Алі Сабрі (араб. علي صبري; 31 серпня 1920 — 3 серпня 1991) — єгипетський військовик, державний і політичний діяч, голова Виконавчої ради (уряду) Об'єднаної Арабської Республіки у 1962–1964 роках, прем'єр-міністр Єгипту у 1964—1965 роках, віцепрезидент у 1965—1968 роках, генеральний секретар Арабського соціалістичного союзу у 1965—1969 роках. Маршал авіації. Прибічник соціалістичної орієнтації та зміцнення зв'язків з СРСР, один з претендентів на вищу владу в Єгипті після смерті президента Ґамаля Абдель Насера. Був усунутий від займаних посад під час «травневої виправної революції» 1971 року та засуджений до позбавлення волі.
Алі Сабрі араб. على صبرى | |||
| |||
---|---|---|---|
29 вересня 1962 — 3 жовтня 1965 року | |||
Президент: | Ґамаль Абдель Насер | ||
Попередник: | Ґамаль Абдель Насер | ||
Наступник: | Закарія Мохі ед-Дін | ||
Народження: | 31 серпня 1920 Каїр, Єгипет | ||
Смерть: | 3 серпня 1991 (70 років) Каїр, Єгипет | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Національність: | Араб | ||
Країна: | Єгипет | ||
Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
Освіта: | Каїрська Військово-повітряна академія | ||
Партія: | Арабський соціалістичний союз | ||
Батько: | Аббас-Баліг Сабрі | ||
Мати: | Девлет Шамсі | ||
Військова служба | |||
Приналежність: | Збройні сили Єгипту | ||
Звання: | Маршал авіації (1970) | ||
Командував: | Начальник розвідки ВПС Єгипту (1952) | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Початок кар'єри
Народився 31 серпня 1920 року в Каїрі у турецько-черкеській родині крупного державного чиновника Аббаса-Баліга Сабрі. За материнською лінією він був онуком Аміна Шамсі-паші, найближчого соратника Ахмеда Орабі та племінником паші Алі Шамсі, одного з засновників партії Вафд. Він виріс і здобув освіту у передмісті Каїра Мааді. 1940 року закінчив Військово-повітряну академію. Служив у єгипетській армії військовим льотчиком, брав участь у Палестинській війні. З 1948 року у званні підполковника очолював службу розвідки ВПС Єгипту.
Співчував організації «Вільні офіцери», однак не вступав до неї. Він забезпечував зв'язок між Насером особисто й військовим аташе посольства США в Каїрі. З 1949 року Сабрі одночасно викладав у Військово-повітряній академії та займав пости у штабі ВПС. Однак він узяв певну участь у Липневій революції 1952 року. 23 липня 1952 його викликали до резиденції Головного командування. Утім, дорогою до резиденції його затримали в районі Геліополіса (передмістя Каїра Міср аль-Джидіда) революційні офіцери артилерії та пропустили тільки після того, як ті зв'язались з Головним командуванням. Після прибуття Сабрі до резиденції Насер доручив йому сповістити про зміну влади посольство США в Каїрі, оскільки той підтримував дружні стосунки з американським військово-повітряним аташе. Сабрі негайно зв'язався з американським посольством телефоном. Він виконав свою місію, однак у США про все вже довідались із ранкових газет.
Після революції Сабрі продовжив підтримувати зв'язок між революційним керівництвом і США, при цьому він став секретарем групи «Вільних офіцерів» Військово-повітряних сил. Однак він не увійшов ані до першого, ані до другого (з 15 серпня) складу Ради революційного командування (РРК). Коли США повідомили його, що не схвалять призначення голови Державної ради Абд ар-Разека ас-Санхурі на пост прем'єр-міністра, Сабрі повідомив про це 7 вересня на засіданні РРК, куди був запрошений як лідер «Вільних офіцерів» у ВПС. На підставі його інформації Гамаль Салем відкинув кандидатуру Санхурі.
У листопаді 1952 року Сабрі разом з полковником Хасаном аль-Факлаві був відряджений до США на чолі приймальної комісії для забезпечення постачання зброї для армії Єгипту на суму 100 мільйонів доларів. Первинно він повідомив, що перемовини тривають успішно й навіть зажадав терміново реконструювати аеродроми Єгипту для приймання реактивних винищувачів. Однак, провівши кілька місяців у Вашингтоні та проводячи перемовини у Пентагоні, Сабрі не досягнув потрібного результату, оскільки США пов'язали постачання зброї з приєднанням Єгипту до військових блоків. 1953 року він отримав пост начальника політичної канцелярії першого президента Єгипту Мухаммеда Наґіба.
Кар'єрний зліт
Поштовхом до різкого кар'єрного зльоту підполковника Алі Сабрі став конфлікт у середовищі «Вільних офіцерів». Під час політичної кризи 26 лютого 1954 року Алі Сабрі разом з підполковником ВПС Вагіхом Абазою підійняв у повітря авіацію на підтримку Ґамаля Абдель Насера. Це зміцнило довіру до нього фактичного правителя Єгипту, який призначив Сабрі на важливий пост директора кабінету в адміністрації президента. Саме Сабрі у лютому 1955 року доповів Насеру телефоном про ізраїльську атаку на сектор Гази.
У квітні 1955 року Сабрі став одним з п'яти членів єгипетської делегації на Конференції афро-азійських країн у Бандунзі 18 — 24 квітня 1955 року. Під час тієї поїздки (9 квітня — 2 травня) він разом із Насером відвідав Пакистан, Індію, Індонезію й Афганістан.
У 1956—1957 роках Алі Сабрі був політичним радником президента Насера. У серпні 1956 останній відрядив його до Лондона для підготовки конференції 24 держав — користувачів Суецького каналу та для роз'яснення позиції Єгипту. У 1956—1957 роках він також керував Службою загальної розвідки (Мухабарат), будучи за посадою заступником міністра внутрішніх справ. Отримавши 1957 року призначення на пост державного міністра, Сабрі зберіг контроль над загальною розвідкою, начальником якої став полковник . 1957 року був обраний депутатом Національних зборів, а наступного року став членом Вищого виконавчого комітету урядової партії Національний союз.
У травні 1958 року Сабрі супроводжував Насера у його поїздці до Радянського Союзу. 1959 він залишив пост директора кабінету президента Єгипту й у 1960—1962 роках займав пост міністра у справах президентства Об'єднаної Арабської Республіки, брав участь у Конференції Руху неприєднання у Белграді 1961 року.
На чолі уряду
29 вересня 1962 року, за рік після розпаду Об'єднаної Арабської Республіки президент Насер призначив Алі Сабрі головою Виконавчої ради — главою уряду Єгипту. Одночасно Насер доручив йому очолити роботу зі створення урядової партії — Арабського соціалістичного союзу (АСС) та ввів його до складу Вищої виконавчої ради новоствореної партії. На посту глави уряду Сабрі брав активну участь у міжнародних справах. У січні 1963 року він разом із с прем'єр-міністром Цейлону Сірімаво Бандаранаїке та міністром закордонних справ Гани брав участь у перемовинах в Делі з урегулювання конфлікту між Індією та Китаєм.
26 березня 1964 року після ухвалення нової тимчасової конституції Єгипту Алі Сабрі декретом президента Насера був призначений прем'єр-міністром. Він відвідав СРСР у квітні 1963 року та 15 — 23 вересня того ж року, керував підготовкою Другого п'ятирічного плану (1965—1970), у травні 1964 брав участь у перемовинах Насера та Хрущова в Каїрі.
29 вересня 1965 року Алі Сабрі зробив подання про відставку свого уряду. Єгипетська преса писала, що країна входить до «нового етапу нового революційного підйому» й така відставка покликана сприяти широким політичним змінам. На Сабрі було покладено завдання з формування керівних структур урядової партії, яку він мав очолити.
Віцепрезидент
1 жовтня 1965 Насер призначив Сабрі на пост віцепрезидента, того ж місяця він очолив знову створений Генеральний секретаріат АСС. До 1968 року Сабрі був генеральним секретарем і членом Вищого виконавчого комітету АСС. Він керував створенням у складі партії таємної політичної організації «Авангард соціалістів», формування якої було завершено у квітні 1966 року.
У травні 1966 Сабрі скористався убивством у Камшиші активіста АСС Салаха Хуссейна (30 квітня) для зміцнення позицій Арабського соціалістичного союзу. Він звинуватив місцеву владу у приховуванні того злочину й домігся передачі слідства під контроль партії. Після того почалась підтримана Насером кампанія з викриття цілої низки таких убивств, а також фактів саботажу та приховування землі, що підлягала експропріації. АСС усюди організовував робітничі та селянські демонстрації, в країні розгорнулась активна пропагандистська кампанія. Сабрі прагнув підпорядкувати контролю АСС бюрократичний апарат, громадські рухи, профспілки та синдикати.
19 червня 1967 року він увійшов до складу нового кабінету Насера, об'єднавши пости віцепрезидента, заступника прем'єр-міністра й міністра у справах місцевої адміністрації (1968 року на посту міністра його замінив Хамді Ашур). 20 березня 1968 року залишив пост віцепрезидента й у подальшому обіймав низку міністерських посад.
Протистояння з Закарією Мохі ед-Діном
Алі Сабрі був прибічником планової економіки та союзу з СРСР, висловлювався проти «буржуазного переродження» єгипетської державної еліти. З іншого боку віцепрезидент Закарія Мохі ед-Дін виступав проти втручання урядової партії до питань економіки. Він закликав до «відокремлення економіки від політики». Мохі ед-Діна активно підтримували міністр планування Абдель Монейм Кайсуні, в міністерстві якого зосередились прозахідні економісти, а також міністр економіки та зовнішньої торгівлі Хасан Аббас Закі. Сабрі виступив з критикою Мохі ед-Діна та його прибічників, яких прозвали «неокапіталістами».
Протистояння Сабрі та Мохі ед-Діна посилилось після поразки Єгипту у Шестиденній війні, коли так звані «неокапіталісти» назвали головною причиною поразки «соціалістичну тенденцію». Спроби Насера зблизити два угрупування були безрезультатними, а сам президент не пристав на пропозиції групи Мохі ед-Діна вирішити економічні проблеми відновленням ринкових відносин та переорієнтацією на США. І Сабрі, і Мохі ед-Дін в один день були відправлені у відставку з постів віцепрезидентів, але до кінця 1968 року лінія Алі Сабрі взяла гору й Закарія Мохі ед-Дін пішов з політики.
Після того Сабрі почав частіше їздити до СРСР. У червні 1969 року він відвідав Москву за партійною лінією як член Вищого виконавчого комітету АСС, у квітні 1970 року очолив єгипетську делегацію на урочистостях з нагоди 100-річчя Леніна, а за кілька місяців очолив партійно-урядову делегацію ОАР, що відвідала Радянський Союз 20 — 26 грудня 1970 року
Битва за владу
Раптова смерть президента Ґамаля Абдель Насера 28 вересня 1970 року спричинила невизначеність у політичному житті Єгипту, що втратив харизматичного керівника. Формально на пост президента міг претендувати віцепрезидент Анвар Садат, який не мав серйозної політичної ваги, а реальні важелі влади перебували у руках керівників, які групувались навколо Алі Сабрі. На похоронах Насера 1 жовтня Анвар Садат пережив серцевий напад, що зміцнило думку про те, що він фігура тимчасова. Багато хто з серйозних спостерігачів визначали термін правління Садата у кілька місяців. Але й сам Алі Сабрі пережив серцевий напад на тих же похоронах і він, на відміну від Садата, не мав юридичних прав на президентський пост. Окрім того Сабрі та його прибічники не мали особливої популярності в народі, хоча Сабрі й компенсував це «величезною працездатністю, значним політичним чуттям».
3 жовтня 1970 року Арабський соціалістичний союз рекомендував Садата на пост президента. 31 жовтня Садат призначив маршала Сабрі віцепрезидентом Єгипту. Утім, деякі дослідники вбачали у такому кроці Садата тонкий розрахунок — призначення повинно було зв'язати Сабрі руки й не дати очолити опозицію.
Тим часом Сабрі вважався фактичним лідером режиму, він продовжував мати особливий вплив в АСС, його прибічники займали ключові державні пости. На його боці виступали віцепрем'єр і міністр внутрішніх справ Шаараві Гомаа, генеральний секретар АСС Абу Мохсен ан-Нур і голова Національних зборів Лабіб Шукейр. До числа прибічників Сабрі входили також міністр оборони Мухаммед Фавзі, державний міністр Самі Шараф, який контролював спецслужби, керівник директорату Загальної розвідки Ахмед Камель, міністр інформації Мухаммед Фаїк, міністр будівництва Мухаммед Саад ед-Дін Заєд. Однак президент Садат ініціював таємні розслідування проти кожного з представників «промосковської» чи «лівонасеристської» групи Сабрі та встановив особистий контакт з командувачем Республіканської гвардії, який завідував охороною Президента.
До кінця весни 1971 року конфлікт між Садатом і Сабрі став відкритим. Гострим стало питання про об'єднання Єгипту з Сирією та Лівією у Федерацію Арабських Республік, ініційоване Садатом без згоди Алі Сабрі. 21 квітня 1971 року на засіданні Вищого виконавчого комітету АСС, а потім і у ЦК АСС група Сабрі різко розкритикувала політику Садата.
29 квітня у Москві Політбюро ЦК КПРС терміново заслухало доповіді про стан справ у Єгипті. Посол СРСР у Єгипті Виноградов та головний військовий радник Окунєв висловились на користь відносин з Садатом, хоч і зазначили деяку пересторогу щодо нього, а резидент КДБ в Каїрі розкритикував Садата, стверджуючи, що той обманює керівництво СРСР та готує розрив відносин. Після запеклої дискусії керівництво СРСР не дійшло жодного висновку та не вжило жодних дій щодо Єгипту.
Травнева поразка
1 травня 1971 року в Хелуані Садат виголосив традиційну першотравневу промову, в якій заявив про певні «центри сил», що загрожують режиму. Увечері того ж дня він оголосив про відставку Алі Сабрі. За сприяння консервативного начальника генерального штабу Мухаммеда Садека Садат провів таємні перемовини з офіцерами армії, а також президентської гвардії та спецслужб. 2 травня Садат усунув Сабрі з посту віцепрезидента. 3 травня Сабрі надіслав генеральному секретарю Арабського соціалістичного союзу Абу ан-Нуру прохання про відставку зі своїх партійних посад.
Як стверджував у своїх мемуарах Садат, 11 травня молодий поліцейський приніс президенту магнітофонну плівку з записом, що свідчив про те, що Сабрі готує його повалення.
13 травня 1971 року радіо Каїра несподівано для президента Садата повідомило, що Шаараві Гомаа подав у відставку з посту віцепрем'єра та міністра внутрішніх справ. Потім було повідомлення про відставку державного міністра Самі Шарафа, Мухаммеда Фаєка, Саада Заїда, Хільмі Сайда, генерального секретаря АСС Абу Мохсена ан-Нура, голови Національних зборів Лабіба Шукейра, члена ВВК АСС Дія ад-Діна Дауда та військового міністра Мухаммеда Фавзі. Разом подали у відставку 5 міністрів і три члени Вищого виконавчого комітету АСС. Сподіваючись таким чином поставити Садата у глухий кут, вони роз'їхались по своїх резиденціях відпочивати від травневої спеки. Утім 14 травня за наказом Садата Республіканська гвардія, не маючи жодного спротиву, заарештувала Алі Сабрі та його прибічників. Сабрі був усунутий від усіх займаних посад та позбавлений звання маршала. Переворот 13-15 травня за якийсь час отримав у Єгипті офіційну назву «Травневої виправної революції».
10 грудня 1971 року трибунал засудив Алі Сабрі до страти, яку Садат одразу ж замінив на довічні каторжні роботи. За якийсь час термін було скорочено до 25 років в'язниці.
1981 року Алі Сабрі був амністований Анваром Садатом незадовго до убивства останнього на параді 6 жовтня.
Примітки
- Беляєв І. П., Примаков Є. М. Єгипет: часи президента Насера / М. 1981 — стор. 35
- Африка (енциклопедичний довідник) т.2 / М. 1987 — стор. 327
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 169
- Агарышев А. А. Гамаль Абдель Насер / М. 1975 — стор. 70
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 195
- Агарышев А. А. Гамаль Абдель Насер / М. 1975 — стор. 84
- Известия. Али Сабри та 29 вересня 1962 року.
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 251
- Агарышев А. А. Гамаль Абдель Насер / М. 1975 — стор. 104
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 289
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 311
- Константин Капитонов. Заговор против президента (рос.). Agentura.ru. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 8 січня 2016.
- {{{Заголовок}}}. — Щорічник Великої радянської енциклопедії. — М. : Советская энциклопедия, 1964. — С. 255.
- Щорічник ВРЕ, 1965 / М. 1965 — стор. 74
- Агарышев А. А. Гамаль Абдель Насер / М. 1975 — стор. 151
- Объединённая Арабская Республика / М. 1968 — стор. 259
- Беляєв І. П., Примаков Є. М. «Єгипет: часи президента Насера» / М. 1981 — стор. 308
- Щорічник ВРЕ. 1970 / М. 1970 — стор. 333
- Щорічник ВРЕ. 1971 / М. 1971 — стор. 339
- Щорічник ВРЕ. 1971 / М. 1971 — стор. 82
- Примаков Є. М. Історія однієї змови / М. 1985 — стор. 13
- Л. Г. Князев. Египет после Насера. 1970—1981 / М. 1986
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- Новітня історія арабських країн Африки. 1917—1987 / М. 1990 — стор. 46
- Розвідка: особи та особистості /М. Видавництво «Гея», 1998 — стор. 113—116
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 8 січня 2016.
- Примаков Є. М. Історія однієї змови / М. 1985 — стор. 14
- Вирок єгипетського трибуналу // Правда, 11 грудня 1971 року
Література
- Єлістратова Т. Сабрі, Алі // Африка. Енциклопедичний довідник.. — М. : Советская энциклопедия., 1987. — Т. 2. — С. 327.
- Єлістратова Т. // Африка. Енциклопедія.. — М. : Энциклопедия., 2010. — Т. 2. — С. 600.
- Алі Сабрі (біографічна довідка) // Щорічник ВРЕ. 1965 / М. 1966 — стор. 602
- Алі Сабрі // Известия. — М., 29 вересня 1962.
- Агарышев А. А. Гамаль Абдель Насер / М. 1975
- Беляєв І. П., Примаков Є. М. Єгипет: часи президента Насера. / М. 1981
- Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984
- П. М. Ігнатьєв. Сабрі Алі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Примаков Є. М. Історія однієї змови / М. 1985 — стор. 13
- Новітня історія арабських країн Африки. 1917—1987 / М. 1990 — стор. 46
- Л. Г. Князєв. Єгипет після Насера. 1970—1981 / М. 1986
- Розвідка: особи та особистості /М. Видавництво «Гея», 1998
- Vatikiotis B.J. The Egiptian army in politics. Westport, 1975
- Hinnebusch, Raymond A., Jr. Egyptian Politics under Sadat: The Post-Populist Development of an Authoritarian-Modernizing State. Cambridge, U.K., and New York: Cambridge University Press, 1985
- Waterbury, John. The Egypt of Nasser and Sadat: The PoliticalEconomy of Two Regimes. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1983
- Wucher King, Joan. Historical Dictionary of Egypt. Metuchen, NJ: Scarecrow Press, 1984
Посилання
- Arrival Of Egyptian Chief Minister Sabri… 1956. British Pathé. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 8 січня 2016.
- Кіножурнал Новини дня / хроніка наших днів 1964 № 38 Візит прем'єр-міністра Єгипту (ОАР) Алі Сабрі. Урочиста зустріч на аеродромі у м. Москві [ 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Кінохроніка: візит Алі Сабрі А. І. Мікояну 1964 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кіножурнал Новини дня / хроніка наших днів 1970 № 52 Перемовини керівників радянського уряду з урядовою делегацією ОАР (Єгипет) на чолі з Алі Сабрі. Присутні: Л. І. Брежнєв, О. М. Косыгин, М. В. Підгорний [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Запис бесіди тимчасового повіреного у справах СРСР в Єгипті П. І. Герасимова з директором кабінету президента Єгипту Алі Сабрі 12.06.1957 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ali Sabri arab علي صبري 31 serpnya 1920 3 serpnya 1991 yegipetskij vijskovik derzhavnij i politichnij diyach golova Vikonavchoyi radi uryadu Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki u 1962 1964 rokah prem yer ministr Yegiptu u 1964 1965 rokah viceprezident u 1965 1968 rokah generalnij sekretar Arabskogo socialistichnogo soyuzu u 1965 1969 rokah Marshal aviaciyi Pribichnik socialistichnoyi oriyentaciyi ta zmicnennya zv yazkiv z SRSR odin z pretendentiv na vishu vladu v Yegipti pislya smerti prezidenta Gamalya Abdel Nasera Buv usunutij vid zajmanih posad pid chas travnevoyi vipravnoyi revolyuciyi 1971 roku ta zasudzhenij do pozbavlennya voli Ali Sabri arab على صبرى Ali Sabri Prapor 60 j Prem yer ministr Yegiptu 29 veresnya 1962 3 zhovtnya 1965 roku Prezident Gamal Abdel Naser Poperednik Gamal Abdel Naser Nastupnik Zakariya Mohi ed Din Narodzhennya 31 serpnya 1920 1920 08 31 Kayir YegipetSmert 3 serpnya 1991 1991 08 03 70 rokiv Kayir YegipetPrichina smerti infarkt miokardaNacionalnist ArabKrayina YegipetReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaOsvita Kayirska Vijskovo povitryana akademiyaPartiya Arabskij socialistichnij soyuzBatko Abbas Balig SabriMati Devlet Shamsi Vijskova sluzhba Prinalezhnist Zbrojni sili Yegiptu Zvannya Marshal aviaciyi 1970 Komanduvav Nachalnik rozvidki VPS Yegiptu 1952 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Narodivsya 31 serpnya 1920 roku v Kayiri u turecko cherkeskij rodini krupnogo derzhavnogo chinovnika Abbasa Baliga Sabri Za materinskoyu liniyeyu vin buv onukom Amina Shamsi pashi najblizhchogo soratnika Ahmeda Orabi ta pleminnikom pashi Ali Shamsi odnogo z zasnovnikiv partiyi Vafd Vin viris i zdobuv osvitu u peredmisti Kayira Maadi 1940 roku zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Sluzhiv u yegipetskij armiyi vijskovim lotchikom brav uchast u Palestinskij vijni Z 1948 roku u zvanni pidpolkovnika ocholyuvav sluzhbu rozvidki VPS Yegiptu Spivchuvav organizaciyi Vilni oficeri odnak ne vstupav do neyi Vin zabezpechuvav zv yazok mizh Naserom osobisto j vijskovim atashe posolstva SShA v Kayiri Z 1949 roku Sabri odnochasno vikladav u Vijskovo povitryanij akademiyi ta zajmav posti u shtabi VPS Odnak vin uzyav pevnu uchast u Lipnevij revolyuciyi 1952 roku 23 lipnya 1952 jogo viklikali do rezidenciyi Golovnogo komanduvannya Utim dorogoyu do rezidenciyi jogo zatrimali v rajoni Geliopolisa peredmistya Kayira Misr al Dzhidida revolyucijni oficeri artileriyi ta propustili tilki pislya togo yak ti zv yazalis z Golovnim komanduvannyam Pislya pributtya Sabri do rezidenciyi Naser doruchiv jomu spovistiti pro zminu vladi posolstvo SShA v Kayiri oskilki toj pidtrimuvav druzhni stosunki z amerikanskim vijskovo povitryanim atashe Sabri negajno zv yazavsya z amerikanskim posolstvom telefonom Vin vikonav svoyu misiyu odnak u SShA pro vse vzhe dovidalis iz rankovih gazet Pislya revolyuciyi Sabri prodovzhiv pidtrimuvati zv yazok mizh revolyucijnim kerivnictvom i SShA pri comu vin stav sekretarem grupi Vilnih oficeriv Vijskovo povitryanih sil Odnak vin ne uvijshov ani do pershogo ani do drugogo z 15 serpnya skladu Radi revolyucijnogo komanduvannya RRK Koli SShA povidomili jogo sho ne shvalyat priznachennya golovi Derzhavnoyi radi Abd ar Razeka as Sanhuri na post prem yer ministra Sabri povidomiv pro ce 7 veresnya na zasidanni RRK kudi buv zaproshenij yak lider Vilnih oficeriv u VPS Na pidstavi jogo informaciyi Gamal Salem vidkinuv kandidaturu Sanhuri U listopadi 1952 roku Sabri razom z polkovnikom Hasanom al Faklavi buv vidryadzhenij do SShA na choli prijmalnoyi komisiyi dlya zabezpechennya postachannya zbroyi dlya armiyi Yegiptu na sumu 100 miljoniv dolariv Pervinno vin povidomiv sho peremovini trivayut uspishno j navit zazhadav terminovo rekonstruyuvati aerodromi Yegiptu dlya prijmannya reaktivnih vinishuvachiv Odnak provivshi kilka misyaciv u Vashingtoni ta provodyachi peremovini u Pentagoni Sabri ne dosyagnuv potribnogo rezultatu oskilki SShA pov yazali postachannya zbroyi z priyednannyam Yegiptu do vijskovih blokiv 1953 roku vin otrimav post nachalnika politichnoyi kancelyariyi pershogo prezidenta Yegiptu Muhammeda Nagiba Kar yernij zlit Poshtovhom do rizkogo kar yernogo zlotu pidpolkovnika Ali Sabri stav konflikt u seredovishi Vilnih oficeriv Pid chas politichnoyi krizi 26 lyutogo 1954 roku Ali Sabri razom z pidpolkovnikom VPS Vagihom Abazoyu pidijnyav u povitrya aviaciyu na pidtrimku Gamalya Abdel Nasera Ce zmicnilo doviru do nogo faktichnogo pravitelya Yegiptu yakij priznachiv Sabri na vazhlivij post direktora kabinetu v administraciyi prezidenta Same Sabri u lyutomu 1955 roku dopoviv Naseru telefonom pro izrayilsku ataku na sektor Gazi U kvitni 1955 roku Sabri stav odnim z p yati chleniv yegipetskoyi delegaciyi na Konferenciyi afro azijskih krayin u Bandunzi 18 24 kvitnya 1955 roku Pid chas tiyeyi poyizdki 9 kvitnya 2 travnya vin razom iz Naserom vidvidav Pakistan Indiyu Indoneziyu j Afganistan U 1956 1957 rokah Ali Sabri buv politichnim radnikom prezidenta Nasera U serpni 1956 ostannij vidryadiv jogo do Londona dlya pidgotovki konferenciyi 24 derzhav koristuvachiv Sueckogo kanalu ta dlya roz yasnennya poziciyi Yegiptu U 1956 1957 rokah vin takozh keruvav Sluzhboyu zagalnoyi rozvidki Muhabarat buduchi za posadoyu zastupnikom ministra vnutrishnih sprav Otrimavshi 1957 roku priznachennya na post derzhavnogo ministra Sabri zberig kontrol nad zagalnoyu rozvidkoyu nachalnikom yakoyi stav polkovnik 1957 roku buv obranij deputatom Nacionalnih zboriv a nastupnogo roku stav chlenom Vishogo vikonavchogo komitetu uryadovoyi partiyi Nacionalnij soyuz U travni 1958 roku Sabri suprovodzhuvav Nasera u jogo poyizdci do Radyanskogo Soyuzu 1959 vin zalishiv post direktora kabinetu prezidenta Yegiptu j u 1960 1962 rokah zajmav post ministra u spravah prezidentstva Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki brav uchast u Konferenciyi Ruhu nepriyednannya u Belgradi 1961 roku Na choli uryadu 29 veresnya 1962 roku za rik pislya rozpadu Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki prezident Naser priznachiv Ali Sabri golovoyu Vikonavchoyi radi glavoyu uryadu Yegiptu Odnochasno Naser doruchiv jomu ocholiti robotu zi stvorennya uryadovoyi partiyi Arabskogo socialistichnogo soyuzu ASS ta vviv jogo do skladu Vishoyi vikonavchoyi radi novostvorenoyi partiyi Na postu glavi uryadu Sabri brav aktivnu uchast u mizhnarodnih spravah U sichni 1963 roku vin razom iz s prem yer ministrom Cejlonu Sirimavo Bandaranayike ta ministrom zakordonnih sprav Gani brav uchast u peremovinah v Deli z uregulyuvannya konfliktu mizh Indiyeyu ta Kitayem 26 bereznya 1964 roku pislya uhvalennya novoyi timchasovoyi konstituciyi Yegiptu Ali Sabri dekretom prezidenta Nasera buv priznachenij prem yer ministrom Vin vidvidav SRSR u kvitni 1963 roku ta 15 23 veresnya togo zh roku keruvav pidgotovkoyu Drugogo p yatirichnogo planu 1965 1970 u travni 1964 brav uchast u peremovinah Nasera ta Hrushova v Kayiri Ernesto Che Gevara Ali Sabri ta Gamal Abdel Naser 1966 roku v Kayiri pid chas korotkochasnoyi zupinki Che Gevari dorogoyu do Alzhiru 29 veresnya 1965 roku Ali Sabri zrobiv podannya pro vidstavku svogo uryadu Yegipetska presa pisala sho krayina vhodit do novogo etapu novogo revolyucijnogo pidjomu j taka vidstavka poklikana spriyati shirokim politichnim zminam Na Sabri bulo pokladeno zavdannya z formuvannya kerivnih struktur uryadovoyi partiyi yaku vin mav ocholiti Viceprezident 1 zhovtnya 1965 Naser priznachiv Sabri na post viceprezidenta togo zh misyacya vin ocholiv znovu stvorenij Generalnij sekretariat ASS Do 1968 roku Sabri buv generalnim sekretarem i chlenom Vishogo vikonavchogo komitetu ASS Vin keruvav stvorennyam u skladi partiyi tayemnoyi politichnoyi organizaciyi Avangard socialistiv formuvannya yakoyi bulo zaversheno u kvitni 1966 roku U travni 1966 Sabri skoristavsya ubivstvom u Kamshishi aktivista ASS Salaha Hussejna 30 kvitnya dlya zmicnennya pozicij Arabskogo socialistichnogo soyuzu Vin zvinuvativ miscevu vladu u prihovuvanni togo zlochinu j domigsya peredachi slidstva pid kontrol partiyi Pislya togo pochalas pidtrimana Naserom kampaniya z vikrittya ciloyi nizki takih ubivstv a takozh faktiv sabotazhu ta prihovuvannya zemli sho pidlyagala ekspropriaciyi ASS usyudi organizovuvav robitnichi ta selyanski demonstraciyi v krayini rozgornulas aktivna propagandistska kampaniya Sabri pragnuv pidporyadkuvati kontrolyu ASS byurokratichnij aparat gromadski ruhi profspilki ta sindikati 19 chervnya 1967 roku vin uvijshov do skladu novogo kabinetu Nasera ob yednavshi posti viceprezidenta zastupnika prem yer ministra j ministra u spravah miscevoyi administraciyi 1968 roku na postu ministra jogo zaminiv Hamdi Ashur 20 bereznya 1968 roku zalishiv post viceprezidenta j u podalshomu obijmav nizku ministerskih posad Protistoyannya z Zakariyeyu Mohi ed Dinom Ali Sabri buv pribichnikom planovoyi ekonomiki ta soyuzu z SRSR vislovlyuvavsya proti burzhuaznogo pererodzhennya yegipetskoyi derzhavnoyi eliti Z inshogo boku viceprezident Zakariya Mohi ed Din vistupav proti vtruchannya uryadovoyi partiyi do pitan ekonomiki Vin zaklikav do vidokremlennya ekonomiki vid politiki Mohi ed Dina aktivno pidtrimuvali ministr planuvannya Abdel Monejm Kajsuni v ministerstvi yakogo zoseredilis prozahidni ekonomisti a takozh ministr ekonomiki ta zovnishnoyi torgivli Hasan Abbas Zaki Sabri vistupiv z kritikoyu Mohi ed Dina ta jogo pribichnikiv yakih prozvali neokapitalistami Protistoyannya Sabri ta Mohi ed Dina posililos pislya porazki Yegiptu u Shestidennij vijni koli tak zvani neokapitalisti nazvali golovnoyu prichinoyu porazki socialistichnu tendenciyu Sprobi Nasera zbliziti dva ugrupuvannya buli bezrezultatnimi a sam prezident ne pristav na propoziciyi grupi Mohi ed Dina virishiti ekonomichni problemi vidnovlennyam rinkovih vidnosin ta pereoriyentaciyeyu na SShA I Sabri i Mohi ed Din v odin den buli vidpravleni u vidstavku z postiv viceprezidentiv ale do kincya 1968 roku liniya Ali Sabri vzyala goru j Zakariya Mohi ed Din pishov z politiki Pislya togo Sabri pochav chastishe yizditi do SRSR U chervni 1969 roku vin vidvidav Moskvu za partijnoyu liniyeyu yak chlen Vishogo vikonavchogo komitetu ASS u kvitni 1970 roku ocholiv yegipetsku delegaciyu na urochistostyah z nagodi 100 richchya Lenina a za kilka misyaciv ocholiv partijno uryadovu delegaciyu OAR sho vidvidala Radyanskij Soyuz 20 26 grudnya 1970 roku Bitva za vladu Raptova smert prezidenta Gamalya Abdel Nasera 28 veresnya 1970 roku sprichinila neviznachenist u politichnomu zhitti Yegiptu sho vtrativ harizmatichnogo kerivnika Formalno na post prezidenta mig pretenduvati viceprezident Anvar Sadat yakij ne mav serjoznoyi politichnoyi vagi a realni vazheli vladi perebuvali u rukah kerivnikiv yaki grupuvalis navkolo Ali Sabri Na pohoronah Nasera 1 zhovtnya Anvar Sadat perezhiv sercevij napad sho zmicnilo dumku pro te sho vin figura timchasova Bagato hto z serjoznih sposterigachiv viznachali termin pravlinnya Sadata u kilka misyaciv Ale j sam Ali Sabri perezhiv sercevij napad na tih zhe pohoronah i vin na vidminu vid Sadata ne mav yuridichnih prav na prezidentskij post Okrim togo Sabri ta jogo pribichniki ne mali osoblivoyi populyarnosti v narodi hocha Sabri j kompensuvav ce velicheznoyu pracezdatnistyu znachnim politichnim chuttyam 3 zhovtnya 1970 roku Arabskij socialistichnij soyuz rekomenduvav Sadata na post prezidenta 31 zhovtnya Sadat priznachiv marshala Sabri viceprezidentom Yegiptu Utim deyaki doslidniki vbachali u takomu kroci Sadata tonkij rozrahunok priznachennya povinno bulo zv yazati Sabri ruki j ne dati ocholiti opoziciyu Tim chasom Sabri vvazhavsya faktichnim liderom rezhimu vin prodovzhuvav mati osoblivij vpliv v ASS jogo pribichniki zajmali klyuchovi derzhavni posti Na jogo boci vistupali viceprem yer i ministr vnutrishnih sprav Shaaravi Gomaa generalnij sekretar ASS Abu Mohsen an Nur i golova Nacionalnih zboriv Labib Shukejr Do chisla pribichnikiv Sabri vhodili takozh ministr oboroni Muhammed Favzi derzhavnij ministr Sami Sharaf yakij kontrolyuvav specsluzhbi kerivnik direktoratu Zagalnoyi rozvidki Ahmed Kamel ministr informaciyi Muhammed Fayik ministr budivnictva Muhammed Saad ed Din Zayed Odnak prezident Sadat iniciyuvav tayemni rozsliduvannya proti kozhnogo z predstavnikiv promoskovskoyi chi livonaseristskoyi grupi Sabri ta vstanoviv osobistij kontakt z komanduvachem Respublikanskoyi gvardiyi yakij zaviduvav ohoronoyu Prezidenta Do kincya vesni 1971 roku konflikt mizh Sadatom i Sabri stav vidkritim Gostrim stalo pitannya pro ob yednannya Yegiptu z Siriyeyu ta Liviyeyu u Federaciyu Arabskih Respublik inicijovane Sadatom bez zgodi Ali Sabri 21 kvitnya 1971 roku na zasidanni Vishogo vikonavchogo komitetu ASS a potim i u CK ASS grupa Sabri rizko rozkritikuvala politiku Sadata 29 kvitnya u Moskvi Politbyuro CK KPRS terminovo zasluhalo dopovidi pro stan sprav u Yegipti Posol SRSR u Yegipti Vinogradov ta golovnij vijskovij radnik Okunyev vislovilis na korist vidnosin z Sadatom hoch i zaznachili deyaku perestorogu shodo nogo a rezident KDB v Kayiri rozkritikuvav Sadata stverdzhuyuchi sho toj obmanyuye kerivnictvo SRSR ta gotuye rozriv vidnosin Pislya zapekloyi diskusiyi kerivnictvo SRSR ne dijshlo zhodnogo visnovku ta ne vzhilo zhodnih dij shodo Yegiptu Travneva porazka Dokladnishe Travneva vipravna revolyuciya 1 travnya 1971 roku v Heluani Sadat vigolosiv tradicijnu pershotravnevu promovu v yakij zayaviv pro pevni centri sil sho zagrozhuyut rezhimu Uvecheri togo zh dnya vin ogolosiv pro vidstavku Ali Sabri Za spriyannya konservativnogo nachalnika generalnogo shtabu Muhammeda Sadeka Sadat proviv tayemni peremovini z oficerami armiyi a takozh prezidentskoyi gvardiyi ta specsluzhb 2 travnya Sadat usunuv Sabri z postu viceprezidenta 3 travnya Sabri nadislav generalnomu sekretaryu Arabskogo socialistichnogo soyuzu Abu an Nuru prohannya pro vidstavku zi svoyih partijnih posad Yak stverdzhuvav u svoyih memuarah Sadat 11 travnya molodij policejskij prinis prezidentu magnitofonnu plivku z zapisom sho svidchiv pro te sho Sabri gotuye jogo povalennya 13 travnya 1971 roku radio Kayira nespodivano dlya prezidenta Sadata povidomilo sho Shaaravi Gomaa podav u vidstavku z postu viceprem yera ta ministra vnutrishnih sprav Potim bulo povidomlennya pro vidstavku derzhavnogo ministra Sami Sharafa Muhammeda Fayeka Saada Zayida Hilmi Sajda generalnogo sekretarya ASS Abu Mohsena an Nura golovi Nacionalnih zboriv Labiba Shukejra chlena VVK ASS Diya ad Dina Dauda ta vijskovogo ministra Muhammeda Favzi Razom podali u vidstavku 5 ministriv i tri chleni Vishogo vikonavchogo komitetu ASS Spodivayuchis takim chinom postaviti