Старі́ Бро́ди — південно-східна частина міста Броди на Львівщині, колишнє підміське село.
Старі Броди Броди | ||||
Палац графів Тишкевичів | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°04′22″ пн. ш. 25°09′26″ сх. д. / 50.07278° пн. ш. 25.15722° сх. д.Координати: 50°04′22″ пн. ш. 25°09′26″ сх. д. / 50.07278° пн. ш. 25.15722° сх. д. | ||||
Адмінодиниця | Броди | |||
Поштовий індекс | 80600 | |||
Телефонний код | +380 3266 | |||
Головні вулиці | , | |||
Підприємства | КП «Бродиавтошляхсервіс», філія ПП «ВІТ», філія Бродівського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» | |||
Заклади освіти та культури | Бродівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, Бродівський ДНЗ № 6 | |||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | Броди |
Географія
Старі Броди розташовані в клині річок Бовдурка та Суховілка, що колись були повноводними. У 1982 році тут було виявлено сліди броду-переправи через болото — двухсотметровий піщаний насип.
Урочища:
- Голда — неіснуючий пагорб, який знаходився в районі сучасного в’їзду на Старі Броди з боку Львова (вважається найбільш ймовірним місцем розташування руського городища).
- Горбки — присілок Старих Бродів, район сучасної .
- Заставки.
- За Коморою.
- Липки — так називалась у минулому територія, обсаджена липами, на якій наприкінці 1920-1930-х років знаходився стадіон «Богун». Тут традиційно проводились різноманітні національні свята, фестини, політичні віча міста Броди та Бродського повіту. В урочищі у 1995 році споруджено храм Собору Пресвятої Богородиці.
- Новиччина — частина Старих Бродів від місця, де колись стояла дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі до межі з Дітківцями, що колись була самостійним присілком.
- Піски.
Геральдика
На урядовій печатці старобрідської громади був герб села — схрещена коса та граблі сполучені серпом, а по колу напис: «Старі Броди враз з Новиччиною».
Населення
Населення Старих Бродів (згідно польського опису та австрійського урядового перепису) | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Загалом | римо-католики | греко-католики | юдеї | ||||||||||
1880 | 1 703 | 783 | 550 | 369 | ||||||||||
1914 | 2 254 | |||||||||||||
1931 | 2 423 | |||||||||||||
1939 | 1 668 | 588 | 965 | 102 |
Історія
На південному сході Бродів розташоване його передмістя — колишнє село Старі Броди. Це поселення є набагато давнішим від самих Бродів, оскільки на це вказує його назва, а також підтверджують численні археологічні знахідки та дослідження, що проводилися у цій місевості. Тут, у районі сучасних вулиць та Полуботка, сходяться колись повноводні річки Суховілка та Бовдурка, існували місця переправи через ці річки та довколишні болота — так звані «броди», що й дали назву цьому поселенню.
Під час археологічних досліджень у 2017 році в урочищі Заставки було виявлено поселення кам'яної доби, а також поховання Висоцької культури. Скоріш за все, поблизу було й поселення цієї культури, але його не було виявлено, найімовірніше, що його знищено навколишньою забудовою. Натомість, в урочищі За Коморою, поблизу залізничної колії, виявлено поселення висоцької культури. Розкопки в урочищі Заставки, свідчать про те, що вже тоді існували торговельні відносини (зв'язки) між місцевими племенами готів та Римською імперією. Тоді ж само в урочищі Горбки виявлено поселення черняхівської культури. Численні знахідки поселень ранньослов'янських племен II—IV століття дають підставу твердити, що в клині між Заставками та золочівським і підкамінським шляхами існували давні поселення і саме з них починається історія давніх Бродів.
В період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» (1084). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським — Ярополком Ізяславичем (1084, 1085). Є підстави твердити те, що ця подія відбулась саме на території Старих Бродів, в урочищі «Під Коморою». На честь цієї події 14 вересня 1984 року відкритий пам’ятний знак на честь 900-річчя Бродів. Вважається, що у 1241 році поселення Броди було знищене татарськими ордами хана Батия, але безпосередніх доказів (писемних згадок чи археологічних знахідок), котрі підтверджували цей факт немає.
Наступні згадки про поселення Броди датуються XIV—XV століттями, що на той час входило до складу так званого «Олеського ключа». По смерті короля об'єднаного Руського королівства Юрія II Болеслава, Олеський замок разом з навколишніми землями («Олеський ключ») у 1340 році перейшли до литовсько-руського князя Любарта Ґедиміновича, який став останнім королем Руського королівства. 1366 року мав сутички з поляками, втримав частину Волині, але втратив на користь Казимира ІІІ Холмську, Белзьку землі та Володимир. Після польського походу Любарт уклав договір з польським королем Казимиром Великим, за яким останньому відходили Олеський замок разом з округою й до 1382 року перебували у власності польських та угорських королів.
У 1432 році Брідщину, як складову частину колишнього Галицько-Волинського князівства, було прилучено до новоствореного Руського воєводства у Королівстві Польському, а саме поселення Броди відійшло до його Львівської землі. У 1441 році польський король Володислав ІІІ Варненчик привілеєм надав шляхтичу Іоану Сененському за вірну службу та оборону руських земель від татар у володіння землі так званого «Олеського ключа». До 1580 року поселення належало Сененським, але через значні борги нащадки Іоана Сененського вимушені були продати частину володінь, у тому числі й Броди, воєводі белзькому Станіславові Жолкевському.
Станіслав Жолкевський, у статусі нового власника цих володінь, для убезпечення від набігів татарів, вирішує між селами Броди та Лагодовим на острові (нині — знаходиться у межах міста), що розташовувався посеред ставу Копень (на думку Дмитра Чобота, цей став міг входити до складу системи ставів, які давніше сприймали як Амадоцьке озеро) за його сприяння було споруджено замок. Поряд новий дідич вирішив закласти місто, яке пізніше, як і замок постановив назвати Любичем — за назвою родинного гербу Жолкевських та будувати костел святого Станіслава. Нова назва населеного пункту швидко поширилося на все поселення, знане колись, як Броди, а поселення, що існувало до спорудження замку — стали Старими Бродами. У відомостях XV століття згадуються як Тріброди, а від XVI століття — с. Броди. Так, на спеціальній карті військового картографа Боплана, виданій 1650 року Броди були позначені двічі: «Brodi», що відповідає місцю знаходження місцевості Старі Броди та «Brody» — сучасна центральна частина Бродів.
Протягом 1580—1939 років бродівський замок з навколишніми селами (разом зі Старими Бродами) були у власності родин Жолкевських, Конецпольських, Собеських, Потоцьких, Молодецьких.
Прокладання залізничної колії до Бродів, спорудження вокзалу та розбудова ряду промислових об’єктів у південній частині міста наприкінці ХІХ — початку ХХ століть дала відчутний поштовх у розвитку Старих Бродів. Так, до початку першої світової війни, у порівнянні з іншими повітовими містами Галичини, в межах Старих Бродів було збудовано найбільша кількість промислових підприємств. За даними опису 1880 року тут працювали паровий та вальцевий млини, дві фабрики рому та лікерів, дистилярня спирту, фабрика свічок, рафінерія нафти, миловарня та лоївня, виробництво терпентини, оцту та пудри, броварня, вапнярня, парова прядільня та костярня, а також діяла перша в регіоні фабрика води колонської «Леліва», власницею якої була графиня Марія Тишкевич.
Наприкінці XIX століття власником одного з маєтків на Старих Бродах, що знаходився за урочищем Заставки, став спольщений німець промисловець Артур Шнель. Це був фільварок з палацом та великим парком. За радянських часів у палаці містилася адміністрація та казарма обслуговчого персоналу, а на території парку — приміщення сховища авіаційних боєприпасів. Неподалік, при межі урочища Новиччина та села Дітківців знаходився маєток баронеси Юлії Радзейовської, що був знищений під час першої світової війни.
У 1900 році на східному боці золочівського шляху, на Старих Бродах споруджений найбільший бродівський паровий млин. Це була шестиповерхова споруда з потужностями, що дозволяли перемелювати близько десяти вагонів пшениці на добу. Млин згорів під час першої світової війни, коли у 1915 році російські війська, відступаючи, підпалили споруду.
1 листопада 1918 року, як наслідок боротьби українського народу за незалежність, після поразки Австро-Угорщини у першій світовій війні та розвалу багатонаціональної Габсбурзької монархії у Бродах та околицях було встановлено українську владу. Підрозділи УСС оволоділи містом, попередньо загін хорунжого С. Орищина зумів нейтралізувати полк угорської артилерії на залізничній станції «Броди». З цим були не згодні місцеві поляки, які в українцях бачили вже не друзів, а ворогів. Так, 3 листопада 1918 року, польські загони, сформовані в лісах під Язлівчиком з метою проведення збройного виступу з встановленням польської влади у Бродах. Підрозділи УСС очолювані старобрідщанином Миколою Лящуком після нетривалого бою оточили поляків та примусили їх здатися у полон. Українська влада на чолі з війтом-комісаром Миколою Сакалюком проіснувала на Старих Бродах до 22 травня 1919 року, а 23 травня того ж року, в результаті наступу польської армії, до Бродів увійшли передові частини армії генерала Юзефа Галлера. І хоча в результаті Чортківської офензиви частинами Першого Корпусу УГА 23 червня того ж року Броди й околиці знов було звільнено, але вже 28 червня місто знову було захоплено поляками.
За різними підрахунками у подіях Перших визвольних змагань українського народу 1917—1921 років взяло участь 25 старобрідщан (у тому числі 8 старшин), які служили переважно в підрозділах УГА.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 14 жовтня 1933 року сільські ґміни Старі Броди, Фільварки Великі, Фільварки Малі та Смільне Бродського повіту було включено до складу міської .
Під час другої світової війни у лавах різних військових формувань служили 69 старобрідщан. Так, у польському війську їх налічувалося 12, Червоній армії — 12, народній (порядковій) міліції — 7, німецькому війську — 12, дивізії «Галичина» — 16 та УПА — 10 осіб.
У повоєнні роки Старі Броди були центром однойменної сільської ради, головою якої був Омелян Луміковський. До 1965 року Старі Броди мали статус села, а межею між містом та селом був місток біля колишнього комбікормового заводу при сучасній вул. 22 Січня. Старобрідська сільська рада була ліквідована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 7 червня 1965 року, а село Старі Броди з присілками Заставки та Парцеляція приєднано до міста Броди
Історичні пам'ятки
Культові споруди
Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі була збудована 1743 році в гуцульському стилі з великою банею у середині. Посвячена була на честь святої Теклі, найімовірніше, так багатий власник маєтку, чиїм коштом була збудована церква, хотів увічнити пам'ять своєї померлої дружини або дочки. У 1819 та 1907 роках проведено реконструкції храму, а 1928 року — придбаний дерев’яний престол, вирізьблений майстром Наконечним з Кам’янки Струмилової. У 1932–1934 роках церкву розмалювали майстри Олександр з Дітківців, його син, Луків та брат тодішнього пароха В. Гаврилюк. Під час війни в неї влучив снаряд і церква згоріла. Збереглася лише дерев'яна дзвіниця, яка нині потребує реставрації. 2010 року поруч з місцем при , де колись стояла церква, встановлена невеличка каплиця.
Жіночий монастир Служебниць з каплицею (вул. Низька, 17)
В цьому будинку при сучасній вул. Низькій у першій половині XX століття містився кляштор та каплиця сестер Служебниць. Після того як під час війни згоріла дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці, то у монастирській каплиці протягом 1944-1946 років проходили служби греко-католицького обряду. Монастир був закритий у 1946 році, а нині у цьому приміщенні міститься Бродівський ДНЗ № 6 «Теремок».
Синагога (вул. Тернопільська)
У 1930-х роках на Старих Бродах (в межах сучасної ) була споруджена синагога. Під час другої світової війни божниця зазнала значних руйнувань, а по війні її будівля була розібрана.
Храм Собору Пресвятої Богородиці (вул. Тернопільська, 29-А)
Будівництво храму велося у 1991-1995 роках в урочищі «Липки». Храм Собору Пресвятої Богородиці з престольним празником святої Теклі Первомучениці освячено 6 серпня 1995 року. Чин освячення церкви здійснив Преосвященніший Владика Михаїл Колтун. Парафія належить до УГКЦ.
- Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі
- Храм Собору Пресвятої Богородиці
Пам'ятки архітектури
Палац графів Тишкевичів (вул. Низька, 15)
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 678-М
Палац графів Тишкевичів, споруджений у 1912 році у стилі неокласицизму, на місці більш старішого. Являє собою одноповерхову споруду з використаним цокольним поверхом та коридорною структурою плану. Головний вхід виділений виступаючою колонадою тосканського ордеру, що підтримує кам’яний балкон мансардового поверху, з виділеним мурованим, рустованим входом на балкон, який завершено фігурним фронтоном, оздобленим профільованим карнизом та пілястрами. Тимпан фронтону декорований ліпними елементами рослинного характеру. Балясини балкону виконані з кам’яного литва. Пілястри першого поверху рустовані. Віконні прорізи з обрамленням .
Споруда «пережила» першу світову війну та міжвоєнний період, але з приходом радянської влади 1939 року була націоналізована. А під час відступу радянських військ у 1941 році усе внутрішнє палацове оздоблення, меблі, картинна галерея та скульптури були вивезені. Дивом збереглися багата ліпнина фасаду, балконна група та геометрія віконних прорізів. Під час другої світової війни споруда зазнала часткової руйнації, але за короткий час була відновлена. По війні тут відкрилася контора Бродівського держлісгоспу, яка міститься тут й донині. На початку 2000-х років завдяки ентузіазму та старанням співробітників Бродівського лісового господарства проведено ремонт будівлі, під час якого оновлено покрівлю, фасад наново пофарбований стійкою до погодних змін фарбою.
Пам'ятники, пам'ятні знаки
Під час урочистого відзначення 900-літнього ювілею міста 14 вересня 1984 року на було урочисто відкрито пам’ятний знак на честь 900-річчя Бродів. Авторами пам’ятки є львівські скульптори Еммануїл Мисько та Богдан Романець. У 1987 році внесений до реєстру пам’яткою монументального мистецтва місцевого значення під охоронним № 1443.
Біля залізничного переїзду, що на , 4 травня 2011 року встановлено та освячено відновлену коштом залізничників Бродівської ділянки колії, фігуру покровителя пожежників Святого Флоріана.
Поблизу старобрідського цвинтару в урочищі Липки, при сучасній вулиці , на приватній ділянці стоїть фігура Святого Івана Хрестителя або ж фігура колективної обітниці — найстаріший пам'ятник на території міста Броди, встановлений ще 1845 року. Потребує ґрунтовної реставрації. Біля входу на новий цвинтар, при сучасній вулиці , розташований пам'ятник на символічній курган-могилі «Борцям за волю України», насипаній у 1942 році силами громади Старих Бродів.
Навпроти головного входу до контори Бродівського держлісгоспу, що на вул. Низькій, за радянських часів встановлено статую оленя.
- Пам’ятний знак на честь 900-річчя Бродів у сквері при вул. 22 Січня
- Пам’ятник на символічній курган-могилі Борцям за волю України
- Фігура святого Флоріана, встановлено біля залізничного переїзду
- Статуя оленя навпроти контори Бродівського держлісгоспу
Меморіальні (пропам'ятні) таблиці
21 липня 1879 року на Старих Бродах перед будинком на місці фільварку Бродівської економії, де народився відомий польський драматург і педагог Юзеф Коженьовський старанням Галицького Педагогічного Товариства встановлена пам'ятна таблиця, з написом: «В цьому будинку народився Юзеф Коженьовський, романіст і драматург». У жовтні 1935 року бродівський маґістрат поновив таблицю. На жаль, табличка до наших днів не збереглася, оскільки під час бойових дій першої світової війни будинок був знищений.
Освіта
Перші відомості про старобрідську школу датовані 1879 роком. Того року на Старих Бродах відкрилася двокласна початкова школа, збудована на громадській землі, де на той час вже була невеличка господарська школа. У 1880 році у школі навчалося 89 дітей. У 1912 році громада села за сприяння графині Тишкевич спорудила нове двоповерхове приміщення трикласної школи з вежею, на якій знаходився годинник. Годинник працював лише три роки, оскільки під час першої світової війни російськими вояками було викрадено годинниковий механізм. На той час управителем школи був Василь Чередарчук. Через нестачу місця для усіх охочих навчатися у школі та завдяки війтові М. Міськевичу на початку 1920-х років старобрідська трикласна школа стала семикласною. У міжвоєнний період дітей навчали польські та спольщені «русинські» вчителі. Нині освітню традицію старобрідської школи продовжує Бродівська середня загальноосвітня школа № 4. На фасаді старого корпусу школи у 1977 році була встановлена меморіальна таблиця на честь майора Червоної армії О. І. Кобелєва, що загинув в боях за Броди у 1944 році. На сусідній вул. Низькій, у приміщенні колишнього монастиря сестер служебниць, від радянських часів для найменших мешканців Старих Бродів працює дитячий садок «Теремок» (Бродівський ДНЗ № 6).
- Австрійський корпус старобрідської школи (1912)
Громадське життя
Найвідомішою та найдавнішою громадською організацією, яка діє на теренах Старих Бродів від початку ХХ століття є товариство «Просвіта». Історія її діяльності на Старих Бродах розпочинає свій відлік від часу заснування читальні «Просвіти» в хаті місцевого мешканця Юнака у 1913 році. При заснованій читальні «Просвіти» відкриваються курси для неграмотних та малограмотних селян, різні творчі гуртки, але праця була перервана початком першої світової війни та подальшою російською окупацією краю.
По війні діяльність старобрідської читальні «Просвіта» була відновлена. Для цих потреб було винайняте приміщення в будинку Івана Лящука, де читальня під керівництвом Петра Орищина пропрацювала до 1924 року. Наступником Орищина був поштовий урядник Петро Чорнобай, за якого читальня вже знаходилася у будинку Левчихи. У 1930 році збудовано новий просторий будинок «Просвіти» з театральною залою та двома кімнатами. У подальші роки старобрідською читальнею керували Пилип Богдан, о. Володимир Кармазин, Володимир Богдан та Василь Страхалюк. При читальні було організовано сільський хор, театральний аматорський гурток, дитячий садок, курси провідниць (виховательок) садочків та засновано бібліотеку. Місцева молодь брала участь у різноманітних гуртках та молодіжних організаціях. Шкільна молодь належала до Католицької Акції Української Молоді, а старша молодь до руханково-пожарного товариства «Луг».
Під час першої радянської окупації було заарештовано багато представників різних проукраїнських організацій. Так у грудні 1940 року окупаційна влада провела масові арешти серед свідомої старобрідської молоді. Було заарештовано семеро старобрідщан і усі вони загинули в катівнях НКВС у Львові — в тюрмі на Лонцького та Бригідках. В пам'ять про загиблих старобрідщан, 1942 року біля нового цвинтару, що в урочищі «Липки» була насипана символічна курган-могила.
Під час німецької окупації діяльність читальні була відновлена. 30 червня 1941 року у Львові членами ОУН (б) було проголошено акт відновлення Української Держави та створено органи українського самоуправління, але вже на початку липня 1941 року окупаційна влада заборонила діяльність українських органів влади. Проведено масові арешти членів ОУН. Культурно-просвітницька робота в селі тривала й надалі не зважаючи на ці події, але чисельність активних учасників, особливо серед місцевої молоді, неупинно зменшувалася. З поверненням радянської влади у 1944 році читальня «Просвіти» була остаточно закрита і відновила свою діяльність вже після набуття Україною незалежності.
Відомі люди
- Народилися
- Юзеф Коженьовський — польський письменник, драматург, педагог. Його іменем названа на Старих Бродах, де колись знаходився фільварок економії, у якому він народився.
- Люди, пов'язані зі Старими Бродами
- Ігор Зварич — український політик, президент Української асоціації хутровиків, народний депутат України V, VI скликань, доктор політичних наук, кандидат економічних наук.
- Ізидор Кабаровський — директор Брідської семикласної школи.
- Іван Камінський (1912-1941) — диригент церковного і світського хорів, керівник драматичного гуртка у Старобрідській школі. З приходом більшовицької влади у 1939 році був на посаді управителя Народної школи в Гаях Старобрідських. Заарештований того ж року. Загинув 1941 року у в'язниці «Бригідки» у Львові.
- Джозеф Конрад (Коженьовський) — англійський письменник польського походження. Під час подорожі з Великої України до Західної Європи він у 1868 році зупинявся у фільварку економії, що тоді знаходився при дорозі до залізничної станції.
- Оксана Линів — українська диригентка. Перша жінка-головний диригент Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац.
Галерея
- Житловий будинок з флюгером (1896)
- Парк 900-річчя Бродів
Див. також
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. ukrposhta.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2019.
- . Радивилів.info (укр.). 17 липня 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
- Телерадіокомпанія Броди (31 липня 2017), Що нового у сезоні 2017 археологи відкрили у Бродах? (ТРК «Броди»), процитовано 27 липня 2018
- Археологія Бродівського району Львівської області | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині. www.zamky.com.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 липня 2018.
- Kuczyński S. Lubart Dymitr (w. XIV)… — S. 576.
- Чобіт Д. Клавдій Птоломей і Амадоцьке озеро // Пам'ятки України. — Київ, 2013. — № 10 (230) (жовтень). — С. 49.
- З минувшини міста Бродів… — С. 2.
- Wolne miasto handlowe Brody… — S. 6.
- Стрільчук В. Вулиця Залізнична в історії Бродів
- А чи Ви знаєте, що… // Брідські вісті. — Броди: жовтень 2016. — № 2 (5). — С. 4.
- Проєкт «Міський медіаархів»: паровий млин на передмісті Бродів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 квітня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Історія ЗУНР, 1995, с. 37.
- Komunikat o zmianie granic miasta Brody i miasta Kamionka Strumiłowa w w województwie Tarnopolskim / Tarnopolski Dziennik Wojewódzki — 1933. — № 14 — S. 170. (пол.)
- Броди і Брідщина, 1988, с. 223.
- Що означають назви частин міста // Брідські вісті. — Броди: серпень 2016. — № 1 (4). — С. 4.
- Бродівщина-9, 2016, с. 23.
- Броди і Брідщина, 1988, с. 219—221.
- Броди і Брідщина, 1988, с. 221.
- Андрій Корчак Бродівські синагоги. www.ji.lviv.ua. Процитовано 28 липня 2018.
- Церква Собору Пресвятої Богородиці
- Палац Тишкевичів
- Палац Тишкевичів, Броди
- ДП «Бродівський лісгосп»
- Палац Тишкевичів
- Пам’ятки монументального мистецтва: 900-річчя Бродів
- Броди і Брідщина, 1988, с. 267.
- Броди і Брідщина, 1988, с. 264.
- Броди і Брідщина, 1988, с. 265.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicji, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim. — Lwów, 1919. — S. 102. (пол.)
- Стрільчук В. Броди початку XIX століття у спогадах Юзефа Коженьовського
- Броди і Брідщина, 1988, с. 221—223.
- Зварич Ігор Теодорович
- Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1931. — S. 59. (пол.)
- . testuvannya.com.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- Броди і Брідщина, 1988, с. 214.
Джерела
- Зварич Т. Зміни в адміністративно-територіальному устрої та зменшення населених пунктів Брідщини в середині та другій поовині ХХ століття // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 9. (Матеріали десятої краєзнавчої конференції) / В. Стрільчук, А. Корчак, Г. Ковальчук, Н. Ханакова, В. Ульянов. — Броди : Просвіта, 2016. — С. 20—25.
- Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с. — .
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР / Інститут українознавства НАН України. — Львів : видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с. — .
- Онищук Я. Про локалізацію давньоруського міста Броди // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — (Тези доповідей та повідомлень міжнародної наукової конференції. — Галич. 19-21 серпня 1993 р.). — Львів, 1993. — С. 52—53.
- Созанський І. З минувшини міста Бродів. Причинки до історії міста в 17 ст. — Львів : Записки Наукового товариства імені Шевченка, 1910. — . — С. 5–25; . — С. 10—30; 1911. — Т. 102. — С. 88—115.
- Чобіт Д. Броди та його округа княжих часів Русі-України X–XV століть. Воєнно-історичне дослідження. — Броди : Просвіта, 2008. — 244 с.
- Kuczyński S. Lubart Dymitr (w. XIV) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 576—577. (пол.)
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. (пол.)
Посилання
- Ковальчук Г. Меморіальні таблиці Бродів
- Стрільчук В. Повернення міського флюгера
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stari Bro di pivdenno shidna chastina mista Brodi na Lvivshini kolishnye pidmiske selo Stari Brodi BrodiStari Brodi Palac grafiv Tishkevichiv Zagalna informaciya 50 04 22 pn sh 25 09 26 sh d 50 07278 pn sh 25 15722 sh d 50 07278 25 15722 Koordinati 50 04 22 pn sh 25 09 26 sh d 50 07278 pn sh 25 15722 sh d 50 07278 25 15722Adminodinicya BrodiPoshtovij indeks 80600Telefonnij kod 380 3266Golovni vulici Pidpriyemstva KP Brodiavtoshlyahservis filiya PP VIT filiya Brodivskogo upravlinnya po ekspluataciyi gazovogo gospodarstva VAT Lvivgaz Zakladi osviti ta kulturi Brodivska ZOSh I III stupeniv 4 Brodivskij DNZ 6 Transport Zaliznichna infrastruktura BrodiGeografiyaStari Brodi roztashovani v klini richok Bovdurka ta Suhovilka sho kolis buli povnovodnimi U 1982 roci tut bulo viyavleno slidi brodu perepravi cherez boloto dvuhsotmetrovij pishanij nasip Urochisha Golda neisnuyuchij pagorb yakij znahodivsya v rajoni suchasnogo v yizdu na Stari Brodi z boku Lvova vvazhayetsya najbilsh jmovirnim miscem roztashuvannya ruskogo gorodisha Gorbki prisilok Starih Brodiv rajon suchasnoyi Zastavki Za Komoroyu Lipki tak nazivalas u minulomu teritoriya obsadzhena lipami na yakij naprikinci 1920 1930 h rokiv znahodivsya stadion Bogun Tut tradicijno provodilis riznomanitni nacionalni svyata festini politichni vicha mista Brodi ta Brodskogo povitu V urochishi u 1995 roci sporudzheno hram Soboru Presvyatoyi Bogorodici Novichchina chastina Starih Brodiv vid miscya de kolis stoyala derev yana cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici i Svyatoyi Tekli do mezhi z Ditkivcyami sho kolis bula samostijnim prisilkom Piski GeraldikaNa uryadovij pechatci starobridskoyi gromadi buv gerb sela shreshena kosa ta grabli spolucheni serpom a po kolu napis Stari Brodi vraz z Novichchinoyu NaselennyaNaselennya Starih Brodiv zgidno polskogo opisu ta avstrijskogo uryadovogo perepisu Rik Zagalom rimo katoliki greko katoliki yudeyi 1880 1 703 783 550 369 1914 2 254 1931 2 423 1939 1 668 588 965 102IstoriyaNa pivdennomu shodi Brodiv roztashovane jogo peredmistya kolishnye selo Stari Brodi Ce poselennya ye nabagato davnishim vid samih Brodiv oskilki na ce vkazuye jogo nazva a takozh pidtverdzhuyut chislenni arheologichni znahidki ta doslidzhennya sho provodilisya u cij misevosti Tut u rajoni suchasnih vulic ta Polubotka shodyatsya kolis povnovodni richki Suhovilka ta Bovdurka isnuvali miscya perepravi cherez ci richki ta dovkolishni bolota tak zvani brodi sho j dali nazvu comu poselennyu Pid chas arheologichnih doslidzhen u 2017 roci v urochishi Zastavki bulo viyavleno poselennya kam yanoyi dobi a takozh pohovannya Visockoyi kulturi Skorish za vse poblizu bulo j poselennya ciyeyi kulturi ale jogo ne bulo viyavleno najimovirnishe sho jogo znisheno navkolishnoyu zabudovoyu Natomist v urochishi Za Komoroyu poblizu zaliznichnoyi koliyi viyavleno poselennya visockoyi kulturi Rozkopki v urochishi Zastavki svidchat pro te sho vzhe todi isnuvali torgovelni vidnosini zv yazki mizh miscevimi plemenami gotiv ta Rimskoyu imperiyeyu Todi zh samo v urochishi Gorbki viyavleno poselennya chernyahivskoyi kulturi Chislenni znahidki poselen rannoslov yanskih plemen II IV stolittya dayut pidstavu tverditi sho v klini mizh Zastavkami ta zolochivskim i pidkaminskim shlyahami isnuvali davni poselennya i same z nih pochinayetsya istoriya davnih Brodiv V period Kiyivskoyi Rusi na teritoriyi Starih Brodiv isnuvalo poselennya vpershe zgadane u Povchanni Volodimira Monomaha svoyim dityam 1084 Tut vidbulisya dvi veliki zustrichi mizh kiyivskim na toj chas chernigivskim knyazem Volodimirom Monomahom ta volinskim Yaropolkom Izyaslavichem 1084 1085 Ye pidstavi tverditi te sho cya podiya vidbulas same na teritoriyi Starih Brodiv v urochishi Pid Komoroyu Na chest ciyeyi podiyi 14 veresnya 1984 roku vidkritij pam yatnij znak na chest 900 richchya Brodiv Vvazhayetsya sho u 1241 roci poselennya Brodi bulo znishene tatarskimi ordami hana Batiya ale bezposerednih dokaziv pisemnih zgadok chi arheologichnih znahidok kotri pidtverdzhuvali cej fakt nemaye Nastupni zgadki pro poselennya Brodi datuyutsya XIV XV stolittyami sho na toj chas vhodilo do skladu tak zvanogo Oleskogo klyucha Po smerti korolya ob yednanogo Ruskogo korolivstva Yuriya II Boleslava Oleskij zamok razom z navkolishnimi zemlyami Oleskij klyuch u 1340 roci perejshli do litovsko ruskogo knyazya Lyubarta Gediminovicha yakij stav ostannim korolem Ruskogo korolivstva 1366 roku mav sutichki z polyakami vtrimav chastinu Volini ale vtrativ na korist Kazimira III Holmsku Belzku zemli ta Volodimir Pislya polskogo pohodu Lyubart uklav dogovir z polskim korolem Kazimirom Velikim za yakim ostannomu vidhodili Oleskij zamok razom z okrugoyu j do 1382 roku perebuvali u vlasnosti polskih ta ugorskih koroliv U 1432 roci Bridshinu yak skladovu chastinu kolishnogo Galicko Volinskogo knyazivstva bulo prilucheno do novostvorenogo Ruskogo voyevodstva u Korolivstvi Polskomu a same poselennya Brodi vidijshlo do jogo Lvivskoyi zemli U 1441 roci polskij korol Volodislav III Varnenchik privileyem nadav shlyahtichu Ioanu Senenskomu za virnu sluzhbu ta oboronu ruskih zemel vid tatar u volodinnya zemli tak zvanogo Oleskogo klyucha Do 1580 roku poselennya nalezhalo Senenskim ale cherez znachni borgi nashadki Ioana Senenskogo vimusheni buli prodati chastinu volodin u tomu chisli j Brodi voyevodi belzkomu Stanislavovi Zholkevskomu Stanislav Zholkevskij u statusi novogo vlasnika cih volodin dlya ubezpechennya vid nabigiv tatariv virishuye mizh selami Brodi ta Lagodovim na ostrovi nini znahoditsya u mezhah mista sho roztashovuvavsya posered stavu Kopen na dumku Dmitra Chobota cej stav mig vhoditi do skladu sistemi staviv yaki davnishe sprijmali yak Amadocke ozero za jogo spriyannya bulo sporudzheno zamok Poryad novij didich virishiv zaklasti misto yake piznishe yak i zamok postanoviv nazvati Lyubichem za nazvoyu rodinnogo gerbu Zholkevskih ta buduvati kostel svyatogo Stanislava Nova nazva naselenogo punktu shvidko poshirilosya na vse poselennya znane kolis yak Brodi a poselennya sho isnuvalo do sporudzhennya zamku stali Starimi Brodami U vidomostyah XV stolittya zgaduyutsya yak Tribrodi a vid XVI stolittya s Brodi Tak na specialnij karti vijskovogo kartografa Boplana vidanij 1650 roku Brodi buli poznacheni dvichi Brodi sho vidpovidaye miscyu znahodzhennya miscevosti Stari Brodi ta Brody suchasna centralna chastina Brodiv Protyagom 1580 1939 rokiv brodivskij zamok z navkolishnimi selami razom zi Starimi Brodami buli u vlasnosti rodin Zholkevskih Konecpolskih Sobeskih Potockih Molodeckih Prokladannya zaliznichnoyi koliyi do Brodiv sporudzhennya vokzalu ta rozbudova ryadu promislovih ob yektiv u pivdennij chastini mista naprikinci HIH pochatku HH stolit dala vidchutnij poshtovh u rozvitku Starih Brodiv Tak do pochatku pershoyi svitovoyi vijni u porivnyanni z inshimi povitovimi mistami Galichini v mezhah Starih Brodiv bulo zbudovano najbilsha kilkist promislovih pidpriyemstv Za danimi opisu 1880 roku tut pracyuvali parovij ta valcevij mlini dvi fabriki romu ta likeriv distilyarnya spirtu fabrika svichok rafineriya nafti milovarnya ta loyivnya virobnictvo terpentini octu ta pudri brovarnya vapnyarnya parova pryadilnya ta kostyarnya a takozh diyala persha v regioni fabrika vodi kolonskoyi Leliva vlasniceyu yakoyi bula grafinya Mariya Tishkevich Naprikinci XIX stolittya vlasnikom odnogo z mayetkiv na Starih Brodah sho znahodivsya za urochishem Zastavki stav spolshenij nimec promislovec Artur Shnel Ce buv filvarok z palacom ta velikim parkom Za radyanskih chasiv u palaci mistilasya administraciya ta kazarma obslugovchogo personalu a na teritoriyi parku primishennya shovisha aviacijnih boyepripasiv Nepodalik pri mezhi urochisha Novichchina ta sela Ditkivciv znahodivsya mayetok baronesi Yuliyi Radzejovskoyi sho buv znishenij pid chas pershoyi svitovoyi vijni U 1900 roci na shidnomu boci zolochivskogo shlyahu na Starih Brodah sporudzhenij najbilshij brodivskij parovij mlin Ce bula shestipoverhova sporuda z potuzhnostyami sho dozvolyali peremelyuvati blizko desyati vagoniv pshenici na dobu Mlin zgoriv pid chas pershoyi svitovoyi vijni koli u 1915 roci rosijski vijska vidstupayuchi pidpalili sporudu 1 listopada 1918 roku yak naslidok borotbi ukrayinskogo narodu za nezalezhnist pislya porazki Avstro Ugorshini u pershij svitovij vijni ta rozvalu bagatonacionalnoyi Gabsburzkoyi monarhiyi u Brodah ta okolicyah bulo vstanovleno ukrayinsku vladu Pidrozdili USS ovolodili mistom poperedno zagin horunzhogo S Orishina zumiv nejtralizuvati polk ugorskoyi artileriyi na zaliznichnij stanciyi Brodi Z cim buli ne zgodni miscevi polyaki yaki v ukrayincyah bachili vzhe ne druziv a vorogiv Tak 3 listopada 1918 roku polski zagoni sformovani v lisah pid Yazlivchikom z metoyu provedennya zbrojnogo vistupu z vstanovlennyam polskoyi vladi u Brodah Pidrozdili USS ocholyuvani starobridshaninom Mikoloyu Lyashukom pislya netrivalogo boyu otochili polyakiv ta primusili yih zdatisya u polon Ukrayinska vlada na choli z vijtom komisarom Mikoloyu Sakalyukom proisnuvala na Starih Brodah do 22 travnya 1919 roku a 23 travnya togo zh roku v rezultati nastupu polskoyi armiyi do Brodiv uvijshli peredovi chastini armiyi generala Yuzefa Gallera I hocha v rezultati Chortkivskoyi ofenzivi chastinami Pershogo Korpusu UGA 23 chervnya togo zh roku Brodi j okolici znov bulo zvilneno ale vzhe 28 chervnya misto znovu bulo zahopleno polyakami Za riznimi pidrahunkami u podiyah Pershih vizvolnih zmagan ukrayinskogo narodu 1917 1921 rokiv vzyalo uchast 25 starobridshan u tomu chisli 8 starshin yaki sluzhili perevazhno v pidrozdilah UGA Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 14 zhovtnya 1933 roku silski gmini Stari Brodi Filvarki Veliki Filvarki Mali ta Smilne Brodskogo povitu bulo vklyucheno do skladu miskoyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni u lavah riznih vijskovih formuvan sluzhili 69 starobridshan Tak u polskomu vijsku yih nalichuvalosya 12 Chervonij armiyi 12 narodnij poryadkovij miliciyi 7 nimeckomu vijsku 12 diviziyi Galichina 16 ta UPA 10 osib U povoyenni roki Stari Brodi buli centrom odnojmennoyi silskoyi radi golovoyu yakoyi buv Omelyan Lumikovskij Do 1965 roku Stari Brodi mali status sela a mezheyu mizh mistom ta selom buv mistok bilya kolishnogo kombikormovogo zavodu pri suchasnij vul 22 Sichnya Starobridska silska rada bula likvidovana Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 7 chervnya 1965 roku a selo Stari Brodi z prisilkami Zastavki ta Parcelyaciya priyednano do mista BrodiIstorichni pam yatkiKultovi sporudi Derev yana cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici i Svyatoyi Tekli bula zbudovana 1743 roci v guculskomu stili z velikoyu baneyu u seredini Posvyachena bula na chest svyatoyi Tekli najimovirnishe tak bagatij vlasnik mayetku