Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марко Галущинський (хресне ім'я Михайло; 17 жовтня 1880, с. Броварі — 9 грудня 1918, Перемишль) — український церковний діяч, священник УГКЦ, василіянин, доктор філософії і богослов'я, літургіст, педагог, протоігумен Галицької провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину в 1918 році.
| о. Марко Галущинський, ЧСВВ | |
|---|---|
 | |
| Основні відомості | |
| Ім'я при народженні: | Михайло |
| Народження | 17 жовтня 1880 с. Броварі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Альма-матер: | Єзуїтська колегія Канізіянум (Інсбрук) |
| Конфесія: | УГКЦ |
| Смерть: | 9 грудня 1918 (38 років) |
| м. Перемишль туберкульоз | |
| Місце поховання: | d |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | священик |
| Основні інтереси: | літургіка |
| Ступінь: | доктор філософії, доктор богослов'я |
| Титул: | Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Чину святого Василія Великого (1918) |
 Марко Галущинський у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 17 жовтня 1880 року в селі Броварі (нині Чортківський район Тернопільської області). Навчався в гімназійному конвікті отців василіян в Бучачі і Бучацькій державній гімназії. 21 липня 1896 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Добромильський монастир, де склав свої перші обіти (6 березня 1898) і урочисту професію вічних обітів (10 березня 1901). Гімназійні студії і два роки філософії закінчив у Добромилі під проводом професорів єзуїтів і василіян, а богослов'я вивчав у Кристинопільському монастирі (1902—1904) і в єзуїтській колегії Канізіянум в Інсбруку (1904—1906). Здобув докторські ступені з філософії і богослов'я. Висвячений на священика 19 серпня 1904 року.
Від 1906 року — префект конвікту і професор Святого Письма в Бучачі, ігумен Крехівського монастиря (15 липня 1908 — 10 жовтня 1909), професор догматичного богослов'я та історії Церкви в Кристинополі. Під час Першої світової війни, коли всі професори і студенти з Лаврівського монастиря виїхали до Хорватії, сам залишився пильнувати монастир від грабежу.
Ще на Кристинопільській капітулі 6—14 серпня 1909 року був обраний на уряд консультора (радника) провінції, а делегати Крехівської капітули 12 грудня 1917 року вибрали о. Галущинського на протоігумена (тоді головного настоятеля Чину), однак через слабку комунікацію, затвердження з Риму прийшло щойно 15 серпня 1918 року і лиш тоді він офіційно перебрав керівництво василіянами. 3 вересня 1918 року розпочав візитацію усіх василіянських монастирів, але будучи слабкого здоров'я, під час візитації Перемишльського монастиря важко занедужав. Помер від туберкульозу легенів 9 грудня 1918 року в Перемишлі і там був похований.
Письменницька діяльність
Писав статті з історії української Церкви та церковних обрядів. У 1907 році був учасником Першого (Велеградського конгресу), де зачитав доповідь «De nova illustratione epicleseos ex liturgia ecclesiae orientalis, praecipue graecae et russicae petita» і брав участь у дискусіях над питаннями, що стосуються Східної Церкви. Після цього з'їзду щороку публікував свої наукові праці, звіти та рецензії на твори переважно російських церковних письменників у науковому часописі «Slavorum litterae theologicae».
Короткі статті про актуальні теми східного обряду і церковної дисципліни публікував на сторінках львівського часопису «Нива»
Публікації
- «Як поминати вірних на Великім Вході»? // Нива. — 1910. — Т. 7. — ч. 11. — С. 321—324.
- «Причинки до розвою тайни сьв. миропомазаня» // Нива. — 1910. — Т. 7. — ч. 13—14. — С. 390—395.
- «Богослуженє церковне, потреба душі людскої, розвій» // Нива. — 1911. — Т. 8. — ч. 2. — С. 33—41; ч. 3. — С. 69—72.
- «Непорочне Зачатє Матери Божої по науцї православних Русинів на Україні, Старообрядовцїв і Великоросів (від XVI віку до нині)» // Нива. — 1911. — Т. 8. — ч. 7. — С. 195—201; ч. 8. — С. 231—237.
- «Пробудїм ся зі сну! (Причини та жерела схизми в нашім народі)» // Нива. — 1912. — Т. 9. — ч. 2. — С. 33—45.
- «Орґанїзм нашого обряду» // Нива. — 1914. — Т. 11. — ч. 12. — С. 329—343.
- «Наше церковне право» // Нива. — 1918. — Т. 14. — ч. 5. — С. 137—139; ч. 6-7. — С. 181—187; ч. 8-9. — С. 250—264.
Примітки
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 97. (англ.)
- Патрило І. Нарис історії Галицької провінції ЧСВВ // Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 350.
Джерела
- Вишошевич І. Посмертні згадки. О. Марко Галущинський, ЧСВВ [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Записки Чина св. Василія Великого, Том І, Вип. 1-4. — Жовква 1924. — С. 292—298.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Словникова частина [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — Т. 1.
Посилання
- Витяг з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого — грудень (дата доступу 9 грудня 2017)
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Galushinskij Marko Galushinskij hresne im ya Mihajlo 17 zhovtnya 1880 s Brovari 9 grudnya 1918 Peremishl ukrayinskij cerkovnij diyach svyashennik UGKC vasiliyanin doktor filosofiyi i bogoslov ya liturgist pedagog protoigumen Galickoyi provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya Vasiliyanskogo Chinu v 1918 roci o Marko Galushinskij ChSVVOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni MihajloNarodzhennya17 zhovtnya 1880 1880 10 17 s Brovari Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaAlma mater Yezuyitska kolegiya Kaniziyanum Insbruk Konfesiya UGKCSmert 9 grudnya 1918 1918 12 09 38 rokiv m Peremishl tuberkulozMisce pohovannya dPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti svyashenikOsnovni interesi liturgikaStupin doktor filosofiyi doktor bogoslov yaTitul Protoigumen Provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo 1918 Marko Galushinskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 17 zhovtnya 1880 roku v seli Brovari nini Chortkivskij rajon Ternopilskoyi oblasti Navchavsya v gimnazijnomu konvikti otciv vasiliyan v Buchachi i Buchackij derzhavnij gimnaziyi 21 lipnya 1896 roku vstupiv do Vasiliyanskogo Chinu na noviciyat u Dobromilskij monastir de sklav svoyi pershi obiti 6 bereznya 1898 i urochistu profesiyu vichnih obitiv 10 bereznya 1901 Gimnazijni studiyi i dva roki filosofiyi zakinchiv u Dobromili pid provodom profesoriv yezuyitiv i vasiliyan a bogoslov ya vivchav u Kristinopilskomu monastiri 1902 1904 i v yezuyitskij kolegiyi Kaniziyanum v Insbruku 1904 1906 Zdobuv doktorski stupeni z filosofiyi i bogoslov ya Visvyachenij na svyashenika 19 serpnya 1904 roku Vid 1906 roku prefekt konviktu i profesor Svyatogo Pisma v Buchachi igumen Krehivskogo monastirya 15 lipnya 1908 10 zhovtnya 1909 profesor dogmatichnogo bogoslov ya ta istoriyi Cerkvi v Kristinopoli Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli vsi profesori i studenti z Lavrivskogo monastirya viyihali do Horvatiyi sam zalishivsya pilnuvati monastir vid grabezhu She na Kristinopilskij kapituli 6 14 serpnya 1909 roku buv obranij na uryad konsultora radnika provinciyi a delegati Krehivskoyi kapituli 12 grudnya 1917 roku vibrali o Galushinskogo na protoigumena todi golovnogo nastoyatelya Chinu odnak cherez slabku komunikaciyu zatverdzhennya z Rimu prijshlo shojno 15 serpnya 1918 roku i lish todi vin oficijno perebrav kerivnictvo vasiliyanami 3 veresnya 1918 roku rozpochav vizitaciyu usih vasiliyanskih monastiriv ale buduchi slabkogo zdorov ya pid chas vizitaciyi Peremishlskogo monastirya vazhko zaneduzhav Pomer vid tuberkulozu legeniv 9 grudnya 1918 roku v Peremishli i tam buv pohovanij Pismennicka diyalnistPisav statti z istoriyi ukrayinskoyi Cerkvi ta cerkovnih obryadiv U 1907 roci buv uchasnikom Pershogo Velegradskogo kongresu de zachitav dopovid De nova illustratione epicleseos ex liturgia ecclesiae orientalis praecipue graecae et russicae petita i brav uchast u diskusiyah nad pitannyami sho stosuyutsya Shidnoyi Cerkvi Pislya cogo z yizdu shoroku publikuvav svoyi naukovi praci zviti ta recenziyi na tvori perevazhno rosijskih cerkovnih pismennikiv u naukovomu chasopisi Slavorum litterae theologicae Korotki statti pro aktualni temi shidnogo obryadu i cerkovnoyi disciplini publikuvav na storinkah lvivskogo chasopisu Niva Publikaciyi Yak pominati virnih na Velikim Vhodi Niva 1910 T 7 ch 11 S 321 324 Prichinki do rozvoyu tajni sv miropomazanya Niva 1910 T 7 ch 13 14 S 390 395 Bogosluzhenye cerkovne potreba dushi lyudskoyi rozvij Niva 1911 T 8 ch 2 S 33 41 ch 3 S 69 72 Neporochne Zachatye Materi Bozhoyi po naucyi pravoslavnih Rusiniv na Ukrayini Staroobryadovcyiv i Velikorosiv vid XVI viku do nini Niva 1911 T 8 ch 7 S 195 201 ch 8 S 231 237 Probudyim sya zi snu Prichini ta zherela shizmi v nashim narodi Niva 1912 T 9 ch 2 S 33 45 Organyizm nashogo obryadu Niva 1914 T 11 ch 12 S 329 343 Nashe cerkovne pravo Niva 1918 T 14 ch 5 S 137 139 ch 6 7 S 181 187 ch 8 9 S 250 264 PrimitkiBlazejovskyj D Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges and Seminaries Universities and Institutes of Central and Western Europe 1576 1983 AOSBM Sectio I Vol 43 Rome 1984 P 97 angl Patrilo I Naris istoriyi Galickoyi provinciyi ChSVV Naris istorii Vasiliyanskogo Chinu svyatogo Josafata Rim Vidavnictvo OO Vasiliyan 1992 S 350 DzherelaVishoshevich I Posmertni zgadki O Marko Galushinskij ChSVV 22 kvitnya 2018 u Wayback Machine Zapiski China sv Vasiliya Velikogo Tom I Vip 1 4 Zhovkva 1924 S 292 298 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina 29 listopada 2016 u Wayback Machine T 1 PosilannyaVityag z Pom yanika Chinu Sv Vasiliya Velikogo gruden data dostupu 9 grudnya 2017 Ce nezavershena stattya pro religijnogo diyacha chi diyachku UGKC Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi