Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галицький Успенський собор, Церква Пресвятої Богородиці — головний храм княжого Галича та другий за розміром храм Руси-України (після Софійського собору у Києві). З XII століття був кафедральним собором Галицької єпархії, а з XIV століття Галицької Митрополії — другої в Руси-Україні після Київської. Довгі століття був взірцем архітектурної довершеності для формування стилю архітектури Галичини, мурованої переважно з тесаного каменю.
| Успенський собор | |
|---|---|
 Фундаменти Успенського собору | |
| 49°05′07″ пн. ш. 24°41′52″ сх. д. / 49.085500° пн. ш. 24.698028° сх. д.Координати: 49°05′07″ пн. ш. 24°41′52″ сх. д. / 49.085500° пн. ш. 24.698028° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Галицький район, Україна, Крилос |
| Засновник | Ярослав Осмомисл |
| Належність | православ'я |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Успенський собор (Галич) (Україна) | |
 Успенський собор у Вікісховищі | |
Літописні згадки
Перша згадка про Успенський собор відноситься до 1187 року, у зв'язку із смертю його будівничого — князя Ярослава Осмомисла (Того же лѣт̑ престависѧ Галичькии князь Ярославъ снъ Володимерь мсца ѡктб̑ѧ въ а днь а во вторъıи днь положенъ бъıс во цркви стъıӕ Бца. бѣ же князь моудръ и рѣченъ ӕзъıкомъ). У 1208 році храм згадується як місце посадження на Галицький стіл малолітнього князя Данила володимирськими, галицькими та угорськими боярами. До 1219 року відноситься згадка про влаштування на церкві Богородиці укріплень («граду») угорським воєводою Філею. До церков Богородиці та Михаїла у 1231 заходить князь Данило, так само він «приходить до пречистої Богородиці» у 1235 після зайняття Галича за відсутності князя Михайла Всеволодовича Чернігівського. Під час оборони князя Ізяслава Володимировича від військ Романа Даниловича у 1254 році, воїни Ізяслава та він сам вибігли на склепіння церкви «куди і беззаконні угри були вибігли», тобто мова іде про констукції саме Успенського собору. Це остання літописна згадка свідчить про те, що собор вцілів під час монголо-татарської навали. Наявність склепінь та «комар» може говорити або про цілковиту неушкодженість конструкцій споруди, або їх відносно невеликі пошкодження, які вдалось досить швидко усунути.
Руйнація будівлі
Заснування у 1303 році митрополії саме у Галичі свідчить, що у цей час єпископська резиденція, розміщена тут, та сама будівля знаходились у доброму стані, а собор, після спустошення Києва, був, на короткий час, найбільшим діючим храмом Руси-України. Про це, певним чином, свідчать срібна монета чеського короля Вацлава II, що була вибита у Празі між 1300 і 1305 році і знайдена на руїнах споруди наприкінці 1930-х років, а також згадка про церкву Успіння Богородиці у грамоті князя Лева 1301 року. На печатці Галицького митрополита Теодора 1334 року, розміщено зображення Богородиці як традиційного символу галицького собору, однак написання грамоти у Львові свідчить про, принаймні, тимчасове перебування Теодора у новій столиці. Після завоювання Галичини польським королем Казимиром ІІІ та встановлення у краї латинократичного правління нова влада почала кампанію з передачі церковних будівель у великих містах римо-католикам. У 1362 році собор був наданий ордену франціисканів. На основі археологічних досліджень, Ярослав Пастернак дійшов висновку, що наприкінці XIV — поч. XV століть контрукції будівлі зазнали значних руйнувань, і вже в той час на місці частини споруди виникла нова каплиця. Цей процес збігся у часі із заміщенням польсько-католицькою владою давніх руських єпископських осередків резиденціями латинських єпископів. У 1455 році польський король Казимир IV видав указ про заборону ремонтувати й відновлювати давні галицькі храми; в цей же час, ще значні за обсягом збережені конструкції собору стали розбирати, і згодом, на його місці був розміщений цвинтар. У 1584 році з решток Успенського собору, імовірно за єпископа Гедеона Балабана, була зведена поруч нова катедральна церква Успіння Богородиці. Далі територія Крилосу і розташованого тут монастиря, служить як резиденція намісників Галицьких єпископів та митрополитів.
Історія та дослідження
Рештки літописної Богородичної церкви княжого Галича виявила у 1936 році експедиція Наукового товариства ім. Т. Шевченка під керівництвом Ярослава Пастернака. Від храму збереглись лише фундаменти, частково вибрані, невеликі фрагменти підлоги та скупі ділянки наземних стін. Найважливішими у цих дослідженнях виявились такі факти: 1) місце розташування собору на Крилоському городищі стало вагомим доказом у дискусії щодо локалізації літописного «города»; 2) значні розміри церкви — 37,5×32.4 м, що серед храмів Руси-України того часу поступаються лише розмірам Софії Київської; 3) білокам'яна техніка мурування та багатий архітектурний декор; 4) знайдено чоловіче поховання у кам'яному саркофазі, інтерпретоване дослідником як останки галицького князя Ярослава Володимирковича (Осмомисла). Спираючись на результати своїх досліджень, Я. Пастернак визначив час спорудження собору — 1157 рік.
Фундаменти собору будувалися переважно з туронської крейди, а наземні стіни — з дрібнозернистого літотамнієвого вапняку та білого алебастру. У склепіння собору клали подільський травертин — камінь відносно легкий. Мури собору викладені напівбутовим методом: дві зовнішні лицьові стінки з оброблених квадрів, між ними — забутка, так зване «ядро муру». В основі наземних мурів виявили сліди застосування внутрішніх дерев'яних зв'язків — «в'язей». Підлогу собору вимощували різним матеріалом: у «храмі вірних» та в центральній частині західної галереї, або притворі, — алебастровими плитами, у «святилищі» — плитами теребовельського пісковика.
Під час археологічних досліджень Успенського собору виявлено багато знахідок, які значно доповнюють наше уявлення про його колишній вигляд і декор. На особливу увагу заслуговують фрагменти типового на той час романського декору — людських та звіриних кам'яних масок, що служили консольними основами для колончатих поясів, частини зубчатого фризу та аркатурного пояса. До фрагментів кам'яної різьби слід віднести також частини кубовидної капітелі, базу з круглою колонкою, а також уламки півкруглих валиків. Все це показало, якою була білокам'яна оздоба собору — фризи та дуги, декоровані «в шахівницю», різьблені капітелі, кубовидні консольки, плетінковий орнамент.
Під час повторних досліджень руїн Успенського собору в 1992—1998 роках виявлено ще понад сто фрагментів архітектурних деталей, серед них уламки нервюр, колонки, профільовані елементи баз, карнизів, уступів, та вертикальних тяг, аркових дуг, а також дрібніші фрагменти з уривками білокам'яної різьби. Більшість архітектурних деталей різьбилися з вапняку, проте траплялися й алебастрові профільовані елементи.
На основі нових археологічних досліджень та архітектурного аналізу вдалося виділити три етапи формування планувальної та архітектурно-просторової структури собору. На першому етапі (при закладці фундаментів) він планувався як восьмистовпний храм з бічними двоярусними галереями. Вже в процесі будівництва його вирішили зробити шестистовпним, хрестовобанним, з нартексом та бічними галереями. А в процесі його функціонування, наприкінці ХІІ чи на початку ХІІІ ст. його перебудували у чотиристовпний, оточений з трьох боків двоярусними галереями. На можливу двоярусність галерей вказує значна потужність обводових фундаментних мурів, які були закладені на ту ж глибину, що й фундаменти внутрішніх стін собору. На певному етапі його функціонування галереї могли покривати односпадовими дахами — звідти, правдоподібно, походить червона керамічна дахівка, виявлена розкопками. Кутові дільниці собору, в плані квадратні або наближені до квадрата, могли завершуватись чотирма додатковими банями.
Найближчими за архітектурним вирішенням до Галицького Успенського собору є храми Владіміро-Суздальської землі середини і другої половини XII століття, які будували скоріш за все галицькі майстри. Зокрема, подібним до Галицького собору є Успенський собор у Владімірі-на-Клязьмі. Ярослав Пастернак висловив припущення, що при добудові до Владімірського собору галерей та менших бань наприкінці XII ст. будівничі могли взоруватися на форми Успенського собору в Галичі. Планувальна структура споруди, котра добре простежується на основі археологічного матеріалу, дуже близька до планувальної структури церкви Νέα Εκκλησία у Константинополі, що знаходилась у структурі імператорського Великого Палацу, і могла служити прототипом галицького собору.
Подальші згадки про Успенський собор засвідчують, що він діяв протягом XIV—XVI ст. Саме з цим храмом як з центром Галицької митрополії ще з ХІІІ ст., імовірно, пов'язана традиція уживати назви «Крилос» для всієї гори, на якій до середини ХІІІ ст. функціонувала княжа столиця.
Точна дата руйнування Успенського собору залишається невідомою. Письмові згадки опосередковано підтверджують його існування ще в другій половині XVI ст. Тоді ж (імовірно, до 1584—1585 рр.) споруджено нову Успенську церкву, але на місці старої ще в першій половині XVIII ст., згідно з інвентарем 1749 року, було добре видно кам'яні руїни.
Князь Роман Мстиславич за твердженням автора Суздальського літопису був похований в храмі, що частково спростовує О. Головко.
Спроби відбудови
Наприкінці 1990-х років в контексті відзначення 1100-ліття Галича вперше була здійснена спроба відбудови собору. У серпні 1999 року за погодженням з Галицькою районною державною адміністрацією, Галицький міжгосподарський відділ капітального будівництва розпочав будівельні роботи на рештках собору. В цей час було зруйновано ділянки автентичних фундаментів ХІІ ст., на яких закладено нові залізобетонних конструкції під будівництво нової споруди. Роботи були припинені в тому ж році, через протести громадських організацій і наукових установ, Заповідника «Давній Галич», а також під тиском листів Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства культури і мистецтв України і за браком коштів на будівництво.
У травні 2017 в Івано-Франківську відбулася нарада на якій було знову було висунуто пропозицію щодо відновлення Успенського собору. У ній взяли участь засновники Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського Собору»: голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук та його заступник Ігор Пасічняк, архієпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин, народні депутати Анатолій Матвієнко і Михайло Довбенко, екс-нардеп Зіновій Шкутяк, а також голови Галицької РДА та райради, керівники відповідних управлінь ОДА, депутати та деякі науковці. Проте учасники XIV Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України», яка відбулася у Львові 17-19 травня 2017 р., з приводу ініціативи відбудови собору (фахівці з археології, архітектури, мистецтвознавства та історії) виступили із заявою, в якій такий проект назвали «категорично неприпустимим». 29 жовтня 2017 року у музеї «Історії Галича» в с. Крилос відбувся круглий стіл «Галицький Успенський собор: відродження державної та духовної величі України», за участю З.Шкутяка, директора національного заповідника "Давній Галич В.Костишина, голови Львівської ОДА О. Синютки та депутатів М. Княжицького, А.Кота, М. Довбенка, С.Барни, за результатами якого була прийнята резолюція щодо «оголошення всеукраїнського конкурсу на розробку проектних пропозицій відновлення Галицького Успенського собору з музеєфікацією існуючих фундаментів XII ст.» Натомість у зверненні учасників Міжнародної конференції «Релігії та вірування в Русі Х-XVI ст.», що відбулась 15-18 листопада у Львові, до Президента України та Голови ВРУ задекларована думка науковців, відмінна від ініціативної групи: «Учасники конференції закликають вас припинити будь-які (приховані і неприховані) спроби незаконної відбудови Успенського собору ХІІ ст. в Крилосі, що забере у наступних поколінь можливість інваріантності наукових візій втраченої пам'ятки та може призвести до знищення автентичної субстанції дощенту і безповоротно».
26 січня 2018 року у стінах Українського Католицького Університету (м. Львів) відбулося підписання Угоди про виконання науково-проектної документації щодо музеєфікації, консервації фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрації каплиці Св. Василія Великого XVI ст. у с. Крилос (княжий Галич) між Національним заповідником «Давній Галич» та Національним університетом «Львівська політехніка». Однак реалізація проекту так і не відбулася через відсутність державного фінансування на порятунок пам'ятки. Рештки Успенського собору та каплиця Св. Василія і далі перебувають під загрозою знищення.
В 2018 році фундаменти собору визнані об'єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 090021/1-Н).
Зауваги
- Достовірність цієї, та подібних грамот Лева є предметом дискусії науковців та викликають сумніви
- Про це свідчить Я. Пастернак, аналізуючи свої археологічні дослідження
Примітки
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 656—657
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 721
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 737
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 764
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 778
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 830
- Грамоти XIV ст. / Упорядк., вст. ст., ком. i слов.-покаж. М. М. Пещак — К., 1974. — С. 9-41
- Лаппо-Данилевский А. Печати послҍдних галичско-владим.князей и ихъ советников, С.-П.: 1906,-с.293
- Галицкій историческій сборникъ Галицко-русской Матицы, В.І, Ч.18, Львовъ: 1853, -С. 6
- Пастернак Я. Старий Галич, Ів.-Франківськ: «Плай», 1991, -С.166
- Ювілей великого відкриття (2011) Інформаційний ресурс Української Греко-католицької церкви [ 2022-03-03 у Wayback Machine.] Відвідано:29.10.2017
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос (2011) Дивен Світ [ 2017-10-29 у Wayback Machine.] Відвідано:29.10.2017
- Лукомський Ю., Петрик В. Стольний город Галич // «Є»: архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — ч.1. — Львів, 2009. — С. 2-7.
- Олександр Головко. Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці / Український історичний журнал.— К., № 4 (487) за липень-серпень 2009.— 240 с.— С. 38. ISSN 0130-5247
- Там само. С. 40
- Про заходи з підготовки до відзначення 1100-річчя заснування м. Галича
- Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор давнього Галича: історія вивчення, проблеми збереження та консервації, Пам'ятки України, 2001 р., № 4, с. 30 — 35.
- Наталя Козак Н. Новий храм на старому фундаменті, Галицький Кореспондент 02.07.2017
- виступили проти відбудови Свято-Успенського собору у Крилосі. Тримай курс[недоступне посилання з липня 2019] Відвідано: 30.10.2017
- Під час круглого столу на Івано-Франківщині очільник області наголосив на важливості збереження історико-культурної спадщини, Прес-служба ОДА [ 2018-03-09 у Wayback Machine.] Відвідано 29.10.2017
- Влада обіцяє відновити Галицький Успенський собор ХІІ століття у Крилосі, Тримай курс Відвідано:29.10.2017
- Привид відбудови Успенського собору | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 8 березня 2018.
- Новини. www.davniyhalych.com.ua (uk-ua) . Процитовано 8 березня 2018.
- Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 27 лютого 2021.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Успенський собор (Галич) |
- Бандрівський М. Митрополит Андрей Шептицький — меценат археології // Zbruč.
- Дідух В., Мацалак Р. Успенський собор // Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 7—8.
- Лукомський Ю., Петрик В. Стольний город Галич // «Є»: архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — ч.1. — Львів, 2009. — С. 2—7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uspenskij sobor Galickij Uspenskij sobor Cerkva Presvyatoyi Bogorodici golovnij hram knyazhogo Galicha ta drugij za rozmirom hram Rusi Ukrayini pislya Sofijskogo soboru u Kiyevi Z XII stolittya buv kafedralnim soborom Galickoyi yeparhiyi a z XIV stolittya Galickoyi Mitropoliyi drugoyi v Rusi Ukrayini pislya Kiyivskoyi Dovgi stolittya buv vzircem arhitekturnoyi dovershenosti dlya formuvannya stilyu arhitekturi Galichini murovanoyi perevazhno z tesanogo kamenyu Uspenskij soborFundamenti Uspenskogo soboru49 05 07 pn sh 24 41 52 sh d 49 085500 pn sh 24 698028 sh d 49 085500 24 698028 Koordinati 49 05 07 pn sh 24 41 52 sh d 49 085500 pn sh 24 698028 sh d 49 085500 24 698028Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Galickij rajon Ukrayina