Музей загиблих літаків приватний музей літаків які зазнали авіаційних катастроф у роки Другої світової війни розташовуєт

Музей загиблих літаків — приватний музей літаків, які зазнали авіаційних катастроф у роки Другої світової війни, розташовується в селі Хоросно (Львівська область, Україна). Поруч пролягає автошлях E471/М06.

Музей загиблих літаків

49°39′17″ пн. ш. 23°59′07″ сх. д. / 49.65472222224999399° пн. ш. 23.985277777805556809° сх. д.ТипмузейКраїна

УкраїнаАдресас. Хоросно, Львівська область, УкраїнаЗасновано1 листопада 2020Сайтcrashmuseum.in.ua

Музей загиблих літаків (Україна)

Музей загиблих літаків у Вікісховищі

Створення

Музей створив львівський дослідник і мандрівник, ІТ-фахівець Андрій Риштун спільно з іншими членами дослідницької групи, яка досліджує з використанням металодетекторів місця авіаційних катастроф військових літаків на території Західної України, а також відповідні відомості в архівах

Про пошук літаків Андрій Риштун каже таке:

"Пошук будь-якого літака розпочинається з того, що хтось повідомляє про нього, якісь деталі. Бо навіть якщо площа пошуку – кілометр на кілометр, можна шукати увесь день і нічого так і не знайти. А місцеві мешканці під час, наприклад, збирання грибів чи ягід виявляють якісь уламки. Вони вже також орієнтуються, що коли це алюміній, значить це, найімовірніше, місце авіатрощі.".

Музей створений за результатами обстеження біля 38 місць падіння літаків в 1939-1945 роках на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської областей. Перший з літаків був віднайдений в 2015 році. Музей був відкритий 1 листопада 2020 року.

Першим експонатом був віднайдений біля гори Яйко-Ілемське (Івано-Франківська область) німецький бомбардувальник Junkers Ju 88. Біля Буковеля було віднайдено Junkers Ju 52, а біля Долини — Heinkel He 111.

За словами засновника музею, пошук літаків – це квест, оскільки за маленькими деталями необхідно встановити борт, номер літака, за можливості – ідентифікувати його. Також дослідники намагаються ідентифікувати членів екіпажу. Якщо це німецький літак, то зв'язуються з німцями, обмінюються даними жетону та даними екіпажу та його маршруту.".

Також дослідники встановлюють обставини падіння літаків, їх причини перебування у відповідному районі. На місцях віднайденя залишків літаків дослідники залишають пам'ятні таблички про загиблих членів екіпажу, яких було ідентифіковано.

Експозиція

Експозиція музею містить 12 стендів з інформацією про віднайдені 12 літаків таких моделей: Junkers Ju 52, Junkers Ju 88, Heinkel He 111, Focke-Wulf Fw 190, Міг-3, Іл-2, Сб, Дб-3а, PZL.23 Karaś, Bell P-39 Airacobra, Douglas A-20 Havoc.

Стенди демонструють всю наявну інформацію про процес пошуку, віднайдені літаки з їх частинами та іншими знахідками.

Серед експонатів є подаровані двигуни літака Junkers Ju 52, кисневий балон, елементи парашутної системи, втулка від гвинта, хвіст від авіабомби, обладнання і частин фюзеляжу різних систем літаків.

Експозиція музею поповнюється також деталями літаків, які віднайшли інші люди. Так було надіслане шасі від румунського літака IAR 80 , віднайденого в морі.

У музеї є також залишки літака Douglas A-20 Havoc (Бостон-20), який в 1945 році біля Львова, між селами Якторів та Словіта збили вояки Української повстанської армії за допомогою кулемета MG-42, коли той летів по маршруту з Москви до Берліна.

Музей загиблих літаків у соціальних мережах
	Музей загиблих літаків на сайті Facebook

Біля приміщення музею встановлена створена львівськими митцями модель літака вагою 80 кг. та розмахом крил 2,1 м., яка складена з віднайдених частин 12, літаків: Junkers Ju 52, Junkers Ju 88, Heinkel He 111, Focke-Wulf Fw 190, Міг-3, Іл-2, Сб, Дб-3а, PZL.23 Karaś, Bell P-39 Airacobra, Douglas A-20 Havoc, Як-9 , Іл-4.

Див також

Джерела

Будівництво музею
Офіційний опис музею

Примітки

. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 березня 2021.
Оксана, Дудар. (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 3 березня 2021.
. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.
. crashmuseum.in.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
Львова, Фотографії Старого (30 жовтня 2020). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.
. zahid.espreso.tv. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
(укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
Львова, Фотографії Старого (9 липня 2020). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2021.
Самосват, Іра (30 січня 2021). . ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[:3-1] . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 березня 2021.

[:0-2] Оксана, Дудар. (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[:2-3] . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[4] . crashmuseum.in.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[:1-5] Львова, Фотографії Старого (30 жовтня 2020). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[6] . zahid.espreso.tv. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[7] . Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[8] (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 березня 2021.

[9] Львова, Фотографії Старого (9 липня 2020). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2021.

[10] Самосват, Іра (30 січня 2021). . ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.