Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національна бібліотека Франції фр Bibliothèque Nationale de France фр вимова biblijɔtɛk nasjɔnal də fʁɑ s BnF найбагатше

Паризька національна бібліотека

Паризька національна бібліотека

Національна бібліотека Франції (фр. Bibliothèque Nationale de France фр. вимова: [biblijɔtɛk nasjɔnal də fʁɑ̃s]; BnF) — найбагатше зібрання франкомовної літератури у світі й найбільша національна бібліотека Франції, заснована 1368 року.

Національна бібліотека Франції
фр. Bibliotèque nationale de France
BnF і BNF[1]
image
image
Овальний зал в старій будівлі бібліотеки на вулиці Рішельє
48°50′01″ пн. ш. 2°22′33″ сх. д. / 48.833611111138772287° пн. ш. 2.3758333333610779° сх. д. / 48.833611111138772287; 2.3758333333610779Координати: 48°50′01″ пн. ш. 2°22′33″ сх. д. / 48.833611111138772287° пн. ш. 2.3758333333610779° сх. д. / 48.833611111138772287; 2.3758333333610779
Країна:image Франція
Тип:національна бібліотека і видавництво[d]
Назва на честь:Франсуа Міттеран
Заснована1537
Філії:8
Фонди:30 мільйонів одиниць зберігання (з них 14 мільйонів книжок та публікацій)
Бюджет:254 млн євро (з них 20 млн євро на нові книжки й документи)
Директор:Брюно Расін
Штат:бл. 2700
Сайт:bnf.fr
image Медіафайли у Вікісховищі

Національна бібліотека Франції — одна з найстаріших в Європі. Королівська бібліотека існувала в Луврі ще за Карла V (який правив у 1364–1380) і нараховувала 1200 рукописів. На час війни з англійцями від цієї колекції майже нічого не залишилося, тож Людовик XI був змушений починати створення королівського книгосховища з чистого аркуша. Франциск I наказав доправляти до бібліотеки один примірник кожної книги, що друкувалась у Франції, а 1544 року перевіз усі книжки з Лувру в Фонтенбло.

У XVII столітті бібліотека повернулася до Парижа, а в 1622 опубліковано перший її каталог. Людовик XIV зробив бібліотеку публічною, відкривши її для вільного відвідування. Свою теперішню назву бібліотека отримала за рішенням Конвенту під час Великої французької революції.

Історично бібліотека розташовувалася в Парижі на вулиці Рішельє (за Пале Роялем) в ансамблі споруд XVII століття, побудованих за проектом Мансара для кардинала Мазаріні та розширених після 1854 р. Нині цей ансамбль зберігає лише малу, проте найціннішу частину державної бібліотеки — Кабінет медалей та манускрипти. Основне бібліотечне сховище розташоване в 13-му окрузі, це чотири висотні вежі на лівому березі Сени, споруджені у формі розкритих книг; сховище носить ім'я Франсуа Міттерана. У БНФ працюють бл. 2700 осіб, з них 2500 осіб — повний день.

Структура бібліотеки

Список будівель в Парижі та провінції, що належать до НБФ:

  • Сховище манускриптів та старовинних книг в будівлі Рішельє / Лувуа (site Richelieu / Louvois) у 2-му окрузі містить 12 млн малюнків і гравюр, 890 тис. мап і планів, 530 тис. монет;
  • Головне сховище в новому ансамблі будівель Тольбіак-Франсуа Міттеран — (site François-Mitterrand (Tolbiac)) в 13-му окрузі;

Головне сховище з читальними залами складається з чотирьох веж, в яких література розміщена за тематичним принципом.

Назви веж
    • T1 Tour du temps (Вежа часу)
    • T2 Tour des lois (Вежа законів)
    • T3 Tour des nombres (Вежа чисел)
    • T4 Tour des lettres (Вежа літер)
image

Історія

image
Зал Анрі Лабруста, відкриття нового читального залу в червні 1868 року. Le Monde illustré.

Паризька національна бібліотека в різні часи носила різні назви: бібліотеки короля, королівська, імператорська і національна; довгий час була особистою бібліотекою французьких королів.

Вже король Піпін Короткий мав зібрання рукописів. Карл Великий заснував досить значну на той час бібліотеку в Аахені, але після його смерті бібліотеку було розпродано. Король Людовик IX знову зібрав досить велику бібліотеку, яку заповів чотирьом духовним громадам.

Справжнім засновником Паризької бібліотеки був Карл V Мудрий, який заснував бібліотеку не тільки для себе особисто, але для того, щоб дати можливість ученим працювати. Він не лише купував і розпоряджався переписувати рукописи, але і звелів перекласти деякі книги «на користь королівства і всього християнського світу». В 1367–1368 рр.. бібліотеку, за наказом короля, було перенесено до Соколиної вежі (tour de la Fauconnerie) .

image
Каталанський атлас — один зі скарбів бібліотеки французьких королів.
image
Кабінет медалей: Велика камея Франції (п'ятишаровий сардонікс, друга чверть 1 ст.н.е.)

1373 року було укладено її каталог, доповнений 1380 року. Ця бібліотека сильно страждала від того, що королівські родичі брали з неї книги і не повертали назад. З 1200 списків, що були у бібліотеці, до нас дійшла тільки двадцята частина.

Людовик XII переніс луврську бібліотеку в замок Блуа і приєднав її до бібліотеки, зібраної там його дідом і батьком, герцогом Орлеанським; він також придбав багате зібрання книг герцогів міланських, частину книг з бібліотеки Петрарки та зібрання книг Людовика де Брюжа, сеньйора де ла Грютьюз (de la Gruthuyse).

Франциск I на пропозицію вченого бібліотекаря Бюде приєднав до королівської бібліотеки свою особисту книгозбірню, зібрану його батьком і дідом, він продовжував збирати книжки у Франції і за кордоном, для збільшення бібліотеки. В 1523 р. він звелів помістити в Фонтенбло багату бібліотеку, конфісковану у конетабля Бурбонського; там само він заснував бібліотеку грецьких рукописів, перенесених з бібліотеки замку Блуа. При ньому королівська бібліотека була однією з найбагатших у всій Європі; поступово її розглядають не лише як особисту власність короля, бібліотека стає громадською установою, відкритою для вчених. За Франциска I засновані посади головного бібліотекаря королівської бібліотеки, його помічників і палітурників.

Наприкінці правління Карла IX Бібліотека з Фонтенбло була перевезена в Париж. За Людовика XIII в було засновано бібліотеку, яка належала особисто королеві й називалася королівським кабінетом (Cabinet du roi).

За Людовика XIV королівська бібліотека придбала і отримала в дар дуже багато надзвичайно цінних книг і рукописів. Управління бібліотекою знаходилося в руках Кольбера, як головного інтенданта королівських будівель.

Найважливішими надбаннями бібліотеки в його час були такі: зібрання книг (9000 томів) і рукописів (260), принесене в дар братами Дюпюї; дар Гастона Орлеанського, що складався з книг, рукописів, медалей, мініатюр, малюнків та ін цінностей: дар графа де Бетюна (de Béthune) — велике зібрання надзвичайно цінних історичних документів, всього 1923 томів. У 1715 р. бібліотека отримала в дар славетну збірку Геньєра (Gaignières). В 1669 р. була придбана бібліотека лікаря , що складалася з 10 000 книг та 136 рукописів. Книжки й документи для бібліотеки купувалися не лише у Франції, Кольбер посилав вчених за кордон, щоб розшукувати і купувати книги; таким чином були вивезені цінні книги і рукописи зі Сходу, з Греції; Єгипту, Персії, Константинополя, Італії, Португалії, Швеції тощо.

За Людовика XV Бібліотека придбала близько 20 чудових збірок книг і рукописів (найважливіші — бібліотека Кольбера, з 6645 давніми рукописами, і бібліотека єпископа авранійского Huet). Завдяки торговельним зносинам зі Сходом, ширилося придбання книг і з тих країв, так у 1723 р. індійська компанія надіслала понад 1800 китайських книг.

Під час Великої французької революції бібліотека отримала незліченні книжкові багатства за рахунок збірок книжок численних монастирів та емігрантів; найбагатшим було зібрання монастиря Сен-Жермен-де-Пре — понад 9000 стародавніх рукописів, а також збірка Сорбонни — до 1575 рукописів. З подальших надбань бібліотеки найзначніші — збірки Лабедоєра на 10 000 книг про французьку революцію, зібрання книг про Вольтера (1996 кн.) і про Монтеня (1440 кн.), 350 корейських рукописів.

У XIX столітті зусиллями був значно розширений відділ рукописів.

1988 року президент Франсуа Міттеран підтримав програму реформування бібліотеки, розроблену за сприяння радника президента Жака Атталі, за якою основні фонди переїхали до сучасних висотних будівель в XIII окрузі Парижа (арх. Домінік Перро). На той момент кількість друкованих книг у бібліотеці перевищувала 9 млн.

Сучасні технології

Докладніше: Ґалліка

З винаходом Національна бібліотека однією з перших у світі оцифрувала найцінніші й найважливіші з естетичного й наукового погляду фонди, заснувавши електронну бібліотеку «Ґалліка» й розмістивши її для вільного доступу в інтернеті за адресою http://gallica.bnf.fr. Станом на вересень 2013 року онлайн-бібліотека Ґалліка пропонувала читачам близько 2 700 000 оцифрованих документів (з яких 450 000 книжок, 40 000 рукописів, 1 200 000 журналів, 1 000 000 зображень та 60 000 мап).

Бібліотека також бере участь у дослідницькому проекті, спрямованому на розробку технологій машинного перекладу та розпізнавання мови — .

Список керівників Національної бібліотеки Франції

image
Читальний зал відділу рукописів у будинку на вулиці Рішельє
image
Ансамбль будівель Тольбіак-Франсуа Міттеран Національної бібліотеки Франції
image
Бібліотека Арсеналу
image
Бібліотека-музей Опери Гарньє

З часу заснування Національної бібліотеки в період Французької революції, посада керівника бібліотеки мала різні назви: Бібліотекар нації (Bibliothécaire de la Nation) Президент Консерваторіуму (Président du Conservatoire), Директор (Directeur), Генеральний адміністратор (Administrateur généraux) і нарешті Президент (Président).

Бібліотекарі нації
  • 1792—1793: та
  • 1793: (вик. обов'язки)
  • 1793—1795:
  • 1795—1796 :
Президенти Консерваторіуму
  • 1796—1798 :
  • 1798—1799 :
  • 1799—1800 :
Адміністратори
  • 1800—1803:
Президенти Консерваторіуму
  • 1803—1806:
  • 1806—1829:
  • 1830—1831:
  • 1832:
  • 1832:
  • 1832—1837:
Директори Королівської бібліотеки
  • 1838—1839:
  • 1839:
  • 1839—1840:
Генеральні адміністратори
Президент публічного закладу «Бібліотека Франції»
  • 1989–1994:
Президенти Національної бібліотеки Франції
  • 1990—1993:
  • 1994—1997:
  • 1997—2002: (власне П'єр-Жан Ангремі)
  • 2002—2007:
  • 2007—2016: Брюно Расін
  • з 2016:

Колекції

Див. також

Література

  • Bibliothèque nationale de France, Au Seuil du vingt-et-unième siècle, Bibliothèque nationale de France, Paris, 1998, 69 p.  ;
  • Bruno Blasselle, Bibliothèque nationale de France : l'esprit du lieu, Scala, Paris, 2001, 59 p.  ;
  • Bruno Blasselle et Jacqueline Melet-Sanson, La Bibliothèque nationale de France, mémoire de l'avenir, Gallimard, coll. «Découvertes», Paris, 2006, 176 p.  ;
  • Jean-Marc Mandosio, L'Effondrement de la Très Grande Bibliothèque Nationale de France : ses causes, ses conséquences, Éd. de l'Encyclopédie des nuisances, Paris, 1999, 129 p.  ;
  • Daniel Renoult et Jacqueline Melet-Sanson (dir.), La Bibliothèque nationale de France : collections, services, publics, Éd. du Cercle de la librairie, coll. «Bibliothèques», Paris, 2001, 238 p.  ;
  • François Stasse, La Véritable Histoire de la grande bibliothèque, Seuil, coll. " L'Épreuve des faits ", Paris, 2002, 205 p. ;
  • Emmanuel Le Roy Ladurie, Histoire de la bibliothèque Nationale, Conférence au Collège de France 1995 — CD audio — Ed. Le Livre Qui Parle 2009;
  • La Bibliothèque Nationale de France : Un chantier inachevé, Commission des Affaires Culturelles / Philippe Nachbaro et Philippe Richert Rapport d'information 451 (1999–2000) — звіт для Сенату (фр.)
  • Bibliothèque nationale de France, Trésors de la Bibliothèque nationale de France, Bibliothèque nationale de France, Paris, 1996, 2 vol. (опис фондів бібліотеки);
  • François Dupuigrenet Desroussilles, Trésors de la Bibliothèque nationale, Nathan, Paris, 1986, 213 p. (опис фондів бібліотеки).

Примітки

  1. https://dicosigles.fr/

Посилання

Вікідані мають властивість P268:BNF (використання)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна бібліотека Франції
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Електронна бібліотека «Gallica»: фонди BNF
  • Офіційна сторінка Національної бібліотеки Франції
  • Gallica, Оцифровані фонди BNF в електронній бібліотеці «Gallica»
  • Платформа відкритих даних Національної бібліотеки Франції. [fr].
  • The European Library
  • François Stasse: «Vieille dame, grande dame: la Bibliothèque nationale de France» — історія бібліотеки (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nacionalna biblioteka Franciyi fr Bibliotheque Nationale de France fr vimova biblijɔtɛk nasjɔnal de fʁɑ s BnF najbagatshe zibrannya frankomovnoyi literaturi u sviti j najbilsha nacionalna biblioteka Franciyi zasnovana 1368 roku Nacionalna biblioteka Franciyi fr Biblioteque nationale de France BnF i BNF 1 Ovalnij zal v starij budivli biblioteki na vulici Rishelye48 50 01 pn sh 2 22 33 sh d 48 833611111138772287 pn sh 2 3758333333610779 sh d 48 833611111138772287 2 3758333333610779 Koordinati 48 50 01 pn sh 2 22 33 sh d 48 833611111138772287 pn sh 2 3758333333610779 sh d 48 833611111138772287 2 3758333333610779Krayina FranciyaTip nacionalna biblioteka i vidavnictvo d Nazva na chest Fransua MitteranZasnovana1537Filiyi 8Fondi 30 miljoniv odinic zberigannya z nih 14 miljoniv knizhok ta publikacij Byudzhet 254 mln yevro z nih 20 mln yevro na novi knizhki j dokumenti Direktor Bryuno RasinShtat bl 2700Sajt bnf fr Mediafajli u Vikishovishi Nacionalna biblioteka Franciyi odna z najstarishih v Yevropi Korolivska biblioteka isnuvala v Luvri she za Karla V yakij praviv u 1364 1380 i narahovuvala 1200 rukopisiv Na chas vijni z anglijcyami vid ciyeyi kolekciyi majzhe nichogo ne zalishilosya tozh Lyudovik XI buv zmushenij pochinati stvorennya korolivskogo knigoshovisha z chistogo arkusha Francisk I nakazav dopravlyati do biblioteki odin primirnik kozhnoyi knigi sho drukuvalas u Franciyi a 1544 roku pereviz usi knizhki z Luvru v Fontenblo U XVII stolitti biblioteka povernulasya do Parizha a v 1622 opublikovano pershij yiyi katalog Lyudovik XIV zrobiv biblioteku publichnoyu vidkrivshi yiyi dlya vilnogo vidviduvannya Svoyu teperishnyu nazvu biblioteka otrimala za rishennyam Konventu pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Istorichno biblioteka roztashovuvalasya v Parizhi na vulici Rishelye za Pale Royalem v ansambli sporud XVII stolittya pobudovanih za proektom Mansara dlya kardinala Mazarini ta rozshirenih pislya 1854 r Nini cej ansambl zberigaye lishe malu prote najcinnishu chastinu derzhavnoyi biblioteki Kabinet medalej ta manuskripti Osnovne bibliotechne shovishe roztashovane v 13 mu okruzi ce chotiri visotni vezhi na livomu berezi Seni sporudzheni u formi rozkritih knig shovishe nosit im ya Fransua Mitterana U BNF pracyuyut bl 2700 osib z nih 2500 osib povnij den Struktura bibliotekiSpisok budivel v Parizhi ta provinciyi sho nalezhat do NBF Shovishe manuskriptiv ta starovinnih knig v budivli Rishelye Luvua site Richelieu Louvois u 2 mu okruzi mistit 12 mln malyunkiv i gravyur 890 tis map i planiv 530 tis monet Golovne shovishe v novomu ansambli budivel Tolbiak Fransua Mitteran site Francois Mitterrand Tolbiac v 13 mu okruzi Golovne shovishe z chitalnimi zalami skladayetsya z chotiroh vezh v yakih literatura rozmishena za tematichnim principom Nazvi vezh T1 Tour du temps Vezha chasu T2 Tour des lois Vezha zakoniv T3 Tour des nombres Vezha chisel T4 Tour des lettres Vezha liter Biblioteka Arsenalu site de l Arsenal v 4 mu okruzi Biblioteka muzej Operi Garnye Bibliotheque musee de l Opera v 9 mu okruzi Filiya na Strasburzkomu bulvari site du boulevard de Strasbourg v 10 mu okruzi Budinok Zhana Vilar Jean Vilar v Avinjoni Tehnichna chastina v Byussi Sen Zhorzh Bussy Saint Georges Tehnichna chastina v Sable syur Sart Sable sur Sarthe IstoriyaZal Anri Labrusta vidkrittya novogo chitalnogo zalu v chervni 1868 roku Le Monde illustre Parizka nacionalna biblioteka v rizni chasi nosila rizni nazvi biblioteki korolya korolivska imperatorska i nacionalna dovgij chas bula osobistoyu bibliotekoyu francuzkih koroliv Vzhe korol Pipin Korotkij mav zibrannya rukopisiv Karl Velikij zasnuvav dosit znachnu na toj chas biblioteku v Aaheni ale pislya jogo smerti biblioteku bulo rozprodano Korol Lyudovik IX znovu zibrav dosit veliku biblioteku yaku zapoviv chotirom duhovnim gromadam Spravzhnim zasnovnikom Parizkoyi biblioteki buv Karl V Mudrij yakij zasnuvav biblioteku ne tilki dlya sebe osobisto ale dlya togo shob dati mozhlivist uchenim pracyuvati Vin ne lishe kupuvav i rozporyadzhavsya perepisuvati rukopisi ale i zveliv pereklasti deyaki knigi na korist korolivstva i vsogo hristiyanskogo svitu V 1367 1368 rr biblioteku za nakazom korolya bulo pereneseno do Sokolinoyi vezhi tour de la Fauconnerie Katalanskij atlas odin zi skarbiv biblioteki francuzkih koroliv Kabinet medalej Velika kameya Franciyi p yatisharovij sardoniks druga chvert 1 st n e 1373 roku bulo ukladeno yiyi katalog dopovnenij 1380 roku Cya biblioteka silno strazhdala vid togo sho korolivski rodichi brali z neyi knigi i ne povertali nazad Z 1200 spiskiv sho buli u biblioteci do nas dijshla tilki dvadcyata chastina Lyudovik XII perenis luvrsku biblioteku v zamok Blua i priyednav yiyi do biblioteki zibranoyi tam jogo didom i batkom gercogom Orleanskim vin takozh pridbav bagate zibrannya knig gercogiv milanskih chastinu knig z biblioteki Petrarki ta zibrannya knig Lyudovika de Bryuzha senjora de la Gryutyuz de la Gruthuyse Francisk I na propoziciyu vchenogo bibliotekarya Byude priyednav do korolivskoyi biblioteki svoyu osobistu knigozbirnyu zibranu jogo batkom i didom vin prodovzhuvav zbirati knizhki u Franciyi i za kordonom dlya zbilshennya biblioteki V 1523 r vin zveliv pomistiti v Fontenblo bagatu biblioteku konfiskovanu u konetablya Burbonskogo tam samo vin zasnuvav biblioteku greckih rukopisiv perenesenih z biblioteki zamku Blua Pri nomu korolivska biblioteka bula odniyeyu z najbagatshih u vsij Yevropi postupovo yiyi rozglyadayut ne lishe yak osobistu vlasnist korolya biblioteka staye gromadskoyu ustanovoyu vidkritoyu dlya vchenih Za Franciska I zasnovani posadi golovnogo bibliotekarya korolivskoyi biblioteki jogo pomichnikiv i paliturnikiv Naprikinci pravlinnya Karla IX Biblioteka z Fontenblo bula perevezena v Parizh Za Lyudovika XIII v bulo zasnovano biblioteku yaka nalezhala osobisto korolevi j nazivalasya korolivskim kabinetom Cabinet du roi Za Lyudovika XIV korolivska biblioteka pridbala i otrimala v dar duzhe bagato nadzvichajno cinnih knig i rukopisiv Upravlinnya bibliotekoyu znahodilosya v rukah Kolbera yak golovnogo intendanta korolivskih budivel Najvazhlivishimi nadbannyami biblioteki v jogo chas buli taki zibrannya knig 9000 tomiv i rukopisiv 260 prinesene v dar bratami Dyupyuyi dar Gastona Orleanskogo sho skladavsya z knig rukopisiv medalej miniatyur malyunkiv ta in cinnostej dar grafa de Betyuna de Bethune velike zibrannya nadzvichajno cinnih istorichnih dokumentiv vsogo 1923 tomiv U 1715 r biblioteka otrimala v dar slavetnu zbirku Genyera Gaignieres V 1669 r bula pridbana biblioteka likarya sho skladalasya z 10 000 knig ta 136 rukopisiv Knizhki j dokumenti dlya biblioteki kupuvalisya ne lishe u Franciyi Kolber posilav vchenih za kordon shob rozshukuvati i kupuvati knigi takim chinom buli vivezeni cinni knigi i rukopisi zi Shodu z Greciyi Yegiptu Persiyi Konstantinopolya Italiyi Portugaliyi Shveciyi tosho Za Lyudovika XV Biblioteka pridbala blizko 20 chudovih zbirok knig i rukopisiv najvazhlivishi biblioteka Kolbera z 6645 davnimi rukopisami i biblioteka yepiskopa avranijskogo Huet Zavdyaki torgovelnim znosinam zi Shodom shirilosya pridbannya knig i z tih krayiv tak u 1723 r indijska kompaniya nadislala ponad 1800 kitajskih knig Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi biblioteka otrimala nezlichenni knizhkovi bagatstva za rahunok zbirok knizhok chislennih monastiriv ta emigrantiv najbagatshim bulo zibrannya monastirya Sen Zhermen de Pre ponad 9000 starodavnih rukopisiv a takozh zbirka Sorbonni do 1575 rukopisiv Z podalshih nadban biblioteki najznachnishi zbirki Labedoyera na 10 000 knig pro francuzku revolyuciyu zibrannya knig pro Voltera 1996 kn i pro Montenya 1440 kn 350 korejskih rukopisiv U XIX stolitti zusillyami buv znachno rozshirenij viddil rukopisiv 1988 roku prezident Fransua Mitteran pidtrimav programu reformuvannya biblioteki rozroblenu za spriyannya radnika prezidenta Zhaka Attali za yakoyu osnovni fondi pereyihali do suchasnih visotnih budivel v XIII okruzi Parizha arh Dominik Perro Na toj moment kilkist drukovanih knig u biblioteci perevishuvala 9 mln Suchasni tehnologiyiDokladnishe Gallika Z vinahodom Nacionalna biblioteka odniyeyu z pershih u sviti ocifruvala najcinnishi j najvazhlivishi z estetichnogo j naukovogo poglyadu fondi zasnuvavshi elektronnu biblioteku Gallika j rozmistivshi yiyi dlya vilnogo dostupu v interneti za adresoyu http gallica bnf fr Stanom na veresen 2013 roku onlajn biblioteka Gallika proponuvala chitacham blizko 2 700 000 ocifrovanih dokumentiv z yakih 450 000 knizhok 40 000 rukopisiv 1 200 000 zhurnaliv 1 000 000 zobrazhen ta 60 000 map Biblioteka takozh bere uchast u doslidnickomu proekti spryamovanomu na rozrobku tehnologij mashinnogo perekladu ta rozpiznavannya movi Spisok kerivnikiv Nacionalnoyi biblioteki FranciyiChitalnij zal viddilu rukopisiv u budinku na vulici Rishelye Ansambl budivel Tolbiak Fransua Mitteran Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Biblioteka Arsenalu Biblioteka muzej Operi Garnye Z chasu zasnuvannya Nacionalnoyi biblioteki v period Francuzkoyi revolyuciyi posada kerivnika biblioteki mala rizni nazvi Bibliotekar naciyi Bibliothecaire de la Nation Prezident Konservatoriumu President du Conservatoire Direktor Directeur Generalnij administrator Administrateur generaux i nareshti Prezident President Bibliotekari naciyi 1792 1793 ta 1793 vik obov yazki 1793 1795 1795 1796 Prezidenti Konservatoriumu 1796 1798 1798 1799 1799 1800 Administratori 1800 1803 Prezidenti Konservatoriumu 1803 1806 1806 1829 1830 1831 1832 1832 1832 1837 Direktori Korolivskoyi biblioteki 1838 1839 1839 1839 1840 Generalni administratori 1840 1858 1858 1874 Parizka komuna priznachila 1871 Zhana P yera Mishelya Reklyu vidomogo yak 1874 1905 1905 1913 1913 1923 1923 1930 1930 1940 pid chas rezhimu Vishi jogo zaminiv Bernar Fayi Zhulyena Kena bulo deportovano do Buhenvaldu 1940 1944 1945 1964 1964 1975 1975 1981 1981 1984 1984 1987 1987 1993 Emanyuel Le Rua Ladyuri Prezident publichnogo zakladu Biblioteka Franciyi 1989 1994 Prezidenti Nacionalnoyi biblioteki Franciyi 1990 1993 1994 1997 1997 2002 vlasne P yer Zhan Angremi 2002 2007 2007 2016 Bryuno Rasin z 2016 KolekciyiBibliya Macejovskogo HIII st Div takozhKabinet medalej Gallika Fond KualenaLiteraturaBibliotheque nationale de France Au Seuil du vingt et unieme siecle Bibliotheque nationale de France Paris 1998 69 p ISBN 2 7177 2061 8 Bruno Blasselle Bibliotheque nationale de France l esprit du lieu Scala Paris 2001 59 p ISBN 2 86656 281 X Bruno Blasselle et Jacqueline Melet Sanson La Bibliotheque nationale de France memoire de l avenir Gallimard coll Decouvertes Paris 2006 176 p ISBN 2 07 034341 3 Jean Marc Mandosio L Effondrement de la Tres Grande Bibliotheque Nationale de France ses causes ses consequences Ed de l Encyclopedie des nuisances Paris 1999 129 p ISBN 2 910386 10 4 Daniel Renoult et Jacqueline Melet Sanson dir La Bibliotheque nationale de France collections services publics Ed du Cercle de la librairie coll Bibliotheques Paris 2001 238 p ISBN 2 7654 0820 3 Francois Stasse La Veritable Histoire de la grande bibliotheque Seuil coll L Epreuve des faits Paris 2002 205 p ISBN 2 02 051761 2 Emmanuel Le Roy Ladurie Histoire de la bibliotheque Nationale Conference au College de France 1995 CD audio Ed Le Livre Qui Parle 2009 La Bibliotheque Nationale de France Un chantier inacheve Commission des Affaires Culturelles Philippe Nachbaro et Philippe Richert Rapport d information 451 1999 2000 zvit dlya Senatu fr Bibliotheque nationale de France Tresors de la Bibliotheque nationale de France Bibliotheque nationale de France Paris 1996 2 vol ISBN 2 7177 1999 7 opis fondiv biblioteki Francois Dupuigrenet Desroussilles Tresors de la Bibliotheque nationale Nathan Paris 1986 213 p ISBN 2 09 290539 2 opis fondiv biblioteki Primitkihttps dicosigles fr PosilannyaVikidani mayut vlastivist P268 BNF vikoristannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalna biblioteka Franciyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elektronna biblioteka Gallica fondi BNF Oficijna storinka Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Gallica Ocifrovani fondi BNF v elektronnij biblioteci Gallica Platforma vidkritih danih Nacionalnoyi biblioteki Franciyi fr The European Library Francois Stasse Vieille dame grande dame la Bibliotheque nationale de France istoriya biblioteki fr

Дата публікації:
Топ