KrilosZasnovnik Yaroslav OsmomislNalezhnist pravoslav yaEponim Nebovzyattya Divi MariyiUspenskij sobor Galich Ukrayina Uspenskij sobor u VikishovishiLitopisni zgadkiPersha zgadka pro Uspenskij sobor vidnositsya do 1187 roku u zv yazku iz smertyu jogo budivnichogo knyazya Yaroslava Osmomisla Togo zhe lѣt prestavisѧ Galichkii knyaz Yaroslav sn Volodimer msca ѡktb ѧ v a dn a vo vtorii dn polozhen bis vo crkvi stiӕ Bca bѣ zhe knyaz moudr i rѣchen ӕzikom U 1208 roci hram zgaduyetsya yak misce posadzhennya na Galickij stil malolitnogo knyazya Danila volodimirskimi galickimi ta ugorskimi boyarami Do 1219 roku vidnositsya zgadka pro vlashtuvannya na cerkvi Bogorodici ukriplen gradu ugorskim voyevodoyu Fileyu Do cerkov Bogorodici ta Mihayila u 1231 zahodit knyaz Danilo tak samo vin prihodit do prechistoyi Bogorodici u 1235 pislya zajnyattya Galicha za vidsutnosti knyazya Mihajla Vsevolodovicha Chernigivskogo Pid chas oboroni knyazya Izyaslava Volodimirovicha vid vijsk Romana Danilovicha u 1254 roci voyini Izyaslava ta vin sam vibigli na sklepinnya cerkvi kudi i bezzakonni ugri buli vibigli tobto mova ide pro konstukciyi same Uspenskogo soboru Ce ostannya litopisna zgadka svidchit pro te sho sobor vciliv pid chas mongolo tatarskoyi navali Nayavnist sklepin ta komar mozhe govoriti abo pro cilkovitu neushkodzhenist konstrukcij sporudi abo yih vidnosno neveliki poshkodzhennya yaki vdalos dosit shvidko usunuti Rujnaciya budivliZasnuvannya u 1303 roci mitropoliyi same u Galichi svidchit sho u cej chas yepiskopska rezidenciya rozmishena tut ta sama budivlya znahodilis u dobromu stani a sobor pislya spustoshennya Kiyeva buv na korotkij chas najbilshim diyuchim hramom Rusi Ukrayini Pro ce pevnim chinom svidchat sribna moneta cheskogo korolya Vaclava II sho bula vibita u Prazi mizh 1300 i 1305 roci i znajdena na ruyinah sporudi naprikinci 1930 h rokiv a takozh zgadka pro cerkvu Uspinnya Bogorodici u gramoti knyazya Leva 1301 roku Na pechatci Galickogo mitropolita Teodora 1334 roku rozmisheno zobrazhennya Bogorodici yak tradicijnogo simvolu galickogo soboru odnak napisannya gramoti u Lvovi svidchit pro prinajmni timchasove perebuvannya Teodora u novij stolici Pislya zavoyuvannya Galichini polskim korolem Kazimirom III ta vstanovlennya u krayi latinokratichnogo pravlinnya nova vlada pochala kampaniyu z peredachi cerkovnih budivel u velikih mistah rimo katolikam U 1362 roci sobor buv nadanij ordenu franciiskaniv Na osnovi arheologichnih doslidzhen Yaroslav Pasternak dijshov visnovku sho naprikinci XIV poch XV stolit kontrukciyi budivli zaznali znachnih rujnuvan i vzhe v toj chas na misci chastini sporudi vinikla nova kaplicya Cej proces zbigsya u chasi iz zamishennyam polsko katolickoyu vladoyu davnih ruskih yepiskopskih oseredkiv rezidenciyami latinskih yepiskopiv U 1455 roci polskij korol Kazimir IV vidav ukaz pro zaboronu remontuvati j vidnovlyuvati davni galicki hrami v cej zhe chas she znachni za obsyagom zberezheni konstrukciyi soboru stali rozbirati i zgodom na jogo misci buv rozmishenij cvintar U 1584 roci z reshtok Uspenskogo soboru imovirno za yepiskopa Gedeona Balabana bula zvedena poruch nova katedralna cerkva Uspinnya Bogorodici Dali teritoriya Krilosu i roztashovanogo tut monastirya sluzhit yak rezidenciya namisnikiv Galickih yepiskopiv ta mitropolitiv Istoriya ta doslidzhennyaRozkopki Uspenskogo soboru Ya Pasternakom 1936 r Reshtki litopisnoyi Bogorodichnoyi cerkvi knyazhogo Galicha viyavila u 1936 roci ekspediciya Naukovogo tovaristva im T Shevchenka pid kerivnictvom Yaroslava Pasternaka Vid hramu zbereglis lishe fundamenti chastkovo vibrani neveliki fragmenti pidlogi ta skupi dilyanki nazemnih stin Najvazhlivishimi u cih doslidzhennyah viyavilis taki fakti 1 misce roztashuvannya soboru na Kriloskomu gorodishi stalo vagomim dokazom u diskusiyi shodo lokalizaciyi litopisnogo goroda 2 znachni rozmiri cerkvi 37 5 32 4 m sho sered hramiv Rusi Ukrayini togo chasu postupayutsya lishe rozmiram Sofiyi Kiyivskoyi 3 bilokam yana tehnika muruvannya ta bagatij arhitekturnij dekor 4 znajdeno choloviche pohovannya u kam yanomu sarkofazi interpretovane doslidnikom yak ostanki galickogo knyazya Yaroslava Volodimirkovicha Osmomisla Spirayuchis na rezultati svoyih doslidzhen Ya Pasternak viznachiv chas sporudzhennya soboru 1157 rik Fundamenti soboru buduvalisya perevazhno z turonskoyi krejdi a nazemni stini z dribnozernistogo litotamniyevogo vapnyaku ta bilogo alebastru U sklepinnya soboru klali podilskij travertin kamin vidnosno legkij Muri soboru vikladeni napivbutovim metodom dvi zovnishni licovi stinki z obroblenih kvadriv mizh nimi zabutka tak zvane yadro muru V osnovi nazemnih muriv viyavili slidi zastosuvannya vnutrishnih derev yanih zv yazkiv v yazej Pidlogu soboru vimoshuvali riznim materialom u hrami virnih ta v centralnij chastini zahidnoyi galereyi abo pritvori alebastrovimi plitami u svyatilishi plitami terebovelskogo piskovika Pid chas arheologichnih doslidzhen Uspenskogo soboru viyavleno bagato znahidok yaki znachno dopovnyuyut nashe uyavlennya pro jogo kolishnij viglyad i dekor Na osoblivu uvagu zaslugovuyut fragmenti tipovogo na toj chas romanskogo dekoru lyudskih ta zvirinih kam yanih masok sho sluzhili konsolnimi osnovami dlya kolonchatih poyasiv chastini zubchatogo frizu ta arkaturnogo poyasa Do fragmentiv kam yanoyi rizbi slid vidnesti takozh chastini kubovidnoyi kapiteli bazu z krugloyu kolonkoyu a takozh ulamki pivkruglih valikiv Vse ce pokazalo yakoyu bula bilokam yana ozdoba soboru frizi ta dugi dekorovani v shahivnicyu rizbleni kapiteli kubovidni konsolki pletinkovij ornament Pid chas povtornih doslidzhen ruyin Uspenskogo soboru v 1992 1998 rokah viyavleno she ponad sto fragmentiv arhitekturnih detalej sered nih ulamki nervyur kolonki profilovani elementi baz karniziv ustupiv ta vertikalnih tyag arkovih dug a takozh dribnishi fragmenti z urivkami bilokam yanoyi rizbi Bilshist arhitekturnih detalej rizbilisya z vapnyaku prote traplyalisya j alebastrovi profilovani elementi Na osnovi novih arheologichnih doslidzhen ta arhitekturnogo analizu vdalosya vidiliti tri etapi formuvannya planuvalnoyi ta arhitekturno prostorovoyi strukturi soboru Na pershomu etapi pri zakladci fundamentiv vin planuvavsya yak vosmistovpnij hram z bichnimi dvoyarusnimi galereyami Vzhe v procesi budivnictva jogo virishili zrobiti shestistovpnim hrestovobannim z narteksom ta bichnimi galereyami A v procesi jogo funkcionuvannya naprikinci HII chi na pochatku HIII st jogo perebuduvali u chotiristovpnij otochenij z troh bokiv dvoyarusnimi galereyami Na mozhlivu dvoyarusnist galerej vkazuye znachna potuzhnist obvodovih fundamentnih muriv yaki buli zakladeni na tu zh glibinu sho j fundamenti vnutrishnih stin soboru Na pevnomu etapi jogo funkcionuvannya galereyi mogli pokrivati odnospadovimi dahami zvidti pravdopodibno pohodit chervona keramichna dahivka viyavlena rozkopkami Kutovi dilnici soboru v plani kvadratni abo nablizheni do kvadrata mogli zavershuvatis chotirma dodatkovimi banyami Uspenskij sobor Vladimir Najblizhchimi za arhitekturnim virishennyam do Galickogo Uspenskogo soboru ye hrami Vladimiro Suzdalskoyi zemli seredini i drugoyi polovini XII stolittya yaki buduvali skorish za vse galicki majstri Zokrema podibnim do Galickogo soboru ye Uspenskij sobor u Vladimiri na Klyazmi Yaroslav Pasternak visloviv pripushennya sho pri dobudovi do Vladimirskogo soboru galerej ta menshih ban naprikinci XII st budivnichi mogli vzoruvatisya na formi Uspenskogo soboru v Galichi Planuvalna struktura sporudi kotra dobre prostezhuyetsya na osnovi arheologichnogo materialu duzhe blizka do planuvalnoyi strukturi cerkvi Nea Ekklhsia u Konstantinopoli sho znahodilas u strukturi imperatorskogo Velikogo Palacu i mogla sluzhiti prototipom galickogo soboru Podalshi zgadki pro Uspenskij sobor zasvidchuyut sho vin diyav protyagom XIV XVI st Same z cim hramom yak z centrom Galickoyi mitropoliyi she z HIII st imovirno pov yazana tradiciya uzhivati nazvi Krilos dlya vsiyeyi gori na yakij do seredini HIII st funkcionuvala knyazha stolicya Tochna data rujnuvannya Uspenskogo soboru zalishayetsya nevidomoyu Pismovi zgadki oposeredkovano pidtverdzhuyut jogo isnuvannya she v drugij polovini XVI st Todi zh imovirno do 1584 1585 rr sporudzheno novu Uspensku cerkvu ale na misci staroyi she v pershij polovini XVIII st zgidno z inventarem 1749 roku bulo dobre vidno kam yani ruyini Knyaz Roman Mstislavich za tverdzhennyam avtora Suzdalskogo litopisu buv pohovanij v hrami sho chastkovo sprostovuye O Golovko Sprobi vidbudoviNaprikinci 1990 h rokiv v konteksti vidznachennya 1100 littya Galicha vpershe bula zdijsnena sproba vidbudovi soboru U serpni 1999 roku za pogodzhennyam z Galickoyu rajonnoyu derzhavnoyu administraciyeyu Galickij mizhgospodarskij viddil kapitalnogo budivnictva rozpochav budivelni roboti na reshtkah soboru V cej chas bulo zrujnovano dilyanki avtentichnih fundamentiv HII st na yakih zakladeno novi zalizobetonnih konstrukciyi pid budivnictvo novoyi sporudi Roboti buli pripineni v tomu zh roci cherez protesti gromadskih organizacij i naukovih ustanov Zapovidnika Davnij Galich a takozh pid tiskom listiv Derzhavnogo komitetu budivnictva arhitekturi ta zhitlovoyi politiki Ukrayini ta Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini i za brakom koshtiv na budivnictvo U travni 2017 v Ivano Frankivsku vidbulasya narada na yakij bulo znovu bulo visunuto propoziciyu shodo vidnovlennya Uspenskogo soboru U nij vzyali uchast zasnovniki Blagodijnoyi organizaciyi Mizhnarodnij blagodijnij fond vidnovlennya Galickogo Uspenskogo Soboru golova Ivano Frankivskoyi ODA Oleg Goncharuk ta jogo zastupnik Igor Pasichnyak arhiyepiskop i mitropolit Ivano Frankivskij UGKC Volodimir Vijtishin narodni deputati Anatolij Matviyenko i Mihajlo Dovbenko eks nardep Zinovij Shkutyak a takozh golovi Galickoyi RDA ta rajradi kerivniki vidpovidnih upravlin ODA deputati ta deyaki naukovci Prote uchasniki XIV Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Arheologiya zahodu Ukrayini yaka vidbulasya u Lvovi 17 19 travnya 2017 r z privodu iniciativi vidbudovi soboru fahivci z arheologiyi arhitekturi mistectvoznavstva ta istoriyi vistupili iz zayavoyu v yakij takij proekt nazvali kategorichno nepripustimim 29 zhovtnya 2017 roku u muzeyi Istoriyi Galicha v s Krilos vidbuvsya kruglij stil Galickij Uspenskij sobor vidrodzhennya derzhavnoyi ta duhovnoyi velichi Ukrayini za uchastyu Z Shkutyaka direktora nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich V Kostishina golovi Lvivskoyi ODA O Sinyutki ta deputativ M Knyazhickogo A Kota M Dovbenka S Barni za rezultatami yakogo bula prijnyata rezolyuciya shodo ogoloshennya vseukrayinskogo konkursu na rozrobku proektnih propozicij vidnovlennya Galickogo Uspenskogo soboru z muzeyefikaciyeyu isnuyuchih fundamentiv XII st Natomist u zvernenni uchasnikiv Mizhnarodnoyi konferenciyi Religiyi ta viruvannya v Rusi H XVI st sho vidbulas 15 18 listopada u Lvovi do Prezidenta Ukrayini ta Golovi VRU zadeklarovana dumka naukovciv vidminna vid iniciativnoyi grupi Uchasniki konferenciyi zaklikayut vas pripiniti bud yaki prihovani i neprihovani sprobi nezakonnoyi vidbudovi Uspenskogo soboru HII st v Krilosi sho zabere u nastupnih pokolin mozhlivist