Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гадюка звичайна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Vipera berus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
 Європейський ареал | ||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
* Coluber berus - Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гадю́ка звича́йна, рідко ґа́лиця (Vipera berus) — отруйна змія родини гадюкових.
Поширення
Це найрозповсюдженіший вид гадюк в Євразії, ареал у Європі поширюється до 68° півн. ш., на південь приблизно до 45° півн. ш., в горах — на висотах до 3000 метрів. На відміну від більшості інших видів змій, які є теплолюбивими видами, звичайна гадюка зустрічається подекуди навіть за Полярним колом (узбережжя Баренцева моря). У межах ареалу зустрічається кілька підвидів. В Україні звичайну гадюку можна зустріти в лісовій, лісостеповій зонах та в Карпатах.
Опис
Гадюка звичайна відносно невелика в розмірах, довжиною до 75 см. На півночі ареалу трапляються екземпляри довжиною до 1 м. Навкруги середини тіла розташовано 19 рядів лусок. Довжина хвоста у самців 8—12 см, у самиць 6—10 см. Тіло відносно товсте. Самиці зазвичай крупніші за самців. Голова округло-трикутна, чітко відмежована від шиї, на верхній частині вкрита дрібними щитками, серед яких є три крупних щитки — лобний та два тім'яних. Зіниця вертикальна. Кінчик морди заокруглений, а носовий отвір прорізано в середині носового щитка. На переднім краї верхньої щелепи розташовані крупні рухливі трубчасті отруйні зуби. Забарвлення тулуба коливається від сірого до коричневого з оливковими та червоно-бурими відтінками, з характерною темною зигзагоподібною лінією вздовж хребта та іксоподібним малюнком на голові. Від ока до кута рота тягнеться темна смуга. Кінчик хвоста світліший за тулуб, жовтуватий або червонуватий. На півночі трапляються чорні форми. У новонароджених гадюк сірі та оливкові відтінки у забарвленні відсутні.
Спосіб життя
В Україні найчастіше зустрічається на луках, галявинах, болотах, на берегах річок, озер і струмків. Густота заселення гадюк дуже нерівномірна. В сприятливих місцях гадюки створюють великі скупчення — їхня густота може сягати 90 особин на 1 га, але частіше не перевищує 3—8 на 1 га. Після зимівлі з'являються на поверхні землі звичайно у квітні-травні. Влітку сховищем для гадюк служать нори різноманітних тварин, пустоти в гнилих пеньках і поміж камінням, кущі, копиці сіна. Гадюки можуть поселятися в покинутих будівлях. В середній(?) смузі гадюки активні в денний час. Люблять грітися на сонці, можуть це робити й просто на стежці, на пеньках, каменях. Полюють як правило в сутінках. Харчуються переважно дрібними гризунами, жабами, комахами. Зареєстрована тривалість життя — 15 років[], згідно з деякими авторами[] — до 30 років.
Зимує поодинці, невеликими групами або великими скупченнями по 200—300 особин у підземних пустотах, трухлявих деревах, норах гризунів та інших природних укриттях. Разом з гадюками тут можуть зимувати інші види змій, іноді — земноводні. Температура у таких місцях не повинна бути менше ніж +2, +4 °C. Тривалість зимівлі становить близько 180 діб, на півночі ареалу на 2—3 тижні більше, на півдні — менше.
Розмноження
Статевої зрілості досягають у 4—5 років, при довжині тіла 340 мм у самців та 450 мм у самиць. Парування проходить через 2—4 тижні після виходу з зимової сплячки. В цей період спостерігаються турніри самців, в яких суперники намагаються притиснути голову супротивника до землі, та отримати право на самицю. Гадюка яйцеживородяча. Вагітність триває близько 3 місяців. Зародки живляться не тільки за рахунок жовтка яйця, але й за рахунок кровоносної системи матері. Самиця народжує 5—12 дитинчат довжиною 160-180 мм. У високогірних районах розвиток зародків затримується і молоді особини народжуються тільки весною наступного року. До першої линьки молоді гадюки перебувають біля гнізда, а потім розповзаються. Молоді особини кілька тижнів можуть обходитись без їжі за рахунок поживних речовин, які отримані з яйця.
Отрута
Отрута звичайної гадюки за механізмом токсичної дії є отрутою переважно геморагічної (викликає крововилив), кровозгортаючої та місцевої некротичної дії. Чим ближче місце укусу до голови, тим він небезпечніший. Навесні отрута гадюки більш токсична, ніж влітку. Укус гадюки викликає наростаючий біль. За крововиливом розповсюджується затікання. При попаданні отрути в кров загальна реакція може розвиватися одразу або через деякий час — пів години, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин (дані з різних джерел). З'являється в'ялість, головний біль, нудота, інколи блювання, пришвидшений пульс, паморочиться голова. Але попри те, що отрута гадюки досить сильна, летальні випадки трапляються досить рідко.
Див. також
- 7464 Віпера — астероїд, названий на честь цього виду плазунів.
Примітки
- . hrinchenko.com (ua) . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
Посилання
- Куртяк, Ф. Ф. Особливості морфології гадюки звичайної Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) (Squamata, Serpentes, Viperidae) з теренів Закарпатської області [Текст / Ф. Ф. Куртяк, І. О. Синявська // Науковий вісник Ужгородського університету : Cерія: Біологія / редкол.: В.І. Ніколайчук (гол. ред.), В.Г. Рошко, В.О. Чумак та ін. – Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2008. – Вип. 24. – С. 196-198. ]
- Отруйні змії України
- Гадюка звичайна [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.](укр.)
- Гадюка обыкновенная [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zauropsidi Sauropsida Ryad Luskati Squamata Pidryad Scleroglossa Infraryad Zmiyi Serpentes Nadrodina Colubroidea Rodina Gadyukovi Viperidae Rid Gadyuka Vipera Vid Gadyuka zvichajna Binomialna nazva Vipera berus Linnaeus 1758 Yevropejskij areal Pidvidi Vipera berus berus Linnaeus 1758 Vipera berus bosniensis Boettger 1889 Vipera berus sachalinensis Zarevskij 1917 Sinonimi Coluber berus Linnaeus 1758 Coluber Chersea Linnaeus 1758 Coluber prester Linnaeus 1761 Coluber vipera Anglorum Laurenti 1768 Coluber Melanis Pallas 1771 Coluber Scytha Pallas 1773 Vipera melanis Sonnini amp Latreille 1801 Vipera chersea Daudin 1803 Vipera prester Daudin 1803 Coluber Caeruleus Sheppard 1804 Vipera communis Leach 1817 Pelias berus Merrem 1820 Vipera marasso Sette 1821 Vipera limnaea Bendiscioli 1826 Vipera trilamina Millet 1828 Pelias Chersea Wagler 1830 Vipera torva Lenz 1832 Pelias dorsalis Gray 1842 Echidnoides trilamina Mauduyt 1844 Vipera Pelias Soubeiran 1855 Posilannya Vikishovishe Vipera berus Vikividi Vipera berus EOL 51380266 ITIS 634988 MSOP 157248 NCBI 31155 Fossilworks 319090 Gadyu ka zvicha jna ridko ga licya Vipera berus otrujna zmiya rodini gadyukovih PoshirennyaGadyuka na teritoriyi Desnyansko Starogutskogo nacionalnogo prirodnogo parku Ce najrozpovsyudzhenishij vid gadyuk v Yevraziyi areal u Yevropi poshiryuyetsya do 68 pivn sh na pivden priblizno do 45 pivn sh v gorah na visotah do 3000 metriv Na vidminu vid bilshosti inshih vidiv zmij yaki ye teplolyubivimi vidami zvichajna gadyuka zustrichayetsya podekudi navit za Polyarnim kolom uzberezhzhya Barenceva morya U mezhah arealu zustrichayetsya kilka pidvidiv V Ukrayini zvichajnu gadyuku mozhna zustriti v lisovij lisostepovij zonah ta v Karpatah OpisOsobini normalnogo ta chornogo zabarvlennya Gadyuka zvichajna vidnosno nevelika v rozmirah dovzhinoyu do 75 sm Na pivnochi arealu traplyayutsya ekzemplyari dovzhinoyu do 1 m Navkrugi seredini tila roztashovano 19 ryadiv lusok Dovzhina hvosta u samciv 8 12 sm u samic 6 10 sm Tilo vidnosno tovste Samici zazvichaj krupnishi za samciv Golova okruglo trikutna chitko vidmezhovana vid shiyi na verhnij chastini vkrita dribnimi shitkami sered yakih ye tri krupnih shitki lobnij ta dva tim yanih Zinicya vertikalna Kinchik mordi zaokruglenij a nosovij otvir prorizano v seredini nosovogo shitka Na perednim krayi verhnoyi shelepi roztashovani krupni ruhlivi trubchasti otrujni zubi Zabarvlennya tuluba kolivayetsya vid sirogo do korichnevogo z olivkovimi ta chervono burimi vidtinkami z harakternoyu temnoyu zigzagopodibnoyu liniyeyu vzdovzh hrebta ta iksopodibnim malyunkom na golovi Vid oka do kuta rota tyagnetsya temna smuga Kinchik hvosta svitlishij za tulub zhovtuvatij abo chervonuvatij Na pivnochi traplyayutsya chorni formi U novonarodzhenih gadyuk siri ta olivkovi vidtinki u zabarvlenni vidsutni Sposib zhittyaV Ukrayini najchastishe zustrichayetsya na lukah galyavinah bolotah na beregah richok ozer i strumkiv Gustota zaselennya gadyuk duzhe nerivnomirna V spriyatlivih miscyah gadyuki stvoryuyut veliki skupchennya yihnya gustota mozhe syagati 90 osobin na 1 ga ale chastishe ne perevishuye 3 8 na 1 ga Pislya zimivli z yavlyayutsya na poverhni zemli zvichajno u kvitni travni Vlitku shovishem dlya gadyuk sluzhat nori riznomanitnih tvarin pustoti v gnilih penkah i pomizh kaminnyam kushi kopici sina Gadyuki mozhut poselyatisya v pokinutih budivlyah V serednij smuzi gadyuki aktivni v dennij chas Lyublyat gritisya na sonci mozhut ce robiti j prosto na stezhci na penkah kamenyah Polyuyut yak pravilo v sutinkah Harchuyutsya perevazhno dribnimi grizunami zhabami komahami Zareyestrovana trivalist zhittya 15 rokiv dzherelo zgidno z deyakimi avtorami yakimi do 30 rokiv Zimuye poodinci nevelikimi grupami abo velikimi skupchennyami po 200 300 osobin u pidzemnih pustotah truhlyavih derevah norah grizuniv ta inshih prirodnih ukrittyah Razom z gadyukami tut mozhut zimuvati inshi vidi zmij inodi zemnovodni Temperatura u takih miscyah ne povinna buti menshe nizh 2 4 C Trivalist zimivli stanovit blizko 180 dib na pivnochi arealu na 2 3 tizhni bilshe na pivdni menshe RozmnozhennyaStatevoyi zrilosti dosyagayut u 4 5 rokiv pri dovzhini tila 340 mm u samciv ta 450 mm u samic Paruvannya prohodit cherez 2 4 tizhni pislya vihodu z zimovoyi splyachki V cej period sposterigayutsya turniri samciv v yakih superniki namagayutsya pritisnuti golovu suprotivnika do zemli ta otrimati pravo na samicyu Gadyuka yajcezhivorodyacha Vagitnist trivaye blizko 3 misyaciv Zarodki zhivlyatsya ne tilki za rahunok zhovtka yajcya ale j za rahunok krovonosnoyi sistemi materi Samicya narodzhuye 5 12 ditinchat dovzhinoyu 160 180 mm U visokogirnih rajonah rozvitok zarodkiv zatrimuyetsya i molodi osobini narodzhuyutsya tilki vesnoyu nastupnogo roku Do pershoyi linki molodi gadyuki perebuvayut bilya gnizda a potim rozpovzayutsya Molodi osobini kilka tizhniv mozhut obhoditis bez yizhi za rahunok pozhivnih rechovin yaki otrimani z yajcya OtrutaOtruta zvichajnoyi gadyuki za mehanizmom toksichnoyi diyi ye otrutoyu perevazhno gemoragichnoyi viklikaye krovoviliv krovozgortayuchoyi ta miscevoyi nekrotichnoyi diyi Chim blizhche misce ukusu do golovi tim vin nebezpechnishij Navesni otruta gadyuki bilsh toksichna nizh vlitku Ukus gadyuki viklikaye narostayuchij bil Za krovovilivom rozpovsyudzhuyetsya zatikannya Pri popadanni otruti v krov zagalna reakciya mozhe rozvivatisya odrazu abo cherez deyakij chas piv godini godinu Najchastishe ce vidbuvayetsya cherez 15 20 hvilin dani z riznih dzherel Z yavlyayetsya v yalist golovnij bil nudota inkoli blyuvannya prishvidshenij puls pamorochitsya golova Ale popri te sho otruta gadyuki dosit silna letalni vipadki traplyayutsya dosit ridko Div takozh7464 Vipera asteroyid nazvanij na chest cogo vidu plazuniv Primitki hrinchenko com ua Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 25 listopada 2018 PosilannyaKurtyak F F Osoblivosti morfologiyi gadyuki zvichajnoyi Vipera berus berus Linnaeus 1758 Squamata Serpentes Viperidae z tereniv Zakarpatskoyi oblasti Tekst F F Kurtyak I O Sinyavska Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Ceriya Biologiya redkol V I Nikolajchuk gol red V G Roshko V O Chumak ta in Uzhgorod Vidavnictvo UzhNU Goverla 2008 Vip 24 S 196 198 Otrujni zmiyi Ukrayini Gadyuka zvichajna 28 grudnya 2010 u Wayback Machine ukr Gadyuka obyknovennaya 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros