Окциденталь, або Уксідантал, Інтерлінгве (Occidental, Interlingue) — міжнародна штучна мова. Запропонована в 1922 році Едгаром де Валем (Естонія). У 1949 році перейменована в інтерлінгве для усунення негативних асоціацій, які могла б викликати назва «західний», а також заради планованого зближення з інтерлінгвою-ІАЛА.
Окціденталь, інтерлінгве | |
---|---|
Occidental, Interlingue | |
Носії | 50 ± 100 осіб (2019) |
Писемність | алфавіт на основі латинського |
Класифікація | натуралістична штучна мова |
Автор | Едгар де Валь |
Офіційний статус | |
Регулює | d |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ie |
ISO 639-2 | ile |
ISO 639-3 | ile |
Фонетика і графіка
Використовуються всі букви латинського алфавіту в їхньому традиційному значенні з позиційно обумовленою варіативністю читання деяких букв і буквосполучень: c і g перед передніми голосними як [ц] і [ж] відповідно, ch як [ч] або [ш] перед голосними і [х] або [к] перед приголосними і в словах грецького походження, s одзвінчується між голосними. Така запозичена з природних мов варіативність дозволяє зберегти баланс між традиційною орфографією інтернаціоналізмів і їхнім традиційним звучанням.
Слова грецького походження можуть записуватися як в історичній латинській транскрипції, так і фонетично (physica і fysica, theosoph і teosof), подвоєння приголосних може опускатися, якщо це не веде до утворення омонімів (cane 'собака' vs. canne 'гармата').
Наголос падає на голосний перед останнім приголосним, при цьому закінчення множини -s і закінчення дієприкметників -men не роблять впливу на місце наголосу. Якщо наголос за основним правилом виявляється на суфіксах -bil, -ic, -im, -ul, то воно переноситься на наступний склад від кінця.
Лексика і словотворення
Мова заснована на інтернаціональній лексиці, загальній для головних західноєвропейських мов — у першу чергу (хоча не виключно) романських.
Помітний вплив французької мови, як в оформленні багатьох слів, так і в синтаксисі (на відміну від інтерлінгви-ІАЛА, що орієнтується на південнороманські мови).
Словотвір будується за зразком природних мов, але одночасно регулюється так званим правилом де Валя: при утворенні дієслівної основи Супіна
- до основи теперішнього часу, що кінчається на тематичний голосний або -c, додається -t;
- кінцеві d, g або r замінюються на s;
- інші кінцеві приголосні залишаються без зміни.
Від основи теперішнього часу утворюються слова з суфіксами -(e)nt, -(e)ntie, -(e)ment, -(i)bil, — (i)da, -age, від основи Супін — з суфіксами -ion, -or, -ori, -iv, -ura.
Це дозволило включити в словник окціденталя велику кількість інтернаціоналізмів з зазначеними чергуваннями основ: varia-nte 'варіант' -variat-ion 'варіація';pretend-ente 'претендент' -pretens -ion 'претензія'.
Правило де Валя, як і система регулярних афіксів, багато в чому перетинається з есперанто і ідо, зближуючи окциденталь зі проєктами, протиставляючи гіпернатуралістичній інтерлінгві-ІАЛА. Мова, однак, йде не про автономні правила словотворення, як в схематичних мовах, а про правила відбору похідних і мотивуючих основ з природних мов.
Так, не враховані правилом де Валя випадки чергування основ уніфікуються на базі Презенс (indulg-/ indult → indulg-) або частіше на базі Супін (discut-/ discuss → discuss-; redig — / redact → redact-) — в залежності від того, яка з основ продуктивніша в інтернаціональних словах.
Основні граматичні особливості
Іменники не мають категорії граматичного роду. Стать живих істот може виражатися за допомогою кінцевого -o і -a: cavall 'кінь', cavallo 'жеребець', cavalla 'кобила'.
Множина утворюється постфіксом -(e)s.
Прикметники і артиклі (невизначений un, визначений li) з іменниками не узгоджуються.
Розрізняються суб'єктна й об'єктна форми особових займенників:
yo | я | me | мене | noi | ми | nos | нас |
tu | ти | te | тебе | vu | ви | vos | вас |
il | він | le | його | illi (illos) | вони | les (los) | їх |
ella | вона | la | її | illi (illas) | вони | les (las) | їх |
it | «воно» | it | його | illi | вони | les | їх |
До основи теперішнього часу дієслів приєднуються закінчення -(e)r (інфінітив), -(e)nt (активне причастя) і -t (пасивне причастя і минулий час, а для дієслів, у яких ця форма збігається з основою Супін — також і віддієслівний іменник).
Дієприслівники утворюються від дієприкметників за допомогою кінцевого -e, похідні прислівники від прикметників — за допомогою суфікса -men (прикметники можуть вживатися в прислівниковому значенні й у «чистому» вигляді, якщо це не веде до двозначності).
Більшість же граматичних значень виражається аналітично: для непрямих відмінків іменників — прийменники, для ступенів порівняння прикметників і прислівників — показники plu/min(u) (компаратив) і max(im)/minim (суперлятив), для дієслів — допоміжні форманти: va+ інфінітив = майбутній час, vell+ інфінітив =кон'юнктив, ha+ минулий час = доконаний, hat+ минулий час = плюсквамперфект, форми дієслова esser+ активне причастя = прогресивна форма (пор. continuous tense в англ.).
Приклад тексту
Occidental / Interlingue | Interlingua | Latino sine flexione | Латина |
Patre nor, qui es in li cieles, | Patre nostre, qui es in le celos, | Patre nostro, qui es in celos, | Pater noster, qui es in cælis, |
Див. також
Література
- Grammatica de Interlingue in Interlingue de F. Haas [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Grammar of Occidental translated into English
Посилання
- Журнал Cosmoglotta [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okcidental abo Uksidantal Interlingve Occidental Interlingue mizhnarodna shtuchna mova Zaproponovana v 1922 roci Edgarom de Valem Estoniya U 1949 roci perejmenovana v interlingve dlya usunennya negativnih asociacij yaki mogla b viklikati nazva zahidnij a takozh zaradi planovanogo zblizhennya z interlingvoyu IALA Okcidental interlingveOccidental InterlingueNosiyi 50 100 osib 2019 Pisemnist alfavit na osnovi latinskogoKlasifikaciya naturalistichna shtuchna movaAvtor Edgar de ValOficijnij statusRegulyuye dKodi moviISO 639 1 ieISO 639 2 ileISO 639 3 ileFonetika i grafikaVikoristovuyutsya vsi bukvi latinskogo alfavitu v yihnomu tradicijnomu znachenni z pozicijno obumovlenoyu variativnistyu chitannya deyakih bukv i bukvospoluchen c i g pered perednimi golosnimi yak c i zh vidpovidno ch yak ch abo sh pered golosnimi i h abo k pered prigolosnimi i v slovah greckogo pohodzhennya s odzvinchuyetsya mizh golosnimi Taka zapozichena z prirodnih mov variativnist dozvolyaye zberegti balans mizh tradicijnoyu orfografiyeyu internacionalizmiv i yihnim tradicijnim zvuchannyam Slova greckogo pohodzhennya mozhut zapisuvatisya yak v istorichnij latinskij transkripciyi tak i fonetichno physica i fysica theosoph i teosof podvoyennya prigolosnih mozhe opuskatisya yaksho ce ne vede do utvorennya omonimiv cane sobaka vs canne garmata Nagolos padaye na golosnij pered ostannim prigolosnim pri comu zakinchennya mnozhini s i zakinchennya diyeprikmetnikiv men ne roblyat vplivu na misce nagolosu Yaksho nagolos za osnovnim pravilom viyavlyayetsya na sufiksah bil ic im ul to vono perenositsya na nastupnij sklad vid kincya Leksika i slovotvorennyaMova zasnovana na internacionalnij leksici zagalnij dlya golovnih zahidnoyevropejskih mov u pershu chergu hocha ne viklyuchno romanskih Pomitnij vpliv francuzkoyi movi yak v oformlenni bagatoh sliv tak i v sintaksisi na vidminu vid interlingvi IALA sho oriyentuyetsya na pivdennoromanski movi Slovotvir buduyetsya za zrazkom prirodnih mov ale odnochasno regulyuyetsya tak zvanim pravilom de Valya pri utvorenni diyeslivnoyi osnovi Supina do osnovi teperishnogo chasu sho kinchayetsya na tematichnij golosnij abo c dodayetsya t kincevi d g abo r zaminyuyutsya na s inshi kincevi prigolosni zalishayutsya bez zmini Vid osnovi teperishnogo chasu utvoryuyutsya slova z sufiksami e nt e ntie e ment i bil i da age vid osnovi Supin z sufiksami ion or ori iv ura Ce dozvolilo vklyuchiti v slovnik okcidentalya veliku kilkist internacionalizmiv z zaznachenimi cherguvannyami osnov varia nte variant variat ion variaciya pretend ente pretendent pretens ion pretenziya Pravilo de Valya yak i sistema regulyarnih afiksiv bagato v chomu peretinayetsya z esperanto i ido zblizhuyuchi okcidental zi proyektami protistavlyayuchi gipernaturalistichnij interlingvi IALA Mova odnak jde ne pro avtonomni pravila slovotvorennya yak v shematichnih movah a pro pravila vidboru pohidnih i motivuyuchih osnov z prirodnih mov Tak ne vrahovani pravilom de Valya vipadki cherguvannya osnov unifikuyutsya na bazi Prezens indulg indult indulg abo chastishe na bazi Supin discut discuss discuss redig redact redact v zalezhnosti vid togo yaka z osnov produktivnisha v internacionalnih slovah Osnovni gramatichni osoblivostiImenniki ne mayut kategoriyi gramatichnogo rodu Stat zhivih istot mozhe virazhatisya za dopomogoyu kincevogo o i a cavall kin cavallo zherebec cavalla kobila Mnozhina utvoryuyetsya postfiksom e s Prikmetniki i artikli neviznachenij un viznachenij li z imennikami ne uzgodzhuyutsya Rozriznyayutsya sub yektna j ob yektna formi osobovih zajmennikiv yo ya me mene noi mi nos nastu ti te tebe vu vi vos vasil vin le jogo illi illos voni les los yihella vona la yiyi illi illas voni les las yihit vono it jogo illi voni les yih Do osnovi teperishnogo chasu diyesliv priyednuyutsya zakinchennya e r infinitiv e nt aktivne prichastya i t pasivne prichastya i minulij chas a dlya diyesliv u yakih cya forma zbigayetsya z osnovoyu Supin takozh i viddiyeslivnij imennik Diyeprislivniki utvoryuyutsya vid diyeprikmetnikiv za dopomogoyu kincevogo e pohidni prislivniki vid prikmetnikiv za dopomogoyu sufiksa men prikmetniki mozhut vzhivatisya v prislivnikovomu znachenni j u chistomu viglyadi yaksho ce ne vede do dvoznachnosti Bilshist zhe gramatichnih znachen virazhayetsya analitichno dlya nepryamih vidminkiv imennikiv prijmenniki dlya stupeniv porivnyannya prikmetnikiv i prislivnikiv pokazniki plu min u komparativ i max im minim superlyativ dlya diyesliv dopomizhni formanti va infinitiv majbutnij chas vell infinitiv kon yunktiv ha minulij chas dokonanij hat minulij chas plyuskvamperfekt formi diyeslova esser aktivne prichastya progresivna forma por continuous tense v angl Priklad tekstu Otche nash Occidental Interlingue Interlingua Latino sine flexione LatinaPatre nor qui es in li cieles mey tui nomine esser sanctificat mey tui regnia venir mey tui vole esser fat qualmen in li cieles talmen anc sur li terre Da nos hodie nor pan omnidial e pardona nor debites qualmen anc noi pardona nor debitores E ne inducte nos in tentation ma libera nos de lu mal Amen Patre nostre qui es in le celos que tu nomine sia sanctificate que tu regno veni que tu voluntate sia facite como in le celo etiam super le terra Da nos hodie nostre pan quotidian e pardona a nos nostre debitas como etiam nos los pardona a nostre debitores E non induce nos in tentation sed libera nos del mal Amen Patre nostro qui es in celos que tuo nomine fi sanctificato Que tuo regno adveni que tua voluntate es facta sicut in celo et in terra Da hodie ad nos nostro pane quotidiano Et remitte ad nos nostros debitos sicut et nos remitte ad nostros debitores Et non induce nos in tentatione sed libera nos ab malo Amen Pater noster qui es in caelis sanctificetur nomen tuum Adveniat regnum tuum Fiat voluntas tua sicut in caelo et in terra Panem nostrum quotidianum da nobis hodie et dimitte nobis debita nostra sicut et nos dimittimus debitoribus nostris Et ne nos inducas in tentationem sed libera nos a malo Amen Div takozhVikipediya movoyu okcidentalLiteraturaGrammatica de Interlingue in Interlingue de F Haas 13 travnya 2008 u Wayback Machine Grammar of Occidental translated into EnglishPosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu okcidental Principal pagine Zhurnal Cosmoglotta 11 bereznya 2007 u Wayback Machine