Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австро Угорська полярна експедиція також експедиція Пайєра Вейпрехта арктична експедиція здійснена у 1872 1874 роках під

Австро-Угорська полярна експедиція

Австро-Угорська полярна експедиція

Австро-Угорська полярна експедиція (також експедиція Пайєра-Вейпрехта) — арктична експедиція, здійснена у 1872—1874 роках під керівництвом Карла Вейпрехта та Юліуса Пайєра. Була організована за ініціативою та фінансовою підтримкою графа Ганса Вільчека для більш детального вивчення Північного Льодовитого океану. Екіпаж експедиції був набраний з усієї Австро-Угорщини, зокрема з Істрії та Далмації.

image
Юліус Пайєр (зліва) з Карлом Вейпрехтом (праворуч) на обкладинці газети Illustrierter Wiener Extrablatt 25 вересня 1874 р.

Фінансування

Загальна сума фінансування склала 175 тисяч флоринів. Із них 40 тисяч флоринів пожертвував граф Вільчек, імператор Франц Йосиф І надав субвенцію в розмірі 4 тисяч флоринів, граф Франц фон Зальм передав 20 тисяч флоринів, Географічне товариство Відня передало 100 флоринів, Імператорсько-королівське міністерство культури та освіти передало 3 тисячі флоринів. Крім того перед IV Всесвітньою виставкою, що проходила у Відні у 1873 році, було зібрано близько 12,5 тисяч флоринів.

Корабель

Для експедиції на верф'ях Teklenborg & Beurmann в Бремергафені на початку 1871 року було побудовано дерев'яне судно «Адмірал Тегеттгофф». Це була трищоглова шхуна (баркентина) водотонажністю 220 тонн і довжиною 38,34 метри. Корабель був обладнаний паровою машиною потужністю 100 кінських сил, із собою можна було взяти 130 тонн вугілля. На кораблі було розміщено продовольства на 2,5—3 роки подорожі.

Хід подорожі

image
Адмірал Тегетгофф, затиснутий в льодах

Експедиційний корабель «Адмірал Тегетофф» — вітрильник із допоміжним двигуном — покинув норвезький порт Тромсе з екіпажем 24 людини у липні 1872 року. Наприкінці серпня на північ від Нової Землі широті 79° 51′ він застряг у льоду і був ними віднесений у полярні регіони, раніше відомі лише мисливцям на китів і тюленів. Під час цього дрейфу 30 серпень 1873 р. експедиція виявила групу островів, відому лише деяким норвезьким рибалкам під назвою Земля-Реннебек.

Острови назвали "Земля Франца-Йосифа " на честь імператора Франца Йосифа I. Перший острів, на який ступила експедиція, отримав назву острів Вільчека на честь її спонсора графа Вільчека. Дослідники вирушали в численні подорожі на санях та експедиції на архіпелаг, щоб скласти карту місцевості. Загалом учасники експедиції провели на борту захопленого льодами корабля дві зими.

image
Юліус Пайєр: Ніколи назад! (Музей історії армії у Відні)

Навесні 1874 р. керівництво експедиції вирішило залишити корабель у пакових льодах та встановити мобільні прихистки та короткострокові спостережні пункти далі на північ. Поки решта членів екіпажу залишалася на борту, Пайєр та деякі його супутники вирушили на північ, щоб досягти 82-го градуса широти та побити майже 50-річний рекорд британського полярника Джеймса Кларка Росса, оскільки на той час не було відомо, що Френсіс Холл встановив новий рекорд у 1871 році. Після 17-денного маршу Пайєр та його супутники прапорщик Едуард Орел та моряк Антоніо Занінович 12 квітня 1874 р. досягли найпівнічнішої точки архіпелагу на 81°50 ′ північної широти і назвали його мисом Флігелі. Потім їм довелося пройти 300 км назад до корабля. Пайєр загалом подолав понад 800 км архіпелагу.

image
Залишаючи лід (Едуард Орел)

Через кілька днів після повернення Пайєра 20 травня експедиція залишила Тегетгофф і почала шлях назад по льоду на санях і човнах. П'ять човнів були упаковані на санях. Усі інструменти, усі записи, які Вейпрехт та його офіцери зробили під час дворічного перебування на льоду, були упаковані водонепроникними та протиударними матеріалами. Сани тягли по льодовій та сніговій пустелі, покритій незліченними брилами, нерівностями, тріщинами та щілинами. Проте через кілька тижнів виявилося, що несприятливі вітри з півдня несли крижані маси — а разом із ними і втомлений екіпаж — знову назад. Таким чином 15 липень вони майже повернулися до рівня покинутого корабля і навіть могли його побачити. Дехто в паніці та відчаї хотіли повернутися на борт, щоб закінчити там своє життя. Однак Вейпрехту вдалося з Біблією в руках переконати виснажений, зголоднілий і деморалізований екіпаж вирушити у рятівний марш на південь. Пізніше цю сцену Пайєра зобразили на монументальній олійній картині «Ніколи назад!», яка зараз знаходиться в Музеї історії армії у Відні.

Після місяця походу в південному напрямку льодохід тим часом припинився і 14 серпень 1874 року експедиція нарешті знову досягла відкритого моря. В цьому була також частина удачі, оскільки лінія льодів того року посунула далеко на північ. Після шести днів веслування їх взяли на борт двоє російських кораблів, які були зайняті ловлею лосося та полюванням на північного оленя на узбережжі Нової Землі, і після жорстких переговорів (рибалки мали отримати три човни, дві гвинтівки та 1200 срібних рублів) були доставлені до норвезького порту .

25 вересня 1874 р. експедиційна команда, яка втратила через хворобу і смерть лише одного члена, Отто Кріша, прибула на північний вокзал у Відні і була тріумфально зустріта під час подорожі до центру міста:

брички могли рухатися впритул лише одна до одної від північного вокзалу […] Не буде перебільшеним припустити, що чверть мільйона людей взяли участь у прийомі.

Згодом Юліус Пайєр отримав від імператора Франца Йосифа I шляхетський титул.

Повідомлення у пляшці

У 1874 році, коли він переконував екіпаж бути терпялчим, Карл Вейпрехт написав у пляшці повідомлення, в якому описав події, і тоді ж кинув її в море. Ця пляшка була знайдена через 104 роки (в 1978 році) російським дослідником Володимиром Сєровим на у Землі Франца-Йосифа. Пляшка потрапила до Відня дипломатичними каналами в 1980 році, і зараз він належить Австрійській академії наук.

Значення відкриттів

image
Мис Тегетгофф на острові Галля, відкритий австро-угорською експедицією

Відкриття суші та досвід експедиції були важливим внеском у полярні дослідження, особливо у відкриття Північно-Східного проходу Адольфом Еріком Норденшельдом. Вони також дали поштовх Міжнародним полярним рокам. Це відкрило шлях від спортивної гонки окремих експедицій до всесвітньої наукової співпраці у дослідженні полярних регіонів.

Крім того, Пайєр/ Вейпрехт вперше ступили на найпівнічнішу точку Євразії на мисі Флігелі та спростували Теорію безльодного Північного океану.

Наукові результати полярної експедиції (метеорологічні, астрономічні, геодезичні, магнітні спостереження та спостереження полярного сяйва, а також зоологічні результати) були опубліковані в 1878 році в меморандумі Академії наук. Крім того, Юліус Пайєр написав твір «Австро-угорська експедиція на Північний полюс» у 1872–74 рр., опублікований у 1876 р., і створив картини, єдині, які полярний дослідник коли-небудь писав із своєї експедиції. Найвідоміша — картина «Ніколи назад!»; яка показує, як керівники експедиції заважали морякам повернутися на покинутий корабель після невдачі першої, надзвичайно важкої спроби повернення, а натомість заохочувало другу, остаточно вдалу спробу.

Вражений експедицією, Едуард Штраус створив у 1875 році марш Вейпрехта-Пайєра (Opus 120).

Музейне представлення

Експедиція детально задокументована у морському залі Музею історії Віденської армії. На виставці представлені численні картини Юліуса Пайєра, включаючи монументальну картину «Ніколи назад», яка відображає драматизм ситуації, коли екіпаж хотів повернутися на корабель, який опинився в льоду, що означало б вірну смерть. На виставці також є моделі кораблів, які стосуються експедиції та знаменитої «Змії» Юліуса фон Пайєра. Це роздуми, які Пайєр виклав на папері незадовго до смерті та де розповідає про своє життя. Пізніше шматочки паперу були склеєні і в результаті вийшло в цілому 24 рулони, які були позначені як «Змія». Кілька фотографій також ілюструють те, що відбулося.


Примітки

  1. The Austro-Hungarian North Pole Expedition of 1872-74. Istianet.org. Navy.Sea.[недоступне посилання]
  2. Istria on the Internet - Naval History - Mariners on the Arctic in 1872-1874. www.istrianet.org. Процитовано 27 жовтня 2020.[недоступне посилання]
  3. ANNO, Neue Freie Presse, 1874-09-26, Seite 6. anno.onb.ac.at. Процитовано 27 жовтня 2020.
  4. . web.archive.org. 11 серпня 2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 27 жовтня 2020.
  5. (PDF). web.archive.org. 23 вересня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 27 жовтня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2020.
  7. Heeresgeschichtliches Museum / Militärhistorisches Institut (Hrsg.): Das Heeresgeschichtliche Museum im Wiener Arsenal. Verlag Militaria, Wien 2016, , S. 159

Фільм

  • Крижана пастка — арктична одісея Тегетгоффа. Елізабет Гуггенбергер (книга), Гельмут Фойтль (режисер). Документальна драма, 2003.

Вебпосилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avstro Ugorska polyarna ekspediciya takozh ekspediciya Pajyera Vejprehta arktichna ekspediciya zdijsnena u 1872 1874 rokah pid kerivnictvom Karla Vejprehta ta Yuliusa Pajyera Bula organizovana za iniciativoyu ta finansovoyu pidtrimkoyu grafa Gansa Vilcheka dlya bilsh detalnogo vivchennya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Ekipazh ekspediciyi buv nabranij z usiyeyi Avstro Ugorshini zokrema z Istriyi ta Dalmaciyi Yulius Pajyer zliva z Karlom Vejprehtom pravoruch na obkladinci gazeti Illustrierter Wiener Extrablatt 25 veresnya 1874 r FinansuvannyaZagalna suma finansuvannya sklala 175 tisyach floriniv Iz nih 40 tisyach floriniv pozhertvuvav graf Vilchek imperator Franc Josif I nadav subvenciyu v rozmiri 4 tisyach floriniv graf Franc fon Zalm peredav 20 tisyach floriniv Geografichne tovaristvo Vidnya peredalo 100 floriniv Imperatorsko korolivske ministerstvo kulturi ta osviti peredalo 3 tisyachi floriniv Krim togo pered IV Vsesvitnoyu vistavkoyu sho prohodila u Vidni u 1873 roci bulo zibrano blizko 12 5 tisyach floriniv KorabelDlya ekspediciyi na verf yah Teklenborg amp Beurmann v Bremergafeni na pochatku 1871 roku bulo pobudovano derev yane sudno Admiral Tegettgoff Ce bula trishoglova shhuna barkentina vodotonazhnistyu 220 tonn i dovzhinoyu 38 34 metri Korabel buv obladnanij parovoyu mashinoyu potuzhnistyu 100 kinskih sil iz soboyu mozhna bulo vzyati 130 tonn vugillya Na korabli bulo rozmisheno prodovolstva na 2 5 3 roki podorozhi Hid podorozhiAdmiral Tegetgoff zatisnutij v lodah Ekspedicijnij korabel Admiral Tegetoff vitrilnik iz dopomizhnim dvigunom pokinuv norvezkij port Tromse z ekipazhem 24 lyudini u lipni 1872 roku Naprikinci serpnya na pivnich vid Novoyi Zemli shiroti 79 51 vin zastryag u lodu i buv nimi vidnesenij u polyarni regioni ranishe vidomi lishe mislivcyam na kitiv i tyuleniv Pid chas cogo drejfu 30 serpen 1873 r ekspediciya viyavila grupu ostroviv vidomu lishe deyakim norvezkim ribalkam pid nazvoyu Zemlya Rennebek Ostrovi nazvali Zemlya Franca Josifa na chest imperatora Franca Josifa I Pershij ostriv na yakij stupila ekspediciya otrimav nazvu ostriv Vilcheka na chest yiyi sponsora grafa Vilcheka Doslidniki virushali v chislenni podorozhi na sanyah ta ekspediciyi na arhipelag shob sklasti kartu miscevosti Zagalom uchasniki ekspediciyi proveli na bortu zahoplenogo lodami korablya dvi zimi Yulius Pajyer Nikoli nazad Muzej istoriyi armiyi u Vidni Navesni 1874 r kerivnictvo ekspediciyi virishilo zalishiti korabel u pakovih lodah ta vstanoviti mobilni prihistki ta korotkostrokovi sposterezhni punkti dali na pivnich Poki reshta chleniv ekipazhu zalishalasya na bortu Pajyer ta deyaki jogo suputniki virushili na pivnich shob dosyagti 82 go gradusa shiroti ta pobiti majzhe 50 richnij rekord britanskogo polyarnika Dzhejmsa Klarka Rossa oskilki na toj chas ne bulo vidomo sho Frensis Holl vstanoviv novij rekord u 1871 roci Pislya 17 dennogo marshu Pajyer ta jogo suputniki praporshik Eduard Orel ta moryak Antonio Zaninovich 12 kvitnya 1874 r dosyagli najpivnichnishoyi tochki arhipelagu na 81 50 pivnichnoyi shiroti i nazvali jogo misom Fligeli Potim yim dovelosya projti 300 km nazad do korablya Pajyer zagalom podolav ponad 800 km arhipelagu Zalishayuchi lid Eduard Orel Cherez kilka dniv pislya povernennya Pajyera 20 travnya ekspediciya zalishila Tegetgoff i pochala shlyah nazad po lodu na sanyah i chovnah P yat chovniv buli upakovani na sanyah Usi instrumenti usi zapisi yaki Vejpreht ta jogo oficeri zrobili pid chas dvorichnogo perebuvannya na lodu buli upakovani vodoneproniknimi ta protiudarnimi materialami Sani tyagli po lodovij ta snigovij pusteli pokritij nezlichennimi brilami nerivnostyami trishinami ta shilinami Prote cherez kilka tizhniv viyavilosya sho nespriyatlivi vitri z pivdnya nesli krizhani masi a razom iz nimi i vtomlenij ekipazh znovu nazad Takim chinom 15 lipen voni majzhe povernulisya do rivnya pokinutogo korablya i navit mogli jogo pobachiti Dehto v panici ta vidchayi hotili povernutisya na bort shob zakinchiti tam svoye zhittya Odnak Vejprehtu vdalosya z Bibliyeyu v rukah perekonati visnazhenij zgolodnilij i demoralizovanij ekipazh virushiti u ryativnij marsh na pivden Piznishe cyu scenu Pajyera zobrazili na monumentalnij olijnij kartini Nikoli nazad yaka zaraz znahoditsya v Muzeyi istoriyi armiyi u Vidni Pislya misyacya pohodu v pivdennomu napryamku lodohid tim chasom pripinivsya i 14 serpen 1874 roku ekspediciya nareshti znovu dosyagla vidkritogo morya V comu bula takozh chastina udachi oskilki liniya lodiv togo roku posunula daleko na pivnich Pislya shesti dniv vesluvannya yih vzyali na bort dvoye rosijskih korabliv yaki buli zajnyati lovleyu lososya ta polyuvannyam na pivnichnogo olenya na uzberezhzhi Novoyi Zemli i pislya zhorstkih peregovoriv ribalki mali otrimati tri chovni dvi gvintivki ta 1200 sribnih rubliv buli dostavleni do norvezkogo portu 25 veresnya 1874 r ekspedicijna komanda yaka vtratila cherez hvorobu i smert lishe odnogo chlena Otto Krisha pribula na pivnichnij vokzal u Vidni i bula triumfalno zustrita pid chas podorozhi do centru mista brichki mogli ruhatisya vpritul lishe odna do odnoyi vid pivnichnogo vokzalu Ne bude perebilshenim pripustiti sho chvert miljona lyudej vzyali uchast u prijomi Zgodom Yulius Pajyer otrimav vid imperatora Franca Josifa I shlyahetskij titul Povidomlennya u plyashciU 1874 roci koli vin perekonuvav ekipazh buti terpyalchim Karl Vejpreht napisav u plyashci povidomlennya v yakomu opisav podiyi i todi zh kinuv yiyi v more Cya plyashka bula znajdena cherez 104 roki v 1978 roci rosijskim doslidnikom Volodimirom Syerovim na u Zemli Franca Josifa Plyashka potrapila do Vidnya diplomatichnimi kanalami v 1980 roci i zaraz vin nalezhit Avstrijskij akademiyi nauk Znachennya vidkrittivMis Tegetgoff na ostrovi Gallya vidkritij avstro ugorskoyu ekspediciyeyu Vidkrittya sushi ta dosvid ekspediciyi buli vazhlivim vneskom u polyarni doslidzhennya osoblivo u vidkrittya Pivnichno Shidnogo prohodu Adolfom Erikom Nordensheldom Voni takozh dali poshtovh Mizhnarodnim polyarnim rokam Ce vidkrilo shlyah vid sportivnoyi gonki okremih ekspedicij do vsesvitnoyi naukovoyi spivpraci u doslidzhenni polyarnih regioniv Krim togo Pajyer Vejpreht vpershe stupili na najpivnichnishu tochku Yevraziyi na misi Fligeli ta sprostuvali Teoriyu bezlodnogo Pivnichnogo okeanu Naukovi rezultati polyarnoyi ekspediciyi meteorologichni astronomichni geodezichni magnitni sposterezhennya ta sposterezhennya polyarnogo syajva a takozh zoologichni rezultati buli opublikovani v 1878 roci v memorandumi Akademiyi nauk Krim togo Yulius Pajyer napisav tvir Avstro ugorska ekspediciya na Pivnichnij polyus u 1872 74 rr opublikovanij u 1876 r i stvoriv kartini yedini yaki polyarnij doslidnik koli nebud pisav iz svoyeyi ekspediciyi Najvidomisha kartina Nikoli nazad yaka pokazuye yak kerivniki ekspediciyi zavazhali moryakam povernutisya na pokinutij korabel pislya nevdachi pershoyi nadzvichajno vazhkoyi sprobi povernennya a natomist zaohochuvalo drugu ostatochno vdalu sprobu Vrazhenij ekspediciyeyu Eduard Shtraus stvoriv u 1875 roci marsh Vejprehta Pajyera Opus 120 Muzejne predstavlennyaEkspediciya detalno zadokumentovana u morskomu zali Muzeyu istoriyi Videnskoyi armiyi Na vistavci predstavleni chislenni kartini Yuliusa Pajyera vklyuchayuchi monumentalnu kartinu Nikoli nazad yaka vidobrazhaye dramatizm situaciyi koli ekipazh hotiv povernutisya na korabel yakij opinivsya v lodu sho oznachalo b virnu smert Na vistavci takozh ye modeli korabliv yaki stosuyutsya ekspediciyi ta znamenitoyi Zmiyi Yuliusa fon Pajyera Ce rozdumi yaki Pajyer viklav na paperi nezadovgo do smerti ta de rozpovidaye pro svoye zhittya Piznishe shmatochki paperu buli skleyeni i v rezultati vijshlo v cilomu 24 ruloni yaki buli poznacheni yak Zmiya Kilka fotografij takozh ilyustruyut te sho vidbulosya PrimitkiThe Austro Hungarian North Pole Expedition of 1872 74 Istianet org Navy Sea nedostupne posilannya Istria on the Internet Naval History Mariners on the Arctic in 1872 1874 www istrianet org Procitovano 27 zhovtnya 2020 nedostupne posilannya ANNO Neue Freie Presse 1874 09 26 Seite 6 anno onb ac at Procitovano 27 zhovtnya 2020 web archive org 11 serpnya 2015 Arhiv originalu za 11 serpnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2020 PDF web archive org 23 veresnya 2015 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Heeresgeschichtliches Museum Militarhistorisches Institut Hrsg Das Heeresgeschichtliche Museum im Wiener Arsenal Verlag Militaria Wien 2016 ISBN 978 3 902551 69 6 S 159FilmKrizhana pastka arktichna odiseya Tegetgoffa Elizabet Guggenberger kniga Gelmut Fojtl rezhiser Dokumentalna drama 2003 Vebposilannya

Дата публікації:
Топ