Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (вересень 2017) |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ни́жбірок — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області.
село Нижбірок | |
---|---|
Церква Святої Трійці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Васильковецька громада |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 1 357 |
Територія | 3.130 км² |
Густота населення | 433.55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48255 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′30″ пн. ш. 26°01′19″ сх. д. / 49.12500° пн. ш. 26.02194° сх. д.Координати: 49°07′30″ пн. ш. 26°01′19″ сх. д. / 49.12500° пн. ш. 26.02194° сх. д. |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Крогулець |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54 |
Карта | |
Нижбірок | |
Нижбірок | |
Мапа | |
Нижбірок у Вікісховищі |
Географія
Село Нижбірок розташоване у межиріччі річок Тайни та Нічлави, у південній частині Волино-Подільської височини на 49° 08' північної широти, 26° 02' східної довготи; 288 м над рівнем моря.
Село оточене лісами, де бере початок притока Збруча — річка Тайна. Колись воно називалося Нижній Бір і було розташоване у так званій Дубині, або, як ще називають, Макітрі, що розташована між Крогульцями і нашим теперішнім селом.
Розташоване на півночі району. Колишній районний центр Гусятин розташований за 16 км, 3 км до найближчої залізничної станції Крогульці, 12 км до залізничної станції Копичинці. На відстані 43 км розташоване місто Теребовля. Відстань до обласного центру — Тернополя — 73 км.
Клімат
Нижбірок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Назва
Спочатку називалося Нижній Бір, з 1564 року Новий Нижбірок, до 1966 року — Новий Нижбірок, теперішня назва — з 1966 року.
Історія
Спливають години, дні, роки, століття. Час стер із пам'яті людей події, якими жив Нижбірок. Все менше й менше залишається живих свідків навіть недалекого нашого минулого. Науковці ще й досі не виявили багато історичних документів, чимало з них назавжди втрачені. Тому й не дивно, що молоде покоління не знає історії рідного краю, міста чи села.
Історія давнього села Нижбірок — не виняток серед поселень нашого краю. Переконані, що глибокого наукового погляду на історію села ще не висвітлено — на це є відомі об'єктивні й суб'єктивні причини. Лише за умови ознайомлення з усіма документами прадавнього походження і славної минувшини Нижбірка, недоступних для широкого загалу, з'явиться реальна можливість видати правдивий історичний опис нашого села.
Все, про що йдеться у цих розповідях, відділено від нас десятиліттями, сотнями років. Справді, здається, величезна відстань розділила сьогоднішній благополучний світ і той, страшний, зниклий.
Але чи справді зник і чи такий далекий? І чи можна зволити йому зникнути, стертися з пам'яті, щоб ми жили так, ніби його не було ніколи?
Ні, ні! Змінилися покоління, і кожне має щось своє. Але друже мій, ти повинен іноді зупинитися, стишити крок, зробити передишку, ступити в тишину книжкових сторінок, щоб побачити те, інше життя, що з останніх сил захищало себе і своє продовження — нас усіх, відкриваючи в собі найголовніше.
Іди, дорогий читачу, вбирай в себе все, що тут сказано. І нехай твоя уява, твоя здатність переживати і співчувати перенесуть тебе в минуле, нехай дозволять тобі почути живі голоси горя, праведної любові, відчаю, гніву, болю.
І тоді через біль, через повну пам'ять про минуле прийди до обновленого почуття громадянства, відповідальності за свою країну, за благо народу.
Звертаюся особливо до юних. Молодість повинна взнати іншу молодість, відчути стук іншого молодого серця, інше прискорене, тривожне дихання..! Дихання загнаного, але непереможеного.
І коли ти, дорогий читачу, це відчуєш, то зв'яжеться ланцюжок часу, і покоління відчують одне одного, і ніщо із того, що сталося, не буде даремним.
Олександра Іванівна Слободян, вчитель-пенсіонер
З 1363 року ця територія входила до володінь литовського князя Ольгерда, а з 1434 року — стає пограниччям між Руським та Подільським воєводствами.
Перша писемна згадка — 1564 року.
Діяли українські товариства «Просвіта», , «Союз українок» та інші, кооператива.
Товариство «Просвіта»
Проти насадження москвофільської ідеології виступають свідомі представники укр. народу, яких, на жаль, на той час було ще дуже небагато. Проте, вже з початку ХХ ст. москвофільство втрачає свої позиції, наслідком чого стає занепад багатьох читалень товариства ім. М.Качковського, а ті, які продовжували свою роботу, поступово переходять у підпорядкування товариства «Просвіта». Після І світової війни москвофіли остаточно втрачають свій вплив і в селі читальню імені Качковського змінено на «Просвіту».
Основними формами роботи читалень «Просвіти» було читання популярної літератури та часописів, організація аматорських театральних вистав, різноманітних літературно-музичних вечорів, організація різнотематичних відчитів (лекцій) та святкувань українських національних свят.
Ще одним важливим напрямком роботи читалень була ліквідація безграмотності українського населення Галичини, тобто в багатьох населених пунктах читальні замінили собою школи.
Окремо слід виділити й економічну діяльність читалень. Оскільки економічні товариства на той час не мали готового апарату філій, «Просвіта» та інші українські культурно-просвітні товариства поклали на читальні й завдання економічно-господарського просвітництва. Наслідком цього стало створення при читальнях великої кількості крамниць, шпихлірів (колективних зерносховищ), кас позичкових і щадничих. Це заклало підвалини подальшого зростання економічного добробуту населення регіону.
Читальну бібліотеку засновано у 1900 році.
Діяльність «Просвіти» протягом 01.07.1927 по 30.06.1928 р.
1. Керівник — священик Северин Шанковський,
2. заступник — Данило Олексюк, (Був свідомий українець. У 1912 році поїхав на заробітки в США. Пробув там 8 років. У 1920 році повернувся. Активний член «Просвіти». Було їх 9 в сім'ї: 6 синів і 3 дочки).
3. секретар — Гринько Сверлик,
4. скарбник — Іван Дубліч
5. Бібліотекар — Федьків Петро
6. Господар — Бойко Олекса.
Член виділу — Олексюк Гринько,
1-й заступник — Іван Гура
2-й заступник — Стойко Олекса
Ревізійна комісія:
1-й член: Процків Ілько,
2-й: Процишин Іван
3-й: Гура Северин.
Протягом року відбулося 6 засідань, про збори читальні повідомляли філію в Копичинцях. Люди сходяться до читальні в неділі і свята. Пані Шанковська вела роботу з жінками.
Роковини Т. Г. Шевченка святкували 8.12. 1927 року. Найбільш активним членом «Просвіти» був Данило Олексюк.
В складі читальні — 150 чоловік (99 чоловіків і 51 жінка). Членський внесок становив 1 злотий, для молоді — 0,5 зл.
Цього року 2 громадян вписалися в члени Товариства Просвіта у Львові.
У бібліотеці було 157 книжок, часописи «Свобода». «Український голос», «Правда». Гроші на книжки для поповнення бібліотеки витрачали з вистав. В бібліотеці створено каталог книг, книги знаходилися в окремій шафі. Читачів найбільше цікавили книги історичного змісту, господарські. Бібліотека мала каталог книг, які знаходилися на складі Товариства Просвіта.
Театральний кружок, який мав 26 членів, протягом року дав 8 вистав, весь прибуток від них використали на добудову читальні.
Велася касова книга, книга протоколів засідань Виділу, книга членів, список книжок, книга позичаючих.
Читальня мала власний дім (ліплений), його вартість 2508 злотих, записаний на товариство ім. Качковського. Загальна вартість рухомого і нерухомого майна — 3208 злотих.
В частині дому була кооператива «Єдність».
Товариство «Луг» в селі було засновано у 1925 році.
Селяни зібралися в читальні і обговорювали питання про створення товариства. Разом написали листа до «Великого Лугу» у м. Львів. Скоро одержали схвальну відповідь і село збагатилося ще однією українською установою. Ініціаторами заснування товариства були такі жителі села: Микола Боднар, Йосиф Сверлик, Микола Рабський, Антін Олексюк, Гілько Мимрик, Микола Качур, Микола Іванків, Степан Процишин, Гринько Олексюк, Олекса Стойко.
21 вересня 1925 року в 2 годині після обіду відбулися загальні збори «Лугу». Збори відкрив Микола Боднар в присутності начальника громади Петра Хоростковського. Вибрано управу: Микола Боднар — голова, Денис Олійник — заступник, Микола Іванків — секретар, Йосиф Олексюк — скарбник.
4 заступники: Петро Федьків, Іван Гащин, Олекса Стойко, Гринько Олексюк.
1936 рік, керівництво «Лугу»
Керівник — Іван Козак
Секретар — Іван Козак, син Семка
Скарбник — Богдан Іванків.
«Луг» був численною організацією. Військового вишколу його навчали ті, що повернулися з армії. Всі «луговики» разом читали газету «Вісті з Лугу».
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610239, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 915 виборців, явка 57,92%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 46,39%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,49%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,51%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 42,13%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 16,54%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 13,58%.
Мікротопоніми
Село складається з таких частин:
- Пастівник,
- Передмістя,
- Підліс,
- Шляхотчина, До 1946 року Шляхотчина була окремим селом. Назву свою отримала від того, що жили там поляки — учасники польського повстання 1830 -1831 рр., які після його придушення втекли сюди від репресій російського царизму. Полонізація краю починається з 1349 року – часу захоплення Польщею Західного Поділля. З тих пір у селі поселились поляки, а так як вважали себе вихідцями родин, стали іменувати себе шляхтою, від чого і пішла назва села Шляхотчина. Назва збереглась досі, хоч поляків там не стало з 1976 року. Окупувавши наші землі польські королі стали роздавати їх своїм вельможам, перетворюючи місцевих українців у своїх кріпаків. З метою закріплення на дарованих їм землях людям польської національності дають можливість придбати кращі землі, допомагають у будівництві римо-католицьких костелів. Такий костел був побудований і у нашому селі. При нім польський священик – експозит, що обслуговував Нижбірки, сусідні села Мишківці та Целіїв. Він зберігся і до наших днів. Не мирячись з кріпосницькою залежністю, жителі села піднімають повстання, про що свідчать судові акти Руського воєводства. Шляхетський Нижбірок був давньою колонією польських повстанців типу «ходачкової шляхти», що поженилися були з місцевими дівчатами. Після першого поділу Польщі (1772р.) у складі Чортківського «Циркулу» село належить австрійській короні. В ХІХ ст. австрійська влада виділяє Шляхотчину в окреме село. Таким чином на спільній території поблизу одне одного розташовані два села Новий Нижбірок та Шляхотський Нижбірок або Шляхотчина.
- Кут,
- Попівщина,
- Кінець,
- Колонія.
До 1946 року була окремим селом. Назву свою отримала від того, що жили там поляки — учасники польського повстання 1830 − 1831 рр., які після його придушення втекли сюди від репресій російського царизму.
Пам'ятки
Є церква Пресвятої Трійці (близько 1700, мурована, реставрована 1897).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор В. Свідер), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди
Народилися
- Пилипів М. — громадський діяч.
- найімовірніше, Січинський Андрій — адвокат, громадсько-політичний діяч, брат о. Миколи Січинського.
- Січинський Микола (1850—1894) — громадський діяч, священик УГКЦ, посол Галицького сейму, батько українського громадсько-політичного діяча Мирослава Січинського та власниці "Першої української фабрики цукорків «Фортуна Нова» (1922—1939 роки) Климентини Авдикович.
- Михайло Процишин — український військовий, командир танкового взводу, загинув у бою біля с. Лукашівки Чернігівської обл.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Гуцал П., Мельничук Б., Пиндус Б. Січинський Андрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 560—561. — .
Джерела
- Гріє душу село, моє рідне село…: Нижбірок Старий [Гусятин. р-ну] // Просвіта. — 1998. — № 1 (січ.).
- Уніят В., Шворак С. Нижбірок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 628. — .
- Niżborg 1.) Nowy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 168. (пол.) — S. 168. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2017 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni berezen 2017 Ni zhbirok selo v Ukrayini u Vasilkoveckij silskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Nizhbirok Cerkva Svyatoyi TrijciCerkva Svyatoyi Trijci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Vasilkovecka gromada Osnovni dani Zasnovane 1565 Naselennya 1 357 Teritoriya 3 130 km Gustota naselennya 433 55 osib km Poshtovij indeks 48255 Telefonnij kod 380 3557 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 30 pn sh 26 01 19 sh d 49 12500 pn sh 26 02194 sh d 49 12500 26 02194 Koordinati 49 07 30 pn sh 26 01 19 sh d 49 12500 pn sh 26 02194 sh d 49 12500 26 02194 Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Krogulec Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 48257 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Vasilkivci vul Nezalezhnosti bud 54 Karta Nizhbirok Nizhbirok Mapa Nizhbirok u Vikishovishi V yizd u selo Cerkva Svyatoyi Trijci Dzvinicya Cerkvi Svyatoyi Trijci Pam yatnij hrest na okolici selaGeografiyaSelo Nizhbirok roztashovane u mezhirichchi richok Tajni ta Nichlavi u pivdennij chastini Volino Podilskoyi visochini na 49 08 pivnichnoyi shiroti 26 02 shidnoyi dovgoti 288 m nad rivnem morya Selo otochene lisami de bere pochatok pritoka Zbrucha richka Tajna Kolis vono nazivalosya Nizhnij Bir i bulo roztashovane u tak zvanij Dubini abo yak she nazivayut Makitri sho roztashovana mizh Krogulcyami i nashim teperishnim selom Roztashovane na pivnochi rajonu Kolishnij rajonnij centr Gusyatin roztashovanij za 16 km 3 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Krogulci 12 km do zaliznichnoyi stanciyi Kopichinci Na vidstani 43 km roztashovane misto Terebovlya Vidstan do oblasnogo centru Ternopolya 73 km Klimat Nizhbirok znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya NazvaSpochatku nazivalosya Nizhnij Bir z 1564 roku Novij Nizhbirok do 1966 roku Novij Nizhbirok teperishnya nazva z 1966 roku IstoriyaSplivayut godini dni roki stolittya Chas ster iz pam yati lyudej podiyi yakimi zhiv Nizhbirok Vse menshe j menshe zalishayetsya zhivih svidkiv navit nedalekogo nashogo minulogo Naukovci she j dosi ne viyavili bagato istorichnih dokumentiv chimalo z nih nazavzhdi vtracheni Tomu j ne divno sho molode pokolinnya ne znaye istoriyi ridnogo krayu mista chi sela Istoriya davnogo sela Nizhbirok ne vinyatok sered poselen nashogo krayu Perekonani sho glibokogo naukovogo poglyadu na istoriyu sela she ne visvitleno na ce ye vidomi ob yektivni j sub yektivni prichini Lishe za umovi oznajomlennya z usima dokumentami pradavnogo pohodzhennya i slavnoyi minuvshini Nizhbirka nedostupnih dlya shirokogo zagalu z yavitsya realna mozhlivist vidati pravdivij istorichnij opis nashogo sela Vse pro sho jdetsya u cih rozpovidyah viddileno vid nas desyatilittyami sotnyami rokiv Spravdi zdayetsya velichezna vidstan rozdilila sogodnishnij blagopoluchnij svit i toj strashnij zniklij Ale chi spravdi znik i chi takij dalekij I chi mozhna zvoliti jomu zniknuti stertisya z pam yati shob mi zhili tak nibi jogo ne bulo nikoli Ni ni Zminilisya pokolinnya i kozhne maye shos svoye Ale druzhe mij ti povinen inodi zupinitisya stishiti krok zrobiti peredishku stupiti v tishinu knizhkovih storinok shob pobachiti te inshe zhittya sho z ostannih sil zahishalo sebe i svoye prodovzhennya nas usih vidkrivayuchi v sobi najgolovnishe Idi dorogij chitachu vbiraj v sebe vse sho tut skazano I nehaj tvoya uyava tvoya zdatnist perezhivati i spivchuvati perenesut tebe v minule nehaj dozvolyat tobi pochuti zhivi golosi gorya pravednoyi lyubovi vidchayu gnivu bolyu I todi cherez bil cherez povnu pam yat pro minule prijdi do obnovlenogo pochuttya gromadyanstva vidpovidalnosti za svoyu krayinu za blago narodu Zvertayusya osoblivo do yunih Molodist povinna vznati inshu molodist vidchuti stuk inshogo molodogo sercya inshe priskorene trivozhne dihannya Dihannya zagnanogo ale neperemozhenogo I koli ti dorogij chitachu ce vidchuyesh to zv yazhetsya lancyuzhok chasu i pokolinnya vidchuyut odne odnogo i nisho iz togo sho stalosya ne bude daremnim Oleksandra Ivanivna Slobodyan vchitel pensioner Z 1363 roku cya teritoriya vhodila do volodin litovskogo knyazya Olgerda a z 1434 roku staye pogranichchyam mizh Ruskim ta Podilskim voyevodstvami Persha pisemna zgadka 1564 roku Diyali ukrayinski tovaristva Prosvita Soyuz ukrayinok ta inshi kooperativa Tovaristvo Prosvita Proti nasadzhennya moskvofilskoyi ideologiyi vistupayut svidomi predstavniki ukr narodu yakih na zhal na toj chas bulo she duzhe nebagato Prote vzhe z pochatku HH st moskvofilstvo vtrachaye svoyi poziciyi naslidkom chogo staye zanepad bagatoh chitalen tovaristva im M Kachkovskogo a ti yaki prodovzhuvali svoyu robotu postupovo perehodyat u pidporyadkuvannya tovaristva Prosvita Pislya I svitovoyi vijni moskvofili ostatochno vtrachayut svij vpliv i v seli chitalnyu imeni Kachkovskogo zmineno na Prosvitu Osnovnimi formami roboti chitalen Prosviti bulo chitannya populyarnoyi literaturi ta chasopisiv organizaciya amatorskih teatralnih vistav riznomanitnih literaturno muzichnih vechoriv organizaciya riznotematichnih vidchitiv lekcij ta svyatkuvan ukrayinskih nacionalnih svyat She odnim vazhlivim napryamkom roboti chitalen bula likvidaciya bezgramotnosti ukrayinskogo naselennya Galichini tobto v bagatoh naselenih punktah chitalni zaminili soboyu shkoli Okremo slid vidiliti j ekonomichnu diyalnist chitalen Oskilki ekonomichni tovaristva na toj chas ne mali gotovogo aparatu filij Prosvita ta inshi ukrayinski kulturno prosvitni tovaristva poklali na chitalni j zavdannya ekonomichno gospodarskogo prosvitnictva Naslidkom cogo stalo stvorennya pri chitalnyah velikoyi kilkosti kramnic shpihliriv kolektivnih zernoshovish kas pozichkovih i shadnichih Ce zaklalo pidvalini podalshogo zrostannya ekonomichnogo dobrobutu naselennya regionu Chitalnu biblioteku zasnovano u 1900 roci Diyalnist Prosviti protyagom 01 07 1927 po 30 06 1928 r 1 Kerivnik svyashenik Severin Shankovskij 2 zastupnik Danilo Oleksyuk Buv svidomij ukrayinec U 1912 roci poyihav na zarobitki v SShA Probuv tam 8 rokiv U 1920 roci povernuvsya Aktivnij chlen Prosviti Bulo yih 9 v sim yi 6 siniv i 3 dochki 3 sekretar Grinko Sverlik 4 skarbnik Ivan Dublich 5 Bibliotekar Fedkiv Petro 6 Gospodar Bojko Oleksa Chlen vidilu Oleksyuk Grinko 1 j zastupnik Ivan Gura 2 j zastupnik Stojko Oleksa Revizijna komisiya 1 j chlen Prockiv Ilko 2 j Procishin Ivan 3 j Gura Severin Protyagom roku vidbulosya 6 zasidan pro zbori chitalni povidomlyali filiyu v Kopichincyah Lyudi shodyatsya do chitalni v nedili i svyata Pani Shankovska vela robotu z zhinkami Rokovini T G Shevchenka svyatkuvali 8 12 1927 roku Najbilsh aktivnim chlenom Prosviti buv Danilo Oleksyuk V skladi chitalni 150 cholovik 99 cholovikiv i 51 zhinka Chlenskij vnesok stanoviv 1 zlotij dlya molodi 0 5 zl Cogo roku 2 gromadyan vpisalisya v chleni Tovaristva Prosvita u Lvovi U biblioteci bulo 157 knizhok chasopisi Svoboda Ukrayinskij golos Pravda Groshi na knizhki dlya popovnennya biblioteki vitrachali z vistav V biblioteci stvoreno katalog knig knigi znahodilisya v okremij shafi Chitachiv najbilshe cikavili knigi istorichnogo zmistu gospodarski Biblioteka mala katalog knig yaki znahodilisya na skladi Tovaristva Prosvita Teatralnij kruzhok yakij mav 26 chleniv protyagom roku dav 8 vistav ves pributok vid nih vikoristali na dobudovu chitalni Velasya kasova kniga kniga protokoliv zasidan Vidilu kniga chleniv spisok knizhok kniga pozichayuchih Chitalnya mala vlasnij dim liplenij jogo vartist 2508 zlotih zapisanij na tovaristvo im Kachkovskogo Zagalna vartist ruhomogo i neruhomogo majna 3208 zlotih V chastini domu bula kooperativa Yednist Tovaristvo Lug v seli bulo zasnovano u 1925 roci Selyani zibralisya v chitalni i obgovoryuvali pitannya pro stvorennya tovaristva Razom napisali lista do Velikogo Lugu u m Lviv Skoro oderzhali shvalnu vidpovid i selo zbagatilosya she odniyeyu ukrayinskoyu ustanovoyu Iniciatorami zasnuvannya tovaristva buli taki zhiteli sela Mikola Bodnar Josif Sverlik Mikola Rabskij Antin Oleksyuk Gilko Mimrik Mikola Kachur Mikola Ivankiv Stepan Procishin Grinko Oleksyuk Oleksa Stojko 21 veresnya 1925 roku v 2 godini pislya obidu vidbulisya zagalni zbori Lugu Zbori vidkriv Mikola Bodnar v prisutnosti nachalnika gromadi Petra Horostkovskogo Vibrano upravu Mikola Bodnar golova Denis Olijnik zastupnik Mikola Ivankiv sekretar Josif Oleksyuk skarbnik 4 zastupniki Petro Fedkiv Ivan Gashin Oleksa Stojko Grinko Oleksyuk 1936 rik kerivnictvo Lugu Kerivnik Ivan Kozak Sekretar Ivan Kozak sin Semka Skarbnik Bogdan Ivankiv Lug buv chislennoyu organizaciyeyu Vijskovogo vishkolu jogo navchali ti sho povernulisya z armiyi Vsi lugoviki razom chitali gazetu Visti z Lugu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610239 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultati zareyestrovano 915 viborciv yavka 57 92 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 46 39 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 17 49 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 9 51 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Igor Sopel Sluga narodu 42 13 za Mikolu Lyushnyaka samovisuvannya 16 54 