Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хільдеберт I (лат. Childebertus I, близько 496 — 13 грудня 558) — король франків, правив у 511 — 558 роках, з династії Меровінгів. Третій син короля Хлодвіга I та . Ім'я Хільдеберт перекладається з давньонімецької як «Блискучий у битві».
| Хільдеберт I лат. Childebertus | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Хлодвіг | |
| Спадкоємець: | Хлотар I | |
| Народження: | близько 496 Реймс | |
| Смерть: | 13 грудня 558 Париж | |
| Поховання: | Абатство Сен-Дені | |
| Рід: | Меровінги | |
| Батько: | Хлодвіг | |
| Мати: | Клотильда Бургундська | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | Хродоберга, Хродесинда | |
| | ||
Королівство Хільдеберта
По розділу володінь батька в 511 році, отримав Паризьке королівство, а саме землі між Соною, Луарою і морем; тобто північно-західну частину Галлії, з містами Ам'єн, Париж, Руан, Лізьє, Бає, Авранш, Ренн та Ле-Ман. На півдні державі Хільдеберту належали, ймовірно, області Сент, Ангулем та Бордо. Столицею Хільдеберта був Париж.
У 522—523 роках Хільдеберт спільно зі своїми братами Хлодомиром і Хлотаром I воював з бургундами. Після того, як Хлодомир загинув у цій війні, Хільдеберт і Хлотар вбили його синів, і потім, разом з його прихильниками Теодоріхом I, розділили між собою його королівство. Хільдеберту, зокрема, дісталися області навколо Анжера і Нанта на північ від Луари, а також Шартр, Орлеан та Бурж.
Війна з вестготами
На початку 30-х років між франками та вестготами почалися військові дії. Приводом до війни послужило те, що сестра Хільдеберта , яка сповідувала ортодоксально-нікейське християнство, видана заміж за короля вестготів Амаларіха, який дотримувався, як і всі готи, аріанства, відчувала з боку чоловіка і його оточення численні образи.
Хільдеберт вирішив помститися за сестру. 531 року він почав похід у Септиманію і розбив вестготів у битві під Нарбонною. Король Амаларіх був убитий. Хільдеберт забрав сестру, але дорогою на батьківщину вона померла. Пізніше тіло її привезли в Париж і поховали поруч з її батьком Хлодвігом I. Хільдеберт серед інших скарбів захопив дорогоцінне церковне начиння. А саме: шістдесят чаш, п'ятнадцять страв, двадцять цінних окладів для Євангелій — все це з чистого золота і прикрашене самоцвітами. Він не дозволив ламати ці речі, а розподілив їх і передав церквам та базилікам святих.
Через рік у цій війні взяли участь також Теодоріх I та Хлотар I, які послали з військами своїх старших синів Теодеберта і Гунтара. Вестготів відтіснили з тих земель, які вони захопили після смерті Хлодвіга і всі території на північ від Піренеїв, крім Септиманії були ними втрачені.
Захоплення Бургундії
Після цих подій, Хільдеберт I і Хлотар I, а також, мабуть, їхній прибічник Теодеберт I, син Теодоріха I знову вторглися в Бургундію, розбили бургундів у битві під Отеном і обложили Отен. Розбитий Годомар кинувся навтьоки.
Після розділу Бургундії Хільдеберту, зокрема, дісталися Ліон, В'єнн та Женева.
Відносини з остготами
Після вбивства остготської королеви Амаласунти в 535 році, імператор Візантії Юстиніан I вирішив скористатися цим приводом для відкриття військових дій проти остготів. Бажаючи заручитися також підтримкою франкських королів, він написав:
" Захопивши нам належну територію Італії силою, готи не тільки не мали ні найменшого наміру повернути її нам, але ще додали нестерпні і величезні образи. Тому ми були змушені вирушити на них походом, і було б правильно, якби ви допомогли нам у цій війні заради спільної для нас православної віри, що відкидає аріанську оману, і нашої спільної до готів ворожнечі".
Крім того він послав їм багаті грошові подарунки, і погоджувався дати їм ще більше тоді, коли вони приступлять до виконання цієї справи. Вони з великою готовністю обіцяли йому своє сприяння.
Чудово усвідомлюючи неможливість вести бойові дії на два фронти, остготи докладали всіх зусиль, щоб шляхом всіляких поступок укласти мир з франками. Вже король намагався поступкою Провансу і всіх завоювань остготів на території Бургундії, а також даючи туди ж 2000 фунтів (більше ніж 650 кг) золота добитися переходу франків на свою сторону. Проте його скинення і вбивство перервало цей процес.
Відразу ж по вступу на престол до переговорів з франками звернувся і новий король остготів Вітігес. 536 року, він на тих же умовах поступився на користь Хільдеберта, його брата Хлотара I та їхнього племінника Теодеберта I остготськими володіннями в Галлії і передав їм золото.
Однак, франко-готський союз проти Юстиніана, на який сподівався Вітігес, не відбувся. Політика Хільдеберта, на відміну від Теодеберта I та Теодебальд а, залишалася провізантійскою. У 549 — 550 роках він також відмовився укласти договір з остготським королем Тотілою.
Новий конфлікт з вестготами
Через десять років після першої сутички, між вестготами та франками спалахнула нова війна. У 542 році Хільдеберт замість того, щоб закінчити завоювання Септиманії, вирішив завдати удару вестготам у самому центрі їхнього королівства в Іспанії. За підтримки свого брата Хлотара Хільдеберт з великими силами перетнув Піренеї, спустошив провінцію Таррагона, рушив походом на Сарагосу, взяв місто в облогу, але не досяг успіху.
Вестготський герцог Теудігізел перекрив гірські проходи в Піренеях перед франкським військом, що поверталося на батьківщину з величезним обозом награбованого, і, попри чисельну меншість своїх воїнів, раптовим ударом відкинув франків. Проте надалі, усвідомлюючи, що йому не вдасться надовго затримати таку велику армію, він вступив у переговори з Хільдебертом і Хлотаром і за значну суму грошей відкрив прохід на період в один день і одну ніч. Франки, які не встигли відступити у відведений час, були безжально знищені готами.
Замість військового та політичного успіху, Хільдеберт вивіз з Іспанії дорогу для вестготів реліквію, так звану туніку святого Вікентія, диякона сарагоської церкви, що прийняв мученицьку смерть під час переслідувань християн при римському імператорі Діоклетіані. Спочатку Хільдеберт наказав прибити її до воріт Парижа, але надалі, за порадою паризького єпископа він заснував для зберігання цієї реліквії монастир, що згодом отримав назву Сен-Жермен-де-Пре.
Конфлікти з братами
Хільдеберт вів боротьбу з братом Теодоріхом I за Овернь, але безрезультатно. Після смерті Теодоріха Хільдеберт і Хлотар I спробували позбавити спадщини його сина Теодеберта I, як раніше вони зробили з синами Хлодомира, але, оскільки більша дружина Теодоріха повністю перейшла на сторону Теодеберта, який зумів залучити їх багатими дарами з королівської скарбниці, обидва брати зазнали невдачі. Однак пізніше Хільдеберт вступив з Теодебертом I в альянс, спрямований проти Хлотара I. Вони навіть зробили проти нього похід, але через несприятливі умови та фактори змушені були його відмінити.
Під кінець життя у Хільдеберта остаточно зіпсувалися відносини з братом Хлотаром I, який, одружившись з молодою вдовою короля Теодебальда, захопив землі Австразії, нічим не поділившись з Хільдебертом. Хільдеберт підтримав повстання сина Хлотара Храмна. Поки Хлотар воював з саксами, Хільдеберт прийшов до Реймської Шампані, дійшовши до самого міста Реймса, все спустошуючи грабежами і пожежами. Почувши, що брат його убитий саксами, і, вважаючи, що все тепер у його владі, він захопив всі області, куди тільки міг дійти (555 рік).
13 грудня 558 року, після тривалої хвороби, Хільдеберт помер у Парижі. Його поховали у збудованій ним самим базиліці святого Вінценцо. Оскільки у нього не було синів, Хлотар заволодів його королівством, а його дружину Вультроготу і двох дочок відправив у вигнання.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 67–69. —
Джерела
- Григорій Турський: Історія франків, кн. III [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]— М.: Наука, 1987. — 464 с. (рос.)
