Мико́ла Фе́дорович Вату́тін (рос. Николай Фёдорович Вату́тин; 3 [16] грудня 1901, Чепухіно, тепер с. Ватутіне, Воронізька губернія, нині Білгородська область, Російська імперія — 15 квітня 1944, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський воєначальник, генерал армії (12.02.1943), Герой Радянського Союзу (06.05.1965, посмертно). Один з 4-х командувачів радянськими фронтами, що загинули у роки німецько-радянської війни, та єдиний убитий повстанцями. Член Ревізійної Комісії КП(б) України в 1940—1944 роках. Член РКП(б)—ВКП(б).
Ватутін Микола Федорович | |
---|---|
Николай Федорович Ватутин | |
Прізвисько | «Шахіст», «Гросмейстер» |
Народження | 3 (16) грудня 1901 Ватутіне, Валуйський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія |
Смерть | 15 квітня 1944[1] (42 роки) Київ, Українська РСР, СРСР сепсис |
Поховання | Маріїнський парк |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1920–1944 |
Партія | РКП(б) |
Звання | Генерал армії |
Командування | Воронезький фронт, Південно-Західний фронт, 1-й Український фронт |
Війни / битви | Друга світова війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Ватутін Микола Федорович у Вікісховищі |
Народившись в сільській родині, Ватутін вибрав шлях від червоноармійця до генерала армії. На початку 1920-х років брав участь у встановленні радянської влади на території України. Після вступу в 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти загонів Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920—1921 роках, будучи курсантом Полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР.
Під керівництвом Ватутіна війська Воронезького (з жовтня 1943 року — 1-го Українського) фронту брали участь у звільненні Лівобережної України, битві за Дніпро, звільненні Харкова та Києва, а також у подальших операціях з вигнання німців із Правобережної України. У взаємодії з 2-м Українським фронтом на чолі з І. С. Конєвим війська 1-го Українського фронту в січні — лютому 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської операції оточили чимале угрупування Вермахту та частково ліквідували його. У січні-лютому 1944 року, будучи командувачем 1-го Українського фронту, брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Української Повстанської Армії. В одному з боїв проти УПА, був підстрелений в праве стегно. Пораненого генерала відправили до лікарні в Києві, де він і помер від сепсису спричиненим кульовим пораненням.
Напередодні прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у листопаді 2014 року Український інститут національної пам'яті включив Ватутіна до списку окремих осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації голодоморів та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні. Згодом, після прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у жовтні 2015 року Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму вебсайті оновлений «Список осіб, які підпадають під декомунізацію», до якого Ватутін вже не потрапив. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну пам'ятник над могилою Ватутіна в Маріїнському парку в Києві було виключено з Реєстру пам'яток національного значення рішенням Міністерства культури України від 8 лютого 2023 року, а вже 9-10 лютого 2023 монумент (статую й частину постаменту) демонтували.
Життєпис
Микола Ватутін народився 1901 року в селі Чепухіно Валуйського повіту, тепер с. Ватутіне, у сім'ї Федора Григоровича Ватутіна — російського селянина-середняка. З ранніх років вирізнявся великою жагою знань, наполегливістю, сільську школу закінчив першим учнем. Із відзнакою закінчивши Валуйське двокласне , Микола Ватутін успішно витримує конкурсні іспити в комерційне училище, яке знаходилося у слободі Уразово. Проте, після третього класу, навчання довелося перервати, оскільки перестали виплачувати стипендію. Після повернення до села він працював у волосному правлінні.
Служба в армії
У 1920, у віці дев'ятнадцяти років, М. Ф. Ватутін добровольцем вступив до лав Червоної Армії. Військову службу розпочав рядовим бійцем 3-го запасного стрілецького полку в Харкові, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі проти загонів Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі Луганська і Старобільська, а через місяць направлений до Полтавської піхотної школи. Курсантам цієї школи доводилося не лише опановувати знаннями, а й брати участь у боях проти загонів українських повстанців. У лютому 1921 року Ватутін був прийнятий до РКП(б).
Навчаючись у Полтавській піхотній школі, брав участь у встановленні радянської влади в Україні. Закінчивши навчальний заклад, у грудні 1922 Миколу Ватутіна призначають командиром відділення стрілецького полку, потім з серпня 1923 — командиром взводу. Після закінчення Київської вищої об'єднаної військової школи, повертається до рідного полку та стає начальником полкової школи.
З 1926 по 1929 навчався в Військовій академії імені М. В. Фрунзе і був атестований командуванням як
…енергійна, наполеглива людина, з багатою ініціативою, допитливим розумом. Всі доручення з проведення занять з групою старшого начскладу і навчань з військами виконує зразково. На військових іграх та навчаннях проявив себе як відмінний штабний командир".
Після завершення навчання в Військовій академії імені М. В. Фрунзе Ватутін направляється до штабу 7-й стрілецької дивізії в Чернігові, а з 1931 року стає начальником штабу гірсько-стрілецької дивізії, яка розташовувалася в місті Орджонікідзе.
Після дворічної служби начальником штабу ще раз був направлений до Військової академії ім. М. В. Фрунзе на оперативний факультет. Потім навчався в Академії Генштабу РСЧА.
У 1938 році полковник Ватутін призначається начальником штабу Київського особливого військового округу.
Друга світова війна
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (листопад 2015) |
З 17 по 28 вересня 1939 року в ході радянського вторгнення до Польщі — начальник штабу Українського фронту, а в липні 1940 року йому, вже в званні генерал-майора, довіряється пост начальника Оперативного управління — заступника начальника Генерального штабу Червоної Армії. Пізніше він стає першим заступником начальника Генерального штабу Червоної армії.
У лютому 1941 року генерал-лейтенант Ватутіна нагороджено орденом Леніна.
З 30 червня 1941 — начальник штабу Північно-Західного фронту. Брав активну участь в обороні Новгорода, очоливши оперативну групу військ, що діяла там. Під його керівництвом здійснювалися контрудари проти німецького корпусу генерала Манштейна, в результаті яких німецькі війська зазнали втрат на підступах до Ленінграда. За організацію опору в районі Новгорода і Калініна генерал-лейтенанта Ватутіна нагороджено орденом Червоного Прапора.
У травні — липні 1942 року — заступник начальника Генштабу і представник Ставки ВГК на Брянському фронті. З 14 липня по жовтень 1942 року командував Воронезьким фронтом.
Під час Сталінградської битви командував Південно-Західним фронтом. Його війська у взаємодії з військами Сталінградського і Донського фронтів оточили 330-тисячне угрупування противника під Сталінградом. У грудні 1942 року у взаємодії з лівим крилом Воронезького фронту провели Середньодонську операцію, завдали поразки угрупуванню противника на Середньому Доні, остаточно зірвали план противника деблокувати оточені під Сталінградом війська 6-ї німецької армії. 28 січня 1943 року М. Ф. Ватутіна нагороджено орденом Суворова I-го ступеня, а згодом присвоєно звання генерала армії.
22 березня 1943 року Ватутін знову призначений командувачем Воронезького фронту. Влітку 1943 роки у період оборонної битви на Курській дузі війська фронту відбили потужні удари противника, в ході контрнаступу успішно прорвали глибоко ешелоновану оборону Вермахту.
Неабиякий військовий талант Ватутін проявив при створенні потужних ударних угрупувань, застосовуючи танкові корпуса як рухомі групи в арміях, а танкових армій — як рухомі групи фронту, що дозволило забезпечити високі темпи при прориві оборони противника і переслідуванні його.
Під керівництвом Ватутіна війська Воронезького (з жовтня 1943 року — 1-го Українського) фронту брали участь у звільненні Лівобережної України, битві за Дніпро, звільненні Харкова та Києва, а також у подальших операціях з вигнання німців із Правобережної України. У взаємодії з 2-м Українським фронтом на чолі з І. С. Конєвим війська 1-го Українського фронту в січні — лютому 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської операції оточили чимале угрупування Вермахту та частково ліквідували його.
За свої здібності продумування військових операцій до найдрібніших деталей Ватутін нібито отримав серед німецьких командирів, що начебто ставилися до його «таланту полководця» з великою повагою, прізвиська «Шахіст» і «Гросмейстер»[]. Проте, жодного задокументованого свідчення подібних висловлювань немає.
Поранення в сутичці з УПА
Хронологія подій
29 лютого 1944 року Ватутін виконував огляд частин фронту, того самого дня відбулась зустріч із командувачем 13-ї армії генералом Миколою Пуховим та його штабом у Рівному. Згідно зі свідченнями генерала Костянтина Крайнюкова, члена Військової ради фронту, який був із Ватутіним у цю мить, колона у складі чотирьох машин (генерали та ад'ютант Ватутіна сиділи у першій) та десятьох осіб охорони виїхала з Рівного надвечір у напрямку Славути, де розташовувався штаб 60-ї армії генерала Івана Черняховського. Приблизно на півдорозі Ватутін запропонував скоротити відстань, рушивши путівцем замість довгої дороги через Новоград-Волинський. О 18:50 колона потрапила під обстріл засідки воїнів УПА, під командуванням майора УПА «Енея», біля села Милятин Острозького району Рівненської області, де Ватутін зазнав важкого поранення в ліве стегно. За свідченням Федора Воробця, засідка на Ватутіна відбулася в районі дій сотні «Деркача», у ній брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району Рівненської області, всього 17-27 бійців.
Пораненого генерала відправили до військових лікарів у складі найближчої танкової частини. Із підмогою, надісланої генералом Пуховим (командувачем 13-тої армії), Ватутіна перевезли до найближчого великого госпіталю в Рівне, де виконали першу операцію. У доповіді генерала К. В. Крайнюкова Сталіну 03:00 01.03.1944 стан Ватутіна оцінювався як задовільний, проте лікарі наполягали на неможливості транспортування пораненого протягом найближчої доби, після чого його треба відправити літаком до Москви.
Замість Москви його направили до Києва, де він перебував під постійним наглядом головного хірурга Червоної Армії академіка Миколи Бурденка та його заступника генерал-майора медичної служби Володимира Шамова. Спочатку стан Ватутіна вдалося нормалізувати, й мова йшла про те, що «товариш Ніколаєв (так звали Ватутіна в телеграмах) одужує», проте на початку квітня, на 33-й день після поранення, стан знову став погіршуватись:
- «Протягом ночі температура хворого була нормальною. Хворий спав задовільно. Зранку хворий був активним, снідав. Пульс 104. Температура до 12 години піднялась до 39.3 без ознобу. Пульс 120»
За декілька днів, попри активне лікування та застосування наявних антибіотиків, температура не спадала — від 38.2 до 40.2. Консиліум лікарів під головуванням Бурденка дійшов висновку, що лікування не дало очікуваного результату й для збереження життя хворого необхідно ампутувати ліву ногу. 14:00 5 квітня виконано високу ампутацію лівого стегна. Згідно з повідомленнями, хворий переніс операцію задовільно, до закінчення дня поступово вийшов зі стану післяопераційного шоку, пульс — 120—140, сліди синюхи відсутні, температура — 37.6, з'явився апетит.
Згодом стан Ватутіна знову почав погіршуватися внаслідок сепсису. Існує версія, що зараження сталося внаслідок використання мазі Вишневського в перші дні після поранення, яка має в своєму складі дьоготь, який був каталізатором швидкого нагноєння близьких до поверхні шкіри гнояків, проте цей препарат не може бути використаний як антибіотик, адже штучне нагноєння глибоких ран призведе до гангрени.
15 квітня Ватутін помер у київському військовому шпиталі № 3582, розташованому на території київської школи № 138.
Оцінки атентату
Відомий історик Сергій Плохій вважає поранення Ватутіна, яке призвело до його смерті, одним із серйозних успіхів УПА.
Існують також «сенсаційні» версії про нібито змову проти Ватутіна НКВД чи навіть особисто Сталіна, які не мають за собою серйозних документальних підстав. За твердженнями Олександра Дубини, вояків УПА використано сталінськими чекістами як ширму для прикриття справжнього замовника цього вбивства. За твердженням Дубини, справжнім замовником атентата Ватутіна був Сталін, який руками агентів НКВД у лавах УПА і ліквідував генерала. За припущеннями Дубини, справжньою причиною ворожості Сталіна до Ватутіна був його страх, що українські вояки у лавах Радянської Червоної Армії (які складали до 50 % всіх військових, якими командував генерал Ватутін) та українські вояки у лавах Української Повстанської Армії об'єднаються на ґрунті проголошення незалежності України, створивши армію з близько 2 мільйонів натренованих воїнів, що створять реальну загрозу існуванню УРСР як складової частини Радянської імперії. Зокрема, Дубина посилається на літературного героя циклу статей журналіста Івана Ольховського про «очевидця тих подій, офіцера з особливих доручень Юрія Коваленка», якому Ватутін начебто зізнався в намірах виступити одним фротом з УПА в боротьбі проти нацистської армії. Так, Ольховський пише, що Ватутін виявляв бажання сконтактуватися з генералом УПА Романом Шухевичем, якого він вважав військовим генералом рівня Манштейна, аби обговорити об'єднання сил у боротьбі проти нацистської армії. У підтвердження цьої тези, Коваленко наводить слова Ватутіна про «важливе секретне завдання» яким він з ним начебто поділився під час відвідин Коваленком Ватутіна у київському шпиталі. Водночас потрібно зазначити, що свідчення Ольховського-Коваленка істориками повністю спростовуються.
Масове засудження до розстрілу полонених вояків УПА у відповідь на вбивство Ватутіна
Подія з пораненням Ватутіна, яка призвела до втрати штабних документів, спричинила публікацію 9 березня 1944 року наказу Ставки, що наголошував таке:
При всіх виїздах командувачів фронтами та армій, осіб вищого командного складу, а також при транспортуванні важливих оперативних документів необхідно виділяти для супроводу вказаних осіб надійну особисту охорону. |
У своїх спогадах, надрукованих у книзі «За східнім обрієм (Спомини про пережите)», український дисидент, воїн УПА Данило Шумук, який в той період очікував суду в Рівненській тюрмі за участь в українському повстанському русі, згадує:
Рівенська тюрма була тоді набита арештованими за націоналізм. У ті часи Військовий трибунал щоденно судив по 20-25 чоловік за участь у націоналістичному русі. «…» Після убивства Ватутіна, до розстрілу засуджували масово. У підвалі тюрми завжди сиділо засуджених на смерть біля трьохсот чоловік. |
Військові звання і нагороди
- комбриг — 17 лютого 1938,
- комдив — 17 лютого 1939,
- комкор — 4 листопада 1939,
- генерал-лейтенант — 4 червня 1940,
- генерал-полковник — 7 грудня 1942,
- генерал армії — 12 лютого 1943.
- Нагороди
- Герой Радянського Союзу
посмертно - 6 травня 1965
- орден Леніна
- лютий 1941 № __
- 2 січня 1942 № ___
- орден Червоного Прапора
- ___ 1941 №
- орден Суворова I-го ступеня
- 28 січня 1943 № __
- орден Кутузова I-го ступеня
- 27 серпня 1943 № __
Медалі
- Медаль «За оборону Сталінграда»
- Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- чехословацький орден
Вшанування та оцінка дій Ватутіна на території України
Після закінчення Другої світової війни Микита Хрущов розпорядився встановити Ватутіну пам'ятник з написом «генералові Ватутіну від українського народу». Таким написом Хрущов, нібито, хотів іронічно допекти націоналістам, однак у Москві сприйняли цю іронію в протилежному ключі, і тому Хрущов був змушений тлумачити свої мотиви особисто Сталіну та отримав згоду на цей напис.
Після проголошення незалежності України в 1991 році
Після проголошення незалежності України в 1991 році та з початком побудови українцями своєї історіографії багато українських істориків переглянули офіційну російську версію історичної ролі Ватутіна в подіях XX століття на території України. Як стверджує український історик Володимир Сергійчук,
Він кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки. Особливо на території України. І тільки завдяки гарматному м'ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви. Це велика трагедія народу. |
Українські історики Володимир Кучер та Петро Чернега у книзі «Україна у Другій світовій війні (1939—1945)» зазначають, що лише на Першому Українському фронті на Букринському плацдармі та в боях за Київ загинуло десь 647 тисяч бійців, в тому числі українських. І це всього за якихось півтора місяця. (22 вересня 1943 року почалось форсування Дніпра, а 6 листопада Київ став радянським). Як відомо, основний удар по ворогу у битві за Київ 1943 року було вирішено завдати силами 1-го Українського фронту з Букринського плацдарму, де дуже високий і крутий правий берег Дніпра, який до того ж був добре укріплений німцями: кожні кілька метрів кулемет, гранатомет, гармата. Саме на ці неприступні укріплення злочинно, бо без підготовки, без переправних засобів прямо з маршу кидали червоні командири так званих «чорнопіджачників»: неозброєних, необмундированих та ненавчених військовій справі українських сільських хлопців та дядьків, мобілізованих на щойно взятому Лівобережжі. Відомий російський письменник Віктор Астаф'єв, учасник форсування Дніпра, згадував про це так:
Двадцять п'ять тисяч воїнів входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять-шість днів усе це спливає. Уявляєте? |
Умови, в яких радянські частини брали Київ, здебільшого мали такий вигляд: вояки у домашньому одязі йшли, як на ешафот, адже попереду — широченна холодна ріка, німецькі кулемети, бомби, а позаду — «загороджувальні загони» автоматників НКВС.
В Україні, опісля Революції гідності, точилися дебати, пов'язані зокрема з перейменуванням проспекту Ватутіна та вулиці Ватутіна в Києві. Прихильники перейменування, покликаючись на публікації істориків та на розповіді свідків тогочасних військових подій, стверджують, що на Букринському плацдармі біля Києва «геніальний» полководець Ватутін поклав у землю (точніше, у воду Дніпра) сотні тисяч українських мобілізованих солдат. Найбільшим злочином проти українського народу командування Червоної армії, включаючи Ватутіна, вони вважали те, що на звільненій від німців лівобережній Україні командири частин хапали українських хлопців 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети.
Противники перейменування вулиці Ватутіна аргументували свої твердження тим, що вважають Миколу Ватутіна вправним військовим стратегом, який зміг відбити Київ у німецької армії. Зокрема, київський краєзнавець Михайло Кальницький зазначив:
В Німеччині засуджено нацизм як ідеологію і її інструменти, на зразок СС і Вермахту. У нас інша картина… Щодо Ватутіна, то я не впевнений, що якби навіть Наполеон постав у тих умовах, в які поставили Ватутіна, він зробив би значно меншими втратами. І я хочу нагадати: кожен день окупованого Києва був днем руйнування нацистами міста, а вони руйнували Київ послідовно і більш жахливо, ніж це було у 1941 році, все далі і далі на захід виганяли тисячі і сотні тисяч киян. Певною мірою кров людей, які, на превеликий жаль, загинули у Дніпрі, врятувала багатьох людей. |
До рішення ВРУ про декомунізацію України 2015 року
У радянський період було створено ряд музеїв, де згадується Ватутін. Зокрема у Бучі Київської області, є , а на території Національного музею-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році» є бюст Ватутіна.
У 2011 році українські центральні держустанови сприяли відзначенню 110-ї річниці з дня народження Ватутіна на державному рівні. Так, 7 грудня 2011 року Верховна Рада України прийняла постанову N 4089-VI «Про відзначення в Україні 110-ї річниці з дня народження Героя Радянського Союзу Ватутіна Миколи Федоровича»
Після рішення ВРУ про декомунізацію України 2015 року
Позиція влади щодо доцільності розміщення в Україні пам'ятників і вулиць, названих на честь радянського генерала Ватутіна, змінилася під тиском Євромайдану та з початком декомунізації як одного з наслідків Революції Гідності. Наприкінці 2014 році Український інститут національної пам'яті оприлюднив «список окремих осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації голодоморів і політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні» та відповідно випустив книгу-методичний збірник «Як перейменовувати вулицю. Правові засади перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території населених пунктів», де роз'яснював, як перейменовувати відповідні топоніми, куди були включені і «ватутінські» топоніми. У середині 2016 директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що пам'ятники Ватутіну не підлягають демонтажу, оскільки Ватутін є одним з учасників боротьби за звільнення України від нацистських загарбників, та частина громадськості була іншої думки: починаючи з 2014 року, в Україні постійно відбуваються громадські акції незгоди у різних містах України, де розміщені архітектурні пам'ятки або є географічні об'єкти, названі на честь Ватутіна, на яких люди вимагають демонтажу його пам'ятників і зміни назв топонімів, названих на його честь.
Зокрема, у квітні 2017 року громадські активісти Києва провели акцію та повісили табличку на пам'ятник Ватутіну з написом «Кат, знищений українськими націоналістами», намагаючись привернути увагу громадськості до бездіяння київської міськради щодо демонтажу та/або перенесення пам'ятника Ватутіна поза межі публічного простору Києва. Цей пам'ятник Ватутіну роботи Євгена Вучетича було встановлено 25 січня 1948 року на могилі Ватутіна в Києві і він не підпадає під дію «декомунізаційного закону».
У жовтні 2015 року полтавський громадський рух «Злам стереотипів» запропонував у рамках закону про декомунізацію змінити назву вулиці Ватутіна та демонтувати пам'ятник генералу Ватутіну. Також, починаючи з 2016 року, громадські активісти міста Полтави тричі обливали пам'ятник Ватутіну червоною фарбою на знак протесту: влітку 2016 року, в серпні 2017 року та у вересні 2017 року. Крім того, у листопаді 2015 року меморіальну дошку генералу Ватутіну на пам'ятнику було розбито. Таким чином небайдужі мешканці міста Полтави неодноразово намагалися привернути увагу громадськості до бездіяння полтавської міськради щодо демонтажу та/або перенесення поза межі публічного простору Полтави пам'ятника, який було відкрито у Полтаві 23 вересня 2013.
Перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича
Поки що одною з небагатьох перемог українських активістів стало голосування депутатів Київради в червні 2017 року за проєкт перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Цей проспект у Дніпровському районі Києва було названо на честь Ватутіна у 1975 році. Хоча у своєму рішенні Київська міськрада й не згадувала рішення Верховної Ради України 2015 року про декомунізацію України, ціла низка українських ЗМІ назвала це рішення пов'язаним з декомунізацією. Станом на 2019 рік рішення Київради про перейменування ще не набирало чинності оскільки воно ще не було офіційно оприлюднено; рішення тоді не було оприлюднене через судовий позов проросійської ГО «Антифашистська правозахисна ліга» (керівник Ірина Бережна) та проєврейської ГО «Єврейська правозахисна група» (керівник Борис Фуксман).
9 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив законність рішень Київської міської ради про перейменування Московського проспекту і проспекту Генерала Ватутіна в Києві на проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича.
Зупинки громадського транспорту на проспекті, у тому числі станцію швидкісного трамвая, що носили ім'я Ватутіна, було перейменовано на честь Романа Шухевича 4 січня 2022 року.
Список топонімів названих честь Ватутіна в Україні
В Україні є такі топоніми, названі на честь Ватутіна: у Звенигородському районі Черкаської області, є місто Ватутіне назване на честь генерала Ватутіна, а також школа № 2 теж названа на його честь; у Нововодолазькому районі Харківській області є село Ватутіне; у місті Єнакієве Донецької області район міста названий на честь генерала Ватутіна. В Україні є проспекти та вулиці: Вулиця Ватутіна у Луганську, вулиця Ватутіна в Мелітополі, проспект Ватутіна у Донецьку тощо.
Демонтаж
19 березня 2018 року пам'ятник Миколі Ватутіну в Бердичеві демонтували активісти Національного Корпусу.
11 травня 2022 року у селі Нові Петрівці було демонтовано пам'ятник Ватутіну.
9 лютого 2023 року, у місті Києві, в рамках декомунізації, демонтовано пам'ятник Ватутіну.
27 липня 2023 року у місті Полтаві демонтували пам'ятник Ватутіну.
25 січня 2024 року, в м. Ватутіне на Черкащині демонтовано погруддя Ватутіна.
Вулиці Ватутіна
Примітки
- TracesOfWar
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 3 червня 2022.
- Роман Федько. — Український репортер, 7 червня 2017
- Які назви вулиць мають зникнути з мапи України?. УІНП. 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 9 жовтня 2017.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|4=
та|9=
() - — Маєш право знати, 6 липня 2015
- Список осіб, які підпадають під декомунізацію. УІНП. 2 жовтня 2017. оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2017.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
та|2=
() - Мінкульт дозволив демонтаж пам'ятників Чкалову та Ватутіну в Києві: першого вже зносять. www.pravda.com.ua. Процитовано 8 лютого 2023.
- Марія Кабацій (9 лютого 2023). Біля Верховної Ради демонтують пам'ятник Ватутіну. ВІДЕО. Українська правда.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. Москва, 1997 г.
- Іван Муковський. журнал «Воєнна історія» #5-6 за 2002 рік; передрук у Бібліотеці націоналіста «Бандера», 2017/09/14
- Плохій С. Брама Європи. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — С. 363.
- Олександр Дубина. — День, 28 лютого 2013. []
- Манчук Андрій. Коли міф стає правдою. Че не писав про УПА [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] — Історична правда, 17 лютого 2011.
- За східнім обрієм (Спомини про пережите), Данило Шумук[недоступне посилання з серпня 2019]
- Дочка Ватутіна, який під час війни кидав людей беззбройними під танки, боїться їздити в Україну [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТСН, 6 листопада 2013
- Іван Ольховський. — Нова січ, 18.11.2006.
- Кучер В. І. Україна у Другій світовій війні (1939—1945): посіб. для вчителя / В. І. Кучер, П. М. Чернега. — Київ: Генеза, 2004. — 272 стор.
- Іван Ольховський. Геноцид українського народу під час битви за Дніпро [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Битва за Київ 1943 рік Чорна піхота знищення Українців [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- Володимир Гінда. Звільнення Києва: сотні тисяч життів — до свята Жовтневої революції [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Публікації про Україну у Другій світовій війні [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Віктор КОРОЛЬ. Битва за Дніпро і Київ: героїзм і трагедія. (маловідомі сторінки) [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 3 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
- Соколов Б. В. Кто воевал числом, а кто — умением. Чудовищная правда опотерях СССР во Второй Мировой [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Пилявець Р. І. Чорна піхота як історичне явище в роки німецько-фашистської війни (1941—1945 рр.)
- — УП, 7 червня 2017
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- . УІНП, 2014
- . УІНП, 2014
- — УНІАН, 30 червня 2016
- У Києві на пам'ятник Ватутіну повісили табличку з написом «Кат» [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Корреспондент.net, 19 квітня 2017
- — 0532.ua, 6 листопада 2015
- — 0532.ua, 1 жовтня 2015
- — poltava.to, 27 вересня 2017
- — Моя Київщина, 01.06.2017
- Проспект генерала Ватутіна перейменовано на честь Романа Шухевича [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської ради. — 2017. — 1 червня
- Апеляційний суд залишив у Києві проспекти Бандери та Шухевича . Укрінформ, 9 грудня 2019
- . Шостий апеляційний адміністративний суд, 9 грудня 2019
- . УІНП, 9 грудня 2019
- . ips.ligazakon.net, 9 грудня 2019
- . glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- Деколонізація. Україна. 25.01.2024
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Алексеев С. Сто рассказов о войне. — М. : Мол. гвардия, 1975. — С. 71–72. (рос.)
- Анкудинова Г. «На костылях, а доберусь до фронта…» // Белгор. известия. — 2000. — 15 апр. (рос.)
- Брагин М. Н. Ф. Ватутин: Путь генерала. — М., 1953. — 273 с. (рос.)
- Бурій В. Ватутінезнавство: події, факти, персоналії. — Черкаси: Вертикаль, 2015. — 272 с.
- Бурій В. Його іменем названо наше місто: бойовий шлях генерала Ватутіна. // Ватутіне вчора і сьогодні: історія міста в нарисах і спогадах. К. : Колорит, 2007. — С. 41–43.
- Бурій В. М. Твоє Ватутіне від А до Я: корот. словник-довід. — Ватутіне — Черкаси: Витоки, 2003. — 20 с.
- Воинов А. Рассказы о генерале Ватутине. — М., 1958. — 256 с. (рос.)
- Войцеховская М. Полководец // Звезда. — 1995. — 17 янв. (рос.)
- Говоров А. Критиковать легко. А кто будет делать? // Валуйская звезда. — 2000. — 3 окт.
- Гончаренко Ю. Танк имени генерала Ватутина // Подвиг. — Воронеж, 1975. — С. 138—141.
- Журбенко И. Полководец, солдат, патриот // Путь октября. — 1991. — 19 дек. (рос.)
- Захаров Ю. Д. Генерал армии Н. Ф. Ватутин. — М., 1985. — 192 с. (рос.)
- Зеленский С. Генерал Ватутин // Валуйская звезда. — 2000. — 16 дек.
- Иванов С. П. О работе штаба Воронежского фронта в период битвы под Курском // Битва на Курской дуге. — М. : Наука, 1975. — С. 58–64.
- Кириндясов Г. Воспоминания о генерале Ватутине // Звезда. — 1989. — 1 дек. (рос.)
- Полководцы и военачальники Великой Отечественной войны. — М. : Мол. гвардия, 1970. — 447 с. (рос.)
- Семичев Д. Талантливый полководец // Незабываемые имена. — Белгород, 1961. — С. 75–99.
- Смоленский В. Баллада о генерале // Звезда. — 1996. — 17 дек.
- Талантливый полководец // Красная звезда. — 1981. — 18 дек. (рос.)
- Украли память // Наша звезда. — 2000. — 29 сент. (рос.)
- Фролов Н. Жизнь полководца // Красное знамя. — 1995. — 12 апр. (рос.)
- Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. — М., 1997.
- Glantz David. «Vatutin» in Harold Shukman, ed., Stalin's Generals (NY, 1993, pp. 287—298). (англ.)
- Пилявець Р. І. Чорна піхота як історичне явище в роки німецько-фашистської війни (1941—1945 рр.)
Посилання
- Гриневич В. А. Ватутін Микола Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 450. — . [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Ватутин Николай Федорович на сайті wwii-soldat.narod.ru [ 22 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Ватутин Николай Федорович на сайті hrono.ru [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Николай Федорович Ватутин [ 24 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Генерал-полковник К. Крайнюков Генерал армии Николай Ватутин [Архівовано 26 червня 2012 у WebCite]
- Ткачук О. Хто вбив генерала Ватутіна? // Українська правда. — 2010. — 5 травня. [ 7 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Ольховський Іван. У Києві на місці пам'ятника Миколі Ватутіну мав би стояти пам'ятник Івану Черняховському / Українська газета Плюс. № 45 (185).[] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Чорна піхота. Дніпровсько-київська операція
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Fe dorovich Vatu tin ros Nikolaj Fyodorovich Vatu tin 3 16 grudnya 1901 19011216 Chepuhino teper s Vatutine Voronizka guberniya nini Bilgorodska oblast Rosijska imperiya 15 kvitnya 1944 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR radyanskij voyenachalnik general armiyi 12 02 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 06 05 1965 posmertno Odin z 4 h komanduvachiv radyanskimi frontami sho zaginuli u roki nimecko radyanskoyi vijni ta yedinij ubitij povstancyami Chlen Revizijnoyi Komisiyi KP b Ukrayini v 1940 1944 rokah Chlen RKP b VKP b Vatutin Mikola FedorovichNikolaj Fedorovich VatutinPrizvisko Shahist Grosmejster Narodzhennya3 16 grudnya 1901 Vatutine Valujskij povit Voronezka guberniya Rosijska imperiyaSmert15 kvitnya 1944 1944 04 15 1 42 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR sepsisPohovannyaMariyinskij parkKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi i Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1920 1944PartiyaRKP b Zvannya General armiyiKomanduvannyaVoronezkij front Pivdenno Zahidnij front 1 j Ukrayinskij frontVijni bitviDruga svitova vijnaAvtografNagorodid Vatutin Mikola Fedorovich u Vikishovishi Narodivshis v silskij rodini Vatutin vibrav shlyah vid chervonoarmijcya do generala armiyi Na pochatku 1920 h rokiv brav uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi na teritoriyi Ukrayini Pislya vstupu v 1920 roci dobrovolcem do lav Chervonoyi Armiyi u veresni 1920 roku brav uchast u borotbi Chervonoyi Armiyi proti zagoniv Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini Nestora Mahna v rajoni ukrayinskih mist Luganska i Starobilska V 1920 1921 rokah buduchi kursantom Poltavskoyi pihotnoyi shkoli brav uchast u boyah proti zagoniv ukrayinskih povstanciv na Poltavshini zokrema brav aktivnu uchast u vijni proti armiyi UNR Pid kerivnictvom Vatutina vijska Voronezkogo z zhovtnya 1943 roku 1 go Ukrayinskogo frontu brali uchast u zvilnenni Livoberezhnoyi Ukrayini bitvi za Dnipro zvilnenni Harkova ta Kiyeva a takozh u podalshih operaciyah z vignannya nimciv iz Pravoberezhnoyi Ukrayini U vzayemodiyi z 2 m Ukrayinskim frontom na choli z I S Konyevim vijska 1 go Ukrayinskogo frontu v sichni lyutomu 1944 roku v hodi Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi otochili chimale ugrupuvannya Vermahtu ta chastkovo likviduvali jogo U sichni lyutomu 1944 roku buduchi komanduvachem 1 go Ukrayinskogo frontu brav uchast u borotbi Chervonoyi Armiyi proti Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi V odnomu z boyiv proti UPA buv pidstrelenij v prave stegno Poranenogo generala vidpravili do likarni v Kiyevi de vin i pomer vid sepsisu sprichinenim kulovim poranennyam Naperedodni prijnyattya Verhovnoyu Radoyu Ukrayini zakoniv pro dekomunizaciyu Ukrayini u listopadi 2014 roku Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati vklyuchiv Vatutina do spisku okremih osib prichetnih do borotbi proti nezalezhnosti Ukrayini organizaciyi golodomoriv ta politichnih represij chiyimi imenami nazvani vulici v Ukrayini Zgodom pislya prijnyattya Verhovnoyu Radoyu Ukrayini zakoniv pro dekomunizaciyu Ukrayini u zhovtni 2015 roku Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati oprilyudniv na svoyemu vebsajti onovlenij Spisok osib yaki pidpadayut pid dekomunizaciyu do yakogo Vatutin vzhe ne potrapiv Pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu pam yatnik nad mogiloyu Vatutina v Mariyinskomu parku v Kiyevi bulo viklyucheno z Reyestru pam yatok nacionalnogo znachennya rishennyam Ministerstva kulturi Ukrayini vid 8 lyutogo 2023 roku a vzhe 9 10 lyutogo 2023 monument statuyu j chastinu postamentu demontuvali ZhittyepisMikola Vatutin narodivsya 1901 roku v seli Chepuhino Valujskogo povitu teper s Vatutine u sim yi Fedora Grigorovicha Vatutina rosijskogo selyanina serednyaka Z rannih rokiv viriznyavsya velikoyu zhagoyu znan napoleglivistyu silsku shkolu zakinchiv pershim uchnem Iz vidznakoyu zakinchivshi Valujske dvoklasne Mikola Vatutin uspishno vitrimuye konkursni ispiti v komercijne uchilishe yake znahodilosya u slobodi Urazovo Prote pislya tretogo klasu navchannya dovelosya perervati oskilki perestali viplachuvati stipendiyu Pislya povernennya do sela vin pracyuvav u volosnomu pravlinni Sluzhba v armiyi U 1920 u vici dev yatnadcyati rokiv M F Vatutin dobrovolcem vstupiv do lav Chervonoyi Armiyi Vijskovu sluzhbu rozpochav ryadovim bijcem 3 go zapasnogo strileckogo polku v Harkovi u veresni 1920 roku brav uchast u borotbi proti zagoniv Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini Nestora Mahna v rajoni Luganska i Starobilska a cherez misyac napravlenij do Poltavskoyi pihotnoyi shkoli Kursantam ciyeyi shkoli dovodilosya ne lishe opanovuvati znannyami a j brati uchast u boyah proti zagoniv ukrayinskih povstanciv U lyutomu 1921 roku Vatutin buv prijnyatij do RKP b Navchayuchis u Poltavskij pihotnij shkoli brav uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi v Ukrayini Zakinchivshi navchalnij zaklad u grudni 1922 Mikolu Vatutina priznachayut komandirom viddilennya strileckogo polku potim z serpnya 1923 komandirom vzvodu Pislya zakinchennya Kiyivskoyi vishoyi ob yednanoyi vijskovoyi shkoli povertayetsya do ridnogo polku ta staye nachalnikom polkovoyi shkoli Z 1926 po 1929 navchavsya v Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze i buv atestovanij komanduvannyam yak energijna napolegliva lyudina z bagatoyu iniciativoyu dopitlivim rozumom Vsi doruchennya z provedennya zanyat z grupoyu starshogo nachskladu i navchan z vijskami vikonuye zrazkovo Na vijskovih igrah ta navchannyah proyaviv sebe yak vidminnij shtabnij komandir Pislya zavershennya navchannya v Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze Vatutin napravlyayetsya do shtabu 7 j strileckoyi diviziyi v Chernigovi a z 1931 roku staye nachalnikom shtabu girsko strileckoyi diviziyi yaka roztashovuvalasya v misti Ordzhonikidze Pislya dvorichnoyi sluzhbi nachalnikom shtabu she raz buv napravlenij do Vijskovoyi akademiyi im M V Frunze na operativnij fakultet Potim navchavsya v Akademiyi Genshtabu RSChA U 1938 roci polkovnik Vatutin priznachayetsya nachalnikom shtabu Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu Druga svitova vijna Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2015 Z 17 po 28 veresnya 1939 roku v hodi radyanskogo vtorgnennya do Polshi nachalnik shtabu Ukrayinskogo frontu a v lipni 1940 roku jomu vzhe v zvanni general majora doviryayetsya post nachalnika Operativnogo upravlinnya zastupnika nachalnika Generalnogo shtabu Chervonoyi Armiyi Piznishe vin staye pershim zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu Chervonoyi armiyi U lyutomu 1941 roku general lejtenant Vatutina nagorodzheno ordenom Lenina Z 30 chervnya 1941 nachalnik shtabu Pivnichno Zahidnogo frontu Brav aktivnu uchast v oboroni Novgoroda ocholivshi operativnu grupu vijsk sho diyala tam Pid jogo kerivnictvom zdijsnyuvalisya kontrudari proti nimeckogo korpusu generala Manshtejna v rezultati yakih nimecki vijska zaznali vtrat na pidstupah do Leningrada Za organizaciyu oporu v rajoni Novgoroda i Kalinina general lejtenanta Vatutina nagorodzheno ordenom Chervonogo Prapora U travni lipni 1942 roku zastupnik nachalnika Genshtabu i predstavnik Stavki VGK na Bryanskomu fronti Z 14 lipnya po zhovten 1942 roku komanduvav Voronezkim frontom Pid chas Stalingradskoyi bitvi komanduvav Pivdenno Zahidnim frontom Jogo vijska u vzayemodiyi z vijskami Stalingradskogo i Donskogo frontiv otochili 330 tisyachne ugrupuvannya protivnika pid Stalingradom U grudni 1942 roku u vzayemodiyi z livim krilom Voronezkogo frontu proveli Serednodonsku operaciyu zavdali porazki ugrupuvannyu protivnika na Serednomu Doni ostatochno zirvali plan protivnika deblokuvati otocheni pid Stalingradom vijska 6 yi nimeckoyi armiyi 28 sichnya 1943 roku M F Vatutina nagorodzheno ordenom Suvorova I go stupenya a zgodom prisvoyeno zvannya generala armiyi 22 bereznya 1943 roku Vatutin znovu priznachenij komanduvachem Voronezkogo frontu Vlitku 1943 roki u period oboronnoyi bitvi na Kurskij duzi vijska frontu vidbili potuzhni udari protivnika v hodi kontrnastupu uspishno prorvali gliboko eshelonovanu oboronu Vermahtu Neabiyakij vijskovij talant Vatutin proyaviv pri stvorenni potuzhnih udarnih ugrupuvan zastosovuyuchi tankovi korpusa yak ruhomi grupi v armiyah a tankovih armij yak ruhomi grupi frontu sho dozvolilo zabezpechiti visoki tempi pri prorivi oboroni protivnika i peresliduvanni jogo Pid kerivnictvom Vatutina vijska Voronezkogo z zhovtnya 1943 roku 1 go Ukrayinskogo frontu brali uchast u zvilnenni Livoberezhnoyi Ukrayini bitvi za Dnipro zvilnenni Harkova ta Kiyeva a takozh u podalshih operaciyah z vignannya nimciv iz Pravoberezhnoyi Ukrayini U vzayemodiyi z 2 m Ukrayinskim frontom na choli z I S Konyevim vijska 1 go Ukrayinskogo frontu v sichni lyutomu 1944 roku v hodi Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi otochili chimale ugrupuvannya Vermahtu ta chastkovo likviduvali jogo Za svoyi zdibnosti produmuvannya vijskovih operacij do najdribnishih detalej Vatutin nibito otrimav sered nimeckih komandiriv sho nachebto stavilisya do jogo talantu polkovodcya z velikoyu povagoyu prizviska Shahist i Grosmejster dzherelo Prote zhodnogo zadokumentovanogo svidchennya podibnih vislovlyuvan nemaye Poranennya v sutichci z UPA Hronologiya podij 29 lyutogo 1944 roku Vatutin vikonuvav oglyad chastin frontu togo samogo dnya vidbulas zustrich iz komanduvachem 13 yi armiyi generalom Mikoloyu Puhovim ta jogo shtabom u Rivnomu Zgidno zi svidchennyami generala Kostyantina Krajnyukova chlena Vijskovoyi radi frontu yakij buv iz Vatutinim u cyu mit kolona u skladi chotiroh mashin generali ta ad yutant Vatutina sidili u pershij ta desyatoh osib ohoroni viyihala z Rivnogo nadvechir u napryamku Slavuti de roztashovuvavsya shtab 60 yi armiyi generala Ivana Chernyahovskogo Priblizno na pivdorozi Vatutin zaproponuvav skorotiti vidstan rushivshi putivcem zamist dovgoyi dorogi cherez Novograd Volinskij O 18 50 kolona potrapila pid obstril zasidki voyiniv UPA pid komanduvannyam majora UPA Eneya bilya sela Milyatin Ostrozkogo rajonu Rivnenskoyi oblasti de Vatutin zaznav vazhkogo poranennya v live stegno Za svidchennyam Fedora Vorobcya zasidka na Vatutina vidbulasya v rajoni dij sotni Derkacha u nij brali uchast boyivki SB sil Mihalkivci i Siyanci Ostrozkogo rajonu Rivnenskoyi oblasti vsogo 17 27 bijciv Poranenogo generala vidpravili do vijskovih likariv u skladi najblizhchoyi tankovoyi chastini Iz pidmogoyu nadislanoyi generalom Puhovim komanduvachem 13 toyi armiyi Vatutina perevezli do najblizhchogo velikogo gospitalyu v Rivne de vikonali pershu operaciyu U dopovidi generala K V Krajnyukova Stalinu 03 00 01 03 1944 stan Vatutina ocinyuvavsya yak zadovilnij prote likari napolyagali na nemozhlivosti transportuvannya poranenogo protyagom najblizhchoyi dobi pislya chogo jogo treba vidpraviti litakom do Moskvi Zamist Moskvi jogo napravili do Kiyeva de vin perebuvav pid postijnim naglyadom golovnogo hirurga Chervonoyi Armiyi akademika Mikoli Burdenka ta jogo zastupnika general majora medichnoyi sluzhbi Volodimira Shamova Spochatku stan Vatutina vdalosya normalizuvati j mova jshla pro te sho tovarish Nikolayev tak zvali Vatutina v telegramah oduzhuye prote na pochatku kvitnya na 33 j den pislya poranennya stan znovu stav pogirshuvatis Protyagom nochi temperatura hvorogo bula normalnoyu Hvorij spav zadovilno Zranku hvorij buv aktivnim snidav Puls 104 Temperatura do 12 godini pidnyalas do 39 3 bez oznobu Puls 120 Za dekilka dniv popri aktivne likuvannya ta zastosuvannya nayavnih antibiotikiv temperatura ne spadala vid 38 2 do 40 2 Konsilium likariv pid golovuvannyam Burdenka dijshov visnovku sho likuvannya ne dalo ochikuvanogo rezultatu j dlya zberezhennya zhittya hvorogo neobhidno amputuvati livu nogu 14 00 5 kvitnya vikonano visoku amputaciyu livogo stegna Zgidno z povidomlennyami hvorij perenis operaciyu zadovilno do zakinchennya dnya postupovo vijshov zi stanu pislyaoperacijnogo shoku puls 120 140 slidi sinyuhi vidsutni temperatura 37 6 z yavivsya apetit Zgodom stan Vatutina znovu pochav pogirshuvatisya vnaslidok sepsisu Isnuye versiya sho zarazhennya stalosya vnaslidok vikoristannya mazi Vishnevskogo v pershi dni pislya poranennya yaka maye v svoyemu skladi dogot yakij buv katalizatorom shvidkogo nagnoyennya blizkih do poverhni shkiri gnoyakiv prote cej preparat ne mozhe buti vikoristanij yak antibiotik adzhe shtuchne nagnoyennya glibokih ran prizvede do gangreni 15 kvitnya Vatutin pomer u kiyivskomu vijskovomu shpitali 3582 roztashovanomu na teritoriyi kiyivskoyi shkoli 138 Ocinki atentatu Vidomij istorik Sergij Plohij vvazhaye poranennya Vatutina yake prizvelo do jogo smerti odnim iz serjoznih uspihiv UPA Isnuyut takozh sensacijni versiyi pro nibito zmovu proti Vatutina NKVD chi navit osobisto Stalina yaki ne mayut za soboyu serjoznih dokumentalnih pidstav Za tverdzhennyami Oleksandra Dubini voyakiv UPA vikoristano stalinskimi chekistami yak shirmu dlya prikrittya spravzhnogo zamovnika cogo vbivstva Za tverdzhennyam Dubini spravzhnim zamovnikom atentata Vatutina buv Stalin yakij rukami agentiv NKVD u lavah UPA i likviduvav generala Za pripushennyami Dubini spravzhnoyu prichinoyu vorozhosti Stalina do Vatutina buv jogo strah sho ukrayinski voyaki u lavah Radyanskoyi Chervonoyi Armiyi yaki skladali do 50 vsih vijskovih yakimi komanduvav general Vatutin ta ukrayinski voyaki u lavah Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ob yednayutsya na grunti progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini stvorivshi armiyu z blizko 2 miljoniv natrenovanih voyiniv sho stvoryat realnu zagrozu isnuvannyu URSR yak skladovoyi chastini Radyanskoyi imperiyi Zokrema Dubina posilayetsya na literaturnogo geroya ciklu statej zhurnalista Ivana Olhovskogo pro ochevidcya tih podij oficera z osoblivih doruchen Yuriya Kovalenka yakomu Vatutin nachebto ziznavsya v namirah vistupiti odnim frotom z UPA v borotbi proti nacistskoyi armiyi Tak Olhovskij pishe sho Vatutin viyavlyav bazhannya skontaktuvatisya z generalom UPA Romanom Shuhevichem yakogo vin vvazhav vijskovim generalom rivnya Manshtejna abi obgovoriti ob yednannya sil u borotbi proti nacistskoyi armiyi U pidtverdzhennya coyi tezi Kovalenko navodit slova Vatutina pro vazhlive sekretne zavdannya yakim vin z nim nachebto podilivsya pid chas vidvidin Kovalenkom Vatutina u kiyivskomu shpitali Vodnochas potribno zaznachiti sho svidchennya Olhovskogo Kovalenka istorikami povnistyu sprostovuyutsya Masove zasudzhennya do rozstrilu polonenih voyakiv UPA u vidpovid na vbivstvo Vatutina Podiya z poranennyam Vatutina yaka prizvela do vtrati shtabnih dokumentiv sprichinila publikaciyu 9 bereznya 1944 roku nakazu Stavki sho nagoloshuvav take Pri vsih viyizdah komanduvachiv frontami ta armij osib vishogo komandnogo skladu a takozh pri transportuvanni vazhlivih operativnih dokumentiv neobhidno vidilyati dlya suprovodu vkazanih osib nadijnu osobistu ohoronu U svoyih spogadah nadrukovanih u knizi Za shidnim obriyem Spomini pro perezhite ukrayinskij disident voyin UPA Danilo Shumuk yakij v toj period ochikuvav sudu v Rivnenskij tyurmi za uchast v ukrayinskomu povstanskomu rusi zgaduye Rivenska tyurma bula todi nabita areshtovanimi za nacionalizm U ti chasi Vijskovij tribunal shodenno sudiv po 20 25 cholovik za uchast u nacionalistichnomu rusi Pislya ubivstva Vatutina do rozstrilu zasudzhuvali masovo U pidvali tyurmi zavzhdi sidilo zasudzhenih na smert bilya trohsot cholovik Vijskovi zvannya i nagorodiSpisok vijskovih zvan i nagorodVijskovi zvannya kombrig 17 lyutogo 1938 komdiv 17 lyutogo 1939 komkor 4 listopada 1939 general lejtenant 4 chervnya 1940 general polkovnik 7 grudnya 1942 general armiyi 12 lyutogo 1943 Nagorodi SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno 6 travnya 1965 orden Lenina lyutij 1941 2 sichnya 1942 orden Chervonogo Prapora 1941 orden Suvorova I go stupenya 28 sichnya 1943 orden Kutuzova I go stupenya 27 serpnya 1943 Medali Medal Za oboronu Stalingrada Medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi chehoslovackij ordenVshanuvannya ta ocinka dij Vatutina na teritoriyi UkrayiniPislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Mikita Hrushov rozporyadivsya vstanoviti Vatutinu pam yatnik z napisom generalovi Vatutinu vid ukrayinskogo narodu Takim napisom Hrushov nibito hotiv ironichno dopekti nacionalistam odnak u Moskvi sprijnyali cyu ironiyu v protilezhnomu klyuchi i tomu Hrushov buv zmushenij tlumachiti svoyi motivi osobisto Stalinu ta otrimav zgodu na cej napis Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roci Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roci ta z pochatkom pobudovi ukrayincyami svoyeyi istoriografiyi bagato ukrayinskih istorikiv pereglyanuli oficijnu rosijsku versiyu istorichnoyi roli Vatutina v podiyah XX stolittya na teritoriyi Ukrayini Yak stverdzhuye ukrayinskij istorik Volodimir Sergijchuk Vin kidav sotni lyudej bezzbrojnimi pid nimecki tanki Osoblivo na teritoriyi Ukrayini I tilki zavdyaki garmatnomu m yasu taki generali yak Vatutin vigravali bitvi Ce velika tragediya narodu Ukrayinski istoriki Volodimir Kucher ta Petro Chernega u knizi Ukrayina u Drugij svitovij vijni 1939 1945 zaznachayut sho lishe na Pershomu Ukrayinskomu fronti na Bukrinskomu placdarmi ta v boyah za Kiyiv zaginulo des 647 tisyach bijciv v tomu chisli ukrayinskih I ce vsogo za yakihos pivtora misyacya 22 veresnya 1943 roku pochalos forsuvannya Dnipra a 6 listopada Kiyiv stav radyanskim Yak vidomo osnovnij udar po vorogu u bitvi za Kiyiv 1943 roku bulo virisheno zavdati silami 1 go Ukrayinskogo frontu z Bukrinskogo placdarmu de duzhe visokij i krutij pravij bereg Dnipra yakij do togo zh buv dobre ukriplenij nimcyami kozhni kilka metriv kulemet granatomet garmata Same na ci nepristupni ukriplennya zlochinno bo bez pidgotovki bez perepravnih zasobiv pryamo z marshu kidali chervoni komandiri tak zvanih chornopidzhachnikiv neozbroyenih neobmundirovanih ta nenavchenih vijskovij spravi ukrayinskih silskih hlopciv ta dyadkiv mobilizovanih na shojno vzyatomu Livoberezhzhi Vidomij rosijskij pismennik Viktor Astaf yev uchasnik forsuvannya Dnipra zgaduvav pro ce tak Dvadcyat p yat tisyach voyiniv vhodit u vodu a vihodit na tomu berezi tri tisyachi maksimum p yat Cherez p yat shist dniv use ce splivaye Uyavlyayete Umovi v yakih radyanski chastini brali Kiyiv zdebilshogo mali takij viglyad voyaki u domashnomu odyazi jshli yak na eshafot adzhe poperedu shirochenna holodna rika nimecki kulemeti bombi a pozadu zagorodzhuvalni zagoni avtomatnikiv NKVS V Ukrayini opislya Revolyuciyi gidnosti tochilisya debati pov yazani zokrema z perejmenuvannyam prospektu Vatutina ta vulici Vatutina v Kiyevi Prihilniki perejmenuvannya poklikayuchis na publikaciyi istorikiv ta na rozpovidi svidkiv togochasnih vijskovih podij stverdzhuyut sho na Bukrinskomu placdarmi bilya Kiyeva genialnij polkovodec Vatutin poklav u zemlyu tochnishe u vodu Dnipra sotni tisyach ukrayinskih mobilizovanih soldat Najbilshim zlochinom proti ukrayinskogo narodu komanduvannya Chervonoyi armiyi vklyuchayuchi Vatutina voni vvazhali te sho na zvilnenij vid nimciv livoberezhnij Ukrayini komandiri chastin hapali ukrayinskih hlopciv 16 18 rokiv i bez zbroyi navit bez vijskovoyi formi pognali yih forsuvati Dnipro na nimecki kulemeti Protivniki perejmenuvannya vulici Vatutina argumentuvali svoyi tverdzhennya tim sho vvazhayut Mikolu Vatutina vpravnim vijskovim strategom yakij zmig vidbiti Kiyiv u nimeckoyi armiyi Zokrema kiyivskij krayeznavec Mihajlo Kalnickij zaznachiv V Nimechchini zasudzheno nacizm yak ideologiyu i yiyi instrumenti na zrazok SS i Vermahtu U nas insha kartina Shodo Vatutina to ya ne vpevnenij sho yakbi navit Napoleon postav u tih umovah v yaki postavili Vatutina vin zrobiv bi znachno menshimi vtratami I ya hochu nagadati kozhen den okupovanogo Kiyeva buv dnem rujnuvannya nacistami mista a voni rujnuvali Kiyiv poslidovno i bilsh zhahlivo nizh ce bulo u 1941 roci vse dali i dali na zahid viganyali tisyachi i sotni tisyach kiyan Pevnoyu miroyu krov lyudej yaki na prevelikij zhal zaginuli u Dnipri vryatuvala bagatoh lyudej Do rishennya VRU pro dekomunizaciyu Ukrayini 2015 roku U radyanskij period bulo stvoreno ryad muzeyiv de zgaduyetsya Vatutin Zokrema u Buchi Kiyivskoyi oblasti ye a na teritoriyi Nacionalnogo muzeyu zapovidniku Bitva za Kiyiv u 1943 roci ye byust Vatutina U 2011 roci ukrayinski centralni derzhustanovi spriyali vidznachennyu 110 yi richnici z dnya narodzhennya Vatutina na derzhavnomu rivni Tak 7 grudnya 2011 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala postanovu N 4089 VI Pro vidznachennya v Ukrayini 110 yi richnici z dnya narodzhennya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vatutina Mikoli Fedorovicha Pislya rishennya VRU pro dekomunizaciyu Ukrayini 2015 roku Pam yatnik Vatutinu u Kiyevi vstanovleno u 1948 roci Demontovanij 9 lyutogo 2023 roku Pam yatnik Vatutinu v Poltavi vstanovleno u 2013 roci Demontovanij 27 lipnya 2023 roku Poziciya vladi shodo docilnosti rozmishennya v Ukrayini pam yatnikiv i vulic nazvanih na chest radyanskogo generala Vatutina zminilasya pid tiskom Yevromajdanu ta z pochatkom dekomunizaciyi yak odnogo z naslidkiv Revolyuciyi Gidnosti Naprikinci 2014 roci Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati oprilyudniv spisok okremih osib prichetnih do borotbi proti nezalezhnosti Ukrayini organizaciyi golodomoriv i politichnih represij chiyimi imenami nazvani vulici v Ukrayini ta vidpovidno vipustiv knigu metodichnij zbirnik Yak perejmenovuvati vulicyu Pravovi zasadi perejmenuvannya vulic provulkiv prospektiv plosh parkiv skveriv mostiv ta inshih sporud roztashovanih na teritoriyi naselenih punktiv de roz yasnyuvav yak perejmenovuvati vidpovidni toponimi kudi buli vklyucheni i vatutinski toponimi U seredini 2016 direktor Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Volodimir V yatrovich zayaviv sho pam yatniki Vatutinu ne pidlyagayut demontazhu oskilki Vatutin ye odnim z uchasnikiv borotbi za zvilnennya Ukrayini vid nacistskih zagarbnikiv ta chastina gromadskosti bula inshoyi dumki pochinayuchi z 2014 roku v Ukrayini postijno vidbuvayutsya gromadski akciyi nezgodi u riznih mistah Ukrayini de rozmisheni arhitekturni pam yatki abo ye geografichni ob yekti nazvani na chest Vatutina na yakih lyudi vimagayut demontazhu jogo pam yatnikiv i zmini nazv toponimiv nazvanih na jogo chest Zokrema u kvitni 2017 roku gromadski aktivisti Kiyeva proveli akciyu ta povisili tablichku na pam yatnik Vatutinu z napisom Kat znishenij ukrayinskimi nacionalistami namagayuchis privernuti uvagu gromadskosti do bezdiyannya kiyivskoyi miskradi shodo demontazhu ta abo perenesennya pam yatnika Vatutina poza mezhi publichnogo prostoru Kiyeva Cej pam yatnik Vatutinu roboti Yevgena Vucheticha bulo vstanovleno 25 sichnya 1948 roku na mogili Vatutina v Kiyevi i vin ne pidpadaye pid diyu dekomunizacijnogo zakonu U zhovtni 2015 roku poltavskij gromadskij ruh Zlam stereotipiv zaproponuvav u ramkah zakonu pro dekomunizaciyu zminiti nazvu vulici Vatutina ta demontuvati pam yatnik generalu Vatutinu Takozh pochinayuchi z 2016 roku gromadski aktivisti mista Poltavi trichi oblivali pam yatnik Vatutinu chervonoyu farboyu na znak protestu vlitku 2016 roku v serpni 2017 roku ta u veresni 2017 roku Krim togo u listopadi 2015 roku memorialnu doshku generalu Vatutinu na pam yatniku bulo rozbito Takim chinom nebajduzhi meshkanci mista Poltavi neodnorazovo namagalisya privernuti uvagu gromadskosti do bezdiyannya poltavskoyi miskradi shodo demontazhu ta abo perenesennya poza mezhi publichnogo prostoru Poltavi pam yatnika yakij bulo vidkrito u Poltavi 23 veresnya 2013 Perejmenuvannya prospektu Generala Vatutina na prospekt Romana Shuhevicha Dokladnishe Prospekt Generala Vatutina Perejmenuvannya na Prospekt Romana Shuhevicha Poki sho odnoyu z nebagatoh peremog ukrayinskih aktivistiv stalo golosuvannya deputativ Kiyivradi v chervni 2017 roku za proyekt perejmenuvannya prospektu Generala Vatutina na prospekt Romana Shuhevicha Cej prospekt u Dniprovskomu rajoni Kiyeva bulo nazvano na chest Vatutina u 1975 roci Hocha u svoyemu rishenni Kiyivska miskrada j ne zgaduvala rishennya Verhovnoyi Radi Ukrayini 2015 roku pro dekomunizaciyu Ukrayini cila nizka ukrayinskih ZMI nazvala ce rishennya pov yazanim z dekomunizaciyeyu Stanom na 2019 rik rishennya Kiyivradi pro perejmenuvannya she ne nabiralo chinnosti oskilki vono she ne bulo oficijno oprilyudneno rishennya todi ne bulo oprilyudnene cherez sudovij pozov prorosijskoyi GO Antifashistska pravozahisna liga kerivnik Irina Berezhna ta proyevrejskoyi GO Yevrejska pravozahisna grupa kerivnik Boris Fuksman 9 grudnya 2019 roku Shostij apelyacijnij administrativnij sud pidtverdiv zakonnist rishen Kiyivskoyi miskoyi radi pro perejmenuvannya Moskovskogo prospektu i prospektu Generala Vatutina v Kiyevi na prospekti Stepana Banderi ta Romana Shuhevicha Zupinki gromadskogo transportu na prospekti u tomu chisli stanciyu shvidkisnogo tramvaya sho nosili im ya Vatutina bulo perejmenovano na chest Romana Shuhevicha 4 sichnya 2022 roku Spisok toponimiv nazvanih chest Vatutina v Ukrayini V Ukrayini ye taki toponimi nazvani na chest Vatutina u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti ye misto Vatutine nazvane na chest generala Vatutina a takozh shkola 2 tezh nazvana na jogo chest u Novovodolazkomu rajoni Harkivskij oblasti ye selo Vatutine u misti Yenakiyeve Doneckoyi oblasti rajon mista nazvanij na chest generala Vatutina V Ukrayini ye prospekti ta vulici Vulicya Vatutina u Lugansku vulicya Vatutina v Melitopoli prospekt Vatutina u Donecku tosho Demontazh 19 bereznya 2018 roku pam yatnik Mikoli Vatutinu v Berdichevi demontuvali aktivisti Nacionalnogo Korpusu 11 travnya 2022 roku u seli Novi Petrivci bulo demontovano pam yatnik Vatutinu 9 lyutogo 2023 roku u misti Kiyevi v ramkah dekomunizaciyi demontovano pam yatnik Vatutinu 27 lipnya 2023 roku u misti Poltavi demontuvali pam yatnik Vatutinu 25 sichnya 2024 roku v m Vatutine na Cherkashini demontovano pogruddya Vatutina Vulici VatutinaDokladnishe Vulicya VatutinaPrimitkiTracesOfWar d Track Q98839586 Arhiv originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2022 Roman Fedko Ukrayinskij reporter 7 chervnya 2017 Yaki nazvi vulic mayut zniknuti z mapi Ukrayini UINP 10 listopada 2014 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri 4 ta 9 dovidka Mayesh pravo znati 6 lipnya 2015 Spisok osib yaki pidpadayut pid dekomunizaciyu UINP 2 zhovtnya 2017 originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 ta 2 dovidka Minkult dozvoliv demontazh pam yatnikiv Chkalovu ta Vatutinu v Kiyevi pershogo vzhe znosyat www pravda com ua Procitovano 8 lyutogo 2023 Mariya Kabacij 9 lyutogo 2023 Bilya Verhovnoyi Radi demontuyut pam yatnik Vatutinu VIDEO Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik Moskva 1997 g Ivan Mukovskij zhurnal Voyenna istoriya 5 6 za 2002 rik peredruk u Biblioteci nacionalista Bandera 2017 09 14 Plohij S Brama Yevropi Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2016 S 363 Oleksandr Dubina Den 28 lyutogo 2013 neavtoritetne dzherelo Manchuk Andrij Koli mif staye pravdoyu Che ne pisav pro UPA 4 lyutogo 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda 17 lyutogo 2011 Za shidnim obriyem Spomini pro perezhite Danilo Shumuk nedostupne posilannya z serpnya 2019 Dochka Vatutina yakij pid chas vijni kidav lyudej bezzbrojnimi pid tanki boyitsya yizditi v Ukrayinu 7 serpnya 2016 u Wayback Machine TSN 6 listopada 2013 Ivan Olhovskij Nova sich 18 11 2006 Kucher V I Ukrayina u Drugij svitovij vijni 1939 1945 posib dlya vchitelya V I Kucher P M Chernega Kiyiv Geneza 2004 272 stor Ivan Olhovskij Genocid ukrayinskogo narodu pid chas bitvi za Dnipro 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Bitva za Kiyiv 1943 rik Chorna pihota znishennya Ukrayinciv 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 3 veresnya 2017 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 3 veresnya 2017 Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 3 veresnya 2017 Volodimir Ginda Zvilnennya Kiyeva sotni tisyach zhittiv do svyata Zhovtnevoyi revolyuciyi 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Publikaciyi pro Ukrayinu u Drugij svitovij vijni 2 lipnya 2017 u Wayback Machine Viktor KOROL Bitva za Dnipro i Kiyiv geroyizm i tragediya malovidomi storinki 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 listopada 2020 Procitovano 3 veresnya 2017 Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 5 veresnya 2017 Sokolov B V Kto voeval chislom a kto umeniem Chudovishnaya pravda opoteryah SSSR vo Vtoroj Mirovoj 12 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Pilyavec R I Chorna pihota yak istorichne yavishe v roki nimecko fashistskoyi vijni 1941 1945 rr UP 7 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 UINP 2014 UINP 2014 UNIAN 30 chervnya 2016 U Kiyevi na pam yatnik Vatutinu povisili tablichku z napisom Kat 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Korrespondent net 19 kvitnya 2017 0532 ua 6 listopada 2015 0532 ua 1 zhovtnya 2015 poltava to 27 veresnya 2017 Moya Kiyivshina 01 06 2017 Prospekt generala Vatutina perejmenovano na chest Romana Shuhevicha 3 lipnya 2017 u Wayback Machine Oficijnij sajt Kiyivskoyi miskoyi radi 2017 1 chervnya Apelyacijnij sud zalishiv u Kiyevi prospekti Banderi ta Shuhevicha Ukrinform 9 grudnya 2019 Shostij apelyacijnij administrativnij sud 9 grudnya 2019 UINP 9 grudnya 2019 ips ligazakon net 9 grudnya 2019 glavcom ua ukr Arhiv originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 Dekolonizaciya Ukrayina 25 01 2024LiteraturaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Alekseev S Sto rasskazov o vojne M Mol gvardiya 1975 S 71 72 ros Ankudinova G Na kostylyah a doberus do fronta Belgor izvestiya 2000 15 apr ros Bragin M N F Vatutin Put generala M 1953 273 s ros Burij V Vatutineznavstvo podiyi fakti personaliyi Cherkasi Vertikal 2015 272 s Burij V Jogo imenem nazvano nashe misto bojovij shlyah generala Vatutina Vatutine vchora i sogodni istoriya mista v narisah i spogadah K Kolorit 2007 S 41 43 Burij V M Tvoye Vatutine vid A do Ya korot slovnik dovid Vatutine Cherkasi Vitoki 2003 20 s Voinov A Rasskazy o generale Vatutine M 1958 256 s ros Vojcehovskaya M Polkovodec Zvezda 1995 17 yanv ros Govorov A Kritikovat legko A kto budet delat Valujskaya zvezda 2000 3 okt Goncharenko Yu Tank imeni generala Vatutina Podvig Voronezh 1975 S 138 141 Zhurbenko I Polkovodec soldat patriot Put oktyabrya 1991 19 dek ros Zaharov Yu D General armii N F Vatutin M 1985 192 s ros Zelenskij S General Vatutin Valujskaya zvezda 2000 16 dek Ivanov S P O rabote shtaba Voronezhskogo fronta v period bitvy pod Kurskom Bitva na Kurskoj duge M Nauka 1975 S 58 64 Kirindyasov G Vospominaniya o generale Vatutine Zvezda 1989 1 dek ros Polkovodcy i voenachalniki Velikoj Otechestvennoj vojny M Mol gvardiya 1970 447 s ros Semichev D Talantlivyj polkovodec Nezabyvaemye imena Belgorod 1961 S 75 99 Smolenskij V Ballada o generale Zvezda 1996 17 dek Talantlivyj polkovodec Krasnaya zvezda 1981 18 dek ros Ukrali pamyat Nasha zvezda 2000 29 sent ros Frolov N Zhizn polkovodca Krasnoe znamya 1995 12 apr ros Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik M 1997 Glantz David Vatutin in Harold Shukman ed Stalin s Generals NY 1993 pp 287 298 angl Pilyavec R I Chorna pihota yak istorichne yavishe v roki nimecko fashistskoyi vijni 1941 1945 rr PosilannyaGrinevich V A Vatutin Mikola Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 450 ISBN 966 00 0734 5 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Vatutin Nikolaj Fedorovich na sajti wwii soldat narod ru 22 grudnya 2009 u Wayback Machine Vatutin Nikolaj Fedorovich na sajti hrono ru 13 serpnya 2009 u Wayback Machine Nikolaj Fedorovich Vatutin 24 lipnya 2009 u Wayback Machine General polkovnik K Krajnyukov General armii Nikolaj Vatutin Arhivovano 26 chervnya 2012 u WebCite Tkachuk O Hto vbiv generala Vatutina Ukrayinska pravda 2010 5 travnya 7 travnya 2010 u Wayback Machine Olhovskij Ivan U Kiyevi na misci pam yatnika Mikoli Vatutinu mav bi stoyati pam yatnik Ivanu Chernyahovskomu Ukrayinska gazeta Plyus 45 185 neavtoritetne dzherelo 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Chorna pihota Dniprovsko kiyivska operaciya