Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США ідентифікатор WWF NA0415 неарктичний екорегіон помірних широколистя

Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США

Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США

Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США (ідентифікатор WWF: NA0415) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на Верхньому Середньому Заході США.

Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США
imageДубова савана у заповіднику [en]
Екозона Неарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF NA0415
Межі Ліси заходу Великих озер
Ліси півдня Великих озер
Перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів
Центральні високотравні прерії
Північні високотравні прерії
Площа, км² 136 417
Країни Сполучені Штати Америки
Охороняється 4870 км² (4 %)
imageРозташування екорегіону (зеленим)
image
Альгіфічний осиповий схил

Географія

Екорегіон перехідних лісосаван Верхнього Середнього Заходу США простягається з північного заходу на південний схід через центральну частину Міннесоти та через центральну та південну частини Вісконсина. Крім того, він включає деякі райони на північному сході Айови і крайній півночі Іллінойса, а також [en] на північному заході Вісконсина та західне узбережжя [en] в штаті Мічиган. На схід від екорегіону розташоване озеро Мічиган, на півночі він переходить у ліси заходу Великих озер, на заході — у північні високотравні прерії, на південному заході — у центральні високотравні прерії, а на південному сході — у перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів.

Екорегіон переважно лежить в басейні [en]. Його рельєф переважно представлений рівнинами, що лежать на висоті в середньому 300 м над рівнем моря. Під час останнього льодовикового періода більшу частину регіону вкривав Лаврентійський льодовиковий щит, який залишив по собі ескери, морени, друмліни та інші льодовикові форми рельєфу. З геологічної точки зору основу екорегіону складають палеозойські, зокрема ордовицькі, осадові породи — доломіти, вапняки та пісковики. Вздовж схилів долини Міссісіпі трапляються відслонення більш давніх, кембрійських осадових порід (пісковиків, сланців та доломітів), в на південному заході екорегіону поширені більш молоді, крейдові осадові породи. В Міннесоті, на північному заході екорегіону, поширені дуже давні, архейські граніти та гнейси, які є частиною величезного Канадського щита.

На півдні центрального Вісконсина простягаються невисокі пагорби [en], основу яких складають докембрійські кварцити та ріоліти. Ці пагорби є залишком гір, які утворилися приблизно 1,5 мільярда років тому, пережили мільйони років ерозії, були поховані під шарами палеозойських осадових порід, після чого були оголені. Західний край цих пагорбів не був вкритий льодовиком під час вісконсинського зледеніння. Він позначає східну межу [en], яке не було вкрито льодовиком та де відсутні характерні льодовикові відклади. На еродованому Палеозойському плато зустрічаються численні яри та карстові форми рельєфу. Більша частина залишків природної рослинності екорегіону збереглася у цій місцевості.

Клімат

В межах екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb або Dfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим літом та холодною зимою. Середньорічна температура тут становить 7-8 °C, середня літня температура — від 20 °C до 28 °C, а середня зимова температура становить -7 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 750 до 850 мм.

Флора

Територія екорегіону є перехідною зоною між [en], поширеними західніше, та помірними широколистяними лісами, поширеними південніше. Таким чином, природний рослинний покрив екорегіону раніше був представлений мозаїкою [en], високотравних прерій, широколистяних лісів та водно-болотних угідь.

Основу дубових саван, які раніше домінували в екорегіоні, складали великоплоді дуби (Quercus macrocarpa), білі дуби (Quercus alba) та овалолисті дуби (Quercus ellipsoidalis), на півдні також чорні дуби (Quercus velutina). В їх підліску переважали високі трави, зокрема [en] (Schizachyrium scoparium), [en] (Sorghastrum nutans), різні види [en] (Bouteloua spp.) та ковили (Stipa spp.). Історично основим фактором динаміки дубових саван були пожежі, завдяки яким структура намету в них була доволі розрідженою. Флористичне різноманіття регіону значною мірою залежало від частоти пожеж. Кількість типових для високотравних прерій рослин: трав, злаків, чагарників та осок, — зростала зі збільшенням частоти пожеж, тоді як щільність дерев зменшувалася. Після появи в регіоні європейських колоністів та зменшення частоти пожеж більшість саван були знищені, перетворилися на ліси, у яких домінували тіньовитривалі та вогнестійкі види.

На рівнинах і пагорбах регіону раніше зустрічалися кленово-липові ліси, основу яких складали цукрові клени (Acer saccharum), американські липи (Tilia americana), [en] (Ulmus americana), червоні дуби (Quercus rubra) і білі дуби (Quercus alba), та мішані ліси, основу яких складали цукрові клени (Acer saccharum), канадські тсуґи (Tsuga canadensis), жовті берези (Betula alleghaniensis), сосни Веймута (Pinus strobus) та червоні сосни (Pinus resinosa). Також тут траплялися гаї американської осики (Populus tremuloides) та осиково-дубові рідколісся, а в долинах річок — заплавні ліси, основу яких складали цукрові клени (Acer saccharum), американські в'язи (Ulmus americana), трикутнолисті тополі (Populus deltoides) та верби (Salix spp.).

Унікальною особливістю Палеозойського плато, розташованого на півдні екорегіону, є [en]. Ці рідкісні екосистеми зустрічаються переважно на північних схилах пагорбів і характеризуються розсипчастими, значно потрісканими та пористими оголеними гірськими породами, передусім палеозойськими вапняками та доломітами, від яких відділяються уламки, формуючи осипи. Часто ці схили зустрічаються поблизу карстових лійок на вершинах пагорбів та крижаних печер. Тепле літнє повітря заходить в карстові лійки та опускається у крижані печери, де воно охолоджується. Потім холодне повітря просочується крізь щілини та осипи до поверхонь схилів, де створює прохолодний мікроклімат, подібний до макроклімату, поширеного за сотні кілометрів на північ. Взимку холодне повітря втягується через осипи до крижаних печер. Прохолодні мікрорефугіуми альгіфічних осипів підтримують ізольовані популяції бореальних видів, зокрема канадських тисів (Taxus canadensis) та бальзамистих ялиць (Abies balsamea), різноманітних трав'янистих рослин, таких як рідкісна [en] (Aconitum noveboracense), папоротей, мохів та печіночників, а також ендеміків, таких як [en] (Discus macclintocki).

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 62 види ссавців, зокрема білохвості олені (Odocoileus virginianus), койоти (Canis latrans), звичайні лисиці (Vulpes vulpes), сірі лисиці (Urocyon cinereoargenteus), довгохвості ласиці (Neogale frenata), смугасті скунси (Mephitis mephitis), звичайні ракуни (Procyon lotor), американські борсуки (Taxidea taxus), білохвості зайці (Lepus townsendii), флоридські кролики (Sylvilagus floridanus) та східноамериканські кроти (Scalopus aquaticus). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Серед гризунів, що зустрічаються у перехідних саванах регіону, трапляються як лісові види, зокрема червоні вивірки (Tamiasciurus hudsonicus), лисячі вивірки (Sciurus niger), лісові бабаки (Marmota monax) та східні бурундуки (Tamias striatus), так і прерієві види, зокрема рівнинні гофери (Geomys bursarius), ховрахи Франкліна (Poliocitellus franklinii), тринадцятисмугі ховрахи (Ictidomys tridecemlineatus) та прерієві полівки (Microtus ochrogaster). Барибали (Ursus americanus) та руді рисі (Lynx rufus) є рідкісними в регіоні і зустрічаються переважно на півночі. [en] (Bison bison bison), [en] (Cervus canadensis canadensis), східні вовки (Canis lupus lycaon) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в екорегіоні, однак за останні десятиліття вовки почали поступово [en].

Орнітофауна екорегіону нараховує понад 215 видів птахів. Серед птахів, типових для дубових саван регіону, слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), американського боривітра (Falco sparverius), червоноголову гілу (Melanerpes erythrocephalus), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), світлобрового віреона (Vireo gilvus) та садового трупіала (Icterus spurius). Раніше в них були поширені лучні тетеруки (Tympanuchus cupido) та манітобські тетеруки (Tympanuchus phasianellus), однак наразі ці птахи в регіоні вимерли. Серед інших птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити американського орябка (Bonasa umbellus), північну зенаїду (Zenaida macroura), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), червоноголову катарту (Cathartes aura), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), чубатого копетона (Myiarchus crinitus), мандрівного дрозда (Turdus migratorius), золотого чижа (Carduelis tristis), індигову скригнатку (Passerina cyanea) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis).

Через територію екорегіону проходить [en], яким щороку мігрують мільйони водоплавних та коловодних птахів. Серед птахів, що зустрічаються в долині Верхньої Міссісіпі та [en], а також на узбережжі озера Мічиган, слід відзначити каролінок (Aix sponsa), звичайних крижнів (Anas platyrhynchos), американських чирянок (Anas carolinensis), американських свищів (Mareca americana), північних широконісок (Spatula clypeata) та північних шилохвостів (Anas acuta).

Збереження

Територія екорегіону є доволі густонаселеною. Тут розташовані такі міста, як Міннеаполіс, Сент-Пол та Мілвокі. Лише менше 5 % природного рослинного покриву регіону залишаються незайманими. Більшість саван та прерій були знищені до середини XIX століття, а їх багаті глибокі ґрунти використовуються у сільському господарстві. Ліси та савани значно постраждали від вирубки, оранки та перевипасу худоби, а ті савани, що залишилися у природному стані, заросли чагарниками та деградували внаслідок порушення режиму пожеж. У Вісконсині з приблизно 29 000 км² дубових саван залишилося лише 2 км², або менше 0,01 % від колишньої площі.

Незважаючи на втрату природних ландшафтів, значна частина фауни регіону збереглася, головним чином тому, що багато її представників були [en], здатними виживати у зміненому природному середовищі. Узлісся лісів часто імітують савани з точки зору густоти дерев, і хребетні тварини зберігаються в цих областях. Флора регіону адаптувалася не так добре. Принаймні одинадцять видів трав'янистих рослин зараз обмежені невеликими територіями та вважаються такими, що перебувають під загрозою зникнення.

Оцінка 2017 року показала, що 4870 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
  3. Tester, John R. (1989). Effects of fire frequency on oak savanna in east-central Minnesota (PDF). Bulletin of the Torrey Botanical Club. 116 (2): 134—144. doi:10.2307/2997196. JSTOR 2997196. Процитовано 4 червня 2010.
  4. Mabry, Catherine M.; L.A. Brudvig; R.C. Atwell (15 червня 2010). The confluence of landscape context and site-level management in determining Midwestern savanna and woodland breeding bird communities. . Elsevier B.V. 260 (1): 42—51. doi:10.1016/j.foreco.2010.03.028.
  5. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .

Посилання

  • «Upper Midwest forest–savanna transition». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Upper Midwest US Forest-Savanna Transition» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Perehidni lisosavani Verhnogo Serednogo Zahodu SShA identifikator WWF NA0415 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na Verhnomu Serednomu Zahodi SShA Perehidni lisosavani Verhnogo Serednogo Zahodu SShA Dubova savana u zapovidniku en Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0415 Mezhi Lisi zahodu Velikih ozer Lisi pivdnya Velikih ozer Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ Centralni visokotravni preriyi Pivnichni visokotravni preriyi Plosha km 136 417 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 4870 km 4 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Algifichnij osipovij shilGeografiyaEkoregion perehidnih lisosavan Verhnogo Serednogo Zahodu SShA prostyagayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid cherez centralnu chastinu Minnesoti ta cherez centralnu ta pivdennu chastini Viskonsina Krim togo vin vklyuchaye deyaki rajoni na pivnichnomu shodi Ajovi i krajnij pivnochi Illinojsa a takozh en na pivnichnomu zahodi Viskonsina ta zahidne uzberezhzhya en v shtati Michigan Na shid vid ekoregionu roztashovane ozero Michigan na pivnochi vin perehodit u lisi zahodu Velikih ozer na zahodi u pivnichni visokotravni preriyi na pivdennomu zahodi u centralni visokotravni preriyi a na pivdennomu shodi u perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ Ekoregion perevazhno lezhit v basejni en Jogo relyef perevazhno predstavlenij rivninami sho lezhat na visoti v serednomu 300 m nad rivnem morya Pid chas ostannogo lodovikovogo perioda bilshu chastinu regionu vkrivav Lavrentijskij lodovikovij shit yakij zalishiv po sobi eskeri moreni drumlini ta inshi lodovikovi formi relyefu Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut paleozojski zokrema ordovicki osadovi porodi dolomiti vapnyaki ta piskoviki Vzdovzh shiliv dolini Missisipi traplyayutsya vidslonennya bilsh davnih kembrijskih osadovih porid piskovikiv slanciv ta dolomitiv v na pivdennomu zahodi ekoregionu poshireni bilsh molodi krejdovi osadovi porodi V Minnesoti na pivnichnomu zahodi ekoregionu poshireni duzhe davni arhejski graniti ta gnejsi yaki ye chastinoyu velicheznogo Kanadskogo shita Na pivdni centralnogo Viskonsina prostyagayutsya nevisoki pagorbi en osnovu yakih skladayut dokembrijski kvarciti ta rioliti Ci pagorbi ye zalishkom gir yaki utvorilisya priblizno 1 5 milyarda rokiv tomu perezhili miljoni rokiv eroziyi buli pohovani pid sharami paleozojskih osadovih porid pislya chogo buli ogoleni Zahidnij kraj cih pagorbiv ne buv vkritij lodovikom pid chas viskonsinskogo zledeninnya Vin poznachaye shidnu mezhu en yake ne bulo vkrito lodovikom ta de vidsutni harakterni lodovikovi vidkladi Na erodovanomu Paleozojskomu plato zustrichayutsya chislenni yari ta karstovi formi relyefu Bilsha chastina zalishkiv prirodnoyi roslinnosti ekoregionu zbereglasya u cij miscevosti KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfb abo Dfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim litom ta holodnoyu zimoyu Serednorichna temperatura tut stanovit 7 8 C serednya litnya temperatura vid 20 C do 28 C a serednya zimova temperatura stanovit 7 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 750 do 850 mm FloraTeritoriya ekoregionu ye perehidnoyu zonoyu mizh en poshirenimi zahidnishe ta pomirnimi shirokolistyanimi lisami poshirenimi pivdennishe Takim chinom prirodnij roslinnij pokriv ekoregionu ranishe buv predstavlenij mozayikoyu en visokotravnih prerij shirokolistyanih lisiv ta vodno bolotnih ugid Osnovu dubovih savan yaki ranishe dominuvali v ekoregioni skladali velikoplodi dubi Quercus macrocarpa bili dubi Quercus alba ta ovalolisti dubi Quercus ellipsoidalis na pivdni takozh chorni dubi Quercus velutina V yih pidlisku perevazhali visoki travi zokrema en Schizachyrium scoparium en Sorghastrum nutans rizni vidi en Bouteloua spp ta kovili Stipa spp Istorichno osnovim faktorom dinamiki dubovih savan buli pozhezhi zavdyaki yakim struktura nametu v nih bula dovoli rozridzhenoyu Floristichne riznomanittya regionu znachnoyu miroyu zalezhalo vid chastoti pozhezh Kilkist tipovih dlya visokotravnih prerij roslin trav zlakiv chagarnikiv ta osok zrostala zi zbilshennyam chastoti pozhezh todi yak shilnist derev zmenshuvalasya Pislya poyavi v regioni yevropejskih kolonistiv ta zmenshennya chastoti pozhezh bilshist savan buli znisheni peretvorilisya na lisi u yakih dominuvali tinovitrivali ta vognestijki vidi Na rivninah i pagorbah regionu ranishe zustrichalisya klenovo lipovi lisi osnovu yakih skladali cukrovi kleni Acer saccharum amerikanski lipi Tilia americana en Ulmus americana chervoni dubi Quercus rubra i bili dubi Quercus alba ta mishani lisi osnovu yakih skladali cukrovi kleni Acer saccharum kanadski tsugi Tsuga canadensis zhovti berezi Betula alleghaniensis sosni Vejmuta Pinus strobus ta chervoni sosni Pinus resinosa Takozh tut traplyalisya gayi amerikanskoyi osiki Populus tremuloides ta osikovo dubovi ridkolissya a v dolinah richok zaplavni lisi osnovu yakih skladali cukrovi kleni Acer saccharum amerikanski v yazi Ulmus americana trikutnolisti topoli Populus deltoides ta verbi Salix spp Unikalnoyu osoblivistyu Paleozojskogo plato roztashovanogo na pivdni ekoregionu ye en Ci ridkisni ekosistemi zustrichayutsya perevazhno na pivnichnih shilah pagorbiv i harakterizuyutsya rozsipchastimi znachno potriskanimi ta poristimi ogolenimi girskimi porodami peredusim paleozojskimi vapnyakami ta dolomitami vid yakih viddilyayutsya ulamki formuyuchi osipi Chasto ci shili zustrichayutsya poblizu karstovih lijok na vershinah pagorbiv ta krizhanih pecher Teple litnye povitrya zahodit v karstovi lijki ta opuskayetsya u krizhani pecheri de vono oholodzhuyetsya Potim holodne povitrya prosochuyetsya kriz shilini ta osipi do poverhon shiliv de stvoryuye proholodnij mikroklimat podibnij do makroklimatu poshirenogo za sotni kilometriv na pivnich Vzimku holodne povitrya vtyaguyetsya cherez osipi do krizhanih pecher Proholodni mikrorefugiumi algifichnih osipiv pidtrimuyut izolovani populyaciyi borealnih vidiv zokrema kanadskih tisiv Taxus canadensis ta balzamistih yalic Abies balsamea riznomanitnih trav yanistih roslin takih yak ridkisna en Aconitum noveboracense paporotej mohiv ta pechinochnikiv a takozh endemikiv takih yak en Discus macclintocki FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 62 vidi ssavciv zokrema bilohvosti oleni Odocoileus virginianus kojoti Canis latrans zvichajni lisici Vulpes vulpes siri lisici Urocyon cinereoargenteus dovgohvosti lasici Neogale frenata smugasti skunsi Mephitis mephitis zvichajni rakuni Procyon lotor amerikanski borsuki Taxidea taxus bilohvosti zajci Lepus townsendii floridski kroliki Sylvilagus floridanus ta shidnoamerikanski kroti Scalopus aquaticus Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Sered grizuniv sho zustrichayutsya u perehidnih savanah regionu traplyayutsya yak lisovi vidi zokrema chervoni vivirki Tamiasciurus hudsonicus lisyachi vivirki Sciurus niger lisovi babaki Marmota monax ta shidni burunduki Tamias striatus tak i preriyevi vidi zokrema rivninni goferi Geomys bursarius hovrahi Franklina Poliocitellus franklinii trinadcyatismugi hovrahi Ictidomys tridecemlineatus ta preriyevi polivki Microtus ochrogaster Baribali Ursus americanus ta rudi risi Lynx rufus ye ridkisnimi v regioni i zustrichayutsya perevazhno na pivnochi en Bison bison bison en Cervus canadensis canadensis shidni vovki Canis lupus lycaon ta en Puma concolor couguar buli vinisheni v ekoregioni odnak za ostanni desyatilittya vovki pochali postupovo en Ornitofauna ekoregionu narahovuye ponad 215 vidiv ptahiv Sered ptahiv tipovih dlya dubovih savan regionu slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo amerikanskogo borivitra Falco sparverius chervonogolovu gilu Melanerpes erythrocephalus amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus svitlobrovogo vireona Vireo gilvus ta sadovogo trupiala Icterus spurius Ranishe v nih buli poshireni luchni teteruki Tympanuchus cupido ta manitobski teteruki Tympanuchus phasianellus odnak narazi ci ptahi v regioni vimerli Sered inshih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus pivnichnu zenayidu Zenaida macroura bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis chervonogolovu katartu Cathartes aura rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris chubatogo kopetona Myiarchus crinitus mandrivnogo drozda Turdus migratorius zolotogo chizha Carduelis tristis indigovu skrignatku Passerina cyanea ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Cherez teritoriyu ekoregionu prohodit en yakim shoroku migruyut miljoni vodoplavnih ta kolovodnih ptahiv Sered ptahiv sho zustrichayutsya v dolini Verhnoyi Missisipi ta en a takozh na uzberezhzhi ozera Michigan slid vidznachiti karolinok Aix sponsa zvichajnih krizhniv Anas platyrhynchos amerikanskih chiryanok Anas carolinensis amerikanskih svishiv Mareca americana pivnichnih shirokonisok Spatula clypeata ta pivnichnih shilohvostiv Anas acuta ZberezhennyaTeritoriya ekoregionu ye dovoli gustonaselenoyu Tut roztashovani taki mista yak Minneapolis Sent Pol ta Milvoki Lishe menshe 5 prirodnogo roslinnogo pokrivu regionu zalishayutsya nezajmanimi Bilshist savan ta prerij buli znisheni do seredini XIX stolittya a yih bagati gliboki grunti vikoristovuyutsya u silskomu gospodarstvi Lisi ta savani znachno postrazhdali vid virubki oranki ta perevipasu hudobi a ti savani sho zalishilisya u prirodnomu stani zarosli chagarnikami ta degraduvali vnaslidok porushennya rezhimu pozhezh U Viskonsini z priblizno 29 000 km dubovih savan zalishilosya lishe 2 km abo menshe 0 01 vid kolishnoyi ploshi Nezvazhayuchi na vtratu prirodnih landshaftiv znachna chastina fauni regionu zbereglasya golovnim chinom tomu sho bagato yiyi predstavnikiv buli en zdatnimi vizhivati u zminenomu prirodnomu seredovishi Uzlissya lisiv chasto imituyut savani z tochki zoru gustoti derev i hrebetni tvarini zberigayutsya v cih oblastyah Flora regionu adaptuvalasya ne tak dobre Prinajmni odinadcyat vidiv trav yanistih roslin zaraz obmezheni nevelikimi teritoriyami ta vvazhayutsya takimi sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Ocinka 2017 roku pokazala sho 4870 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Tester John R 1989 Effects of fire frequency on oak savanna in east central Minnesota PDF Bulletin of the Torrey Botanical Club 116 2 134 144 doi 10 2307 2997196 JSTOR 2997196 Procitovano 4 chervnya 2010 Mabry Catherine M L A Brudvig R C Atwell 15 chervnya 2010 The confluence of landscape context and site level management in determining Midwestern savanna and woodland breeding bird communities Elsevier B V 260 1 42 51 doi 10 1016 j foreco 2010 03 028 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Upper Midwest forest savanna transition Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Upper Midwest US Forest Savanna Transition One Earth

Дата публікації:
Топ