Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицька архітектурна школа галицька школа архітектури напрямок у романській а одночасно візантійській та давньоруській

Галицька архітектурна школа

Галицька архітектурна школа

Галицька архітектурна школа, галицька школа архітектури — напрямок у романській, а одночасно візантійській та давньоруській архітектурі, що розвинувся на території Прикарпаття у добу правління династії Ростиславичів. Був провідним стилем монументальної, переважно сакральної, архітектури Галицького князівства. Характерною рисою школи є використання романської техніки мурування з тесаних білокам'яних блоків для створення хрестово-купольних храмових будівель візантійського типу. Вважається, що будівничі галицької архітектурної школи звели перші кам'яні церкви у колонізованому руськими князями Заліссі, що дало початок особливостям давньоруської архітектури Ростово-Суздальщини.

image
Вид на церкву св. Пантелеймона у Галичі, єдиний збережений зразок галицької архітектурної школи.

Визначення

З огляду на фактично повну (за винятком однієї споруди) втрату пам'яток галицької архітектурної школи, їх дослідження та термінологічне окреслення спиралось, передовсім на дані археологічних досліджень. Перші артефакти були виявлені у проміжку між 1881– 1885 рр. парохом Галича Левом Лаврецьким, який долучив до досліджень Ісидора Шараневича. Архітектурний аналіз та стилістичну інтерпретацію отриманих даних виконав Юліан Захарієвич. Головний внесок в окреслення поняття "галицької архітектурної школи" зробив Йосип Пеленський, який звернув увагу на такі риси школи: розділеність апсид в плані на однакові наземної частини; те, що фундаменти зводились з річкового каменю на розчині, а наземні стіни – з тесаних блоків; всюди застосовувався вапняно-піщаний розчин. Плани та описи пам’яток княжого Галича, представлені Й. Пеленським у його монографії, тривалий час були основним джерелом для аналізу архітектурно-археологічних пам’яток Галицького князівства і зберігають свою актуальність. Впродовж ХХ століття знання про галицьку арітектурну школу були значно розширені новими археолгічними відкриттями, зокрема і головної споруди Галича - Успенського собору. Також було відкрито фундамент першого храму галицької школи - церкви Івана Хрестителя у Перемишлі, та сліди від фундаментів церкви у Звенигороді. Подальші дослідження тривають у в добу Незалежної України із залученням більш досконалих методів археологічних пошуків. У 1998 році було відновлено єдину вцілілу пам'ятку школи - церкву Пентелеймона.

Походження

Виникнення галицької архітектурної школи було предметом численних гіпотез та припущень, які викладені у значній кількості наукових праць рідного обсягу. Прихильники "угорської" гіпотези вказують на географічну близькість та тісну політичну пов'язаність Галичини з Угорським королівством та жвавий розвиток у останньому романської техніки будування під впливом Франції. Зокрема М. Каргер звертав увагу на використання вітражів, водосвятної чаші та особливостей декорування. "Малопольська" гіпотеза висунута О. Іонісяном пов'язує галицьку школу із рядом об'єктів Краківської землі. Її недоліком цієї є те що "малопольські" храми зведені хронологічно пізніше перших галицьких. "Закавказька" гіпотеза запропонована І.Могитичем пов'язує білокам'яну архітектуру Галичини із впливами вірменської традиції сакрального будівництва. "Органічна" концепція пропонує розглядати галицьку школи як частину загальноєвропейського процесу розвитку романської архітектури, коли приблизно в один і той самий час виникали схожі об'єкти з використанням подібних прийомів.

Список відомих об'єктів галицької архітектурної школи

Назва Місце розташування Час будівлі Опис Фото
Собор Івана Хрестителя Перемишль 1119–1126 Розібраний в XV столітті на матеріал для латинської катедри. Археологічно досліджений в 1959–1964 (А.Жакі).
Ротонда святого Миколая Перемишль XI–XII ст. Розібрана в XV ст., коли на її місці споруджено латинську катедру.
Княжі палати Перемишль XII століття (?) До прямокутної палацевої будівлі примикала більш ранішня каплиця-ротонда. Остаточно знищені на початку XVII ст.
Церква невідомої назви Звенигород до 1144 Зруйнована у XIII ст. image
Княжі палати Звенигород до 1144 Знищені у XIII ст. Досліджені археологічно в 1965–1968 (А. А. Ратич). image
Церква Спаса Галич 1152 Втрачена до 1627 р. Згідно з даними розкопок (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич та 1980–1981, О. М. Іоаннесян) це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм.
Успенський собор Галич 1140-ві — 1150-ті рр. Втрачений в період від XIV до XVI ст., не існує. Згідно з даними археології, це був величний білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм з бічними галереями. Друга за розміром сакральна будівля Київської Русі.
Церква св. Кирила і Мефодія Галич XII століття - поч. ХІІІ століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич). Це був білокам'яний триабсидний чотирьохстовпний храм. image
Церква Святого Пантелеймона Галич Близько 1200 Первісно — білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм. Уся верхня частина, склепіння і баня знищені при перебудові церкви в костьол Св. Станислава в 1611 р. image
Церква Бориса і Гліба в урочищі Побережжя Єзуполь коло Галича XII століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1935, Я.Пастернак, та 1959, М. К. Каргер). Це була білокам'яна церква у вигляді квадрифолія, 4х-пелюсткова в плані. image
Церква св. Анни (?) в урочищі Цвинтариська Галич Друга половина XII — перша третина XIII століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич). Білокам'яний чотирьохстовпний храм, скоріш за все триабсидний.
Церква Благовіщення Галич Друга половина XII — перша третина XIII століття Втрачена після 1458 р. Досліджена археологічно (1884, Л.Лаврецький, І. Шараневич). Безстовпна церква з подовженою двокамерною вівтарною частиною.
Церква пророка Іллі Галич Друга половина XII — перша третина XIII століття Розібрана на початку XIX ст. Не існує. Залишки досліджені М. К. Каргером в 1955 р. Це була невелика одноабсидна ротонда з притвором. image
Церква св. Івана (?) в урочищі Царинка Галич Початок XIII століття. Втрачена у давнину. Рештки виявлені й досліджені Ю. Лукомським протягом 1990-92 років
Церква «полігон» Галич Середина — третя чверть XII століття Втрачена у давнину. Згідно з даними розкопок (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич та 1979, О. М. Іоаннесян) це була білокам'яна церква у вигляді квадрифолія, 8-гранна в плані. image
Церква (Василя Великого?) Василів XII–XIII століття Знищена в XVII ст. Віднайдена розкопками 1958–1959 (Б. А. Тимощук, Г. Н. Логвин). Це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм з пізнішими прибудовами.
Церква Петра Перемишль XII - початок XIII Зруйнована у XIV столітті. На її місці побудовано дерев'яний костел, який був розібраний у XVII столітті. image
Церква Миколая Львів друга половина XIII Перебудована у пізньому середньовіччі. image

Примітки

  1. Грушевський М. Історія України-Руси, Київ: Наукова думка, 1993. Т.ІІІ. -С.586
  2. Могитич І. Архітектура Галицької землі княжого періоду. Народозавчі зошити. 2000. Зош.2. -С.202-221
  3. .Zacharjewicz J. Wykopaliska w Załukwi nad Dniestrem. Opis do jesieni 1882 r. odkrytych fundamentów i wykopalisk // Dzwignia. – Zesz. 9–10. – Lwów, 1882. – S. 139–140, 152–153
  4. Pełeński J. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i zródeł archiwalnych. – Kraków, 1914. – 221 s
  5. Лукомський Ю., Петрик В. Архітектурно-археологічні дослідження втрачених архітектурних об’єктів (на прикладі пам’яток Галича ХІІ-ХІІІ ст.) // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - №674. – Архітектура. – Львів: в-во НУ "ЛП", 2010. – С. 297-306.
  6. Каргер М. Зодчество Галицко-Волынской Руси в XII - XIV веках, КСИИМК. М.:, Л.: Изд. АН СССР, 1940 -С. 14-21
  7. Иоаннисян О. Зодчество древнего Галича и архитектура Малопольши. Acta archeoogica Carpatia, 1988. -С. 185-218
  8. Петрик В. До проблеми формування галицької архітектурної школи. Галицько-Волинська держава: Передумови виникнення, історія, культура, традиції. Тези міжнар. конф. Львів, 1993 р. -С.66-68
  9. Пастернак Я Старий Галич. Архітектурно-історичні досліди у 1850-1943 р. Ів.-Франківська: Плай, 1998. -С.348
  10. Пастернак Я. Княжий город Перемишль. Перемишль західний бастіон України. Нью-Йорк; Філядельфія 1961, с.14.
  11. Żaki A. Przemyska cerkiew księcia Wołodara w św ietle źródeł pisanych i archeologicznych. Sprawozdania zposiedzień Komisji Naukowych oddziału PAN w Krakowie. Kraków 1969,1.12, s.47-50.
  12. Раппопорт П.А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 112.
  13. Иоаннесян О.М. Раскопки церкви Спаса в окрестностях Галича. Археологические открытия. 1980 г. — С. 252.
  14. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 82—131.
  15. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 82.
  16. Раппопорт П.А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 109
  17. Раппопорт П.А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 108
  18. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 76.
  19. Иоаннесян О.М. Раскопки древнерусской ротонді-квадрифолия в окрестностях Галича. Археологические открытия. 1979 г. — С. 273.
  20. Логвин Г.Н.,Тимощук Б. А. Белокаменный храм XII века в Василёве — Памятники культуры. М. 1961 г. — С.27—50.
  21. Frankiv R. Сhronology and architecture of st. Peter's church in Przemysl from the ancient Rus' era to the XVII century // Architectural Studies. – 2021. – Vol. 7, № 2. – P. 148–153
  22. Малевская, Кос А., Рожко М., Шолохова Е. Архитектурно-археологические исследования во Львове и Львовской области // Археологические открытия 1978. — Москва, 1979. -С. 361.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Galicka arhitekturna shkola galicka shkola arhitekturi napryamok u romanskij a odnochasno vizantijskij ta davnoruskij arhitekturi sho rozvinuvsya na teritoriyi Prikarpattya u dobu pravlinnya dinastiyi Rostislavichiv Buv providnim stilem monumentalnoyi perevazhno sakralnoyi arhitekturi Galickogo knyazivstva Harakternoyu risoyu shkoli ye vikoristannya romanskoyi tehniki muruvannya z tesanih bilokam yanih blokiv dlya stvorennya hrestovo kupolnih hramovih budivel vizantijskogo tipu Vvazhayetsya sho budivnichi galickoyi arhitekturnoyi shkoli zveli pershi kam yani cerkvi u kolonizovanomu ruskimi knyazyami Zalissi sho dalo pochatok osoblivostyam davnoruskoyi arhitekturi Rostovo Suzdalshini Vid na cerkvu sv Pantelejmona u Galichi yedinij zberezhenij zrazok galickoyi arhitekturnoyi shkoli ViznachennyaZ oglyadu na faktichno povnu za vinyatkom odniyeyi sporudi vtratu pam yatok galickoyi arhitekturnoyi shkoli yih doslidzhennya ta terminologichne okreslennya spiralos peredovsim na dani arheologichnih doslidzhen Pershi artefakti buli viyavleni u promizhku mizh 1881 1885 rr parohom Galicha Levom Lavreckim yakij doluchiv do doslidzhen Isidora Sharanevicha Arhitekturnij analiz ta stilistichnu interpretaciyu otrimanih danih vikonav Yulian Zahariyevich Golovnij vnesok v okreslennya ponyattya galickoyi arhitekturnoyi shkoli zrobiv Josip Pelenskij yakij zvernuv uvagu na taki risi shkoli rozdilenist apsid v plani na odnakovi nazemnoyi chastini te sho fundamenti zvodilis z richkovogo kamenyu na rozchini a nazemni stini z tesanih blokiv vsyudi zastosovuvavsya vapnyano pishanij rozchin Plani ta opisi pam yatok knyazhogo Galicha predstavleni J Pelenskim u jogo monografiyi trivalij chas buli osnovnim dzherelom dlya analizu arhitekturno arheologichnih pam yatok Galickogo knyazivstva i zberigayut svoyu aktualnist Vprodovzh HH stolittya znannya pro galicku aritekturnu shkolu buli znachno rozshireni novimi arheolgichnimi vidkrittyami zokrema i golovnoyi sporudi Galicha Uspenskogo soboru Takozh bulo vidkrito fundament pershogo hramu galickoyi shkoli cerkvi Ivana Hrestitelya u Peremishli ta slidi vid fundamentiv cerkvi u Zvenigorodi Podalshi doslidzhennya trivayut u v dobu Nezalezhnoyi Ukrayini iz zaluchennyam bilsh doskonalih metodiv arheologichnih poshukiv U 1998 roci bulo vidnovleno yedinu vcililu pam yatku shkoli cerkvu Pentelejmona PohodzhennyaViniknennya galickoyi arhitekturnoyi shkoli bulo predmetom chislennih gipotez ta pripushen yaki vikladeni u znachnij kilkosti naukovih prac ridnogo obsyagu Prihilniki ugorskoyi gipotezi vkazuyut na geografichnu blizkist ta tisnu politichnu pov yazanist Galichini z Ugorskim korolivstvom ta zhvavij rozvitok u ostannomu romanskoyi tehniki buduvannya pid vplivom Franciyi Zokrema M Karger zvertav uvagu na vikoristannya vitrazhiv vodosvyatnoyi chashi ta osoblivostej dekoruvannya Malopolska gipoteza visunuta O Ionisyanom pov yazuye galicku shkolu iz ryadom ob yektiv Krakivskoyi zemli Yiyi nedolikom ciyeyi ye te sho malopolski hrami zvedeni hronologichno piznishe pershih galickih Zakavkazka gipoteza zaproponovana I Mogitichem pov yazuye bilokam yanu arhitekturu Galichini iz vplivami virmenskoyi tradiciyi sakralnogo budivnictva Organichna koncepciya proponuye rozglyadati galicku shkoli yak chastinu zagalnoyevropejskogo procesu rozvitku romanskoyi arhitekturi koli priblizno v odin i toj samij chas vinikali shozhi ob yekti z vikoristannyam podibnih prijomiv Spisok vidomih ob yektiv galickoyi arhitekturnoyi shkoliNazva Misce roztashuvannya Chas budivli Opis Foto Sobor Ivana Hrestitelya Peremishl 1119 1126 Rozibranij v XV stolitti na material dlya latinskoyi katedri Arheologichno doslidzhenij v 1959 1964 A Zhaki Rotonda svyatogo Mikolaya Peremishl XI XII st Rozibrana v XV st koli na yiyi misci sporudzheno latinsku katedru Knyazhi palati Peremishl XII stolittya Do pryamokutnoyi palacevoyi budivli primikala bilsh ranishnya kaplicya rotonda Ostatochno znisheni na pochatku XVII st Cerkva nevidomoyi nazvi Zvenigorod do 1144 Zrujnovana u XIII st Knyazhi palati Zvenigorod do 1144 Znisheni u XIII st Doslidzheni arheologichno v 1965 1968 A A Ratich Cerkva Spasa Galich 1152 Vtrachena do 1627 r Zgidno z danimi rozkopok 1880 ti rr L Lavreckij I Sharanevich ta 1980 1981 O M Ioannesyan ce buv bilokam yanij chotirohstovpnij triabsidnij hram Uspenskij sobor Galich 1140 vi 1150 ti rr Vtrachenij v period vid XIV do XVI st ne isnuye Zgidno z danimi arheologiyi ce buv velichnij bilokam yanij chotirohstovpnij triabsidnij hram z bichnimi galereyami Druga za rozmirom sakralna budivlya Kiyivskoyi Rusi Cerkva sv Kirila i Mefodiya Galich XII stolittya poch HIII stolittya Vtrachena u davninu Doslidzhena arheologichno 1880 ti rr L Lavreckij I Sharanevich Ce buv bilokam yanij triabsidnij chotirohstovpnij hram Cerkva Svyatogo Pantelejmona Galich Blizko 1200 Pervisno bilokam yanij chotirohstovpnij triabsidnij hram Usya verhnya chastina sklepinnya i banya znisheni pri perebudovi cerkvi v kostol Sv Stanislava v 1611 r Cerkva Borisa i Gliba v urochishi Poberezhzhya Yezupol kolo Galicha XII stolittya Vtrachena u davninu Doslidzhena arheologichno 1935 Ya Pasternak ta 1959 M K Karger Ce bula bilokam yana cerkva u viglyadi kvadrifoliya 4h pelyustkova v plani Cerkva sv Anni v urochishi Cvintariska Galich Druga polovina XII persha tretina XIII stolittya Vtrachena u davninu Doslidzhena arheologichno 1880 ti rr L Lavreckij I Sharanevich Bilokam yanij chotirohstovpnij hram skorish za vse triabsidnij Cerkva Blagovishennya Galich Druga polovina XII persha tretina XIII stolittya Vtrachena pislya 1458 r Doslidzhena arheologichno 1884 L Lavreckij I Sharanevich Bezstovpna cerkva z podovzhenoyu dvokamernoyu vivtarnoyu chastinoyu Cerkva proroka Illi Galich Druga polovina XII persha tretina XIII stolittya Rozibrana na pochatku XIX st Ne isnuye Zalishki doslidzheni M K Kargerom v 1955 r Ce bula nevelika odnoabsidna rotonda z pritvorom Cerkva sv Ivana v urochishi Carinka Galich Pochatok XIII stolittya Vtrachena u davninu Reshtki viyavleni j doslidzheni Yu Lukomskim protyagom 1990 92 rokiv Cerkva poligon Galich Seredina tretya chvert XII stolittya Vtrachena u davninu Zgidno z danimi rozkopok 1880 ti rr L Lavreckij I Sharanevich ta 1979 O M Ioannesyan ce bula bilokam yana cerkva u viglyadi kvadrifoliya 8 granna v plani Cerkva Vasilya Velikogo Vasiliv XII XIII stolittya Znishena v XVII st Vidnajdena rozkopkami 1958 1959 B A Timoshuk G N Logvin Ce buv bilokam yanij chotirohstovpnij triabsidnij hram z piznishimi pribudovami Cerkva Petra Peremishl XII pochatok XIII Zrujnovana u XIV stolitti Na yiyi misci pobudovano derev yanij kostel yakij buv rozibranij u XVII stolitti Cerkva Mikolaya Lviv druga polovina XIII Perebudovana u piznomu serednovichchi PrimitkiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv Naukova dumka 1993 T III S 586 Mogitich I Arhitektura Galickoyi zemli knyazhogo periodu Narodozavchi zoshiti 2000 Zosh 2 S 202 221 Zacharjewicz J Wykopaliska w Zalukwi nad Dniestrem Opis do jesieni 1882 r odkrytych fundamentow i wykopalisk Dzwignia Zesz 9 10 Lwow 1882 S 139 140 152 153 Pelenski J Halicz w dziejach sztuki sredniowiecznej na podstawie badan archeologicznych i zrodel archiwalnych Krakow 1914 221 s Lukomskij Yu Petrik V Arhitekturno arheologichni doslidzhennya vtrachenih arhitekturnih ob yektiv na prikladi pam yatok Galicha HII HIII st Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 674 Arhitektura Lviv v vo NU LP 2010 S 297 306 Karger M Zodchestvo Galicko Volynskoj Rusi v XII XIV vekah KSIIMK M L Izd AN SSSR 1940 S 14 21 Ioannisyan O Zodchestvo drevnego Galicha i arhitektura Malopolshi Acta archeoogica Carpatia 1988 S 185 218 Petrik V Do problemi formuvannya galickoyi arhitekturnoyi shkoli Galicko Volinska derzhava Peredumovi viniknennya istoriya kultura tradiciyi Tezi mizhnar konf Lviv 1993 r S 66 68 Pasternak Ya Starij Galich Arhitekturno istorichni doslidi u 1850 1943 r Iv Frankivska Plaj 1998 S 348 Pasternak Ya Knyazhij gorod Peremishl Peremishl zahidnij bastion Ukrayini Nyu Jork Filyadelfiya 1961 s 14 Zaki A Przemyska cerkiew ksiecia Wolodara w sw ietle zrodel pisanych i archeologicznych Sprawozdania zposiedzien Komisji Naukowych oddzialu PAN w Krakowie Krakow 1969 1 12 s 47 50 Rappoport P A Russkaya arhitektura X XIII vv S 112 Ioannesyan O M Raskopki cerkvi Spasa v okrestnostyah Galicha Arheologicheskie otkrytiya 1980 g S 252 Pasternak Ya Starij Galich Krakiv Lviv 1944 S 82 131 Pasternak Ya Starij Galich Krakiv Lviv 1944 S 82 Rappoport P A Russkaya arhitektura X XIII vv S 109 Rappoport P A Russkaya arhitektura X XIII vv S 108 Pasternak Ya Starij Galich Krakiv Lviv 1944 S 76 Ioannesyan O M Raskopki drevnerusskoj rotondi kvadrifoliya v okrestnostyah Galicha Arheologicheskie otkrytiya 1979 g S 273 Logvin G N Timoshuk B A Belokamennyj hram XII veka v Vasilyove Pamyatniki kultury M 1961 g S 27 50 Frankiv R Shronology and architecture of st Peter s church in Przemysl from the ancient Rus era to the XVII century Architectural Studies 2021 Vol 7 2 P 148 153 Malevskaya Kos A Rozhko M Sholohova E Arhitekturno arheologicheskie issledovaniya vo Lvove i Lvovskoj oblasti Arheologicheskie otkrytiya 1978 Moskva 1979 S 361

Дата публікації:
Топ