Хоча флора Словаччини значною мірою змінюється внаслідок людських втручання, існує багато районів з відносно добре збереженими типовими рослинами. Рослинність Словаччини надзвичайно різноманітна. Причинами цього є, серед іншого, велика сегментація природних умов, різноманітність геологічної бази, складні етапи розвитку в минулому.
Природні зони
Вся територія Словаччини відноситься до листяних і змішаних лісів помірного поясу. Рослинність змінюється залежно від клімату, якості та вологості ґрунту: вона складається з різних рослинних угруповань. З підвищенням висоти температура знижується, кількість опадів збільшується, змінюються типи ґрунтів, а вегетаційний період знижується. Тому рослинні співтовариства також змінюються з висотою, створюючи рівні висотні пояси.
- Дубові ліси
- Вони розташовані в низовинах, в нижніх частинах гір і басейнів, там де найтепліше і найсухіше. Трав'яні і чагарникові зарості добре розвиваються в освітлених дубових лісах.
- Букові ліси
- Розташовані на висоті 550—1100 м над рівнем моря. Лісовий бук більш вимогливий до вологи та опадів. В букових лісах добре розвивається трав'янистий підлісок із тіньолюбними і волого-вимогливими видами.
- Ялині ліси
- Слідують за буковим деревами до верхньої границі лісів, яка знаходиться в основному на 1600 м над рівнем моря. У підліску світлих ялинових лісах ростуть чорниця і брусниця. Після вирубки ялинового лісу утворюються луки і пасовища.
- Соснові ліси
- Простягаються від верхнього краю лісу до висоти 1800 м. В ньому ростуть і горобина звичайна, на відкритих ділянках чорниця і брусниця.
- Альпійські луки
- Знаходяться тільки в Татрах і Низьких Татрах на висотах понад 1800 м. На них ростуть лише холодолюбні види трав і трав'янистих рослин, місцями — чорниця і журавлина.
- Нівально-гляціальна зона
- На найвищих висотах Татр. Холодний пояс, тому сніг може піти навіть влітку. Скелі покриті лишайниками.
Рослинні співтовариства
Згідно з іншим розділом рослинність Словаччини може бути у наступних спільнотах:
Лісові рослини
- Дубові ліси
- Полюбляють суху землю. Ботанічно найбагатіші дубові ліси з пухнастим дубом.
- Дубово-грабові ліси
- Переважають на пагорбах між пасмами дубів і буків. Корони дубів піднімаються над численними грабами, хоча бук росте туж досить рясно.
- Букові ліси
- Утворюють найбільшу частину словацьких лісів. Дерева представлені ялицею, кленом звичайним, явором, ясеном, на межі ялинових лісів до них підходить й ялина.
- Ялинові ліси
- Утворюють найвищу лісову зону. З дерев можна зустріти гірський клен, березу повислу, європейську модрину, горобину, шипшину повислу, бузину червону, чорну жимолость і в Татрах в найвищих місцях сосну кедрову.
- Тугайні ліси
- Розвиваються вздовж річок і струмків. Їх характер змінюється залежно від висоти та вологості. У заплавних лісах зустрічаються різноманітні верби, черемха звичайна, крушина ламка. Трави варіюються залежно від типів лісів. Можемо знайти хміль звичайний, паслін солодко-гіркий, різні осоки. У лісах найпоширеніші порослю є тонконіг дібровний, а також грястиця збірна або її види. У дубових лісах з більш кислими ґрунтами всюди росте костриця різнолиста. Високий куничник наземний заповнює переважно лісні вирубки. У середньо-вологих змішаних дубових, грабових і букових лісах живуть також перлівка одноквіткова, поширеними є також перлівка поникла, куцоніжка лісова, осока трясучкоподібна, осока волосиста, цибуля ведмежа, конвалія звичайна, копитняк європейський, види анемонів і рястів, зубниця бульбиста, дуже поширена яглиця звичайна, плющ звичайний, розхідник шорсткий, підмаренник запашний.
Рослини сухих, сонячних, теплих і трав'янистих схилів, скель і піщаних дюн
У розрізах гірських порід ми знаходимо аспленій північний і мокричник шорсткий. Сухі пасовища в основному покриті кострицею валіською. На сухих піщаних дюнах і вільних звивистих пісках росте сива тростяна костриця піхвяна, який закріплює піски, кипець сизий і молочай Сегье.
Рослини болотних і низинних лугів
Ранньою весною вологі луки покриті жовтими килимами кульбаб, пізніше жовтцем їдким, потім коронарією зозулячою, влітку морквою дикою і будяками, пізніше чорно-пурпуровими родовиком лікарським або блакитним коммоником лучним. Кислі луки вже переходять в болотні луки. На болотних луках переважає калюжниця болотяна або масивні пучки щучника дернистого, іноді ситнику розлогого. Торф'яно-болотні луки з шаром моху характеризуються розростанням молінії голубої, ситника піхватого, білосніжних груп пухівочки дернистої та інших видів осоки або сеслерії болотяної.
Рослинність солоних ґрунтів
Залесніння безплідних солоних ґрунтів є одним з найскладніших завдань. У ґрунтах, які найкраще підходять для ячменю ощетіненному, ячменю, полину і кермеку Гмеліна, і які називають солоними ґрунтами III класу, найбезпечніше може бути вирощені тільки маслинки і тамарикси.
Рослинні спільноти боліт і вод
Ростуть на ґрунтах, які залишаються чи переважно затоплені. До них належать групки осок, зокрема осоки високої. У глибоких застійних водах зростає велика поросль звичайної очерету або більша-менша поросль рогозу, їжачої голівки прямої, очеретянки звичайної, лепешняка великого, півников болотних, омега водяного разом з сусаком звичайним, стрілиці звичайної і частухи подорожникової. У середині очерету є темні групи куги озерної. На берегах гірських потоків зустрічається й лепешняк.
Бур'яни
Різні спільноти бур'янів ростуть на культурних територіях, на порушених землях, таких як рілля, городах та садах, а також біля житлових будинків на ґрунті багатим на азот, на насипах і, нарешті, на пасовищах і витоптаних краях дороги. Значна частина бур'янів супроводжує людей, що мандрують природою, аж до незайманого рослинного царства, і навіть до високих гір. Серед бур'янів можна знайти значну кількість лікарських рослин. Більшість рослин однорічні.
Рослинні співтовариства альпійських і субальпійських зон
Альпійське або гірське пасмо є домом для дуже красивих, яскравих видів. На гумусових, кислих ґрунтах, особливо в гранітних областях, росте велика поросль ситинка трироздільного і горянки дворядної. Тут також ростуть дзвоники альпійські і первоцвіти.
Захист природи та рослинного життя Словаччини
У Словаччині є дев'ять національних парків. Охорона природи також забезпечується іншими рівнями захисту, такими як:
- регіональний ландшафтний парк
- національний заповідник
- природний заповідник
- національна природна пам'ятка
- пам'ятка природи
Див. також
- [sk]
- [sk]
- [sk]
Примітки
- Червона книга України: Горянка дворядна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hocha flora Slovachchini znachnoyu miroyu zminyuyetsya vnaslidok lyudskih vtruchannya isnuye bagato rajoniv z vidnosno dobre zberezhenimi tipovimi roslinami Roslinnist Slovachchini nadzvichajno riznomanitna Prichinami cogo ye sered inshogo velika segmentaciya prirodnih umov riznomanitnist geologichnoyi bazi skladni etapi rozvitku v minulomu Prirodni zoniVsya teritoriya Slovachchini vidnositsya do listyanih i zmishanih lisiv pomirnogo poyasu Roslinnist zminyuyetsya zalezhno vid klimatu yakosti ta vologosti gruntu vona skladayetsya z riznih roslinnih ugrupovan Z pidvishennyam visoti temperatura znizhuyetsya kilkist opadiv zbilshuyetsya zminyuyutsya tipi gruntiv a vegetacijnij period znizhuyetsya Tomu roslinni spivtovaristva takozh zminyuyutsya z visotoyu stvoryuyuchi rivni visotni poyasi Dubovi lisi Voni roztashovani v nizovinah v nizhnih chastinah gir i basejniv tam de najteplishe i najsuhishe Trav yani i chagarnikovi zarosti dobre rozvivayutsya v osvitlenih dubovih lisah Bukovi lisi Roztashovani na visoti 550 1100 m nad rivnem morya Lisovij buk bilsh vimoglivij do vologi ta opadiv V bukovih lisah dobre rozvivayetsya trav yanistij pidlisok iz tinolyubnimi i vologo vimoglivimi vidami Yalini lisi Sliduyut za bukovim derevami do verhnoyi granici lisiv yaka znahoditsya v osnovnomu na 1600 m nad rivnem morya U pidlisku svitlih yalinovih lisah rostut chornicya i brusnicya Pislya virubki yalinovogo lisu utvoryuyutsya luki i pasovisha Sosnovi lisi Prostyagayutsya vid verhnogo krayu lisu do visoti 1800 m V nomu rostut i gorobina zvichajna na vidkritih dilyankah chornicya i brusnicya Alpijski luki Znahodyatsya tilki v Tatrah i Nizkih Tatrah na visotah ponad 1800 m Na nih rostut lishe holodolyubni vidi trav i trav yanistih roslin miscyami chornicya i zhuravlina Nivalno glyacialna zona Na najvishih visotah Tatr Holodnij poyas tomu snig mozhe piti navit vlitku Skeli pokriti lishajnikami Roslinni spivtovaristvaZgidno z inshim rozdilom roslinnist Slovachchini mozhe buti u nastupnih spilnotah Lisovi roslini Dubovi lisi Polyublyayut suhu zemlyu Botanichno najbagatishi dubovi lisi z puhnastim dubom Dubovo grabovi lisi Perevazhayut na pagorbah mizh pasmami dubiv i bukiv Koroni dubiv pidnimayutsya nad chislennimi grabami hocha buk roste tuzh dosit ryasno Bukovi lisi Utvoryuyut najbilshu chastinu slovackih lisiv Dereva predstavleni yaliceyu klenom zvichajnim yavorom yasenom na mezhi yalinovih lisiv do nih pidhodit j yalina Yalinovi lisi Utvoryuyut najvishu lisovu zonu Z derev mozhna zustriti girskij klen berezu povislu yevropejsku modrinu gorobinu shipshinu povislu buzinu chervonu chornu zhimolost i v Tatrah v najvishih miscyah sosnu kedrovu Tugajni lisi Rozvivayutsya vzdovzh richok i strumkiv Yih harakter zminyuyetsya zalezhno vid visoti ta vologosti U zaplavnih lisah zustrichayutsya riznomanitni verbi cheremha zvichajna krushina lamka Travi variyuyutsya zalezhno vid tipiv lisiv Mozhemo znajti hmil zvichajnij paslin solodko girkij rizni osoki U lisah najposhirenishi poroslyu ye tonkonig dibrovnij a takozh gryasticya zbirna abo yiyi vidi U dubovih lisah z bilsh kislimi gruntami vsyudi roste kostricya riznolista Visokij kunichnik nazemnij zapovnyuye perevazhno lisni virubki U seredno vologih zmishanih dubovih grabovih i bukovih lisah zhivut takozh perlivka odnokvitkova poshirenimi ye takozh perlivka ponikla kuconizhka lisova osoka tryasuchkopodibna osoka volosista cibulya vedmezha konvaliya zvichajna kopitnyak yevropejskij vidi anemoniv i ryastiv zubnicya bulbista duzhe poshirena yaglicya zvichajna plyush zvichajnij rozhidnik shorstkij pidmarennik zapashnij Roslini suhih sonyachnih teplih i trav yanistih shiliv skel i pishanih dyun U rozrizah girskih porid mi znahodimo asplenij pivnichnij i mokrichnik shorstkij Suhi pasovisha v osnovnomu pokriti kostriceyu valiskoyu Na suhih pishanih dyunah i vilnih zvivistih piskah roste siva trostyana kostricya pihvyana yakij zakriplyuye piski kipec sizij i molochaj Sege Roslini bolotnih i nizinnih lugiv Rannoyu vesnoyu vologi luki pokriti zhovtimi kilimami kulbab piznishe zhovtcem yidkim potim koronariyeyu zozulyachoyu vlitku morkvoyu dikoyu i budyakami piznishe chorno purpurovimi rodovikom likarskim abo blakitnim kommonikom luchnim Kisli luki vzhe perehodyat v bolotni luki Na bolotnih lukah perevazhaye kalyuzhnicya bolotyana abo masivni puchki shuchnika dernistogo inodi sitniku rozlogogo Torf yano bolotni luki z sharom mohu harakterizuyutsya rozrostannyam moliniyi goluboyi sitnika pihvatogo bilosnizhnih grup puhivochki dernistoyi ta inshih vidiv osoki abo sesleriyi bolotyanoyi Roslinnist solonih gruntiv Zalesninnya bezplidnih solonih gruntiv ye odnim z najskladnishih zavdan U gruntah yaki najkrashe pidhodyat dlya yachmenyu oshetinennomu yachmenyu polinu i kermeku Gmelina i yaki nazivayut solonimi gruntami III klasu najbezpechnishe mozhe buti virosheni tilki maslinki i tamariksi Roslinni spilnoti bolit i vod Rostut na gruntah yaki zalishayutsya chi perevazhno zatopleni Do nih nalezhat grupki osok zokrema osoki visokoyi U glibokih zastijnih vodah zrostaye velika porosl zvichajnoyi ocheretu abo bilsha mensha porosl rogozu yizhachoyi golivki pryamoyi ocheretyanki zvichajnoyi lepeshnyaka velikogo pivnikov bolotnih omega vodyanogo razom z susakom zvichajnim strilici zvichajnoyi i chastuhi podorozhnikovoyi U seredini ocheretu ye temni grupi kugi ozernoyi Na beregah girskih potokiv zustrichayetsya j lepeshnyak Bur yani Rizni spilnoti bur yaniv rostut na kulturnih teritoriyah na porushenih zemlyah takih yak rillya gorodah ta sadah a takozh bilya zhitlovih budinkiv na grunti bagatim na azot na nasipah i nareshti na pasovishah i vitoptanih krayah dorogi Znachna chastina bur yaniv suprovodzhuye lyudej sho mandruyut prirodoyu azh do nezajmanogo roslinnogo carstva i navit do visokih gir Sered bur yaniv mozhna znajti znachnu kilkist likarskih roslin Bilshist roslin odnorichni Roslinni spivtovaristva alpijskih i subalpijskih zon Alpijske abo girske pasmo ye domom dlya duzhe krasivih yaskravih vidiv Na gumusovih kislih gruntah osoblivo v granitnih oblastyah roste velika porosl sitinka trirozdilnogo i goryanki dvoryadnoyi Tut takozh rostut dzvoniki alpijski i pervocviti Zahist prirodi ta roslinnogo zhittya SlovachchiniU Slovachchini ye dev yat nacionalnih parkiv Ohorona prirodi takozh zabezpechuyetsya inshimi rivnyami zahistu takimi yak regionalnij landshaftnij park nacionalnij zapovidnik prirodnij zapovidnik nacionalna prirodna pam yatka pam yatka prirodiDiv takozh sk sk sk PrimitkiChervona kniga Ukrayini Goryanka dvoryadna