Бо́рсків — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення, за офіційними даними останнього перепису, становить 267 осіб.
село Борсків | |
---|---|
Дороговказ при в’їзді до села | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Гніванська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1676 |
Населення | 267 |
Площа | 10,52 км² |
Густота населення | 25,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23320 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′30″ пн. ш. 28°22′58″ сх. д. / 49.02500° пн. ш. 28.38278° сх. д.Координати: 49°01′30″ пн. ш. 28°22′58″ сх. д. / 49.02500° пн. ш. 28.38278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 246 м |
Водойми | Південний Буг |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64 |
Карта | |
Борсків | |
Борсків | |
Мапа | |
Борсків у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване у Вінницькому районі на правому березі р. Південний Буг на шляху Т 0242 за 9 км на захід від селищаТиврів по відсипній дорозі, за 15 км від залізничної станції Гнівань через н.п. Ворошилівку. Сусідні населені пункти:
Ландшафт земель горбистий через розташування села на гранітному плато, посіченому струмками з численних джерел. Один з них має назву Хомутовка.
Історія
Заснування
За історичним нарисом, складеним місцевими краєзнавцями, село заснували 1676 р. п'ятнадцять родин старовірів (Бакуліни, Берьозови, Глєбови, Жупанови, Каліннікови, Кравцови, Мартинови, Маслови, Мойсеєви, Москвічови, Нефьодови, Ратови, Рудакови, Федотови, Яблочнікови) з підмосковного міста Гуслиць (в 90 км від Москви), що переселились сюди від переслідувань за віру. На честь 300-річчя заснування села у 1976 р. місцева громада встановила камінь з відповідним пам'ятним надписом, втім, камінь цей було втрачено через зсув ґрунту.
Родини засновників одного з двадцяти осередків старообрядництва на Східному Поділлі почали називати себе «гусляками», а своє поселення — Борск, Бо́рсков або Бо́рське через його розташування впритул до густого лісу — бору.
Одначе, поселення у цих місцинах під назвою Борки існувало до прибуття сюди старовірів. У «подимних» відомостях про зміну землевласників на Брацлавщині у 1629—1664 рр. Борки фігурують разом із сусідніми Сутисками, Ставом, Шершнями та їхніми тодішніми володарями — мечником Брацлавським, Кухарським (католиком), Волинським, Рабашевським (писарем гродським летичівським), Стефаном Доброцесільським (військовим вінницьким).
Своєю чергою в описі документів, які зберігалися в маєтку князів Четвертинських в селі Янкові, згадується Апеляція від 27 грудня 1613 р. між тиврівськими феодалами Кліщовськими та іншими про відібрання худоби від татар з маєтку Борскова. Відтак, поселення з назвою Борсків існує щонайменше з 1613 р. А власне люди у цих місцинах жили здавна. Поруч з селом ідентифіковані два кургани Скіфської доби. Знайдено поселення Черняхівської культури (II-IV ст.)
Топоніміка села
Основні вулиці зараз — Нагорна, Леніна та Раменська, названа на честь прабатьківщини у Підмосков'ї — Рамен'я з містом Раменське. Збереглися у споминах односельців та дещо у вжитку назви вулиць й місцин — «Бурлацька», «Гора», «Камушки», «Конопляники», «Куток». Деякі з них пов'язані з прізвищами односельців — «Парамонове поле», «Парамонова криниця», «Ананчина криниця», «Бусуркина долина», «Абрамів яр», «Кулібенкін яр», «Терененків провулок», «Ангелікова хата».
Забудова
Старообрядці почали селитися за півверсти від Південного Бугу під горою, вкритою лісом. Переселенцям дісталися бідні землі, переважно прибережні піщані ґрунти. Вулиці забудовували домівками щільно, власне вулиці були вузькими, наче стежини, що під час пожеж винищувало цілі закапелки. Тип побудови — північноруський, коли будинок ставиться край ділянки перпендикулярно вулиці. Лазня на городі. Дерево, як матеріал будівництва, через дефіцит з часом поступилось дерев'яним балкам, перемотаним скрутнями соломи, потім великій глиняній цеглі — лампачу і зрештою — каменю.
Центр старообрядництва
Перші переселенці підтримували стосунки з одновірцями — «стародубцями», визнавали авторитет тамтешнього центру «Вєтка», мали зносини з іншими старовірами в межах Річі Посполитої, а з «риляками», вихідцями з Рильського повіту Курської губернії), які жили у сусідніх селах Жуківцях, Курниках, Людавці, родичалися.
Після розгрому у 1735 р. і занепаду центру «Вєтка» зі стародубської громади до Борскова у 1750 р. приїхав ієромонах Афіноген. Наступного року в селі на горбку під назвою «Скобці» постала дерев'яна церква на честь ікони «Знамення пресвятої Богородиці». Борсків стає центром старообрядництва на Поділлі, задовольняючи духовні треби інших громад — Вінниці, Жуківців, Людавки, Медвежого Вушка, Курників, Великого Острожка, Вінницького повіту; Літина, Брацлава, Шури-Копіївської, Перепеличчя, Брацлавського повіту; Ефимівки, Пеньківки, Бушинки, Краснянки Ямпільського повіту.
Афіноген прагне єпископства, і починає видавати з себе архієрея, але згодом викривається його самозванство і навіть той факт, що свого часу він розтратив монастирське майно. Авантюрист шукає порятунку у Волощині, а потім у Польщі.
У 1841 р., відповідно до указу царя, були реквізовані дзвони церкви у Борскові. З тих часів збереглася легенда про один захований місцевими жителями у річці Південний Буг дзвін, який досі не вдалося знайти, але кожного Великодня він видзвонює з-під води.
Панщина
Кінець XVIII ст.
У 1796 р. польський магнат Федір Потоцький купляє весь Ворошилівський ключ у Брацлавському воєводстві (Ворошилівка з передмістям та присілком Теодорівка, Борсків, Сутиски, Кордулянка, Витава, Тарабанівка) у графа Яна Баньковського. Згідно з переписом 1811 р., граф Ф. Потоцький має у Борскові 35 кріпаків.
Чисельність старовірів Борскова відсутня у більшості тодішніх довідників. Це пов'язано з герметичністю життя громади, бо відомо, що та відмовлялась і навіть примушувалася рішенням Брацлавського намісницького правління від 1796 р. подавати сповідальні відомості до Вінницького повіту.
Одначе відомо, що в 1817 р. в селі вже жило 442 людини.
XIX ст.
В 30-х роках XIX ст. Борсків належав до ворошилівського маєтку панської родини Галинських. Поміщиця Кароліна Галинська примушувала борсківчан виконувати різні повинності поверх чиншової плати. Чоловіки працювали один день на тиждень на млині чи винокурні, жінки — в полі або у дворі. Поміщиця брала плату за кожне фруктове дерево, льон або коноплю. Її скарги на селян за випас худоби на панських землях та неякісну обробку ланів зберігаються у Державному архіві Вінницької області. В 1831 р. через причетність Галинських до антиросійського повстання вони були вимушені продати маєток. В 1835 р. в селі проживало 546 мешканців. Вже в 50-х роках маєток належить графині Кордулі Потоцькій, а після її смерті — спадкоємцям. В 1854 р. Борсків опиняється у власності графа Красицького. З 1863 р. почалась судова тяганина поміщика із старовірами про збільшення орендної плати за землю, яка завершилась на користь пана вже по його смерті. В 1891 р. землі Борскова належать братам — Івану Євстафійовичу та Еразму Євстафійовичу Красицьким. З 1903 р. також серед володарів вказуються їхні сестри — Марія та Леонтина. В селі проживає 367 старообрядницьких родин, які усі вважаються міщанами м. Вінниці. Вони орендують 1099 десятин землі, сплачуючи 1700 карбованців за оренду. Борсковці, як усі тодішні старообрядці Поділля, користувались панськими землями на правах чиншу.
Згідно з посімейними списками, в 1889 р. в селі зареєстровані 1190 чол., з яких 24 постійно мешкали у Вінниці. В 1893 р. зафіксовані 353 подвір'я та 1545 селян чоловічої та жіночої статі. У 1886 р., відповідно до земельної реформи, селянам надано право на викуп землі. У 1895 р. були складені викупні акти, а Подільським відділенням Селянського поземельного банку був наданий кредит терміном на 49 років. У 1905 р. старовіри орендували 961 десятину землі, у тому числі 216 десятин садибної, 14 — левадної, решта була польовою. Розмір оренди становив 1620 карбованців. Проте, землеробство було супутньою справою сільчан. Вони зажили слави як майстри будівельних робіт — каменярі, теслі, покрівельники деревиною, черепицею та бляхою. Професійно копали та мурували криниці, мостили шляхи, працювали на навколишніх цукрових заводах. Чоловіки вважали землеробство «бабською справою». Створюючи артілі, вони від'їжджали на будівництво у регіоні, а жінки залишались на господарстві, займаючись городництвом, садівництвом, бджільництвом, сушінням фруктів, хатнім ткацтвом. Традиція будування з каменю та цегли житлових будинків закріпилась у Борскові на початку ХХ ст. З тих часів збереглося чимало капітальних домівок з масивними підмурками та льохами. Німці, а потім румуни, окупувавши Борсків у липні 1941 р., через характерну кам'яну забудову прозвали його маленьким містом. Селяни закуповували крам для господарства на ярмарках в містечках Красному та Ворошилівці. У 1877 р. за часів російсько-турецької війни у селі стояли російські війська. Під час навчань від пострілу кулі зайнялася солома, і вщент вигоріла сільська околиця «Гора». У 1892 р. інша масштабна пожежа знищила 73 подвір'я.
Розкол громади на поч. XX ст.
Інтенсивність релігійного життя в Борскові сягнула апогею у 1907 р., коли старообрядницький єпископ балтський і одеський Кирил підтримав «Окружне послання» 1863 р., і в громада Борскова розкололась. Більша частина, «протиокружники», залишили за собою церкву, а «окружники» (або «калантаї») побудували собі скит та молельню на південно-східній околиці села. На гроші, зібрані по всій імперії ченцем Мефодієм, у 1910 р. збудували собі кам'яний храм Святого Миколая Чудотворця і влаштували монастир з 14 келіями. Між громадами чинились суперечки з руйнуванням споруд і псування майна. Монастир було закрито у 30-ті роки XX ст. під час гонитви релігії більшовиками. На час закриття служби в ньому проводились вже для обох релігійних громад села. Його приміщення було віддано спочатку під господарське сховище, а згодом перетворилось на руїну.
В 1911 р. від пожежі згоріла церква «протиокружників». За переказами, з полум'я невідомий хлопчик у червоній сорочці виніс важке церковне Євангеліє і безслідно з ним зник. Селяни побачили у цьому провидіння янгола. На місті престолу знищеної церкви було поставлено хрест, який стоїть донині, а поруч на гроші тодішнього поміщика Д. Ф. Гейдена, предводителя Вінницького повітового дворянства, побудовано тимчасову, як тоді здавалося, церкву у візантійсько-російському стилі у вигляді дерев'яної валькованої хати з однією невеликою банею з хрестом та двома входами, яка існує й сьогодні. Церкву було освячено на честь Успіння пресвятої Богородиці, цей день є храмовим святом, але парафіяни називають її Церквою Нерукотворного образу. Стеля споруди розписана місцевими майстрами стилізованим малюнком із зображенням квітів та ягід. Іконостас був рясно оздоблений іконами місцевих богомазів.
Поруч з церквою на подвір'ї зведено дерев'яну дзвіницю для п'яти дзвонів. Іменні бронзові дзвони з надписом «Борсковъ» були виготовлені в 1911 р. у Немирові. У 70-ті роки ХХ ст. три, найменші, дзвони вкрадені на металобрухт. Два найважчих, один з яких щерблений, залишились з вирваними язиками. Замість них згодом прилаштовані саморобні язики. Попри пошкодження, вони мають мелодійний дзвін.
Д. Ф. Гейден сприяв відкриттю при церквах шкіл на Тиврівщині, зокрема, у Борскові в 1912 р. на пагорбі біля села т. зв. міністерської школи, яка через велику кількість учнів працювала у дві зміни. У 20-х роках ХХ ст. кількість неписьменних у віці 18-35 років становила лише 23 особи, а відсоток відвідування школи дорівнював 90 %.
Поміщик також пропонував збудувати дорогу з твердим покриттям крізь село, проте громада відмовила йому через побоювання, що бруківка швидко зіпсує колеса возів.
В 1905 р. в селі налічувалося 433 подвір'я та 2020 жителів. В статистичних відомостях фігурувала старообрядницька молельня.
Революційна доба
Після Жовтневого перевороту 1917 р., за новим адміністративним розподілом 1925 р., Борсків опинився у складі Тиврівської волості Вінницької округи (згодом — Тиврівського району Вінницької області) і деякий час мав свою сільську раду.
Відомий факт, що у 1918 р. майстрові з Борскова демонтували металеву крівлю з панського маєтку Гейденів у сусідніх Шершнях, а також у Сутисках.
Руйнівні процеси за радянську добу — колективізація, політичні репресії, голодомори, війни — негативним чином позначились на розвитку села. Перед початком колективізації, у 1923—1927 рр. в селі були визначені 14 заможних сімей та 3 родини крамників для розкуркулення. За межі Борскова відселені 5 родин. Кілька родин з інших сіл Тиврівщини примусово відселені до Борскова.
Деякі борсківчани приєднали свої пайові внески до сільського кооперативного товариства з продажу продовольчих та промислових товарів, яке виникло у Сутисках. Його очолював В. Лісниченко. Заставний фонд цього товариства у 1924 р. становив 15 тисяч карбованців.
В 1922 р. в селі існував дитячий притулок.
У 1930 р. створено колгосп «Імені Першотравня» (голова Якименко). Сільраду очолював Кравцов. Водночас до війни в селі зберігався високий відсоток одноосібників.
Під час Голодомору 30-х років в Борскові загинули десятки людей, передусім дітей (35 — в 1932 р. та 50 — в 1933 р.; за офіційною радянською статистикою — 10), хоча місцеві жителі вважають, що їх село не дуже постраждало і конче не голодувало завдяки заробіткам односельців-артільників, у тому числі в Москві та Підмосков'ї, та завдяки близькості до великої ріки й лісу, які допомагали виживати.
В період 1925—1933 рр. в селі було 700 домогосподарств, проживали 2708 осіб. Втім, перед Другою світовою війною населення скоротилось до 1000 чол.
Війна забрала з села понад сотню односельців. Частина з них, мобілізованих на облаштування укріплювальних районів, загинула на початку німецького вторгнення в районі н.п. Радехів на Львівщині.
Борсків було перший раз звільнено 11 січня 1944 р. внаслідок проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції. Тоді частини 38-ї армії 1-го Українського фронту вели бої на ближніх підступах до Вінниці. 8-й гвардійський механізований корпус І. Ф. Дремова форсував р. Південний Буг і на його західному березі оволодів населеними пунктами — Ворошилівка, Маянів, Борсків, Шершні і Тиврів. Але ворог контрнаступом повернув їх собі. Остаточно село позбулося нацистської окупації 15-17 березня 1944 р. внаслідок реалізації Корсунь-Шевченківської операції. Тоді один з полків 151-ї стрілецької дивізії форсував Південний Буг і оволодів на його правому березі Шершнями, Ворошилівкою і Гутою-Шершнівською.
У 1976 р. жертвам війни встановлено меморіальний обеліск.
Одразу після звільнення від нацистів відновлено діяльність сільради (голова — Кучеров) та колгоспу (голова — Мартинов). Завдані збитки селу спеціальна комісія оцінила в 1 млн. 956 млн карбованців.
Проте, непоправних втрат старообрядницька громада зазнала через масове переселення сільчан у місто у повоєнні 60-70-ті роки ХХ ст., насамперед у Вінницю, і стрімку асиміляцію нащадків старовірів поміж городян. Навіть частина хат була розібрана для складання у нових місцях помешкання.
Радянська доба. Нова історія
У повоєнні роки Борсків перебував у складі Ворошилівської сільської ради Тиврівського району.. Влада звітувала, що село повністю електрифіковане, у кожній хаті є телевізор, працює школа з російською мовою викладання.
В селі увесь цей час продовжувала функціонувати церква. Служби правили:
- Кравцов Лука Олександрович (1883—1969) — з 1924 р. до 1969 р.
- Диякон Філарет — у 1969—1970 рр.
- Лепілов Костянтин з Молдови — у 1971 р.
- Диякон Яблочніков Федір Семенович (1919—2007) — з 1971 р. до 2001 р.
Новітня історія
Понад дюжину років після того як церкву обікрали в 2001 р. служби в ній не правились, церква прийшла в занепад. Всього її грабували 13 разів. Релігійні книги, вироби самобутньої «гуслицької» металопластики, меблі та інше майно розкрадені злодіями, його частину передано до Вінницького храму, у Куренівський монастир, у обласний краєзнавчий музей на зберігання або розібрано селянами по хатах. Вінницькі одновірці намагалися через архієпископа Київського та Всієї України Савватія у 2008 р. успадкувати борсківські дзвони, але місцева громада на це не погодилась.
Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. в селі лишилося не більше 700 мешканців, а у середині 70-х чисельність населення скоротилась до 500 осіб. У 70-ті роки в селі ще жили 200 старовірів, з яких 55 вважались істинними. В цей період до села переїжджають й українці.
В 1998 р. з 330 жителів села 115 були українцями. У 2006 р. нараховувалося 250 дворів, із них у 132 мешкало 192 особи.
Станом на 2014 р. в селі фактично проживало разом з дачниками 157 людей, а прописано і зафіксовано у виборчих списках — 110 осіб. Школу через брак учнів закрито ще у 70-ті роки. Дітлахи зараз вчаться у школах Ворошилівки та Шершнів.
У 1992 р. у Борскові знімався художній фільм «Господи, прости нас, грішних» за мотивами новели А. П. Чехова «В овразі». Режисер — Войтецький Артур Йосипович, у головній ролі знявся Богдан Ступка.
Попри те, що село продовжує перебувати у занепаді, а більшість його мешканців давно оселилась у Вінниці, у 2013 р. був висвячений на диякона (1970 р.н.), відновилися служби. Зусиллями громади впорядковано церкву, реставровано дзвіницю. Попри те, що громада належить до Київської єпархії Руської православної старообрядницької церкви (РПСЦ), служби відбуваються спільно для нащадків старовірів та українців.
Певні сподівання на відродження села пов'язуються з дачниками, які викуповують сільські будинки для відпочинку влітку. В селі є фельдшерсько-акушерський пункт, працює магазин. Справжнім епіцентром життя залишається бібліотека. Вона діє від 1946 р. Її фонд складається з понад 3 тисяч книг. Функціонують клуби по інтересах «Борсківські посиденьки», «Хазяюшка». При бібліотеці розгорнуто світлицю з експонуванням зразків народної творчості, музейну експозицію побуту старовірів, старовинних фотографій, виставлено колекцію робіт місцевого художника .
Пам'ятки
- Поселення Черняхівської культури (ІІ-IV ст.);
- Старообрядницька Церква Нерукотворного образу (1911);
- Дерев'яна дзвіниця з двома іменними бронзовими дзвонами (1911);
- Пам'ятник 93 воїнам односельцям, загиблим у часи Другої світової війни (1976);
- Кам'яні будинки селян — взірці старовірської архітектури (поч. ХХ ст.).
Видатні особи
- (1888 р.н.) — місцевий богомаз. Після отримання відповідної освіти при художній майстерні церкви в Одесі писав ікони. Він та його наречена Пистемія, родом з купецької родини, є героями місцевої легенди про сільських Ромео і Джульєтту.
- (1943 р.н.) — колишній заступник генерального директора ВЕО Вінницяенерго, заслужений енергетик України.
- (1954 р.н.) — Заслужений лікар України, нащадок старовірів з Борскова.
- (1936 р.н.) — тележурналіст з Харкова.
- (1904—1988) — місцевий краєзнавець.
- Пачевський Анатолій Мартинович (1939—2017) — Герой України, голова приватного підприємства «Радівське» в с. Радівка Калинівського району Вінницької області.
- Переписувачі церковних книг з родини Терент'євих та Красильникових.
- — художник, вчився у Строганівському художньому училищі.
- (1949 р.н.) — бібліотекар, краєзнавець, староста релігійної громади.
- Старожили: Москвічова Анна Петрівна (1908—2015) — 106 років, Рудакова Матрона Панкратівна (1790—1932) — 122 роки
Галереї
- Село
|
- Церква
|
Див. також
Виноски і примітки
- Цит. по: Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648—1676 рр.). — 2-е вид. — Київ: Видавничий дім «Стилос», 2004. — с. 244—273.
- ДАВО. — Ф. 470. — Оп. 2. — Сп. 16. — Арк. 32-57. / Цит. по: Опис документів, які зберігалися в маєтку князів Четвертинських в селі Янкові // Подільська старовина: збірник наукових праць. — Вінниця: ДКФ, 1993. — С. 283—321.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 19.
- Бужинская, Н. Л. Очерк о современном селе Борсков (впечатления учасника экспедиции) // Старообрядництво на Вінниччині: Історико-етнографічний нарис сіл Борсків Тиврівському районі та Людавка Жмеринського районів. — Вінниця: ТОВ Віндрук, 2009. — C. 51-54.
- Шовкопляс, А. Г., Загрузна, І. Л., Рожковський, П. П. З історії села Борскова Вінницької області // Тези доповіді 4-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції 14 вересня 1986 р. — Вінниця, 1986. — С. 83-84.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С.66-67.
- рос. дореф. Гульдманъ В. Подольская губернія : опытъ географическо-статистическаго описанія. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1889. — 414 + 64 + 26 с. — С. 83-85.
- Мельников, П. Исторические очерки поповщины. — Ч. 1. — Москва, 1864. — С. 164—166.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
- Дело о снятии колокола со старообрядческих церквей села Борскова (1841—1842 гг.) / Винницкое духовное управление // ДАВО. — Ф. 506. — Оп. 1. — Сп. 159.
- 1796 р. квітня. Вінниця. — Резолюція Брацлавської казенної палати у справі про звільнення з казенного нагляду та продаж Ворошилівського ключа графу Ф. Потоцькому // ДАВО. — Ф. 521. — Оп. 2. — Сп. 1. — Арк. 41-42. / Цит. по: Брацлавське намісництво. — Вінниця: Велес, 2001. — С. 62, 168—169.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 60.
- 1796 р травня 31. Вінниця. — Резолюція Брацлавського намісницького правління на повідомлення Вінницького духовного правління про небажання старообрядцями Вінницького повіту подавати сповідальні відомості // ДАВО. — Ф. 895. — Оп. 1. — Сп. 1. — Арк. 455—455 зв. Оригинал. Рукопис.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 130.
- пол. Epsztein, Tadeusz. Polska Własność Ziemska Na Ukrainie (gubernia kijowska, podolska i wołyńska) w 1890 r. — Warszawa: Wydawnictwo Neriton. Instytut Historii PAN, 2008. — 618 с. — S. 358—359.
- ДАВО. — Ф. 230. — Оп. 1. — Сп. 409. — 1-252 с.
- Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.) — С. 42.
- Старообрядческий Борсков (глава) // Таранець, С. В. Старообрядчество Подолии. — К.: НАН Украины. Ин-т укр. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского, 2000. — C. 131—142.
- ДАВО. — Ф. 256. — Оп. 1. — Сп. 750. — 283 с.
- Товкан, Г. В. Громадська діяльність графа Д. Ф. Гейдена на Вінниччині // Матеріали звітної наукової конференції викладачів і студентів історичного факультету за 1998 р. / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 1999. — С. 10.
- Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.) — С. 211.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 270.
- Характеристика господарств землевласників, які підлягають розкуркуленню (с. Борсків, 1930 р.) // ДАВО. — Ф. 256. — Оп. 1. — Сп. 378.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 123.
- Центральний архів Міністерства оборони колишнього СРСР, Ф. 393, оп. 9005, спр. 221, арк.11. // Цит. по: У боях за Вінниччину: До 50-річчя визволення області від німецько-нацистських загарбників. — Вінниця, 1994. — С. 24.
- Рішення Вінницького облвиконкому № 122 від 24 березня 1976 р. про встановлення пам'ятного знаку жителям Борскова, що загинули в боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 250—251.
- Ліпська, А. В., Яровенко, О. Б. Загублені в борах: історія та сьогодення Борскова // Старообрядництво на Вінниччині: Історико-етнографічний нарис сіл Борсків Тиврівському районі та Людавка Жмеринського районів. — Вінниця: ТОВ Віндрук, 2009. — C. 39-51.
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Винницкая область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1972. — 630 с. — C. 571.
- 16 книг з бібліотеки батька та сина Красильникових / Соломонова, Т. Р. Колекція старообрядницьких книг Вінницького обласного краєзнавчого музею: музеєзнавча характеристика // Доля старообрядництва в ХХ — на початку ХХІ ст.: Історія і сучасність. Збірник наукових праць та матеріалів / Відпов. ред. та упоряд. С. В. Таранець. — Київ — Куренівка — Чечельник, 2007. — С. 102—105.
- Ікони богомаза ; меблі: стіл з різьбленою ніжкою, лава зі спинкою, скриня, оздоблена металом, похідна валіза для інструментів тесляра; жіночий одяг / Ліпська, А. В. Пам'ятки матеріальної та духовної культури старообрядницьких громад Східного Поділля в колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею // Доля старообрядництва в ХХ — на початку ХХІ ст.: Історія і сучасність. Збірник наукових праць та матеріалів / Відпов. ред. та упоряд. С. В. Таранець. — Київ — Куренівка — Чечельник, 2007. — С. 106—111.
- Таранец, С. В. Святыни или антиквариат? // Зеркало недели. — 2008. — № 19 (698). — 24-30 мая.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
- Історія бібліотеки с. Борсків (записано зі слів Рудакової Л. К., жительки села) // Старообрядництво на Вінниччині: Історико-етнографічний нарис сіл Борсків Тиврівському районі та Людавка Жмеринського районів. — Вінниця: ТОВ Віндрук, 2009. — C. 55.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — . — С. 56.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
Література
- Вороши́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571 (Борсків)
- Борсків – твердиня благочестя / Редактор-упорядник А. В. Стебелєв. – Вінниця, Твори, 2019. – 204 с. (Випуск 37)
Посилання
- Погода в селі Борсків [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка села на сайті Верховної Ради
- [недоступне посилання з серпня 2019]
Джерела і література
- Старообрядництво на Вінниччині: Історико-етнографічний нарис сіл Борсків Тиврівському районі та Людавка Жмеринського районів. — Вінниця: ТОВ Віндрук, 2009. — 116 c., іл.
- Таранец, С. В. Старообрядчество Подолии. — К.: НАН Украины. Ин-т укр. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского, 2000. — 240 с.
- Исторический очерк села Борскова / Рукопис. [Примірник Вінницького обласного краєзнавчого музею].
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — .
- [1] [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- . Маленьке поселення живе великими надіями: [Чим живе с. Борсків Тиврівському районі] // Маяк. — 2008. — 19 серпня.
- . Голова «республіки» Борсків // Маяк. — 2001. — 24 березня. — С. 2.
- Борсков // Архив Юго-Западной России. Ч. 7. Т. 11. Акты о заселении Юго-Западной России. — КиївК., 1890. — С. 398, 407, 549.
- Ліпська, А. В. Село Борсків в дослідженнях: етнографа-аматора (1904—1988) // Етнографія Поділля: Тези доп. наук. конф. — Вінниця, 1992. — Ч. 1. — С. 64-69.
- Шовкопляс, А. Г., Загрузна, І. Л., Рожковський, П. П. З історії села Борскова Вінницької області // Тези доповіді 4-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції 14 вересня 1986 р. — Вінниця, 1986. — С. 83-84.
- Кадочников, О. П. Наши предки из Подмосковья [Текст]: [про старообрядницькі поселення Вінниччини // Независимый курьер. — 2008. — 30 липня. — С. 6.
- . Старообрядці зберегли традиції іконопису часів Київської Русі [Текст]: виставка «Культура та побут росіян в Україні», яка відкрилась у малій виставковій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею // Вінниччина. — 2011. — 21 жовтня. — С. 9: кол. фотогр.
- Щербатюк, Тетяна. «За життя, може таблеток зо 50 випила»" [Текст]: про довгожительок Тетяну Грозну з Вінниці та Ганну Москвічову з с. Борсків Тиврівському районі // Газета по-українськи. — 2012. — 17 лютого. — С. 6
У Вікісловнику є сторінка Борсків. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bo rskiv selo v Ukrayini u Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya za oficijnimi danimi ostannogo perepisu stanovit 267 osib selo Borskiv Dorogovkaz pri v yizdi do selaDorogovkaz pri v yizdi do sela Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Gnivanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1676 Naselennya 267 Plosha 10 52 km Gustota naselennya 25 38 osib km Poshtovij indeks 23320 Telefonnij kod 380 4355 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 30 pn sh 28 22 58 sh d 49 02500 pn sh 28 38278 sh d 49 02500 28 38278 Koordinati 49 01 30 pn sh 28 22 58 sh d 49 02500 pn sh 28 38278 sh d 49 02500 28 38278 Serednya visota nad rivnem morya 246 m Vodojmi Pivdennij Bug Misceva vlada Adresa radi 23310 Vinnicka obl Vinnickij r n m Gnivan vul Soborna bud 64 Karta Borskiv Borskiv Mapa Borskiv u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane u Vinnickomu rajoni na pravomu berezi r Pivdennij Bug na shlyahu T 0242 za 9 km na zahid vid selishaTivriv po vidsipnij dorozi za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Gnivan cherez n p Voroshilivku Susidni naseleni punkti Voroshilivka Gnivan Sutiski Mayaniv Pn Shershni Zh Borskiv Sh Pd Grishivci Ivankivci Majdan Landshaft zemel gorbistij cherez roztashuvannya sela na granitnomu plato posichenomu strumkami z chislennih dzherel Odin z nih maye nazvu Homutovka IstoriyaZasnuvannya Budinok staroviriv Za istorichnim narisom skladenim miscevimi krayeznavcyami selo zasnuvali 1676 r p yatnadcyat rodin staroviriv Bakulini Berozovi Glyebovi Zhupanovi Kalinnikovi Kravcovi Martinovi Maslovi Mojseyevi Moskvichovi Nefodovi Ratovi Rudakovi Fedotovi Yablochnikovi z pidmoskovnogo mista Guslic v 90 km vid Moskvi sho pereselilis syudi vid peresliduvan za viru Na chest 300 richchya zasnuvannya sela u 1976 r misceva gromada vstanovila kamin z vidpovidnim pam yatnim nadpisom vtim kamin cej bulo vtracheno cherez zsuv gruntu Stara verba v centri sela Rodini zasnovnikiv odnogo z dvadcyati oseredkiv staroobryadnictva na Shidnomu Podilli pochali nazivati sebe guslyakami a svoye poselennya Borsk Bo rskov abo Bo rske cherez jogo roztashuvannya vpritul do gustogo lisu boru Odnache poselennya u cih miscinah pid nazvoyu Borki isnuvalo do pributtya syudi staroviriv U podimnih vidomostyah pro zminu zemlevlasnikiv na Braclavshini u 1629 1664 rr Borki figuruyut razom iz susidnimi Sutiskami Stavom Shershnyami ta yihnimi todishnimi volodaryami mechnikom Braclavskim Kuharskim katolikom Volinskim Rabashevskim pisarem grodskim letichivskim Stefanom Dobrocesilskim vijskovim vinnickim Svoyeyu chergoyu v opisi dokumentiv yaki zberigalisya v mayetku knyaziv Chetvertinskih v seli Yankovi zgaduyetsya Apelyaciya vid 27 grudnya 1613 r mizh tivrivskimi feodalami Klishovskimi ta inshimi pro vidibrannya hudobi vid tatar z mayetku Borskova Vidtak poselennya z nazvoyu Borskiv isnuye shonajmenshe z 1613 r A vlasne lyudi u cih miscinah zhili zdavna Poruch z selom identifikovani dva kurgani Skifskoyi dobi Znajdeno poselennya Chernyahivskoyi kulturi II IV st Toponimika sela Silskij cvintar Osnovni vulici zaraz Nagorna Lenina ta Ramenska nazvana na chest prabatkivshini u Pidmoskov yi Ramen ya z mistom Ramenske Zbereglisya u spominah odnoselciv ta desho u vzhitku nazvi vulic j miscin Burlacka Gora Kamushki Konoplyaniki Kutok Deyaki z nih pov yazani z prizvishami odnoselciv Paramonove pole Paramonova krinicya Ananchina krinicya Busurkina dolina Abramiv yar Kulibenkin yar Terenenkiv provulok Angelikova hata Zabudova Tipovij budinok Staroobryadci pochali selitisya za pivversti vid Pivdennogo Bugu pid goroyu vkritoyu lisom Pereselencyam distalisya bidni zemli perevazhno priberezhni pishani grunti Vulici zabudovuvali domivkami shilno vlasne vulici buli vuzkimi nache stezhini sho pid chas pozhezh vinishuvalo cili zakapelki Tip pobudovi pivnichnoruskij koli budinok stavitsya kraj dilyanki perpendikulyarno vulici Laznya na gorodi Derevo yak material budivnictva cherez deficit z chasom postupilos derev yanim balkam peremotanim skrutnyami solomi potim velikij glinyanij cegli lampachu i zreshtoyu kamenyu Centr staroobryadnictva Cerkva Nerukotvornogo obrazu Pershi pereselenci pidtrimuvali stosunki z odnovircyami starodubcyami viznavali avtoritet tamteshnogo centru Vyetka mali znosini z inshimi starovirami v mezhah Richi Pospolitoyi a z rilyakami vihidcyami z Rilskogo povitu Kurskoyi guberniyi yaki zhili u susidnih selah Zhukivcyah Kurnikah Lyudavci rodichalisya Pislya rozgromu u 1735 r i zanepadu centru Vyetka zi starodubskoyi gromadi do Borskova u 1750 r priyihav iyeromonah Afinogen Nastupnogo roku v seli na gorbku pid nazvoyu Skobci postala derev yana cerkva na chest ikoni Znamennya presvyatoyi Bogorodici Borskiv staye centrom staroobryadnictva na Podilli zadovolnyayuchi duhovni trebi inshih gromad Vinnici Zhukivciv Lyudavki Medvezhogo Vushka Kurnikiv Velikogo Ostrozhka Vinnickogo povitu Litina Braclava Shuri Kopiyivskoyi Perepelichchya Braclavskogo povitu Efimivki Penkivki Bushinki Krasnyanki Yampilskogo povitu Afinogen pragne yepiskopstva i pochinaye vidavati z sebe arhiyereya ale zgodom vikrivayetsya jogo samozvanstvo i navit toj fakt sho svogo chasu vin roztrativ monastirske majno Avantyurist shukaye poryatunku u Voloshini a potim u Polshi U 1841 r vidpovidno do ukazu carya buli rekvizovani dzvoni cerkvi u Borskovi Z tih chasiv zbereglasya legenda pro odin zahovanij miscevimi zhitelyami u richci Pivdennij Bug dzvin yakij dosi ne vdalosya znajti ale kozhnogo Velikodnya vin vidzvonyuye z pid vodi Krinicya poruch z cerkvoyu Panshina Kinec XVIII st U 1796 r polskij magnat Fedir Potockij kuplyaye ves Voroshilivskij klyuch u Braclavskomu voyevodstvi Voroshilivka z peredmistyam ta prisilkom Teodorivka Borskiv Sutiski Kordulyanka Vitava Tarabanivka u grafa Yana Bankovskogo Zgidno z perepisom 1811 r graf F Potockij maye u Borskovi 35 kripakiv Chiselnist staroviriv Borskova vidsutnya u bilshosti todishnih dovidnikiv Ce pov yazano z germetichnistyu zhittya gromadi bo vidomo sho ta vidmovlyalas i navit primushuvalasya rishennyam Braclavskogo namisnickogo pravlinnya vid 1796 r podavati spovidalni vidomosti do Vinnickogo povitu Odnache vidomo sho v 1817 r v seli vzhe zhilo 442 lyudini XIX st Misce prestolu staroyi cerkvi V 30 h rokah XIX st Borskiv nalezhav do voroshilivskogo mayetku panskoyi rodini Galinskih Pomishicya Karolina Galinska primushuvala borskivchan vikonuvati rizni povinnosti poverh chinshovoyi plati Choloviki pracyuvali odin den na tizhden na mlini chi vinokurni zhinki v poli abo u dvori Pomishicya brala platu za kozhne fruktove derevo lon abo konoplyu Yiyi skargi na selyan za vipas hudobi na panskih zemlyah ta neyakisnu obrobku laniv zberigayutsya u Derzhavnomu arhivi Vinnickoyi oblasti V 1831 r cherez prichetnist Galinskih do antirosijskogo povstannya voni buli vimusheni prodati mayetok V 1835 r v seli prozhivalo 546 meshkanciv Vzhe v 50 h rokah mayetok nalezhit grafini Korduli Potockij a pislya yiyi smerti spadkoyemcyam V 1854 r Borskiv opinyayetsya u vlasnosti grafa Krasickogo Z 1863 r pochalas sudova tyaganina pomishika iz starovirami pro zbilshennya orendnoyi plati za zemlyu yaka zavershilas na korist pana vzhe po jogo smerti V 1891 r zemli Borskova nalezhat bratam Ivanu Yevstafijovichu ta Erazmu Yevstafijovichu Krasickim Z 1903 r takozh sered volodariv vkazuyutsya yihni sestri Mariya ta Leontina V seli prozhivaye 367 staroobryadnickih rodin yaki usi vvazhayutsya mishanami m Vinnici Voni orenduyut 1099 desyatin zemli splachuyuchi 1700 karbovanciv za orendu Borskovci yak usi todishni staroobryadci Podillya koristuvalis panskimi zemlyami na pravah chinshu Zgidno z posimejnimi spiskami v 1889 r v seli zareyestrovani 1190 chol z yakih 24 postijno meshkali u Vinnici V 1893 r zafiksovani 353 podvir ya ta 1545 selyan cholovichoyi ta zhinochoyi stati U 1886 r vidpovidno do zemelnoyi reformi selyanam nadano pravo na vikup zemli U 1895 r buli skladeni vikupni akti a Podilskim viddilennyam Selyanskogo pozemelnogo banku buv nadanij kredit terminom na 49 rokiv U 1905 r staroviri orenduvali 961 desyatinu zemli u tomu chisli 216 desyatin sadibnoyi 14 levadnoyi reshta bula polovoyu Rozmir orendi stanoviv 1620 karbovanciv Prote zemlerobstvo bulo suputnoyu spravoyu silchan Voni zazhili slavi yak majstri budivelnih robit kamenyari tesli pokrivelniki derevinoyu cherepiceyu ta blyahoyu Profesijno kopali ta muruvali krinici mostili shlyahi pracyuvali na navkolishnih cukrovih zavodah Choloviki vvazhali zemlerobstvo babskoyu spravoyu Stvoryuyuchi artili voni vid yizhdzhali na budivnictvo u regioni a zhinki zalishalis na gospodarstvi zajmayuchis gorodnictvom sadivnictvom bdzhilnictvom sushinnyam fruktiv hatnim tkactvom Tradiciya buduvannya z kamenyu ta cegli zhitlovih budinkiv zakripilas u Borskovi na pochatku HH st Z tih chasiv zbereglosya chimalo kapitalnih domivok z masivnimi pidmurkami ta lohami Nimci a potim rumuni okupuvavshi Borskiv u lipni 1941 r cherez harakternu kam yanu zabudovu prozvali jogo malenkim mistom Selyani zakupovuvali kram dlya gospodarstva na yarmarkah v mistechkah Krasnomu ta Voroshilivci U 1877 r za chasiv rosijsko tureckoyi vijni u seli stoyali rosijski vijska Pid chas navchan vid postrilu kuli zajnyalasya soloma i vshent vigorila silska okolicya Gora U 1892 r insha masshtabna pozhezha znishila 73 podvir ya Rozkol gromadi na poch XX st Inter yer cerkvi Ikona Intensivnist religijnogo zhittya v Borskovi syagnula apogeyu u 1907 r koli staroobryadnickij yepiskop baltskij i odeskij Kiril pidtrimav Okruzhne poslannya 1863 r i v gromada Borskova rozkololas Bilsha chastina protiokruzhniki zalishili za soboyu cerkvu a okruzhniki abo kalantayi pobuduvali sobi skit ta molelnyu na pivdenno shidnij okolici sela Na groshi zibrani po vsij imperiyi chencem Mefodiyem u 1910 r zbuduvali sobi kam yanij hram Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya i vlashtuvali monastir z 14 keliyami Mizh gromadami chinilis superechki z rujnuvannyam sporud i psuvannya majna Monastir bulo zakrito u 30 ti roki XX st pid chas gonitvi religiyi bilshovikami Na chas zakrittya sluzhbi v nomu provodilis vzhe dlya oboh religijnih gromad sela Jogo primishennya bulo viddano spochatku pid gospodarske shovishe a zgodom peretvorilos na ruyinu V 1911 r vid pozhezhi zgorila cerkva protiokruzhnikiv Za perekazami z polum ya nevidomij hlopchik u chervonij sorochci vinis vazhke cerkovne Yevangeliye i bezslidno z nim znik Selyani pobachili u comu providinnya yangola Na misti prestolu znishenoyi cerkvi bulo postavleno hrest yakij stoyit donini a poruch na groshi todishnogo pomishika D F Gejdena predvoditelya Vinnickogo povitovogo dvoryanstva pobudovano timchasovu yak todi zdavalosya cerkvu u vizantijsko rosijskomu stili u viglyadi derev yanoyi valkovanoyi hati z odniyeyu nevelikoyu baneyu z hrestom ta dvoma vhodami yaka isnuye j sogodni Cerkvu bulo osvyacheno na chest Uspinnya presvyatoyi Bogorodici cej den ye hramovim svyatom ale parafiyani nazivayut yiyi Cerkvoyu Nerukotvornogo obrazu Stelya sporudi rozpisana miscevimi majstrami stilizovanim malyunkom iz zobrazhennyam kvitiv ta yagid Ikonostas buv ryasno ozdoblenij ikonami miscevih bogomaziv Poruch z cerkvoyu na podvir yi zvedeno derev yanu dzvinicyu dlya p yati dzvoniv Imenni bronzovi dzvoni z nadpisom Borskov buli vigotovleni v 1911 r u Nemirovi U 70 ti roki HH st tri najmenshi dzvoni vkradeni na metalobruht Dva najvazhchih odin z yakih sherblenij zalishilis z virvanimi yazikami Zamist nih zgodom prilashtovani samorobni yaziki Popri poshkodzhennya voni mayut melodijnij dzvin Borskivski dzvoni D F Gejden spriyav vidkrittyu pri cerkvah shkil na Tivrivshini zokrema u Borskovi v 1912 r na pagorbi bilya sela t zv ministerskoyi shkoli yaka cherez veliku kilkist uchniv pracyuvala u dvi zmini U 20 h rokah HH st kilkist nepismennih u vici 18 35 rokiv stanovila lishe 23 osobi a vidsotok vidviduvannya shkoli dorivnyuvav 90 Pomishik takozh proponuvav zbuduvati dorogu z tverdim pokrittyam kriz selo prote gromada vidmovila jomu cherez poboyuvannya sho brukivka shvidko zipsuye kolesa voziv V 1905 r v seli nalichuvalosya 433 podvir ya ta 2020 zhiteliv V statistichnih vidomostyah figuruvala staroobryadnicka molelnya Revolyucijna doba Budinok staroviriv Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 r za novim administrativnim rozpodilom 1925 r Borskiv opinivsya u skladi Tivrivskoyi volosti Vinnickoyi okrugi zgodom Tivrivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti i deyakij chas mav svoyu silsku radu Vidomij fakt sho u 1918 r majstrovi z Borskova demontuvali metalevu krivlyu z panskogo mayetku Gejdeniv u susidnih Shershnyah a takozh u Sutiskah Rujnivni procesi za radyansku dobu kolektivizaciya politichni represiyi golodomori vijni negativnim chinom poznachilis na rozvitku sela Pered pochatkom kolektivizaciyi u 1923 1927 rr v seli buli viznacheni 14 zamozhnih simej ta 3 rodini kramnikiv dlya rozkurkulennya Za mezhi Borskova vidseleni 5 rodin Kilka rodin z inshih sil Tivrivshini primusovo vidseleni do Borskova Deyaki borskivchani priyednali svoyi pajovi vneski do silskogo kooperativnogo tovaristva z prodazhu prodovolchih ta promislovih tovariv yake viniklo u Sutiskah Jogo ocholyuvav V Lisnichenko Zastavnij fond cogo tovaristva u 1924 r stanoviv 15 tisyach karbovanciv V 1922 r v seli isnuvav dityachij pritulok U 1930 r stvoreno kolgosp Imeni Pershotravnya golova Yakimenko Silradu ocholyuvav Kravcov Vodnochas do vijni v seli zberigavsya visokij vidsotok odnoosibnikiv Pid chas Golodomoru 30 h rokiv v Borskovi zaginuli desyatki lyudej peredusim ditej 35 v 1932 r ta 50 v 1933 r za oficijnoyu radyanskoyu statistikoyu 10 hocha miscevi zhiteli vvazhayut sho yih selo ne duzhe postrazhdalo i konche ne goloduvalo zavdyaki zarobitkam odnoselciv artilnikiv u tomu chisli v Moskvi ta Pidmoskov yi ta zavdyaki blizkosti do velikoyi riki j lisu yaki dopomagali vizhivati V period 1925 1933 rr v seli bulo 700 domogospodarstv prozhivali 2708 osib Vtim pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu naselennya skorotilos do 1000 chol Memorial zhertvam vijni Fashistska okupaciya Vijna zabrala z sela ponad sotnyu odnoselciv Chastina z nih mobilizovanih na oblashtuvannya ukriplyuvalnih rajoniv zaginula na pochatku nimeckogo vtorgnennya v rajoni n p Radehiv na Lvivshini Borskiv bulo pershij raz zvilneno 11 sichnya 1944 r vnaslidok provedennya Zhitomirsko Berdichivskoyi nastupalnoyi operaciyi Todi chastini 38 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu veli boyi na blizhnih pidstupah do Vinnici 8 j gvardijskij mehanizovanij korpus I F Dremova forsuvav r Pivdennij Bug i na jogo zahidnomu berezi ovolodiv naselenimi punktami Voroshilivka Mayaniv Borskiv Shershni i Tivriv Ale vorog kontrnastupom povernuv yih sobi Ostatochno selo pozbulosya nacistskoyi okupaciyi 15 17 bereznya 1944 r vnaslidok realizaciyi Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi Todi odin z polkiv 151 yi strileckoyi diviziyi forsuvav Pivdennij Bug i ovolodiv na jogo pravomu berezi Shershnyami Voroshilivkoyu i Gutoyu Shershnivskoyu U 1976 r zhertvam vijni vstanovleno memorialnij obelisk Odrazu pislya zvilnennya vid nacistiv vidnovleno diyalnist silradi golova Kucherov ta kolgospu golova Martinov Zavdani zbitki selu specialna komisiya ocinila v 1 mln 956 mln karbovanciv Prote nepopravnih vtrat staroobryadnicka gromada zaznala cherez masove pereselennya silchan u misto u povoyenni 60 70 ti roki HH st nasampered u Vinnicyu i strimku asimilyaciyu nashadkiv staroviriv pomizh gorodyan Navit chastina hat bula rozibrana dlya skladannya u novih miscyah pomeshkannya Magazin v centri sela Radyanska doba Nova istoriya U povoyenni roki Borskiv perebuvav u skladi Voroshilivskoyi silskoyi radi Tivrivskogo rajonu Vlada zvituvala sho selo povnistyu elektrifikovane u kozhnij hati ye televizor pracyuye shkola z rosijskoyu movoyu vikladannya V seli uves cej chas prodovzhuvala funkcionuvati cerkva Sluzhbi pravili Kravcov Luka Oleksandrovich 1883 1969 z 1924 r do 1969 r Diyakon Filaret u 1969 1970 rr Lepilov Kostyantin z Moldovi u 1971 r Diyakon Yablochnikov Fedir Semenovich 1919 2007 z 1971 r do 2001 r Medpunkt Novitnya istoriya Ponad dyuzhinu rokiv pislya togo yak cerkvu obikrali v 2001 r sluzhbi v nij ne pravilis cerkva prijshla v zanepad Vsogo yiyi grabuvali 13 raziv Religijni knigi virobi samobutnoyi guslickoyi metaloplastiki mebli ta inshe majno rozkradeni zlodiyami jogo chastinu peredano do Vinnickogo hramu u Kurenivskij monastir u oblasnij krayeznavchij muzej na zberigannya abo rozibrano selyanami po hatah Vinnicki odnovirci namagalisya cherez arhiyepiskopa Kiyivskogo ta Vsiyeyi Ukrayini Savvatiya u 2008 r uspadkuvati borskivski dzvoni ale misceva gromada na ce ne pogodilas Naprikinci 50 h rr HH st v seli lishilosya ne bilshe 700 meshkanciv a u seredini 70 h chiselnist naselennya skorotilas do 500 osib U 70 ti roki v seli she zhili 200 staroviriv z yakih 55 vvazhalis istinnimi V cej period do sela pereyizhdzhayut j ukrayinci V 1998 r z 330 zhiteliv sela 115 buli ukrayincyami U 2006 r narahovuvalosya 250 dvoriv iz nih u 132 meshkalo 192 osobi Stanom na 2014 r v seli faktichno prozhivalo razom z dachnikami 157 lyudej a propisano i zafiksovano u viborchih spiskah 110 osib Shkolu cherez brak uchniv zakrito she u 70 ti roki Ditlahi zaraz vchatsya u shkolah Voroshilivki ta Shershniv U 1992 r u Borskovi znimavsya hudozhnij film Gospodi prosti nas grishnih za motivami noveli A P Chehova V ovrazi Rezhiser Vojteckij Artur Josipovich u golovnij roli znyavsya Bogdan Stupka Popri te sho selo prodovzhuye perebuvati u zanepadi a bilshist jogo meshkanciv davno oselilas u Vinnici u 2013 r buv visvyachenij na diyakona 1970 r n vidnovilisya sluzhbi Zusillyami gromadi vporyadkovano cerkvu restavrovano dzvinicyu Popri te sho gromada nalezhit do Kiyivskoyi yeparhiyi Ruskoyi pravoslavnoyi staroobryadnickoyi cerkvi RPSC sluzhbi vidbuvayutsya spilno dlya nashadkiv staroviriv ta ukrayinciv Muzejna svitelka v biblioteci Pevni spodivannya na vidrodzhennya sela pov yazuyutsya z dachnikami yaki vikupovuyut silski budinki dlya vidpochinku vlitku V seli ye feldshersko akusherskij punkt pracyuye magazin Spravzhnim epicentrom zhittya zalishayetsya biblioteka Vona diye vid 1946 r Yiyi fond skladayetsya z ponad 3 tisyach knig Funkcionuyut klubi po interesah Borskivski posidenki Hazyayushka Pri biblioteci rozgornuto svitlicyu z eksponuvannyam zrazkiv narodnoyi tvorchosti muzejnu ekspoziciyu pobutu staroviriv starovinnih fotografij vistavleno kolekciyu robit miscevogo hudozhnika Pam yatkiPoselennya Chernyahivskoyi kulturi II IV st Staroobryadnicka Cerkva Nerukotvornogo obrazu 1911 Derev yana dzvinicya z dvoma imennimi bronzovimi dzvonami 1911 Pam yatnik 93 voyinam odnoselcyam zagiblim u chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1976 Kam yani budinki selyan vzirci starovirskoyi arhitekturi poch HH st Vidatni osobiBibliotekar i krayeznavec 1888 r n miscevij bogomaz Pislya otrimannya vidpovidnoyi osviti pri hudozhnij majsterni cerkvi v Odesi pisav ikoni Vin ta jogo narechena Pistemiya rodom z kupeckoyi rodini ye geroyami miscevoyi legendi pro silskih Romeo i Dzhulyettu 1943 r n kolishnij zastupnik generalnogo direktora VEO Vinnicyaenergo zasluzhenij energetik Ukrayini 1954 r n Zasluzhenij likar Ukrayini nashadok staroviriv z Borskova 1936 r n telezhurnalist z Harkova 1904 1988 miscevij krayeznavec Pachevskij Anatolij Martinovich 1939 2017 Geroj Ukrayini golova privatnogo pidpriyemstva Radivske v s Radivka Kalinivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Perepisuvachi cerkovnih knig z rodini Terent yevih ta Krasilnikovih hudozhnik vchivsya u Stroganivskomu hudozhnomu uchilishi 1949 r n bibliotekar krayeznavec starosta religijnoyi gromadi Starozhili Moskvichova Anna Petrivna 1908 2015 106 rokiv Rudakova Matrona Pankrativna 1790 1932 122 rokiGalereyiSelo BibliotekaBiblioteka Predmeti pobutu selyan u muzejnij ekspoziciyiPredmeti pobutu selyan u muzejnij ekspoziciyi Roboti hudozhnikaRoboti hudozhnika Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Budinok staroviriv poch HH st Cerkva DzvinicyaDzvinicya DzvinicyaDzvinicya DzvinicyaDzvinicya DzvinicyaDzvinicya DzvinicyaDzvinicya DzvinicyaDzvinicya CerkvaCerkva CerkvaCerkva CerkvaCerkva Inter yer hramuInter yer hramu Inter yer hramuInter yer hramu Div takozhTivriv Voroshilivka Sutiski smt Shershni Tivrivskij rajon Guta ShershnivskaVinoski i primitkiCit po Kozactvo Braclavshini u borotbi za svobodu i nezalezhnist 1648 1676 rr 2 e vid Kiyiv Vidavnichij dim Stilos 2004 s 244 273 DAVO F 470 Op 2 Sp 16 Ark 32 57 Cit po Opis dokumentiv yaki zberigalisya v mayetku knyaziv Chetvertinskih v seli Yankovi Podilska starovina zbirnik naukovih prac Vinnicya DKF 1993 S 283 321 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 19 Buzhinskaya N L Ocherk o sovremennom sele Borskov vpechatleniya uchasnika ekspedicii Staroobryadnictvo na Vinnichchini Istoriko etnografichnij naris sil Borskiv Tivrivskomu rajoni ta Lyudavka Zhmerinskogo rajoniv Vinnicya TOV Vindruk 2009 C 51 54 Shovkoplyas A G Zagruzna I L Rozhkovskij P P Z istoriyi sela Borskova Vinnickoyi oblasti Tezi dopovidi 4 yi Vinnickoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 14 veresnya 1986 r Vinnicya 1986 S 83 84 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 66 67 ros doref Guldman V Podolskaya guberniya opyt geografichesko statisticheskago opisaniya Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij 1889 414 64 26 s S 83 85 Melnikov P Istoricheskie ocherki popovshiny Ch 1 Moskva 1864 S 164 166 PDF Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2019 Procitovano 25 lyutogo 2019 Delo o snyatii kolokola so staroobryadcheskih cerkvej sela Borskova 1841 1842 gg Vinnickoe duhovnoe upravlenie DAVO F 506 Op 1 Sp 159 1796 r kvitnya Vinnicya Rezolyuciya Braclavskoyi kazennoyi palati u spravi pro zvilnennya z kazennogo naglyadu ta prodazh Voroshilivskogo klyucha grafu F Potockomu DAVO F 521 Op 2 Sp 1 Ark 41 42 Cit po Braclavske namisnictvo Vinnicya Veles 2001 S 62 168 169 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 60 1796 r travnya 31 Vinnicya Rezolyuciya Braclavskogo namisnickogo pravlinnya na povidomlennya Vinnickogo duhovnogo pravlinnya pro nebazhannya staroobryadcyami Vinnickogo povitu podavati spovidalni vidomosti DAVO F 895 Op 1 Sp 1 Ark 455 455 zv Original Rukopis Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 listopada 2014 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 130 pol Epsztein Tadeusz Polska Wlasnosc Ziemska Na Ukrainie gubernia kijowska podolska i wolynska w 1890 r Warszawa Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN 2008 618 s S 358 359 DAVO F 230 Op 1 Sp 409 1 252 s Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 II IV 636 s ros doref S 42 Staroobryadcheskij Borskov glava Taranec S V Staroobryadchestvo Podolii K NAN Ukrainy In t ukr arheografii i istochnikovedeniya im M S Grushevskogo 2000 C 131 142 DAVO F 256 Op 1 Sp 750 283 s Tovkan G V Gromadska diyalnist grafa D F Gejdena na Vinnichchini Materiali zvitnoyi naukovoyi konferenciyi vikladachiv i studentiv istorichnogo fakultetu za 1998 r VDPU im M Kocyubinskogo Vinnicya 1999 S 10 Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref S 211 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 270 Harakteristika gospodarstv zemlevlasnikiv yaki pidlyagayut rozkurkulennyu s Borskiv 1930 r DAVO F 256 Op 1 Sp 378 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 123 Centralnij arhiv Ministerstva oboroni kolishnogo SRSR F 393 op 9005 spr 221 ark 11 Cit po U boyah za Vinnichchinu Do 50 richchya vizvolennya oblasti vid nimecko nacistskih zagarbnikiv Vinnicya 1994 S 24 Rishennya Vinnickogo oblvikonkomu 122 vid 24 bereznya 1976 r pro vstanovlennya pam yatnogo znaku zhitelyam Borskova sho zaginuli v borotbi z nimecko nacistskimi zagarbnikami v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 250 251 Lipska A V Yarovenko O B Zagubleni v borah istoriya ta sogodennya Borskova Staroobryadnictvo na Vinnichchini Istoriko etnografichnij naris sil Borskiv Tivrivskomu rajoni ta Lyudavka Zhmerinskogo rajoniv Vinnicya TOV Vindruk 2009 C 39 51 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Vinnickaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr Sov Encikl AN USSR 1972 630 s C 571 16 knig z biblioteki batka ta sina Krasilnikovih Solomonova T R Kolekciya staroobryadnickih knig Vinnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu muzeyeznavcha harakteristika Dolya staroobryadnictva v HH na pochatku HHI st Istoriya i suchasnist Zbirnik naukovih prac ta materialiv Vidpov red ta uporyad S V Taranec Kiyiv Kurenivka Chechelnik 2007 S 102 105 Ikoni bogomaza mebli stil z rizblenoyu nizhkoyu lava zi spinkoyu skrinya ozdoblena metalom pohidna valiza dlya instrumentiv teslyara zhinochij odyag Lipska A V Pam yatki materialnoyi ta duhovnoyi kulturi staroobryadnickih gromad Shidnogo Podillya v kolekciyi Vinnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Dolya staroobryadnictva v HH na pochatku HHI st Istoriya i suchasnist Zbirnik naukovih prac ta materialiv Vidpov red ta uporyad S V Taranec Kiyiv Kurenivka Chechelnik 2007 S 106 111 Taranec S V Svyatyni ili antikvariat Zerkalo nedeli 2008 19 698 24 30 maya Arhiv originalu za 15 grudnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 listopada 2014 Istoriya biblioteki s Borskiv zapisano zi sliv Rudakovoyi L K zhitelki sela Staroobryadnictvo na Vinnichchini Istoriko etnografichnij naris sil Borskiv Tivrivskomu rajoni ta Lyudavka Zhmerinskogo rajoniv Vinnicya TOV Vindruk 2009 C 55 Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 S 56 PDF Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 LiteraturaVoroshi livka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 571 Borskiv Borskiv tverdinya blagochestya Redaktor uporyadnik A V Stebelyev Vinnicya Tvori 2019 204 s Vipusk 37 PosilannyaPogoda v seli Borskiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Storinka sela na sajtiVerhovnoyi Radi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Dzherela i literaturaStaroobryadnictvo na Vinnichchini Istoriko etnografichnij naris sil Borskiv Tivrivskomu rajoni ta Lyudavka Zhmerinskogo rajoniv Vinnicya TOV Vindruk 2009 116 c il Taranec S V Staroobryadchestvo Podolii K NAN Ukrainy In t ukr arheografii i istochnikovedeniya im M S Grushevskogo 2000 240 s Istoricheskij ocherk sela Borskova Rukopis Primirnik Vinnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 1 15 grudnya 2014 u Wayback Machine Malenke poselennya zhive velikimi nadiyami Chim zhive s Borskiv Tivrivskomu rajoni Mayak 2008 19 serpnya Golova respubliki Borskiv Mayak 2001 24 bereznya S 2 Borskov Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Ch 7 T 11 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii KiyivK 1890 S 398 407 549 Lipska A V Selo Borskiv v doslidzhennyah etnografa amatora 1904 1988 Etnografiya Podillya Tezi dop nauk konf Vinnicya 1992 Ch 1 S 64 69 Shovkoplyas A G Zagruzna I L Rozhkovskij P P Z istoriyi sela Borskova Vinnickoyi oblasti Tezi dopovidi 4 yi Vinnickoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 14 veresnya 1986 r Vinnicya 1986 S 83 84 Kadochnikov O P Nashi predki iz Podmoskovya Tekst pro staroobryadnicki poselennya Vinnichchini Nezavisimyj kurer 2008 30 lipnya S 6 Staroobryadci zberegli tradiciyi ikonopisu chasiv Kiyivskoyi Rusi Tekst vistavka Kultura ta pobut rosiyan v Ukrayini yaka vidkrilas u malij vistavkovij zali Vinnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Vinnichchina 2011 21 zhovtnya S 9 kol fotogr Sherbatyuk Tetyana Za zhittya mozhe tabletok zo 50 vipila Tekst pro dovgozhitelok Tetyanu Groznu z Vinnici ta Gannu Moskvichovu z s Borskiv Tivrivskomu rajoni Gazeta po ukrayinski 2012 17 lyutogo S 6 U Vikislovniku ye storinka Borskiv