Мая́нів — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 473 осіб.
село Маянів | |
---|---|
Ландшафт Маянова | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Гніванська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1618 |
Населення | 473 |
Площа | 16,29 км² |
Густота населення | 27,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23324 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°00′37″ пн. ш. 28°19′27″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.32417° сх. д.Координати: 49°00′37″ пн. ш. 28°19′27″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.32417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 274 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64 |
Карта | |
Маянів | |
Маянів | |
Мапа | |
Маянів у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на заході Вінницького району на кордоні із Жмеринським на трьох пагорбах, за 18 км від селища Тиврів, в 32 км від Вінниці, 20 км від Жмеринки, 13 км від Гнівані.
Сусідні населені пункти:
Клімат і ґрунти
Як зазначав на рубежі XIX — XX ст. дослідник Ю. Сіцінський, на «місті села колись були ліси», а «завдяки розташуванню на височині та рясноті садів, у кліматичному відношенні місцевість Маянова благодатна». «Ґрунт — чорнозем, місцями — глина, середньої родючості»
Історія
Давнина
На місті села виявлено неолітичну стоянку (VI — IV тис. до н. е.), на шляху до Гришівців — городище овальної форми з валами епохи бронзи (XI — Х ст. до н. е.). Пам'ятками залізної доби є залишки криці, знайдені у Маянові.
Заснування і назва села
Перше відоме письмове джерело, де згадується назва села, датується 1552 р. У документі йде мова про поділ сіл і містечок на Тиврівщині між польськими та українськими панами, у якому вказано, що донькам Семена Семашка дісталися села: Ворошилівка, Маянів, Шершні, Гута Шершнівська, Янків (теперішні Іванківці).
Козацька доба
Наприкінці весни 1648 р. козаки під проводом М. Кривоноса, визволяючи Тиврівщину з півночі, зупинились табором між Маяновим та Гришівцями. За легендою, саме з того часу ліс у цій місцині дотепер зберігає назву «Кривоніс», а загони козака Кривошапки з Уманського полку просувалися з півдня. Маянів у той час адміністративно увійшов до складу Краснянської сотні Брацлавського полку.
З часів Руїни залишилися згадки про перебування у 1672–1676 рр. війська турецького султана Мехмеда IV і битву козаків з турками на полі між Маяновим та Гришівцями, а також спомини про знищення села:
«Турки вирізали цілі міста і села. Гірка доля спіткала жителів с. Маянів. Більша частина жителів була вирізана, залишилась одна вулиця. Турок, який перший прийшов на цю вулицю, побачив дуже гарну молоду пару, змилостивився над молодятами і сказав, щоб вони попередили інших про небезпеку. Але вони цього не зробили і самі втекли в ліс. Коли в чоловіка почала текти з носа кров, він сказав, що це вбили його маму, і він буде мати гріх (маятись все життя). Коли турки пішли, подружжя відродило село».
Панщина
З поверненням у 1699 р. до польської корони, а після ліквідування у 1797 р. Брацлавського намісництва з переходом в управління Російської імперії Маянів перебуває у складі Ворошилівської волості Вінницького повіту. Розвиваються господарство, торгівля, традиційні промисли. Жителі Маянова займаються переважно рільництвом, вичинкою полотна, візництвом, відхожими промислами.
Серед володарів села у різні періоди — Потоцькі (з 77 крипаків у 1811 р.), Вільямовські, Ян та Антонина Жаковські, Болеслав та Марцелина Соколовські.
У 1884 р. село передається до Браїлівської волості Вінницького повіту. Наприкінці XIX ст. в Маянові — 113 обійсть з 818 жителями, а також кілька десятків селян мешкають у навколишніх фільварках — Маянова корчма (1 подвір'я, 6 чол.), Маянів хутір (5 дворів, 23 чол.), Маяновський млин або Божидарка (10 обійсть, 74 особи).
На початку XX ст. вже нараховується 192 дворів з 1125 жителями, переважно українців православного сповідання, а також невелика частка євреїв та католиків. Остання володарка села — дворянка Бессарабської губернії Єлизавета Федорівна Станкевич, лютеранка, що постійно проживає у маєтку і веде господарство. В селі працює водяний розтрусний млин, є православна церква і парафіяльна школа.
Духовне життя
Дерев'яна церква Хресто-Водвиження із дзвіницею побудована у 1781 р. на кошти парафіян. Школа грамоти відкрита парохом Снігурським у 1874 р. Окремий будинок для школи з'явився у 1896 р. Католицька громада Маянова належала до костела Св. Матеуша у Ворошилівці.
З життя православної громади того часу відомо, що: у 1780 р. парох Михайло Рибицький відмовився від приходу через тривалий конфлікт с паном. Наглядачами при церкві у той час були Іван Строцький, а за ним парох сусіднього с. Рижавка Андрій Чапрунський. У 1885 р. службу в церкві правив батько майбутнього поета Володимира Свідзінського — Євтимій Аксентійович. У 1890 р. парохом був Ферапонт Тарногродський (кол. священик Іоано-Богословської домашньої церкви Подільської духовної семінарії у м. Кам'янець-Подільському)
Революційна доба
У вирії революційних подій та із затвердженням радянської влади у Маянові було знищено панські маєтки і церква.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 1923 р. Маянів мав сільську раду, яка відносилася до Краснянського району Вінницької округи.
У 1928 створено колгосп ім. Губаря (голова колгоспу — Ременюк, голова сільради — Петровський). Жертвами голодомору офіційно визнано 20 мешканців села.
Село було захоплено 17 липня 1941 р. і опинилось у румунській зоні окупації «Трансністрія». Остаточне визволення сталося 15—17 березня 1944 р. На фронтах війни загинули 49 односельців.
Нова історія
У 1954 році Маянів перетворився на бригадне село після об'єднання господарств у колгосп ім. імені Свердлова з конторою у Ворошилівці. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби.
Новітня історія
У сучасну добу село являє усі ознаки занепаду.
Пам'ятки і видатні люди
В селі є Пам'ятник 49 воїнам-односельцям, загиблим у часи Другої світової війни (1968).
В селі народився Свідзінський Володимир Євтимович (1885–1941) — український поет, перекладач, краєзнавець.
Галерея
- Хрест на роздоріжжі в Маянові
- Маянівський краєвид
- Старий льох в Маянові
Примітки
- Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.) — С. 276.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — . — С. 58, 62.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 15.
- Цит. по: Ролле, Антоний. Побожье в XVII–XVIII вв. : к истории польского землевладения в Брацлавщине. — Киевская старина. — 1890. — № 9. — С. 456–476; № 11. — С. 303–316; № 12. — С. 412–433.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 32, 34.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 135.
- Цит. по: , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 45.
- пол. Epsztein, Tadeusz. Polska Własność Ziemska Na Ukrainie (gubernia kijowska, podolska i wołyńska) w 1890 r. — Warszawa: Wydawnictwo Neriton. Instytut Historii PAN, 2008. — 618 с. — S. 350–351.
- рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с. — С. 289–290.
- Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.) — С. 184.
- Woroszyłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 958. (пол.)
- рос. дореф. Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. Выпускъ пятый. Подъ редакціей Н.И. Яворскаго. – Каменецъ-Подольскъ, 1890-1891. – ХХІ + 445 с. — С. 85, 149, 154.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 190.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 151, 166.
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Винницкая область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1972. — 630 с. — C. 571–572.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
- Єрофеєва, Світлана. Воно волає, але голос цей німий [Текст] : [Проблеми і потреби жителів с. Маянів Тиврівському районі] / С. Єрофєєва // Подолія. — 2006. — 4 липня.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — . — С. 45, 62.
Джерела і література
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — .
- [1] [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Соловей, Е. Життя, смерть і безсмертя поета В. Свідзінського [Текст] // Володимир Свідзінський (1885–1941). — Київ : Наукова думка, 2006. — С. 6 — 9.
- Бортняк, А. «Пам'ять, відроджена з попелу» [Текст] : про Володимира Свідзінського / А. Бортняк // Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Вінниця, 2006. — Кн. 1: розділ 4. — С. 747–750.
- [3] [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Література
- Вороши́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571
Посилання
- Погода в селі Маянів [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Majanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 907. (пол.)
- Свідзінський, В. Вибрані твори / Упоряд. Елеонора Соловей. — К.: Смолоскип, 2011. — 502 с. — (Серія «Розстріляне відродження». — ).
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maya niv selo v Ukrayini u Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 473 osib selo Mayaniv Landshaft MayanovaLandshaft Mayanova Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Gnivanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1618 Naselennya 473 Plosha 16 29 km Gustota naselennya 27 9 osib km Poshtovij indeks 23324 Telefonnij kod 380 4355 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 37 pn sh 28 19 27 sh d 49 01028 pn sh 28 32417 sh d 49 01028 28 32417 Koordinati 49 00 37 pn sh 28 19 27 sh d 49 01028 pn sh 28 32417 sh d 49 01028 28 32417 Serednya visota nad rivnem morya 274 m Misceva vlada Adresa radi 23310 Vinnicka obl Vinnickij r n m Gnivan vul Soborna bud 64 Karta Mayaniv Mayaniv Mapa Mayaniv u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na zahodi Vinnickogo rajonu na kordoni iz Zhmerinskim na troh pagorbah za 18 km vid selisha Tivriv v 32 km vid Vinnici 20 km vid Zhmerinki 13 km vid Gnivani Susidni naseleni punkti Rizhavka Voroshilivka Sutiski Pn Borskiv Zh Mayaniv Sh Pd Shuchinci Grishivci IvankivciKlimat i gruntiYak zaznachav na rubezhi XIX XX st doslidnik Yu Sicinskij na misti sela kolis buli lisi a zavdyaki roztashuvannyu na visochini ta ryasnoti sadiv u klimatichnomu vidnoshenni miscevist Mayanova blagodatna Grunt chornozem miscyami glina serednoyi rodyuchosti IstoriyaDavnina Na misti sela viyavleno neolitichnu stoyanku VI IV tis do n e na shlyahu do Grishivciv gorodishe ovalnoyi formi z valami epohi bronzi XI H st do n e Pam yatkami zaliznoyi dobi ye zalishki krici znajdeni u Mayanovi Zasnuvannya i nazva sela Pershe vidome pismove dzherelo de zgaduyetsya nazva sela datuyetsya 1552 r U dokumenti jde mova pro podil sil i mistechok na Tivrivshini mizh polskimi ta ukrayinskimi panami u yakomu vkazano sho donkam Semena Semashka distalisya sela Voroshilivka Mayaniv Shershni Guta Shershnivska Yankiv teperishni Ivankivci Kozacka doba Naprikinci vesni 1648 r kozaki pid provodom M Krivonosa vizvolyayuchi Tivrivshinu z pivnochi zupinilis taborom mizh Mayanovim ta Grishivcyami Za legendoyu same z togo chasu lis u cij miscini doteper zberigaye nazvu Krivonis a zagoni kozaka Krivoshapki z Umanskogo polku prosuvalisya z pivdnya Mayaniv u toj chas administrativno uvijshov do skladu Krasnyanskoyi sotni Braclavskogo polku Ruyina Z chasiv Ruyini zalishilisya zgadki pro perebuvannya u 1672 1676 rr vijska tureckogo sultana Mehmeda IV i bitvu kozakiv z turkami na poli mizh Mayanovim ta Grishivcyami a takozh spomini pro znishennya sela Turki virizali cili mista i sela Girka dolya spitkala zhiteliv s Mayaniv Bilsha chastina zhiteliv bula virizana zalishilas odna vulicya Turok yakij pershij prijshov na cyu vulicyu pobachiv duzhe garnu molodu paru zmilostivivsya nad molodyatami i skazav shob voni poperedili inshih pro nebezpeku Ale voni cogo ne zrobili i sami vtekli v lis Koli v cholovika pochala tekti z nosa krov vin skazav sho ce vbili jogo mamu i vin bude mati grih mayatis vse zhittya Koli turki pishli podruzhzhya vidrodilo selo Panshina Z povernennyam u 1699 r do polskoyi koroni a pislya likviduvannya u 1797 r Braclavskogo namisnictva z perehodom v upravlinnya Rosijskoyi imperiyi Mayaniv perebuvaye u skladi Voroshilivskoyi volosti Vinnickogo povitu Rozvivayutsya gospodarstvo torgivlya tradicijni promisli Zhiteli Mayanova zajmayutsya perevazhno rilnictvom vichinkoyu polotna viznictvom vidhozhimi promislami Sered volodariv sela u rizni periodi Potocki z 77 kripakiv u 1811 r Vilyamovski Yan ta Antonina Zhakovski Boleslav ta Marcelina Sokolovski U 1884 r selo peredayetsya do Brayilivskoyi volosti Vinnickogo povitu Naprikinci XIX st v Mayanovi 113 obijst z 818 zhitelyami a takozh kilka desyatkiv selyan meshkayut u navkolishnih filvarkah Mayanova korchma 1 podvir ya 6 chol Mayaniv hutir 5 dvoriv 23 chol Mayanovskij mlin abo Bozhidarka 10 obijst 74 osobi Na pochatku XX st vzhe narahovuyetsya 192 dvoriv z 1125 zhitelyami perevazhno ukrayinciv pravoslavnogo spovidannya a takozh nevelika chastka yevreyiv ta katolikiv Ostannya volodarka sela dvoryanka Bessarabskoyi guberniyi Yelizaveta Fedorivna Stankevich lyuteranka sho postijno prozhivaye u mayetku i vede gospodarstvo V seli pracyuye vodyanij roztrusnij mlin ye pravoslavna cerkva i parafiyalna shkola Duhovne zhittya Derev yana cerkva Hresto Vodvizhennya iz dzviniceyu pobudovana u 1781 r na koshti parafiyan Shkola gramoti vidkrita parohom Snigurskim u 1874 r Okremij budinok dlya shkoli z yavivsya u 1896 r Katolicka gromada Mayanova nalezhala do kostela Sv Mateusha u Voroshilivci Z zhittya pravoslavnoyi gromadi togo chasu vidomo sho u 1780 r paroh Mihajlo Ribickij vidmovivsya vid prihodu cherez trivalij konflikt s panom Naglyadachami pri cerkvi u toj chas buli Ivan Strockij a za nim paroh susidnogo s Rizhavka Andrij Chaprunskij U 1885 r sluzhbu v cerkvi praviv batko majbutnogo poeta Volodimira Svidzinskogo Yevtimij Aksentijovich U 1890 r parohom buv Ferapont Tarnogrodskij kol svyashenik Ioano Bogoslovskoyi domashnoyi cerkvi Podilskoyi duhovnoyi seminariyi u m Kam yanec Podilskomu Revolyucijna doba U viriyi revolyucijnih podij ta iz zatverdzhennyam radyanskoyi vladi u Mayanovi bulo znisheno panski mayetki i cerkva Vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi 1923 r Mayaniv mav silsku radu yaka vidnosilasya do Krasnyanskogo rajonu Vinnickoyi okrugi U 1928 stvoreno kolgosp im Gubarya golova kolgospu Remenyuk golova silradi Petrovskij Zhertvami golodomoru oficijno viznano 20 meshkanciv sela Nacistska okupaciya Selo bulo zahopleno 17 lipnya 1941 r i opinilos u rumunskij zoni okupaciyi Transnistriya Ostatochne vizvolennya stalosya 15 17 bereznya 1944 r Na frontah vijni zaginuli 49 odnoselciv Nova istoriya U 1954 roci Mayaniv peretvorivsya na brigadne selo pislya ob yednannya gospodarstv u kolgosp im imeni Sverdlova z kontoroyu u Voroshilivci Gospodarstvo specializuvalosya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Novitnya istoriya U suchasnu dobu selo yavlyaye usi oznaki zanepadu Pam yatki i vidatni lyudiVolodimir Svidzinskij V seli ye Pam yatnik 49 voyinam odnoselcyam zagiblim u chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1968 V seli narodivsya Svidzinskij Volodimir Yevtimovich 1885 1941 ukrayinskij poet perekladach krayeznavec GalereyaHrest na rozdorizhzhi v Mayanovi Mayanivskij krayevid Starij loh v MayanoviPrimitkiPrihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakcieyu svyashennika Evfimiya Cѣcinskago Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk 1901 Vip 9 HHIII 1064 175 s ros doref S 276 Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 S 58 62 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 15 Cit po Rolle Antonij Pobozhe v XVII XVIII vv k istorii polskogo zemlevladeniya v Braclavshine Kievskaya starina 1890 9 S 456 476 11 S 303 316 12 S 412 433 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 32 34 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 135 Cit po Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 45 pol Epsztein Tadeusz Polska Wlasnosc Ziemska Na Ukrainie gubernia kijowska podolska i wolynska w 1890 r Warszawa Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN 2008 618 s S 350 351 ros doref Pomѣstnoe zemlevladѣnie v Podolskoj gubernii Sostavil V K Guldman Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij 1898 362 46 26 3 s S 289 290 Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref S 184 Woroszylowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 958 pol ros doref Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Vypusk pyatyj Pod redakciej N I Yavorskago Kamenec Podolsk 1890 1891 HHI 445 s S 85 149 154 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 190 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 151 166 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Vinnickaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr Sov Encikl AN USSR 1972 630 s C 571 572 Arhiv originalu za 19 grudnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2013 Yerofeyeva Svitlana Vono volaye ale golos cej nimij Tekst Problemi i potrebi zhiteliv s Mayaniv Tivrivskomu rajoni S Yerofyeyeva Podoliya 2006 4 lipnya Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 S 45 62 Dzherela i literatura Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 1 19 grudnya 2013 u Wayback Machine Solovej E Zhittya smert i bezsmertya poeta V Svidzinskogo Tekst Volodimir Svidzinskij 1885 1941 Kiyiv Naukova dumka 2006 S 6 9 Bortnyak A Pam yat vidrodzhena z popelu Tekst pro Volodimira Svidzinskogo A Bortnyak Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Vinnicya 2006 Kn 1 rozdil 4 S 747 750 3 19 grudnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaVoroshi livka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 571PosilannyaPogoda v seli Mayaniv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Majanow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 907 pol Svidzinskij V Vibrani tvori Uporyad Eleonora Solovej K Smoloskip 2011 502 s Seriya Rozstrilyane vidrodzhennya ISBN 978 966 2164 21 3 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi