Бадахша́н (дарі بدخشان Badaxšān, пушту بدخشان, тадж. Бадахшон) — провінція на північному сході Афганістану. Частина історичної області Бадахшан. Площа становить 44 059 км². Населення за даними 2007 року — близько 823 000 чоловік. Столиця — місто Файзабад.
Бадахшан | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Провінція | |||||
Адм. центр | Файзабад | ||||
Країна | Афганістан | ||||
| |||||
Офіційна мова | Дарі, пушту | ||||
Населення | |||||
- повне | 823 000 | ||||
- густота | 19,7 | ||||
Етнікон | Таджики, памірці, киргизи, узбеки | ||||
Площа | |||||
- повна | 44 059 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3669 м | ||||
- мінімальна | 3669 м | ||||
Часовий пояс | +4:30 | ||||
Губернатор | d | ||||
Код ISO 3166-2 | AF-HEL | ||||
|
Етимологія
Назву провінції надали Сасаніди, утворено від слова badaxš (їхній офіційний титул).
За іншою версією назва провінції походить ід авест. «barź-: bŗź-: barəšnu-» — 'висота, вершина'
Найвірогіднішою є версія походження від давньоперс. «patiōxšana» — Вахша“. У давнину назву «Вахш» носила вся річка Амудар'я, яка в античних джерелах згадується під назвою «Oxos», що є грецькою передачею назви «Вахш». Як назва річки й області Вахш або Вахшу згадується також у священній книзі зороастрійців «Авеста» й у стародавніх санскритських текстах.
Історія
У давнину через Бадахшан проходив Великий шовковий шлях.
Бадахшан і Панджшер були єдиними провінціями, які не контролювались талібами.
Географія
Провінція межує з Гірсько-Бадахшанською автономною областю й Хатлонською областю Таджикистану (на півночі й північному заході відповідно), з Пакистаном (на південному сході), з Китаєм (на крайньому сході). Далеко на схід від основної частини Бадахшану лежить довгий та вузький Ваханський коридор. Велика частина провінції зайнята гірськими хребтами Гіндукуша й Паміра.
Звичайна для провінції рослинність включає луки й березові ліси. Для більш високогірних районів характерні альпійські луки й гірські пустелі. На південь від Файзабада територія є напівпустелею, основною рослинністю в якій є колючі чагарники й акації.
Економіка
У шахтах на півдні сучасної провінції з давніх часів видобувались лазурити. Останні геологічні дослідження показали також наявність у Бадахшані родовищ іншого коштовного каміння, зокрема — смарагдів і рубінів. Незважаючи на величезні запаси корисних копалин у надрах, нині Бадахшан є одним з найбідніших куточків світу. Практично єдиним джерелом прибутку є вирощування опіумного маку.
Провінція відзначається одним з найвищих рівнів материнської смертності у світі; це пов'язано, головним чином, з майже повною відсутністю інфраструктури охорони здоров'я, важкодоступністю багатьох поселень та найсуворішими зимами в країні.
Населення
Більшу частину населення складають таджики, які розмовляють на дарі. Окрім того, тут проживають народи, які розмовляють памірськими мовами: шугнанською, мунджанською, ішкашимською, ваханською. Є невеликі групи узбеків, киргизів та пуштунів. Велика частина населення — мусульмани-суніти, хоч частина памірських народів сповідує ісмаїлізм. Дані про населення Бадахшану є доволі неточними й сильно розрізняються від джерела до джерела.
Райони
Назва | Карта # | Центр | Населення |
---|---|---|---|
6 | 12,000 | ||
6 | 45,000 | ||
7 | 14,000 | ||
7 | 17,000 | ||
Вахан | 13 | Хандуд | 13,000 |
6 | 65,000 | ||
1 | 21,000 | ||
1 | 11,000 | ||
10 | 3,000 | ||
12 | 7,000 | ||
8 | Ішкашим | 11,000 | |
9 | 63,000 | ||
7 | 12,000 | ||
11 | 8,000 | ||
2 | 16,000 | ||
4 | 37,000 | ||
6 | 22,000 | ||
9 | 23,000 | ||
6 | Файзабад | 46,000 | |
2 | 14,000 | ||
10 | 48,000 | ||
5 | 42,000 | ||
6 | 26,000 | ||
7 | 31,000 | ||
3 | 24,000 | ||
4 | 27,000 | ||
7 | 20,000 | ||
6 | 39,000 |
Сусідні провінції
Таджикистан | ||
Тахар | КНР | |
Панджшер | Нуристан | Пакистан |
Примітки
- В. С. Расторгуєва, Д. І. Едельман. Этимологический Словарь Иранских Языков. Том 2. РАН. М., 2003. стор. 116–122: «Сюди ж відносять топоніми: тадж. Badaxšān, Balaxšān; сарикольське Varšide (Варшиде) — назва центрального поселення в Сариколі.»
- Ш. С. Камаліддінов. Историческая география Южного Согда и Тохаристана по арабоязычным источникам IX — начала XIII вв. [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 22 квітня 2012.
Це незавершена стаття з географії Афганістану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Badahshan znachennya Badahsha n dari بدخشان Badaxsan pushtu بدخشان tadzh Badahshon provinciya na pivnichnomu shodi Afganistanu Chastina istorichnoyi oblasti Badahshan Plosha stanovit 44 059 km Naselennya za danimi 2007 roku blizko 823 000 cholovik Stolicya misto Fajzabad Badahshan dari بدخشان Badaxsan pushtu بدخشان Provinciya Adm centr Fajzabad Krayina Afganistan Mezhuye z susidni adminodiniciTahar Hajber Pahtunhva Oficijna mova Dari pushtu Naselennya povne 823 000 gustota 19 7 Etnikon Tadzhiki pamirci kirgizi uzbeki Plosha povna 44 059 km Visota maksimalna 3669 m minimalna 3669 m Chasovij poyas 4 30 Gubernator d Kod ISO 3166 2 AF HEL Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BadahshanEtimologiyaNazvu provinciyi nadali Sasanidi utvoreno vid slova badaxs yihnij oficijnij titul Za inshoyu versiyeyu nazva provinciyi pohodit id avest barz bŗz baresnu visota vershina Najvirogidnishoyu ye versiya pohodzhennya vid davnopers patiōxsana Vahsha U davninu nazvu Vahsh nosila vsya richka Amudar ya yaka v antichnih dzherelah zgaduyetsya pid nazvoyu Oxos sho ye greckoyu peredacheyu nazvi Vahsh Yak nazva richki j oblasti Vahsh abo Vahshu zgaduyetsya takozh u svyashennij knizi zoroastrijciv Avesta j u starodavnih sanskritskih tekstah IstoriyaU davninu cherez Badahshan prohodiv Velikij shovkovij shlyah Badahshan i Pandzhsher buli yedinimi provinciyami yaki ne kontrolyuvalis talibami GeografiyaProvinciya mezhuye z Girsko Badahshanskoyu avtonomnoyu oblastyu j Hatlonskoyu oblastyu Tadzhikistanu na pivnochi j pivnichnomu zahodi vidpovidno z Pakistanom na pivdennomu shodi z Kitayem na krajnomu shodi Daleko na shid vid osnovnoyi chastini Badahshanu lezhit dovgij ta vuzkij Vahanskij koridor Velika chastina provinciyi zajnyata girskimi hrebtami Gindukusha j Pamira Zvichajna dlya provinciyi roslinnist vklyuchaye luki j berezovi lisi Dlya bilsh visokogirnih rajoniv harakterni alpijski luki j girski pusteli Na pivden vid Fajzabada teritoriya ye napivpusteleyu osnovnoyu roslinnistyu v yakij ye kolyuchi chagarniki j akaciyi EkonomikaU shahtah na pivdni suchasnoyi provinciyi z davnih chasiv vidobuvalis lazuriti Ostanni geologichni doslidzhennya pokazali takozh nayavnist u Badahshani rodovish inshogo koshtovnogo kaminnya zokrema smaragdiv i rubiniv Nezvazhayuchi na velichezni zapasi korisnih kopalin u nadrah nini Badahshan ye odnim z najbidnishih kutochkiv svitu Praktichno yedinim dzherelom pributku ye viroshuvannya opiumnogo maku Provinciya vidznachayetsya odnim z najvishih rivniv materinskoyi smertnosti u sviti ce pov yazano golovnim chinom z majzhe povnoyu vidsutnistyu infrastrukturi ohoroni zdorov ya vazhkodostupnistyu bagatoh poselen ta najsuvorishimi zimami v krayini NaselennyaBilshu chastinu naselennya skladayut tadzhiki yaki rozmovlyayut na dari Okrim togo tut prozhivayut narodi yaki rozmovlyayut pamirskimi movami shugnanskoyu mundzhanskoyu ishkashimskoyu vahanskoyu Ye neveliki grupi uzbekiv kirgiziv ta pushtuniv Velika chastina naselennya musulmani suniti hoch chastina pamirskih narodiv spoviduye ismayilizm Dani pro naselennya Badahshanu ye dovoli netochnimi j silno rozriznyayutsya vid dzherela do dzherela RajoniKarta provinciyi Badahshan Rajoni provinciyi Badahshan Nazva Karta Centr Naselennya 6 12 000 6 45 000 7 14 000 7 17 000 Vahan 13 Handud 13 000 6 65 000 1 21 000 1 11 000 10 3 000 12 7 000 8 Ishkashim 11 000 9 63 000 7 12 000 11 8 000 2 16 000 4 37 000 6 22 000 9 23 000 6 Fajzabad 46 000 2 14 000 10 48 000 5 42 000 6 26 000 7 31 000 3 24 000 4 27 000 7 20 000 6 39 000Susidni provinciyi Tadzhikistan Tahar KNR Pandzhsher Nuristan PakistanPrimitkiV S Rastorguyeva D I Edelman Etimologicheskij Slovar Iranskih Yazykov Tom 2 RAN M 2003 stor 116 122 Syudi zh vidnosyat toponimi tadzh Badaxsan Balaxsan sarikolske Varside Varshide nazva centralnogo poselennya v Sarikoli Sh S Kamaliddinov Istoricheskaya geografiya Yuzhnogo Sogda i Toharistana po araboyazychnym istochnikam IX nachala XIII vv 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 18 travnya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Afganistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi