Вулка́н (лат. Volcanus, Vulcanus) — у римській міфології бог вогню, захисник від пожеж; відповідає грецькому Гефестові. Від його імені походить назва геологічних утворень вулканів.
Вулкан | |
---|---|
лат. Vulcanus | |
Батько | Юпітер |
Мати | Юнона |
У шлюбі з | Венера |
Діти | Цекул |
|
Етимологія
Походження ім'я неясне. Римська традиція стверджувала, що воно пов'язане з латинськими словами, пов'язаними з блискавкою (fulgur, fulgere, fulmen), які, у свою чергу, вважалися пов'язаними з полум'ям. Це тлумачення підтримується Волтером Вільямом Скітом у його етимологічному словнику.
Британський археолог Артур Бернард Кук вважав, що ім'я цього бога не латинського походження, а пов'язане з ім'ям критського бога Велханоса, бога природи та потойбічного світу. Вольфганг Мейд заперечив це твердження як фантастичне. Мейд та Василь Абаєв вказували зі свого боку на відповідний теонім «Курдалагон» в осетинські легенді. Але оскільки ім'я у своїй нормальній формі є стабільним і має чітке значення — kurd («коваль») +on («з роду») +Alaeg (ім'я однієї з сімей героїв нартів) — ця гіпотеза вважалася неприйнятною Думезілом.
Крістіан-Джозеф Гуйонварк запропонував ототожнення з ірландським ім'ям Олкан. Жерар Капдевіль знаходив нерозривність між критським мінойським богом Велчаносом та етруським Велчансом. Сутністю мінойського бога буде молоде божество, майстер вогню та супутник Великої Богині.
За словами Мартіна Л. Веста, Вулкан може уособлювати бога вогню на ім'я (*Volca) і прикріплений до суфікса -no-, типової частки, що вказує на бога в індоєвропейських мовах. Таким чином, ім'я (*Volca) могло бути однорідним із санскритськими словами ulkā («кидаюче полум'я») або várcas- («блиск, відблиски»).
Вулкан у міфах
Вулкан був сином Юпітера і Юнони. Його дружинами були Мая (Маєста) та Венера. У його владі знаходилися всі види вогню, від вогнищ на землі до полум'я сонця і блискавок у небі. Згідно з міфом, одного разу розлючений Юпітер викинув його з небес. Вулкан зламав при цьому обидві ноги і відтоді зашкутильгав. Вулкан у своїй кузні виготовляв зброю і обладунки для богів і героїв. Його кузня знаходилася у вулкані Етна (Сицилія), коли гора диміла і вивергала полум'я, це означало, що Вулкан зайнятий ковальством.
Вулкан створив Юпітеру блискавки, якими той здолав свого батька Кроноса і карав зло. Таким чином спершу саме він мав владу над блискавками і з цією силою навіть був покровителем війн, але віддав цю зброю Юпітеру, а Марсу було доручено стати богом війни.
Культ Вулкана
Культ Вулкана в давнину супроводжувався людськими жертвопринесеннями. Вогонь був життєво важливим для людей, але з одного боку як давав тепло і світло, так з іншого міг знищити все створене людиною. Тому римляни намагалися будь-що вмилостивити Вулкана, щоб він був прихильним до них. Вважається, що поклоніння Вулкану давніше за поклоніння Юпітеру і початково цьому богу приписувалося керування як вогнищами, так і блискавками і війною. У міру розвитку ремесел, які залежали від вогню (ковальство, гончарство), Вулкана стали шанувати і як їх покровителя. В результаті цього його образ змішався з образом грецького бога-коваля Гефеста.
Походження
Походження римського бога вогню Вулкана було простежено Жераром Капдевілем від критського бога Велханоса, насамперед через припущення про схожість їхніх імен. Критянин Велханос — молодий бог середземноморського або близькосхідного походження, який володіє вогнем і супроводжує Велику Богиню. Ці риси збереглися у Латині лише у синів Вулкана: Кака, Цекула, Ромула та Сервія Тулія.
Теологія Вулкана знайшла відображення в грецьких міфах про Тесея і Мінотавра і в тих, що стосуються дитинства Зевса на горі Іда. Концепція догрецького середземномор'я стверджує про зображення Велханоса як молодого парубка, що сидить на розгалужених гілках дерева, як він зображений на монетах з Фейстоса, датованих 322—300 роками до нашої ери, показуючи його як бога рослинності та весни: дерево є символом єднання Неба і Землі та їх творчої сили, тобто місце єднання бога і богині. Пізніше Велханос був зображений у вигляді бика, про що свідчать міфи про Пацифіку та Європу. Греки неправильно розуміли значення бика, оскільки для них символом Зевса був птах: півень, зозуля чи орел. Тесей приніс до Делос танець під назвою «геранос» (буквально «танець журавля»), який Капдевіль пов'язує з іменем Гаранос — варіацією Рекаранос із італійських міфів.
Інше відображення традиції критського Велханоса-Зевса можна знайти в Арголіді в містеріях Зевса Лікайоса, які передбачали людоїдство і, можливо, надихнули італійські Луперкалії.
Поклоніння Вулкану
Найстаріша святиня Вулкану в Римі була розташована біля підніжжя Капітолію на Форумі Романум, і відноситься нині до архаїчного періоду царів Риму, побудована у VIII столітті до нашої ери. На думку етруських гаруспіків, храм Вулкана спочатку був на межі міста або за його межами, перш ніж воно розширилися, включивши Капітолійський пагорб. Жертва Вулкану приносилася тут 23 серпня. Вулкан також мав храм на території Марсового поля, який існував до 214 р. до н. е.
Римляни ототожнювали Вулкан з грецьким богом-ковалем Гефестом. Вулкан, як і його грецький колега, став асоціюватися з конструктивним використанням вогню в металообробці. Фрагмент грецького горщика, на якому зображений Гефест, знайдений на Вулканалі, датований VI ст. до н. е. Однак Вулкан мав сильнішу асоціацію, ніж Гефест, з руйнівною здатністю вогню, і головною турботою його поклонників було заохочення бога до відвернення шкідливих пожеж.
У науці та культурі
- Вулкан — названа на честь Вулкана гіпотетична планета, яку шукали усередині орбіти Меркурія
Примітки
- Варрон. Латинська мова V, 10: «Ignis a gnascendo, quod huic nascitur et omne quod nascitur ignis succendit; ideo calet ut qui denascitur cum amittit ac frigescit. Ab ignis iam maiore vi ac violentia Volcanus dictus. Ab eo quod ignis propter splendor.»
- W. W. Skeat Etymological Dictionary of the Benis Language New York 1963 (first published in 1882) s.v. volcano: «cf. Sanskrit varchar-s: lustre».
- Arthur B. Cook Zeus: a study in Ancient religion 1925 Vol. II, pp. 945 ff.
- G. Dumezil La religion romaine archaïque Paris, 1974, part II, chap. 2. It. tr. Milano 1977 p. 284 n. 12.
- Gérard Capdeville Volchanus. Rechérches comparatistes sur le culte de Vulcain Rome 1994.
- West, M. L. (24 травня 2007). (англ.). OUP Oxford. с. 268. ISBN . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- G. Capdeville Volcanus. Rechérches comparatistes sur le cult de Vulcain Rome 1994. Reviewed by Bernard Sergent in Revue de l'histoire des religions 216 1999 4 p. 475—481; Vinciane Pirenne-Delforge in Kernos 1996 9 p. 434—436.
- Solinus II 9; Arnobius Adversus Nationes III 41, 1; 43, 3.
Література
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с. (рос.)
- Вулкан (бог) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вулкан_(бог)
Посилання
- Вулкан [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 218. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulka n lat Volcanus Vulcanus u rimskij mifologiyi bog vognyu zahisnik vid pozhezh vidpovidaye greckomu Gefestovi Vid jogo imeni pohodit nazva geologichnih utvoren vulkaniv Vulkanlat VulcanusBatko YupiterMati YunonaU shlyubi z VeneraDiti Cekul Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vulkan znachennya EtimologiyaPohodzhennya im ya neyasne Rimska tradiciya stverdzhuvala sho vono pov yazane z latinskimi slovami pov yazanimi z bliskavkoyu fulgur fulgere fulmen yaki u svoyu chergu vvazhalisya pov yazanimi z polum yam Ce tlumachennya pidtrimuyetsya Volterom Vilyamom Skitom u jogo etimologichnomu slovniku Britanskij arheolog Artur Bernard Kuk vvazhav sho im ya cogo boga ne latinskogo pohodzhennya a pov yazane z im yam kritskogo boga Velhanosa boga prirodi ta potojbichnogo svitu Volfgang Mejd zaperechiv ce tverdzhennya yak fantastichne Mejd ta Vasil Abayev vkazuvali zi svogo boku na vidpovidnij teonim Kurdalagon v osetinski legendi Ale oskilki im ya u svoyij normalnij formi ye stabilnim i maye chitke znachennya kurd koval on z rodu Alaeg im ya odniyeyi z simej geroyiv nartiv cya gipoteza vvazhalasya neprijnyatnoyu Dumezilom Kristian Dzhozef Gujonvark zaproponuvav ototozhnennya z irlandskim im yam Olkan Zherar Kapdevil znahodiv nerozrivnist mizh kritskim minojskim bogom Velchanosom ta etruskim Velchansom Sutnistyu minojskogo boga bude molode bozhestvo majster vognyu ta suputnik Velikoyi Bogini Za slovami Martina L Vesta Vulkan mozhe uosoblyuvati boga vognyu na im ya Volca i prikriplenij do sufiksa no tipovoyi chastki sho vkazuye na boga v indoyevropejskih movah Takim chinom im ya Volca moglo buti odnoridnim iz sanskritskimi slovami ulka kidayuche polum ya abo varcas blisk vidbliski Vulkan u mifahVulkan trimaye molot i vogon Statuya epohi Vidrodzhennya v Bryunnengofi Nimechchina Vulkan buv sinom Yupitera i Yunoni Jogo druzhinami buli Maya Mayesta ta Venera U jogo vladi znahodilisya vsi vidi vognyu vid vognish na zemli do polum ya soncya i bliskavok u nebi Zgidno z mifom odnogo razu rozlyuchenij Yupiter vikinuv jogo z nebes Vulkan zlamav pri comu obidvi nogi i vidtodi zashkutilgav Vulkan u svoyij kuzni vigotovlyav zbroyu i obladunki dlya bogiv i geroyiv Jogo kuznya znahodilasya u vulkani Etna Siciliya koli gora dimila i vivergala polum ya ce oznachalo sho Vulkan zajnyatij kovalstvom Vulkan stvoriv Yupiteru bliskavki yakimi toj zdolav svogo batka Kronosa i karav zlo Takim chinom spershu same vin mav vladu nad bliskavkami i z ciyeyu siloyu navit buv pokrovitelem vijn ale viddav cyu zbroyu Yupiteru a Marsu bulo dorucheno stati bogom vijni Kult VulkanaKult Vulkana v davninu suprovodzhuvavsya lyudskimi zhertvoprinesennyami Vogon buv zhittyevo vazhlivim dlya lyudej ale z odnogo boku yak davav teplo i svitlo tak z inshogo mig znishiti vse stvorene lyudinoyu Tomu rimlyani namagalisya bud sho vmilostiviti Vulkana shob vin buv prihilnim do nih Vvazhayetsya sho pokloninnya Vulkanu davnishe za pokloninnya Yupiteru i pochatkovo comu bogu pripisuvalosya keruvannya yak vognishami tak i bliskavkami i vijnoyu U miru rozvitku remesel yaki zalezhali vid vognyu kovalstvo goncharstvo Vulkana stali shanuvati i yak yih pokrovitelya V rezultati cogo jogo obraz zmishavsya z obrazom greckogo boga kovalya Gefesta PohodzhennyaPohodzhennya rimskogo boga vognyu Vulkana bulo prostezheno Zherarom Kapdevilem vid kritskogo boga Velhanosa nasampered cherez pripushennya pro shozhist yihnih imen Krityanin Velhanos molodij bog seredzemnomorskogo abo blizkoshidnogo pohodzhennya yakij volodiye vognem i suprovodzhuye Veliku Boginyu Ci risi zbereglisya u Latini lishe u siniv Vulkana Kaka Cekula Romula ta Serviya Tuliya Teologiya Vulkana znajshla vidobrazhennya v greckih mifah pro Teseya i Minotavra i v tih sho stosuyutsya ditinstva Zevsa na gori Ida Koncepciya dogreckogo seredzemnomor ya stverdzhuye pro zobrazhennya Velhanosa yak molodogo parubka sho sidit na rozgaluzhenih gilkah dereva yak vin zobrazhenij na monetah z Fejstosa datovanih 322 300 rokami do nashoyi eri pokazuyuchi jogo yak boga roslinnosti ta vesni derevo ye simvolom yednannya Neba i Zemli ta yih tvorchoyi sili tobto misce yednannya boga i bogini Piznishe Velhanos buv zobrazhenij u viglyadi bika pro sho svidchat mifi pro Pacifiku ta Yevropu Greki nepravilno rozumili znachennya bika oskilki dlya nih simvolom Zevsa buv ptah piven zozulya chi orel Tesej prinis do Delos tanec pid nazvoyu geranos bukvalno tanec zhuravlya yakij Kapdevil pov yazuye z imenem Garanos variaciyeyu Rekaranos iz italijskih mifiv Inshe vidobrazhennya tradiciyi kritskogo Velhanosa Zevsa mozhna znajti v Argolidi v misteriyah Zevsa Likajosa yaki peredbachali lyudoyidstvo i mozhlivo nadihnuli italijski Luperkaliyi Pokloninnya VulkanuNajstarisha svyatinya Vulkanu v Rimi bula roztashovana bilya pidnizhzhya Kapitoliyu na Forumi Romanum i vidnositsya nini do arhayichnogo periodu cariv Rimu pobudovana u VIII stolitti do nashoyi eri Na dumku etruskih garuspikiv hram Vulkana spochatku buv na mezhi mista abo za jogo mezhami persh nizh vono rozshirilisya vklyuchivshi Kapitolijskij pagorb Zhertva Vulkanu prinosilasya tut 23 serpnya Vulkan takozh mav hram na teritoriyi Marsovogo polya yakij isnuvav do 214 r do n e Rimlyani ototozhnyuvali Vulkan z greckim bogom kovalem Gefestom Vulkan yak i jogo greckij kolega stav asociyuvatisya z konstruktivnim vikoristannyam vognyu v metaloobrobci Fragment greckogo gorshika na yakomu zobrazhenij Gefest znajdenij na Vulkanali datovanij VI st do n e Odnak Vulkan mav silnishu asociaciyu nizh Gefest z rujnivnoyu zdatnistyu vognyu i golovnoyu turbotoyu jogo poklonnikiv bulo zaohochennya boga do vidvernennya shkidlivih pozhezh U nauci ta kulturiVulkan nazvana na chest Vulkana gipotetichna planeta yaku shukali useredini orbiti MerkuriyaPrimitkiVarron Latinska mova V 10 Ignis a gnascendo quod huic nascitur et omne quod nascitur ignis succendit ideo calet ut qui denascitur cum amittit ac frigescit Ab ignis iam maiore vi ac violentia Volcanus dictus Ab eo quod ignis propter splendor W W Skeat Etymological Dictionary of the Benis Language New York 1963 first published in 1882 s v volcano cf Sanskrit varchar s lustre Arthur B Cook Zeus a study in Ancient religion 1925 Vol II pp 945 ff G Dumezil La religion romaine archaique Paris 1974 part II chap 2 It tr Milano 1977 p 284 n 12 Gerard Capdeville Volchanus Recherches comparatistes sur le culte de Vulcain Rome 1994 West M L 24 travnya 2007 angl OUP Oxford s 268 ISBN 978 0 19 928075 9 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 G Capdeville Volcanus Recherches comparatistes sur le cult de Vulcain Rome 1994 Reviewed by Bernard Sergent in Revue de l histoire des religions 216 1999 4 p 475 481 Vinciane Pirenne Delforge in Kernos 1996 9 p 434 436 Solinus II 9 Arnobius Adversus Nationes III 41 1 43 3 LiteraturaSlovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad Kozovik I Ya Ponomariv O D Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312s Cirkin Yu B Mify Drevnego Rima M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2000 560 s ros Vulkan bog Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Vulkan bog PosilannyaVulkan 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 218 1000 ekz