo peredano v enkomyedu Bernalyu Diasu del Kastiljo Sinakantan Fransisko de Marmoleho U 1528 roci v rezultati pohodiv Pedro de Portokarrero bulo pidkoreni mayanski plemena toholobal ch ol zhdo teritoriyi plemen soke Takozh vdalosya zahopiti vazhlivu dolinu Okosingo Prodovzhiv cyu spravu togo zh roku Pedro Masaregos yakij zajnyav dolinu Uitiupan Prote togo zh roku ispanskim konkistadoram dovelosya pridushuvati potuzhne povstannya maya celtal U 1530 1531 rokah Pedro de Alvarado yakogo priznacheno bulo gubernatorom Chiapasu pridushiv povstannya plemen soke i chiapanekiv U podalshomu teritoriya kontrolovana ispancyami poshirilasya do miscini vidomoyi yak Lakadonskij lis Pershi pohodi proti lakadonskih zemel rozpochalisya u 1559 roci Pershu kampaniyu ocholiv Pedro Ramires de Kinones Zgodom chastkovo ci zemli buli pidkoreni prote bilsha chastinu Lakadonu zalishalosya nezalezhnim do 1695 roku Najpotuzhnishimi vijskovi kampaniyi proti indianciv vidbulisya u 1685 ta 1695 rokah Pidkorennya mishtekiv i sapotekivTlatoani sapotekov Kosihoesa na samomu pochatku ekspediciyi E Kortesa ne chiniv jogo zagonu znachnogo oporu Pobachivshi sho ispanci gotuyut novij pohid na stolicyu actekiv Kosihsoesa vvazhav sho z yih dopomogoyu vin zumiye pidporyadkuvati ne lishe nenavisnih jomu actekiv ale i svoyih bezposerednih susidiv i supernikiv predstavlenih plemenami mishtekiv chontali mishe Vtim pislya padinnya Tenochtitlanu vin buv zmushenij prijnyati obryad hreshennya i stati piddanim ispanskoyi koroni U 1521 roci Orosko projshov beregom Tihogo okeanu do samogo Teuantepeka i pidporyadkuvav Ispaniyi sapotekski plemena U 1522 roci Pedro de Alvarado pidkoriv mishtekiv i sapotekiv na pagorbah vnutrishnih oblastej i zalishiv tam ispanskij zagin sho zasnuvali misto Oahaka Vtim mishteki u girskih rajonah prodovzhuvali chiniti zapeklij opir I lishe u 1550 h rokah ostannij mishteckij pravitel Sikuane viznav zverhnist korolivstva Ispaniya Pidkorennya chichimekivZemli chichimekiv z plemen sakateka kashkane guachichil tepeoane ohoplyuvali suchasni shtati Sakatekas Halisko Aguaskalyentes Nayarit j Guanahuato buli pidkoreni u 1529 roci Nuno de Gusmanom golovoyu Pershoyi Audiyensiyi uryadu Novoyi Ispaniyi Zemli chichimekiv bulo nazvano Novoyu Galisiyeyu Navesni 1540 roku chichimeki povstali proti ispanciv povstannya Mishton prote vzhe u grudni 1541 roku zaznali porazki vid vijsk Antonio de Mendosi vice korolya Novoyi Ispaniyi U 1550 roci pochalosya povstannya plemen sakatekos ta guachichil yake otrimalo nazvu Chichimekska vijna Uprodovzh kilkoh desitilit voni veli zapeklu partizansku vijnu organizovuyuchi napadi na girnichodobuvni mista i neveliki karavani yakim dovodilosya peretinati teritoriyu vijskovih dij Odnak v 1585 roci Alonso Manrike de Suniga neshodavno priznachenij vice korolem Novoyi Ispaniyi virishiv provesti rozsliduvannya politiki ispanciv v zoni vijskovih dij Vice korol diznavsya sho deyaki ispanski soldati pochali zdijsnyuvati nabigi na indianski poselennya z metoyu zahoplennya rabiv Rozgnivanij podibnoyu praktikoyu vin zaboroniv podalshe yiyi zastosuvannya i zvilniv tih kogo vzhe vstigli ponevoliti Nezabarom vin pochav provoditi mirnu politiku i peremovini z golovnimi liderami chichimekiv V obmin na mir vin zaproponuvav yim yizhu odyag zemli ta silskogospodarski ugiddya Cya politika kuplenogo miru spracyuvala i 1590 roku Chichimekska vijna zijshla nanivec Pidkorennya YukatanuDokladnishe Ispanske zavoyuvannya Yukatanu U 1526 roci Fransisko de Montego korolivskim ukazom buv priznachenij general kapitanom Yukatanu i adelandtado gubernatorom i verhovnim suddeyu ciyeyi provinciyi U veresni 1527 roku flotiliya zalishila Ispaniyu i popryamuvala do Ameriki Zavoyuvannya Yukatanu pochalosya v 1528 r U veresni Montego zdijsniv visadku na ostriv Kosumel de indianci ne chinili ispancyam niyakogo oporu Potim ekspediciya perebralasya na pivnichno shidnij bereg Yukatana roztashovanij naproti Kosumel po toj bik protoki i Montego urochisto progolosiv cyu zemlyu ispanskim volodinnyam Poblizu selisha Shelha bulo zasnovano pershe ispanske poselennya Salamanka Vtim epidemiyi golod i napad vojovnichih indianciv zmusili jogo zalishiti cyu oblast Ispanci povernulisya do berega morya minuvshi ruyini starodavnoyi stolici maya Chichen Ici Montego rozvidav shidne uzberezhzhya Yukatana do zatoki Chetumal vsyudi stikayuchis iz zapeklim oporom maya Pislya cogo ispanci rushili na pivden do Chetumalya ale j tut ne mav uspihu U seredini 1528 roku zalishivshi na uzberezhzhi zalogu vin vidpliv do vice korolivstva Nova Ispaniya U 1531 roci bulo rozpochato novu vijskovu kampaniyu Zagarbniki zaznali tut porazki i buli zmusheni z velikimi vtratami vidijti na pivden v Gonduras vzhe zavojovanij ispancyami Tim chasom Fransisko de Montego oselivsya na pivnichnomu berezi Yukatana i vidpraviv zvidti v glib krayini velikij zagin pid komandoyu svogo sina Fransisko Zhorstke yarmo kolonizatoriv yih zvirstva viklikali zapeklij opir indianciv V seredini 1533 roku zagoni ispanciv Montego zalishili Yukatan Pislya vidhodu ispanciv Yukatan spitkala zhahliva posuha sho trivala do 1536 roku Zapasi kukurudzi za roki vijni visnazhilisya i v krayini pochavsya golod U 1541 roci Monteho znovu vidpraviv z Chiyapasa svogo sina na choli vijskovoyi ekspediciyi na Yukatan Po dolinah basejnu richki Grihalvi toj vijshov do morya dosyag Champoton i pobuduvav tam fortecyu Potim zagin perebravsya na Kampeche i zvidti stav z boyami prosuvatisya na pivnich 6 sichnya 1542 roku ispanci zasnuvali misto Merida teper stolicya shtatu Yukatan sho stala rezidenciyeyu kolonizatoriv Z Meridi Monteho rozislav zagoni v rizni rajoni pivostrova Deyaki derzhavi zdalisya bez oporu pivnichni zh oblasti vdalosya zahopiti lishe pislya zhorstokih boyiv Na bik kolonizatoriv perejshla najpotuzhnisha derzhava yukatanskih maya Mani 11 chervnya 1542 roku nepodalik Meridi vidbulasya virishalna bitva mizh ispancyami ta Mani z odnogo boku ta koaliciyeyu mayanskih derzhav v yakij ostannij zaznali nishivnoyi porazki Za pidtrimki vijsk Mani ispanci zajmali odnu oblast za inshoyu U 1543 roci pidkoreno ostannyu znachnu derzhavu Sotutu U 1544 roci konkistadori zahopili shidnu chastinu Yukatana U 1546 roci yukatanski maya rozpochali potuzhne povstannya yake ohopilo uves shid pivostrova Vono trivalo 4 misyaci Na dopomogu svoyim zagonam u grudni 1546 roku pribuv Montego starshij Lishe u berezni 1547 roku ostatochno pridusheno sprotiv maya Pidkorennya Pivnichnoyi MeksikiU 1535 roci Ernan Kortes osobisto zrobiv bezuspishnu sprobu zasnuvati koloniyu na bezplidnih beregah Nizhnoyi Kaliforniyi U 1540 roci za nakazom vice korolya Antonio de Mendosi na pivnich rushiv Fransisko Vaskes de Koronado yakij dijshov do pivnichnih kordoniv suchasnoyi Meksiki a potim do shtatu Kanzas SShA Pislya cogo rozpochalosya postupove pidkorennya pivnichnih plemen Provinciya Keretaro u 1543 1545 rokah bula zavojovana vozhdyami plemen otomi yaki vzyali ispanski imena j ispansku viru i buli nagorodzheni ispanskimi titulami Plemena na teritoriyi suchasnogo shtatu San Luyis Potosi buli abo zverneni v rabstvo i prirecheni pracyuvati v rudnikah abo zmusheni shukati pritulku v mensh dostupnih girskih dolinah i v neskorenih she oblastyah dalekoyi pivnochi V 1554 roci Fransisko de Ibarra pidkoriv pivnichno zahidni plemena Ibarra bulo priznacheno gubernatorom vsogo cogo velicheznogo rajonu sho skladav majzhe tretinu Meksiki Indianciv kochivnikiv sho zhili na ploskogir yi vdalosya legko pidkoriti abo vidlyakati na pivnich Vodnochas plemena na teritoriyi suchasnih shtativ Sinaloa i Sonora chinili zapeklij sprotiv U 1560 h rokah indianci vignali z cih provincij vsih ispanciv Do kincya storichchya do nih virushili yezuyiti i pochali zvertati yih u hristiyanstvo Ale pidkoriti cih indianciv tak nikoli i ne vdalosya Plem ya ya ki z Sonori zahishalosya vid agresiyi do kincya XIX st Pivnichno shidni plemena takozh napadali na girnicki selisha Spochatku ispanci namagalisya umirotvoriti yih splachuyuchi yim subsidiyi i nasadzhuyuchi sered nih koloniyi tlaskalanciv U 1584 roci Luyis de Karvahal zrobiv zavoyuvannya ciyeyi teritoriyi Karvahal buv priznachenij gubernatorom provinciyi Novij Leon de zasnuvav misto Monterej i zignav indianciv u enkomiendi novogo tipu zvani kongregas Prote ne doviv spravu do kincya oskilki buv strachenij inkviziciyeyu V rezultati indianci Syerra Gordi i uzberezhzhya Tamaulipas zdijsnyuvali nabigi na ispanski poselennya i ne viznavali ispanskogo panuvannya she 150 rokiv Div takozhIspanske zavoyuvannya actekivDzherelaHistory of the Conquest of Mexico with a Preliminary View of Ancient Mexican Civilization and the Life of the Conqueror Hernando Cortes By William H Prescott Chamberlain Robert S 1974 Conquista y Colonizacion de Yucatan 1517 1550 Ed Porrua ISBN 968 432 734 X Mario Humberto Ruz Sosa 1991 Los linderos del agua Francisco de Montejo y los origenes del Tabasco colonial Villahermosa Tabasco Instituto de Cultura de Tabasco pp 205 LCCN 93231733 Wise Terence McBride Angus 2008 1980 The Conquistadores Men at Arms 101 Oxford UK and New York US Osprey Publishing ISBN 978 0 85045 357 7