Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

о Платоні д Плятонід Петро Фі ляс 27 вересня 1864 Добрячин коло Сокаля 16 червня 1930 Дрогобич український церковний та

Філяс Платонід

Філяс Платонід

о. Платоні́д (Плятонід) Петро́ Фі́ляс (27 вересня 1864, Добрячин коло Сокаля — 16 червня 1930, Дрогобич) — український церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині, священник-василіянин. Один із авторів .

о. Платонід Філяс, ЧСВВ
image
Ім'я при народженніПетро
Народився27 вересня 1864(1864-09-27)
с. Добрячин
Помер16 червня 1930(1930-06-16) (65 років)
Дрогобич, Львівське воєводство, Польська Республіка
ПохованняДрогобич
Діяльністьсвященик-василіянин
Відомий завдякиукраїнський церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині
Alma materЛьвівська академічна гімназія
ТитулПротоігумен ЧСВВ
Термін1904—1917, і як провінційний вікарій 1918—1920
Попереднико. Пйотр Бапст, єзуїт
Наступнико. Марко Галущинський
ПартіяУкраїнська національно-демократична партія
Конфесіягреко-католик
РодичіБатько: Іван

Життєпис

Народився 27 вересня 1864 року в с. Добрячин коло Сокаля (нині Львівська область, Україна).

Навчався у сільській народній школі, згодом Львівській академічній гімназії, за яку оплачував своєю власною працею і яку закінчив з відзнакою. До Добромильського монастиря вступив 7 листопада 1883 року. Після новіціату, продовжив філософсько-богословські студії у Кракові, під час яких робив дописи до церковного журналу «Рускій Сіон» та священичого місячника «Душпастир». Ієрейські свячення отримав 15 серпня 1889 року. Згодом розгорнув широку місійно-реколекційну працю й став творцем окремої системи місій. З 1892 — засновує василіянське видавництво, первістком якого був молитовник «Гостинець», який він уклав з о. Єремією Ломницьким, і який було видано тиражем 10 тис. прим. (у 1898 — 20 тис., у 1930 — 200 тис. у кількох виданнях). 1897 року у Львові разом з ігуменом монастиря св. Онуфрія о. Андреєм Шептицьким розпочав видання релігійного часопису «Місіонар», який виходив під його редакцією у 1897–1898 та 1920–1926, який в ці останні роки мав 50 тис. передплатників.

1902–1904 — очолював першу василіянську місію в Канаді. За 2 роки о. Філяс здобув таку симпатію, що пізніше Мондер хотіли назвати його прізвищем: Філяс. У 1904–1917 роках — протоігумен (на той час найвищий настоятель відновленого Чину) з осідком у Львові. На нього випав тягар розбудови Чину, але уже власними силами, оскільки оо. Єзуїти передали повний провід василіянам після проведення Добромильської реформи. Найперше о. П. Філяс приділив багато часу вихованню молодого монашого покоління, посилаючи студентів у Рим, Інсбрук, щоб з них вийшли майбутні професори, письменники й духовні організатори. У 1911 році заснував Місійний інститут (гімназію) імені святого Йосафата в Бучачі.

image
Могила о. Платоніда Філяса, ЧСВВ на Дрогобицькому цвинтарі по вул. Трускавецькій (станом на 27 червня 2012)

У 1914–1916 — апостольський адміністратор для українців-католиків поза Галичиною в Австрії. У цьому воєнному часі рятував священиків з концентраційних таборів Талергофі й Ґмінді, для розкиданих семінаристів заснував за допомогою єп. Стояна у Моравії в Кромержижі семінарію, ректором якої призначив о. Й. Коциловського — пізнішого Перемишльського єпископа УГКЦ.

Діяч Української національно-демократичної партії, член керівного органу партії — Ширшого народного комітету. В 1918 — член Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР (від ). Один з авторів «Тимчасового основного закону» (малої конституції ЗУНР) та Закону «Про вибори до Сейму ЗО УНР».

З 1918–1920 — генеральний вікарій Чину, 1918–1926 — ігумен Жовківського монастиря, з 1926 — у Дрогобицькому монастирі, з якого робить дописи до «Ниви», «Нової Зорі», «Правди», «Місіонаря». У 1929 видав у Жовкві «Духовні вправи» на основі вправ св. Ігнатія Лойоли.

Під псевдонімом Анна Сторожівна опублікував в газеті «Буковина» (1897, № 2-8, 16-32) повість з життя черниць «Сестра Юлія».

Примітки

  1. Чава І., Щудло Р. Автором закону Конституції ЗУНР був дрогобичанин [ 2015-09-23 у Wayback Machine.] // DZ — 18 травня. — 2014.
  2. о. Назарко І. Лицар у чернечій рясі /// Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
  3. Діяльність Бучацьких ченців у 1712—1946 рр.
  4. Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року).

Джерела

Посилання

  • Чава І. С. Один із найвидатніших василіян XX століття — о. Платонід Філяс // Майдан (Дрогобич)
  • McVay A. According to the Will of God. The Untold Story of Father Platonides Filas (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

o Platoni d Plyatonid Petro Fi lyas 27 veresnya 1864 Dobryachin kolo Sokalya 16 chervnya 1930 Drogobich ukrayinskij cerkovnij ta gromadsko politichnij diyach u Galichini svyashennik vasiliyanin Odin iz avtoriv o Platonid Filyas ChSVVIm ya pri narodzhenniPetroNarodivsya27 veresnya 1864 1864 09 27 s DobryachinPomer16 chervnya 1930 1930 06 16 65 rokiv Drogobich Lvivske voyevodstvo Polska RespublikaPohovannyaDrogobichDiyalnistsvyashenik vasiliyaninVidomij zavdyakiukrayinskij cerkovnij ta gromadsko politichnij diyach u GalichiniAlma materLvivska akademichna gimnaziyaTitulProtoigumen ChSVVTermin1904 1917 i yak provincijnij vikarij 1918 1920Poperedniko Pjotr Bapst yezuyitNastupniko Marko GalushinskijPartiyaUkrayinska nacionalno demokratichna partiyaKonfesiyagreko katolikRodichiBatko Ivan Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 27 veresnya 1864 roku v s Dobryachin kolo Sokalya nini Lvivska oblast Ukrayina Navchavsya u silskij narodnij shkoli zgodom Lvivskij akademichnij gimnaziyi za yaku oplachuvav svoyeyu vlasnoyu praceyu i yaku zakinchiv z vidznakoyu Do Dobromilskogo monastirya vstupiv 7 listopada 1883 roku Pislya noviciatu prodovzhiv filosofsko bogoslovski studiyi u Krakovi pid chas yakih robiv dopisi do cerkovnogo zhurnalu Ruskij Sion ta svyashenichogo misyachnika Dushpastir Iyerejski svyachennya otrimav 15 serpnya 1889 roku Zgodom rozgornuv shiroku misijno rekolekcijnu pracyu j stav tvorcem okremoyi sistemi misij Z 1892 zasnovuye vasiliyanske vidavnictvo pervistkom yakogo buv molitovnik Gostinec yakij vin uklav z o Yeremiyeyu Lomnickim i yakij bulo vidano tirazhem 10 tis prim u 1898 20 tis u 1930 200 tis u kilkoh vidannyah 1897 roku u Lvovi razom z igumenom monastirya sv Onufriya o Andreyem Sheptickim rozpochav vidannya religijnogo chasopisu Misionar yakij vihodiv pid jogo redakciyeyu u 1897 1898 ta 1920 1926 yakij v ci ostanni roki mav 50 tis peredplatnikiv 1902 1904 ocholyuvav pershu vasiliyansku misiyu v Kanadi Za 2 roki o Filyas zdobuv taku simpatiyu sho piznishe Monder hotili nazvati jogo prizvishem Filyas U 1904 1917 rokah protoigumen na toj chas najvishij nastoyatel vidnovlenogo Chinu z osidkom u Lvovi Na nogo vipav tyagar rozbudovi Chinu ale uzhe vlasnimi silami oskilki oo Yezuyiti peredali povnij provid vasiliyanam pislya provedennya Dobromilskoyi reformi Najpershe o P Filyas pridiliv bagato chasu vihovannyu molodogo monashogo pokolinnya posilayuchi studentiv u Rim Insbruk shob z nih vijshli majbutni profesori pismenniki j duhovni organizatori U 1911 roci zasnuvav Misijnij institut gimnaziyu imeni svyatogo Josafata v Buchachi Mogila o Platonida Filyasa ChSVV na Drogobickomu cvintari po vul Truskaveckij stanom na 27 chervnya 2012 U 1914 1916 apostolskij administrator dlya ukrayinciv katolikiv poza Galichinoyu v Avstriyi U comu voyennomu chasi ryatuvav svyashenikiv z koncentracijnih taboriv Talergofi j Gmindi dlya rozkidanih seminaristiv zasnuvav za dopomogoyu yep Stoyana u Moraviyi v Kromerzhizhi seminariyu rektorom yakoyi priznachiv o J Kocilovskogo piznishogo Peremishlskogo yepiskopa UGKC Diyach Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi chlen kerivnogo organu partiyi Shirshogo narodnogo komitetu V 1918 chlen Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR ZO UNR vid Odin z avtoriv Timchasovogo osnovnogo zakonu maloyi konstituciyi ZUNR ta Zakonu Pro vibori do Sejmu ZO UNR Z 1918 1920 generalnij vikarij Chinu 1918 1926 igumen Zhovkivskogo monastirya z 1926 u Drogobickomu monastiri z yakogo robit dopisi do Nivi Novoyi Zori Pravdi Misionarya U 1929 vidav u Zhovkvi Duhovni vpravi na osnovi vprav sv Ignatiya Lojoli Pid psevdonimom Anna Storozhivna opublikuvav v gazeti Bukovina 1897 2 8 16 32 povist z zhittya chernic Sestra Yuliya PrimitkiChava I Shudlo R Avtorom zakonu Konstituciyi ZUNR buv drogobichanin 2015 09 23 u Wayback Machine DZ 18 travnya 2014 o Nazarko I Licar u chernechij ryasi Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 111 Diyalnist Buchackih chenciv u 1712 1946 rr Pavlishin O Organizaciya civilnoyi vladi ZUNR u povitah Galichini listopad gruden 1918 roku Dzherelao Vavrik M Velikij Vasiliyanin Svitlo 1955 7 8 S 34 38 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 o Nazarko I Propam yatna kniga OO Vasilian u Kanadi Toronto 1953 o Nazarko I Silvetki pershih vasiliyan pislya Dobromilkoyi reformi Zapiski ChSVV Romae Sekciya II 1982 T HI XVII Vip 1 4 S 470 477 PosilannyaChava I S Odin iz najvidatnishih vasiliyan XX stolittya o Platonid Filyas Majdan Drogobich McVay A According to the Will of God The Untold Story of Father Platonides Filas angl

Дата публікації:
Топ