Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Пе́ньківка — село в Україні, у Жмеринському районі (до 2020 році Шаргородському районі) Вінницької області. Входить до Мурафської сільської територіальної громади. Населення становить 2315 осіб.
село Пеньківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Мурафська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 2315 осіб |
Площа | 1,955 км² |
Густота населення | 1184,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23521 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°53′58″ пн. ш. 28°15′34″ сх. д. / 48.89944° пн. ш. 28.25944° сх. д.Координати: 48°53′58″ пн. ш. 28°15′34″ сх. д. / 48.89944° пн. ш. 28.25944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 306 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23530, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Мурафа, вул. Коцюбинського, буд. 23 |
Карта | |
Пеньківка | |
Пеньківка | |
Мапа | |
Пеньківка у Вікісховищі |
Історична довідка
Історія свідчить, що Пеньківка як село отримала назву від пеньків, що лишились по вирубці лісу при заселенні території у XVII столітті. Першими поселенцями цих місць були старовіри, які прибули сюди із Росії.
До реформи 1861 року в селі налічувалося 70 дворів, а в 1906 році — 397 з населенням чисельністю 2095 осіб. На початку 1917 року було 427 дворів, а населення становило 2247 осіб. Переважно жили селяни, які працювали у маєтку і на землях місцевого поміщика Сабанського. У володінні Сабанського були також ліси, спиртозавод, вальцовий млин, ткацька майстерня, У цей час Пеньківка була волосним центром 13-ти навколишніх сіл. Тут були волосний старшина, писар, казначей волосного банку, поліцай. У 1860-х роках відкрито двокласну церковно-приходську школу, а у 1882 р. — міністерське училище. У той же період будувалась залізниця й у 1888 році відкривається станція Ярошенка. До Жовтневого перевороту у селі була невелика приватна крамниця. Газети виписували поміщик і піп.
Про жовтневий переворот мешканці села довідалися від солдатів, що прийшли з війни. У той час обирався волосний виконком на чолі з Ситником Ільком Миколайовичем. Створено волосний комітет незаможників, головою якого обирається Сорокін Федул Кирилович. Першим головою сільвиконкому обирається Каськов Полікар Семенович, а комнезаму села — Ковальчук Семен Іларіонович.
У 1930 р. організовано Ярошенський приймальний пункт зерна зі сховищами на 3000 тонн. З лісів поміщиків Сабанського і Кузнєцова у 1920 р. організовано Ярошенське лісництво. У 1930 р. було відкрито 7-річну школу (1-й випуск у 1933 р.) У 1938 — середню школу (1-й випуск у 1941). У 1920 відкрито медпункт, у штаті якого були фельдшер і акушерка. У 1937 організовано колгоспний пологовий будинок. У 1953 р. відкривається лікарня на 10 ліжок, а в 1961 р. вона розширюється до 25 ліжок. Пеньківський дитсадок на 50 місць організовано у 1960 р. Сільська бібліотека відкрилась у 1952 р. у приміщенні сільського клубу. У 1954 р. побудовано її приміщення. На той час у ній нараховувалось 1000 книг. Відділ зв'язку відкрито у 1922 р. Пізніше встановлено комутатор на 10 телефонних номерів. У 1946 р. у приміщенні пошти відкрито ощадкасу. У 1954 році відкрилася аптека. У 1954—1955 роках від електростанції нафтобази на вулицях Миру, Фрунзе освітлюється перші 130 хат електроосвітленням. В ці ж роки від нафтобази прокладається 1500 м водопроводу і встановлюється 10 водорозбірних колонок. У 1955-56 рр. на території пристанційної частини села, кладовищі, парку і лікарні висаджено 10 тис. саджанців липи.
В селі жив учасник боротьби за державність України доби Української Народної Республіки Микола Артемович Пономар(1900—1979). Народився у багатодітній хліборобській родині в с. Розсоше (зараз у складі с.Нове Місто) теперішньої Тиврівської громади Вінницького району. Після поразки національно-визвольних змагань у 1920 році змушений був проживати в польському місті Гайнувка. Після окупації цього міста радянськими військами у 1939 році переїздив з родиною у різні місцевості Радянського Союзу і брав участь у Другій світовій війні на боці червоної армії,був поранений, зазнав німецького полону, отримав радянські бойові нагороди.Потім поселився у Пеньківці,був репресований і ув'язнений на тривалий час в радянських таборах на Уралі. Після повернення з ув'язнення працював будівельником.Похований на кладовищі села.
Транспорт
На окраїні села знаходиться станція Ярошенка на електрифікованій залізниці напрямку Жмеринка-Вапнярка-Одеса.
Зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка — Жмеринка — Вапнярка і регіональний електропоїзд сполученням Київ — Рахни з приміськими вагонами від Жмеринки до ст. Рахни.
Сусідні станції — Рахни, Жмеринка. Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.
На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Ізмаїл.
На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до
- Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва,
- Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
- Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)
Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.
Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди далекого сполучення.
Освіта
В селі працює середня загальноосвітня школа І-III ступенів, де навчається 300 учнів.
Література і джерела
- Пенькі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 722
- Нагребецький Анатолій. Історія Пеньківки Мурафської. Вінниця.2017.
- Сайт Укрзалізниці.
- Любацька Людмила. Вікно в Пеньківку (Про с Пеньківка Шаргородського району). – Вінниця, Вінницька обласна друкарня, 2019. – 520 с. (Випуск 32)
Посилання
- Олександр Горобець Був у мене друг лісничий Федір Сайчук
- Погода в селі Пеньківка
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Penkivka Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Pe nkivka selo v Ukrayini u Zhmerinskomu rajoni do 2020 roci Shargorodskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Vhodit do Murafskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya stanovit 2315 osib selo Penkivka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Murafska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 2315 osib Plosha 1 955 km Gustota naselennya 1184 14 osib km Poshtovij indeks 23521 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 53 58 pn sh 28 15 34 sh d 48 89944 pn sh 28 25944 sh d 48 89944 28 25944 Koordinati 48 53 58 pn sh 28 15 34 sh d 48 89944 pn sh 28 25944 sh d 48 89944 28 25944 Serednya visota nad rivnem morya 306 m Misceva vlada Adresa radi 23530 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Murafa vul Kocyubinskogo bud 23 Karta Penkivka Penkivka Mapa Penkivka u VikishovishiIstorichna dovidkaIstoriya svidchit sho Penkivka yak selo otrimala nazvu vid penkiv sho lishilis po virubci lisu pri zaselenni teritoriyi u XVII stolitti Pershimi poselencyami cih misc buli staroviri yaki pribuli syudi iz Rosiyi Do reformi 1861 roku v seli nalichuvalosya 70 dvoriv a v 1906 roci 397 z naselennyam chiselnistyu 2095 osib Na pochatku 1917 roku bulo 427 dvoriv a naselennya stanovilo 2247 osib Perevazhno zhili selyani yaki pracyuvali u mayetku i na zemlyah miscevogo pomishika Sabanskogo U volodinni Sabanskogo buli takozh lisi spirtozavod valcovij mlin tkacka majsternya U cej chas Penkivka bula volosnim centrom 13 ti navkolishnih sil Tut buli volosnij starshina pisar kaznachej volosnogo banku policaj U 1860 h rokah vidkrito dvoklasnu cerkovno prihodsku shkolu a u 1882 r ministerske uchilishe U toj zhe period buduvalas zaliznicya j u 1888 roci vidkrivayetsya stanciya Yaroshenka Do Zhovtnevogo perevorotu u seli bula nevelika privatna kramnicya Gazeti vipisuvali pomishik i pip Pam yatnik 161 voyinu odnoselchaninu Pro zhovtnevij perevorot meshkanci sela dovidalisya vid soldativ sho prijshli z vijni U toj chas obiravsya volosnij vikonkom na choli z Sitnikom Ilkom Mikolajovichem Stvoreno volosnij komitet nezamozhnikiv golovoyu yakogo obirayetsya Sorokin Fedul Kirilovich Pershim golovoyu silvikonkomu obirayetsya Kaskov Polikar Semenovich a komnezamu sela Kovalchuk Semen Ilarionovich U 1930 r organizovano Yaroshenskij prijmalnij punkt zerna zi shovishami na 3000 tonn Z lisiv pomishikiv Sabanskogo i Kuznyecova u 1920 r organizovano Yaroshenske lisnictvo U 1930 r bulo vidkrito 7 richnu shkolu 1 j vipusk u 1933 r U 1938 serednyu shkolu 1 j vipusk u 1941 U 1920 vidkrito medpunkt u shtati yakogo buli feldsher i akusherka U 1937 organizovano kolgospnij pologovij budinok U 1953 r vidkrivayetsya likarnya na 10 lizhok a v 1961 r vona rozshiryuyetsya do 25 lizhok Penkivskij ditsadok na 50 misc organizovano u 1960 r Silska biblioteka vidkrilas u 1952 r u primishenni silskogo klubu U 1954 r pobudovano yiyi primishennya Na toj chas u nij narahovuvalos 1000 knig Viddil zv yazku vidkrito u 1922 r Piznishe vstanovleno komutator na 10 telefonnih nomeriv U 1946 r u primishenni poshti vidkrito oshadkasu U 1954 roci vidkrilasya apteka U 1954 1955 rokah vid elektrostanciyi naftobazi na vulicyah Miru Frunze osvitlyuyetsya pershi 130 hat elektroosvitlennyam V ci zh roki vid naftobazi prokladayetsya 1500 m vodoprovodu i vstanovlyuyetsya 10 vodorozbirnih kolonok U 1955 56 rr na teritoriyi pristancijnoyi chastini sela kladovishi parku i likarni visadzheno 10 tis sadzhanciv lipi V seli zhiv uchasnik borotbi za derzhavnist Ukrayini dobi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Mikola Artemovich Ponomar 1900 1979 Narodivsya u bagatoditnij hliborobskij rodini v s Rozsoshe zaraz u skladi s Nove Misto teperishnoyi Tivrivskoyi gromadi Vinnickogo rajonu Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan u 1920 roci zmushenij buv prozhivati v polskomu misti Gajnuvka Pislya okupaciyi cogo mista radyanskimi vijskami u 1939 roci pereyizdiv z rodinoyu u rizni miscevosti Radyanskogo Soyuzu i brav uchast u Drugij svitovij vijni na boci chervonoyi armiyi buv poranenij zaznav nimeckogo polonu otrimav radyanski bojovi nagorodi Potim poselivsya u Penkivci buv represovanij i uv yaznenij na trivalij chas v radyanskih taborah na Urali Pislya povernennya z uv yaznennya pracyuvav budivelnikom Pohovanij na kladovishi sela TransportNa okrayini sela znahoditsya stanciya Yaroshenka na elektrifikovanij zaliznici napryamku Zhmerinka Vapnyarka Odesa Zupinyayutsya primiski elektropoyizdi spoluchennyam Vapnyarka Zhmerinka Vapnyarka i regionalnij elektropoyizd spoluchennyam Kiyiv Rahni z primiskimi vagonami vid Zhmerinki do st Rahni Susidni stanciyi Rahni Zhmerinka Susidni vuzlovi stanciyi Zhmerinka Vapnyarka Na st Vapnyarka mozhna zdijsniti posadku na elektropoyizdi do Kotovska Odesi a takozh Hristinivki cherez Ladizhin Zyatkivci pasazhirski poyizdi do st Odesa Izmayil Na st Zhmerinka mozhna peresisti na primiski elektropoyizdi do Kozyatina Gnivan Vinnicya Kalinivka Kiyeva Pidvolochiska Serbinivci Dubki Radivci Komarivci Derazhnya Bogdanivci Hmelnickij Grechani Volochisk Mogileva Podilskogo Bar Mitki Kotyuzhani Vendichani Elektropoyizdi na shlyahu pryamuvannya vid Zhmerinki do Zhukivciv prohodyat taki stanciyi ta zupinki Sadova Na shlyahu vid Zhukivciv do Vapnyarki Budki Mitlanivka Yaroshenka Krasnivka Bushinka Rahni Shpikiv Yurkivka Shura Zhuravlivka Takozh mozhna zdijsnyuvati posadku na pasazhirski poyizdi dalekogo spoluchennya OsvitaV seli pracyuye serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv de navchayetsya 300 uchniv Literatura i dzherelaPenki vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788 s S 722 Nagrebeckij Anatolij Istoriya Penkivki Murafskoyi Vinnicya 2017 Sajt Ukrzaliznici Lyubacka Lyudmila Vikno v Penkivku Pro s Penkivka Shargorodskogo rajonu Vinnicya Vinnicka oblasna drukarnya 2019 520 s Vipusk 32 PosilannyaOleksandr Gorobec Buv u mene drug lisnichij Fedir Sajchuk Pogoda v seli Penkivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi