Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія селища міського типу Нової Ушиці:
В складі Речі Посполитої
Вперше назва селища згадується в середині XV століття. В 1439 році польський шляхтич Сенько одержав королівську грамоту на володіння Літнівцями і сусіднім селом Вербовець. За переказами, назва Літнівці походить від того, що в них знаходилась літня резиденція польських панів.
У першій половині XVI століття село належало Станіславу Одровонжу. Королева Бона домоглася приєднання Літнівець та інших сіл до Барського староства.
У 1702—1703 роках Літнівці отримали привілей користуватися магдебурзьким правом.
У XVIII столітті Літнівці, як королівський маєток, становили окреме . В 1748 році вони одержали привілеї Августа ІІІ на право називатись містом. Міське самоуправління було підпорядковане ставленикам польських властей — королівським намісникам або окремим поміщикам.
В складі Російської імперії
Після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії в 1793 році царським указом від 6 липня 1795 року було утворено ряд повітів, в тому числі Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство.
З 1808 року Літнівецьке староство було віддано в безплатну оренду подільському губернатору Володимиру Івановичу Чевкіну. Дані за 1820 рік свідчать про невеликі розміри міста: в Літнівцях нараховувалось 338 чоловік.
В 1829 році місто було перейменоване на Нову Ушицю. Це було пов'язане з назвою повіту, центром якого було місто Ушиця на Дністрі (нині селище Стара Ушиця).
Після перейменування Літнівець у Нову Ушицю і перенесення сюди повітових «присутствених місць» жителі повітового міста були названі міщанами (сенатський указ від 16 березня 1833 року).
27 січня 1838 в Герольдії був представлений проект герба Нової Ушиці (згодом не затверджений). У горішній частині перетятого щита герб Подільський; у долішній — в рожевому полі на зеленій землі покладені навхрест два золотих снопи, над якими — частина срібної будівлі з написом «1826 года» над нею.
У першій половині XIX століття серед орендарів або власників новоушицьких земель відомі польська землевласниця Стадницька, поміщик Луговий та інші пани, які весь час посилювали гноблення кріпосного селянства і не менш жорстоко, ніж за панської Польщі, поводились з ним. Перед реформою 1861 року поміщик Луговий продав новоушицькі землі міській управі. Всього тоді нараховувалось 2 425 десятин землі, з них орної було близько 1 300 десятин. Більшість міщан брала землю в оренду за контрактом строком на 9—12 років.
У 1855 році відкрито приватну лікарню на 15 ліжок. З 1859 по 1861 рік в селищі збудовано церковний собор та римо-католицький костьол. У 1869 році відкрито двокласне міське училище. Наступного року в Новій Ушиці обрано міську думу, управу і міського голову. В 1897 році збудовано церковно-приходську школу.
Кількість населення Нової Ушиці значно зростає: на 1870 рік тут уже налічується 4 502 чоловік.
Спостерігається розвиток капіталістичних відносин, ріст ремесел і торгівлі, але в цілому розвиток міста відбувався досить повільно. Значна частина населення належала до сільських станів, а основним заняттям міських жителів вважалось землеробство. У Новій Ушиці в 1872 році уже числиться і свічковий завод, на якому працює один робітник, а розмір річного виробництва становить 350 карбованців.
За переписом 1899 року всього населення в Новій Ушиці рахувалось 6 541 чоловік, з них міщан 6 248, селян 129, купців 34; всього будинків 739, у тому числі кам'яних — 50, крамниць — 44. Міщани займались головним чином хліборобством, орендуючи землю, деякі з них займались дрібною торгівлею тощо. Кожний четвер відбувались базари, а щороку з до 6 серпня — ярмарки.
1905 року населення дещо зросло і становило 6 970 осіб. Місто Нова Ушиця утворювало окрему самостійну одиницю, до складу якої, окрім власне Нової Ушиці, входило передмістя Філянівка, що мало 136 дворів та населення 705 осіб.
Освіта у місті здійснювалась лише початкова. У 1905 році було три початкових школи, однокласне міське прихідське училище на 80 учнів, Каскадська церковно-прихідська школа на 30 учнів. Крім того, було ще двокласне міське училище, або так звана вища початкова школа з 5-ти річним строком навчання на 160—180 учнів. Учителів було 10 чоловік. 7 грудня 1908 року відкрито Новоушицьку ремісничу школу для підготовки спеціалістів ковальсько-слюсарної справи, столярно-токарної. Перший випуск школа дала в 1913 році — 14 чоловік. На 1 січня 1914 року було 77 учнів. Початок середній освіті в Новій Ушиці покладено відкриттям гімназії в 1915 році, навчання в якій було платним.
Станом на 1 липня 1910 року в місті було вісім підприємств, на яких працювало 20 робітників — гільзова фабрика, цегельний завод, паровий млин, три водяних млини, два заводи мінеральних вод. Ремісничих закладів — 5, в них працювало 146 чоловік. Міський бюджет на 1909 рік становив 23 527 карбованців 68 копійок. З медичних закладів працювали міська амбулаторія, земська лікарня на 20 ліжок (збудована в 1908—1909 роках), одна приватна аптека і три аптекарські магазини.
Землевласниками по Новій Ушиці в 1911 році рахувалися:
- графиня Тишкевич М. Г., яка володіла в повітовому центрі і навколишніх селах 4 259 десятин землі;
- Дурач Р. М. — 548 десятин;
- Вільчевський М. М. — 380 десятин.
В той же час для селян характерним було безземелля і малоземелля, коли, за статистичними даними 1905 року, на душу населення в повіті припадало в середньому по 0,71 десятини.
Під час виборів до міської думи у місті нараховувалось 229 обивателів, які користувались виборним правом (1910 рік), гласних обирали 18.
Боротьба за Державність, радянська влада
В перший день революції, 27 лютого 1917 року звернувся з маніфестом «До всіх громадян Росії», в якому закликав до створення на місцях органів народної і революційної влади — Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Вже в березні 1917 року в Новій Ушиці було створено Раду солдатських депутатів, яка пізніше об'єдналася з Радою солдатських депутатів місцевого гарнізону.
Восени 1919 року начальником залоги Нової Ушиці був полковник Армії УНР Шулай Михайло Мусійович.
В період Визвольних змагань комісаром Нової Ушиці був Лазаренко Омелян Карпович від УНР. Почався наступ, що вибив був більшовиків з України і комісара міста Лазаренка вбили.
В 1921 році вийшов перший номер газети «Серп і Молот». Цього ж року було відкрито філію Харківського акціонерного товариства «Село-книга».
В 1922 році в селищі споруджено електростанцію. У 1923 році утворено Новоушицький район. На початок 1922—1923 навчального року в місті працювало 5 шкіл, з них дві семирічки. 1 жовтня 1922 року розіслано циркуляр про відновлення роботи в повіті по ліквідації неписьменності, створення волосних та сільських комісій лікнепу.
В 1924 році Нова Ущиця отримує статус селища міського типу.
В 1929 році на базі колишньої профтехшколи утворився Новоушицький технікум механізації сільського господарства. Уже в 1932 році проведено перший випуск техніків-механіків.
В 1929 році в районі починається масова колективізація. В 1930 році утворився Новоушицький колгосп імені ІІІ Інтернаціоналу — 109 господарств з кількістю 205 працездатних. Того ж року створено Новоушицьку МТС.
В 1937 році в Новій Ушиці розпочато будівництво двоповерхової нової школи із середньою освітою.
Радянсько-німецька війна
З 14 липня 1941 року по 27 березня 1944 року Нова Ушиця перебувала під німецькою окупацією. За період окупації в селищі німцями повішено 1 чоловіка, розстріляно 2 018 чоловік, насильно забрано в Німеччину 16 чоловік, спалено дві хати, зруйновано більшість будинків.
В боях за Нову Ушицю наступаючі зі сходу частини генерал-майора Дрьоміна, підполковника Шевченка втратили загиблими і пораненими понад 100 воїнів. Усі вони поховані в братській могилі в Новій Ушиці, над якою поставлено мармуровий пам'ятник Слави. Тут поховано: офіцерів − два чоловіка, сержантів і солдат — 138 чоловік. Всього загинуло на фронтах радянсько-німецької війни 500 воїнів з Нової Ушиці, імена яких увічнено на пам'ятних плитах у сквері бойової слави.
В урочищі «Трихів ліс» є шість могил на місці масового розстрілу єврейського населення у серпні-жовтні 1942 року. Всього розстріляно 2 655 чоловік.
Повоєнні роки
В післявоєнний період, починаючи з 1955—1960 років, в райцентрі немало зроблено в справі будівництва житлового фонду та громадських будівель; збудовано приміщення райунівермагу, продовольчого магазину, будинок райспоживспілки, нової чайної, двоповерховий будинок технікуму механізації сільського господарства, кілька комунальних житлових будинків на 60—70 квартир, двоповерховий будинок лікарні. Розпочато будівництво адміністративного чотириповерхового будинку райкому партії та райвиконкому, кінотеатру на 600 місць, Будинку культури колгоспника на 700 місць, готелю на 50 місць, будинку кафе-ресторану. Значно проводиться в ці роки індивідуальне будівництво власних будинків робітників та службовців Нової Ушиці — збудовано понад 100 одноквартирних будинків, появилось кілька нових вулиць у селищі.
В 1959 році в Новій Ушиці засновано міжколгоспну будівельну організацію, яка мала такі цехи: лісопильний, столярний, полігон залізобетонних конструкцій, а з 1964 року введено в дію цегельний завод. На початку 1965 року утворено Новоушицьке районне об'єднання «Сільгосптехніка».
Створено нові виробничі бази автопідприємства, ремонтно-транспортного підприємства та райсільгоспхімії агробуду та райшляхдільниці, заготконтори і газового управління, комбікормового заводу та хлібокомбінату, району електромереж та райвузла зв'язку, молочного цеху молокозаводу та лісомеліоративної станції, споруджено нові приміщення технікуму механізації сільського господарства, середніх шкіл № 1 та № 2, комплекс дитячого садка, стадіон та багато інших закладів.
В 1986 році в Новій Ушиці збудовано нове 4-х поверхове приміщення районної лікарні на 240 ліжок, де розмістились приймальний покій, швидка допомога, дитяче, хірургічне, гінекологічне, пологове відділення. Крім цього є терапевтичне відділення, неврологічне, інфекційне, стоматологічне, двох поверхове приміщення районної поліклініки, приміщення міжрайтубдиспансера.
Роки незалежної України
В 1992 році відкрито історико-краєзнавчий музей.
В 1996 році розпочато газифікацію селища природним газом.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2010.
- Щоденник Павла Дерев'янка Ч.1/5 1899-1917 роки Запорізька "Просвіта" - видатні та завзяті | (укр.), процитовано 23 листопада 2023
Посилання
- Сайт Новоушицького технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya selisha miskogo tipu Novoyi Ushici V skladi Rechi PospolitoyiVpershe nazva selisha zgaduyetsya v seredini XV stolittya V 1439 roci polskij shlyahtich Senko oderzhav korolivsku gramotu na volodinnya Litnivcyami i susidnim selom Verbovec Za perekazami nazva Litnivci pohodit vid togo sho v nih znahodilas litnya rezidenciya polskih paniv U pershij polovini XVI stolittya selo nalezhalo Stanislavu Odrovonzhu Koroleva Bona domoglasya priyednannya Litnivec ta inshih sil do Barskogo starostva U 1702 1703 rokah Litnivci otrimali privilej koristuvatisya magdeburzkim pravom U XVIII stolitti Litnivci yak korolivskij mayetok stanovili okreme V 1748 roci voni oderzhali privileyi Avgusta III na pravo nazivatis mistom Miske samoupravlinnya bulo pidporyadkovane stavlenikam polskih vlastej korolivskim namisnikam abo okremim pomishikam V skladi Rosijskoyi imperiyiPislya drugogo podilu Polshi i priyednannya Podillya do Rosiyi v 1793 roci carskim ukazom vid 6 lipnya 1795 roku bulo utvoreno ryad povitiv v tomu chisli Ushickij povit do yakogo vvijshlo i Litnivecke starostvo Z 1808 roku Litnivecke starostvo bulo viddano v bezplatnu orendu podilskomu gubernatoru Volodimiru Ivanovichu Chevkinu Dani za 1820 rik svidchat pro neveliki rozmiri mista v Litnivcyah narahovuvalos 338 cholovik V 1829 roci misto bulo perejmenovane na Novu Ushicyu Ce bulo pov yazane z nazvoyu povitu centrom yakogo bulo misto Ushicya na Dnistri nini selishe Stara Ushicya Pislya perejmenuvannya Litnivec u Novu Ushicyu i perenesennya syudi povitovih prisutstvenih misc zhiteli povitovogo mista buli nazvani mishanami senatskij ukaz vid 16 bereznya 1833 roku 27 sichnya 1838 v Geroldiyi buv predstavlenij proekt gerba Novoyi Ushici zgodom ne zatverdzhenij U gorishnij chastini peretyatogo shita gerb Podilskij u dolishnij v rozhevomu poli na zelenij zemli pokladeni navhrest dva zolotih snopi nad yakimi chastina sribnoyi budivli z napisom 1826 goda nad neyu U pershij polovini XIX stolittya sered orendariv abo vlasnikiv novoushickih zemel vidomi polska zemlevlasnicya Stadnicka pomishik Lugovij ta inshi pani yaki ves chas posilyuvali gnoblennya kriposnogo selyanstva i ne mensh zhorstoko nizh za panskoyi Polshi povodilis z nim Pered reformoyu 1861 roku pomishik Lugovij prodav novoushicki zemli miskij upravi Vsogo todi narahovuvalos 2 425 desyatin zemli z nih ornoyi bulo blizko 1 300 desyatin Bilshist mishan brala zemlyu v orendu za kontraktom strokom na 9 12 rokiv Kostel U 1855 roci vidkrito privatnu likarnyu na 15 lizhok Z 1859 po 1861 rik v selishi zbudovano cerkovnij sobor ta rimo katolickij kostol U 1869 roci vidkrito dvoklasne miske uchilishe Nastupnogo roku v Novij Ushici obrano misku dumu upravu i miskogo golovu V 1897 roci zbudovano cerkovno prihodsku shkolu Kilkist naselennya Novoyi Ushici znachno zrostaye na 1870 rik tut uzhe nalichuyetsya 4 502 cholovik Sposterigayetsya rozvitok kapitalistichnih vidnosin rist remesel i torgivli ale v cilomu rozvitok mista vidbuvavsya dosit povilno Znachna chastina naselennya nalezhala do silskih staniv a osnovnim zanyattyam miskih zhiteliv vvazhalos zemlerobstvo U Novij Ushici v 1872 roci uzhe chislitsya i svichkovij zavod na yakomu pracyuye odin robitnik a rozmir richnogo virobnictva stanovit 350 karbovanciv Za perepisom 1899 roku vsogo naselennya v Novij Ushici rahuvalos 6 541 cholovik z nih mishan 6 248 selyan 129 kupciv 34 vsogo budinkiv 739 u tomu chisli kam yanih 50 kramnic 44 Mishani zajmalis golovnim chinom hliborobstvom orenduyuchi zemlyu deyaki z nih zajmalis dribnoyu torgivleyu tosho Kozhnij chetver vidbuvalis bazari a shoroku z do 6 serpnya yarmarki 1905 roku naselennya desho zroslo i stanovilo 6 970 osib Misto Nova Ushicya utvoryuvalo okremu samostijnu odinicyu do skladu yakoyi okrim vlasne Novoyi Ushici vhodilo peredmistya Filyanivka sho malo 136 dvoriv ta naselennya 705 osib Osvita u misti zdijsnyuvalas lishe pochatkova U 1905 roci bulo tri pochatkovih shkoli odnoklasne miske prihidske uchilishe na 80 uchniv Kaskadska cerkovno prihidska shkola na 30 uchniv Krim togo bulo she dvoklasne miske uchilishe abo tak zvana visha pochatkova shkola z 5 ti richnim strokom navchannya na 160 180 uchniv Uchiteliv bulo 10 cholovik 7 grudnya 1908 roku vidkrito Novoushicku remisnichu shkolu dlya pidgotovki specialistiv kovalsko slyusarnoyi spravi stolyarno tokarnoyi Pershij vipusk shkola dala v 1913 roci 14 cholovik Na 1 sichnya 1914 roku bulo 77 uchniv Pochatok serednij osviti v Novij Ushici pokladeno vidkrittyam gimnaziyi v 1915 roci navchannya v yakij bulo platnim Stanom na 1 lipnya 1910 roku v misti bulo visim pidpriyemstv na yakih pracyuvalo 20 robitnikiv gilzova fabrika cegelnij zavod parovij mlin tri vodyanih mlini dva zavodi mineralnih vod Remisnichih zakladiv 5 v nih pracyuvalo 146 cholovik Miskij byudzhet na 1909 rik stanoviv 23 527 karbovanciv 68 kopijok Z medichnih zakladiv pracyuvali miska ambulatoriya zemska likarnya na 20 lizhok zbudovana v 1908 1909 rokah odna privatna apteka i tri aptekarski magazini Zemlevlasnikami po Novij Ushici v 1911 roci rahuvalisya grafinya Tishkevich M G yaka volodila v povitovomu centri i navkolishnih selah 4 259 desyatin zemli Durach R M 548 desyatin Vilchevskij M M 380 desyatin V toj zhe chas dlya selyan harakternim bulo bezzemellya i malozemellya koli za statistichnimi danimi 1905 roku na dushu naselennya v poviti pripadalo v serednomu po 0 71 desyatini Pid chas viboriv do miskoyi dumi u misti narahovuvalos 229 obivateliv yaki koristuvalis vibornim pravom 1910 rik glasnih obirali 18 Borotba za Derzhavnist radyanska vladaGroshovi odinici Novoyi Ushici chasiv Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki 1919 rik Groshovi odinici Novoyi Ushici chasiv Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki 1919 rik V pershij den revolyuciyi 27 lyutogo 1917 roku zvernuvsya z manifestom Do vsih gromadyan Rosiyi v yakomu zaklikav do stvorennya na miscyah organiv narodnoyi i revolyucijnoyi vladi Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ Vzhe v berezni 1917 roku v Novij Ushici bulo stvoreno Radu soldatskih deputativ yaka piznishe ob yednalasya z Radoyu soldatskih deputativ miscevogo garnizonu Voseni 1919 roku nachalnikom zalogi Novoyi Ushici buv polkovnik Armiyi UNR Shulaj Mihajlo Musijovich V period Vizvolnih zmagan komisarom Novoyi Ushici buv Lazarenko Omelyan Karpovich vid UNR Pochavsya nastup sho vibiv buv bilshovikiv z Ukrayini i komisara mista Lazarenka vbili V 1921 roci vijshov pershij nomer gazeti Serp i Molot Cogo zh roku bulo vidkrito filiyu Harkivskogo akcionernogo tovaristva Selo kniga V 1922 roci v selishi sporudzheno elektrostanciyu U 1923 roci utvoreno Novoushickij rajon Na pochatok 1922 1923 navchalnogo roku v misti pracyuvalo 5 shkil z nih dvi semirichki 1 zhovtnya 1922 roku rozislano cirkulyar pro vidnovlennya roboti v poviti po likvidaciyi nepismennosti stvorennya volosnih ta silskih komisij liknepu V 1924 roci Nova Ushicya otrimuye status selisha miskogo tipu V 1929 roci na bazi kolishnoyi proftehshkoli utvorivsya Novoushickij tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva Uzhe v 1932 roci provedeno pershij vipusk tehnikiv mehanikiv V 1929 roci v rajoni pochinayetsya masova kolektivizaciya V 1930 roci utvorivsya Novoushickij kolgosp imeni III Internacionalu 109 gospodarstv z kilkistyu 205 pracezdatnih Togo zh roku stvoreno Novoushicku MTS V 1937 roci v Novij Ushici rozpochato budivnictvo dvopoverhovoyi novoyi shkoli iz serednoyu osvitoyu Radyansko nimecka vijna Z 14 lipnya 1941 roku po 27 bereznya 1944 roku Nova Ushicya perebuvala pid nimeckoyu okupaciyeyu Za period okupaciyi v selishi nimcyami povisheno 1 cholovika rozstrilyano 2 018 cholovik nasilno zabrano v Nimechchinu 16 cholovik spaleno dvi hati zrujnovano bilshist budinkiv V boyah za Novu Ushicyu nastupayuchi zi shodu chastini general majora Dromina pidpolkovnika Shevchenka vtratili zagiblimi i poranenimi ponad 100 voyiniv Usi voni pohovani v bratskij mogili v Novij Ushici nad yakoyu postavleno marmurovij pam yatnik Slavi Tut pohovano oficeriv dva cholovika serzhantiv i soldat 138 cholovik Vsogo zaginulo na frontah radyansko nimeckoyi vijni 500 voyiniv z Novoyi Ushici imena yakih uvichneno na pam yatnih plitah u skveri bojovoyi slavi V urochishi Trihiv lis ye shist mogil na misci masovogo rozstrilu yevrejskogo naselennya u serpni zhovtni 1942 roku Vsogo rozstrilyano 2 655 cholovik Povoyenni roki V pislyavoyennij period pochinayuchi z 1955 1960 rokiv v rajcentri nemalo zrobleno v spravi budivnictva zhitlovogo fondu ta gromadskih budivel zbudovano primishennya rajunivermagu prodovolchogo magazinu budinok rajspozhivspilki novoyi chajnoyi dvopoverhovij budinok tehnikumu mehanizaciyi silskogo gospodarstva kilka komunalnih zhitlovih budinkiv na 60 70 kvartir dvopoverhovij budinok likarni Rozpochato budivnictvo administrativnogo chotiripoverhovogo budinku rajkomu partiyi ta rajvikonkomu kinoteatru na 600 misc Budinku kulturi kolgospnika na 700 misc gotelyu na 50 misc budinku kafe restoranu Znachno provoditsya v ci roki individualne budivnictvo vlasnih budinkiv robitnikiv ta sluzhbovciv Novoyi Ushici zbudovano ponad 100 odnokvartirnih budinkiv poyavilos kilka novih vulic u selishi V 1959 roci v Novij Ushici zasnovano mizhkolgospnu budivelnu organizaciyu yaka mala taki cehi lisopilnij stolyarnij poligon zalizobetonnih konstrukcij a z 1964 roku vvedeno v diyu cegelnij zavod Na pochatku 1965 roku utvoreno Novoushicke rajonne ob yednannya Silgosptehnika Stvoreno novi virobnichi bazi avtopidpriyemstva remontno transportnogo pidpriyemstva ta rajsilgosphimiyi agrobudu ta rajshlyahdilnici zagotkontori i gazovogo upravlinnya kombikormovogo zavodu ta hlibokombinatu rajonu elektromerezh ta rajvuzla zv yazku molochnogo cehu molokozavodu ta lisomeliorativnoyi stanciyi sporudzheno novi primishennya tehnikumu mehanizaciyi silskogo gospodarstva serednih shkil 1 ta 2 kompleks dityachogo sadka stadion ta bagato inshih zakladiv V 1986 roci v Novij Ushici zbudovano nove 4 h poverhove primishennya rajonnoyi likarni na 240 lizhok de rozmistilis prijmalnij pokij shvidka dopomoga dityache hirurgichne ginekologichne pologove viddilennya Krim cogo ye terapevtichne viddilennya nevrologichne infekcijne stomatologichne dvoh poverhove primishennya rajonnoyi polikliniki primishennya mizhrajtubdispansera Roki nezalezhnoyi UkrayiniV 1992 roci vidkrito istoriko krayeznavchij muzej V 1996 roci rozpochato gazifikaciyu selisha prirodnim gazom Primitki Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2010 Shodennik Pavla Derev yanka Ch 1 5 1899 1917 roki Zaporizka Prosvita vidatni ta zavzyati ukr procitovano 23 listopada 2023PosilannyaPortal Istoriya Sajt Novoushickogo tehnikumu Podilskogo derzhavnogo agrarno tehnichnogo universitetu 2 lipnya 2014 u Wayback Machine