Sadata u gluhij kut voni roz yihalis po svoyih rezidenciyah vidpochivati vid travnevoyi speki Utim 14 travnya za nakazom Sadata Respublikanska gvardiya ne mayuchi zhodnogo sprotivu zaareshtuvala Ali Sabri ta jogo pribichnikiv Sabri buv usunutij vid usih zajmanih posad ta pozbavlenij zvannya marshala Perevorot 13 15 travnya za yakijs chas otrimav u Yegipti oficijnu nazvu Travnevoyi vipravnoyi revolyuciyi 10 grudnya 1971 roku tribunal zasudiv Ali Sabri do strati yaku Sadat odrazu zh zaminiv na dovichni katorzhni roboti Za yakijs chas termin bulo skorocheno do 25 rokiv v yaznici 1981 roku Ali Sabri buv amnistovanij Anvarom Sadatom nezadovgo do ubivstva ostannogo na paradi 6 zhovtnya Ali Sabri pomer 3 serpnya 1991 roku v Kayiri vid infarktu PrimitkiBelyayev I P Primakov Ye M Yegipet chasi prezidenta Nasera M 1981 stor 35 Afrika enciklopedichnij dovidnik t 2 M 1987 stor 327 Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 stor 169 Agaryshev A A Gamal Abdel Naser M 1975 stor 70 Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 stor 195 Agaryshev A A Gamal Abdel Naser M 1975 stor 84 Izvestiya Ali Sabri ta 29 veresnya 1962 roku Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 stor 251 Agaryshev A A Gamal Abdel Naser M 1975 stor 104 Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 stor 289 Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 stor 311 Konstantin Kapitonov Zagovor protiv prezidenta ros Agentura ru Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Procitovano 8 sichnya 2016 Zagolovok Shorichnik Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi M Sovetskaya enciklopediya 1964 S 255 Shorichnik VRE 1965 M 1965 stor 74 Agaryshev A A Gamal Abdel Naser M 1975 stor 151 Obedinyonnaya Arabskaya Respublika M 1968 stor 259 Belyayev I P Primakov Ye M Yegipet chasi prezidenta Nasera M 1981 stor 308 Shorichnik VRE 1970 M 1970 stor 333 Shorichnik VRE 1971 M 1971 stor 339 Shorichnik VRE 1971 M 1971 stor 82 Primakov Ye M Istoriya odniyeyi zmovi M 1985 stor 13 L G Knyazev Egipet posle Nasera 1970 1981 M 1986 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Novitnya istoriya arabskih krayin Afriki 1917 1987 M 1990 stor 46 Rozvidka osobi ta osobistosti M Vidavnictvo Geya 1998 stor 113 116 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 8 sichnya 2016 Primakov Ye M Istoriya odniyeyi zmovi M 1985 stor 14 Virok yegipetskogo tribunalu Pravda 11 grudnya 1971 rokuLiteraturaYelistratova T Sabri Ali Afrika Enciklopedichnij dovidnik M Sovetskaya enciklopediya 1987 T 2 S 327 Yelistratova T Afrika Enciklopediya M Enciklopediya 2010 T 2 S 600 Ali Sabri biografichna dovidka Shorichnik VRE 1965 M 1966 stor 602 Ali Sabri Izvestiya M 29 veresnya 1962 Agaryshev A A Gamal Abdel Naser M 1975 Belyayev I P Primakov Ye M Yegipet chasi prezidenta Nasera M 1981 Revolyuciya 23 lipnya 1952 roku v Yegipti M 1984 P M Ignatyev Sabri Ali Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Primakov Ye M Istoriya odniyeyi zmovi M 1985 stor 13 Novitnya istoriya arabskih krayin Afriki 1917 1987 M 1990 stor 46 L G Knyazyev Yegipet pislya Nasera 1970 1981 M 1986 Rozvidka osobi ta osobistosti M Vidavnictvo Geya 1998 Vatikiotis B J The Egiptian army in politics Westport 1975 Hinnebusch Raymond A Jr Egyptian Politics under Sadat The Post Populist Development of an Authoritarian Modernizing State Cambridge U K and New York Cambridge University Press 1985 Waterbury John The Egypt of Nasser and Sadat The PoliticalEconomy of Two Regimes Princeton NJ Princeton University Press 1983 Wucher King Joan Historical Dictionary of Egypt Metuchen NJ Scarecrow Press 1984PosilannyaArrival Of Egyptian Chief Minister Sabri 1956 British Pathe Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 8 sichnya 2016 Kinozhurnal Novini dnya hronika nashih dniv 1964 38 Vizit prem yer ministra Yegiptu OAR Ali Sabri Urochista zustrich na aerodromi u m Moskvi 14 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Kinohronika vizit Ali Sabri A I Mikoyanu 1964 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kinozhurnal Novini dnya hronika nashih dniv 1970 52 Peremovini kerivnikiv radyanskogo uryadu z uryadovoyu delegaciyeyu OAR Yegipet na choli z Ali Sabri Prisutni L I Brezhnyev O M Kosygin M V Pidgornij 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Zapis besidi timchasovogo povirenogo u spravah SRSR v Yegipti P I Gerasimova z direktorom kabinetu prezidenta Yegiptu Ali Sabri 12 06 1957 4 bereznya 2016 u Wayback Machine