Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2017) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2017) |
Костел святої Анни — культова споруда, яку збудували при монастирі кармелітів у селі Сусідовичі (нині Старосамбірського району Львівської області). Біля костелу збереглись келії монастиря кармелітів та залишки фортифікацій. Костел занесений до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1436/1 (ID 46-251-0029). Прилеглий монастир кармелітів занесений до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1436/0 (ID 46-251-0028), монастирські келії занесені до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1436/2 (ID 46-251-0030).
| Костел святої Анни | |
|---|---|
 Головний вівтар костелу. 1923 | |
| 49°32′48″ пн. ш. 23°00′35″ сх. д. / 49.54667° пн. ш. 23.00972° сх. д.Координати: 49°32′48″ пн. ш. 23°00′35″ сх. д. / 49.54667° пн. ш. 23.00972° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львівська область, Старосамбірський район, с. Сусідовичі |
| Засновник | Гербурти |
| Початок будівництва | 1589 |
| Кінець будівництва | 1591 |
| Відбудовано | 1742 монастир |
| Стиль | ренесанс |
| Належність | РКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | Львівська область, Старосамбірський район, Сусідовичі |
  Костел святої Анни (Сусідовичі) (Україна) | |
 Костел святої Анни у Вікісховищі | |
Історія
Парафіяльний костел святого Миколая
Римо-католицьку парафію в Сусідовичах заклали у XV ст., а першим відомим пробощем був Павло (1481-1502). Вона належала незалежно до підпорядкування монастиреві до деканату самбірського, ненадовго до новоутвореного і ліквідованого новоміського (1746-1785). Збереглось обмаль документів про перші десятиліття існування парафії, парафіяльного костелу св. Миколая. 27 жовтня 1600 згідно заповіту каштеляна львівського Станіслава Гербурта його син Еразм Гербурт надав фундацію на будівництво нового костелу св. Миколая, спаленого татарами вже 1624 року на свято Божого Тіла. Його відбудували того ж року з дерева. Канонік з Перемишля Войцех Влодек з дозволу єпископа перемишльського Станіслава Сарновського освятив парафіяльний костел 5 березня 1671 року. У візитації єпископа 1721 року згадано алебастровий головний вівтар, перенесений з костелу св. Ганни кармелітів. Згадки про костел св. Миколая фігурували ще у документах 1730-х років. Після цього він, напевно, був покинутий чи розібраний.
За фундаціями Гербуртів парафія була підпорядкована 1608 року монастиреві кармелітів (1618 підтверджено), а згодом це повторили з парафією Фельштина. Це рішення 1660 підтвердив єпископ Сарновський, а у бреве Інокентія XI від 12 листопада 1683 підтверджувалось право кармелітів на управління парафією, що реалізував 13 січня 1687 сублегат, генеральний аудитор Якуб Марія аб Унда. Перемишльський єпископ ще 23 грудня 1685 надав акт про прилучення парафії. Зрештою 21 квітня 1687 преора монастиря урочисто впровадили як пробощa парафії Сусідовичів. До парафії з 1780-х років належало 7 селищ. У візитаціях 1646, 1721 року згадувалась парафіяльна школа. У парафії діяли братства Матері Божої Святого Скапулярію (до 1669), а 1725 заклали братство св. Анни.
Костел святої Анни, монастир
За легендою, 1585 року селяни під час обробітку землі на Ласкавій горі виорали із землі барельєф Св. Анни Самотретьої, передавши його до парафіялього костелу. Оскільки барельєф декілька разів покидав костел і повертався на місце знахідки, то там заклали каплицю, згодом мурований костел св. Анни, збудований 1589 Еразмом Гербуртом. Його консекрував 15 листопада 1591 львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський. Ян Щасний Гербурт у 1603 році від імені розумово неповноцінного Еразма Войцеха (син Еразм Гербурта) надав фундацію з біля половини Сусідовичів на закладення при костелі монастиря кармелітів босих, що затвердив 23 липня 1603 перемишльський єпископ Мацей Пстроконський. Пріор Бартоломей Пшеворський збудував у 1603 році з дерева монастир з 12 келіями, рефектарем. Ті ж Гербурти 1609 передали костел кармелітам, чий монастир належав до польської провінції ордену, а з 1688 до руської провінції Св. Йосифа. Вони ж 1612 зобов'язались вимурувати монастир, що не було реалізовано. Зате через рік монастир обвели цегляним оборонним муром з чотирма бастіонами і ровом. Пріор о. Домінік Ясенєцький біля 1626 посилив фортифікації земляним валом, а пріор о. Домінік Альбіновський розбудував, посиливши мурованою брамою.
На основі бреве Климента VIII від 27 січня 1605 було формально закладено монастир 11 березня 1608, а 2 жовтня 1609 формально передали кармелітам костел св. Ганни Еразм Войцех Гербурт і його опікун Ян Щасний Гербурт, після смерті якого 1616 нові опікуни Микола Данилович (?—1624), його онука Ізабела з чоловіком Євстахієм Тишкевичем надавали подальші фундації, зокрема підпорядкували монастиреві парафії Фельштина, Сусідович.
Пріор о. Домінік Альбіновський провів 1649 велику реконструкцію дерев'яного монастиря, збудувавши двоповерховий корпус зі шпиталем, каплицею Матері Божої Святого Скапулярію. Друга каплиця Св. Йосифа була добудована до 1710 року. До цього на початку XVIII ст. пріор о. Спіридон Шнель ініцюював будівництво з дерева нової будівлі монастиря, яку вже 1725 заново збудував пріор о. Францішек Вольський. Через декілька років підстолій литовський, староста, жидачівський Францішек Боржецький надав фундацію (потім був похований у монастирі), завдяки якій біля 1742 пріор о. Маріуш Рибчинський нарешті вимурував монастирські келії. Подальші зміни в житті монастиря відомі лише з ХІХ ст. Великий ремонт костелу виконали 1827, оновивши фасад, розписи, встановивши новий дах. Та 16 грудня 1828 пожежа пошкодила склепіння, три вівтарі, орган костелу та значно більше прилеглий монастир. Відбудова кляштору, костелу тривала до 1834.
У костелі до пожежі було 7 вівтарів, як і у 1842-1876, після пожежі до 1840 та після 1877 вісім. У головному вівтарі зберігався чудотворний барельєф.
У Першу світову війну костел втратив лише реквізовані дзвони. Кляштор 1934 визнали пам'яткою, а після першої окупації СРСР до жовтня 1940 прогнали ченців, відкривши у будівлях військову школу старшин. Ченці повернулись у липні 1941. Під час боїв 1944 монастирські мури отримували певні пошкодження. Чи не найбільшою втратою стало знищення пам'ятного знаку нападу татар 1615. На початку липня 1946 ченці покинули Сусідовичі, забравши з собою літургійні речі, архіви, які зрештою потрапили до монастиря кармелітів у Кракові. До 1958 у монастирі розміщувались правління колгоспу, згодом склади мінеральних добрив, а костел стояв порожнім. До кінця 1980-х років будівлі втратили дахи, мури через замокання були значно пошкоджені.
Віруючим повернули 1989 будівлі, ремонт яких тривав до 1995. У серпні 2011 кармеліти повернулись до монастиря Сусідович. Вогонь пошкодив 2010 дах костелу.
Костел, монастир
Костел св. Ганни складається з двопряслової нави та однопряслового пресвітерія з тригранною апсидою. З двох сторін нави дві високі арки ведуть до бічних каплиць. З північної сторони нави прибудована рівна по довжині і дещо вужча каплиця Матері Божої Святого Скапулярію. Вона рівна по висоті наві і покрита двосхилим дахом. Її північний фасад має два вікна і його завершено трикутним фронтоном. З південної сторони нави прибудовано рівновисоку та рівна по довжині вузьку каплицю св. Йосифа. У її південній стіні облаштовано два вікна, а покриття складається з односхилого даху, що є продовженням даху нави. Зовні мури пресвітерія, апсиди, каплиці Св. Йосифа посилено ступінчастими контрфорсами. Костел був розписаний у XVII ст., 2-ій половині XVIII ст. Ці розписи замалював 1863 художник Михайло Лозинський, а його твори замалювали у 1990-х роках. Склепіння прикрашає розпис «Надання статутів ченцям кармелітам». У значній мірі оздоблені розписами орнаментальними, картушами, фігурною композицією стіни каплиці Матері Божої Святого Скапулярію.
Головний вівтар реконструювали у 1990-92 роках. У ньому встановили 26 липня 2012 копію чудотворного барельєфу св. Анни, яку освятив архієпископ Мечислав Мокшицький. Крім нього, встановлено також вівтарі Івана Хрестителя, Ісуса Розіп'ятого, Матері Божої Святого Скапулярію, св. Йосифа, Преображення Господнього.
Перед фасадом костелу було збудовано двоповерхове крило монастиря під односхилим дахом. Його перший ярус виконує функцію притвору костелу. По осі костелу облаштовано немов фіктивний триярусний фасад костелу, розчленований карнизами. Його нижній ярус формує власне крило монастиря. Центральне поле з прорізами дверей, вікон обрамлено розміщеними під кутом тосканськими пілястрами. На рівні другого і третього ярусів зовні розміщено аттики з обелісками по краях. Центральне поле третього ярусу отримало напівкругле завершення. Бічні крила монастиря асиметричні. З півдня дещо виступає з двох сторін невелике крило. Північне крило простягається вздовж усього костелу і виходить далеко вперед з двоярусною вежею посеред виступаючої частини.
У 1990-х роках при реконструкції більша частина північного крила не була відновлена, а рештки розібрані. У решті будівель провели значні перепланування з перемуруванням склепінь. Декілька фігур з вівтарів покинутого костелу перевезли до Львівської Галереї мистецтв. На думку фахівців, вони близькі до творів Пінзеля, Антона Осинського.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
Джерела
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 83. — .
- Пам'ятки архітектури та містобудування України. — Київ, 2000.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ-XVIII ст. — Львів, 2008. — С. 189.
- Koscioły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 1997. — T. 5. — S. 225—248. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1985. — T. 3. — С. 214 (рос.)
Посилання
- Свята Анна любить кармелітів [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Сусідовичі [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Сусідовичі. Костел св. Анни [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Соседовичи (Сусідовичі) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Соседовичи: монастырь кармелитов [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel karmelitiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatoyi Anni Kostel svyatoyi Anni kultova sporuda yaku zbuduvali pri monastiri karmelitiv u seli Susidovichi nini Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Bilya kostelu zbereglis keliyi monastirya karmelitiv ta zalishki fortifikacij Kostel zanesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 1436 1 ID 46 251 0029 Prileglij monastir karmelitiv zanesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 1436 0 ID 46 251 0028 monastirski keliyi zaneseni do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 1436 2 ID 46 251 0030 Kostel svyatoyi AnniGolovnij vivtar kostelu 192349 32 48 pn sh 23 00 35 sh d 49 54667 pn sh 23 00972 sh d 49 54667 23 00972 Koordinati 49 32 48 pn sh 23 00 35 sh d 49 54667 pn sh 23 00972 sh d 49 54667 23 00972Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast Starosambirskij rajon s SusidovichiZasnovnikGerburtiPochatok budivnictva1589Kinec budivnictva1591Vidbudovano1742 monastirStilrenesansNalezhnistRKCStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresaLvivska oblast Starosambirskij rajon SusidovichiKostel svyatoyi Anni Susidovichi Ukrayina Kostel svyatoyi Anni u VikishovishiIstoriyaParafiyalnij kostel svyatogo Mikolaya Rimo katolicku parafiyu v Susidovichah zaklali u XV st a pershim vidomim proboshem buv Pavlo 1481 1502 Vona nalezhala nezalezhno do pidporyadkuvannya monastirevi do dekanatu sambirskogo nenadovgo do novoutvorenogo i likvidovanogo novomiskogo 1746 1785 Zbereglos obmal dokumentiv pro pershi desyatilittya isnuvannya parafiyi parafiyalnogo kostelu sv Mikolaya 27 zhovtnya 1600 zgidno zapovitu kashtelyana lvivskogo Stanislava Gerburta jogo sin Erazm Gerburt nadav fundaciyu na budivnictvo novogo kostelu sv Mikolaya spalenogo tatarami vzhe 1624 roku na svyato Bozhogo Tila Jogo vidbuduvali togo zh roku z dereva Kanonik z Peremishlya Vojceh Vlodek z dozvolu yepiskopa peremishlskogo Stanislava Sarnovskogo osvyativ parafiyalnij kostel 5 bereznya 1671 roku U vizitaciyi yepiskopa 1721 roku zgadano alebastrovij golovnij vivtar perenesenij z kostelu sv Ganni karmelitiv Zgadki pro kostel sv Mikolaya figuruvali she u dokumentah 1730 h rokiv Pislya cogo vin napevno buv pokinutij chi rozibranij Za fundaciyami Gerburtiv parafiya bula pidporyadkovana 1608 roku monastirevi karmelitiv 1618 pidtverdzheno a zgodom ce povtorili z parafiyeyu Felshtina Ce rishennya 1660 pidtverdiv yepiskop Sarnovskij a u breve Inokentiya XI vid 12 listopada 1683 pidtverdzhuvalos pravo karmelitiv na upravlinnya parafiyeyu sho realizuvav 13 sichnya 1687 sublegat generalnij auditor Yakub Mariya ab Unda Peremishlskij yepiskop she 23 grudnya 1685 nadav akt pro priluchennya parafiyi Zreshtoyu 21 kvitnya 1687 preora monastirya urochisto vprovadili yak probosha parafiyi Susidovichiv Do parafiyi z 1780 h rokiv nalezhalo 7 selish U vizitaciyah 1646 1721 roku zgaduvalas parafiyalna shkola U parafiyi diyali bratstva Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu do 1669 a 1725 zaklali bratstvo sv Anni Kostel svyatoyi Anni monastir Zahidne krilo monastirya Zzadu vidniyetsya golovnij fasad Za legendoyu 1585 roku selyani pid chas obrobitku zemli na Laskavij gori viorali iz zemli barelyef Sv Anni Samotretoyi peredavshi jogo do parafiyalogo kostelu Oskilki barelyef dekilka raziv pokidav kostel i povertavsya na misce znahidki to tam zaklali kaplicyu zgodom murovanij kostel sv Anni zbudovanij 1589 Erazmom Gerburtom Jogo konsekruvav 15 listopada 1591 lvivskij arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij Yan Shasnij Gerburt u 1603 roci vid imeni rozumovo nepovnocinnogo Erazma Vojceha sin Erazm Gerburta nadav fundaciyu z bilya polovini Susidovichiv na zakladennya pri kosteli monastirya karmelitiv bosih sho zatverdiv 23 lipnya 1603 peremishlskij yepiskop Macej Pstrokonskij Prior Bartolomej Pshevorskij zbuduvav u 1603 roci z dereva monastir z 12 keliyami refektarem Ti zh Gerburti 1609 peredali kostel karmelitam chij monastir nalezhav do polskoyi provinciyi ordenu a z 1688 do ruskoyi provinciyi Sv Josifa Voni zh 1612 zobov yazalis vimuruvati monastir sho ne bulo realizovano Zate cherez rik monastir obveli ceglyanim oboronnim murom z chotirma bastionami i rovom Prior o Dominik Yasenyeckij bilya 1626 posiliv fortifikaciyi zemlyanim valom a prior o Dominik Albinovskij rozbuduvav posilivshi murovanoyu bramoyu Neisnuyuche sogodni pivnichne krilo monastirya Na osnovi breve Klimenta VIII vid 27 sichnya 1605 bulo formalno zakladeno monastir 11 bereznya 1608 a 2 zhovtnya 1609 formalno peredali karmelitam kostel sv Ganni Erazm Vojceh Gerburt i jogo opikun Yan Shasnij Gerburt pislya smerti yakogo 1616 novi opikuni Mikola Danilovich 1624 jogo onuka Izabela z cholovikom Yevstahiyem Tishkevichem nadavali podalshi fundaciyi zokrema pidporyadkuvali monastirevi parafiyi Felshtina Susidovich Prior o Dominik Albinovskij proviv 1649 veliku rekonstrukciyu derev yanogo monastirya zbuduvavshi dvopoverhovij korpus zi shpitalem kapliceyu Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Druga kaplicya Sv Josifa bula dobudovana do 1710 roku Do cogo na pochatku XVIII st prior o Spiridon Shnel inicyuyuvav budivnictvo z dereva novoyi budivli monastirya yaku vzhe 1725 zanovo zbuduvav prior o Francishek Volskij Cherez dekilka rokiv pidstolij litovskij starosta zhidachivskij Francishek Borzheckij nadav fundaciyu potim buv pohovanij u monastiri zavdyaki yakij bilya 1742 prior o Mariush Ribchinskij nareshti vimuruvav monastirski keliyi Podalshi zmini v zhitti monastirya vidomi lishe z HIH st Velikij remont kostelu vikonali 1827 onovivshi fasad rozpisi vstanovivshi novij dah Ta 16 grudnya 1828 pozhezha poshkodila sklepinnya tri vivtari organ kostelu ta znachno bilshe prileglij monastir Vidbudova klyashtoru kostelu trivala do 1834 U kosteli do pozhezhi bulo 7 vivtariv yak i u 1842 1876 pislya pozhezhi do 1840 ta pislya 1877 visim U golovnomu vivtari zberigavsya chudotvornij barelyef U Pershu svitovu vijnu kostel vtrativ lishe rekvizovani dzvoni Klyashtor 1934 viznali pam yatkoyu a pislya pershoyi okupaciyi SRSR do zhovtnya 1940 prognali chenciv vidkrivshi u budivlyah vijskovu shkolu starshin Chenci povernulis u lipni 1941 Pid chas boyiv 1944 monastirski muri otrimuvali pevni poshkodzhennya Chi ne najbilshoyu vtratoyu stalo znishennya pam yatnogo znaku napadu tatar 1615 Na pochatku lipnya 1946 chenci pokinuli Susidovichi zabravshi z soboyu liturgijni rechi arhivi yaki zreshtoyu potrapili do monastirya karmelitiv u Krakovi Do 1958 u monastiri rozmishuvalis pravlinnya kolgospu zgodom skladi mineralnih dobriv a kostel stoyav porozhnim Do kincya 1980 h rokiv budivli vtratili dahi muri cherez zamokannya buli znachno poshkodzheni Viruyuchim povernuli 1989 budivli remont yakih trivav do 1995 U serpni 2011 karmeliti povernulis do monastirya Susidovich Vogon poshkodiv 2010 dah kostelu Kostel monastirAmvon kostelu Zzadu vidniyetsya bichna kaplicya Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Kostel sv Ganni skladayetsya z dvopryaslovoyi navi ta odnopryaslovogo presviteriya z trigrannoyu apsidoyu Z dvoh storin navi dvi visoki arki vedut do bichnih kaplic Z pivnichnoyi storoni navi pribudovana rivna po dovzhini i desho vuzhcha kaplicya Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Vona rivna po visoti navi i pokrita dvoshilim dahom Yiyi pivnichnij fasad maye dva vikna i jogo zaversheno trikutnim frontonom Z pivdennoyi storoni navi pribudovano rivnovisoku ta rivna po dovzhini vuzku kaplicyu sv Josifa U yiyi pivdennij stini oblashtovano dva vikna a pokrittya skladayetsya z odnoshilogo dahu sho ye prodovzhennyam dahu navi Zovni muri presviteriya apsidi kaplici Sv Josifa posileno stupinchastimi kontrforsami Kostel buv rozpisanij u XVII st 2 ij polovini XVIII st Ci rozpisi zamalyuvav 1863 hudozhnik Mihajlo Lozinskij a jogo tvori zamalyuvali u 1990 h rokah Sklepinnya prikrashaye rozpis Nadannya statutiv chencyam karmelitam U znachnij miri ozdobleni rozpisami ornamentalnimi kartushami figurnoyu kompoziciyeyu stini kaplici Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Golovnij vivtar rekonstruyuvali u 1990 92 rokah U nomu vstanovili 26 lipnya 2012 kopiyu chudotvornogo barelyefu sv Anni yaku osvyativ arhiyepiskop Mechislav Mokshickij Krim nogo vstanovleno takozh vivtari Ivana Hrestitelya Isusa Rozip yatogo Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu sv Josifa Preobrazhennya Gospodnogo Nava i vivtar sv Josifa 1923 Pered fasadom kostelu bulo zbudovano dvopoverhove krilo monastirya pid odnoshilim dahom Jogo pershij yarus vikonuye funkciyu pritvoru kostelu Po osi kostelu oblashtovano nemov fiktivnij triyarusnij fasad kostelu rozchlenovanij karnizami Jogo nizhnij yarus formuye vlasne krilo monastirya Centralne pole z prorizami dverej vikon obramleno rozmishenimi pid kutom toskanskimi pilyastrami Na rivni drugogo i tretogo yarusiv zovni rozmisheno attiki z obeliskami po krayah Centralne pole tretogo yarusu otrimalo napivkrugle zavershennya Bichni krila monastirya asimetrichni Z pivdnya desho vistupaye z dvoh storin nevelike krilo Pivnichne krilo prostyagayetsya vzdovzh usogo kostelu i vihodit daleko vpered z dvoyarusnoyu vezheyu posered vistupayuchoyi chastini U 1990 h rokah pri rekonstrukciyi bilsha chastina pivnichnogo krila ne bula vidnovlena a reshtki rozibrani U reshti budivel proveli znachni pereplanuvannya z peremuruvannyam sklepin Dekilka figur z vivtariv pokinutogo kostelu perevezli do Lvivskoyi Galereyi mistectv Na dumku fahivciv voni blizki do tvoriv Pinzelya Antona Osinskogo Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 DzherelaMacyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 S 83 ISBN 966 7022 45 5 Pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini Kiyiv 2000 Pshik V Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini HIII XVIII st Lviv 2008 S 189 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow 1997 T 5 S 225 248 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K Budivelnik 1985 T 3 S 214 ros PosilannyaPortal Arhitektura Svyata Anna lyubit karmelitiv 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Susidovichi 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Susidovichi Kostel sv Anni 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Sosedovichi Susidovichi 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros Sosedovichi monastyr karmelitov 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros