Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пі вники мале нькі також пі вники ка рликові Iris pumila багаторічна рослина родини півникових Низька трава з косим мечо

Півники степові

Півники степові

Пі́вники мале́нькі, також пі́вники ка́рликові (Iris pumila) — багаторічна рослина родини півникових. Низька трава з косим мечоподібним листям і різнобарвними квітами характерної форми. Степовий вид, поширений здебільшого у Східній Європі. Маловідома лікарська і технічна рослина, а також популярна декоративна культура. Регіонально рідкісний вид, узятий під охорону в багатьох регіонах України.

Півники маленькі
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Півники (Iris)
Вид:
Півники маленькі (I. pumila)
Біноміальна назва
Iris pumila
Синоніми

див. нижче

Не плутати з півниками низенькими.
image
Пі́вники ка́рликові (Iris pumila) як медоноси

Етимологія

Латинська родова назва виду походить від імені давньогрецької богині веселки Іриди, чиє ім'я в оригіналі звучить як дав.-гр. Ίρις. Таку назву надано роду за різноманітне забарвлення квітів, притаманне його представникам. Видовий латинський епітет в перекладі означає «маленький», він підкреслює визначальну особливість цієї рослини — невеликий розмір. В українській мові крім наукових відомі такі народні назви як коси́тень карлова́тий, коса́тик, пі́вники степові́, пі́внички, пітушки́. В них терміни «півники», «півнички» і «пітушки» (останнє від рос. петух) вказують на характерну форму трохи вигнутого листя, яке нагадує хвіст півня. Слова «коситень» і «косатик» проводять аналогію між формою листя і вигнутим лезом коси. Прикметникові епітети «карловатий» і «карликовий» (від слова «карлик») натякають на малу висоту рослини. Уточнення «степові» вказує на розташування оселищ цього виду в степах.

Підвид Iris pumila subsp. taurica може фігурувати в літературі під самостійною назвою пі́вники кри́мські. Слід зауважити, що в російській науковій літературі півники маленькі часто називають рос. ирис низкий, касатик низкий — «півники низькі». Це може створювати плутанину, оскільки в українській мові півниками низенькими іменують зовсім інший вид (Iris humilis Georgi).

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина 10—20 см заввишки, полікарпик, криптофіт, геофіт. Дорослі особини часто утворюють негусті дерновини завширшки 70—90 см, які з віком лисіють посередині. Кореневище завтовшки 1—1,5 см, коротке, горизонтальне, приповерхневе, розгалужене, складене з ділянок, які щороку наростають і зберігають життєздатність до 8—12 років. Додаткові корені добре розвинуті. Стебло прямостояче, просте, майже не розвинуте, над поверхнею землі стирчить тільки його квітконосна частина завдовжки 5—25 см. У кожної рослини з бруньок відновлення на кореневищі зазвичай утворюється від 2 до 5 таких пагонів. Листки завдовжки 6—10 (20) см, завширшки 0,3—2 см, прикореневі, чергові, дворядні, від широколінійних до мечоподібних, прямостоячі, сизо-зелені, у фазі повного розвою з характерним вигином, після цвітіння збільшуються удвічі й стають вищими за стебло.

Квітки завширшки 3—8 см, без запаху або зі слабким запахом, майже завжди одиночні, зрідка може бути присутня друга, як правило, недорозвинена квітка. Приквітки завдовжки 6—9 см, парні, ланцетні, плівчасті, на верхівці шкірясті, зелені. Оцвітина складається з 6 еліптичних пелюсток, розташованих в двох колах і зрослих при основі в трубку. Трубка оцвітини з трьома пурпуровими смугами, завдовжки до 5 см (зрідка до 8—11 см), у 3—5 разів довша за зав'язь, високо здіймається над приквітками. Пелюстки зовнішнього кола відігнуті вниз, заокруглені, іноді з закрученими кінчиками, при основі клиноподібно звужені, зі смужкою ніжних коротких волосків (борідкою). Внутрішні пелюстки стирчать вверх, довші та ширші за зовнішні, оберненояйцеподібні, різко звужені у нігтик, на верхівці з гострою виїмкою. Квітам цього виду притаманна мінливість забарвлення: найчастіше трапляються блідо-жовті з білою борідкою або фіолетові з блакитною борідкою, але вони можуть бути також бузковими, білими, рожевими, темно-фіолетовими (майже чорними), двоколірними (жовто-бордовими, коричнево-фіолетовими) — загалом для цього виду описано 20 типів забарвлення. Тичинок 3, своїми основами вони приростають до трубки оцвітини. Пиляки з придатками. Зав'язь нижня, тригнізда. Маточка одна, з майже сидячою, трилопатевою приймочкою, лопаті якої розширені на кшталт пелюсток. Довжина маточки близько 1 см, ширина 4—5 мм.

Природне розмаїття форми і кольору півників маленьких

image
image
image
image
image
image
image

Пилкові зерна у півників маленьких одиночні, одноборозенчасті, з чітко вираженою апертурою, великого і середнього розміру (діаметр 72,28—90,08 мкм), з бугорчасто-шипчастою скульптурою поверхні. Їхні обриси з полюса сферичні, з екватора — еліптичні. В однієї й тієї ж рослини зерна варіюють за розміром і формою.

Плід — багатонасінна, несправжньоодногнізда коробочка завдовжки 2—5 см, завширшки 1,5—2 см, сидяча або майже сидяча, циліндрична або здута, тригранна, загострена, зеленкуватого кольору. При достиганні вона розтріскується стулками з перегородками посередині. Характерною особливістю цього виду є залишки оцвітини, які на верхівці стиглої коробочки виглядають як тонкий шпичак. Насінини завдовжки 4—5 мм, завширшки 3—4 мм, кулясті або неправильно яйцеподібні, зморшкуваті, темно-бурі, матові. З одного боку вони мають принасінник у формі носика. Насіннєвий рубець завдовжки до 0,5 мм, довгастий, слабко виражений, світло-сірий.

Число хромосом 2n = 24, 30, 31, 32, 36.

Визначення

Півники маленькі візуально схожі на споріднений степовий вид — півники безлисті. Для розрізнення цих рослин в польових умовах користуються такою сукупністю ознак:

Вид / Ознаки Стебло і листя Квіти Тичинки Маточка Фото
Таблиця для визначення півників маленьких
Півники маленькі Стебло майже не виражене, листки від лінійних до мечоподібних, вивищуються над пагоном після цвітіння. Квіти одиночні, інколи буває 2-а недорозвинена квітка. Пелюстки різного розміру, внутрішні з виїмкою. Пиляки з придатками. Зав'язь коротша за трубку оцвітини у 3—5 разів.
image
Півники безлисті Стебло вище за мечоподібні листки. На квітконосі 1—3 квітки. Пелюстки майже однакові, без виїмки. Тичинкові нитки майже дорівнюють пилякам. Зав'язь на ніжці, майже однакової з нею довжини, тригранна; коротша за трубку оцвітини не більше ніж у 2 рази.
image

Поширення

Півники маленькі — це європейсько-середземноморський вид з диз'юнктивним ареалом. Основна зона поширення цієї рослини охоплює південь Східної Європи. Західний кордон ареалу пролягає через Молдову, Румунію, Угорщину, далі простирається на схід через степову і, частково, лісостепову зони України, Чорнозем'я, Донщину, Надволжя. На крайньому сході ця рослина розповсюджена до Південного Уралу, Передуралля, півдня Західного Сибіру і степів Казахстану. Південний кордон розповсюдження проходить через Крим, Приазов'я, Кавказ, Малу Азію. За межами основного ареалу нечисельні популяції півників маленьких існують у Центральній і Південній Європі, зокрема, в Німеччині, Чехії, на Балканах, у Середземномор'ї.

Слід зазначити, що в межах цього ареалу вид розпадається на три основних підвиди, з яких номінативний Iris pumila subsp. pumila поширений у Центральній Європі, півники кримські (Iris pumila subsp. taurica) зростають у степах України, а Iris pumila subsp. aequiloba поширений у пониззях Дніпра і Приазов'ї.

За межами первинного ареалу ця рослина зрідка трапляється в США. Здичавілих представників цього виду описували в штатах Іллінойс, Індіана, Мічиган, Огайо.

Ця рослина зростає у степах різних типів: від північних лучних до південних і кам'янистих, однак найбільш чисельна у ковилово-кострицевих. На півночі ареалу трапляється на остепнених луках. На півдні ареалу підвид Iris pumila subsp. aequiloba опанував солонцюваті степові блюдця, де є складовою рослинності напівпустельного типу. У дельті Волги півники маленькі зростають на берівських буграх, складених переважно пісками. У цю рослину знаходять на схилах під покривом чагарників, у рідколіссях з ялівцю, , дуба пухнастого, на Південному Уралі чагарниками-супутниками цього виду виступають ялівець козацький, таволга звіробоєлиста, мигдаль степовий. У горах улюблений висотний діапазон цього виду 300—700 м над рівнем моря, однак півники маленькі можуть траплятися і на нижчих висотах (50 м) або підійматися до рівня 900—1000 м, а в аридних гірських котловинах навіть до висоти 1200—1800 м. У балках ця рослина займає в першу чергу пологі вододіли, верхні та середні частини схилів. Півники маленькі здатні заселяти навіть деякі порушені екотопи, наприклад, узбіччя ланів, покинуті кладовища.

Півники маленькі на природоохоронних територіях України

image
image
image
image
На скелях МОДРу ((Наддніпрянщина)).

Екологія

Рослина світлолюбна, посухостійка (ксеромезофіт), помірно морозостійка, однак при вирощуванні в північних районах за межами природного ареалу може потребувати укриття. Віддає перевагу малопотужним, пухким, легким і дренованим ґрунтам, однак добре розвивається і на кам'янистих. Кальцефільний вид. Зазвичай росте на глинистих, чорноземних, каштанових ґрунтах, рідше трапляється на солонцях, тому що переносить незначне засолення ґрунту. Тяжіє до цілинних ділянок, не переносить задерніння і затінення.

image
Півники пробиваються крізь граніт, а їхніми квітками вже ласує оленка (Гранітно-степове Побужжя, Україна).

Належить до весняних ефемероїдів, тобто рослин з коротким вегетаційним періодом. Квіти і листя у цього виду з'являються одночасно, однак квіти розвиваються швидше, тому під час масового цвітіння дуже помітні. По завершенні цвітіння листя продовжує рости, але вже наприкінці червня починає всихати. Решту літа рослина проводить у стані спокою. Наприкінці осені з'являються зачатки молодих листків, однак вони не розвиваються до весни. Отже півники маленькі належать до зимозелених рослин.

image
Хрущик-лисичка — запилювач і фітофаг півників маленьких (заказник Цілинна балка Вербова, Україна).

Рослина розмножується вегетативно і насінням. Вегетативне розмноження здійснюється поділом кореневищ, у природі воно переважає і часто призводить до утворення клонів. Площа таких рослин-колоній може коливатися від 225 до 4000 см². Цвітіння в Криму триває з кінця березня і весь квітень, на більшій частині ареалу воно відбувається у квітні — травні. Тривалість цвітіння однієї популяції становить 2—4 тижні. Півники маленькі запилюються комахами, найчастіше їх відвідують джмелі і бджоли. Плодоносять у травні — червні, а на півночі ареалу (на Уралі) плодоношення може тривати до липня — серпня включно. У природі насіння зав'язує 33,3—65 % квіток, у культурі — 55,6—80 %. Середня насіннєва продуктивність становить 191 насінину на рослину. Спостереження за культурними особинами показали, що проростання насіння відбувається неодночасно і розтягується на 4—5 років; становить 20—40 %. Перше цвітіння в культурі відбувається вже на 1—3-й рік після проростання насіння, але і тривалість життя у таких особин доволі невелика — 4—6 років. У природі розвиток рослин значно повільніший, а тривалість життя набагато довша. Так, розвиток лише одного монокарпічного пагона триває 27—28 місяців, від проростання до першого цвітіння проходить 3—5 років, а плодоносять дикі особини протягом 20—50 років.

Природних ворогів півники маленькі не мають, однак їхніми квітами люблять ласувати оленки. У дощові роки і в теплі вологі зими цей вид вражають грибкові захворювання.

Півники маленькі на природоохоронних територіях України

image
image
image
image

Значення

Компактний розмір і мінливість забарвлення роблять цей вид дуже привабливим для садівничих цілей, а високе генетичне різноманіття в популяціях сприяє використанню півників маленьких у селекції. В культурі ця рослина відома здавна, наприклад, збереглися свідчення, що її вирощували в саду Г. Демидова в місті Солікамськ ще у 1780 році. Разом з тим, в сучасному садівництві півники маленькі поширені нерівномірно. Найбільше їх вирощують у Західній Європі та США, де на основі цього виду створено понад сотню сортів, об'єднаних у групу карликових . Більша їх частина отримана шляхом схрещування півників маленьких із високими . У країнах Східної Європи вони відомі менше, а в російських регіонах у культурі часто нестійкі і швидко старіють. Через маленьку висоту в садах цю рослину рекомендують висаджувати на альпійських гірках, у рокаріях, квітниках і в бордюрах.

Інші способи використання півників маленьких маловідомі. Зокрема, їх застосовує народна медицина, з кореневищ цієї рослини отримують натуральний барвник, їх також використовують для ароматизації.

Сорти карликових бородатих півників

image
image
image
image
'Stockholm'
'Hilmteich'
'Lilli-White'
'Fairy Ballet'

Статус виду

В природі густина популяцій півників маленьких варіює в широких межах в залежності від антропогенного навантаження. У сприятливих умовах вона сягає 0,9—93 особин на 1 м². Приуроченість до цілинних степів, повільний розвиток диких рослин і відносно мала насіннєва продуктивність роблять цей вид уразливим до змін середовища. Найбільше шкодять цій рослині розорювання цілинних земель, надмірне випасання худоби, випалювання трави, також негативну роль грає викопування рослин для пересадки у квітники, збирання квітів, а з природних чинників деякий вплив мають ерозійні процеси на схилах і берегах морів. Півники маленькі досить стійкі до косіння.

Найбільші за чисельністю популяції розташовані на Донецькому кряжі, їхня площа може сягати 75 га, чисельність таких осередків вимірюється сотнями тисяч особин. В деяких частинах ареалу, як от у Липецькій області, цей вид вже зник, а в Орловській області знаходиться на межі зникнення. Задля збереження півників маленьких в Росії цей вид включили до Червоних книг майже всіх регіонів, на чиїх теренах він зростає. В Україні ця рослина взята під охорону в 6 областях.

Природоохоронні документи, в які включено півники маленькі

В Україні:

В Росії:

  • (2007);
  • (2014);
  • (2017)
  • (2013);
  • ;
  • (2014);
  • (2017);
  • (2006);
  • . (2002);
  • (2002);
  • (2008);
  • (2017);
  • (2007).


Таксономія

Вид вперше описаний основоположником систематики Карлом Ліннеєм 1 травня 1753 року. Через сильну морфологічну варіабельність в межах цього таксону було описано багато підвидів, форм і різновидів. Найбільш поширені з них, як от Iris pumila subsp. taurica, російські систематики іноді підносять до рангу окремого виду, однак ця думка не знайшла підтримки у світовій науковій спільноті. Каріологічні дослідження показали, що півники маленькі є природним гібридом, що утворився внаслідок запилення та .

За відомостями сайту The Plant List для цього виду зареєстровані наступні синоніми:

  • Iris pumila f. acuta Prodán
  • Iris pumila subsp. aequiloba (Ledeb.) K.Richt.
  • Iris pumila f. albiflora Schur
  • Iris pumila f. atroviolacea Schur
  • Iris pumila subsp. attica (Boiss. & Heldr.) K.Richt.
  • Iris pumila var. barthii Prodán & Buia
  • Iris pumila var. barthiiformis Prodán
  • Iris pumila var. binata (Schur) Schur
  • Iris pumila var. dobrogensis Prodán
  • Iris pumila var. guertleri Prodán
  • Iris pumila var. heliotropii Prodán & Borza
  • Iris pumila var. latispatha Prodán & Borza
  • Iris pumila var. lutea Ker Gawl.
  • Iris pumila var. macrocarpa Prodán
  • Iris pumila f. moldavica Prodán
  • Iris pumila var. ochroleuca Prodán & Borza
  • Iris pumila var. pseudopumilioides Prodán
  • Iris pumila subsp. pumila — номінативний підвид
  • Iris pumila f. romanica Prodán & Borza
  • Iris pumila var. rozaliae Prodán
  • Iris pumila var. scapifera Borbás
  • Iris pumila var. scariosa (Willd. ex Link) Schmalh.
  • Iris pumila subsp. sintenisiiformis Prodán
  • Iris pumila subsp. stenoloba (A.DC. ex Baker) K.Richt.
  • Iris pumila subsp. taurica (Lodd.) Rodion. & Shevch. — півники кримські
  • Iris pumila subsp. transsilvanica (Schur) Asch. & Graebn.
  • Iris pumila var. tristis Nyman
  • Iris pumila subsp. tristis (Nyman) K.Richt.
  • Iris pumila f. violacea Prodán


Див. також

Галерея

image
image
image
image

Джерела

  1. Iris pumila L. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 29 травня 2020.
  2. Iris pumila // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
  3. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / укладачі докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с.
  4. Умаров М. У., Тайсумов М. А. Касатик карликовый (К. крымский) // Красная книга Чеченской Республики. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды растений и животных. — Грозный, 2007. — С. 122—123.(рос.)
  5. Iris pumila. efloras.org. Процитовано 26 травня 2020.
  6. Дорджиева В. И., Инджеева Л. А. Ирис карликовый //Красная книга Республики Калмыкия. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения растения и грибы. — Элиста: ЗАОр "НПП «Джангар», 2014. — С. 48.(рос.)
  7. Барабаш Г. И. Ирис карликовый, или касатик карликовый // Красная книга Воронежской области. — Т. 1. Растения, Лишайники, Грибы. — Воронеж: МОДЭК, 2018. — С. 242—243.(рос.)
  8. Дакиева М. К. Касатик карликовый // Красная книга Республики Ингушетия: Растения. Животные. — Магас: Изд-во «Сердало», 2007. — С. 70.(рос.)
  9. Лактионов А. П. Касатик карликовый — Iris pumila L. // Красная книга Астраханской области. — Астрахань,: Астраханский государственный университет, 2014. — С. 133.(рос.)
  10. Касатик карликовый [ 2018-06-28 у Wayback Machine.] // Красная книга Краснодарского края. Растения и грибы. — Краснодар, 2017. — С. 489—491.(рос.)
  11. Киселёва Л. Л., Пригоряну О. М. Касатик низкий // Красная книга Орловской области. Грибы. Растения. Животные. — Орел: Центр Ковыль, 2007. — С. 40—41.(рос.)
  12. Коллекция ирисов природной флоры, интродуцируемых в Ботаническом саду Самарского госуниверситета / Мамонтова Е. Н. // Самарская Лука. — 2007. — Т. 16. — № 3 (21). — С. 518—531.(рос.)
  13. Мулдашев А. А., Маслова Н. В. Касатик карликовый // Красная книга Республики Башкортостан. — Т.1. Растения и грибы. — Уфа: МедиаПринт, 2011. — С. 67.(рос.)
  14. Попов А. В., Супрун Н. А. Касатик карликовый // Красная книга Волгоградской области. Т. 2, Растения и другие организмы. — Волгоград: ООО «Издат-Принт», 2017. — С. 145.(рос.)
  15. Палиноморфологические исследования редких видов рода Iris L. флоры Республики Башкортостан / Калашник Н. А., Муратова Э. А., Миронова Л. Н. // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. — 2014. — Т. 16. — № 1 (3).(рос.)
  16. Крымские популяции ириса карликового (Iris pumila L.): распространение и морфологические особенности / Ефимов С. В., Чернышенко О. В., Кирпичева  Л. Ф., Дацюк Е. И. // Лесной вестник. — 2012. — № 4.(рос.)
  17. Литвинская С. А. Касатик карликовый [ 2020-02-23 у Wayback Machine.] // Красная книга Краснодарского края. Растения и грибы. — Краснодар, 2007. — С. 216.(рос.)
  18. Колчанов А. Ф. Касатик низкий // Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные.  — Белгород, 2005. — С. 87.(рос.)
  19. Родионенко Г. И. Касатик (Ирис) карликовый // Красная книга России.(рос.)
  20. Распространение и фитоценотическая приуроченность редких видов рода Iris L на Южном Урале (Республика Башкортостан) / Крюкова А. В., Мулдашев А. А., Голованов Я. М., Абрамова Л. М. // Научные ведомости. — Вып. 29. — 2014. — № 194.(рос.)
  21. Касатик (ирис) крымский // Красная книга Ставропольского края. — Т. 1. Растения. — Ставрополь: Полиграфсервис, 2002. — С. 230.(рос.)
  22. Федяева В. В., Шишлова Ж. Н., Шмараева А. Н. Касатик низкий // Красная книга Ростовской области. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения грибы, лишайники и растения. — Ростов-на-Дону, 2014.(рос.)
  23. Родинова Г. Н., Ильина В. Н. Касатик карликовый, или ирис низкий // Красная книга Самарской области. — Т. 1. Редкие виды растений, лишайников и грибов. — Тольятти: Издательство Самарской государственной областной академии (Наяновой), 2017. — С. 138.(рос.)
  24. Азбука цветовода / Л. С. Сыроватская, А. И. Гречишкин, Е. Ш. Белорусец и др. — 2-е изд., перераб. и допол. — К.: Урожай — 1993. — С. 99.(рос.)
  25. Рябинина З. Н. Ирис карликовый // Красная книга Оренбургской области. — Оренбург: Оренбургское книжное изд-во, 1998. — С. 141.(рос.)
  26. Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Касатик карликовый // Красная книга Липецкой области. — Т. 1. Растения, грибы, лишайники. М.: ООО «КМК», 2005 — С. 173.(рос.)
  27. Iris pumila L. plantarium.ru. Процитовано 26 травня 2020.
  28. Iris pumila L. oopt.aari.ru. Процитовано 29 травня 2020.
  29. Красная книга Кабардино-Балкарской Республики. — 2018.(рос.)
  30. Красная книга Карачаево-Черкесской Республики. — Черкесск, 2013.(рос.)
  31. Iris pumila Касатик карликовый // Красная книга Оренбургской области. — 2014.(рос.)
  32. Красная книга Республики Дагестан. — Махачкала, 2009.(рос.)
  33. Iris pumila L. // Красная книга Республики Южная Осетия. — 2017.(рос.)
  34. Саксонов С. В., Раков Н. С., Васюков В. М. Касатик (ирис) карликовый // Красная книга Пензенской области.  — Пенза: ООО «Гис-Проект», 2013. — С. 155.(рос.)
  35. Красная книга Республики Татарстан (животные, растения, грибы). — Казань, 2006.(рос.)
  36. Iris pumila L. // Красная книга Саратовской области: Грибы. Лишайники. Растения. Животные. — Саратов, 2006.(рос.)
  37. Iris pumila L. // Красная книга Тамбовской области: Растения, лишайники, грибы. — Тамбов, 2002.(рос.)
  38. Масленников А. В. Касатик, ирис низкий // Красная книга Ульяновской области. — Ульяновск: Артишок, 2008. — С. 147—148.(рос.)
  39. Рязанова Л. В., Меркер В. В. Ирис (касатик) карликовый [ 2020-08-30 у Wayback Machine.] // Красная книга Челябинской области. — Москва, 2017. — С. 255.(рос.)
  40. Iris pumila L. ipni.org ((англ.)) . Процитовано 29 травня 2020.
  41. З'ясування походження каріотипу Iris pumila L. / Твардовська М. О., Андрєєв І. О., Кунах В. А. // Фактори експериментальної еволюції організмів. —2019. — Т. 25.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pi vniki male nki takozh pi vniki ka rlikovi Iris pumila bagatorichna roslina rodini pivnikovih Nizka trava z kosim mechopodibnim listyam i riznobarvnimi kvitami harakternoyi formi Stepovij vid poshirenij zdebilshogo u Shidnij Yevropi Malovidoma likarska i tehnichna roslina a takozh populyarna dekorativna kultura Regionalno ridkisnij vid uzyatij pid ohoronu v bagatoh regionah Ukrayini Pivniki malenki Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Pivnikovi Iridaceae Rid Pivniki Iris Vid Pivniki malenki I pumila Binomialna nazva Iris pumila L 1753 Sinonimi div nizhche Ne plutati z pivnikami nizenkimi Pi vniki ka rlikovi Iris pumila yak medonosiEtimologiyaLatinska rodova nazva vidu pohodit vid imeni davnogreckoyi bogini veselki Iridi chiye im ya v originali zvuchit yak dav gr Iris Taku nazvu nadano rodu za riznomanitne zabarvlennya kvitiv pritamanne jogo predstavnikam Vidovij latinskij epitet v perekladi oznachaye malenkij vin pidkreslyuye viznachalnu osoblivist ciyeyi roslini nevelikij rozmir V ukrayinskij movi krim naukovih vidomi taki narodni nazvi yak kosi ten karlova tij kosa tik pi vniki stepovi pi vnichki pitushki V nih termini pivniki pivnichki i pitushki ostannye vid ros petuh vkazuyut na harakternu formu trohi vignutogo listya yake nagaduye hvist pivnya Slova kositen i kosatik provodyat analogiyu mizh formoyu listya i vignutim lezom kosi Prikmetnikovi epiteti karlovatij i karlikovij vid slova karlik natyakayut na malu visotu roslini Utochnennya stepovi vkazuye na roztashuvannya oselish cogo vidu v stepah Pidvid Iris pumila subsp taurica mozhe figuruvati v literaturi pid samostijnoyu nazvoyu pi vniki kri mski Slid zauvazhiti sho v rosijskij naukovij literaturi pivniki malenki chasto nazivayut ros iris nizkij kasatik nizkij pivniki nizki Ce mozhe stvoryuvati plutaninu oskilki v ukrayinskij movi pivnikami nizenkimi imenuyut zovsim inshij vid Iris humilis Georgi OpisBagatorichna trav yanista roslina 10 20 sm zavvishki polikarpik kriptofit geofit Dorosli osobini chasto utvoryuyut negusti dernovini zavshirshki 70 90 sm yaki z vikom lisiyut poseredini Korenevishe zavtovshki 1 1 5 sm korotke gorizontalne pripoverhneve rozgaluzhene skladene z dilyanok yaki shoroku narostayut i zberigayut zhittyezdatnist do 8 12 rokiv Dodatkovi koreni dobre rozvinuti Steblo pryamostoyache proste majzhe ne rozvinute nad poverhneyu zemli stirchit tilki jogo kvitkonosna chastina zavdovzhki 5 25 sm U kozhnoyi roslini z brunok vidnovlennya na korenevishi zazvichaj utvoryuyetsya vid 2 do 5 takih pagoniv Listki zavdovzhki 6 10 20 sm zavshirshki 0 3 2 sm prikorenevi chergovi dvoryadni vid shirokolinijnih do mechopodibnih pryamostoyachi sizo zeleni u fazi povnogo rozvoyu z harakternim viginom pislya cvitinnya zbilshuyutsya udvichi j stayut vishimi za steblo Kvitki zavshirshki 3 8 sm bez zapahu abo zi slabkim zapahom majzhe zavzhdi odinochni zridka mozhe buti prisutnya druga yak pravilo nedorozvinena kvitka Prikvitki zavdovzhki 6 9 sm parni lancetni plivchasti na verhivci shkiryasti zeleni Ocvitina skladayetsya z 6 eliptichnih pelyustok roztashovanih v dvoh kolah i zroslih pri osnovi v trubku Trubka ocvitini z troma purpurovimi smugami zavdovzhki do 5 sm zridka do 8 11 sm u 3 5 raziv dovsha za zav yaz visoko zdijmayetsya nad prikvitkami Pelyustki zovnishnogo kola vidignuti vniz zaokrugleni inodi z zakruchenimi kinchikami pri osnovi klinopodibno zvuzheni zi smuzhkoyu nizhnih korotkih voloskiv boridkoyu Vnutrishni pelyustki stirchat vverh dovshi ta shirshi za zovnishni obernenoyajcepodibni rizko zvuzheni u nigtik na verhivci z gostroyu viyimkoyu Kvitam cogo vidu pritamanna minlivist zabarvlennya najchastishe traplyayutsya blido zhovti z biloyu boridkoyu abo fioletovi z blakitnoyu boridkoyu ale voni mozhut buti takozh buzkovimi bilimi rozhevimi temno fioletovimi majzhe chornimi dvokolirnimi zhovto bordovimi korichnevo fioletovimi zagalom dlya cogo vidu opisano 20 tipiv zabarvlennya Tichinok 3 svoyimi osnovami voni prirostayut do trubki ocvitini Pilyaki z pridatkami Zav yaz nizhnya trignizda Matochka odna z majzhe sidyachoyu trilopatevoyu prijmochkoyu lopati yakoyi rozshireni na kshtalt pelyustok Dovzhina matochki blizko 1 sm shirina 4 5 mm Prirodne rozmayittya formi i koloru pivnikiv malenkih Pilkovi zerna u pivnikiv malenkih odinochni odnoborozenchasti z chitko virazhenoyu aperturoyu velikogo i serednogo rozmiru diametr 72 28 90 08 mkm z bugorchasto shipchastoyu skulpturoyu poverhni Yihni obrisi z polyusa sferichni z ekvatora eliptichni V odniyeyi j tiyeyi zh roslini zerna variyuyut za rozmirom i formoyu Plid bagatonasinna nespravzhnoodnognizda korobochka zavdovzhki 2 5 sm zavshirshki 1 5 2 sm sidyacha abo majzhe sidyacha cilindrichna abo zduta trigranna zagostrena zelenkuvatogo koloru Pri dostiganni vona roztriskuyetsya stulkami z peregorodkami poseredini Harakternoyu osoblivistyu cogo vidu ye zalishki ocvitini yaki na verhivci stigloyi korobochki viglyadayut yak tonkij shpichak Nasinini zavdovzhki 4 5 mm zavshirshki 3 4 mm kulyasti abo nepravilno yajcepodibni zmorshkuvati temno buri matovi Z odnogo boku voni mayut prinasinnik u formi nosika Nasinnyevij rubec zavdovzhki do 0 5 mm dovgastij slabko virazhenij svitlo sirij Chislo hromosom 2n 24 30 31 32 36 Viznachennya Pivniki malenki vizualno shozhi na sporidnenij stepovij vid pivniki bezlisti Dlya rozriznennya cih roslin v polovih umovah koristuyutsya takoyu sukupnistyu oznak Vid Oznaki Steblo i listya Kviti Tichinki Matochka FotoTablicya dlya viznachennya pivnikiv malenkih Pivniki malenki Steblo majzhe ne virazhene listki vid linijnih do mechopodibnih vivishuyutsya nad pagonom pislya cvitinnya Kviti odinochni inkoli buvaye 2 a nedorozvinena kvitka Pelyustki riznogo rozmiru vnutrishni z viyimkoyu Pilyaki z pridatkami Zav yaz korotsha za trubku ocvitini u 3 5 raziv Pivniki bezlisti Steblo vishe za mechopodibni listki Na kvitkonosi 1 3 kvitki Pelyustki majzhe odnakovi bez viyimki Tichinkovi nitki majzhe dorivnyuyut pilyakam Zav yaz na nizhci majzhe odnakovoyi z neyu dovzhini trigranna korotsha za trubku ocvitini ne bilshe nizh u 2 razi PoshirennyaPivniki malenki ce yevropejsko seredzemnomorskij vid z diz yunktivnim arealom Osnovna zona poshirennya ciyeyi roslini ohoplyuye pivden Shidnoyi Yevropi Zahidnij kordon arealu prolyagaye cherez Moldovu Rumuniyu Ugorshinu dali prostirayetsya na shid cherez stepovu i chastkovo lisostepovu zoni Ukrayini Chornozem ya Donshinu Nadvolzhya Na krajnomu shodi cya roslina rozpovsyudzhena do Pivdennogo Uralu Peredurallya pivdnya Zahidnogo Sibiru i stepiv Kazahstanu Pivdennij kordon rozpovsyudzhennya prohodit cherez Krim Priazov ya Kavkaz Malu Aziyu Za mezhami osnovnogo arealu nechiselni populyaciyi pivnikiv malenkih isnuyut u Centralnij i Pivdennij Yevropi zokrema v Nimechchini Chehiyi na Balkanah u Seredzemnomor yi Slid zaznachiti sho v mezhah cogo arealu vid rozpadayetsya na tri osnovnih pidvidi z yakih nominativnij Iris pumila subsp pumila poshirenij u Centralnij Yevropi pivniki krimski Iris pumila subsp taurica zrostayut u stepah Ukrayini a Iris pumila subsp aequiloba poshirenij u ponizzyah Dnipra i Priazov yi Za mezhami pervinnogo arealu cya roslina zridka traplyayetsya v SShA Zdichavilih predstavnikiv cogo vidu opisuvali v shtatah Illinojs Indiana Michigan Ogajo Cya roslina zrostaye u stepah riznih tipiv vid pivnichnih luchnih do pivdennih i kam yanistih odnak najbilsh chiselna u kovilovo kostricevih Na pivnochi arealu traplyayetsya na ostepnenih lukah Na pivdni arealu pidvid Iris pumila subsp aequiloba opanuvav soloncyuvati stepovi blyudcya de ye skladovoyu roslinnosti napivpustelnogo tipu U delti Volgi pivniki malenki zrostayut na berivskih bugrah skladenih perevazhno piskami U cyu roslinu znahodyat na shilah pid pokrivom chagarnikiv u ridkolissyah z yalivcyu duba puhnastogo na Pivdennomu Urali chagarnikami suputnikami cogo vidu vistupayut yalivec kozackij tavolga zviroboyelista migdal stepovij U gorah ulyublenij visotnij diapazon cogo vidu 300 700 m nad rivnem morya odnak pivniki malenki mozhut traplyatisya i na nizhchih visotah 50 m abo pidijmatisya do rivnya 900 1000 m a v aridnih girskih kotlovinah navit do visoti 1200 1800 m U balkah cya roslina zajmaye v pershu chergu pologi vododili verhni ta seredni chastini shiliv Pivniki malenki zdatni zaselyati navit deyaki porusheni ekotopi napriklad uzbichchya laniv pokinuti kladovisha Pivniki malenki na prirodoohoronnih teritoriyah Ukrayini U balci Ploskij Luganshina U cilinnij balci Verbovij Zaporozhzhya U cilinnij balci Verbovij Zaporozhzhya Na skelyah MODRu Naddnipryanshina EkologiyaRoslina svitlolyubna posuhostijka kseromezofit pomirno morozostijka odnak pri viroshuvanni v pivnichnih rajonah za mezhami prirodnogo arealu mozhe potrebuvati ukrittya Viddaye perevagu malopotuzhnim puhkim legkim i drenovanim gruntam odnak dobre rozvivayetsya i na kam yanistih Kalcefilnij vid Zazvichaj roste na glinistih chornozemnih kashtanovih gruntah ridshe traplyayetsya na soloncyah tomu sho perenosit neznachne zasolennya gruntu Tyazhiye do cilinnih dilyanok ne perenosit zaderninnya i zatinennya Pivniki probivayutsya kriz granit a yihnimi kvitkami vzhe lasuye olenka Granitno stepove Pobuzhzhya Ukrayina Nalezhit do vesnyanih efemeroyidiv tobto roslin z korotkim vegetacijnim periodom Kviti i listya u cogo vidu z yavlyayutsya odnochasno odnak kviti rozvivayutsya shvidshe tomu pid chas masovogo cvitinnya duzhe pomitni Po zavershenni cvitinnya listya prodovzhuye rosti ale vzhe naprikinci chervnya pochinaye vsihati Reshtu lita roslina provodit u stani spokoyu Naprikinci oseni z yavlyayutsya zachatki molodih listkiv odnak voni ne rozvivayutsya do vesni Otzhe pivniki malenki nalezhat do zimozelenih roslin Hrushik lisichka zapilyuvach i fitofag pivnikiv malenkih zakaznik Cilinna balka Verbova Ukrayina Roslina rozmnozhuyetsya vegetativno i nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya zdijsnyuyetsya podilom korenevish u prirodi vono perevazhaye i chasto prizvodit do utvorennya kloniv Plosha takih roslin kolonij mozhe kolivatisya vid 225 do 4000 sm Cvitinnya v Krimu trivaye z kincya bereznya i ves kviten na bilshij chastini arealu vono vidbuvayetsya u kvitni travni Trivalist cvitinnya odniyeyi populyaciyi stanovit 2 4 tizhni Pivniki malenki zapilyuyutsya komahami najchastishe yih vidviduyut dzhmeli i bdzholi Plodonosyat u travni chervni a na pivnochi arealu na Urali plodonoshennya mozhe trivati do lipnya serpnya vklyuchno U prirodi nasinnya zav yazuye 33 3 65 kvitok u kulturi 55 6 80 Serednya nasinnyeva produktivnist stanovit 191 nasininu na roslinu Sposterezhennya za kulturnimi osobinami pokazali sho prorostannya nasinnya vidbuvayetsya neodnochasno i roztyaguyetsya na 4 5 rokiv stanovit 20 40 Pershe cvitinnya v kulturi vidbuvayetsya vzhe na 1 3 j rik pislya prorostannya nasinnya ale i trivalist zhittya u takih osobin dovoli nevelika 4 6 rokiv U prirodi rozvitok roslin znachno povilnishij a trivalist zhittya nabagato dovsha Tak rozvitok lishe odnogo monokarpichnogo pagona trivaye 27 28 misyaciv vid prorostannya do pershogo cvitinnya prohodit 3 5 rokiv a plodonosyat diki osobini protyagom 20 50 rokiv Prirodnih vorogiv pivniki malenki ne mayut odnak yihnimi kvitami lyublyat lasuvati olenki U doshovi roki i v tepli vologi zimi cej vid vrazhayut gribkovi zahvoryuvannya Pivniki malenki na prirodoohoronnih teritoriyah Ukrayini V urochishi Dzhulajka Cherkashina Na Nagolnomu kryazhi Luganshina V urochishi Chervona gora Ternopilshina U balci Ploskij Luganshina ZnachennyaKompaktnij rozmir i minlivist zabarvlennya roblyat cej vid duzhe privablivim dlya sadivnichih cilej a visoke genetichne riznomanittya v populyaciyah spriyaye vikoristannyu pivnikiv malenkih u selekciyi V kulturi cya roslina vidoma zdavna napriklad zbereglisya svidchennya sho yiyi viroshuvali v sadu G Demidova v misti Solikamsk she u 1780 roci Razom z tim v suchasnomu sadivnictvi pivniki malenki poshireni nerivnomirno Najbilshe yih viroshuyut u Zahidnij Yevropi ta SShA de na osnovi cogo vidu stvoreno ponad sotnyu sortiv ob yednanih u grupu karlikovih Bilsha yih chastina otrimana shlyahom shreshuvannya pivnikiv malenkih iz visokimi U krayinah Shidnoyi Yevropi voni vidomi menshe a v rosijskih regionah u kulturi chasto nestijki i shvidko stariyut Cherez malenku visotu v sadah cyu roslinu rekomenduyut visadzhuvati na alpijskih girkah u rokariyah kvitnikah i v bordyurah Inshi sposobi vikoristannya pivnikiv malenkih malovidomi Zokrema yih zastosovuye narodna medicina z korenevish ciyeyi roslini otrimuyut naturalnij barvnik yih takozh vikoristovuyut dlya aromatizaciyi Sorti karlikovih borodatih pivnikiv Stockholm Hilmteich Lilli White Fairy Ballet Status viduV prirodi gustina populyacij pivnikiv malenkih variyuye v shirokih mezhah v zalezhnosti vid antropogennogo navantazhennya U spriyatlivih umovah vona syagaye 0 9 93 osobin na 1 m Priurochenist do cilinnih stepiv povilnij rozvitok dikih roslin i vidnosno mala nasinnyeva produktivnist roblyat cej vid urazlivim do zmin seredovisha Najbilshe shkodyat cij roslini rozoryuvannya cilinnih zemel nadmirne vipasannya hudobi vipalyuvannya travi takozh negativnu rol graye vikopuvannya roslin dlya peresadki u kvitniki zbirannya kvitiv a z prirodnih chinnikiv deyakij vpliv mayut erozijni procesi na shilah i beregah moriv Pivniki malenki dosit stijki do kosinnya Najbilshi za chiselnistyu populyaciyi roztashovani na Doneckomu kryazhi yihnya plosha mozhe syagati 75 ga chiselnist takih oseredkiv vimiryuyetsya sotnyami tisyach osobin V deyakih chastinah arealu yak ot u Lipeckij oblasti cej vid vzhe znik a v Orlovskij oblasti znahoditsya na mezhi zniknennya Zadlya zberezhennya pivnikiv malenkih v Rosiyi cej vid vklyuchili do Chervonih knig majzhe vsih regioniv na chiyih terenah vin zrostaye V Ukrayini cya roslina vzyata pid ohoronu v 6 oblastyah Prirodoohoronni dokumenti v yaki vklyucheno pivniki malenki V Ukrayini Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Vinnickoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Volinskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Zaporizkoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Kiyivskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Harkivskoyi oblasti V Rosiyi 2014 2005 2017 2018 2018 2013 2017 2005 2014 2007 Chervona kniga Respubliki Bashkortostan 2011 2009 2007 2014 2017 2013 2014 2017 2006 2002 2002 2008 2017 2007 TaksonomiyaVid vpershe opisanij osnovopolozhnikom sistematiki Karlom Linneyem 1 travnya 1753 roku Cherez silnu morfologichnu variabelnist v mezhah cogo taksonu bulo opisano bagato pidvidiv form i riznovidiv Najbilsh poshireni z nih yak ot Iris pumila subsp taurica rosijski sistematiki inodi pidnosyat do rangu okremogo vidu odnak cya dumka ne znajshla pidtrimki u svitovij naukovij spilnoti Kariologichni doslidzhennya pokazali sho pivniki malenki ye prirodnim gibridom sho utvorivsya vnaslidok zapilennya ta Za vidomostyami sajtu The Plant List dlya cogo vidu zareyestrovani nastupni sinonimi Iris pumila f acuta Prodan Iris pumila subsp aequiloba Ledeb K Richt Iris pumila f albiflora Schur Iris pumila f atroviolacea Schur Iris pumila subsp attica Boiss amp Heldr K Richt Iris pumila var barthii Prodan amp Buia Iris pumila var barthiiformis Prodan Iris pumila var binata Schur Schur Iris pumila var dobrogensis Prodan Iris pumila var guertleri Prodan Iris pumila var heliotropii Prodan amp Borza Iris pumila var latispatha Prodan amp Borza Iris pumila var lutea Ker Gawl Iris pumila var macrocarpa Prodan Iris pumila f moldavica Prodan Iris pumila var ochroleuca Prodan amp Borza Iris pumila var pseudopumilioides Prodan Iris pumila subsp pumila nominativnij pidvid Iris pumila f romanica Prodan amp Borza Iris pumila var rozaliae Prodan Iris pumila var scapifera Borbas Iris pumila var scariosa Willd ex Link Schmalh Iris pumila subsp sintenisiiformis Prodan Iris pumila subsp stenoloba A DC ex Baker K Richt Iris pumila subsp taurica Lodd Rodion amp Shevch pivniki krimski Iris pumila subsp transsilvanica Schur Asch amp Graebn Iris pumila var tristis Nyman Iris pumila subsp tristis Nyman K Richt Iris pumila f violacea ProdanDiv takozhSpisok vidiv rodu pivnikiGalereyaDzherelaIris pumila L The Plant List angl Procitovano 29 travnya 2020 Iris pumila Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya ukladachi dokt biol nauk prof T L Andriyenko kand biol nauk M M Peregrim Kiyiv Alterpres 2012 148 s Umarov M U Tajsumov M A Kasatik karlikovyj K krymskij Krasnaya kniga Chechenskoj Respubliki Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy rastenij i zhivotnyh Groznyj 2007 S 122 123 ros Iris pumila efloras org Procitovano 26 travnya 2020 Dordzhieva V I Indzheeva L A Iris karlikovyj Krasnaya kniga Respubliki Kalmykiya T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya rasteniya i griby Elista ZAOr NPP Dzhangar 2014 S 48 ros Barabash G I Iris karlikovyj ili kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Voronezhskoj oblasti T 1 Rasteniya Lishajniki Griby Voronezh MODEK 2018 S 242 243 ros Dakieva M K Kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Respubliki Ingushetiya Rasteniya Zhivotnye Magas Izd vo Serdalo 2007 S 70 ros Laktionov A P Kasatik karlikovyj Iris pumila L Krasnaya kniga Astrahanskoj oblasti Astrahan Astrahanskij gosudarstvennyj universitet 2014 S 133 ros Kasatik karlikovyj 2018 06 28 u Wayback Machine Krasnaya kniga Krasnodarskogo kraya Rasteniya i griby Krasnodar 2017 S 489 491 ros Kiselyova L L Prigoryanu O M Kasatik nizkij Krasnaya kniga Orlovskoj oblasti Griby Rasteniya Zhivotnye Orel Centr Kovyl 2007 S 40 41 ros Kollekciya irisov prirodnoj flory introduciruemyh v Botanicheskom sadu Samarskogo gosuniversiteta Mamontova E N Samarskaya Luka 2007 T 16 3 21 S 518 531 ros Muldashev A A Maslova N V Kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Respubliki Bashkortostan T 1 Rasteniya i griby Ufa MediaPrint 2011 S 67 ros Popov A V Suprun N A Kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Volgogradskoj oblasti T 2 Rasteniya i drugie organizmy Volgograd OOO Izdat Print 2017 S 145 ros Palinomorfologicheskie issledovaniya redkih vidov roda Iris L flory Respubliki Bashkortostan Kalashnik N A Muratova E A Mironova L N Izvestiya Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk 2014 T 16 1 3 ros Krymskie populyacii irisa karlikovogo Iris pumila L rasprostranenie i morfologicheskie osobennosti Efimov S V Chernyshenko O V Kirpicheva L F Dacyuk E I Lesnoj vestnik 2012 4 ros Litvinskaya S A Kasatik karlikovyj 2020 02 23 u Wayback Machine Krasnaya kniga Krasnodarskogo kraya Rasteniya i griby Krasnodar 2007 S 216 ros Kolchanov A F Kasatik nizkij Krasnaya kniga Belgorodskoj oblasti Redkie i ischezayushie rasteniya griby lishajniki i zhivotnye Belgorod 2005 S 87 ros Rodionenko G I Kasatik Iris karlikovyj Krasnaya kniga Rossii ros Rasprostranenie i fitocenoticheskaya priurochennost redkih vidov roda Iris L na Yuzhnom Urale Respublika Bashkortostan Kryukova A V Muldashev A A Golovanov Ya M Abramova L M Nauchnye vedomosti Vyp 29 2014 194 ros Kasatik iris krymskij Krasnaya kniga Stavropolskogo kraya T 1 Rasteniya Stavropol Poligrafservis 2002 S 230 ros Fedyaeva V V Shishlova Zh N Shmaraeva A N Kasatik nizkij Krasnaya kniga Rostovskoj oblasti T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya griby lishajniki i rasteniya Rostov na Donu 2014 ros Rodinova G N Ilina V N Kasatik karlikovyj ili iris nizkij Krasnaya kniga Samarskoj oblasti T 1 Redkie vidy rastenij lishajnikov i gribov Tolyatti Izdatelstvo Samarskoj gosudarstvennoj oblastnoj akademii Nayanovoj 2017 S 138 ros Azbuka cvetovoda L S Syrovatskaya A I Grechishkin E Sh Belorusec i dr 2 e izd pererab i dopol K Urozhaj 1993 S 99 ros Ryabinina Z N Iris karlikovyj Krasnaya kniga Orenburgskoj oblasti Orenburg Orenburgskoe knizhnoe izd vo 1998 S 141 ros Novikov V S Tihomirov V N Kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Lipeckoj oblasti T 1 Rasteniya griby lishajniki M OOO KMK 2005 S 173 ros Iris pumila L plantarium ru Procitovano 26 travnya 2020 Iris pumila L oopt aari ru Procitovano 29 travnya 2020 Krasnaya kniga Kabardino Balkarskoj Respubliki 2018 ros Krasnaya kniga Karachaevo Cherkesskoj Respubliki Cherkessk 2013 ros Iris pumila Kasatik karlikovyj Krasnaya kniga Orenburgskoj oblasti 2014 ros Krasnaya kniga Respubliki Dagestan Mahachkala 2009 ros Iris pumila L Krasnaya kniga Respubliki Yuzhnaya Osetiya 2017 ros Saksonov S V Rakov N S Vasyukov V M Kasatik iris karlikovyj Krasnaya kniga Penzenskoj oblasti Penza OOO Gis Proekt 2013 S 155 ros Krasnaya kniga Respubliki Tatarstan zhivotnye rasteniya griby Kazan 2006 ros Iris pumila L Krasnaya kniga Saratovskoj oblasti Griby Lishajniki Rasteniya Zhivotnye Saratov 2006 ros Iris pumila L Krasnaya kniga Tambovskoj oblasti Rasteniya lishajniki griby Tambov 2002 ros Maslennikov A V Kasatik iris nizkij Krasnaya kniga Ulyanovskoj oblasti Ulyanovsk Artishok 2008 S 147 148 ros Ryazanova L V Merker V V Iris kasatik karlikovyj 2020 08 30 u Wayback Machine Krasnaya kniga Chelyabinskoj oblasti Moskva 2017 S 255 ros Iris pumila L ipni org angl Procitovano 29 travnya 2020 Z yasuvannya pohodzhennya kariotipu Iris pumila L Tvardovska M O Andryeyev I O Kunah V A Faktori eksperimentalnoyi evolyuciyi organizmiv 2019 T 25

Дата публікації:
Топ