Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл III де Бурбон (17 лютого 1490 — 6 травня 1527) — французький аристократ, 8-й , військовик часів Італійських війн.
| Карл III де Бурбон | |
|---|---|
| фр. Charles III de Bourbon | |
 | |
| Ім'я при народженні | Charles III de Bourbon |
| Народився | 17 лютого 1490 Монпансьє |
| Помер | 6 травня 1527 (37 років) Рим ·загибель у битві |
| Поховання | Гаета |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | французька |
| Учасник | Війна Коньякської ліги |
| Титул | аристократ |
| Посада | Конетабль Франції, d і d |
| Військове звання | конетабль |
| Термін | 1515—1523 роки |
| Попередник | Жан II де Бурбон |
| Наступник | |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Бурбони |
| Батько | |
| Мати | Клер Гонзаго |
| Брати, сестри | d, Рене де Бурбон-Монпансьє і d |
| У шлюбі з | |
| Діти | 3 сини |
| Автограф |  |
| Нагороди | Орден святого Михайла |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з середньої лінії роду Бурбонів. Син , графа Монпансьє, дофіна Оверні, та Клер Гонзаго. Про молоді роки його мало відомостей. У 1501 році після смерті батька стає новим графом Монпансьє. Збільшити свої маєтності у Карла з'явилися після смерті у 1503 році П'єра II, останнього представника старшої гілки роду Бурбонів. Карл заявив про свої претензії на спадок родича. Втім у останнього була спадкоємиця — його донька від шлюбу із Ганною де Боже — Сюзанна де Бурбон. Тому справу було передано на розгляд короля Людовика XII, який, щоб розв'язати цю непросту з точки зору права суперечку, присудив укласти шлюб між Карлом та Сюзанною. Весілля відбулося у 1505 році. З цього моменту граф Монпансьє став герцогом Бурбоном, герцогом Оверні, графом де Ла Марш, отримав інші титули.
У 1507 році взяв участь у поході Людовика XII до Італії. Під час цього походу, зокрема у війні із Венеційською республікою Карл де Бурбон виявив значні військові здібності. Так, він відзначився 14 травня 1509 року у битві при Ан'яделло, яка сприяла затвердження влади Франції у Ломбардії. У 1512 році отримав від короля звання губернатора Лангедоку. Йому доручалося допомогти династії Альбре зберегти королівство Наварру за собою. Втім Карлу де Бурбону вдалося зберегти лише південну частину Наварри, іншу захопив король Фердинанд II Арагонський.
Італійські війни
У 1515 році очолив війська у Бургундії. Завдяки мужності та досвідові Карла де Бурбона вдалося запобігти захопленню цієї провінції імператором Максиміліаном I Габсбургом. Того ж року привів значні сили на допомогу Франциску I, що воював в Італії. Частково завдяки діям Карла де Бурбона французькому королю вдалося розбити швейцарців у битві при Марин'яно. Після цього успіху Франциск I призначив Бурбона віце-королем Мілану й Ломбардії, а також присудив йому звання конетабля.
Втім вже у 1516 році його було відкликано з Італії. Між королем та конетаблем встановилися прохолодні стосунки. До того проти Бурбона були налаштовані радники Франциска I й деякі королівські родичі. Ситуація Карла де Бурбона ще більше погіршилася у 1521 році після смерті його дружини. На частину майна Бурбонів заявила свої права мати короля — Луїза Савойська, як онука герцога Карла I де Бурбона. Під тиском Франциска I, який мріяв зменшити впливовість Карла де Бурбона, Паризький парламент у 1522 році вирішив цю справу на користь матері короля. Тому Бурбон влаштував змову з імператором Карлом V, пропонуючи останньому захопити Бургундію. Втім заколот було розкрито й Бурбон у 1523 році втік до Німеччини. Його майно було конфісковано (частково розділено між Луїзою Савойською та Людовиком Бурбон-Вандомом), а самого позбавлено звання конетабля.
З цього моменту Карл де Бурбон став на чолі імперських військ. Після цього Карл вдерся до південної Франції через Піренеї. Французький очільник Оде де Фуа успішно захистив від нього Байонну, однак у лютому 1524 року Карл де Бурбон зумів захопити Фуентеррабію. Влітку отримав посаду імператорського намісника в Італії, де 30 квітня 1524 року завдав рішучої поразки французам у битві на річці Сесія.
Карл III де Бурбон, маючи під командуванням близько 11 тисяч вояків, перетнув Альпи й на початку липня вдерся до Провансу. Пройшовши без опору через більшість дрібних населених пунктів, 9 серпня увійшов до столиці провінції — місто Екс-ан-Прованс — й оголосив себе «графом Прованським», визнавши ленну залежність від Генріха VIII, короля Англії, в обмін на підтримку останнім боротьби проти Франциска І. У середині серпня де Бурбон взяв в облогу Марсель — останню фортецю Провансу, що лишалась у французьких руках. Однак атака на місто провалилась й коли наприкінці вересня до Авіньйону прибула французька армія на чолі із Франциском I — де Бурбону довелось відступити до Італії. Вирішальна битва відбулася при Павії 24 лютого 1525 року, в якій Франциск I зазнав поразки й потрапив у полон.
Після цієї звитяги Карл де Бурбон сподівався, що імператор Карл V змусить французького короля повернути Бурбонові спадкові володіння, а також мав намір одружитися з однією із сестер імператора. На час перемовин між Францією та Іспанією він залишився в Італії на чолі із найманцями. Він почав підмовляти англійського короля Генріха VIII вторгнутись до Франції та розділити її між собою. Водночас налаштовував імператора Карла V проти Франциска I. У результаті де Бурбон домігся запису в Мадридській угоді щодо повернення колишніх своїх володінь. Втім король Франції не виконав обіцянки, а навпаки уклав союз з папою римським Климентом VII, Венецією, Флоренцією та Генуєю.
З погляду на це, Карл де Бурбон розмірковував проти якого ворога виступити першим. До цього факту додалася відсутність грошей для найманців. Тому де Бурбон вирішив вирішити дві проблеми водночас: примусити папу римського до миру із Іспанією та взяти великий викуп з Риму. Для цього з армією у 34 тисяч вояків Карл де Бурбон рушив до Риму, який узяв в облогу. Папа римський намагався відкупитися, запропонувавши 100 тисяч дукатів. Проте борг перед найманцями становив понад 200 тисяч дукатів. Крім того, зберігався союз Климента VII з ворогами імператора. Тому де Бурбон віддав наказ щодо штурму міста. Втім 6 травня 1527 року під час атаки на Рим його було вбито випадковим пострілом (багато хто потім приписував його собі, зокрема й Бенвенуто Челліні).
Сім'я
Дружина Сюзана (1491—1521), донька П'єра II, герцога Бурбон
Діти:
- Франциск (1517—1518)
- безіменні близнюки (1518)
Титули
Перший принц крові, герцог Бурбон, , , , , граф де Клермон-ан-Бовезі, граф де Форе, граф де Ла Марш, принц де Домб, віконт Карлá, де Мюра, володар Боже, Комбре, Меркер, Анноней, Рош-ан-Берньє, Бурбон-Лансі.
Звання
Конетабль Франції, губернатор Лангедоку, віце-король Мілану, імперський намісник в Італії.
Джерела
- Wilhelm Edler von Janko: Bourbon, Karl Herzog von. // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 3, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, S. 210 f. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl III de Burbon 17 lyutogo 1490 6 travnya 1527 francuzkij aristokrat 8 j vijskovik chasiv Italijskih vijn Karl III de Burbonfr Charles III de BourbonIm ya pri narodzhenni Charles III de BourbonNarodivsya 17 lyutogo 1490 1490 02 17 MonpansyePomer 6 travnya 1527 1527 05 06 37 rokiv Rim zagibel u bitviPohovannya GaetaKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist politik vijskovij ochilnikZnannya mov francuzkaUchasnik Vijna Konyakskoyi ligiTitul aristokratPosada Konetabl Franciyi d i dVijskove zvannya konetablTermin 1515 1523 rokiPoperednik Zhan II de BurbonNastupnikKonfesiya katolictvoRid BurboniBatkoMati Kler GonzagoBrati sestri d Rene de Burbon Monpansye i dU shlyubi zDiti 3 siniAvtografNagorodi Orden svyatogo Mihajla Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z serednoyi liniyi rodu Burboniv Sin grafa Monpansye dofina Overni ta Kler Gonzago Pro molodi roki jogo malo vidomostej U 1501 roci pislya smerti batka staye novim grafom Monpansye Zbilshiti svoyi mayetnosti u Karla z yavilisya pislya smerti u 1503 roci P yera II ostannogo predstavnika starshoyi gilki rodu Burboniv Karl zayaviv pro svoyi pretenziyi na spadok rodicha Vtim u ostannogo bula spadkoyemicya jogo donka vid shlyubu iz Gannoyu de Bozhe Syuzanna de Burbon Tomu spravu bulo peredano na rozglyad korolya Lyudovika XII yakij shob rozv yazati cyu neprostu z tochki zoru prava superechku prisudiv uklasti shlyub mizh Karlom ta Syuzannoyu Vesillya vidbulosya u 1505 roci Z cogo momentu graf Monpansye stav gercogom Burbonom gercogom Overni grafom de La Marsh otrimav inshi tituli U 1507 roci vzyav uchast u pohodi Lyudovika XII do Italiyi Pid chas cogo pohodu zokrema u vijni iz Venecijskoyu respublikoyu Karl de Burbon viyaviv znachni vijskovi zdibnosti Tak vin vidznachivsya 14 travnya 1509 roku u bitvi pri An yadello yaka spriyala zatverdzhennya vladi Franciyi u Lombardiyi U 1512 roci otrimav vid korolya zvannya gubernatora Langedoku Jomu doruchalosya dopomogti dinastiyi Albre zberegti korolivstvo Navarru za soboyu Vtim Karlu de Burbonu vdalosya zberegti lishe pivdennu chastinu Navarri inshu zahopiv korol Ferdinand II Aragonskij Italijski vijni U 1515 roci ocholiv vijska u Burgundiyi Zavdyaki muzhnosti ta dosvidovi Karla de Burbona vdalosya zapobigti zahoplennyu ciyeyi provinciyi imperatorom Maksimilianom I Gabsburgom Togo zh roku priviv znachni sili na dopomogu Francisku I sho voyuvav v Italiyi Chastkovo zavdyaki diyam Karla de Burbona francuzkomu korolyu vdalosya rozbiti shvejcarciv u bitvi pri Marin yano Pislya cogo uspihu Francisk I priznachiv Burbona vice korolem Milanu j Lombardiyi a takozh prisudiv jomu zvannya konetablya Vtim vzhe u 1516 roci jogo bulo vidklikano z Italiyi Mizh korolem ta konetablem vstanovilisya proholodni stosunki Do togo proti Burbona buli nalashtovani radniki Franciska I j deyaki korolivski rodichi Situaciya Karla de Burbona she bilshe pogirshilasya u 1521 roci pislya smerti jogo druzhini Na chastinu majna Burboniv zayavila svoyi prava mati korolya Luyiza Savojska yak onuka gercoga Karla I de Burbona Pid tiskom Franciska I yakij mriyav zmenshiti vplivovist Karla de Burbona Parizkij parlament u 1522 roci virishiv cyu spravu na korist materi korolya Tomu Burbon vlashtuvav zmovu z imperatorom Karlom V proponuyuchi ostannomu zahopiti Burgundiyu Vtim zakolot bulo rozkrito j Burbon u 1523 roci vtik do Nimechchini Jogo majno bulo konfiskovano chastkovo rozdileno mizh Luyizoyu Savojskoyu ta Lyudovikom Burbon Vandomom a samogo pozbavleno zvannya konetablya Z cogo momentu Karl de Burbon stav na choli imperskih vijsk Pislya cogo Karl vdersya do pivdennoyi Franciyi cherez Pireneyi Francuzkij ochilnik Ode de Fua uspishno zahistiv vid nogo Bajonnu odnak u lyutomu 1524 roku Karl de Burbon zumiv zahopiti Fuenterrabiyu Vlitku otrimav posadu imperatorskogo namisnika v Italiyi de 30 kvitnya 1524 roku zavdav rishuchoyi porazki francuzam u bitvi na richci Sesiya Karl III de Burbon mayuchi pid komanduvannyam blizko 11 tisyach voyakiv peretnuv Alpi j na pochatku lipnya vdersya do Provansu Projshovshi bez oporu cherez bilshist dribnih naselenih punktiv 9 serpnya uvijshov do stolici provinciyi misto Eks an Provans j ogolosiv sebe grafom Provanskim viznavshi lennu zalezhnist vid Genriha VIII korolya Angliyi v obmin na pidtrimku ostannim borotbi proti Franciska I U seredini serpnya de Burbon vzyav v oblogu Marsel ostannyu fortecyu Provansu sho lishalas u francuzkih rukah Odnak ataka na misto provalilas j koli naprikinci veresnya do Avinjonu pribula francuzka armiya na choli iz Franciskom I de Burbonu dovelos vidstupiti do Italiyi Virishalna bitva vidbulasya pri Paviyi 24 lyutogo 1525 roku v yakij Francisk I zaznav porazki j potrapiv u polon Pislya ciyeyi zvityagi Karl de Burbon spodivavsya sho imperator Karl V zmusit francuzkogo korolya povernuti Burbonovi spadkovi volodinnya a takozh mav namir odruzhitisya z odniyeyu iz sester imperatora Na chas peremovin mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu vin zalishivsya v Italiyi na choli iz najmancyami Vin pochav pidmovlyati anglijskogo korolya Genriha VIII vtorgnutis do Franciyi ta rozdiliti yiyi mizh soboyu Vodnochas nalashtovuvav imperatora Karla V proti Franciska I U rezultati de Burbon domigsya zapisu v Madridskij ugodi shodo povernennya kolishnih svoyih volodin Vtim korol Franciyi ne vikonav obicyanki a navpaki uklav soyuz z papoyu rimskim Klimentom VII Veneciyeyu Florenciyeyu ta Genuyeyu Z poglyadu na ce Karl de Burbon rozmirkovuvav proti yakogo voroga vistupiti pershim Do cogo faktu dodalasya vidsutnist groshej dlya najmanciv Tomu de Burbon virishiv virishiti dvi problemi vodnochas primusiti papu rimskogo do miru iz Ispaniyeyu ta vzyati velikij vikup z Rimu Dlya cogo z armiyeyu u 34 tisyach voyakiv Karl de Burbon rushiv do Rimu yakij uzyav v oblogu Papa rimskij namagavsya vidkupitisya zaproponuvavshi 100 tisyach dukativ Prote borg pered najmancyami stanoviv ponad 200 tisyach dukativ Krim togo zberigavsya soyuz Klimenta VII z vorogami imperatora Tomu de Burbon viddav nakaz shodo shturmu mista Vtim 6 travnya 1527 roku pid chas ataki na Rim jogo bulo vbito vipadkovim postrilom bagato hto potim pripisuvav jogo sobi zokrema j Benvenuto Chellini Sim yaDruzhina Syuzana 1491 1521 donka P yera II gercoga Burbon Diti Francisk 1517 1518 bezimenni bliznyuki 1518 TituliPershij princ krovi gercog Burbon graf de Klermon an Bovezi graf de Fore graf de La Marsh princ de Domb vikont Karla de Myura volodar Bozhe Kombre Merker Annonej Rosh an Bernye Burbon Lansi ZvannyaKonetabl Franciyi gubernator Langedoku vice korol Milanu imperskij namisnik v Italiyi DzherelaWilhelm Edler von Janko Bourbon Karl Herzog von Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 3 Duncker amp Humblot Leipzig 1876 S 210 f nim