Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пло́ща Свято́го Теодо́ра — площа в Галицькому районі Львова, в історичному центрі міста, розташована між проспектом Чорновола та вулицями Богдана Хмельницького і Замарстинівською. Посередині площі розташований сквер.
| Площа Святого Теодора Львів | |
|---|---|
 Східна (горішня) частина площі | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| площа святого Теодора, площа Центральна | |
| польського періоду (польською) | plac św. Teodora |
| радянського періоду (українською) | площа Центральна |
| радянського періоду (російською) | площадь Центральная |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 110 м |
| Координати | 49°50′48″ пн. ш. 24°01′36″ сх. д. / 49.84667° пн. ш. 24.02667° сх. д. |
| поштові індекси | 79019 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка, асфальт (частково) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—13 |
| Заклади культури | дитячий клуб «Мельпомена» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30) |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7517154 |
| Мапа | |
 Площа Святого Теодора у Вікісховищі | |
Історія
Перша згадка про площу пов'язана з дерев'яною (церквою святого Теодора Тіронського), яка була збудована у наріжнику сучасної площі Святого Теодора ще до 1453 року (перші згадки 1292 — у грамоті князя Лева Даниловича). Церкву перебудували у 1706 році. Там облаштували три вівтарі, крім того — побудували триповерхову дзвіницю із чотирма дзвонами. Також церква була багата на артефакти, наприклад, книги з дорогими укладами. Цим визначався її статус. Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVIII століття, а саме у 1784 році церкву через досить не чисельну парафію було закрито, а згодом її будівлю розібрано. Храмовий образ святого Теодора після того, як церкву розібрали, передали до церкви Святого Миколая, що знаходилася неподалік. Власне, й землі також відійшли до неї. Від 1801 року й до 1950 року — була площа святого Теодора. За радянських часів, у 1950 році їй дали назву площа Центральна, через те що у ті часи тут була кінцева зупинка кількох міських та підміських автобусних маршрутів. У 1991 році площі повернули історичну назву — Святого Теодора.
У XIX столітті на площі виникла торговиця, так звана «Стара Тандита», яка функціювала до 1950-х років. Тут продавалося різне дешеве сукно та вироби з тканин. Також на площі розташовувався продуктовий ринок, перенесений сюди з площі Ринок. Наприкінці 1950-х років вже цей ринок був перенесений на територію (старого єврейського цвинтаря), де від 1947 року вже працював колгоспний «Центральний ринок» (нині — Краківський ринок). Під час першої світової війни на площі Святого Теодора розташовувалися пункти обігріву та громадські їдальні для збіднілих верств населення.
У середині листопада 2016 року на площі Святого Теодора було розпочато археологічні розкопки. На початку грудня 2016 року вдалося натрапити на частину давнього цвинтаря, за попередніми відомостями, з XVIII століття. Імовірно, це був прицерковний цвинтар церкви святого Теодора, відомої ще з XV століття. Також тут були виявлені об'єкти черняхівської культури III—IV століть до нашої ери з характерною керамікою, фрагментів ліпного та кружального посуду, горщиків та мисок. У 2018 році розпочалася реконструкція площі Святого Теодора, яка триватиме декілька років. Початково проведено роботи із заміни колектора та електромереж на ділянці між клубом «Малевич» та одинадцятиповерховою будівлею управління статистики. У наступні роки реконструюватимуть простір, де у XV—XVIII століттях розташовувалися церква Святого Теодора та прицерковний цвинтар, на місці яких 2016 року археологи виявили давні поховання. Основними акцентами площі мають стати пішохідний фонтан без чаші та ознакування церкви святого Теодора, яка до 1784 року була розташована на цій площі.
До 2020 року на площі святого Теодора мали кінцеву зупинку приміські автобуси, що прямувати зі Львова до Жовкви та Брюховичів.
Забудова
В архітектурному ансамблі площі святого Теодора присутні три- та чотириповерхові кам'яниці кінця XIX та початку XX століття, збудовані у стилях класицизму та віденської сецесії. Пам'ятки архітектури місцевого та національного значення відсутні. Нумерація будинків бере початок від вулиці Медової.
Будинки
№ 2 — житловий будинок, де за польських часів була пекарня Плівера та молочарня Аґід.
№ 3 — триповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого до 1939 року містилася перукарня Ґутмана, про що свідчить напис на фасаді, що зберігся донині, гуртова торгівля борошном Бухмана, молочарня Кеффа, пекарня Байтлера та аптека Дожавеца. Донедавна в приміщеннях першого поверху працювали аптека аптека (ТОВ «Нерей-Л») та салон кухонь «Доміно». Від 2020 року на місці аптеки відкрився дитячий клуб «Мельпомена». У ньому діятимуть два гуртки — театральна майстерня «Дій!» та гурток ораторського мистецтва «Харизма».
№ 4 — житловий будинок, де за польських часів був пункт прийому макулатури Ціґеля, за часів СРСР — хлібний магазин, нині — продуктова крамниця «Еколан» та магазин-салон вікон та дверей компанії «Грифон».
№ 5 — житловий будинок. За цією адресою до 1941 року діяла (синагога «Шовсей Шабос»), заснована в 1880-х роках на вул. Божничій (нині — Сянська), 15, а у 1930-х роках перенесена у цей будинок. При синагозі була благодійна кухня, де безкоштовно готували суботні трапези для всіх, хто потребує. Також у міжвоєнний період в будинку містився магазин емальованого та фаянсового посуду Дінера. За радянських часів — магазин «Юний технік», нині тут магазин побутової техніки «Вест Вінд» та магазин канцтоварів.
№ 6 — житловий будинок, де за польських часів була пекарня Наделя та цукерня Варта.
№ 8 — житловий будинок, де за польських часів була фабрика рибних консервів Каліша та цукерня Закрочима. У 2000-х роках — кафе «Цімес», нині тут гастропаб «Гальба».
№ 10 — житловий будинок, де у другій половині 1980-х років містився кінотеатр «Світлячок». Після проведеної реконструкції будинку наприкінці 2000-х років тут відкрився офісний центр.
№ 11 — житловий будинок, де за польських часів була молочарня Шехтера, за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині тут магазин фарб «Палітра».
№ 12 — житловий будинок, де до початку другої світової війни працювала гуртівня борошна Меєра, нині тут бар «Мартуся».
№ 13 — житловий будинок. 2019 року, в межах проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», завершено реставрацію вхідної брами цього будинку.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009.
- Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (С). lviv.ridne.net. оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Історія Львова. 7 об'єктів архітектури Львова, які не дійшли до нашого часу. inlviv.in.ua. 16 липня 2019. оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 62.
- В центрі Львова розкопали прицерковний цвинтар з XVIII ст. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 5 грудня 2016. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Площа Святого Теодора. 1zahid.com. Перший Західний. 19 вересня 2020. оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- Микола Бандрівський (1 листопада 2017). Митрополит Андрей Шептицький — меценат археології. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 28 липня 2021.
- Ірина Рєвунова (28 лютого 2018). У Львові оприлюднили плани реконструкції площі Святого Теодора. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Пресслужба ЛМР (27 січня 2020). На площі Святого Теодора відкрили дитячий клуб. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Jüdische Zeitung: niezawisły organ dla żyd. interesów wierny rządowi i krajowi. — 1907. — nr 6. (їдиш)
- Najer Morgen: tugblat. — Lwów. — 1937. — nr 149. (їдиш)
- Der Najer Morgen: tugblat. — Lwów. — 6 lut. — 1933. — nr 32. (їдиш)
- У Львові відреставрували історичну браму на площі святого Теодора. Фото до і після. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 2 квітня 2019. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Святого Теодора пл. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 443—444. — .
- Львів. Туристичний путівник / упоряд. Ю. Бірюльов. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 105.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 62, 95. — .
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Святого Теодора. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- Валерій Шмаков (7 серпня 2015). На площі Теодора у Львові відбулись єврейські фестини (ФОТО). varta.com.ua. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Назарій Юськів (7 серпня 2015). У Львові відбулись єврейські фестини «У сусідів» (ФОТО). varta.com.ua. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- Львів. Площа св. Теодора. etoretro.ru. 7 серпня 2015. оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plo sha Svyato go Teodo ra plosha v Galickomu rajoni Lvova v istorichnomu centri mista roztashovana mizh prospektom Chornovola ta vulicyami Bogdana Hmelnickogo i Zamarstinivskoyu Poseredini ploshi roztashovanij skver Plosha Svyatogo Teodora LvivShidna gorishnya chastina ploshiShidna gorishnya chastina ploshiMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijKolishni nazviplosha svyatogo Teodora plosha Centralnapolskogo periodu polskoyu plac sw Teodoraradyanskogo periodu ukrayinskoyu plosha Centralnaradyanskogo periodu rosijskoyu ploshad CentralnayaZagalni vidomostiProtyazhnist110 mKoordinati49 50 48 pn sh 24 01 36 sh d 49 84667 pn sh 24 02667 sh d 49 84667 24 02667poshtovi indeksi79019TransportRuhdvostoronnijPokrittyabrukivka asfalt chastkovo Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 13Zakladi kulturidityachij klub Melpomena Poshtovi viddilennyaVPZ 19 vul Zamarstinivska 30 Zabudovaklasicizm videnska secesiyaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr7517154Mapa Plosha Svyatogo Teodora u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Medova Mulyarska Vesela ta Vugilna IstoriyaPersha zgadka pro ploshu pov yazana z derev yanoyu cerkvoyu svyatogo Teodora Tironskogo yaka bula zbudovana u narizhniku suchasnoyi ploshi Svyatogo Teodora she do 1453 roku pershi zgadki 1292 u gramoti knyazya Leva Danilovicha Cerkvu perebuduvali u 1706 roci Tam oblashtuvali tri vivtari krim togo pobuduvali tripoverhovu dzvinicyu iz chotirma dzvonami Takozh cerkva bula bagata na artefakti napriklad knigi z dorogimi ukladami Cim viznachavsya yiyi status Pid chas kasacijnih reform avstrijskogo uryadu kincya XVIII stolittya a same u 1784 roci cerkvu cherez dosit ne chiselnu parafiyu bulo zakrito a zgodom yiyi budivlyu rozibrano Hramovij obraz svyatogo Teodora pislya togo yak cerkvu rozibrali peredali do cerkvi Svyatogo Mikolaya sho znahodilasya nepodalik Vlasne j zemli takozh vidijshli do neyi Vid 1801 roku j do 1950 roku bula plosha svyatogo Teodora Za radyanskih chasiv u 1950 roci yij dali nazvu plosha Centralna cherez te sho u ti chasi tut bula kinceva zupinka kilkoh miskih ta pidmiskih avtobusnih marshrutiv U 1991 roci ploshi povernuli istorichnu nazvu Svyatogo Teodora U XIX stolitti na ploshi vinikla torgovicya tak zvana Stara Tandita yaka funkciyuvala do 1950 h rokiv Tut prodavalosya rizne desheve sukno ta virobi z tkanin Takozh na ploshi roztashovuvavsya produktovij rinok perenesenij syudi z ploshi Rinok Naprikinci 1950 h rokiv vzhe cej rinok buv perenesenij na teritoriyu starogo yevrejskogo cvintarya de vid 1947 roku vzhe pracyuvav kolgospnij Centralnij rinok nini Krakivskij rinok Pid chas pershoyi svitovoyi vijni na ploshi Svyatogo Teodora roztashovuvalisya punkti obigrivu ta gromadski yidalni dlya zbidnilih verstv naselennya U seredini listopada 2016 roku na ploshi Svyatogo Teodora bulo rozpochato arheologichni rozkopki Na pochatku grudnya 2016 roku vdalosya natrapiti na chastinu davnogo cvintarya za poperednimi vidomostyami z XVIII stolittya Imovirno ce buv pricerkovnij cvintar cerkvi svyatogo Teodora vidomoyi she z XV stolittya Takozh tut buli viyavleni ob yekti chernyahivskoyi kulturi III IV stolit do nashoyi eri z harakternoyu keramikoyu fragmentiv lipnogo ta kruzhalnogo posudu gorshikiv ta misok U 2018 roci rozpochalasya rekonstrukciya ploshi Svyatogo Teodora yaka trivatime dekilka rokiv Pochatkovo provedeno roboti iz zamini kolektora ta elektromerezh na dilyanci mizh klubom Malevich ta odinadcyatipoverhovoyu budivleyu upravlinnya statistiki U nastupni roki rekonstruyuvatimut prostir de u XV XVIII stolittyah roztashovuvalisya cerkva Svyatogo Teodora ta pricerkovnij cvintar na misci yakih 2016 roku arheologi viyavili davni pohovannya Osnovnimi akcentami ploshi mayut stati pishohidnij fontan bez chashi ta oznakuvannya cerkvi svyatogo Teodora yaka do 1784 roku bula roztashovana na cij ploshi Do 2020 roku na ploshi svyatogo Teodora mali kincevu zupinku primiski avtobusi sho pryamuvati zi Lvova do Zhovkvi ta Bryuhovichiv ZabudovaV arhitekturnomu ansambli ploshi svyatogo Teodora prisutni tri ta chotiripoverhovi kam yanici kincya XIX ta pochatku XX stolittya zbudovani u stilyah klasicizmu ta videnskoyi secesiyi Pam yatki arhitekturi miscevogo ta nacionalnogo znachennya vidsutni Numeraciya budinkiv bere pochatok vid vulici Medovoyi Budinki 2 zhitlovij budinok de za polskih chasiv bula pekarnya Plivera ta molocharnya Agid 3 tripoverhovij zhitlovij budinok na pershomu poversi yakogo do 1939 roku mistilasya perukarnya Gutmana pro sho svidchit napis na fasadi sho zberigsya donini gurtova torgivlya boroshnom Buhmana molocharnya Keffa pekarnya Bajtlera ta apteka Dozhaveca Donedavna v primishennyah pershogo poverhu pracyuvali apteka apteka TOV Nerej L ta salon kuhon Domino Vid 2020 roku na misci apteki vidkrivsya dityachij klub Melpomena U nomu diyatimut dva gurtki teatralna majsternya Dij ta gurtok oratorskogo mistectva Harizma 4 zhitlovij budinok de za polskih chasiv buv punkt prijomu makulaturi Cigelya za chasiv SRSR hlibnij magazin nini produktova kramnicya Ekolan ta magazin salon vikon ta dverej kompaniyi Grifon 5 zhitlovij budinok Za ciyeyu adresoyu do 1941 roku diyala sinagoga Shovsej Shabos zasnovana v 1880 h rokah na vul Bozhnichij nini Syanska 15 a u 1930 h rokah perenesena u cej budinok Pri sinagozi bula blagodijna kuhnya de bezkoshtovno gotuvali subotni trapezi dlya vsih hto potrebuye Takozh u mizhvoyennij period v budinku mistivsya magazin emalovanogo ta fayansovogo posudu Dinera Za radyanskih chasiv magazin Yunij tehnik nini tut magazin pobutovoyi tehniki Vest Vind ta magazin kanctovariv 6 zhitlovij budinok de za polskih chasiv bula pekarnya Nadelya ta cukernya Varta 8 zhitlovij budinok de za polskih chasiv bula fabrika ribnih konserviv Kalisha ta cukernya Zakrochima U 2000 h rokah kafe Cimes nini tut gastropab Galba 10 zhitlovij budinok de u drugij polovini 1980 h rokiv mistivsya kinoteatr Svitlyachok Pislya provedenoyi rekonstrukciyi budinku naprikinci 2000 h rokiv tut vidkrivsya ofisnij centr 11 zhitlovij budinok de za polskih chasiv bula molocharnya Shehtera za radyanskih chasiv opornij punkt pravoporyadku nini tut magazin farb Palitra 12 zhitlovij budinok de do pochatku drugoyi svitovoyi vijni pracyuvala gurtivnya boroshna Meyera nini tut bar Martusya 13 zhitlovij budinok 2019 roku v mezhah proektu Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova zaversheno restavraciyu vhidnoyi brami cogo budinku PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 27 lipnya 2021 1243 vulici Lvova 2009 Pavlo Zhezhnich 30 travnya 2007 Spisok vulic Lvova S lviv ridne net originalu za 5 veresnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Istoriya Lvova 7 ob yektiv arhitekturi Lvova yaki ne dijshli do nashogo chasu inlviv in ua 16 lipnya 2019 originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 29 lipnya 2021 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 62 V centri Lvova rozkopali pricerkovnij cvintar z XVIII st galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo 5 grudnya 2016 originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Plosha Svyatogo Teodora 1zahid com Pershij Zahidnij 19 veresnya 2020 originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 29 lipnya 2021 Mikola Bandrivskij 1 listopada 2017 Mitropolit Andrej Sheptickij mecenat arheologiyi zbruc eu Zbruc originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2021 Irina Ryevunova 28 lyutogo 2018 U Lvovi oprilyudnili plani rekonstrukciyi ploshi Svyatogo Teodora zaxid net Zaxid net originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Pressluzhba LMR 27 sichnya 2020 Na ploshi Svyatogo Teodora vidkrili dityachij klub city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Judische Zeitung niezawisly organ dla zyd interesow wierny rzadowi i krajowi 1907 nr 6 yidish Najer Morgen tugblat Lwow 1937 nr 149 yidish Der Najer Morgen tugblat Lwow 6 lut 1933 nr 32 yidish U Lvovi vidrestavruvali istorichnu bramu na ploshi svyatogo Teodora Foto do i pislya tvoemisto tv Tvoye Misto 2 kvitnya 2019 originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 DzherelaPlosha Svyatogo Teodora u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Plosha Svyatogo Teodora u Vikishovishi Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Svyatogo Teodora pl 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 443 444 ISBN 978 966 2154 24 5 Lviv Turistichnij putivnik uporyad Yu Biryulov Lviv Centr Yevropi 1999 S 105 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 62 95 ISBN 966 603 115 9 PosilannyaPortal Lviv Proyekt Vulici Lvova plosha Svyatogo Teodora lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 27 lipnya 2021 Valerij Shmakov 7 serpnya 2015 Na ploshi Teodora u Lvovi vidbulis yevrejski festini FOTO varta com ua originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Nazarij Yuskiv 7 serpnya 2015 U Lvovi vidbulis yevrejski festini U susidiv FOTO varta com ua originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Lviv Plosha sv Teodora etoretro ru 7 serpnya 2015 originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021