- Григорій Турський: Історія франків, кн. IV [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite] — М.: Наука, 1987. — 464 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hildebert I lat Childebertus I blizko 496 13 grudnya 558 korol frankiv praviv u 511 558 rokah z dinastiyi Merovingiv Tretij sin korolya Hlodviga I ta Im ya Hildebert perekladayetsya z davnonimeckoyi yak Bliskuchij u bitvi Hildebert I lat ChildebertusHildebert I Korol frankiv Poperednik Hlodvig Spadkoyemec Hlotar I Narodzhennya blizko 496 RejmsSmert 13 grudnya 558 0558 12 13 ParizhPohovannya Abatstvo Sen DeniRid MerovingiBatko HlodvigMati Klotilda BurgundskaShlyub dDiti Hrodoberga Hrodesinda Mediafajli b u VikishovishiKorolivstvo HildebertaStatuya Hildeberta I zasnovnika abatstva Sen Zhermen de Pre Po rozdilu volodin batka v 511 roci otrimav Parizke korolivstvo a same zemli mizh Sonoyu Luaroyu i morem tobto pivnichno zahidnu chastinu Galliyi z mistami Am yen Parizh Ruan Lizye Baye Avransh Renn ta Le Man Na pivdni derzhavi Hildebertu nalezhali jmovirno oblasti Sent Angulem ta Bordo Stoliceyu Hildeberta buv Parizh U 522 523 rokah Hildebert spilno zi svoyimi bratami Hlodomirom i Hlotarom I voyuvav z burgundami Pislya togo yak Hlodomir zaginuv u cij vijni Hildebert i Hlotar vbili jogo siniv i potim razom z jogo prihilnikami Teodorihom I rozdilili mizh soboyu jogo korolivstvo Hildebertu zokrema distalisya oblasti navkolo Anzhera i Nanta na pivnich vid Luari a takozh Shartr Orlean ta Burzh Vijna z vestgotamiRozdil derzhavi Hlodviga I mizh sinami v 511 roci Volodinnya Hildeberta I vidileni zhovtim Na pochatku 30 h rokiv mizh frankami ta vestgotami pochalisya vijskovi diyi Privodom do vijni posluzhilo te sho sestra Hildeberta yaka spoviduvala ortodoksalno nikejske hristiyanstvo vidana zamizh za korolya vestgotiv Amalariha yakij dotrimuvavsya yak i vsi goti arianstva vidchuvala z boku cholovika i jogo otochennya chislenni obrazi Hildebert virishiv pomstitisya za sestru 531 roku vin pochav pohid u Septimaniyu i rozbiv vestgotiv u bitvi pid Narbonnoyu Korol Amalarih buv ubitij Hildebert zabrav sestru ale dorogoyu na batkivshinu vona pomerla Piznishe tilo yiyi privezli v Parizh i pohovali poruch z yiyi batkom Hlodvigom I Hildebert sered inshih skarbiv zahopiv dorogocinne cerkovne nachinnya A same shistdesyat chash p yatnadcyat strav dvadcyat cinnih okladiv dlya Yevangelij vse ce z chistogo zolota i prikrashene samocvitami Vin ne dozvoliv lamati ci rechi a rozpodiliv yih i peredav cerkvam ta bazilikam svyatih Cherez rik u cij vijni vzyali uchast takozh Teodorih I ta Hlotar I yaki poslali z vijskami svoyih starshih siniv Teodeberta i Guntara Vestgotiv vidtisnili z tih zemel yaki voni zahopili pislya smerti Hlodviga i vsi teritoriyi na pivnich vid Pireneyiv krim Septimaniyi buli nimi vtracheni Zahoplennya BurgundiyiPislya cih podij Hildebert I i Hlotar I a takozh mabut yihnij pribichnik Teodebert I sin Teodoriha I znovu vtorglisya v Burgundiyu rozbili burgundiv u bitvi pid Otenom i oblozhili Oten Rozbitij Godomar kinuvsya navtoki Pislya rozdilu Burgundiyi Hildebertu zokrema distalisya Lion V yenn ta Zheneva Vidnosini z ostgotamiPislya vbivstva ostgotskoyi korolevi Amalasunti v 535 roci imperator Vizantiyi Yustinian I virishiv skoristatisya cim privodom dlya vidkrittya vijskovih dij proti ostgotiv Bazhayuchi zaruchitisya takozh pidtrimkoyu frankskih koroliv vin napisav Zahopivshi nam nalezhnu teritoriyu Italiyi siloyu goti ne tilki ne mali ni najmenshogo namiru povernuti yiyi nam ale she dodali nesterpni i velichezni obrazi Tomu mi buli zmusheni virushiti na nih pohodom i bulo b pravilno yakbi vi dopomogli nam u cij vijni zaradi spilnoyi dlya nas pravoslavnoyi viri sho vidkidaye ariansku omanu i nashoyi spilnoyi do gotiv vorozhnechi Krim togo vin poslav yim bagati groshovi podarunki i pogodzhuvavsya dati yim she bilshe todi koli voni pristuplyat do vikonannya ciyeyi spravi Voni z velikoyu gotovnistyu obicyali jomu svoye spriyannya Chudovo usvidomlyuyuchi nemozhlivist vesti bojovi diyi na dva fronti ostgoti dokladali vsih zusil shob shlyahom vsilyakih postupok uklasti mir z frankami Vzhe korol namagavsya postupkoyu Provansu i vsih zavoyuvan ostgotiv na teritoriyi Burgundiyi a takozh dayuchi tudi zh 2000 funtiv bilshe nizh 650 kg zolota dobitisya perehodu frankiv na svoyu storonu Prote jogo skinennya i vbivstvo perervalo cej proces Vidrazu zh po vstupu na prestol do peregovoriv z frankami zvernuvsya i novij korol ostgotiv Vitiges 536 roku vin na tih zhe umovah postupivsya na korist Hildeberta jogo brata Hlotara I ta yihnogo pleminnika Teodeberta I ostgotskimi volodinnyami v Galliyi i peredav yim zoloto Odnak franko gotskij soyuz proti Yustiniana na yakij spodivavsya Vitiges ne vidbuvsya Politika Hildeberta na vidminu vid Teodeberta I ta Teodebald a zalishalasya provizantijskoyu U 549 550 rokah vin takozh vidmovivsya uklasti dogovir z ostgotskim korolem Totiloyu Novij konflikt z vestgotamiObloga Saragosi Hildebertom I i Hlotarom I Cherez desyat rokiv pislya pershoyi sutichki mizh vestgotami ta frankami spalahnula nova vijna U 542 roci Hildebert zamist togo shob zakinchiti zavoyuvannya Septimaniyi virishiv zavdati udaru vestgotam u samomu centri yihnogo korolivstva v Ispaniyi Za pidtrimki svogo brata Hlotara Hildebert z velikimi silami peretnuv Pireneyi spustoshiv provinciyu Tarragona rushiv pohodom na Saragosu vzyav misto v oblogu ale ne dosyag uspihu Vestgotskij gercog Teudigizel perekriv girski prohodi v Pireneyah pered frankskim vijskom sho povertalosya na batkivshinu z velicheznim obozom nagrabovanogo i popri chiselnu menshist svoyih voyiniv raptovim udarom vidkinuv frankiv Prote nadali usvidomlyuyuchi sho jomu ne vdastsya nadovgo zatrimati taku veliku armiyu vin vstupiv u peregovori z Hildebertom i Hlotarom i za znachnu sumu groshej vidkriv prohid na period v odin den i odnu nich Franki yaki ne vstigli vidstupiti u vidvedenij chas buli bezzhalno znisheni gotami Zamist vijskovogo ta politichnogo uspihu Hildebert viviz z Ispaniyi dorogu dlya vestgotiv relikviyu tak zvanu tuniku svyatogo Vikentiya diyakona saragoskoyi cerkvi sho prijnyav muchenicku smert pid chas peresliduvan hristiyan pri rimskomu imperatori Diokletiani Spochatku Hildebert nakazav pribiti yiyi do vorit Parizha ale nadali za poradoyu parizkogo yepiskopa vin zasnuvav dlya zberigannya ciyeyi relikviyi monastir sho zgodom otrimav nazvu Sen Zhermen de Pre Konflikti z bratamiZolotij triens Hildeberta I Nacionalna biblioteka Franciyi Hildebert viv borotbu z bratom Teodorihom I za Overn ale bezrezultatno Pislya smerti Teodoriha Hildebert i Hlotar I sprobuvali pozbaviti spadshini jogo sina Teodeberta I yak ranishe voni zrobili z sinami Hlodomira ale oskilki bilsha druzhina Teodoriha povnistyu perejshla na storonu Teodeberta yakij zumiv zaluchiti yih bagatimi darami z korolivskoyi skarbnici obidva brati zaznali nevdachi Odnak piznishe Hildebert vstupiv z Teodebertom I v alyans spryamovanij proti Hlotara I Voni navit zrobili proti nogo pohid ale cherez nespriyatlivi umovi ta faktori zmusheni buli jogo vidminiti Pid kinec zhittya u Hildeberta ostatochno zipsuvalisya vidnosini z bratom Hlotarom I yakij odruzhivshis z molodoyu vdovoyu korolya Teodebalda zahopiv zemli Avstraziyi nichim ne podilivshis z Hildebertom Hildebert pidtrimav povstannya sina Hlotara Hramna Poki Hlotar voyuvav z saksami Hildebert prijshov do Rejmskoyi Shampani dijshovshi do samogo mista Rejmsa vse spustoshuyuchi grabezhami i pozhezhami Pochuvshi sho brat jogo ubitij saksami i vvazhayuchi sho vse teper u jogo vladi vin zahopiv vsi oblasti kudi tilki mig dijti 555 rik 13 grudnya 558 roku pislya trivaloyi hvorobi Hildebert pomer u Parizhi Jogo pohovali u zbudovanij nim samim bazilici svyatogo Vincenco Oskilki u nogo ne bulo siniv Hlotar zavolodiv jogo korolivstvom a jogo druzhinu Vultrogotu i dvoh dochok vidpraviv u vignannya PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 67 69 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577DzherelaGrigorij Turskij Istoriya frankiv kn III Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite M Nauka 1987 464 s ros Grigorij Turskij Istoriya frankiv kn IV Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite M Nauka 1987 464 s ros