Заболотів — селище Коломийського району Івано-Франківської області.
селище Заболотів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
пам'ятник Іванові Франку | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Коломийський район | ||||
Рада | Заболотівська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA26080050010076735 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1455 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Агломерація | 5400 | ||||
Площа | 1.91 км² | ||||
Населення | ▼ 3 914 (01.01.2022) | ||||
Густота | 2102 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 78315,78316 | ||||
Телефонний код | +380 3476 | ||||
Географічні координати | 48°28′31″ пн. ш. 25°17′05″ сх. д. / 48.47528° пн. ш. 25.28472° сх. д.Координати: 48°28′31″ пн. ш. 25°17′05″ сх. д. / 48.47528° пн. ш. 25.28472° сх. д. | ||||
Водойма | Прут, Турка, | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Заболотів | ||||
До станції: | 5 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 80 км | ||||
- автошляхами: | 86 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 78315, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, смт. Заболотів, пл. С.Бандери,3 | ||||
Карта | |||||
Заболотів | |||||
Заболотів | |||||
Заболотів у Вікісховищі |
Етимологія
Містечко Заболотів колись лежало на важливому торговельному шляху. Народний переказ розповідає, що купцям тут доводилось з великими зусиллями долати розлоге болото. Містечко, яке виникло на схід від болота, назвали Заболотів. Тому-то ономаст М. Янко і вважає, що назва Заболотів «… утворена від кореня болот- за допомогою префікса за- та суфікса -ів. Назване, очевидно, жителями старішого сусіднього поселення за розташування по відношенню до них за болотом».
М. Демчук і М. Худаш твердять:
У відомих нам матеріалах із слов'янської антропонімії Заболотъ не засвідчена. Однак без сумніву первісно вона виникла як прізвисько людини, мотивоване місцем її поселення за болотом. І тому вони роблять наступний висновок: «Назва населеного пункту Заболотів не могла виникнути безпосередньо від ландшафтної назви за болотом чи мікротопоніма Заболото, оскільки в цих випадках в українській мові появилися б утворення Заболоття чи Заболотне |
Географія
Географічне положення
Містечко Заболотів розташоване на заході України, у південно-східній частині Івано-Франківської області, у східній частині Коломийського району, на лівому березі р. Прут (ліва притока р. Дунай), при усті р. Турка (ліва притока р. Прут), на Передкарпатській височинній фізико-географічній області, на Коломийсько-Снятинській рівнині. Середня висота 243 м над рівнем моря. Рельєф Заболотова рівнинно-терасовий, загальний нахил поверхні — на південний схід. У склад селищної ради входять селище — Заболотів та с. .
Основна річка — Прут, у межах містечка в нього впадає річка Турка. Містечко має налагоджений зв'язок (залізничний, автомобільний) з іншими містами України. Довкола містечка Заболотів розташовані такі села: Борщів, Балинці, Бучачки, Тулуків, Зібранівка, Семаківці, Хлібичин, Іллінці.
Історія
Польський період
Згадується 7 травня 1442 року в книгах галицького суду. Ще одна згадка про Заболотів, відповідно до запису Коломийської земельної книги, датується 1455 роком. У спеціальному земельному акті багатий шляхтич Павло Преславський зробив вічний поділ батьківських і матірних добрів між шляхтичем Іваном, своїм братаничем і своїми братаницями: Варварою, дружиною Івана Заржецького, Софією, дружиною Клеопи із Млодович, Катериною, дружиною Миколи Кермановського з такою умовою, що шляхтичеві Іванові, своєму братаничу, виділив у вічному поділі село в Коломийському окрузі Ільниче (нині с. Іллінці), Варварі подарував села Тулуків та Олешків, а Софії — місто Заболотів.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 11/2 лану (близько 37 га) оброблюваної землі.
У 1535 році посідачем маєтку в Заболотові став Марцін Зборовський. У 1579 році — надалі володіння шляхтичів Зборовських. Заболотів лежав на шляху, що вів з Північної Буковини до Галичини. Це сприяло його зростанню. Французький інженер Ґійом Левассер де Боплан, який перебував в Україні в першій половині XVII ст., позначив Заболотів на складеній ним карті України («Опис України») як місце з розвинутими ремеслами, торгівлею. У той час тут був також значний продаж великої рогатої худоби.
У 1605 році дідич Станіслав Волуцький з Богушиць, хорунжий равський фундував римо-католицьку парафію у місті.
У 1621 році його зруйнувала татарська орда.
З початку XVII ст. до 1630 року Заболотів належав магнатам Потоцьким гербу Пилява, а пізніше — шляхтичам Казановським гербу Гримала, Бакутським. В 1669 році Бакутський заповів своє майно заболотівському костьолу.
У 1648–1657 pp. — визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі. У складі повстанської армії під проводом Семена Височана діяв загін заболотівських повстанців, очолюваний міщанами І. Кравцем та М. Ковалем. Повстанці зруйнували шляхетський замок у Заболотові і взяли участь у нападах на замки та маєтки феодалів у Городенці, Лючі, Дебеславцях і Печеніжині. Після придушення повстання на Покутті 30 міщан із Заболотова було страчено.
У 1673 році мешканці Заболотова звернулися до ватажка молдавських опришків Бордюка, що діяв у цей час на Покутті, з проханням захистити їх від сваволі пана. Вбогі й розорені заболотівці:
«не можучи стерпіти пригнічення і, коли жодного іншого захисту не могли знайти, піддались під опіку опришка молдавської провінції Бордюка, якого закликали пригнічені піддані, щоб увійшов у Заболотів». |
Бордюк, задовольняючи волю покутян, зі своїм загоном вночі напав на обійстя Сенявського.
Австро-угорський період
Після приєднання Галичини до Австрійської імперії Заболотів увійшов до Заліщицької округи, а з 1811 року — до складу Коломийського округу Львівського намісництва.
Указом цісаря від 18 липня 1785 року село Заболотів було віднесено до категорії міст. Але наступного року указ скасували і Заболотів знову став селом, підпорядкованим поміщицькій юрисдикції. Власті заборонили влаштовувати тут річні ярмарки. Дозволялися лише тижневі базари.
За свідченням Йосифінської метрики, у Заболотові на кінець 80-х років XVIII ст. мешкало 110 селянських та 86 міщанських сімей. В той час, за користування наділами, селяни платили поміщикові натуральні й грошові оброки, що становили близько 35 відсотків їх річного доходу.
Починаючи з 1790 року Заболотів був єврейським містечком. Єврейське населення зменшилося після погрому у 1903 році. Під час Другої Світової війни єврейське населення повністю знищено.
Географічне розташування Заболотова на шляху, що вів зі Львова на Буковину, сприяло розвитку промислів і торгівлі, зростанню населення. У середині XIX ст. у Заболотові проживало 2173 жителів. 1847 року тут було відкрито однокласну початкову школу, де навчалося близько 80 учнів.
У 1866 році через Заболотів проклали залізницю Львів—Чернівці. Відтоді його роль як перевалочного пункту в торгівлі з гірськими районами Покуття значно зросла.
1872 року тут відкрили тютюново-ферментаційний завод. Крім місцевої сировини, підприємство переробляло імпортний тютюн, що надходив з країн Латинської Америки — Куби, Пуерто-Рико, Бразилії. У 1877 році під час виробничого сезону на заводі працювало до 1000 робітників. Широко використовувалася дитяча і жіноча праця. Зарплата була низькою. На виробництві сигар дорослий робітник за день заробляв 25—35 центів, а на переробці тютюну—16—40 центів.
Наприкінці XIX ст. Заболотів являв собою типове західноукраїнське містечко з його соціальними контрастами, злиднями української, єврейської та польської бідноти, національними і релігійними протиріччями, низьким культурним рівнем основної частини населення. На 4 тис. жителів тут працював лише один лікар та функціонувала двокласна початкова школа. Зате було 4 корчми, костьол, синагога та 2 церкви. Тривав процес обезземелювання селян. У 1900 році поміщику Агопсовичу належало 640 моргів землі, а на селянський двір припадало в середньому менше 4 моргів. У маєтку Агопсовича постійно працювало 28 батрацьких родин.
В архівних джерелах межі XIX — XX століть згадується тогочасний герб Заболотова (що походив, очевидно, з XVII століття): у синьому щиті — золотий лев (символ Руського воєводства), що спинається перед срібним 5-раменним хрестом (родовий герб Потоцьких «Пилява»).
У роки Першої світової війни Заболотів перебував у театрі військових дій. Восени 1914 року містечко було окуповане російськими військами. Бої за нього з тактичних міркувань не велися. Від зими 1915 до кінця червня 1916 рр. у містечку діяла австрійська влада. Натомість, наприкінці червня 1916 року, після прориву фронту у північній Буковині росіяни утретє окупували містечко. Цього разу у районі залізничного вокзалу відбувся вкрай запеклий бій. 2 ц. і к. польові єґерські батальйони стримували навалу російської піхоти і ледве не потрапили у полон. Лише завдяки рішучому втручанню панцирного потяга розгублений ворог був розігнаний і батальйони змогли з'єднатися з дивізією. Завдяки панцирному потягу наступ ворога у коломийському напрямку було затримано. Під час російської окупації Заболотів перебував у складі Коломийського повіту Чернівецької губернії. 27 липня 1917 року містечко було звільнене з російської окупації. У містечко невдовзі повернулася австрійська влада.
Доба в ЗУНР
У Заболотові після розпаду Австро-Угорської Імперії почалась боротьба за незалежність України і вступ Галицьких земель до лона одніє соборної України.Слід зауважити населення Заболотова не було моноетнічним і євреї почали рух за здобуття громадських і національних прав стали визначальним вектором у діяльності єврейського партійно-політичного представництва містечок та міст Покуття (Городенка, Заболотів, Коломия, Надвірна, Отинія). Те що Заболотів хотів бути в лоні соборної України про це свідчить те, що місцеве населення «Акт Злуки» прийняло дуже позитивно 5 січня 1919 р. у Заболотові проходило віче на честь цієї події. Доба ЗУНР була дуже тяжкою для Заболотова, тому що була війна з Польщею яка стала незалежною державою. У цій війні відзначились і Заболотівчани найвідоміший з них був Маріян Кречковський. Також слід згадати земельну реформу, 23 лютого 1919 року в Заболотові відбувся мітинг щодо аграрної реформи, такі мітинги були в Снятині та Рожнові, результатом цих мітингів було ухвалено наступні положення: «земля є власністю народу; її необхідно перерозподілити між мало- і безземельним селянством; ліси до проведення реформи передати під управління повітової влади.»
Закінчилась доба ЗУНР для Заболотова після поразки в українсько-польській війні, Україна не могла воювати проти противника якого підтримувала Антанта, та ще одним вирішальним чинником були проблеми Надніпрянської України.
Польський період
Від 1919 по 1939 — знову у складі Польщі.
2 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі до міста Заболотова було приєднано село Демиче.
У середині 30-х років продовжував працювати тютюново-ферментаційний завод, де налічувалося 70—80 робітників, господарство свиноторговця Валери та кустарні майстерні, зокрема, килимарня. 800 робітників займались дрібними промислами.
У 1934—1939 рр. Заболотів був центром ґміни Заблотув.
З 1935 року відкрито семирічну школу з польською мовою навчання.
Радянський період, війна
Із нападом Німеччини на Польщу — почався масовий виїзд поляків із Заболотова до Румунії (Радянський Союз також розпочав вторгнення). 17 вересня 1939 року — в селище увійшла Червона Армія, тоді жителі вітали прихід нової влади. Однак незабаром почалися колективізація та масові репресії.
Уже на початок 1940 року створено колгосп «імені 17 вересня». Діяла машинно-тракторна станція.
Відкрито середню школу з українською мовою викладання. Той, хто закінчив раніше польську школу, повинен був донавчатися в новій увечері після роботи.
1940—1962 — за тодішнім територіально-адміністративним поділом Заболотів став селищем міського типу, центром Заболотівського району Станіславської області.
1 липня 1941 року фашисти зайняли Заболотів. Гітлерівська Німеччина звільнила жителів Заболотова від радянського терору, знову жителі вітали своїх майбутніх «гнобителів». А згодом гітлерівці вдалися до масового знищення людей. У 1942 році на горі Хомові вони розстріляли 2 тис. євреїв, чоловіків, жінок і дітей, 140 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
Проти фашистів тут діяв загін УПА, диверсійні вилазки котрих в радянський період приписали загонам партизанів.
29 березня 1944 року моторизовані частини 171-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту підійшли до Заболотова. 30 березня 1944 року радянські війська захопили Заболотів, на вокзалі було захоплено 12 німецьких танків, 23 польові та 4 самохідні гармати, 250 вагонів з вантажами і кілька складів.
У 1950 році колективізацію селянських господарств у селищі було повністю завершено.
У 1960 році — відкрито кінотеатр.
Дії УПА в районі Заболотова
З приходом у край НКВС — в боротьбу із ними вступило УПА, так 22 жовтня 1944 року — засідка відділу УПА імені Богуна на шляху Заболотів—Косів, де вбито 14 ворогів, начальник РВ НКВС та прокурор.
У січні 1945 курінь Книша (УПА), у тому числі сотня важких скорострілів Гамалії (на озброєнні — 10 кулеметів), всього 8 сотень, увечері виступив з Космача на Заболотів із бойовим завданням підірвати залізничний міст через р. Прут (на шляху Коломия—Чернівці). На ранок курінь добрався до Рудників. Через інформаторів НКВС дізнався про їх перебування в селі,— та тут же, без розвідки, направив три своїх взводи на вірну загибель. Незабаром НКВС із Заболотова в район бойових дій направив цілий потяг солдатів. Удався повстанцям і той бій біля залізниці, де на відкритому полі загинули переважні сили противника. Однак, щоб уникнути власних втрат, загін УПА не став штурмувати добре захищений міст.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4087 | 98.99% |
російська | 36 | 0.87% |
польська | 2 | 0.05% |
румунська | 2 | 0.05% |
білоруська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 1 | 0.02% |
Усього | 4129 | 100% |
Пам'ятки архітектури та місця селища
- Стара дерев'яна церква Вознесіння Господнього, належить до УПЦ КП, настоятель митрофорний протоієрей Василь Близнюк.
- Одна з візитівок Заболотова — римо-католицький костел Пресвятої Трійці, 1902 р.
У 1605 році на цьому місці збудований первісний дерев'яний костел, проте у 1618—1621 pp. він був знищений під час турецько-татарських нападів. У 1669 році, коли Бакутський заповів своє майно парафії, було споруджено новий дерев'яний храм. Останній дерев'яний костел освятили 1833 року. Сучасний мурований храм спорудили у 1902 р., а освятили 1909 року під титулом Пресвятої Трійці.
Після Другої світової війни костел закрили, будівлю використовували як продовольчий склад. У 1993 році храм повернули римо-католицькій громаді.
- Новозбудований на початку 90-х величний греко-католицький храм «Архистратига Михаїла» на фундаменті, закладеного для його будівництва ще в довоєнний період.
- Старе католицьке («польське») кладовище.
- Музей визвольних змагань Покутського краю (по вул. Грушевського, 25). Діючі експозиції: з побуту та етнографії, з визвольної боротьби українського народу.
- Обеліск на місці розстрілу польською поліцією першотравневої демонстрації 1924 р.
- Пам'ятка промислової архітектури — колишній тютюново-ферментаційний завод.
Пам'ятники
У 1954 р. — відкрито погруддя письменника Івану Франку, на постаменті у вигляді зрізаної піраміди. У центральній частині постаменту викарбовано напис: «Іван Якович Франко. 1856—1916» (Іван Франко у 1892, 1898 рр. проїжджав через селище Заболотів).
16 жовтня 2005 р. у селищі встановлено величний пам'ятник Тарасові Шевченку (входить у реєстр ста найкращих пам'ятників поетові у світі). Автором монументу, кошторисна вартість якого становила 100 тис. грн, є скульптор із м. Чернівці М. Мірошниченко.
29 червня 2008 року на честь 555-річчя селища в центрі Заболотова було встановлено пам'ятник шляхтянці Софії—засновниці селища — жіноча постать в українському народному вбранні. Вважається, що монумент має стати своєрідною «візитівкою» селища.
Встановлено також погруддя Манесу Шперберу.
Установи
У Заболотові діє загальноосвітній ліцей I—III ступенів, музична школа, будинок культури, є районна й дитяча бібліотека, міська лікарня і поліклініка, народний дім, 2 відділення зв'язку(Укрпошта і Нова пошта), ощадкаса. Лікарня має стаціонарний відділ на 55 ліжок, 5 служб, забезпечена транспортом. Селище газифіковане й має переважно повністю вуличне освітлення.
Промисловість, транспорт та населення
У радянський час працювали тютюново-ферментаційний завод (заснований 1872 року), хлібний завод, філія Коломийської фабрики художніх виробів (килимарня).
Тут знаходиться найбільший ринок Снятинського району — Заболотівський ринок, т. зв. торговиця.
День міста святкується в останню неділю червня.
У 1990-х рр. за незалежності України розвивається малий бізнес, у тому числі і виробничий, наразі представлений невеликими підприємствами харчової промисловості, у тому числі сімома приватними пекарнями. У селищі зареєстровано 43 суб'єкти господарської діяльності та близько 150 приватних підприємців, передусім, у сферах торгівлі та надання послуг.
Функціонують численні заклади торгівлі, автозаправки, дві авторемонтні майстерні.
Залізнична станція на лінії Івано-Франківськ — Чернівці, через селище проходить жвава автодорога Н10 Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці — пропускний пункт Мамалига.
Кожний десятий заболотівець (понад 400 осіб) станом на осінь 2008 року є заробітчанином — працює за кордоном.
Люди
Народилися
- Маріян Кречковський — доктор права, вояк Легіону УСС, УГА (команданте батареї 7-го гарматного полку).
- Угорчак Андріян-Юрій (нар. 1944) — український краєзнавець.
- Ігор Чаплинський — майстер спорту з альпінізму, підкорювач багатьох 7-тисячників.
- Отто Никодим — польський математик (3 серпня 1887 — 4 травня 1974).
- Манес Шпербер — єврей за походженням (12 грудня 1905 — 5 лютого 1984) — німецький і французький філософ та письменник, есеїст, соціальний психолог.
- — філолог, кандидат філологічних наук з української мови: 2003 року захистила дисертацію «Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини» [1] [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.], Відмінник освіти України (нар.1966).
- — кандидат юридичних наук: 2003 року захистила дисертацію «Звернення громадян як засіб забезпечення законності в діяльності місцевих органів виконавчої влади» [2] [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] (нар. 1971).
Проживали, працювали
- Ничипорук Гринь — мешканець села Демиче, посол (депутат) до Австрійського парламенту.
- Отець Левицький Йосиф — український священник, парох міста, посол 1 скликання Галицького сейму, письменник.
- Доктор Сінгалевич Тит — судовий радник у місті, посол до Галицького сейму 5-го скликання.
Об'їзна дорога
Частина автошляху національного значення Н10, пролягає через селище Заболотів, дорога була збудована ще за УРСР та не розрахована на таку кількість транспорту, такої тоннажності, інтенсивного руху автомобілів.
На початку 2022 року було проведено громадські слухання з приводу будівництва об’їзної селища, яка має стати частиною дороги державного значення Н10 Стрий – Мамалига. Будівництво обходу передбачено північною околицею населеного пункту загальною протяжністю 6,4 кілометри. Також заплановано будівництво шляхопроводу довжиною понад 200 м над залізничним транспортним вузлом та річкою Турка. Будівництво об'їзної має покращити екологію селища, розвантажити центр та зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод і нещасних випадків на дорозі.
Див. також
Виноски
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Коваль А. П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. — К.: «Либідь», 2001. — С. 65.
- Янко М. П. Топонімічний словник України. Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998. — С.139.
- Худаш М. Л., Демчук М. О. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімічні утворення). — К.: «Наукова думка», 1991. — С.105.
- Akta grodzkie i ziemskie [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów. — T. XII. — S. 102. — № 1027. (лат.) (пол.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 22 березня 2022.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170.
- Czołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 26. (пол.)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
- http://forum.dkr.com.ua/showthread.php?s=a5f4828277d5e9ffd5d8838dcf5139c6&p=266255[недоступне посилання] Антисталінський фронт
- http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=7362&page=4[недоступне посилання] Михайло Андрусяк «Брати Вогню»
- Прим.: на схід від с. Рудники, де і знаходився міст з/д перегону: Любківці — Видинів
- . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 9 квітня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Крайній Іван. Містечко за болотом із міражами Парижа. У колишньому єврейському поселенні, де народився відомий інтелектуал ХХ століття Манес Шпербер, нині мешкає лише один нащадок Авраама, зате дрібний бізнес і далі процвітає [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2008. — 13 груд.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 1 лютого 2016.
- Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 400.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 151. — (Львівська сотня).
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 181.
- У Заболотові побудують об’їзну дорогу – як частину національної автотраси.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - На Прикарпатті вантажівка на смерть збила велосипедиста, що виїхав на “зустрічну”.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела та література
- Вербиленко Г. А. Заболотів [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 183. — .
- Вєх А. Сестри служебниці Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в містечку Заболотів (1927-1945) на фоні чернечих спільнот Покуття. — Львів : [б. в.], 2019. — 107 с. — .
- Крайній І. Містечко за болотом із міражами Парижа [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2008. — № 236 (13 грудня).
- Танюк І. Д. Заболотів [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .
- Zabłotów, miasteczko, pow. śniatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 189. (пол.)
- Demicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 952. (пол.)
- Облікова картка
- Міська вебсторінка Заболотова zabolotiv.org.ua [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Wikimapia [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- http://www.bagnowka.com/search.php?surname=&town=Zab%B3ot%F3w&g=0 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Старі фото на Alfabet Polski(пол.)
- Історичне Прикарпаття [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України
- Інститут історії України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Костел Пресвятої Трійці на spadok.org — Каталог пам'яток Західної України
- Музеї Прикарпаття [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
- A City and the Dead; Zablotow Alive and Destroyed Memorial Book of Zabolotov (Zablotow) (Ukraine) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zabolotiv selishe Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selishe ZabolotivGerb Zabolotova Prapor Zabolotovapam yatnik Ivanovi Frankupam yatnik Ivanovi FrankuKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonRada Zabolotivska selishna radaKod KATOTTG UA26080050010076735Osnovni daniPersha zgadka 1455Status iz 2024 rokuAglomeraciya 5400Plosha 1 91 km Naselennya 3 914 01 01 2022 Gustota 2102 osib km Poshtovij indeks 78315 78316Telefonnij kod 380 3476Geografichni koordinati 48 28 31 pn sh 25 17 05 sh d 48 47528 pn sh 25 28472 sh d 48 47528 25 28472 Koordinati 48 28 31 pn sh 25 17 05 sh d 48 47528 pn sh 25 28472 sh d 48 47528 25 28472Vodojma Prut Turka VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ZabolotivDo stanciyi 5 kmDo obl centru zalizniceyu 80 km avtoshlyahami 86 kmSelishna vladaAdresa 78315 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n smt Zabolotiv pl S Banderi 3KartaZabolotivZabolotivZabolotiv u VikishovishiEtimologiyaMistechko Zabolotiv kolis lezhalo na vazhlivomu torgovelnomu shlyahu Narodnij perekaz rozpovidaye sho kupcyam tut dovodilos z velikimi zusillyami dolati rozloge boloto Mistechko yake viniklo na shid vid bolota nazvali Zabolotiv Tomu to onomast M Yanko i vvazhaye sho nazva Zabolotiv utvorena vid korenya bolot za dopomogoyu prefiksa za ta sufiksa iv Nazvane ochevidno zhitelyami starishogo susidnogo poselennya za roztashuvannya po vidnoshennyu do nih za bolotom M Demchuk i M Hudash tverdyat U vidomih nam materialah iz slov yanskoyi antroponimiyi Zabolot ne zasvidchena Odnak bez sumnivu pervisno vona vinikla yak prizvisko lyudini motivovane miscem yiyi poselennya za bolotom I tomu voni roblyat nastupnij visnovok Nazva naselenogo punktu Zabolotiv ne mogla viniknuti bezposeredno vid landshaftnoyi nazvi za bolotom chi mikrotoponima Zaboloto oskilki v cih vipadkah v ukrayinskij movi poyavilisya b utvorennya Zabolottya chi ZabolotneGeografiyaGeografichne polozhennya Mistechko Zabolotiv roztashovane na zahodi Ukrayini u pivdenno shidnij chastini Ivano Frankivskoyi oblasti u shidnij chastini Kolomijskogo rajonu na livomu berezi r Prut liva pritoka r Dunaj pri usti r Turka liva pritoka r Prut na Peredkarpatskij visochinnij fiziko geografichnij oblasti na Kolomijsko Snyatinskij rivnini Serednya visota 243 m nad rivnem morya Relyef Zabolotova rivninno terasovij zagalnij nahil poverhni na pivdennij shid U sklad selishnoyi radi vhodyat selishe Zabolotiv ta s Osnovna richka Prut u mezhah mistechka v nogo vpadaye richka Turka Mistechko maye nalagodzhenij zv yazok zaliznichnij avtomobilnij z inshimi mistami Ukrayini Dovkola mistechka Zabolotiv roztashovani taki sela Borshiv Balinci Buchachki Tulukiv Zibranivka Semakivci Hlibichin Illinci IstoriyaPolskij period Zgaduyetsya 7 travnya 1442 roku v knigah galickogo sudu She odna zgadka pro Zabolotiv vidpovidno do zapisu Kolomijskoyi zemelnoyi knigi datuyetsya 1455 rokom U specialnomu zemelnomu akti bagatij shlyahtich Pavlo Preslavskij zrobiv vichnij podil batkivskih i matirnih dobriv mizh shlyahtichem Ivanom svoyim bratanichem i svoyimi bratanicyami Varvaroyu druzhinoyu Ivana Zarzheckogo Sofiyeyu druzhinoyu Kleopi iz Mlodovich Katerinoyu druzhinoyu Mikoli Kermanovskogo z takoyu umovoyu sho shlyahtichevi Ivanovi svoyemu bratanichu vidiliv u vichnomu podili selo v Kolomijskomu okruzi Ilniche nini s Illinci Varvari podaruvav sela Tulukiv ta Oleshkiv a Sofiyi misto Zabolotiv U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 11 2 lanu blizko 37 ga obroblyuvanoyi zemli Kostel Presvyatoyi Trijci sporudzhenij v 1902 r Z trasi Kolomiya Chernivci kostel vidno za 15 km U 1535 roci posidachem mayetku v Zabolotovi stav Marcin Zborovskij U 1579 roci nadali volodinnya shlyahtichiv Zborovskih Zabolotiv lezhav na shlyahu sho viv z Pivnichnoyi Bukovini do Galichini Ce spriyalo jogo zrostannyu Francuzkij inzhener Gijom Levasser de Boplan yakij perebuvav v Ukrayini v pershij polovini XVII st poznachiv Zabolotiv na skladenij nim karti Ukrayini Opis Ukrayini yak misce z rozvinutimi remeslami torgivleyu U toj chas tut buv takozh znachnij prodazh velikoyi rogatoyi hudobi U 1605 roci didich Stanislav Voluckij z Bogushic horunzhij ravskij funduvav rimo katolicku parafiyu u misti U 1621 roci jogo zrujnuvala tatarska orda Z pochatku XVII st do 1630 roku Zabolotiv nalezhav magnatam Potockim gerbu Pilyava a piznishe shlyahticham Kazanovskim gerbu Grimala Bakutskim V 1669 roci Bakutskij zapoviv svoye majno zabolotivskomu kostolu U 1648 1657 pp vizvolna vijna ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi U skladi povstanskoyi armiyi pid provodom Semena Visochana diyav zagin zabolotivskih povstanciv ocholyuvanij mishanami I Kravcem ta M Kovalem Povstanci zrujnuvali shlyahetskij zamok u Zabolotovi i vzyali uchast u napadah na zamki ta mayetki feodaliv u Gorodenci Lyuchi Debeslavcyah i Pechenizhini Pislya pridushennya povstannya na Pokutti 30 mishan iz Zabolotova bulo stracheno U 1673 roci meshkanci Zabolotova zvernulisya do vatazhka moldavskih oprishkiv Bordyuka sho diyav u cej chas na Pokutti z prohannyam zahistiti yih vid svavoli pana Vbogi j rozoreni zabolotivci ne mozhuchi sterpiti prignichennya i koli zhodnogo inshogo zahistu ne mogli znajti piddalis pid opiku oprishka moldavskoyi provinciyi Bordyuka yakogo zaklikali prignicheni piddani shob uvijshov u Zabolotiv Bordyuk zadovolnyayuchi volyu pokutyan zi svoyim zagonom vnochi napav na obijstya Senyavskogo Avstro ugorskij period Rinkova plosha 1910 Teper na ploshi znahoditsya Furshet Povitovij sud u Zabolotovi u 1930 r Pislya priyednannya Galichini do Avstrijskoyi imperiyi Zabolotiv uvijshov do Zalishickoyi okrugi a z 1811 roku do skladu Kolomijskogo okrugu Lvivskogo namisnictva Ukazom cisarya vid 18 lipnya 1785 roku selo Zabolotiv bulo vidneseno do kategoriyi mist Ale nastupnogo roku ukaz skasuvali i Zabolotiv znovu stav selom pidporyadkovanim pomishickij yurisdikciyi Vlasti zaboronili vlashtovuvati tut richni yarmarki Dozvolyalisya lishe tizhnevi bazari Za svidchennyam Josifinskoyi metriki u Zabolotovi na kinec 80 h rokiv XVIII st meshkalo 110 selyanskih ta 86 mishanskih simej V toj chas za koristuvannya nadilami selyani platili pomishikovi naturalni j groshovi obroki sho stanovili blizko 35 vidsotkiv yih richnogo dohodu Pochinayuchi z 1790 roku Zabolotiv buv yevrejskim mistechkom Yevrejske naselennya zmenshilosya pislya pogromu u 1903 roci Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni yevrejske naselennya povnistyu znisheno Geografichne roztashuvannya Zabolotova na shlyahu sho viv zi Lvova na Bukovinu spriyalo rozvitku promisliv i torgivli zrostannyu naselennya U seredini XIX st u Zabolotovi prozhivalo 2173 zhiteliv 1847 roku tut bulo vidkrito odnoklasnu pochatkovu shkolu de navchalosya blizko 80 uchniv U 1866 roci cherez Zabolotiv proklali zaliznicyu Lviv Chernivci Vidtodi jogo rol yak perevalochnogo punktu v torgivli z girskimi rajonami Pokuttya znachno zrosla 1872 roku tut vidkrili tyutyunovo fermentacijnij zavod Krim miscevoyi sirovini pidpriyemstvo pereroblyalo importnij tyutyun sho nadhodiv z krayin Latinskoyi Ameriki Kubi Puerto Riko Braziliyi U 1877 roci pid chas virobnichogo sezonu na zavodi pracyuvalo do 1000 robitnikiv Shiroko vikoristovuvalasya dityacha i zhinocha pracya Zarplata bula nizkoyu Na virobnictvi sigar doroslij robitnik za den zaroblyav 25 35 centiv a na pererobci tyutyunu 16 40 centiv Naprikinci XIX st Zabolotiv yavlyav soboyu tipove zahidnoukrayinske mistechko z jogo socialnimi kontrastami zlidnyami ukrayinskoyi yevrejskoyi ta polskoyi bidnoti nacionalnimi i religijnimi protirichchyami nizkim kulturnim rivnem osnovnoyi chastini naselennya Na 4 tis zhiteliv tut pracyuvav lishe odin likar ta funkcionuvala dvoklasna pochatkova shkola Zate bulo 4 korchmi kostol sinagoga ta 2 cerkvi Trivav proces obezzemelyuvannya selyan U 1900 roci pomishiku Agopsovichu nalezhalo 640 morgiv zemli a na selyanskij dvir pripadalo v serednomu menshe 4 morgiv U mayetku Agopsovicha postijno pracyuvalo 28 batrackih rodin V arhivnih dzherelah mezhi XIX XX stolit zgaduyetsya togochasnij gerb Zabolotova sho pohodiv ochevidno z XVII stolittya u sinomu shiti zolotij lev simvol Ruskogo voyevodstva sho spinayetsya pered sribnim 5 ramennim hrestom rodovij gerb Potockih Pilyava Zabolotiv u pershu svitovu vijnu 1915 rik U roki Pershoyi svitovoyi vijni Zabolotiv perebuvav u teatri vijskovih dij Voseni 1914 roku mistechko bulo okupovane rosijskimi vijskami Boyi za nogo z taktichnih mirkuvan ne velisya Vid zimi 1915 do kincya chervnya 1916 rr u mistechku diyala avstrijska vlada Natomist naprikinci chervnya 1916 roku pislya prorivu frontu u pivnichnij Bukovini rosiyani utretye okupuvali mistechko Cogo razu u rajoni zaliznichnogo vokzalu vidbuvsya vkraj zapeklij bij 2 c i k polovi yegerski bataljoni strimuvali navalu rosijskoyi pihoti i ledve ne potrapili u polon Lishe zavdyaki rishuchomu vtruchannyu pancirnogo potyaga rozgublenij vorog buv rozignanij i bataljoni zmogli z yednatisya z diviziyeyu Zavdyaki pancirnomu potyagu nastup voroga u kolomijskomu napryamku bulo zatrimano Pid chas rosijskoyi okupaciyi Zabolotiv perebuvav u skladi Kolomijskogo povitu Cherniveckoyi guberniyi 27 lipnya 1917 roku mistechko bulo zvilnene z rosijskoyi okupaciyi U mistechko nevdovzi povernulasya avstrijska vlada Doba v ZUNR U Zabolotovi pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi Imperiyi pochalas borotba za nezalezhnist Ukrayini i vstup Galickih zemel do lona odniye sobornoyi Ukrayini Slid zauvazhiti naselennya Zabolotova ne bulo monoetnichnim i yevreyi pochali ruh za zdobuttya gromadskih i nacionalnih prav stali viznachalnim vektorom u diyalnosti yevrejskogo partijno politichnogo predstavnictva mistechok ta mist Pokuttya Gorodenka Zabolotiv Kolomiya Nadvirna Otiniya Te sho Zabolotiv hotiv buti v loni sobornoyi Ukrayini pro ce svidchit te sho misceve naselennya Akt Zluki prijnyalo duzhe pozitivno 5 sichnya 1919 r u Zabolotovi prohodilo viche na chest ciyeyi podiyi Doba ZUNR bula duzhe tyazhkoyu dlya Zabolotova tomu sho bula vijna z Polsheyu yaka stala nezalezhnoyu derzhavoyu U cij vijni vidznachilis i Zabolotivchani najvidomishij z nih buv Mariyan Krechkovskij Takozh slid zgadati zemelnu reformu 23 lyutogo 1919 roku v Zabolotovi vidbuvsya miting shodo agrarnoyi reformi taki mitingi buli v Snyatini ta Rozhnovi rezultatom cih mitingiv bulo uhvaleno nastupni polozhennya zemlya ye vlasnistyu narodu yiyi neobhidno pererozpodiliti mizh malo i bezzemelnim selyanstvom lisi do provedennya reformi peredati pid upravlinnya povitovoyi vladi Zakinchilas doba ZUNR dlya Zabolotova pislya porazki v ukrayinsko polskij vijni Ukrayina ne mogla voyuvati proti protivnika yakogo pidtrimuvala Antanta ta she odnim virishalnim chinnikom buli problemi Nadnipryanskoyi Ukrayini Polskij period Vid 1919 po 1939 znovu u skladi Polshi 2 lipnya 1924 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi do mista Zabolotova bulo priyednano selo Demiche U seredini 30 h rokiv prodovzhuvav pracyuvati tyutyunovo fermentacijnij zavod de nalichuvalosya 70 80 robitnikiv gospodarstvo svinotorgovcya Valeri ta kustarni majsterni zokrema kilimarnya 800 robitnikiv zajmalis dribnimi promislami U 1934 1939 rr Zabolotiv buv centrom gmini Zablotuv Z 1935 roku vidkrito semirichnu shkolu z polskoyu movoyu navchannya Radyanskij period vijna Iz napadom Nimechchini na Polshu pochavsya masovij viyizd polyakiv iz Zabolotova do Rumuniyi Radyanskij Soyuz takozh rozpochav vtorgnennya 17 veresnya 1939 roku v selishe uvijshla Chervona Armiya todi zhiteli vitali prihid novoyi vladi Odnak nezabarom pochalisya kolektivizaciya ta masovi represiyi Uzhe na pochatok 1940 roku stvoreno kolgosp imeni 17 veresnya Diyala mashinno traktorna stanciya Vidkrito serednyu shkolu z ukrayinskoyu movoyu vikladannya Toj hto zakinchiv ranishe polsku shkolu povinen buv donavchatisya v novij uvecheri pislya roboti 1940 1962 za todishnim teritorialno administrativnim podilom Zabolotiv stav selishem miskogo tipu centrom Zabolotivskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti 1 lipnya 1941 roku fashisti zajnyali Zabolotiv Gitlerivska Nimechchina zvilnila zhiteliv Zabolotova vid radyanskogo teroru znovu zhiteli vitali svoyih majbutnih gnobiteliv A zgodom gitlerivci vdalisya do masovogo znishennya lyudej U 1942 roci na gori Homovi voni rozstrilyali 2 tis yevreyiv cholovikiv zhinok i ditej 140 yunakiv i divchat vivezli na katorzhni roboti do Nimechchini Proti fashistiv tut diyav zagin UPA diversijni vilazki kotrih v radyanskij period pripisali zagonam partizaniv 29 bereznya 1944 roku motorizovani chastini 171 yi strileckoyi diviziyi 1 go Ukrayinskogo frontu pidijshli do Zabolotova 30 bereznya 1944 roku radyanski vijska zahopili Zabolotiv na vokzali bulo zahopleno 12 nimeckih tankiv 23 polovi ta 4 samohidni garmati 250 vagoniv z vantazhami i kilka skladiv U 1950 roci kolektivizaciyu selyanskih gospodarstv u selishi bulo povnistyu zaversheno U 1960 roci vidkrito kinoteatr Diyi UPA v rajoni Zabolotova Z prihodom u kraj NKVS v borotbu iz nimi vstupilo UPA tak 22 zhovtnya 1944 roku zasidka viddilu UPA imeni Boguna na shlyahu Zabolotiv Kosiv de vbito 14 vorogiv nachalnik RV NKVS ta prokuror U sichni 1945 kurin Knisha UPA u tomu chisli sotnya vazhkih skorostriliv Gamaliyi na ozbroyenni 10 kulemetiv vsogo 8 soten uvecheri vistupiv z Kosmacha na Zabolotiv iz bojovim zavdannyam pidirvati zaliznichnij mist cherez r Prut na shlyahu Kolomiya Chernivci Na ranok kurin dobravsya do Rudnikiv Cherez informatoriv NKVS diznavsya pro yih perebuvannya v seli ta tut zhe bez rozvidki napraviv tri svoyih vzvodi na virnu zagibel Nezabarom NKVS iz Zabolotova v rajon bojovih dij napraviv cilij potyag soldativ Udavsya povstancyam i toj bij bilya zaliznici de na vidkritomu poli zaginuli perevazhni sili protivnika Odnak shob uniknuti vlasnih vtrat zagin UPA ne stav shturmuvati dobre zahishenij mist NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 4087 98 99 rosijska 36 0 87 polska 2 0 05 rumunska 2 0 05 biloruska 1 0 02 inshi ne vkazali 1 0 02 Usogo 4129 100 Pam yatki arhitekturi ta miscya selishaStara derev yana cekva iz dzviniceyu Uspenska 1854 r Stara derev yana cerkva Voznesinnya Gospodnogo nalezhit do UPC KP nastoyatel mitrofornij protoiyerej Vasil Bliznyuk Hram Svyatogo Arhistratiga Mihayila Odna z vizitivok Zabolotova rimo katolickij kostel Presvyatoyi Trijci 1902 r U 1605 roci na comu misci zbudovanij pervisnij derev yanij kostel prote u 1618 1621 pp vin buv znishenij pid chas turecko tatarskih napadiv U 1669 roci koli Bakutskij zapoviv svoye majno parafiyi bulo sporudzheno novij derev yanij hram Ostannij derev yanij kostel osvyatili 1833 roku Suchasnij murovanij hram sporudili u 1902 r a osvyatili 1909 roku pid titulom Presvyatoyi Trijci Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kostel zakrili budivlyu vikoristovuvali yak prodovolchij sklad U 1993 roci hram povernuli rimo katolickij gromadi Novozbudovanij na pochatku 90 h velichnij greko katolickij hram Arhistratiga Mihayila na fundamenti zakladenogo dlya jogo budivnictva she v dovoyennij period Stare katolicke polske kladovishe Muzej vizvolnih zmagan Pokutskogo krayu po vul Grushevskogo 25 Diyuchi ekspoziciyi z pobutu ta etnografiyi z vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu Obelisk na misci rozstrilu polskoyu policiyeyu pershotravnevoyi demonstraciyi 1924 r Pam yatka promislovoyi arhitekturi kolishnij tyutyunovo fermentacijnij zavod Pam yatniki Pam yatnik Shevchenkovi v centri ZabolotovaPam yatnik I Franku U 1954 r vidkrito pogruddya pismennika Ivanu Franku na postamenti u viglyadi zrizanoyi piramidi U centralnij chastini postamentu vikarbovano napis Ivan Yakovich Franko 1856 1916 Ivan Franko u 1892 1898 rr proyizhdzhav cherez selishe Zabolotiv 16 zhovtnya 2005 r u selishi vstanovleno velichnij pam yatnik Tarasovi Shevchenku vhodit u reyestr sta najkrashih pam yatnikiv poetovi u sviti Avtorom monumentu koshtorisna vartist yakogo stanovila 100 tis grn ye skulptor iz m Chernivci M Miroshnichenko 29 chervnya 2008 roku na chest 555 richchya selisha v centri Zabolotova bulo vstanovleno pam yatnik shlyahtyanci Sofiyi zasnovnici selisha zhinocha postat v ukrayinskomu narodnomu vbranni Vvazhayetsya sho monument maye stati svoyeridnoyu vizitivkoyu selisha Vstanovleno takozh pogruddya Manesu Shperberu Ustanovi U Zabolotovi diye zagalnoosvitnij licej I III stupeniv muzichna shkola budinok kulturi ye rajonna j dityacha biblioteka miska likarnya i poliklinika narodnij dim 2 viddilennya zv yazku Ukrposhta i Nova poshta oshadkasa Likarnya maye stacionarnij viddil na 55 lizhok 5 sluzhb zabezpechena transportom Selishe gazifikovane j maye perevazhno povnistyu vulichne osvitlennya Promislovist transport ta naselennyaU radyanskij chas pracyuvali tyutyunovo fermentacijnij zavod zasnovanij 1872 roku hlibnij zavod filiya Kolomijskoyi fabriki hudozhnih virobiv kilimarnya Tut znahoditsya najbilshij rinok Snyatinskogo rajonu Zabolotivskij rinok t zv torgovicya Den mista svyatkuyetsya v ostannyu nedilyu chervnya U 1990 h rr za nezalezhnosti Ukrayini rozvivayetsya malij biznes u tomu chisli i virobnichij narazi predstavlenij nevelikimi pidpriyemstvami harchovoyi promislovosti u tomu chisli simoma privatnimi pekarnyami U selishi zareyestrovano 43 sub yekti gospodarskoyi diyalnosti ta blizko 150 privatnih pidpriyemciv peredusim u sferah torgivli ta nadannya poslug Funkcionuyut chislenni zakladi torgivli avtozapravki dvi avtoremontni majsterni Zaliznichna stanciya na liniyi Ivano Frankivsk Chernivci cherez selishe prohodit zhvava avtodoroga N10 Strij Ivano Frankivsk Chernivci propusknij punkt Mamaliga Kozhnij desyatij zabolotivec ponad 400 osib stanom na osin 2008 roku ye zarobitchaninom pracyuye za kordonom LyudiNarodilisya Mariyan Krechkovskij doktor prava voyak Legionu USS UGA komandante batareyi 7 go garmatnogo polku Ugorchak Andriyan Yurij nar 1944 ukrayinskij krayeznavec Igor Chaplinskij majster sportu z alpinizmu pidkoryuvach bagatoh 7 tisyachnikiv Otto Nikodim polskij matematik 3 serpnya 1887 4 travnya 1974 Manes Shperber yevrej za pohodzhennyam 12 grudnya 1905 5 lyutogo 1984 nimeckij i francuzkij filosof ta pismennik eseyist socialnij psiholog filolog kandidat filologichnih nauk z ukrayinskoyi movi 2003 roku zahistila disertaciyu Geografichna apelyativna leksika shidnostepovih govirok Centralnoyi Donechchini 1 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Vidminnik osviti Ukrayini nar 1966 kandidat yuridichnih nauk 2003 roku zahistila disertaciyu Zvernennya gromadyan yak zasib zabezpechennya zakonnosti v diyalnosti miscevih organiv vikonavchoyi vladi 2 23 grudnya 2021 u Wayback Machine nar 1971 Prozhivali pracyuvali Nichiporuk Grin meshkanec sela Demiche posol deputat do Avstrijskogo parlamentu Otec Levickij Josif ukrayinskij svyashennik paroh mista posol 1 sklikannya Galickogo sejmu pismennik Doktor Singalevich Tit sudovij radnik u misti posol do Galickogo sejmu 5 go sklikannya Ob yizna dorogaChastina avtoshlyahu nacionalnogo znachennya N10 prolyagaye cherez selishe Zabolotiv doroga bula zbudovana she za URSR ta ne rozrahovana na taku kilkist transportu takoyi tonnazhnosti intensivnogo ruhu avtomobiliv Na pochatku 2022 roku bulo provedeno gromadski sluhannya z privodu budivnictva ob yiznoyi selisha yaka maye stati chastinoyu dorogi derzhavnogo znachennya N10 Strij Mamaliga Budivnictvo obhodu peredbacheno pivnichnoyu okoliceyu naselenogo punktu zagalnoyu protyazhnistyu 6 4 kilometri Takozh zaplanovano budivnictvo shlyahoprovodu dovzhinoyu ponad 200 m nad zaliznichnim transportnim vuzlom ta richkoyu Turka Budivnictvo ob yiznoyi maye pokrashiti ekologiyu selisha rozvantazhiti centr ta zmenshiti kilkist dorozhno transportnih prigod i neshasnih vipadkiv na dorozi Div takozhPokuttyaVinoskihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Koval A P Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini K Libid 2001 S 65 Yanko M P Toponimichnij slovnik Ukrayini Slovnik dovidnik K Znannya 1998 S 139 Hudash M L Demchuk M O Pohodzhennya ukrayinskih karpatskih i prikarpatskih nazv naselenih punktiv vidantroponimichni utvorennya K Naukova dumka 1991 S 105 Akta grodzkie i ziemskie 25 grudnya 2015 u Wayback Machine Lwow T XII S 102 1027 lat pol Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 22 bereznya 2022 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 S 170 Czolowski Aleksander Z przeszlosci Jezupola i okolicy S 26 pol Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 28 veresnya 2016 http forum dkr com ua showthread php s a5f4828277d5e9ffd5d8838dcf5139c6 amp p 266255 nedostupne posilannya Antistalinskij front http www ukrcenter com library read asp id 7362 amp page 4 nedostupne posilannya Mihajlo Andrusyak Brati Vognyu Prim na shid vid s Rudniki de i znahodivsya mist z d peregonu Lyubkivci Vidiniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 9 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Krajnij Ivan Mistechko za bolotom iz mirazhami Parizha U kolishnomu yevrejskomu poselenni de narodivsya vidomij intelektual HH stolittya Manes Shperber nini meshkaye lishe odin nashadok Avraama zate dribnij biznes i dali procvitaye 15 chervnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2008 13 grud Arhiv originalu za 22 chervnya 2018 Procitovano 1 lyutogo 2016 Shipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 400 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 il S 151 Lvivska sotnya Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 181 U Zabolotovi pobuduyut ob yiznu dorogu yak chastinu nacionalnoyi avtotrasi a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Na Prikarpatti vantazhivka na smert zbila velosipedista sho viyihav na zustrichnu a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaVerbilenko G A Zabolotiv 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 183 ISBN 966 00 0610 1 Vyeh A Sestri sluzhebnici Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi v mistechku Zabolotiv 1927 1945 na foni chernechih spilnot Pokuttya Lviv b v 2019 107 s ISBN 978 966 97603 7 1 Krajnij I Mistechko za bolotom iz mirazhami Parizha 15 chervnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 2008 236 13 grudnya Tanyuk I D Zabolotiv 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Zablotow miasteczko pow sniatynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 189 pol Demicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 952 pol Oblikova kartka Miska vebstorinka Zabolotova zabolotiv org ua 4 bereznya 2012 u Wayback Machine Wikimapia Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite http www bagnowka com search php surname amp town Zab B3ot F3w amp g 0 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stari foto na Alfabet Polski pol Istorichne Prikarpattya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kostel Presvyatoyi Trijci na spadok org Katalog pam yatok Zahidnoyi Ukrayini Muzeyi Prikarpattya 11 sichnya 2016 u Wayback Machine A City and the Dead Zablotow Alive and Destroyed Memorial Book of Zabolotov Zablotow Ukraine 22 grudnya 2015 u Wayback Machine angl