Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Моріц Шлік | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Moritz Schlick | ||||
| Західна філософія | ||||
 | ||||
| Народження | 14 квітня 1882 Берлін, Німеччина | |||
| Смерть | 22 червня 1936 (54 роки) Відень, Австрія вбивство | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство (підданство) |  Німеччина | |||
| Знання мов | | |||
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Albert Moritz Schlick | |||
| Діяльність | | |||
| Викладав | Віденський університет, Кільський університет і Ростоцький університет | |||
| Член | Віденський гурток | |||
| Основні інтереси | логіка, філософія науки, філософія математики, етика | |||
| Вплинув | Віденський гурток, Альберт Ейнштейн, , | |||
| Alma mater | Лозанський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і HU Berlin | |||
| Зазнав впливу | | |||
| Вчителі | Макс Планк | |||
| Відомі студенти | d | |||
| Історичний період | Філософія 20 століття | |||
| Конфесія | юдаїзм | |||
| | ||||
 Моріц Шлік у Вікісховищі | ||||
Фрідріх Альберт Моріц Шлік (нім. Friedrich Albert Moritz Schlick, , 14 квітня 1882 – 22 червня 1936) — німецький філософ, фізик, один із засновників логічного позитивізму й Віденського гуртка.
Ранні роки життя
Шлік народився у Берліні в заможній родині. Він вивчав фізику в Гайдельберзі, Лозанні й, урешті-решт, Берлінському університеті під керівництвом Макса Планка. У 1904 він завершив дисертацію під назвою "Über die Reflexion des Lichts in einer inhomogenen Schicht" ("Про розсіяння світла в неоднорідному середовищі"). Після року роботи приват-доцентом в Геттінгені Шлік переїхав до Цюриха, де почав вивчати філософію. 1908 року він опублікував книгу Lebensweisheit ("Мудрість життя"), присвячену евдемонізму, теорії про те, що щастя найвища етична цінність. Габіталіційна робота "Das Wesen der Wahrheit nach der modernen Logik" ("Природа істини відповідно до сучасної логіки") побачила світ 1910 року. Після неї були написані кілька есе з естетики, а потім Шлік зацікавився проблемами епістемології, філософії науки й загальними науковими проблемами. Зокрема 1915 року він написав статтю про спеціальну теорію відносності Альберта Енштейна, всього лиш через 10 років після появи теорії. Інша робота Шліка, Raum und Zeit in der gegenwärtigen Physik ("Простір і час у сучасній фізиці"), розвинула попередні результати, застосувавши геометричний конвенціоналізм Пуанкаре для пояснення включення неевклідової геометрії у загальну теорію відносності.
Віденський гурток та Вітгенштайн
Шлік деякий час працював у Ростоку й Кілі, а з 1922 став завідувати кафедрою натурфілософії у Віденському університеті. Раніше на цій посаді працювали Людвіг Больцман та Ернст Мах. Шлік мав неабиякий організаторський хист, що допомогло йому зібрати навколо себе талановитих філософів та науковців. У Відні його запросили очолити групу, що регулярно щочетверга збиралася в хімічному корпусі для обговорення науково-філософських проблем. Одним з перших членів групи був математик Ганс Ган, а через кілька років до них приєдналися Рудольф Карнап, , Курт Гедель, Отто Нейрат, та інші. Спочатку вони називали себе асоціацією імені Ернста Маха, але ввійшли в історію під назвою Віденського гуртка. Впродовж 1925-1926 років гурток обговорював нові праці, присвячені основам математики, авторами яких були Готлоб Фреге, Бертран Рассел та Людвіг Вітгенштайн. Логіко-філософський трактат Віттгенштайна, короткий лаконічний яскравий твір, запропонував серед іншого логічну теорію знаків й картинну або модельну теорію мови. Гурток і Шлік, зокрема, були вражені цією працею й присвятили багато часу її вивченню. Навіть коли трактат перестав бути головною темою, його часто згадували й цитували. Врешті-решт, Віттгенштайн згодився зустрітися з членами гуртка для обговорення Трактату та інших ідей. Завдяки впливу Шліка Віттгенштайн згодився повернутися в філософію після десятирічної перерви. Дискусії зі Шліком та Вайсманном продовжувалися доти, доки Віттгенштайн не відчув, що його ідеї використовуються без дозволу Карнапом, хоча таке звинувачення сумнівне. Пізніше Віттгенштайн ще листувався зі Шліком, хоча з членами гуртка більше не зустрічався.
Загальна теорія знання та пізні роботи
Шлік працював над Allgemeine Erkenntnislehre () в проміжку між 1918 та 1925, і, хоча пізніші зміни філософських поглядів ускладнили розуміння великої частини тверджень, Загальна теорія є, мабуть, його найважливішою працею. Основним мотивом роботи є гостра критика синтетичного апріорного знання. Шлік переконаний, що тільки самоочевидні твердження, такі як твердження формальної логіки та математики, істинні за означенням. Істинність будь-яких інших тверджень потрібно перевіряти емпіричним досвідом. Твердження, що не є означенням, і яке неможливо верифікувати або фальсифікувати досвідом, є «метафізичним», що рівнозначно з безглуздям, нісенітницею. Такої думки притримувалися усі члени Віденського гуртка.
Проблеми етики
У проміжку між 1926 та 1930 Шлік завершив Fragen der Ethik (), книгу, якою він здивував деяких членів гуртка, оскільки визначив етику розділом філософії. У праці Позитивізм та реалізм Шлік запропонував одне з найкращих означень позитивізму, як такого світогляду, «що заперечує можливість метафізики». Відповідно, за Шліком метафізика є доктриною «справжнього буття», «річчю в собі», «трансцедентальним буттям». Отже, позитивізм — це епістемологія, яка вважає єдино істинними дані та складові досвіду. Віденський гурток опублікував працю «Науковий погляд на світ: Віденський гурток», у якій його антиметафізичні погляди виражені кришталево ясно.
Вбивство
Із ростом нацизму в Німеччині та Австрії чимало членів Віденського гутка виїхали в США або Велику Британію. Але Шлік залишився у Віденському університеті. 22 червня 1936 року Шліка в коридорі перестрів і застрелив колишній студент Йоганн Нельбек. Він стверджував, що філософія Шліка «вплинула на його моральні перестороги»: мабуть, це означало, що Нельбек скотився до гомосексуальності, і параноїдально звинувачував Шліка у своєму падінні. Можливо, також, що мотивом убивства були ревнощі щодо студентки — хворій уяві Нельбека Шлік видавався конкурентом. Нельбека засудили, і ця подія в умовах росту нацистських і антиєврейських почуттів отримала викривлене висвітлення в пресі. Той факт, що Шлік євреєм не був, означав мало. Нельбек отримав 10 років ув'язнення і був випущений на поруки через два роки, ставши після аншлюсу членом Австрійської націонал-соціалістичної партії.
Джерела
- Edmonds, David and John Eidinow. Wittgenstein's Poker. New York: HarperCollins, 2001.
- Fynn Ole Engler, Mathias Iven. Moritz Schlick. Leben, Werk und Wirkung. Berlin: Parerga 2008. (нім.)
- Schlick, Moritz. Positivism and Realism. Originally appeared in Erkenntnis 111 (1932/33); translated by Peter Heath and reprinted in Moritz Schlick: Philosophical Papers, Volume II (1925–1936) from Vienna Circle Collection, edited by Henk L. Mulder (Kluwer, 1979), pp. 259–284.
Посилання
- Шлік // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Moric Shliknim Moritz SchlickZahidna filosofiyaNarodzhennya 14 kvitnya 1882 1882 04 14 Berlin NimechchinaSmert 22 chervnya 1936 1936 06 22 54 roki Viden Avstriya vbivstvoPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya mov nimecka 1 2 Im ya pri narodzhenni nim Friedrich Albert Moritz SchlickDiyalnist fizik vikladach universitetu filosof naukiVikladav Videnskij universitet Kilskij universitet i Rostockij universitetChlen Videnskij gurtokOsnovni interesi logika filosofiya nauki filosofiya matematiki etikaVplinuv Videnskij gurtok Albert Ejnshtejn Alma mater Lozanskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i HU BerlinZaznav vplivu Ernst Mah Bertran Rassel Maks PlankVchiteli Maks PlankVidomi studenti dIstorichnij period Filosofiya 20 stolittyaKonfesiya yudayizm Moric Shlik u Vikishovishi Fridrih Albert Moric Shlik nim Friedrich Albert Moritz Schlick 14 kvitnya 1882 22 chervnya 1936 nimeckij filosof fizik odin iz zasnovnikiv logichnogo pozitivizmu j Videnskogo gurtka Ranni roki zhittyaShlik narodivsya u Berlini v zamozhnij rodini Vin vivchav fiziku v Gajdelberzi Lozanni j ureshti resht Berlinskomu universiteti pid kerivnictvom Maksa Planka U 1904 vin zavershiv disertaciyu pid nazvoyu Uber die Reflexion des Lichts in einer inhomogenen Schicht Pro rozsiyannya svitla v neodnoridnomu seredovishi Pislya roku roboti privat docentom v Gettingeni Shlik pereyihav do Cyuriha de pochav vivchati filosofiyu 1908 roku vin opublikuvav knigu Lebensweisheit Mudrist zhittya prisvyachenu evdemonizmu teoriyi pro te sho shastya najvisha etichna cinnist Gabitalicijna robota Das Wesen der Wahrheit nach der modernen Logik Priroda istini vidpovidno do suchasnoyi logiki pobachila svit 1910 roku Pislya neyi buli napisani kilka ese z estetiki a potim Shlik zacikavivsya problemami epistemologiyi filosofiyi nauki j zagalnimi naukovimi problemami Zokrema 1915 roku vin napisav stattyu pro specialnu teoriyu vidnosnosti Alberta Enshtejna vsogo lish cherez 10 rokiv pislya poyavi teoriyi Insha robota Shlika Raum und Zeit in der gegenwartigen Physik Prostir i chas u suchasnij fizici rozvinula poperedni rezultati zastosuvavshi geometrichnij konvencionalizm Puankare dlya poyasnennya vklyuchennya neevklidovoyi geometriyi u zagalnu teoriyu vidnosnosti Videnskij gurtok ta VitgenshtajnShlik deyakij chas pracyuvav u Rostoku j Kili a z 1922 stav zaviduvati kafedroyu naturfilosofiyi u Videnskomu universiteti Ranishe na cij posadi pracyuvali Lyudvig Bolcman ta Ernst Mah Shlik mav neabiyakij organizatorskij hist sho dopomoglo jomu zibrati navkolo sebe talanovitih filosofiv ta naukovciv U Vidni jogo zaprosili ocholiti grupu sho regulyarno shochetverga zbiralasya v himichnomu korpusi dlya obgovorennya naukovo filosofskih problem Odnim z pershih chleniv grupi buv matematik Gans Gan a cherez kilka rokiv do nih priyednalisya Rudolf Karnap Kurt Gedel Otto Nejrat ta inshi Spochatku voni nazivali sebe asociaciyeyu imeni Ernsta Maha ale vvijshli v istoriyu pid nazvoyu Videnskogo gurtka Vprodovzh 1925 1926 rokiv gurtok obgovoryuvav novi praci prisvyacheni osnovam matematiki avtorami yakih buli Gotlob Frege Bertran Rassel ta Lyudvig Vitgenshtajn Logiko filosofskij traktat Vittgenshtajna korotkij lakonichnij yaskravij tvir zaproponuvav sered inshogo logichnu teoriyu znakiv j kartinnu abo modelnu teoriyu movi Gurtok i Shlik zokrema buli vrazheni ciyeyu praceyu j prisvyatili bagato chasu yiyi vivchennyu Navit koli traktat perestav buti golovnoyu temoyu jogo chasto zgaduvali j cituvali Vreshti resht Vittgenshtajn zgodivsya zustritisya z chlenami gurtka dlya obgovorennya Traktatu ta inshih idej Zavdyaki vplivu Shlika Vittgenshtajn zgodivsya povernutisya v filosofiyu pislya desyatirichnoyi perervi Diskusiyi zi Shlikom ta Vajsmannom prodovzhuvalisya doti doki Vittgenshtajn ne vidchuv sho jogo ideyi vikoristovuyutsya bez dozvolu Karnapom hocha take zvinuvachennya sumnivne Piznishe Vittgenshtajn she listuvavsya zi Shlikom hocha z chlenami gurtka bilshe ne zustrichavsya Zagalna teoriya znannya ta pizni robotiShlik pracyuvav nad Allgemeine Erkenntnislehre v promizhku mizh 1918 ta 1925 i hocha piznishi zmini filosofskih poglyadiv uskladnili rozuminnya velikoyi chastini tverdzhen Zagalna teoriya ye mabut jogo najvazhlivishoyu praceyu Osnovnim motivom roboti ye gostra kritika sintetichnogo apriornogo znannya Shlik perekonanij sho tilki samoochevidni tverdzhennya taki yak tverdzhennya formalnoyi logiki ta matematiki istinni za oznachennyam Istinnist bud yakih inshih tverdzhen potribno pereviryati empirichnim dosvidom Tverdzhennya sho ne ye oznachennyam i yake nemozhlivo verifikuvati abo falsifikuvati dosvidom ye metafizichnim sho rivnoznachno z bezgluzdyam nisenitniceyu Takoyi dumki pritrimuvalisya usi chleni Videnskogo gurtka Problemi etikiU promizhku mizh 1926 ta 1930 Shlik zavershiv Fragen der Ethik knigu yakoyu vin zdivuvav deyakih chleniv gurtka oskilki viznachiv etiku rozdilom filosofiyi U praci Pozitivizm ta realizm Shlik zaproponuvav odne z najkrashih oznachen pozitivizmu yak takogo svitoglyadu sho zaperechuye mozhlivist metafiziki Vidpovidno za Shlikom metafizika ye doktrinoyu spravzhnogo buttya richchyu v sobi transcedentalnim buttyam Otzhe pozitivizm ce epistemologiya yaka vvazhaye yedino istinnimi dani ta skladovi dosvidu Videnskij gurtok opublikuvav pracyu Naukovij poglyad na svit Videnskij gurtok u yakij jogo antimetafizichni poglyadi virazheni krishtalevo yasno VbivstvoIz rostom nacizmu v Nimechchini ta Avstriyi chimalo chleniv Videnskogo gutka viyihali v SShA abo Veliku Britaniyu Ale Shlik zalishivsya u Videnskomu universiteti 22 chervnya 1936 roku Shlika v koridori perestriv i zastreliv kolishnij student Jogann Nelbek Vin stverdzhuvav sho filosofiya Shlika vplinula na jogo moralni perestorogi mabut ce oznachalo sho Nelbek skotivsya do gomoseksualnosti i paranoyidalno zvinuvachuvav Shlika u svoyemu padinni Mozhlivo takozh sho motivom ubivstva buli revnoshi shodo studentki hvorij uyavi Nelbeka Shlik vidavavsya konkurentom Nelbeka zasudili i cya podiya v umovah rostu nacistskih i antiyevrejskih pochuttiv otrimala vikrivlene visvitlennya v presi Toj fakt sho Shlik yevreyem ne buv oznachav malo Nelbek otrimav 10 rokiv uv yaznennya i buv vipushenij na poruki cherez dva roki stavshi pislya anshlyusu chlenom Avstrijskoyi nacional socialistichnoyi partiyi DzherelaEdmonds David and John Eidinow Wittgenstein s Poker New York HarperCollins 2001 Fynn Ole Engler Mathias Iven Moritz Schlick Leben Werk und Wirkung Berlin Parerga 2008 nim Schlick Moritz Positivism and Realism Originally appeared in Erkenntnis 111 1932 33 translated by Peter Heath and reprinted in Moritz Schlick Philosophical Papers Volume II 1925 1936 from Vienna Circle Collection edited by Henk L Mulder Kluwer 1979 pp 259 284 PosilannyaShlik Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133