invariantnosti naukovih vizij vtrachenoyi pam yatki ta mozhe prizvesti do znishennya avtentichnoyi substanciyi doshentu i bezpovorotno 26 sichnya 2018 roku u stinah Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu m Lviv vidbulosya pidpisannya Ugodi pro vikonannya naukovo proektnoyi dokumentaciyi shodo muzeyefikaciyi konservaciyi fundamentiv Uspenskogo soboru HII st i restavraciyi kaplici Sv Vasiliya Velikogo XVI st u s Krilos knyazhij Galich mizh Nacionalnim zapovidnikom Davnij Galich ta Nacionalnim universitetom Lvivska politehnika Odnak realizaciya proektu tak i ne vidbulasya cherez vidsutnist derzhavnogo finansuvannya na poryatunok pam yatki Reshtki Uspenskogo soboru ta kaplicya Sv Vasiliya i dali perebuvayut pid zagrozoyu znishennya V 2018 roci fundamenti soboru viznani ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yakij vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 090021 1 N ZauvagiDostovirnist ciyeyi ta podibnih gramot Leva ye predmetom diskusiyi naukovciv ta viklikayut sumnivi Pro ce svidchit Ya Pasternak analizuyuchi svoyi arheologichni doslidzhennyaPrimitkiPSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 656 657 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 721 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 737 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 764 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 778 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 830 Gramoti XIV st Uporyadk vst st kom i slov pokazh M M Peshak K 1974 S 9 41 Lappo Danilevskij A Pechati poslҍdnih galichsko vladim knyazej i ih sovetnikov S P 1906 s 293 Galickij istoricheskij sbornik Galicko russkoj Maticy V I Ch 18 Lvov 1853 S 6 Pasternak Ya Starij Galich Iv Frankivsk Plaj 1991 S 166 Yuvilej velikogo vidkrittya 2011 Informacijnij resurs Ukrayinskoyi Greko katolickoyi cerkvi 2022 03 03 u Wayback Machine Vidvidano 29 10 2017 Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Krilos 2011 Diven Svit 2017 10 29 u Wayback Machine Vidvidano 29 10 2017 Lukomskij Yu Petrik V Stolnij gorod Galich Ye arhitektura budivnictvo inter yer mistectvo ch 1 Lviv 2009 S 2 7 Oleksandr Golovko Ostannij pohid knyazya Romana Mstislavicha u dzherelah ta istorichnij dumci Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 4 487 za lipen serpen 2009 240 s S 38 ISSN 0130 5247 Tam samo S 40 Pro zahodi z pidgotovki do vidznachennya 1100 richchya zasnuvannya m Galicha Bevz M Bevz V Lukomskij Yu Petrik V Uspenskij sobor davnogo Galicha istoriya vivchennya problemi zberezhennya ta konservaciyi Pam yatki Ukrayini 2001 r 4 s 30 35 Natalya Kozak N Novij hram na staromu fundamenti Galickij Korespondent 02 07 2017 vistupili proti vidbudovi Svyato Uspenskogo soboru u Krilosi Trimaj kurs nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vidvidano 30 10 2017 Pid chas kruglogo stolu na Ivano Frankivshini ochilnik oblasti nagolosiv na vazhlivosti zberezhennya istoriko kulturnoyi spadshini Pres sluzhba ODA 2018 03 09 u Wayback Machine Vidvidano 29 10 2017 Vlada obicyaye vidnoviti Galickij Uspenskij sobor HII stolittya u Krilosi Trimaj kurs Vidvidano 29 10 2017 Privid vidbudovi Uspenskogo soboru Zbruch zbruc eu ukr Procitovano 8 bereznya 2018 Novini www davniyhalych com ua uk ua Procitovano 8 bereznya 2018 Pro vnesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 zhovtnya 2012 r 929 zakon rada gov ua Procitovano 27 lyutogo 2021 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uspenskij sobor Galich Bandrivskij M Mitropolit Andrej Sheptickij mecenat arheologiyi Zbruc Diduh V Macalak R Uspenskij sobor Pam yatki Ukrayini 2013 6 cherven S 7 8 Lukomskij Yu Petrik V Stolnij gorod Galich Ye arhitektura budivnictvo inter yer mistectvo ch 1 Lviv 2009 S 2 7