Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодор, Феодор, Ходор — предстоятель Галицької митрополії 1331–1347 рр. (ймовірно з перервою).
Єпископ Галицький
Під час своєї поїздки до Галицько-Волинської держави у травні 1328 році, митрополит київський Теоґност рукоположив ієромонаха Теодора, обраного з-поміж трьох кандидатів на єпископа Галицького (кандидатами були також ченці Антоній та Петро). Церемонія відбулась на соборі, у якому брали участь єпископи володимирський Афанасій (також рукоположений у цей час), луцький Теодосій, перемишльський Марко, турівський Стефан і холмський Григорій (Йоан). Такий формат хіротонії був на той час загальноприйнятий у руській церкві з огляду на її реформу. Однак, очевидно, візит Теоґноста відбувався в атмосфері прагнення галицько-волинських володарів мати власного митрополита, незалежного від політики Золотої Орди, котру тоді опосередковано представляв київський митрополит, що мешкав в Москві, і вплив на якого однаково справляли як золотоординські хани, так і нерідко союзні їм візантійські імператори.
Після короткотривалого періоду відновлення Галицької Митрополії та зведення Теодора у статус митрополита в 1331 (-1332) р, він знову був повернутий у сан єпископа, в якому перебував до 1337 року. На грамоті Юрія ІІ 1334 року Теодор визначається як «галицький єпископ» («Chodor, episcopus galicensis»). Згідно записів канцелярії київської митрополії (під керівництвом Теоґноста) впродовж цього часу він визнає юрисдикцію Теоґноста та разом із ним і іншими ієрархами Руської церкви бере участь у рукоположеннях єпископів ряду інших міст. Зокрема у жовтні 1329 р. у хіротонії ієромонаха Антонія на єпископа Ростова, у серпні 1331 р. в виборах архіепископа Василія для Великого Новгорода (відбувались у Володимирі), у грудні 1331 р. у поставленні Трифона на єпископа Луцька, квітні 1332 р. у висвяченні єромонаха Павла на єпископа Чернігова (відбувалось у Галичі або Володимирі), у вересні 1337 р. у рукоположенні Йоана на єпископа Брянська.
Митрополит Галицький
У 1331 році Теодор перебував у Константинополі де патріархом Ісайєю був наречений митрополитом відновленої Галицької Митрополії і у квітні того ж року на соборі Константинопольського Патріархату він згадується як митрополит Галицький «τοῦ Γαλίτζης καὶ ὑπερτίμου». До цього ж року відноситься рукоположення Теодором, та рядом інших єпископів Малої Русі, Арсенія на архиєпископа Новгорода і Пскова яке було опротестоване Теоґностом. Останній вирушив до Орди і Константинополя із скрагою на дії галицько-волинського духовенства, внаслідок чого митрополичий статус Теодора був скасований. У грамоті Юрія ІІ 1334 року він визначається як «галицький єпископ»).
Під 1335 роком, у документах константинопольської патріархії, вписаний без зазначення сану. 1337 року Теодор бере участь у Константинопольському соборі де згадується разом із архиєреями Ефесу, Гераклеї, Діррахіуму, Амастріди та рядом інших. Оскільки собор розглядав питання, які не стосувались безпосередньо справ Руської церкви, можна припустити, що присутність Теодора пов'язана із черговою спробою відновлення Галицької митрополії. І дійсно, до цього ж часу відносяться відомості про відновлення митрополичого сану Теодора. Закріплення митрополичого статусу Галича відбулось впродовж 1341-42 роках (ймовірно за політичної підтримки князя Дмитра-Любарта), коли його визнав новий імператор Іоанн V Палеолог та патріарх Іоанн XIV Калекас.
Станом на 1345р. до складу Галицької митрополії входили: Полоцька, Турово-Пінська, Володимирська, Перемишльська, Луцька, Холмська, Чернігівська, Смоленська, Брянська та Білгородська єпархії, відтак, вона набула найбільшого територіального поширення у своїй історії. У цей час, однак, після смерті Юрія ІІ, влада в Галичині фактично перебувала в руках боярської верхівки на чолі із Дмитром Дедьком, державно-праврвий статус якої, у тодішньому феодальному суспільстві, був неоднозачним. Перемога Іоанна VI Кантакузина та зміна політичної кон'юнктури у Візантії, з одного боку, та зусилля московського князя з іншого — знову створили сприятливий ґрунт для ліквідації Галицької митрополії. 1347 року, на прохання московського князя Симеона, який одночасно прислав велике пожертвування на ремонт Софійського собору, золотою імператорськоюю буллою, підтвердженою рішеннями Синоду, Галицька митрополія була ліквідована, а її предстоятель (очевидно мається на увазі Теодор) був викликаний на патріарший суд. Подальша доля Теодора залишається невідомою. Згідно з дослідженням І. Скочиляса, він опинився у вигнанні на Волині, де його прийняв князь Дмитро-Любарт.
Особливості управління
Як зазначає Семен Побуцький, час управління Теодором Галицькою єпархією та митрополією можна поділити на два принципових відрізки. Перший із них збігався із часом правління князя Юрія ІІ та полягав «у недопущенням встановлення папського контролю над галицько–волинськими землями та фактичному оправданні на релігійно-світоглядному рівні процесу абсолютизації князівської влади». Після смерті Юрія і утвердження правління Дмитра Дедька «роль галицького митрополита полягала, насамперед, у захисті православ'я в Галичині та в боротьбі за збереження своєї влади».
Печатка Теодора
На грамоті князя Юрія ІІ Тройденовича написаній у Львові в 1334 році та адресованій Великому Магістру Тевтонсього ордену і брауншвайґському герцогу Людеру збереглася воскова печатка Теодора із зображення Богородиці. Це зображення Ярослав Пастернак вважав ознакою зв'язку із кафедральним Успенським собором Галича і давньою традицією перебування там осередку духовної влади.
Місце перебування
З огляду на давню екклезіальну традицію резиденція Галицьких єпископів та митрополитів розташовувалась на Крилоській горі у Галичі поруч із великим кафедральним Успенським собором побудованим Ярославом Осмомислом. Однак, приблизно у період служіння Теодора, собор, за свідченням археологічних досліджень, вже перебував у занедбаному стані. Наявність в 1334 році Теодора у Львові (про що свідчить його печатка на виданому у цьому місті документі), може вказувати на його постійне перебування у новій столиці Галицько-Волинської держави (Малої Русі), близько до резиденції князя, як це було у Галичі та відповідало візантійській традиції єдності світської та духовної влади. Із цим фактом, певним чином, в'яжеться існування на території княжого міста у Львові церкви св. Теодора та, згодом і площі Святого Теодора.
Примітки
- Скочиляс І. Галицька митрополія XIV — першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу, Княжа доба: історія і культура. № 4, 2011 -с. 264
- Грушевський М. Історія України- Руси. — Т. 3. — С. 272—273
- Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам'ятки XII—XIV століть // Записки НТШ. — 1996. — Т. 231. — С. 246.
- РИБ. — Т. 6: Приложенія. — Стб. 433—436, 443—444 (док. № 7)
- Рубан М, Болдар О. Історичні передумови та наслідки утворення Галицької Митрополії, Труди Київської Духовної Академії № 16 (188), 2016, -с.282
- Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana collecta / Ed. F. Miklosich, I. Müller. — Vindobonae, 1860. — Vol. 1. — P. 164 (док. № 73)
- Miklošich F., Müller I. Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana. Vol. I. Vindobonnae, 1860. Akt LXXV, p. 171.
- .Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ, 1994. — Т. 5. — С. 398—399, 403;
- Рудовичъ І. Коротка исторія Галицко- Львовскои єпархій. (На основъ грецкихъ жерелъ и иншихь новъйшихь подручниковъ). Жовква, 1902. С. 12
- Тихомиров, Н. Галицкая митрополия. Церковно-историческое исследование. СПб.: Печатня Евдокимова, 1896. С. 86–89.
- Скочиляс І. Галицька митрополія XIV — першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу, Княжа доба: історія і культура, № 4, 2011 -с.267
- Побуцький С. Галицька митрополія в контексті міждержавних і міжконфесійних відносин XIV—XV століть: автореф. дис … канд. іст. наук: 09.00.11. –Київ: Б.в., 2008. –с.15-16
- Лаппо-Данилевский А. Печати послҍдних галичско-владим.князей и ихъ советников, С.-П.: 1906,-с.293
- Пастернак Я. Старий Галич, Ів.-Франківськ: «Плай», 1991, -с.25
- Пастернак Я. Старий Галич, Ів.-Франківськ: «Плай», 1991, -с.166
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Feodor Hodor predstoyatel Galickoyi mitropoliyi 1331 1347 rr jmovirno z perervoyu Yepiskop GalickijPid chas svoyeyi poyizdki do Galicko Volinskoyi derzhavi u travni 1328 roci mitropolit kiyivskij Teognost rukopolozhiv iyeromonaha Teodora obranogo z pomizh troh kandidativ na yepiskopa Galickogo kandidatami buli takozh chenci Antonij ta Petro Ceremoniya vidbulas na sobori u yakomu brali uchast yepiskopi volodimirskij Afanasij takozh rukopolozhenij u cej chas luckij Teodosij peremishlskij Marko turivskij Stefan i holmskij Grigorij Joan Takij format hirotoniyi buv na toj chas zagalnoprijnyatij u ruskij cerkvi z oglyadu na yiyi reformu Odnak ochevidno vizit Teognosta vidbuvavsya v atmosferi pragnennya galicko volinskih volodariv mati vlasnogo mitropolita nezalezhnogo vid politiki Zolotoyi Ordi kotru todi oposeredkovano predstavlyav kiyivskij mitropolit sho meshkav v Moskvi i vpliv na yakogo odnakovo spravlyali yak zolotoordinski hani tak i neridko soyuzni yim vizantijski imperatori Pislya korotkotrivalogo periodu vidnovlennya Galickoyi Mitropoliyi ta zvedennya Teodora u status mitropolita v 1331 1332 r vin znovu buv povernutij u san yepiskopa v yakomu perebuvav do 1337 roku Na gramoti Yuriya II 1334 roku Teodor viznachayetsya yak galickij yepiskop Chodor episcopus galicensis Zgidno zapisiv kancelyariyi kiyivskoyi mitropoliyi pid kerivnictvom Teognosta vprodovzh cogo chasu vin viznaye yurisdikciyu Teognosta ta razom iz nim i inshimi iyerarhami Ruskoyi cerkvi bere uchast u rukopolozhennyah yepiskopiv ryadu inshih mist Zokrema u zhovtni 1329 r u hirotoniyi iyeromonaha Antoniya na yepiskopa Rostova u serpni 1331 r v viborah arhiepiskopa Vasiliya dlya Velikogo Novgoroda vidbuvalis u Volodimiri u grudni 1331 r u postavlenni Trifona na yepiskopa Lucka kvitni 1332 r u visvyachenni yeromonaha Pavla na yepiskopa Chernigova vidbuvalos u Galichi abo Volodimiri u veresni 1337 r u rukopolozhenni Joana na yepiskopa Bryanska Mitropolit GalickijU 1331 roci Teodor perebuvav u Konstantinopoli de patriarhom Isajyeyu buv narechenij mitropolitom vidnovlenoyi Galickoyi Mitropoliyi i u kvitni togo zh roku na sobori Konstantinopolskogo Patriarhatu vin zgaduyetsya yak mitropolit Galickij toῦ Galitzhs kaὶ ὑpertimoy Do cogo zh roku vidnositsya rukopolozhennya Teodorom ta ryadom inshih yepiskopiv Maloyi Rusi Arseniya na arhiyepiskopa Novgoroda i Pskova yake bulo oprotestovane Teognostom Ostannij virushiv do Ordi i Konstantinopolya iz skragoyu na diyi galicko volinskogo duhovenstva vnaslidok chogo mitropolichij status Teodora buv skasovanij U gramoti Yuriya II 1334 roku vin viznachayetsya yak galickij yepiskop Pid 1335 rokom u dokumentah konstantinopolskoyi patriarhiyi vpisanij bez zaznachennya sanu 1337 roku Teodor bere uchast u Konstantinopolskomu sobori de zgaduyetsya razom iz arhiyereyami Efesu Gerakleyi Dirrahiumu Amastridi ta ryadom inshih Oskilki sobor rozglyadav pitannya yaki ne stosuvalis bezposeredno sprav Ruskoyi cerkvi mozhna pripustiti sho prisutnist Teodora pov yazana iz chergovoyu sproboyu vidnovlennya Galickoyi mitropoliyi I dijsno do cogo zh chasu vidnosyatsya vidomosti pro vidnovlennya mitropolichogo sanu Teodora Zakriplennya mitropolichogo statusu Galicha vidbulos vprodovzh 1341 42 rokah jmovirno za politichnoyi pidtrimki knyazya Dmitra Lyubarta koli jogo viznav novij imperator Ioann V Paleolog ta patriarh Ioann XIV Kalekas Stanom na 1345r do skladu Galickoyi mitropoliyi vhodili Polocka Turovo Pinska Volodimirska Peremishlska Lucka Holmska Chernigivska Smolenska Bryanska ta Bilgorodska yeparhiyi vidtak vona nabula najbilshogo teritorialnogo poshirennya u svoyij istoriyi U cej chas odnak pislya smerti Yuriya II vlada v Galichini faktichno perebuvala v rukah boyarskoyi verhivki na choli iz Dmitrom Dedkom derzhavno pravrvij status yakoyi u todishnomu feodalnomu suspilstvi buv neodnozachnim Peremoga Ioanna VI Kantakuzina ta zmina politichnoyi kon yunkturi u Vizantiyi z odnogo boku ta zusillya moskovskogo knyazya z inshogo znovu stvorili spriyatlivij grunt dlya likvidaciyi Galickoyi mitropoliyi 1347 roku na prohannya moskovskogo knyazya Simeona yakij odnochasno prislav velike pozhertvuvannya na remont Sofijskogo soboru zolotoyu imperatorskoyuyu bulloyu pidtverdzhenoyu rishennyami Sinodu Galicka mitropoliya bula likvidovana a yiyi predstoyatel ochevidno mayetsya na uvazi Teodor buv viklikanij na patriarshij sud Podalsha dolya Teodora zalishayetsya nevidomoyu Zgidno z doslidzhennyam I Skochilyasa vin opinivsya u vignanni na Volini de jogo prijnyav knyaz Dmitro Lyubart Osoblivosti upravlinnyaYak zaznachaye Semen Pobuckij chas upravlinnya Teodorom Galickoyu yeparhiyeyu ta mitropoliyeyu mozhna podiliti na dva principovih vidrizki Pershij iz nih zbigavsya iz chasom pravlinnya knyazya Yuriya II ta polyagav u nedopushennyam vstanovlennya papskogo kontrolyu nad galicko volinskimi zemlyami ta faktichnomu opravdanni na religijno svitoglyadnomu rivni procesu absolyutizaciyi knyazivskoyi vladi Pislya smerti Yuriya i utverdzhennya pravlinnya Dmitra Dedka rol galickogo mitropolita polyagala nasampered u zahisti pravoslav ya v Galichini ta v borotbi za zberezhennya svoyeyi vladi Pechatka TeodoraNa gramoti knyazya Yuriya II Trojdenovicha napisanij u Lvovi v 1334 roci ta adresovanij Velikomu Magistru Tevtonsogo ordenu i braunshvajgskomu gercogu Lyuderu zbereglasya voskova pechatka Teodora iz zobrazhennya Bogorodici Ce zobrazhennya Yaroslav Pasternak vvazhav oznakoyu zv yazku iz kafedralnim Uspenskim soborom Galicha i davnoyu tradiciyeyu perebuvannya tam oseredku duhovnoyi vladi Misce perebuvannyaZ oglyadu na davnyu ekklezialnu tradiciyu rezidenciya Galickih yepiskopiv ta mitropolitiv roztashovuvalas na Kriloskij gori u Galichi poruch iz velikim kafedralnim Uspenskim soborom pobudovanim Yaroslavom Osmomislom Odnak priblizno u period sluzhinnya Teodora sobor za svidchennyam arheologichnih doslidzhen vzhe perebuvav u zanedbanomu stani Nayavnist v 1334 roci Teodora u Lvovi pro sho svidchit jogo pechatka na vidanomu u comu misti dokumenti mozhe vkazuvati na jogo postijne perebuvannya u novij stolici Galicko Volinskoyi derzhavi Maloyi Rusi blizko do rezidenciyi knyazya yak ce bulo u Galichi ta vidpovidalo vizantijskij tradiciyi yednosti svitskoyi ta duhovnoyi vladi Iz cim faktom pevnim chinom v yazhetsya isnuvannya na teritoriyi knyazhogo mista u Lvovi cerkvi sv Teodora ta zgodom i ploshi Svyatogo Teodora PrimitkiSkochilyas I Galicka mitropoliya XIV pershoyi polovini XV stolit osoblivosti eklezialnogo pravovogo ta suspilnogo statusu Knyazha doba istoriya i kultura 4 2011 s 264 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T 3 S 272 273 Barvinskij B Ukrayinski sfragistichni pam yatki XII XIV stolit Zapiski NTSh 1996 T 231 S 246 RIB T 6 Prilozheniya Stb 433 436 443 444 dok 7 Ruban M Boldar O Istorichni peredumovi ta naslidki utvorennya Galickoyi Mitropoliyi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi 16 188 2016 s 282 Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana collecta Ed F Miklosich I Muller Vindobonae 1860 Vol 1 P 164 dok 73 Miklosich F Muller I Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana Vol I Vindobonnae 1860 Akt LXXV p 171 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1994 T 5 S 398 399 403 Rudovich I Korotka istoriya Galicko Lvovskoi yeparhij Na osnov greckih zherel i inshih novjshih podruchnikov Zhovkva 1902 S 12 Tihomirov N Galickaya mitropoliya Cerkovno istoricheskoe issledovanie SPb Pechatnya Evdokimova 1896 S 86 89 Skochilyas I Galicka mitropoliya XIV pershoyi polovini XV stolit osoblivosti eklezialnogo pravovogo ta suspilnogo statusu Knyazha doba istoriya i kultura 4 2011 s 267 Pobuckij S Galicka mitropoliya v konteksti mizhderzhavnih i mizhkonfesijnih vidnosin XIV XV stolit avtoref dis kand ist nauk 09 00 11 Kiyiv B v 2008 s 15 16 Lappo Danilevskij A Pechati poslҍdnih galichsko vladim knyazej i ih sovetnikov S P 1906 s 293 Pasternak Ya Starij Galich Iv Frankivsk Plaj 1991 s 25 Pasternak Ya Starij Galich Iv Frankivsk Plaj 1991 s 166