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 13 58 MikrotoponimiSelo skladayetsya z takih chastin Pastivnik Peredmistya Pidlis Shlyahotchina Do 1946 roku Shlyahotchina bula okremim selom Nazvu svoyu otrimala vid togo sho zhili tam polyaki uchasniki polskogo povstannya 1830 1831 rr yaki pislya jogo pridushennya vtekli syudi vid represij rosijskogo carizmu Polonizaciya krayu pochinayetsya z 1349 roku chasu zahoplennya Polsheyu Zahidnogo Podillya Z tih pir u seli poselilis polyaki a tak yak vvazhali sebe vihidcyami rodin stali imenuvati sebe shlyahtoyu vid chogo i pishla nazva sela Shlyahotchina Nazva zbereglas dosi hoch polyakiv tam ne stalo z 1976 roku Okupuvavshi nashi zemli polski koroli stali rozdavati yih svoyim velmozham peretvoryuyuchi miscevih ukrayinciv u svoyih kripakiv Z metoyu zakriplennya na darovanih yim zemlyah lyudyam polskoyi nacionalnosti dayut mozhlivist pridbati krashi zemli dopomagayut u budivnictvi rimo katolickih kosteliv Takij kostel buv pobudovanij i u nashomu seli Pri nim polskij svyashenik ekspozit sho obslugovuvav Nizhbirki susidni sela Mishkivci ta Celiyiv Vin zberigsya i do nashih dniv Ne miryachis z kriposnickoyu zalezhnistyu zhiteli sela pidnimayut povstannya pro sho svidchat sudovi akti Ruskogo voyevodstva Shlyahetskij Nizhbirok buv davnoyu koloniyeyu polskih povstanciv tipu hodachkovoyi shlyahti sho pozhenilisya buli z miscevimi divchatami Pislya pershogo podilu Polshi 1772r u skladi Chortkivskogo Cirkulu selo nalezhit avstrijskij koroni V HIH st avstrijska vlada vidilyaye Shlyahotchinu v okreme selo Takim chinom na spilnij teritoriyi poblizu odne odnogo roztashovani dva sela Novij Nizhbirok ta Shlyahotskij Nizhbirok abo Shlyahotchina Kut Popivshina Kinec Koloniya Do 1946 roku bula okremim selom Nazvu svoyu otrimala vid togo sho zhili tam polyaki uchasniki polskogo povstannya 1830 1831 rr yaki pislya jogo pridushennya vtekli syudi vid represij rosijskogo carizmu Pam yatkiYe cerkva Presvyatoyi Trijci blizko 1700 murovana restavrovana 1897 Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1967 skulptor V Svider nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1991 Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 3 stup klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku Vidomi lyudiNarodilisya Pilipiv M gromadskij diyach najimovirnishe Sichinskij Andrij advokat gromadsko politichnij diyach brat o Mikoli Sichinskogo Sichinskij Mikola 1850 1894 gromadskij diyach svyashenik UGKC posol Galickogo sejmu batko ukrayinskogo gromadsko politichnogo diyacha Miroslava Sichinskogo ta vlasnici Pershoyi ukrayinskoyi fabriki cukorkiv Fortuna Nova 1922 1939 roki Klimentini Avdikovich Mihajlo Procishin ukrayinskij vijskovij komandir tankovogo vzvodu zaginuv u boyu bilya s Lukashivki Chernigivskoyi obl Primitki Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Gucal P Melnichuk B Pindus B Sichinskij Andrij Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 560 561 ISBN 978 966 528 318 8 DzherelaGriye dushu selo moye ridne selo Nizhbirok Starij Gusyatin r nu Prosvita 1998 1 sich Uniyat V Shvorak S Nizhbirok Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 628 ISBN 966 528 199 2 Nizborg 1 Nowy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 168 pol S 168 pol Portal Ternopilshina