Липнева революція — військовий заколот, що відбувся в Єгипті 23 липня 1952 року, в результаті якого було усунено монархію й проголошено республіку. Заколот було здійснено членами руху «Вільних офіцерів» на чолі з Гамалем Абделем Насером.
Серед причин, що призвели до революції:
- крайнє зубожіння населення;
- відверта пробританська орієнтація єгипетського королівського уряду;
- висока корумпованість армії, поліції та інших силових відомств;
- поразка у війні проти Ізраїлю в 1948—1949 роках.
Заколоту передувала серія масових антибританських маніфестацій у Каїрі в січні та лютому 1952 року, що скінчилася різаниною єгипетських поліцейських та мирних громадян. Після цих подій армія остаточно перейшла під контроль опозиції. Тричі король призначав нових прем'єр-міністрів у надії повернути країну під свій контроль, але його намагання виходили намарне. Спершу планувалось здійснити заколот 5 серпня, однак склад групи заколотників було викрито лояльною до уряду Службою безпеки. Побоюючись арешту, Насер вирішив зсунути короля 23 липня.
Проти ночі 23 липня до Каїра увійшли війська, що заблокували всі адміністративні установи. О 7:30 ранку по радіо було оголошено комюніке Мохаммеда Нагіба, у якому сповіщалось про те, що «продажний» уряд скинуто. Комюніке зачитував особисто Анвар Садат. Король Фарук ще сподівався на військову допомогу США, однак незабаром (26 липня) його схопили та вислали з країни.
У результаті Липневої революції в Єгипті було проголошено республіку. Свою роботу розпочала Рада революційного керівництва, Головою якої, а також Президентом Єгипту, став Мохаммед Нагіб, а вже наприкінці 1954 року — сам Насер.
Спочатку новий уряд зберігав обмежені взаємини з країнами Заходу, однак націоналізація Єгиптом Суецького каналу призвела до військового конфлікту з Францією та Великою Британією, а також Ізраїлем (Суецька криза). Це викликало різку критику як з боку Москви, так і з Вашингтону. Проте, позиція США пояснювалась здебільшого нетерпимістю до самовільних дій спільників з НАТО у питаннях зовнішньої політики, тоді як радянське керівництво вбачало у Єгипті потужного союзника й намагалось всіма способами підтримати Насера. Микита Хрущов навіть пригрозив завдаванням ядерних ударів по Парижу й Лондону. Врешті-решт уряд Насера остаточно заручився підтримкою, причому не лише політичною, з боку СРСР.
Вшанування пам'яті
Річниця революції відзначається в , щорічне державне свято в Єгипті, 23 липня.
Див. також
Ця стаття не містить . (лютий 2018) |
Це незавершена стаття про Єгипет. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lipneva revolyuciya vijskovij zakolot sho vidbuvsya v Yegipti 23 lipnya 1952 roku v rezultati yakogo bulo usuneno monarhiyu j progolosheno respubliku Zakolot bulo zdijsneno chlenami ruhu Vilnih oficeriv na choli z Gamalem Abdelem Naserom Kerivnik Lipnevoyi revolyuciyi Gamal Abdel Naser razom iz Mikitoyu Hrushovim Sered prichin sho prizveli do revolyuciyi krajnye zubozhinnya naselennya vidverta probritanska oriyentaciya yegipetskogo korolivskogo uryadu visoka korumpovanist armiyi policiyi ta inshih silovih vidomstv porazka u vijni proti Izrayilyu v 1948 1949 rokah Zakolotu pereduvala seriya masovih antibritanskih manifestacij u Kayiri v sichni ta lyutomu 1952 roku sho skinchilasya rizaninoyu yegipetskih policejskih ta mirnih gromadyan Pislya cih podij armiya ostatochno perejshla pid kontrol opoziciyi Trichi korol priznachav novih prem yer ministriv u nadiyi povernuti krayinu pid svij kontrol ale jogo namagannya vihodili namarne Spershu planuvalos zdijsniti zakolot 5 serpnya odnak sklad grupi zakolotnikiv bulo vikrito loyalnoyu do uryadu Sluzhboyu bezpeki Poboyuyuchis areshtu Naser virishiv zsunuti korolya 23 lipnya Proti nochi 23 lipnya do Kayira uvijshli vijska sho zablokuvali vsi administrativni ustanovi O 7 30 ranku po radio bulo ogolosheno komyunike Mohammeda Nagiba u yakomu spovishalos pro te sho prodazhnij uryad skinuto Komyunike zachituvav osobisto Anvar Sadat Korol Faruk she spodivavsya na vijskovu dopomogu SShA odnak nezabarom 26 lipnya jogo shopili ta vislali z krayini U rezultati Lipnevoyi revolyuciyi v Yegipti bulo progolosheno respubliku Svoyu robotu rozpochala Rada revolyucijnogo kerivnictva Golovoyu yakoyi a takozh Prezidentom Yegiptu stav Mohammed Nagib a vzhe naprikinci 1954 roku sam Naser Spochatku novij uryad zberigav obmezheni vzayemini z krayinami Zahodu odnak nacionalizaciya Yegiptom Sueckogo kanalu prizvela do vijskovogo konfliktu z Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu a takozh Izrayilem Suecka kriza Ce viklikalo rizku kritiku yak z boku Moskvi tak i z Vashingtonu Prote poziciya SShA poyasnyuvalas zdebilshogo neterpimistyu do samovilnih dij spilnikiv z NATO u pitannyah zovnishnoyi politiki todi yak radyanske kerivnictvo vbachalo u Yegipti potuzhnogo soyuznika j namagalos vsima sposobami pidtrimati Nasera Mikita Hrushov navit prigroziv zavdavannyam yadernih udariv po Parizhu j Londonu Vreshti resht uryad Nasera ostatochno zaruchivsya pidtrimkoyu prichomu ne lishe politichnoyu z boku SRSR Vshanuvannya pam yatiRichnicya revolyuciyi vidznachayetsya v shorichne derzhavne svyato v Yegipti 23 lipnya Div takozhRevolyuciya v Yegipti 2011 Vijskovij perevorot v Yegipti 2013Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2018 Ce nezavershena stattya pro Yegipet Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi