Ка́м'янка (до 7 березня 1946 року — Мукша-Боришковецька) — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області входить до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.
село Кам'янка | |
---|---|
Вигляд на село Кам'янка зі повітряної кулі | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230080085264 |
Облікова картка | Кам'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1872 |
Населення | 2201 (2015) |
Площа | 3.567 км² |
Густота населення | 586.49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32318 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′50″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 48.69722° пн. ш. 26.62694° сх. д.Координати: 48°41′50″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 48.69722° пн. ш. 26.62694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 197 м |
Водойми | Мукша |
Відстань до обласного центру | 102 км |
Відстань до районного центру | 4.5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32307, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Кам’янка |
Сільський голова | Волощук Юрій Володимирович |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Назва
7 березня 1946 року Президія Верховної Ради Української РСР перейменувала село Мукша-Боришковецька у Кам’янку. Історична назва складалась з двох частин, перша частина – Мукша, вказує на річку на якій знаходилось поселення, друга – Боришковецька, на те, що воно було приписано до Боришковець. Пануючий у тодішньому комунізмі войовничий атеїзм не допускав також використання назв поселень, що в тій чи тій мірі відображали поняття, пов'язані з релігією, церквою, тому були вилучені з ужитку назви, де були згадки про Мукшу.
Географія
Подільське село Кам'янка розташоване в південно-західній частині України, через село тече річка Мукша. Відстань до райцентру становить близько 4 км і проходить автошляхом місцевого значення. Село межує із східними околицями Кам'янця-Подільського. Поряд із селом знаходиться Кам'янець-Подільський аеропорт.
Клімат
Кам'янка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
Перша згадка в документах про село датована 1872 роком, під назвою Мукша-Боришковецька.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1905 році Боришковецька Мукша згадується як окреме село поруч зі селом Колубаївська Мукша.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
7 березня 1946 року село перейменовано в Кам'янку.
З 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2079 осіб.
Згідно перепису 2015 року селі жило 2201 особа, населення села зросло на 5,87 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,75 % |
російська | 1,96 % |
молдавська | 0,10 % |
польська | 0,10 % |
білоруська | 0,05 % |
Особистості
- Жаворонков Валерій Павлович (* 13 березня 1940) — український графік, член Спілки художників України (1971), заслужений працівник культури України (2006).
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Ka m yanka do 7 bereznya 1946 roku Muksha Borishkovecka selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti vhodit do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi selo Kam yanka Viglyad na selo Kam yanka zi povitryanoyi kuliViglyad na selo Kam yanka zi povitryanoyi kuli Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Kod KATOTTG UA68020230080085264 Oblikova kartka Kam yanka Osnovni dani Zasnovane 1872 Naselennya 2201 2015 Plosha 3 567 km Gustota naselennya 586 49 osib km Poshtovij indeks 32318 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 41 50 pn sh 26 37 37 sh d 48 69722 pn sh 26 62694 sh d 48 69722 26 62694 Koordinati 48 41 50 pn sh 26 37 37 sh d 48 69722 pn sh 26 62694 sh d 48 69722 26 62694 Serednya visota nad rivnem morya 197 m Vodojmi Muksha Vidstan do oblasnogo centru 102 km Vidstan do rajonnogo centru 4 5 km Misceva vlada Adresa radi 32307 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Kam yanka Silskij golova Voloshuk Yurij Volodimirovich Karta Kam yanka Kam yanka MapaNazva7 bereznya 1946 roku Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR perejmenuvala selo Muksha Borishkovecka u Kam yanku Istorichna nazva skladalas z dvoh chastin persha chastina Muksha vkazuye na richku na yakij znahodilos poselennya druga Borishkovecka na te sho vono bulo pripisano do Borishkovec Panuyuchij u todishnomu komunizmi vojovnichij ateyizm ne dopuskav takozh vikoristannya nazv poselen sho v tij chi tij miri vidobrazhali ponyattya pov yazani z religiyeyu cerkvoyu tomu buli vilucheni z uzhitku nazvi de buli zgadki pro Mukshu GeografiyaPodilske selo Kam yanka roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini cherez selo teche richka Muksha Vidstan do rajcentru stanovit blizko 4 km i prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Selo mezhuye iz shidnimi okolicyami Kam yancya Podilskogo Poryad iz selom znahoditsya Kam yanec Podilskij aeroport Klimat Kam yanka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha zgadka v dokumentah pro selo datovana 1872 rokom pid nazvoyu Muksha Borishkovecka Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom V 1905 roci Borishkovecka Muksha zgaduyetsya yak okreme selo poruch zi selom Kolubayivska Muksha Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golod 7 bereznya 1946 roku selo perejmenovano v Kam yanku Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2079 osib Zgidno perepisu 2015 roku seli zhilo 2201 osoba naselennya sela zroslo na 5 87 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 75 rosijska 1 96 moldavska 0 10 polska 0 10 biloruska 0 05 OsobistostiZhavoronkov Valerij Pavlovich 13 bereznya 1940 ukrayinskij grafik chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1971 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2006 Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiVVRU 2017 46 stor 11 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi