Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Кирдії, Кирдеї, Кирдійовичі або Кердеї — боярські роди Великого князівства Литовського, шляхетські роди Королівства Польського, Речі Посполитої.

Представники родів мали герби Кердея, Белти. Походження — татарське (або руське).

Представники гербу Кирдія

Васько Кирдійович — один з «полюбовних» суддів зі сторони князя Кейстута у справі розмежування кордону з князем Земовитом Мазовецьким у 1358, свідок розмежування Луцька від Польського королівства в 1366, у 1387 році з іншими поручився Ягайлові за Олехна Дмитровича; правдоподібно, від нього пішли Кирдії-Мильські та інші гілки роду.
Шило Кирдійович (зг. 1432) — протопласт Олізарів-Шиловичів, тримав Сільце, міг бути нащадком Яцька Ланевича, якому Вітовт надав те поселення
Ванько Кирдійович із Квасилова — холмський каштелян у 1434—1470 роках, належав до Джусів. Ініціатор перекладу руською мовою Віслицького статуту.

Петрашко Ланевич Мильський — дідич Мильська, маршалок земський великого князя Свидригайла в 1446, отримав Межиріч (Острозький повіт), Михалківці та Пруси (Луцький), Кисилин, Твердині, Вербаїв та ін.
- Ванько (Васько)
  - Кирдій Васькович, у 1488 році мав суперечку з луцьким пріором

Кирдій Ванькович, у 1499 році названий луцьким зем'янином, дружина — Людмила
- Михайло, не мав нащадків, Сінне чи Сінно (пол. Sienno) записав князю Іллі Острозькому
- — королівський дворянин (1530), староста пінський та городецький (1544), клецький (1546), королівський маршалок (1555), у 1562 р. написав заповіт (Op. Łuck. 2035, 2036 i 2037)
  - Олізар — королівський маршалок, дружина — княжна Ганна Юріївна Гольшанська
    - Юрій, його дружиною мала бути Теодора Чаплич
  - Іван, дружина — Магдалена
  - Марина — дружина Януша Крупського (вдова в 1570 р.), Романа Гойського
- Настася — дружина князя Андрія Козеки, вдова в 1568

Григір (Грицько) Кирдій (Кердейович) — подільський староста
- Грицько (іноді Ян) на Поморянах — подільський воєвода, львівський каштелян і староста, староста теребовлянський, холмський; о. Каспер Несецький ТІ стверджував, що від нього пішли роди Гойських, Чапличів, Козинських, Дзюсів (Джусів — за Бонецьким)
  - Іван (Ян), дружина — Ядвіга, донька Міхала з Золотників
  - Зиґмунт (Сиґізмунд) — теребовлянський староста
    - Ян (Саїд бей) — при хрещенні — Йоан; мусульманин, дипломат Османської імперії, внук Грицька Кердейовича
- Іван (Януш) з Оринина ({{пом} }1449), кам'янецький підкоморій, дружині записав у 1439 році 450 гривень на Підбогородичах (нині - Струсів)
  - Сиґізмунд — кам'янецький підкоморій (згадка 1458)
    - Катерина, дружина Яна Фредра з Плешевичів, у 1472 році «квитувала» Бучацьких з 450 гривень, записаних на Коломиї
  - Грицько на Оринині (пом. перед 1486) — підстолій (згадка 1470), підкоморій кам'янецький
    - Андрій Желибор
    - Ян Дунай, разом з попереднім — дідичі Оринина, виставили Цебровського з маєтностей (Квасів, Красноставці);
      - Софія — донька Андрія чи Яна Дуная, чоловік — Петро Гинко з Уненя, кам'янецький підкоморій, шлюб 1518, успадкувала всю «фортуну» діда; її нащадками були Пясецькі, Яцимірські (Яцьмерські), Потоцькі, Карабчиївські, Венглинські, поділи її спадку та процеси через це в кам'янецькому суді тривали до початку 17 ст.
  - Ян (Януш)
  - Миколай (з Оринина і Нижбірка (пол. Niczborg), теребовлянський підстароста
    - Анна, вдова Якуба Вільчека з Довгого
    - Гелена, чоловік — Єжи Кобильський, зреклася ба́тьківщини в 1516 році на користь брата Зигмунта з Жукова (як королівський ложничий згаданий у 1505)
  - Станіслав — кам'янецький войський (згадка 1503)
    - Маргарита (Малґожата), дружина Героніма Рокоша
- Дмитро зі Шпиколосів, Ремезівців, Урмані
  - Микола
  - Дмитро зі Шпиколосів (у 1454 році названий Дмитром Свинкою)
    - Мартин, у 1472 році потрапив під опіку стрийка
  - Катерина, дружина Якуба Клюса з Вижнян (Солової)
  - Анна
  - Миколай, згаданий у 1446 році
  - Петро (Ремезівський (Шемешовський), чи Шпиколоський) — львівський підчаший (1470), дружина — Констанція
    - Яків (Шпиколоський)
    - Катерина, дружина Яна з Балучина
  - Ян (Кердей Урманський), дружина — Софія
- Сигізмунд Кирдій — львівський хорунжий, у 1424 році перебував у Коломиї в почті великого князя Свидригайла
  - Михайло з Хотіня і Войнилова, дідич Микулинців, дружина — Анна Сенявська
    - Микола з Хотіня

NN — посол короля Казимира IV Ягайлона до Криму в 1472 році, де уклав угоду «братерства і союзного договору»
Іван (Ян) — теребовлянський староста
Іван (Януш) Кердейович з Оринина — кам'янецький підкоморій, скальський староста
Зиґмунт — красноставський староста, 3-й чоловік Дороти — дочки Яна з Сенна й Олеська
Яків з Хотіня, дружина — Катерина

Представники роду Кирдіїв були власниками Золочева, де володіли Золочівським двором (1423 року перейшов від Кердеїв до Яна Менжика з Домброви), Мельниці-Подільської, Коропця з 1461 р.

Сиґізмунд з Оринина — кам'янецький підкоморій
Маргатита з Кирдіїв Струсь — дружина Якуба Струся.

Цікаво, що

Чапличі гербу Кирдій — руський шляхетський рід, представники якого спочатку писалися як Кирдії-Тайкурські.

Представники гербу Белти

Ян Казимир — городненський маршалок, троцький каштелян
Владислав — городненський маршалок

Див. також: Кердей

Зауваги

лат. Choczyn — так назване село латиною в Актах гродських і земських → № 3561… — S. 346; в іншому місці — Там само. — С. 125 (№ 1342), в родовому відмінку польською мовою — пол. Chocenia — в Адама Бонецького → Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 45.

Примітки

Вінниченко О. Князі не князі: про князівський титул Єловицьких [ 18 Травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — С. 52. — ISSN 0130-5247.
Kurtyka J. Wiemod і zdrada na pograniczu. Walki o Braclaw w latach 1430—1437 // Historia vero testis temporam. Księga jubileuszowa poświęcona Profesorowi Krzysztofowi Baczkowskiemu w 70 rocznicę urodzin / Pod red. J. Smohichy і in. — Kraków, 2008. — S. 705. — Przyp. 15. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 3 Березня 2021 у Wayback Machine.]. — 1907. - — Cz.1. — T. 10. — S.42. (пол.)
Безносюк С. VI генерація, Петро Кірдеєвич (1524). «Кірдеї-Мильські, Кірдеї-Мнишинські». Шляхта руських земель 1350—1650 рр. [ 21 Вересня 2021 у Wayback Machine.] // Генеалогія шляхти Украіни-Русі.
Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 246.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 18 Травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 509. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 45. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 153. (пол.)
№ 3561 [ 8 Грудня 2015 у Wayback Machine.]… — S. 346. (лат.)
Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // Український історичний журнал. — К., 2013. — № 1 (508, січ.-лют.). — С. 44. — ISSN 0130-5247.
Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — S. 67. — całość, . (пол.)
Oleśniccy (01) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
№ 3684
Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава III (1434—1444) [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 239.
Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
Wasilewski T. Kierdej Jan Kazimierz h. Bełty // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — S. 425—426. (пол.)
Wasilewski T. Kierdej Jan Kazimierz h. Bełty… — S. 426—427. (пол.)

Джерела

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 239, 246, 277, 598.
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 369. Ст. 141 - 148
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 39—46. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 29 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 507—509. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — 194 s. — S. 423—427. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

‎

[9] лат. Choczyn — так назване село латиною в Актах гродських і земських → № 3561… — S. 346; в іншому місці — Там само. — С. 125 (№ 1342), в родовому відмінку польською мовою — пол. Chocenia — в Адама Бонецького → Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 45.

[М8-1] Вінниченко О. Князі не князі: про князівський титул Єловицьких [ 18 Травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — С. 52. — ISSN 0130-5247.

[2] Kurtyka J. Wiemod і zdrada na pograniczu. Walki o Braclaw w latach 1430—1437 // Historia vero testis temporam. Księga jubileuszowa poświęcona Profesorowi Krzysztofowi Baczkowskiemu w 70 rocznicę urodzin / Pod red. J. Smohichy і in. — Kraków, 2008. — S. 705. — Przyp. 15. (пол.)

[BA-3] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 3 Березня 2021 у Wayback Machine.]. — 1907. - — Cz.1. — T. 10. — S.42. (пол.)

[4] Безносюк С. VI генерація, Петро Кірдеєвич (1524). «Кірдеї-Мильські, Кірдеї-Мнишинські». Шляхта руських земель 1350—1650 рр. [ 21 Вересня 2021 у Wayback Machine.] // Генеалогія шляхти Украіни-Русі.

[5] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 246.

[6] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 18 Травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 509. (пол.)

[BA45-7] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 45. (пол.)

[8] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 153. (пол.)

[10] № 3561 [ 8 Грудня 2015 у Wayback Machine.]… — S. 346. (лат.)

[11] Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // Український історичний журнал. — К., 2013. — № 1 (508, січ.-лют.). — С. 44. — ISSN 0130-5247.

[12] Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — S. 67. — całość, . (пол.)

[13] Oleśniccy (01) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[14] № 3684

[15] Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава III (1434—1444) [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 239.

[16] Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)

[17] Wasilewski T. Kierdej Jan Kazimierz h. Bełty // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — S. 425—426. (пол.)

[18] Wasilewski T. Kierdej Jan Kazimierz h. Bełty… — S. 426—427. (пол.)