Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кріт європейський, або кріт звичайний (Talpa europaea) — комахоїдний ссавець роду кротів родини кротових (Talpidae) ряду комахоїдних (Insectivora).
| Кріт європейський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Кротові (Talpidae) |
| Рід: | Кріт (Talpa) |
| Вид: | Кріт європейський (T. europaea) |
| Біноміальна назва | |
| Talpa europaea Linnaeus, 1758 | |
 | |
| Поширення виду | |
Зовнішній вигляд
Кріт європейський має подовжене циліндричне тіло, вкрите чорним оксамитовим хутром. Довжина тіла складає 12—16,5 см, хвіст — 2—4,8 см (рівна довжині голови); маса 70—119 г. Існує лише незначний статевий диморфізм — самці зазвичай трохи більші. Очі в крота крихітні, зі шпилькову головку, але помітні зовні, оскільки над очним яблуком є вузький проріз у шкірі завдовжки близько 0,5—1 мм (у більшості кротів, що мешкають на Кавказі, очі, проте, закриті шкірою). Зовнішнього вуха немає. Хутро оксамитове, росте вгору, а не вперед або назад, що допомагає кротові просуватися по підземному тунелю в будь-яку сторону. Забарвлення хутра матово-чорне, нижня частина тіла дещо світліша. У молодих кротів забарвлення темніше. Іноді зустрічається колірна аберація забарвлення: білі з палевим відтінком, сірі й коричневі кроти. Волосся хвоста виконує дотикову функцію, завдяки йому кріт може пересуватися в своїх тунелях задом наперед.
Волосяний покрив у крота короткий, м'який, і однаково легко лягає вперед і назад. Пересування по тісних тунелях приводять до його швидкого витирання, тому кріт линяє не 1—2, як більшість звірів, а 3 або 4 рази на рік. Найдовше хутро буває у кротів з кінця жовтня — в листопаді, після повного осіннього линяння. З квітня до червня спочатку у самиць, потім у самців, що перезимували, йде зміна зимового хутра на коротше весняне хутро, яке тримається до середини липня, коли у дорослих кротів починається літнє линяння. Наприкінці липня — на початку серпня вперше починають линяти молоді кроти. Літнє линяння майже без перерви переходить в осіннє, так що майже вся тепла пора року у кротів йде повна або часткова заміна волосяного покрову. Місця, де йде зміна волосся, виступають на тілі у вигляді чорних плям.
-
![image]()
Скелет -
![image]()
Передня кінцівка -
![image]()
Ілюстрація, зовнішній вигляд
Розповсюдження
Європейський кріт поширений переважно в Європі, від Центральної Європи до Північного Кавказу та Західного Сибіру, доходячи на сході приблизно до злиття Іртиша і Обі. Північна межа ареалу проходить по середній тайзі, південна — по лісостепу.
Спосіб життя та живлення
Європейський кріт типовий мешканець лісів і долин річок. Займає різноманітні місця проживання: узлісся лісів, луки, поля, сади, городи; звичайний у заплавах річок. По долинах річок кріт проникає на північ до середньої тайги, а на південь — до типових степів. На вододільних ділянках тайги і сухих степів зустрічається рідко, а в напівпустелях, пустелях, лісотундрах і тундрі не зустрічається зовсім. Уникає місць з високим рівнем ґрунтових вод, не любить піщаних ґрунтів.
Кріт риє землю, гвинтоподібно занурюючись в ґрунт і поперемінно відгортаючи ґрунт лапами. На відміну від гризунів кроти не можуть гризти землю різцями (див.: гризуни-землериї), тому живуть тільки в місцях з м'яким ґрунтом. Там, де ґрунт твердіший (наприклад, під лісовими стежинами), вони влаштовують спеціальні глибинні «підземні переходи», якими користуються й інші звірі. Кроти здатні перепливати невеликі річки — кротові віднорки, що обриваються у краю води, нерідко продовжуються на іншому березі. На поверхні землі кріт виявляється рідко; тут він незграбний, оскільки не може ступати, як більшість звірів, а пересувається повзучи. Слід крота, що вийшов на поверхню, є борозною з відбитками задніх лап на дні й передніх лап з боків.
Живиться кріт ґрунтовими безхребетними, серед яких переважають дощові черв'яки. У меншій кількості жуків-коваликів, вовчків, гусениць, багатоніжок, павуків. Кріт може з'їсти і дрібних хребетних (мишу, ящірку, жабу), якщо вони малорухливі. За один раз кріт з'їдає до 20—22 г дощових черв'яків; за добу — близько 50—60 г корму, що трохи менше за його вагу. Годується кріт кілька разів за добу, оскільки їжа перетравлюється в його організмі за 4—5 годин. Швидкість перетравлення їжі визначає добовий ритм активності крота. У проміжках між годуваннями кріт спить в гнізді, згорнувшись в клубок. Голодним кріт може залишатися не більше 12—24 годин, після чого вмирає. На зиму робить трофічні запаси, що зазвичай складаються з паралізованих дощових черв'яків, яким кріт прокушує голови. У кротових норах знаходили до декількох сотень нерухомих черв'яків. Склад зимової їжі крота не відрізняється від літньої, проте взимку його потреба в їжі знижується. У сплячку кроти не впадають.
Дорослі кроти агресивні, нападають на родичів, що потрапили на їх ділянку, і можуть загризти їх на смерть[]. Демонструють канібалізм. У той же час багато хижаків не їдять кротів через мускусний запах. Їх ворогами є лисиця звичайна, куниця, ласиця, кіт, хижі птахи (сови, канюки тощо); однак люди залишаються загрозою номер один для кротів. Кроти хворіють на туляремію, піроплазмоз; страждають від паразитичних черв'яків, бліх та кліщів. Тривалість їх життя — 4—5 років.
Система ходів
Все життя кріт проводить у підземних норах, які прокладає в різних горизонтах ґрунту. Нори бувають двох типів: житлові й кормові. Житловими норами кріт переходить від гнізда на кормові ділянки або до водопою, деколи з одного біотопу до іншого; кормові нори є пастками, в які потрапляють безхребетні з суміжних ґрунтових шарів. За ніч кріт може вирити майже 50-метрову нору. Гніздова камера розташовується на глибині 1,5—2 м, зазвичай у захищеному місці — між коріннями дерев і чагарників, під пнем, купиною, камінням або під будівлею. З приповерхневими кормовими норами її сполучають похилі штреки. Кротові нори є системою багатоярусних галерей діаметром 5—5,5 см. Кормові нори в пухкому ґрунті розташовуються близько до поверхні — на глибині 2—5 см, йдуть горизонтально. Їх можна помітити зовні, оскільки при ритті кріт піднімає стелю нори у вигляді земляного валу. Викидів землі при цьому не буває. На відкритих ділянках, де ґрунт часто й глибоко просихає, нори проходять на глибині 10—50 см. Шар такої товщини кріт підняти не може, тому надлишок землі викидається на поверхню через тимчасові вертикальні відводи, утворюючи характерні купки — кротовини. Кротовина над системою пригніздових нір буває особливо великою, до 70—80 см.
Кроти активні цілий рік; взимку нерідко прокладають ходи під снігом, де скупчуються безхребетні, або в глибині ґрунту, нижче за рівень промерзання. У суворі малосніжні зими, коли земля промерзає глибше за пів метра, багато кротів гинуть з голоду. Несприятливі для них і посухи. Дорослі кроти як правило прив'язані до своїх ділянок і повертаються на них, бувши вигнаними або віднесеними на деяку відстань. Молоді звірі в період розселення віддаляються від материнської ділянки на відстань до 2 км.
Кротовий хід представляє для дощових черв'яків свого роду пастку з пахучою або тепловою приманкою. Черв'яків привертає запах кротового мускусу, до якого черв'яки проявляють позитивний хемотаксис, а також дещо підвищена температура повітря усередині ходу. Привабливістю кротових ходів для черв'яків користуються також землерийки, які часто забираються в них і поїдають черв'яків раніше господаря-крота. Підсніжними кротовими тунелями користуються інші звірі — землерийки, мишоподібні гризуни, інколи навіть ласки і горностаї.
Розмноження
Кроти паруються навесні: в березні — квітні. Вагітність триває 35—40 днів; сліпі, голі й безпорадні кротенята (від 3 до 9) вагою 2—3 г народжуються з кінця квітня до першої половини червня. Зазвичай на рік припадає один приплід; однак у 20—25 % дорослих самок може бути ще один — літній. За місяць кротенята досягають майже дорослого розміру. Підростаючи, вони стають забіякуватими й агресивними. Досягши одно-півторамісячного віку, молодняк покидає материнське гніздо й вдається до пошуків ділянок, не зайнятих іншими кротами.
Господарське значення
Кроти повсюдно численні й не належать до видів, які охороняються. Це один із небагатьох комахоїдних, який має значення як хутрова тварина. З XIX століття міцні, оксамитові кротові шкірки заготовлялися у великій кількості. Сьогодні через економічну нерентабельність кроти промислового значення майже не мають.
Кроти приносять користь, винищуючи шкідливих комах і змінюючи структуру ґрунту — розпушуючи його й збагачуючи органічними речовинами. Багаторічна рийна діяльність кротів приводить до поліпшення ґрунту; надлишок вологи по кротовинах стікає в нижчі ґрунтові горизонти. Одночасно кріт вважається шкідником городнього й садового господарства. Риючи свої нори, він ушкоджує коріння рослин, тим самим порушуючи їх нормальне живлення й часто приводячи до загибелі. Кроти також знищують корисних для ґрунту дощових черв'яків.
Борються з кротами найрізноманітнішими малоефективними методами, зокрема за допомогою різких запахів (поміщаючи в кротовини нарізану цибулю, часник, шматки тухлого оселедця, ганчірки, змочені пивом чи гасом, і т. д.) або звукових сигналів (вертушок, очеретин, ультразвукових пристроїв та ін.). Ефективним є лише відловлювання кротів пастками з подальшим переселенням.
Посилання
- (англ.)
- Sondergaard, E. 2006. «Talpa europaea», Animal Diversity Web [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Кріт європейський [ 7 червня 2022 у Wayback Machine.]// Київський будинок природи, Процитовано 22 червня 2022 року
- Кріт звичайний// Суперагроном, Процитовано 22 червня 2022 року
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krit yevropejskij abo krit zvichajnij Talpa europaea komahoyidnij ssavec rodu krotiv rodini krotovih Talpidae ryadu komahoyidnih Insectivora Krit yevropejskij Period isnuvannya 0 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N tiban nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Krotovi Talpidae Rid Krit Talpa Vid Krit yevropejskij T europaea Binomialna nazva Talpa europaea Linnaeus 1758 Poshirennya viduZovnishnij viglyadKrit yevropejskij maye podovzhene cilindrichne tilo vkrite chornim oksamitovim hutrom Dovzhina tila skladaye 12 16 5 sm hvist 2 4 8 sm rivna dovzhini golovi masa 70 119 g Isnuye lishe neznachnij statevij dimorfizm samci zazvichaj trohi bilshi Ochi v krota krihitni zi shpilkovu golovku ale pomitni zovni oskilki nad ochnim yablukom ye vuzkij proriz u shkiri zavdovzhki blizko 0 5 1 mm u bilshosti krotiv sho meshkayut na Kavkazi ochi prote zakriti shkiroyu Zovnishnogo vuha nemaye Hutro oksamitove roste vgoru a ne vpered abo nazad sho dopomagaye krotovi prosuvatisya po pidzemnomu tunelyu v bud yaku storonu Zabarvlennya hutra matovo chorne nizhnya chastina tila desho svitlisha U molodih krotiv zabarvlennya temnishe Inodi zustrichayetsya kolirna aberaciya zabarvlennya bili z palevim vidtinkom siri j korichnevi kroti Volossya hvosta vikonuye dotikovu funkciyu zavdyaki jomu krit mozhe peresuvatisya v svoyih tunelyah zadom napered Volosyanij pokriv u krota korotkij m yakij i odnakovo legko lyagaye vpered i nazad Peresuvannya po tisnih tunelyah privodyat do jogo shvidkogo vitirannya tomu krit linyaye ne 1 2 yak bilshist zviriv a 3 abo 4 razi na rik Najdovshe hutro buvaye u krotiv z kincya zhovtnya v listopadi pislya povnogo osinnogo linyannya Z kvitnya do chervnya spochatku u samic potim u samciv sho perezimuvali jde zmina zimovogo hutra na korotshe vesnyane hutro yake trimayetsya do seredini lipnya koli u doroslih krotiv pochinayetsya litnye linyannya Naprikinci lipnya na pochatku serpnya vpershe pochinayut linyati molodi kroti Litnye linyannya majzhe bez perervi perehodit v osinnye tak sho majzhe vsya tepla pora roku u krotiv jde povna abo chastkova zamina volosyanogo pokrovu Miscya de jde zmina volossya vistupayut na tili u viglyadi chornih plyam Skelet Perednya kincivka Ilyustraciya zovnishnij viglyadRozpovsyudzhennyaYevropejskij krit poshirenij perevazhno v Yevropi vid Centralnoyi Yevropi do Pivnichnogo Kavkazu ta Zahidnogo Sibiru dohodyachi na shodi priblizno do zlittya Irtisha i Obi Pivnichna mezha arealu prohodit po serednij tajzi pivdenna po lisostepu Sposib zhittya ta zhivlennyaYevropejskij krit tipovij meshkanec lisiv i dolin richok Zajmaye riznomanitni miscya prozhivannya uzlissya lisiv luki polya sadi gorodi zvichajnij u zaplavah richok Po dolinah richok krit pronikaye na pivnich do serednoyi tajgi a na pivden do tipovih stepiv Na vododilnih dilyankah tajgi i suhih stepiv zustrichayetsya ridko a v napivpustelyah pustelyah lisotundrah i tundri ne zustrichayetsya zovsim Unikaye misc z visokim rivnem gruntovih vod ne lyubit pishanih gruntiv Krotovini Krit riye zemlyu gvintopodibno zanuryuyuchis v grunt i popereminno vidgortayuchi grunt lapami Na vidminu vid grizuniv kroti ne mozhut grizti zemlyu rizcyami div grizuni zemleriyi tomu zhivut tilki v miscyah z m yakim gruntom Tam de grunt tverdishij napriklad pid lisovimi stezhinami voni vlashtovuyut specialni glibinni pidzemni perehodi yakimi koristuyutsya j inshi zviri Kroti zdatni pereplivati neveliki richki krotovi vidnorki sho obrivayutsya u krayu vodi neridko prodovzhuyutsya na inshomu berezi Na poverhni zemli krit viyavlyayetsya ridko tut vin nezgrabnij oskilki ne mozhe stupati yak bilshist zviriv a peresuvayetsya povzuchi Slid krota sho vijshov na poverhnyu ye boroznoyu z vidbitkami zadnih lap na dni j perednih lap z bokiv Zhivitsya krit gruntovimi bezhrebetnimi sered yakih perevazhayut doshovi cherv yaki U menshij kilkosti zhukiv kovalikiv vovchkiv gusenic bagatonizhok pavukiv Krit mozhe z yisti i dribnih hrebetnih mishu yashirku zhabu yaksho voni maloruhlivi Za odin raz krit z yidaye do 20 22 g doshovih cherv yakiv za dobu blizko 50 60 g kormu sho trohi menshe za jogo vagu Goduyetsya krit kilka raziv za dobu oskilki yizha peretravlyuyetsya v jogo organizmi za 4 5 godin Shvidkist peretravlennya yizhi viznachaye dobovij ritm aktivnosti krota U promizhkah mizh goduvannyami krit spit v gnizdi zgornuvshis v klubok Golodnim krit mozhe zalishatisya ne bilshe 12 24 godin pislya chogo vmiraye Na zimu robit trofichni zapasi sho zazvichaj skladayutsya z paralizovanih doshovih cherv yakiv yakim krit prokushuye golovi U krotovih norah znahodili do dekilkoh soten neruhomih cherv yakiv Sklad zimovoyi yizhi krota ne vidriznyayetsya vid litnoyi prote vzimku jogo potreba v yizhi znizhuyetsya U splyachku kroti ne vpadayut Dorosli kroti agresivni napadayut na rodichiv sho potrapili na yih dilyanku i mozhut zagrizti yih na smert dzherelo Demonstruyut kanibalizm U toj zhe chas bagato hizhakiv ne yidyat krotiv cherez muskusnij zapah Yih vorogami ye lisicya zvichajna kunicya lasicya kit hizhi ptahi sovi kanyuki tosho odnak lyudi zalishayutsya zagrozoyu nomer odin dlya krotiv Kroti hvoriyut na tulyaremiyu piroplazmoz strazhdayut vid parazitichnih cherv yakiv blih ta klishiv Trivalist yih zhittya 4 5 rokiv Sistema hodivSistema pidzemnih hodiv yevropejskogo krota Vse zhittya krit provodit u pidzemnih norah yaki prokladaye v riznih gorizontah gruntu Nori buvayut dvoh tipiv zhitlovi j kormovi Zhitlovimi norami krit perehodit vid gnizda na kormovi dilyanki abo do vodopoyu dekoli z odnogo biotopu do inshogo kormovi nori ye pastkami v yaki potraplyayut bezhrebetni z sumizhnih gruntovih shariv Za nich krit mozhe viriti majzhe 50 metrovu noru Gnizdova kamera roztashovuyetsya na glibini 1 5 2 m zazvichaj u zahishenomu misci mizh korinnyami derev i chagarnikiv pid pnem kupinoyu kaminnyam abo pid budivleyu Z pripoverhnevimi kormovimi norami yiyi spoluchayut pohili shtreki Krotovi nori ye sistemoyu bagatoyarusnih galerej diametrom 5 5 5 sm Kormovi nori v puhkomu grunti roztashovuyutsya blizko do poverhni na glibini 2 5 sm jdut gorizontalno Yih mozhna pomititi zovni oskilki pri ritti krit pidnimaye stelyu nori u viglyadi zemlyanogo valu Vikidiv zemli pri comu ne buvaye Na vidkritih dilyankah de grunt chasto j gliboko prosihaye nori prohodyat na glibini 10 50 sm Shar takoyi tovshini krit pidnyati ne mozhe tomu nadlishok zemli vikidayetsya na poverhnyu cherez timchasovi vertikalni vidvodi utvoryuyuchi harakterni kupki krotovini Krotovina nad sistemoyu prignizdovih nir buvaye osoblivo velikoyu do 70 80 sm Kroti aktivni cilij rik vzimku neridko prokladayut hodi pid snigom de skupchuyutsya bezhrebetni abo v glibini gruntu nizhche za riven promerzannya U suvori malosnizhni zimi koli zemlya promerzaye glibshe za piv metra bagato krotiv ginut z golodu Nespriyatlivi dlya nih i posuhi Dorosli kroti yak pravilo priv yazani do svoyih dilyanok i povertayutsya na nih buvshi vignanimi abo vidnesenimi na deyaku vidstan Molodi zviri v period rozselennya viddalyayutsya vid materinskoyi dilyanki na vidstan do 2 km Krotovij hid predstavlyaye dlya doshovih cherv yakiv svogo rodu pastku z pahuchoyu abo teplovoyu primankoyu Cherv yakiv privertaye zapah krotovogo muskusu do yakogo cherv yaki proyavlyayut pozitivnij hemotaksis a takozh desho pidvishena temperatura povitrya useredini hodu Privablivistyu krotovih hodiv dlya cherv yakiv koristuyutsya takozh zemlerijki yaki chasto zabirayutsya v nih i poyidayut cherv yakiv ranishe gospodarya krota Pidsnizhnimi krotovimi tunelyami koristuyutsya inshi zviri zemlerijki mishopodibni grizuni inkoli navit laski i gornostayi RozmnozhennyaKroti paruyutsya navesni v berezni kvitni Vagitnist trivaye 35 40 dniv slipi goli j bezporadni krotenyata vid 3 do 9 vagoyu 2 3 g narodzhuyutsya z kincya kvitnya do pershoyi polovini chervnya Zazvichaj na rik pripadaye odin priplid odnak u 20 25 doroslih samok mozhe buti she odin litnij Za misyac krotenyata dosyagayut majzhe doroslogo rozmiru Pidrostayuchi voni stayut zabiyakuvatimi j agresivnimi Dosyagshi odno pivtoramisyachnogo viku molodnyak pokidaye materinske gnizdo j vdayetsya do poshukiv dilyanok ne zajnyatih inshimi krotami Gospodarske znachennyaKroti povsyudno chislenni j ne nalezhat do vidiv yaki ohoronyayutsya Ce odin iz nebagatoh komahoyidnih yakij maye znachennya yak hutrova tvarina Z XIX stolittya micni oksamitovi krotovi shkirki zagotovlyalisya u velikij kilkosti Sogodni cherez ekonomichnu nerentabelnist kroti promislovogo znachennya majzhe ne mayut Kroti prinosyat korist vinishuyuchi shkidlivih komah i zminyuyuchi strukturu gruntu rozpushuyuchi jogo j zbagachuyuchi organichnimi rechovinami Bagatorichna rijna diyalnist krotiv privodit do polipshennya gruntu nadlishok vologi po krotovinah stikaye v nizhchi gruntovi gorizonti Odnochasno krit vvazhayetsya shkidnikom gorodnogo j sadovogo gospodarstva Riyuchi svoyi nori vin ushkodzhuye korinnya roslin tim samim porushuyuchi yih normalne zhivlennya j chasto privodyachi do zagibeli Kroti takozh znishuyut korisnih dlya gruntu doshovih cherv yakiv Boryutsya z krotami najriznomanitnishimi maloefektivnimi metodami zokrema za dopomogoyu rizkih zapahiv pomishayuchi v krotovini narizanu cibulyu chasnik shmatki tuhlogo oseledcya ganchirki zmocheni pivom chi gasom i t d abo zvukovih signaliv vertushok ocheretin ultrazvukovih pristroyiv ta in Efektivnim ye lishe vidlovlyuvannya krotiv pastkami z podalshim pereselennyam Posilannya angl Sondergaard E 2006 Talpa europaea Animal Diversity Web 11 bereznya 2016 u Wayback Machine angl DzherelaKrit yevropejskij 7 chervnya 2022 u Wayback Machine Kiyivskij budinok prirodi Procitovano 22 chervnya 2022 roku Krit zvichajnij Superagronom Procitovano 22 chervnya 2022 roku Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi