Вулка́н — гіпотетична мала планета, що нібито рухається орбітою між Меркурієм і Сонцем. У середині XIX століття були проведені нові точні спостереження Меркурія, і виявилося, що деякі властивості орбіти цієї планети неможливо було пояснити за допомогою класичної небесної механіки. Французький математик Урбен Жан Жозеф Левер'є припустив, що це результат гравітації іншої планети, названої ним Вулканом. Попри багаторічний пошук, виявити цю планету так і не вдалося; було опубліковано кілька повідомлень про спостереження Вулкана, але ці спостереження як правило не узгоджувалися жоден з одним, ні з розрахунками Левер'є, а іншим астрономам не вдавалося їх підтвердити. На початку XX століття поведінку Меркурія було успішно пояснено загальною теорією відносності Ейнштейна без введення додаткових небесних тіл.
літографія 1846 року, на якій зображена, гіпотетична планета Вулкан, що обертається на близькій відстані навколо сонця | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Урбен Левер'є |
Дата відкриття | 1859 рік |
Названа на честь | Вулкан |
Орбітальні характеристики | |
Вулкан у Вікісховищі |
Історія
Історія Вулкана починається з того моменту, коли було виявлене, що рух перигелій Меркурія неможливо було пояснити ньютонівською теорією тяжіння. Застосовуючи цю теорію для всіх інших планет, у тому числі для Землі і Місяця, астрономи і математики знаходили прийнятний (на рівні похибок вимірювальних приладів) збіг теорії руху з даними спостережень. Для Меркурія чомусь цей метод не працював. Тоді й виникла ідея про існування якоїсь планети, орбіта якої знаходиться всередині орбіти Меркурія. Своїм гравітаційним полем ця планета і повинна була викликати збурення в русі Меркурія. Можливо гіпотези про можливість існування ще однієї планети були і раніше, але до цього моменту не було жодних доказів про можливість існування такої планети.
У пошуках прямих доказів астрономи розпочали спостереження з метою виявити планету. Імовірно її неможливо було помітити звичайним способом, тому що вона надто близька до Сонця. Єдиний спосіб помітити її — побачити проходження диском Сонця. Німецький астроном Вольф з Цюриха виявив дві групи плям, схожих на планети. Можливі періоди обертання планет становили 26 або 38 діб.
У 1859 році Левер'є отримав лист від одного астронома-любителя Лескарбо, який повідомляв, що бачив круглу темну пляму, що рухалися диском Сонця 26 березня 1859. Спостерігаючи це явище впродовж чотирьох з половиною годин Лескарбо зафіксував основні параметри руху. На підставі його спостережень Левер'є вирахував інші параметри, а також масу планети. Період обертання 19 діб і 7 годин, середня відстань від Сонця 0,1427 астрономічної одиниці, а маса 1/12 маси Меркурія. Цього було мало для пояснення збурення руху Меркурія. Левер'є назвав нову планету Вулкан — на честь давньоримського бога вогню Вулкана. 1860 року відбулося повне сонячне затемнення і Леверьє мобілізував усіх астрономів Франції і кілька астрономів з інших країн для пошуку Вулкана. Ніхто нічого не виявив. До смерті Левер'є в 1877 році було отримано ще одне підтвердження існування Вулкана. 4 квітня 1875 німецький астроном Г. Вебер (H. Weber) повідомив, що бачив круглу пляму на сонячному диску. Виходячи з параметрів орбіти, обчислених Левер'є проходження мало відбутися 3 квітня. Вольф зауважив, що період планети в 38 діб також підпадає під ці спостереження.
Останнє спостереження Вулкана відбулося під час повного сонячного затемнення 29 липня 1878. Відразу два американських астрономи заявили що бачили Вулкан. Дж. К. Вотсон, професор астрономії Мічиганського університету, заявив, що бачив навіть дві планети усередині орбіти Меркурія. Л. Свіфт, знаний як відкривач комети Свіфта-Таттла, сказав, що бачив Вулкан, проте в положенні відмінному від вказаного Вотсоном для своїх планет.
Після того, як в 1916 році була опублікована спеціальна теорія відносності Альберта Ейнштейна і збурення в русі Меркурія знайшли витонченіше пояснення, потреба в існуванні Вулкана відпала. Однак ще довгий час письменники-фантасти продовжували використовувати у своїх романах таємничу планету Вулкан.
Планета в кіно
- У 1960-х роках Вулканом була названа рідна планета Спока, персонажа науково-фантастичного телесеріалу «Зоряний шлях».
- (Вулкан) — планета в одній з серій фантастичного серіалу «Доктор Хто»
Джерела
- Вулкан [ 26 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulka n gipotetichna mala planeta sho nibito ruhayetsya orbitoyu mizh Merkuriyem i Soncem U seredini XIX stolittya buli provedeni novi tochni sposterezhennya Merkuriya i viyavilosya sho deyaki vlastivosti orbiti ciyeyi planeti nemozhlivo bulo poyasniti za dopomogoyu klasichnoyi nebesnoyi mehaniki Francuzkij matematik Urben Zhan Zhozef Lever ye pripustiv sho ce rezultat gravitaciyi inshoyi planeti nazvanoyi nim Vulkanom Popri bagatorichnij poshuk viyaviti cyu planetu tak i ne vdalosya bulo opublikovano kilka povidomlen pro sposterezhennya Vulkana ale ci sposterezhennya yak pravilo ne uzgodzhuvalisya zhoden z odnim ni z rozrahunkami Lever ye a inshim astronomam ne vdavalosya yih pidtverditi Na pochatku XX stolittya povedinku Merkuriya bulo uspishno poyasneno zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti Ejnshtejna bez vvedennya dodatkovih nebesnih til Vulkan litografiya 1846 roku na yakij zobrazhena gipotetichna planeta Vulkan sho obertayetsya na blizkij vidstani navkolo soncyaVidkrittyaVidkrivach Urben Lever yeData vidkrittya 1859 rikNazvana na chest VulkanOrbitalni harakteristiki Vulkan u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vulkan znachennya IstoriyaDokladnishe Zsuv perigeliyu Merkuriya Istoriya Vulkana pochinayetsya z togo momentu koli bulo viyavlene sho ruh perigelij Merkuriya nemozhlivo bulo poyasniti nyutonivskoyu teoriyeyu tyazhinnya Zastosovuyuchi cyu teoriyu dlya vsih inshih planet u tomu chisli dlya Zemli i Misyacya astronomi i matematiki znahodili prijnyatnij na rivni pohibok vimiryuvalnih priladiv zbig teoriyi ruhu z danimi sposterezhen Dlya Merkuriya chomus cej metod ne pracyuvav Todi j vinikla ideya pro isnuvannya yakoyis planeti orbita yakoyi znahoditsya vseredini orbiti Merkuriya Svoyim gravitacijnim polem cya planeta i povinna bula viklikati zburennya v rusi Merkuriya Mozhlivo gipotezi pro mozhlivist isnuvannya she odniyeyi planeti buli i ranishe ale do cogo momentu ne bulo zhodnih dokaziv pro mozhlivist isnuvannya takoyi planeti U poshukah pryamih dokaziv astronomi rozpochali sposterezhennya z metoyu viyaviti planetu Imovirno yiyi nemozhlivo bulo pomititi zvichajnim sposobom tomu sho vona nadto blizka do Soncya Yedinij sposib pomititi yiyi pobachiti prohodzhennya diskom Soncya Nimeckij astronom Volf z Cyuriha viyaviv dvi grupi plyam shozhih na planeti Mozhlivi periodi obertannya planet stanovili 26 abo 38 dib U 1859 roci Lever ye otrimav list vid odnogo astronoma lyubitelya Leskarbo yakij povidomlyav sho bachiv kruglu temnu plyamu sho ruhalisya diskom Soncya 26 bereznya 1859 Sposterigayuchi ce yavishe vprodovzh chotiroh z polovinoyu godin Leskarbo zafiksuvav osnovni parametri ruhu Na pidstavi jogo sposterezhen Lever ye virahuvav inshi parametri a takozh masu planeti Period obertannya 19 dib i 7 godin serednya vidstan vid Soncya 0 1427 astronomichnoyi odinici a masa 1 12 masi Merkuriya Cogo bulo malo dlya poyasnennya zburennya ruhu Merkuriya Lever ye nazvav novu planetu Vulkan na chest davnorimskogo boga vognyu Vulkana 1860 roku vidbulosya povne sonyachne zatemnennya i Leverye mobilizuvav usih astronomiv Franciyi i kilka astronomiv z inshih krayin dlya poshuku Vulkana Nihto nichogo ne viyaviv Do smerti Lever ye v 1877 roci bulo otrimano she odne pidtverdzhennya isnuvannya Vulkana 4 kvitnya 1875 nimeckij astronom G Veber H Weber povidomiv sho bachiv kruglu plyamu na sonyachnomu disku Vihodyachi z parametriv orbiti obchislenih Lever ye prohodzhennya malo vidbutisya 3 kvitnya Volf zauvazhiv sho period planeti v 38 dib takozh pidpadaye pid ci sposterezhennya Ostannye sposterezhennya Vulkana vidbulosya pid chas povnogo sonyachnogo zatemnennya 29 lipnya 1878 Vidrazu dva amerikanskih astronomi zayavili sho bachili Vulkan Dzh K Votson profesor astronomiyi Michiganskogo universitetu zayaviv sho bachiv navit dvi planeti useredini orbiti Merkuriya L Svift znanij yak vidkrivach kometi Svifta Tattla skazav sho bachiv Vulkan prote v polozhenni vidminnomu vid vkazanogo Votsonom dlya svoyih planet Pislya togo yak v 1916 roci bula opublikovana specialna teoriya vidnosnosti Alberta Ejnshtejna i zburennya v rusi Merkuriya znajshli vitonchenishe poyasnennya potreba v isnuvanni Vulkana vidpala Odnak she dovgij chas pismenniki fantasti prodovzhuvali vikoristovuvati u svoyih romanah tayemnichu planetu Vulkan Planeta v kinoU 1960 h rokah Vulkanom bula nazvana ridna planeta Spoka personazha naukovo fantastichnogo teleserialu Zoryanij shlyah Vulkan planeta v odnij z serij fantastichnogo serialu Doktor Hto DzherelaVulkan 26 sichnya 2010 u Wayback Machine ros