Лелека білий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Бузько | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Поширення білого лелеки: жовтогарячий — місце розмноження, синій — місце міграції | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Леле́ка бі́лий (Ciconia ciconia) — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.
Окрім науково прийнятої назви, у цього птаха безліч народних назв: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер.
Зовнішній вигляд та загальна характеристика
Білий лелека — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, махові пір'їни закривають задню частину тіла, звідси походить його назва — чорногуз, тобто "чорнозадий" від давнього слова гузня — сідниця. Дзьоб та ноги у чорногуза червонясті і довгі.
Голос слабкий. Спілкуються птахи здебільшого клацанням дзьоба. Цими клацаннями вони вітають один одного, а також захищають гніздо від чужаків. Поведінці білого лелеки властивий шлюбний ритуал, котрий супроводжується спільним з партнером клацанням дзьобами. Довгі, червоні ноги добре пристосовані до ходіння по мілководдю.
Живлення
Білі лелеки живляться переважно дрібними тваринами — дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибою та іноді падлом. Отже, лелека не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а живиться найдоступнішою здобиччю, тому його відносять до трофічних опортуністів.
Метод полювання чорногуза дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом.
Ареал білого лелеки — Європа (від Іспанії до Росії), Північна Африка та Азія (від Туреччини до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, наявні окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму; у періоди міграцій може траплятися скрізь.
Оселяється білий лелека на відкритому ландшафті з придатними кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами. Полюбляє зволожені ділянки з невисокою трав'яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Розорювання заплави значно погіршує кормові угіддя, але лелека уникає і високої рослинності.
Гніздування
Білі лелеки — синантропні птахи. Вони охоче селяться в населених пунктах. Трапляються навіть у великих містах. Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік, на узліссях, уздовж доріг. Серед болота можна іноді побачити гніздо навіть на невисокому пеньку.
Чорногузи гніздяться на скелястих підвищеннях, деревах, будівлях та електричних опорних стовпах. Вони заселяють відкриті та напіввідкриті ландшафти, поряд з людським житлом. З дерев лелеки віддають перевагу тим, що ростуть поблизу людського житла або в заплавах рік і мають велику розлогу крону. За підрахунками, зробленими в Україні у 1987 році, більш ніж половина гнізд на деревах були збудовані на тополях, ясенах, вербах i дубах. Білі лелеки надають перевагу вологій місцевості, долинам річок та низинним болотам. Пара чорногузів часто роками гніздиться на одному і тому ж місці, таким чином самиця і самець щороку зустрічаються, хоча пару утворюють на сезон. Гніздо лелеки будують із гілок дерев. Міцні і довгі лягають до основи, менші накладаються згори. Усередині птахи вистилають оселю сіном, травою, мохом. Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній, картоплиння, шматки целофанової плівки тощо. Спочатку гніздо порівняно невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів заввишки. З роками гніздо надбудовується і збільшується за розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і сягають 2 метрів у діаметрі, 3–4 метри заввишки та 1–2 тонни ваги.
Розміщення гнізд білого лелеки за останні десятиліття зазнало значних змін. Якщо у 1931 році на тодішній території УРСР 68 % їх були на будівлях, то до 1987—1988 роках частка скоротилася до 20 %, у 1994—1995 роках становила вже всього 13 %, а в 2004—2005 роках — узагалі лишень 9 %.
Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і водонапірних вежах. Кількість гнізд на деревах спочатку збільшилася майже в півтора раза, потім почала також зменшуватися, за вказаний період вона коливалась у межах 30–45 %. Ця тенденція є загальною, вона спостерігається у різних країнах. Чорногузи стали гніздитися навіть на залізничних станціях, влаштовуючись на опорах контактної мережі. На шум поїздів під самими ногами вони не звертають уваги.
У віці близько чотирьох років чорногуз стає статевозрілим і готовим до спарювання. Навесні, після прильоту та шлюбного ритуалу, молода пара будує гніздо і самиця відкладає 3–6 яєць, які висиджують по черзі самиця і самець 30-32 дні. Яйце чисто біле, близько 100 грамів вагою. З'являються яйця в гніздах у другій половині квітня — на початку травня. Терміни їх відкладання досить розтягнуті. Одночасно можна побачити і чорногузів, які насиджують і таких, що тільки займають гнізда.
Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки — жовто-рожеві. Важать вони всього 60–80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в горлі (вола у лелек немає) і відригують її всередину гнізда. У перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу — черв'яків, личинок комах тощо. Поступово їхній раціон розширюється.
Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. Виліт молодняку відбувається у другій половині липня — на початку серпня. Найчастіше до вильоту доживає 2–4 молодих птахів. За даними моніторингових спостережень в Україні у 1992–2005 роках (5490 гнізд із пташенятами), 42 % лелечих виводків перед вильотом мали 3 пташенят, 29 % — 2, 20 % — 4, 5 % — 1, 4 % — 5, 0,3 % — 6, 0,02 % — 7 (єдиний випадок за 14 років спостережень). У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4 пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть навіть переважати. У несприятливі ж роки, навпаки, максимум зміщується на виводки з 2 пташенят.
Міграція
Білий лелека — перелітний птах. У серпні зграї, керуючись інстинктом, починають тягнутися на південь. В Україні зграї зазвичай нараховують від 2–3 до сотні лелек. Але іноді можна побачити й великі багатосотенні скупчення. Зграї поступово збільшуються на шляхах перельоту і на Балканах складаються вже з тисяч птахів.
На зимівлю чорногузи з різних частин Європи летять різними шляхами. Існують дві популяції — східна і західна, лінія розділу між якими — своєрідний вододіл — проходить Голландією, Гарцем, Баварією, Альпами. У німецькій науковій літературі вона називається пролітною межею. Але це не чітко окреслена лінія, навколо неї існує широка смуга змішування напрямків — птахи тут можуть мігрувати як в один, так і в інший бік. Найцікавіше те, що різні напрямки перельоту можуть мати молоді лелеки, що вивелися в одному й тому ж гнізді. Якось у 1974 році знайшли двох закільцьованих птахів з одного виводку: першого — у Франції, другого — в Угорщині. Висліди кільцювання на північному заході Німеччини (ця територія розташована дещо східніше від «пролітної межі» у зоні змішування) показали, що під час першого свого відльоту 3/4 лелек прямують на південний схід Босфором і чверть — на південний захід у напрямку Гібралтару. Але вже в наступні роки життя кількість мігрувальних птахів на південний захід різко зменшується.
Птахи, що гніздяться на захід від неї, мігрують восени на південний захід Францією, Західною Іспанією, Гібралтаром. Восени прямо над вулицями Гібралтару можна побачити багатотисячні зграї. Далі перелітають країни Марокко, Мавританію, західну частину Сахари. Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах і дельтах річок Сенегал і Нігер та біля озера Чад. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки. Молоді статево незрілі птахи іноді залишаються в Африці й на літо. Відстань міграції становить близько 10000 км.
Європейські лелеки, що гніздяться на схід від «пролітної межі», летять восени у південно-східному, а з України, Білорусі й Балтії — у південному напрямку. В Україні існує кілька головних пролітних шляхів — ділянок, де чисельність мігрувальних птахів найвища. Західними областями летять лелеки з Польщі, Житомирською та Вінницькою — з Білорусі та Балтії. Великий пролітний шлях проходить на південний захід від Полтавської до Миколаївської областей. Усі три шляхи зливаються в могутній міграційний потік, який проходить «воротами» між Карпатами та Чорним морем. Досить слабкий проліт спостерігається також східним узбережжям Чорного моря. Далі лелеки летять Балканами та Туреччиною. Малу Азію вони перетинають «за діагоналлю», звертаючи після Босфору на південний схід. Біля затоки Іскандера виходять до Середземноморського узбережжя. Потім знову звертають на південь і Близьким Сходом, Синайським півостровом потрапляють у долину Нілу, уздовж якої летять на основні місця зимівлі у Східній та Південній Африці, долаючи загалом понад 10 тисяч кілометрів. Стомившись після тривалого перельоту, птахи роблять зупинку на 4–6 тижнів у Східному Судані, щоб відпочити й погодуватися перед подальшою дорогою.
Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах та дельтах рік Сенегал та Нігер та біля озера Чад. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки.
В Україні теж існує «пролітна межа», яка проходить десь на Лівобережжі Дніпра. Точніше про її розміщення говорити важко через обмаль даних. Якщо лелеки із західних, центральних та північних областей летять уздовж західного узбережжя Чорного моря та перелітають Босфор, то птахи зі східних областей мігрують у південно-східному напрямку до східного чорноморського узбережжя. Сюди ж летять і птахи зі східної частини ареалу в Росії. Тут також існує досить широка смуга змішування напрямків міграції. Частина лелек із Придніпров'я може летіти на південний схід. Чорногуз, закільцьований пташеням у Глобинському районі на Полтавщині у 1998 році, був знайдений наприкінці серпня того ж року біля м. Новоросійська.
Згідно з народними прикметами, відлітають лелеки 19 серпня, хоча, є поодинокі випадки, коли затримуються до осені. Та це, швидше, виняток, і пов'язано з хворобою птаха, який, як наслідок, відбившись від гурту, самостійно не може здійснити переліт, та, без людської допомоги, гине. Переліт на зимівлю чорногузи здійснюють удень. Вони летять на великій висоті, при цьому вибираючи найзручніші в аеродинамічному плані місцевості, тому намагаються уникати польотів над морем.
Часто трапляється, що деякі чорногузи залишаються на зиму в місцях літнього гніздування. У більшості випадків мова йде про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктивної поведінки. Такі птахи потребують додаткового піклування від людей протягом зими.
Приліт на місця гніздування відбувається здебільшого у другій половині березня — першій половині квітня, хоча ранньої весни їх можна місцями побачити й на початку березня. Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня. Зазвичай, першим з'являється самець, рідше — самка, іноді ж обидва птахи одразу. Самиця найчастіше прилітає кілька днів після самця. Старі лелеки повертаються раніше за молодих.
Чисельність та охорона
З 1984 року на території Європи спостерігається активний приріст чисельності птахів навіть у високоіндустріалізованих країнах. Згідно з результатами 6-го інтернаціонального перепису білих лелек 2004 року, найбільша популяція в Польщі й становить 52500 пар, в Україні 12000–18000 пар, у Білорусі 10500–13000 пар, 10000 пар у Литві з найщільнішим ареалом у світі, 8500 в Латвії, 4000 в Естонії. У південно-західній Азії найбільша популяція наявна в Туреччині — 15000–35000 пар, менше в Іспанії 14000 пар та Португалії 10000 пар. Відокремилася неперелітна популяція в Південній Африці.
Білий лелека не належить до видів птахів, яким загрожує вимирання. На відміну від лелеки чорного, який занесений до Червоної книги України.
Білий лелека в культурі
Символізм
Давній зв'язок лелеки з людиною показаний у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки , , , , Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які мають «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.
В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.
У західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому вони є символом народження.
Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбурга.
Поважають птаха й у Польщі. Його обрали національним символом на у Ганновері.
Лелека — національний птах Білорусі.
У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним із гроном винограду в дзьобі.
В Україні шириться традиція у весняні дні, коли в більшість областей повертаються лелеки, а саме (23 березня) відмічати як День Лелеки.
Геральдика
У геральдиці лелека, а також інші схожі птахи — журавель, чапля, ібіс, символізує пильність у боротьбі з ворогами. На гербах журавля, а іноді й лелеку або чаплю, часто зображують із каменем у лапі. Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що у зграї, яка відпочиває під час перельоту один із птахів вартує спокій інших, тримаючи у піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.
Білий лелека зображений на гербах Тирасполя, Гааги, , Касселя і низки інших міст. Потрапив цей птах на герби і в тих країнах, де він не водиться (Австралія), — символіка була занесена з Європи.
Деякі орнітологічні організації взяли його собі за емблему. Лелека в польоті зображений на емблемі Німецького природоохоронного союзу NABU [ 22 березня 2021 у Wayback Machine.] (раніше — Німецький союз з охорони птахів, DBV).
Українська геральдика
Білий лелека зустрічається на гербах чотирьох українських міст. На гербі Біловодська 1781 року у горішній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній, на зеленому фоні — лелека. На гербі Ананьєва 1847 року в нижній частині щита — на блакитному тлі стоять на гніздах три лелеки. На середньовічному та сучасному гербах міста Буська зображено оберненого ліворуч лелеку на блакитному тлі, що стоїть на одній нозі. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному тлі був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами. Лелека (за іншими даними — журавель) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII століття міста Дунаївців.
Народні легенди й перекази
В Україні лелека вважається вісником весни. Приліт птахів весною відзначався людьми здавна. Зникнення птахів восени і повернення навесні здавалося дивним. Древні слов'яни вважали, що птахи на зиму летять у вирій. В українській мові збереглось це слово «вирій» — рай древніх слов'ян. Повертання птахів навесні пов'язувалось зі звісткою богів, пізніше було прив'язане до християнських весняних свят.
В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію.
- Рано бузько прилетів — буде тепле літо.
- Лелека починає непокоїтися — на погану погоду.
- Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день.
- Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання.
- Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду.
- Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним.
- Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.
Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді — час садити цибулю. На стрісі клунь часто клали старе колесо, щоб лелеки на ньому влаштували своє гніздо: вважалося, що це оберігає від пожежі.
Див. також
- 8601 Сіконія — астероїд, названий на честь лелек.
Джерела
- BirdLife International (2016). Ciconia ciconia: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 5 червня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Бокотей, Андрій (2007). Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів) (укр.). Київ—Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 30. ISBN . OCLC 225096329.
- . otokar.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- Попередні результати VI Міжнародного перепису Білих лелек 2004/05. [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Факти про лелеку з Польщі [ 25 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.).
- (англійською) . Республіка Білорусь. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 лютого 2017.
- В. Н. Грищенко. Белый аист в мифологии европейских народов [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Вірування пов'язані з білим лелекою[недоступне посилання з жовтня 2019].
- Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — .
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Бусель (лелека, чорногуз, бузьок, бузко) [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 117-118. — 1000 екз.
- Технічні заходи щодо гніздівлі Лелек на ЛЕП [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Моніторинг білого лелеки в Україні[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Інтерактивна мапа поширення білого лелеки в Україні[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Про лелек [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Олександр Токар
- Цілодобова пряма трансляція з гнізда Грицька та Одарки https://youtube.com/watch?v=9gD7vwQn6Gk
Література
- Охорона білого лелеки в Польщі, Україні та Білорусі / Андрій Бокотей, Іренеуш Калуга, Андрій Абрамчук ; [за ред. Андрія Бокотея] ; Природн. т-во "Bocian" [та ін.]. - Львів ; Сєдльце ; Брест : [б. в.], 2010. - 16 с. : іл. - Бібліогр.: с. 16. -
- Чарівний світ білого лелеки / В. М. Грищенко ; Українське товариство охорони птахів. - Чернівці : Золоті литаври, 2005. - 160 с. - Бібліогр.: с. 159. -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Leleka perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zapit Chornoguz perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Leleka bilij Buzko source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Lelekovi Ciconiidae Rid Leleka Ciconia Vid Leleka bilij Binomialna nazva Ciconia ciconia Linnaeus 1758 Poshirennya bilogo leleki zhovtogaryachij misce rozmnozhennya sinij misce migraciyi Posilannya Vikishovishe Ciconia ciconia Vikividi Ciconia ciconia ITIS 174907 MSOP 22697691 NCBI 8928 Fossilworks 369264 Lele ka bi lij Ciconia ciconia ptah rodini lelekovih ryadu lelekopodibnih Leleka bilij Ciconia ciconia Molodi lele ki vchatsya litati Molodi Leleki Pidrostayut molodi Leleki Simejna para lelek Okrim naukovo prijnyatoyi nazvi u cogo ptaha bezlich narodnih nazv chornoguz busol busel busko buzko busok buzok bocyun bocyan gajster Zovnishnij viglyad ta zagalna harakteristikaBilij leleka ptah rozmirom vid 80 do 100 sm dovzhinoyu rozmahom kril 200 220 sm ta vagoyu vid 2 5 do 4 5 kilogramiv Zabarvlennya pir ya bile za vinyatkom mahovih pir yin na krilah yaki mayut chorne zabarvlennya Koli krila ptaha skladeni mahovi pir yini zakrivayut zadnyu chastinu tila zvidsi pohodit jogo nazva chornoguz tobto chornozadij vid davnogo slova guznya sidnicya Dzob ta nogi u chornoguza chervonyasti i dovgi V Ukrayini leleki najchastishe gnizdyatsya na stovpah elektroperedach Gnizdo na nediyuchomu fabrichnomu komini Ciconia ciconia Leleka v poloti Golos slabkij Spilkuyutsya ptahi zdebilshogo klacannyam dzoba Cimi klacannyami voni vitayut odin odnogo a takozh zahishayut gnizdo vid chuzhakiv Povedinci bilogo leleki vlastivij shlyubnij ritual kotrij suprovodzhuyetsya spilnim z partnerom klacannyam dzobami Dovgi chervoni nogi dobre pristosovani do hodinnya po milkovoddyu ZhivlennyaBili leleki zhivlyatsya perevazhno dribnimi tvarinami doshovimi cherv yakami komahami zhabami mishami riboyu ta inodi padlom Otzhe leleka ne specializuyetsya na yakomus pevnomu tipi yizhi a zhivitsya najdostupnishoyu zdobichchyu tomu jogo vidnosyat do trofichnih oportunistiv Metod polyuvannya chornoguza duzhe viraznij i jogo mozhna rozpiznati na vidstani ptah nespishno hodit polyami j bolotami a pobachivshi zdobich mittyevo hapaye yiyi dzobom Areal bilogo leleki Yevropa vid Ispaniyi do Rosiyi Pivnichna Afrika ta Aziya vid Turechchini do Kavkazu V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid nayavni okremi vipadki zimivli Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim visokogir ya Karpat krajnih pivdenno shidnih rajoniv i Krimu u periodi migracij mozhe traplyatisya skriz Oselyayetsya bilij leleka na vidkritomu landshafti z pridatnimi kormovimi ugiddyami lukami bolotami pasovishami Polyublyaye zvolozheni dilyanki z nevisokoyu trav yanoyu roslinnistyu na yakih ye grupi starih rozlogih derev osoblivo yaksho luki periodichno zatoplyuyutsya a trava regulyarno vikoshuyetsya Rozoryuvannya zaplavi znachno pogirshuye kormovi ugiddya ale leleka unikaye i visokoyi roslinnosti GnizduvannyaBili leleki sinantropni ptahi Voni ohoche selyatsya v naselenih punktah Traplyayutsya navit u velikih mistah Ale znahodyat gnizda lelek i daleko vid lyudskogo zhitla v zaplavah rik na uzlissyah uzdovzh dorig Sered bolota mozhna inodi pobachiti gnizdo navit na nevisokomu penku Chornoguzi gnizdyatsya na skelyastih pidvishennyah derevah budivlyah ta elektrichnih opornih stovpah Voni zaselyayut vidkriti ta napivvidkriti landshafti poryad z lyudskim zhitlom Z derev leleki viddayut perevagu tim sho rostut poblizu lyudskogo zhitla abo v zaplavah rik i mayut veliku rozlogu kronu Za pidrahunkami zroblenimi v Ukrayini u 1987 roci bilsh nizh polovina gnizd na derevah buli zbudovani na topolyah yasenah verbah i dubah Bili leleki nadayut perevagu vologij miscevosti dolinam richok ta nizinnim bolotam Para chornoguziv chasto rokami gnizditsya na odnomu i tomu zh misci takim chinom samicya i samec shoroku zustrichayutsya hocha paru utvoryuyut na sezon Gnizdo leleki buduyut iz gilok derev Micni i dovgi lyagayut do osnovi menshi nakladayutsya zgori Useredini ptahi vistilayut oselyu sinom travoyu mohom Neridko traplyayutsya takozh papir ganchirki korov yachij i kinskij gnij kartoplinnya shmatki celofanovoyi plivki tosho Spochatku gnizdo porivnyano nevelike blizko metra v poperechniku i vsogo kilka desyatkiv santimetriv zavvishki Z rokami gnizdo nadbudovuyetsya i zbilshuyetsya za rozmirami Inodi taki sporudi vikoristovuyutsya desyatki rokiv pospil i syagayut 2 metriv u diametri 3 4 metri zavvishki ta 1 2 tonni vagi Rozmishennya gnizd bilogo leleki za ostanni desyatilittya zaznalo znachnih zmin Yaksho u 1931 roci na todishnij teritoriyi URSR 68 yih buli na budivlyah to do 1987 1988 rokah chastka skorotilasya do 20 u 1994 1995 rokah stanovila vzhe vsogo 13 a v 2004 2005 rokah uzagali lishen 9 Leleka v poloti Nevpinno zbilshuyetsya vidsotok gnizd na stovpah i vodonapirnih vezhah Kilkist gnizd na derevah spochatku zbilshilasya majzhe v pivtora raza potim pochala takozh zmenshuvatisya za vkazanij period vona kolivalas u mezhah 30 45 Cya tendenciya ye zagalnoyu vona sposterigayetsya u riznih krayinah Chornoguzi stali gnizditisya navit na zaliznichnih stanciyah vlashtovuyuchis na oporah kontaktnoyi merezhi Na shum poyizdiv pid samimi nogami voni ne zvertayut uvagi U vici blizko chotiroh rokiv chornoguz staye statevozrilim i gotovim do sparyuvannya Navesni pislya prilotu ta shlyubnogo ritualu moloda para buduye gnizdo i samicya vidkladaye 3 6 yayec yaki visidzhuyut po cherzi samicya i samec 30 32 dni Yajce chisto bile blizko 100 gramiv vagoyu Z yavlyayutsya yajcya v gnizdah u drugij polovini kvitnya na pochatku travnya Termini yih vidkladannya dosit roztyagnuti Odnochasno mozhna pobachiti i chornoguziv yaki nasidzhuyut i takih sho tilki zajmayut gnizda Novonarodzheni chornoguzi vdyagneni u nizhnij siruvato bilij puh dzob u nih temnij nizhki zhovto rozhevi Vazhat voni vsogo 60 80 gramiv Narodzhuyutsya ptashenyata slipimi ale ochi v nih vidkrivayutsya vzhe cherez kilka godin Z pershogo dnya ptashenyata yidyat samostijno Goduyut yih obidva ptahi Voni prinosyat yizhu u dzobi chi v gorli vola u lelek nemaye i vidriguyut yiyi vseredinu gnizda U pershi dni malyata otrimuyut dribnu i nizhnu pozhivu cherv yakiv lichinok komah tosho Postupovo yihnij racion rozshiryuyetsya Ptashenyata perebuvayut u gnizdi majzhe dva misyaci Vilit molodnyaku vidbuvayetsya u drugij polovini lipnya na pochatku serpnya Najchastishe do vilotu dozhivaye 2 4 molodih ptahiv Za danimi monitoringovih sposterezhen v Ukrayini u 1992 2005 rokah 5490 gnizd iz ptashenyatami 42 lelechih vivodkiv pered vilotom mali 3 ptashenyat 29 2 20 4 5 1 4 5 0 3 6 0 02 7 yedinij vipadok za 14 rokiv sposterezhen U spriyatlivi roki zrostaye vidsotok bilshih vivodkiv chastka gnizd z 3 i 4 ptashenyatami majzhe virivnyuyetsya a v okremih miscevostyah ostanni mozhut navit perevazhati U nespriyatlivi zh roki navpaki maksimum zmishuyetsya na vivodki z 2 ptashenyat MigraciyaBilij leleka perelitnij ptah U serpni zgrayi keruyuchis instinktom pochinayut tyagnutisya na pivden V Ukrayini zgrayi zazvichaj narahovuyut vid 2 3 do sotni lelek Ale inodi mozhna pobachiti j veliki bagatosotenni skupchennya Zgrayi postupovo zbilshuyutsya na shlyahah perelotu i na Balkanah skladayutsya vzhe z tisyach ptahiv Leleka bilij v poloti vid znizu Na zimivlyu chornoguzi z riznih chastin Yevropi letyat riznimi shlyahami Isnuyut dvi populyaciyi shidna i zahidna liniya rozdilu mizh yakimi svoyeridnij vododil prohodit Gollandiyeyu Garcem Bavariyeyu Alpami U nimeckij naukovij literaturi vona nazivayetsya prolitnoyu mezheyu Ale ce ne chitko okreslena liniya navkolo neyi isnuye shiroka smuga zmishuvannya napryamkiv ptahi tut mozhut migruvati yak v odin tak i v inshij bik Najcikavishe te sho rizni napryamki perelotu mozhut mati molodi leleki sho vivelisya v odnomu j tomu zh gnizdi Yakos u 1974 roci znajshli dvoh zakilcovanih ptahiv z odnogo vivodku pershogo u Franciyi drugogo v Ugorshini Vislidi kilcyuvannya na pivnichnomu zahodi Nimechchini cya teritoriya roztashovana desho shidnishe vid prolitnoyi mezhi u zoni zmishuvannya pokazali sho pid chas pershogo svogo vidlotu 3 4 lelek pryamuyut na pivdennij shid Bosforom i chvert na pivdennij zahid u napryamku Gibraltaru Ale vzhe v nastupni roki zhittya kilkist migruvalnih ptahiv na pivdennij zahid rizko zmenshuyetsya Ptahi sho gnizdyatsya na zahid vid neyi migruyut voseni na pivdennij zahid Franciyeyu Zahidnoyu Ispaniyeyu Gibraltarom Voseni pryamo nad vulicyami Gibraltaru mozhna pobachiti bagatotisyachni zgrayi Dali perelitayut krayini Marokko Mavritaniyu zahidnu chastinu Sahari Miscya zimivli zahidnih lelek lezhat u savanah pivdennishe Sahari vid Senegalu na zahodi do Kamerunu na shodi Perevazhno voni skupchuyutsya v dolinah i deltah richok Senegal i Niger ta bilya ozera Chad Tut zhe zimuyut i leleki sho gnizdyatsya na pivnichnomu zahodi Afriki Molodi statevo nezrili ptahi inodi zalishayutsya v Africi j na lito Vidstan migraciyi stanovit blizko 10000 km Yevropejski leleki sho gnizdyatsya na shid vid prolitnoyi mezhi letyat voseni u pivdenno shidnomu a z Ukrayini Bilorusi j Baltiyi u pivdennomu napryamku V Ukrayini isnuye kilka golovnih prolitnih shlyahiv dilyanok de chiselnist migruvalnih ptahiv najvisha Zahidnimi oblastyami letyat leleki z Polshi Zhitomirskoyu ta Vinnickoyu z Bilorusi ta Baltiyi Velikij prolitnij shlyah prohodit na pivdennij zahid vid Poltavskoyi do Mikolayivskoyi oblastej Usi tri shlyahi zlivayutsya v mogutnij migracijnij potik yakij prohodit vorotami mizh Karpatami ta Chornim morem Dosit slabkij prolit sposterigayetsya takozh shidnim uzberezhzhyam Chornogo morya Dali leleki letyat Balkanami ta Turechchinoyu Malu Aziyu voni peretinayut za diagonallyu zvertayuchi pislya Bosforu na pivdennij shid Bilya zatoki Iskandera vihodyat do Seredzemnomorskogo uzberezhzhya Potim znovu zvertayut na pivden i Blizkim Shodom Sinajskim pivostrovom potraplyayut u dolinu Nilu uzdovzh yakoyi letyat na osnovni miscya zimivli u Shidnij ta Pivdennij Africi dolayuchi zagalom ponad 10 tisyach kilometriv Stomivshis pislya trivalogo perelotu ptahi roblyat zupinku na 4 6 tizhniv u Shidnomu Sudani shob vidpochiti j pogoduvatisya pered podalshoyu dorogoyu Miscya zimivli zahidnih lelek lezhat u savanah pivdennishe Sahari vid Senegalu na zahodi do Kamerunu na shodi Perevazhno voni skupchuyutsya v dolinah ta deltah rik Senegal ta Niger ta bilya ozera Chad Tut zhe zimuyut i leleki sho gnizdyatsya na pivnichnomu zahodi Afriki V Ukrayini tezh isnuye prolitna mezha yaka prohodit des na Livoberezhzhi Dnipra Tochnishe pro yiyi rozmishennya govoriti vazhko cherez obmal danih Yaksho leleki iz zahidnih centralnih ta pivnichnih oblastej letyat uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Chornogo morya ta perelitayut Bosfor to ptahi zi shidnih oblastej migruyut u pivdenno shidnomu napryamku do shidnogo chornomorskogo uzberezhzhya Syudi zh letyat i ptahi zi shidnoyi chastini arealu v Rosiyi Tut takozh isnuye dosit shiroka smuga zmishuvannya napryamkiv migraciyi Chastina lelek iz Pridniprov ya mozhe letiti na pivdennij shid Chornoguz zakilcovanij ptashenyam u Globinskomu rajoni na Poltavshini u 1998 roci buv znajdenij naprikinci serpnya togo zh roku bilya m Novorosijska Zgidno z narodnimi prikmetami vidlitayut leleki 19 serpnya hocha ye poodinoki vipadki koli zatrimuyutsya do oseni Ta ce shvidshe vinyatok i pov yazano z hvoroboyu ptaha yakij yak naslidok vidbivshis vid gurtu samostijno ne mozhe zdijsniti perelit ta bez lyudskoyi dopomogi gine Perelit na zimivlyu chornoguzi zdijsnyuyut uden Voni letyat na velikij visoti pri comu vibirayuchi najzruchnishi v aerodinamichnomu plani miscevosti tomu namagayutsya unikati polotiv nad morem Chasto traplyayetsya sho deyaki chornoguzi zalishayutsya na zimu v miscyah litnogo gnizduvannya U bilshosti vipadkiv mova jde pro ptahiv yaki buli poraneni zvikli do lyudej abo ye z vadami migracijnoyi instinktivnoyi povedinki Taki ptahi potrebuyut dodatkovogo pikluvannya vid lyudej protyagom zimi Prilit na miscya gnizduvannya vidbuvayetsya zdebilshogo u drugij polovini bereznya pershij polovini kvitnya hocha rannoyi vesni yih mozhna miscyami pobachiti j na pochatku bereznya Okremi ptahi mozhut zatrimuvatisya azh do travnya Zazvichaj pershim z yavlyayetsya samec ridshe samka inodi zh obidva ptahi odrazu Samicya najchastishe prilitaye kilka dniv pislya samcya Stari leleki povertayutsya ranishe za molodih Chiselnist ta ohoronaZ 1984 roku na teritoriyi Yevropi sposterigayetsya aktivnij pririst chiselnosti ptahiv navit u visokoindustrializovanih krayinah Zgidno z rezultatami 6 go internacionalnogo perepisu bilih lelek 2004 roku najbilsha populyaciya v Polshi j stanovit 52500 par v Ukrayini 12000 18000 par u Bilorusi 10500 13000 par 10000 par u Litvi z najshilnishim arealom u sviti 8500 v Latviyi 4000 v Estoniyi U pivdenno zahidnij Aziyi najbilsha populyaciya nayavna v Turechchini 15000 35000 par menshe v Ispaniyi 14000 par ta Portugaliyi 10000 par Vidokremilasya neperelitna populyaciya v Pivdennij Africi Bilij leleka ne nalezhit do vidiv ptahiv yakim zagrozhuye vimirannya Na vidminu vid leleki chornogo yakij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Bilij leleka v kulturiSimvolizm Zolota moneta NBU prisvyachena Bilomu leleci Marka Ukrposhti Europa Leleka bilij Ciconia ciconia 2019 Davnij zv yazok leleki z lyudinoyu pokazanij u narodnij tvorchosti u chislennih geografichnih toponimah prizvishah na gerbah i emblemah bagatoh krayin svitu Tak v Ukrayini ye prizvisha Chornoguz i Lelechenko richki ta strumki Chornoguzka sela Bocyanivka Lelekivka Chornoguzi U Nimechchini Avstriyi Italiyi na zahodi Franciyi ye chimalo poselen ta vulic u mistah yaki mayut lelechi nazvi V Italiyi ta Elzasi ce vse sho zalishilosya vid samih ptahiv Chislenni nazvi restoraniv kav yaren klubiv Lelechij klub u Nyu Jorku pov yazani z chornoguzom V Yevropi leleka na emblemah vikoristovuvavsya she v epohu Merovingiv U hristiyanstvi vin simvolizuye chistotu blagochestya voskresinnya Vvazhayetsya takozh ochisnikom vid skverni ohoroncem domashnogo vognisha U zahidnij kulturi leleki prinosili ditej tomu voni ye simvolom narodzhennya Leleka ye ulyublenim ale neoficijnim simvolom Elzasu zokrema Strasburga Povazhayut ptaha j u Polshi Jogo obrali nacionalnim simvolom na u Gannoveri Leleka nacionalnij ptah Bilorusi U Moldovi leleka stav simvolom vinogradarstva i vinorobstva Chasto mozhna pobachiti jogo zobrazhenim iz gronom vinogradu v dzobi V Ukrayini shiritsya tradiciya u vesnyani dni koli v bilshist oblastej povertayutsya leleki a same 23 bereznya vidmichati yak Den Leleki Geraldika Dokladnishe Leleka geraldika U geraldici leleka a takozh inshi shozhi ptahi zhuravel chaplya ibis simvolizuye pilnist u borotbi z vorogami Na gerbah zhuravlya a inodi j leleku abo chaplyu chasto zobrazhuyut iz kamenem u lapi Pohodit cej obraz vid vidomoyi she z antichnih chasiv legendi sho u zgrayi yaka vidpochivaye pid chas perelotu odin iz ptahiv vartuye spokij inshih trimayuchi u pidnyatij lapi kamin Koli stomlenij storozh pochinaye kunyati kamin vipadaye j budit jogo Bilij leleka zobrazhenij na gerbah Tiraspolya Gaagi Kasselya i nizki inshih mist Potrapiv cej ptah na gerbi i v tih krayinah de vin ne voditsya Avstraliya simvolika bula zanesena z Yevropi Deyaki ornitologichni organizaciyi vzyali jogo sobi za emblemu Leleka v poloti zobrazhenij na emblemi Nimeckogo prirodoohoronnogo soyuzu NABU 22 bereznya 2021 u Wayback Machine ranishe Nimeckij soyuz z ohoroni ptahiv DBV Ukrayinska geraldika Bilij leleka zustrichayetsya na gerbah chotiroh ukrayinskih mist Na gerbi Bilovodska 1781 roku u gorishnij chastini shita zobrazhenij gerb Voronizkoyi guberniyi u nizhnij na zelenomu foni leleka Na gerbi Ananyeva 1847 roku v nizhnij chastini shita na blakitnomu tli stoyat na gnizdah tri leleki Na serednovichnomu ta suchasnomu gerbah mista Buska zobrazheno obernenogo livoruch leleku na blakitnomu tli sho stoyit na odnij nozi Na gerbi mistechka Shurovichi na Lvivshini na chervonomu tli buv zobrazhenij sribnij leleka sho trimaye u dzobi zmiyu U serednovichnij zahidnij geraldici leleka buv takozh simvolom pilnosti v borotbi z vorogami Leleka za inshimi danimi zhuravel z kamenem u lapi buv zobrazhenij na pechatci XVII stolittya mista Dunayivciv Narodni legendi j perekazi V Ukrayini leleka vvazhayetsya visnikom vesni Prilit ptahiv vesnoyu vidznachavsya lyudmi zdavna Zniknennya ptahiv voseni i povernennya navesni zdavalosya divnim Drevni slov yani vvazhali sho ptahi na zimu letyat u virij V ukrayinskij movi zbereglos ce slovo virij raj drevnih slov yan Povertannya ptahiv navesni pov yazuvalos zi zvistkoyu bogiv piznishe bulo priv yazane do hristiyanskih vesnyanih svyat V Ukrayini bagato prikmet pro pogodu pov yazanih iz bilim lelekoyu Vin prinosit teplo i zabiraye jogo nazad do viriyu Rano buzko priletiv bude teple lito Leleka pochinaye nepokoyitisya na poganu pogodu Aktivno trishit uvecheri dzobom zavtra bude sonyachnij den Stoyit na odnij nozi znachit treba chekati poholodannya Yaksho ne vidlitaye daleko vid gnizda a trimayetsya poblizu na negodu Koli ptah pogozhogo dnya trimayetsya suhogo miscya to j nastupnij bude sonyachnim Pered tim yak zdijmetsya viter leleki dovgo kruzhlyayut bilya svoyih gnizd Ye j zemlerobski prikmeti pov yazani z buzkami Napriklad zaklekotali leleki v gnizdi chas saditi cibulyu Na strisi klun chasto klali stare koleso shob leleki na nomu vlashtuvali svoye gnizdo vvazhalosya sho ce oberigaye vid pozhezhi Div takozh8601 Sikoniya asteroyid nazvanij na chest lelek DzherelaBirdLife International 2016 Ciconia ciconia informaciya na sajti MSOP versiya 2020 1 angl 5 chervnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Bokotej Andrij 2007 Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini z harakteristikoyu statusu vidiv ukr Kiyiv Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka s 30 ISBN 9668734084 OCLC 225096329 otokar com ua Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 Poperedni rezultati VI Mizhnarodnogo perepisu Bilih lelek 2004 05 15 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Fakti pro leleku z Polshi 25 travnya 2009 u Wayback Machine angl anglijskoyu Respublika Bilorus Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2017 V N Grishenko Belyj aist v mifologii evropejskih narodov 5 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Viruvannya pov yazani z bilim lelekoyu nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Hvedir Vovk 8 Budivnictvo Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi K Mistectvo 1995 ISBN 5 7715 0729 6 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaBusel leleka chornoguz buzok buzko 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 117 118 1000 ekz Tehnichni zahodi shodo gnizdivli Lelek na LEP 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Monitoring bilogo leleki v Ukrayini nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Interaktivna mapa poshirennya bilogo leleki v Ukrayini nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Pro lelek 11 veresnya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Tokar Cilodobova pryama translyaciya z gnizda Gricka ta Odarki https youtube com watch v 9gD7vwQn6GkLiteraturaOhorona bilogo leleki v Polshi Ukrayini ta Bilorusi Andrij Bokotej Ireneush Kaluga Andrij Abramchuk za red Andriya Bokoteya Prirodn t vo Bocian ta in Lviv Syedlce Brest b v 2010 16 s il Bibliogr s 16 ISBN 978 83 60647 13 4 Charivnij svit bilogo leleki V M Grishenko Ukrayinske tovaristvo ohoroni ptahiv Chernivci Zoloti litavri 2005 160 s Bibliogr s 159 ISBN 966 8029 98 4