Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вешоцинко (Huexōtzinco) — альтепетль (місто-держава) в Центральній Мексиці, що утворилася в середині XIII століття. У 1350-х роках утворила конфедерацією з Тлашкалою. Тривалий час успішно протистояла ацтекам, але все зрештою зазнала поразки, втім зуміла зберегти незалежність. Перестала існувати внаслідок вторгнення іспанських конкістадорів.
| Tlahtōlōyān Huexōtzinco Вешоцинко | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Вешоцинко | |||
| Мови | ||||
| Форма правління | монархія | |||
| Тлатоані | ||||
| - 1250-1280 | Чайякамачан | |||
| - 1519-1521 | ||||
| Історія | ||||
| - Засноване | 1250 | |||
| - Підкорено королівством Іспанія | 1520 | |||
Історія
Зародження держави
Племена теочичимеків («досконалі варвари»), що в майбутньому стали основою держави Вешоцинко, були частиною чичимекського союзу, на початку XIII ст. разом з іншими союзниками повалили тольтекську державу. Під час розподілу земель більшість теочичмеків оселилася біля невеличкого містечка тольтеків Вешоцинко, що перекладається як «місце невеликої верби» (біля сучасного м. Сан-Хуан-ла-Лома). Від назви цього міста дістала назву вся держава.
Завдяки активній діяльності їхнього вождя Мішкакалькатля теочичмекам вдалося налагодити стосунки з підкореними тольтеками і приступити до утворення власної держави. Втім цей процес було завершено лише за часів Чайякамачана у 1250—1280 роках.
На початку XIV ст. на землі Вешоцинко прийшли племена тепанеків та акольхуа (останні в більшості). Згодом вешоцинки так посилилися, що стали становити небезпеку для сусідніх міст-держав. У 1359 році їхні війська завдали нищівної поразки місту-державі Чолула, що лежало дещо південніше. В результаті Вешоцинко став у цьому районі безсумнівним лідером. У союзі з Тепейакакой Вешотцинко досяг стану, що дозволяв створення, у тому числі і шляхом завоювань, більш великої держави. Вешоцинко став претендувати на землі Тлашкали, але зазнав невдачі внаслідок протидії Куаутінчана, Чололана, Тотімеуакана. За підсумком цієї війни стала формуватися конфедерація Тлашкала-Вешоцинко.
Піднесення
Водночас амбіціям володарів Вешоцинко заважала загарбницька діяльність Тезозомока, тлатоані Ацкапотцалько. Лише після смерті останнього та утворення у 1427 році коаліції проти його наступника Макстли вешоцинки вступили у війну з Ацкапотцалько Уешотцінк, прийняв сторону майбутніх членів Потрійного союзу. Після розгрому Ацкапотцалько уешотцінки віддалилися до себе, не продемонструвавши відкрито прагнення претендувати на плоди перемоги, на думку дослідників, через відсутність достатніх військових можливостей, щоб протидіяти могуті Теночтітлана, Тескоко й Тлакопана. Однак посилення ацтеків стало загрозливим. Тому Вешоцинко посилило союз з Тлашкалою. Разом вони здійснювали успішні походи проти Чалько і Куаукечоллана.
Тривалий час Вешоцинко протистояла військам ацтеків. Водночас з часів великого тлатоані Монтесуми I брала участь у квіткових війнах, чим поступово себе виснажувала. В результаті вони втратили доступ до Мексиканської затоки. Водночас активно приймали біженців з міст, захоплених ацтеками. Особливо корисними біли переселенці з Чалько у 1465 році. У 1472 році було укладено союз з Тлателолько, проте під час атаки з боку Теночтітлана, вешоцинки не прийшли на допомогу своєму союзникові.
Найбільшого розквіту Вешоцинко досягло за правління Тлакавепанцина (1470—1495 роки). В цей час набуло військово-політичної ваги. Водночас цей період характеризується розвитком економічних відносин, культури і мистецтва. Сам тлатоані був відомим поетом, з доробку якого збереглося 9 поем. Він надавав підтримку творчим людям. У 1490 році в Вешоцинко з його ініціативи відбувся значний диспут, в якому брали участь 8 найвідоміших поетів та тламатініме (філософів) того часу. Обговорювалося значення мистецтва, поезії для пізнання світу та справжнього спілкування з богами.
Занепад
У 1490-х роках розгорнулася боротьба за владу спадкоємцем вешкоцинського тлатоані Тлакавепанцина та жерцями верховного божества Камаштлі. Цим скористався тлатоані ацтеків Ауітцотль, який у 1499 році захопив його володаря Тольтекатля та стратив. До цього додалося підступне вторгнення Тлашкали. В результаті могутність Вешкоцинко була зруйнована. За наступного тлатоані Шайякамачана тиск ацтекської імперії посилився. На момент появи іспанців у Мексиці, незважаючи на збереження незалежності, вешоцинки залишалися в певній залежності від ацтеків. Ситуацію лише трохи покращала перемога союзних Тлашкали, Вешоцинко та Чололлана над ацтеками біля гори Аяокан. Проте тепер посилився вплив Тлашкали на Вешоцинко.
Колоніальний період
Під час війни Ернана Кортеса проти Ацтекської імперії у 1519—521 році Вешоцинко сильно постраждало. Багато вояків, які билися на боці іспанців, загинуло під час облоги Теночтітлана. Також населення зменшилося внаслідок епідемій. Останнього тлатоані Квекеватль було повалено у 1521 році за незрозумілих обставин. Незабаром Вешоцинко стало енкомьєдою Кортеса. На цей період приходиться складання документа, що став важливим джерелом з історії Месоамерики — «Кодексу Вешоцинко». Згодом іспанці перенесли місто на 40 км далі й дали йому ту саму назву. Нині це місто Вешоцинко знаходиться у штаті Пуебла (Мексика).
Територія та населення
Вешотцинко лежав на відстані близько 30 км від Тлашкали в долині Пуебли на східному схилі вулканів Попокатепетль і Істаксіуатль, а також у долині річки Атояк. Більшість населення розмовляло мовою науатль, оскільки належало до групи науа. Проте етнічний склад був доволі строкатий: тольтеки, теочичимеки, акольхуа, тепанеки, чальки, які взаємно асимілювалися (вплив перших двох був найвизначнішим). Тому зазвичай їх називали вешкоцинками.
В столиці мешкало бл. 80 тис. осіб, що становило значну частку населення усього альтепетля.
Державний устрій
На чолі стояв тлатоані. Його обирала Рада чотирьох, що складалася з тлатоке (тлекутлі) міст Вешоцинко, Шальтепетлапан, Альмойауакан і Окотепек. За своєю соціальною структурою був схожий на інші держави Мексики: тлатоані, знать, простолюдини, невелика частина торговців. Влада правителів спиралася на світську та військову знать. З часом перевагу отримала саме остання.
Військо
За приблизними підрахунками дослідників Вешоцинко в часи свого розквіту могло виставити від 10 до 30 тис. вояків. За своєю тактикою вешоцинки були схожі з ацтеками. Основу становили вояки-койоти. Вешоцинки використовували щити типу «клавіші піаніно» в чорно-білу смужку. На стегнах носили пов'язку червоного кольору. У всіх вояків було вставлено під самою губою зуб бивня або ягуара, який був символом вешоцинків. Шолом був прикрашений плюмажем з пір'я птиці кецаль. Як взуття вешоцинки використовували кактлі — ацтекські сандалі, які робилися з волокон агави або зі шкіри, що закривали п'яту, кріпилися до ноги зав'язками та мали каблуки. Крім вояків-койотів, існували воїни, що носили самі лише стьобані обладунки, а також воїни в тлавістлі і в шоломі з рогами або пащею крокодила.
Міфологія
Пантеон богів вешоцінко був значною мірою схожий з тольтекським та тлашкаланським. Головним божеством був Камаштлі (одна з форм Шіпе-Тотека). Йому було зведено великий теокаллі (храм) у місті Вешоцинко. На його місті після встановлення іспанського панування у 1524 році постав францисканський монастир.
Джерела
- Nigel Davies (1980). The Toltec Heritage: From the Fall of Tula to the Rise of Tenochtitlan. Civilization of the American Indian series 153. Norman: University of Oklahoma Press.
- Claude Nigel Byam Davies: Los señoríos independientes del imperio azteca. Instituto Nacional de antropología e Historia, México 1968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veshocinko Huexōtzinco altepetl misto derzhava v Centralnij Meksici sho utvorilasya v seredini XIII stolittya U 1350 h rokah utvorila konfederaciyeyu z Tlashkaloyu Trivalij chas uspishno protistoyala actekam ale vse zreshtoyu zaznala porazki vtim zumila zberegti nezalezhnist Perestala isnuvati vnaslidok vtorgnennya ispanskih konkistadoriv Tlahtōlōyan Huexōtzinco Veshocinko 1250 1520 Veshocinko istorichni kordoni na kartiKonfederaciya Veshocinko i Tlashkali u XV na poch XVI st Stolicya Veshocinko Movi Forma pravlinnya monarhiya Tlatoani 1250 1280 Chajyakamachan 1519 1521 Istoriya Zasnovane 1250 Pidkoreno korolivstvom Ispaniya 1520IstoriyaZarodzhennya derzhavi Plemena teochichimekiv doskonali varvari sho v majbutnomu stali osnovoyu derzhavi Veshocinko buli chastinoyu chichimekskogo soyuzu na pochatku XIII st razom z inshimi soyuznikami povalili tolteksku derzhavu Pid chas rozpodilu zemel bilshist teochichmekiv oselilasya bilya nevelichkogo mistechka toltekiv Veshocinko sho perekladayetsya yak misce nevelikoyi verbi bilya suchasnogo m San Huan la Loma Vid nazvi cogo mista distala nazvu vsya derzhava Zavdyaki aktivnij diyalnosti yihnogo vozhdya Mishkakalkatlya teochichmekam vdalosya nalagoditi stosunki z pidkorenimi toltekami i pristupiti do utvorennya vlasnoyi derzhavi Vtim cej proces bulo zaversheno lishe za chasiv Chajyakamachana u 1250 1280 rokah Na pochatku XIV st na zemli Veshocinko prijshli plemena tepanekiv ta akolhua ostanni v bilshosti Zgodom veshocinki tak posililisya sho stali stanoviti nebezpeku dlya susidnih mist derzhav U 1359 roci yihni vijska zavdali nishivnoyi porazki mistu derzhavi Cholula sho lezhalo desho pivdennishe V rezultati Veshocinko stav u comu rajoni bezsumnivnim liderom U soyuzi z Tepejakakoj Veshotcinko dosyag stanu sho dozvolyav stvorennya u tomu chisli i shlyahom zavoyuvan bilsh velikoyi derzhavi Veshocinko stav pretenduvati na zemli Tlashkali ale zaznav nevdachi vnaslidok protidiyi Kuautinchana Chololana Totimeuakana Za pidsumkom ciyeyi vijni stala formuvatisya konfederaciya Tlashkala Veshocinko Pidnesennya Vodnochas ambiciyam volodariv Veshocinko zavazhala zagarbnicka diyalnist Tezozomoka tlatoani Ackapotcalko Lishe pislya smerti ostannogo ta utvorennya u 1427 roci koaliciyi proti jogo nastupnika Makstli veshocinki vstupili u vijnu z Ackapotcalko Ueshotcink prijnyav storonu majbutnih chleniv Potrijnogo soyuzu Pislya rozgromu Ackapotcalko ueshotcinki viddalilisya do sebe ne prodemonstruvavshi vidkrito pragnennya pretenduvati na plodi peremogi na dumku doslidnikiv cherez vidsutnist dostatnih vijskovih mozhlivostej shob protidiyati moguti Tenochtitlana Teskoko j Tlakopana Odnak posilennya actekiv stalo zagrozlivim Tomu Veshocinko posililo soyuz z Tlashkaloyu Razom voni zdijsnyuvali uspishni pohodi proti Chalko i Kuaukechollana Trivalij chas Veshocinko protistoyala vijskam actekiv Vodnochas z chasiv velikogo tlatoani Montesumi I brala uchast u kvitkovih vijnah chim postupovo sebe visnazhuvala V rezultati voni vtratili dostup do Meksikanskoyi zatoki Vodnochas aktivno prijmali bizhenciv z mist zahoplenih actekami Osoblivo korisnimi bili pereselenci z Chalko u 1465 roci U 1472 roci bulo ukladeno soyuz z Tlatelolko prote pid chas ataki z boku Tenochtitlana veshocinki ne prijshli na dopomogu svoyemu soyuznikovi Najbilshogo rozkvitu Veshocinko dosyaglo za pravlinnya Tlakavepancina 1470 1495 roki V cej chas nabulo vijskovo politichnoyi vagi Vodnochas cej period harakterizuyetsya rozvitkom ekonomichnih vidnosin kulturi i mistectva Sam tlatoani buv vidomim poetom z dorobku yakogo zbereglosya 9 poem Vin nadavav pidtrimku tvorchim lyudyam U 1490 roci v Veshocinko z jogo iniciativi vidbuvsya znachnij disput v yakomu brali uchast 8 najvidomishih poetiv ta tlamatinime filosofiv togo chasu Obgovoryuvalosya znachennya mistectva poeziyi dlya piznannya svitu ta spravzhnogo spilkuvannya z bogami Zanepad U 1490 h rokah rozgornulasya borotba za vladu spadkoyemcem veshkocinskogo tlatoani Tlakavepancina ta zhercyami verhovnogo bozhestva Kamashtli Cim skoristavsya tlatoani actekiv Auitcotl yakij u 1499 roci zahopiv jogo volodarya Toltekatlya ta strativ Do cogo dodalosya pidstupne vtorgnennya Tlashkali V rezultati mogutnist Veshkocinko bula zrujnovana Za nastupnogo tlatoani Shajyakamachana tisk actekskoyi imperiyi posilivsya Na moment poyavi ispanciv u Meksici nezvazhayuchi na zberezhennya nezalezhnosti veshocinki zalishalisya v pevnij zalezhnosti vid actekiv Situaciyu lishe trohi pokrashala peremoga soyuznih Tlashkali Veshocinko ta Cholollana nad actekami bilya gori Ayaokan Prote teper posilivsya vpliv Tlashkali na Veshocinko Kolonialnij period Pid chas vijni Ernana Kortesa proti Actekskoyi imperiyi u 1519 521 roci Veshocinko silno postrazhdalo Bagato voyakiv yaki bilisya na boci ispanciv zaginulo pid chas oblogi Tenochtitlana Takozh naselennya zmenshilosya vnaslidok epidemij Ostannogo tlatoani Kvekevatl bulo povaleno u 1521 roci za nezrozumilih obstavin Nezabarom Veshocinko stalo enkomyedoyu Kortesa Na cej period prihoditsya skladannya dokumenta sho stav vazhlivim dzherelom z istoriyi Mesoameriki Kodeksu Veshocinko Zgodom ispanci perenesli misto na 40 km dali j dali jomu tu samu nazvu Nini ce misto Veshocinko znahoditsya u shtati Puebla Meksika Teritoriya ta naselennyaVeshotcinko lezhav na vidstani blizko 30 km vid Tlashkali v dolini Puebli na shidnomu shili vulkaniv Popokatepetl i Istaksiuatl a takozh u dolini richki Atoyak Bilshist naselennya rozmovlyalo movoyu nauatl oskilki nalezhalo do grupi naua Prote etnichnij sklad buv dovoli strokatij tolteki teochichimeki akolhua tepaneki chalki yaki vzayemno asimilyuvalisya vpliv pershih dvoh buv najviznachnishim Tomu zazvichaj yih nazivali veshkocinkami V stolici meshkalo bl 80 tis osib sho stanovilo znachnu chastku naselennya usogo altepetlya Derzhavnij ustrijNa choli stoyav tlatoani Jogo obirala Rada chotiroh sho skladalasya z tlatoke tlekutli mist Veshocinko Shaltepetlapan Almojauakan i Okotepek Za svoyeyu socialnoyu strukturoyu buv shozhij na inshi derzhavi Meksiki tlatoani znat prostolyudini nevelika chastina torgovciv Vlada praviteliv spiralasya na svitsku ta vijskovu znat Z chasom perevagu otrimala same ostannya VijskoZa pribliznimi pidrahunkami doslidnikiv Veshocinko v chasi svogo rozkvitu moglo vistaviti vid 10 do 30 tis voyakiv Za svoyeyu taktikoyu veshocinki buli shozhi z actekami Osnovu stanovili voyaki kojoti Veshocinki vikoristovuvali shiti tipu klavishi pianino v chorno bilu smuzhku Na stegnah nosili pov yazku chervonogo koloru U vsih voyakiv bulo vstavleno pid samoyu guboyu zub bivnya abo yaguara yakij buv simvolom veshocinkiv Sholom buv prikrashenij plyumazhem z pir ya ptici kecal Yak vzuttya veshocinki vikoristovuvali kaktli actekski sandali yaki robilisya z volokon agavi abo zi shkiri sho zakrivali p yatu kripilisya do nogi zav yazkami ta mali kabluki Krim voyakiv kojotiv isnuvali voyini sho nosili sami lishe stobani obladunki a takozh voyini v tlavistli i v sholomi z rogami abo pasheyu krokodila MifologiyaPanteon bogiv veshocinko buv znachnoyu miroyu shozhij z toltekskim ta tlashkalanskim Golovnim bozhestvom buv Kamashtli odna z form Shipe Toteka Jomu bulo zvedeno velikij teokalli hram u misti Veshocinko Na jogo misti pislya vstanovlennya ispanskogo panuvannya u 1524 roci postav franciskanskij monastir DzherelaNigel Davies 1980 The Toltec Heritage From the Fall of Tula to the Rise of Tenochtitlan Civilization of the American Indian series 153 Norman University of Oklahoma Press ISBN 0 8061 1505 X Claude Nigel Byam Davies Los senorios independientes del imperio azteca Instituto Nacional de antropologia e Historia Mexico 1968