chiyim koshtom bula zbudovana cerkva hotiv uvichniti pam yat svoyeyi pomerloyi druzhini abo dochki U 1819 ta 1907 rokah provedeno rekonstrukciyi hramu a 1928 roku pridbanij derev yanij prestol virizblenij majstrom Nakonechnim z Kam yanki Strumilovoyi U 1932 1934 rokah cerkvu rozmalyuvali majstri Oleksandr z Ditkivciv jogo sin Lukiv ta brat todishnogo paroha V Gavrilyuk Pid chas vijni v neyi vluchiv snaryad i cerkva zgorila Zbereglasya lishe derev yana dzvinicya yaka nini potrebuye restavraciyi 2010 roku poruch z miscem pri de kolis stoyala cerkva vstanovlena nevelichka kaplicya Zhinochij monastir Sluzhebnic z kapliceyu vul Nizka 17 V comu budinku pri suchasnij vul Nizkij u pershij polovini XX stolittya mistivsya klyashtor ta kaplicya sester Sluzhebnic Pislya togo yak pid chas vijni zgorila derev yana cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici to u monastirskij kaplici protyagom 1944 1946 rokiv prohodili sluzhbi greko katolickogo obryadu Monastir buv zakritij u 1946 roci a nini u comu primishenni mistitsya Brodivskij DNZ 6 Teremok Sinagoga vul Ternopilska U 1930 h rokah na Starih Brodah v mezhah suchasnoyi bula sporudzhena sinagoga Pid chas drugoyi svitovoyi vijni bozhnicya zaznala znachnih rujnuvan a po vijni yiyi budivlya bula rozibrana Hram Soboru Presvyatoyi Bogorodici vul Ternopilska 29 A Budivnictvo hramu velosya u 1991 1995 rokah v urochishi Lipki Hram Soboru Presvyatoyi Bogorodici z prestolnim praznikom svyatoyi Tekli Pervomuchenici osvyacheno 6 serpnya 1995 roku Chin osvyachennya cerkvi zdijsniv Preosvyashennishij Vladika Mihayil Koltun Parafiya nalezhit do UGKC Derev yana cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici i Svyatoyi Tekli Hram Soboru Presvyatoyi Bogorodici Pam yatki arhitekturi Palac grafiv Tishkevichiv vul Nizka 15 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 678 M Palac grafiv Tishkevichiv sporudzhenij u 1912 roci u stili neoklasicizmu na misci bilsh starishogo Yavlyaye soboyu odnopoverhovu sporudu z vikoristanim cokolnim poverhom ta koridornoyu strukturoyu planu Golovnij vhid vidilenij vistupayuchoyu kolonadoyu toskanskogo orderu sho pidtrimuye kam yanij balkon mansardovogo poverhu z vidilenim murovanim rustovanim vhodom na balkon yakij zaversheno figurnim frontonom ozdoblenim profilovanim karnizom ta pilyastrami Timpan frontonu dekorovanij lipnimi elementami roslinnogo harakteru Balyasini balkonu vikonani z kam yanogo litva Pilyastri pershogo poverhu rustovani Vikonni prorizi z obramlennyam Sporuda perezhila pershu svitovu vijnu ta mizhvoyennij period ale z prihodom radyanskoyi vladi 1939 roku bula nacionalizovana A pid chas vidstupu radyanskih vijsk u 1941 roci use vnutrishnye palacove ozdoblennya mebli kartinna galereya ta skulpturi buli vivezeni Divom zbereglisya bagata lipnina fasadu balkonna grupa ta geometriya vikonnih proriziv Pid chas drugoyi svitovoyi vijni sporuda zaznala chastkovoyi rujnaciyi ale za korotkij chas bula vidnovlena Po vijni tut vidkrilasya kontora Brodivskogo derzhlisgospu yaka mistitsya tut j donini Na pochatku 2000 h rokiv zavdyaki entuziazmu ta starannyam spivrobitnikiv Brodivskogo lisovogo gospodarstva provedeno remont budivli pid chas yakogo onovleno pokrivlyu fasad nanovo pofarbovanij stijkoyu do pogodnih zmin farboyu Pam yatniki pam yatni znaki Pid chas urochistogo vidznachennya 900 litnogo yuvileyu mista 14 veresnya 1984 roku na bulo urochisto vidkrito pam yatnij znak na chest 900 richchya Brodiv Avtorami pam yatki ye lvivski skulptori Emmanuyil Misko ta Bogdan Romanec U 1987 roci vnesenij do reyestru pam yatkoyu monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya pid ohoronnim 1443 Bilya zaliznichnogo pereyizdu sho na 4 travnya 2011 roku vstanovleno ta osvyacheno vidnovlenu koshtom zaliznichnikiv Brodivskoyi dilyanki koliyi figuru pokrovitelya pozhezhnikiv Svyatogo Floriana Poblizu starobridskogo cvintaru v urochishi Lipki pri suchasnij vulici na privatnij dilyanci stoyit figura Svyatogo Ivana Hrestitelya abo zh figura kolektivnoyi obitnici najstarishij pam yatnik na teritoriyi mista Brodi vstanovlenij she 1845 roku Potrebuye gruntovnoyi restavraciyi Bilya vhodu na novij cvintar pri suchasnij vulici roztashovanij pam yatnik na simvolichnij kurgan mogili Borcyam za volyu Ukrayini nasipanij u 1942 roci silami gromadi Starih Brodiv Navproti golovnogo vhodu do kontori Brodivskogo derzhlisgospu sho na vul Nizkij za radyanskih chasiv vstanovleno statuyu olenya Pam yatnij znak na chest 900 richchya Brodiv u skveri pri vul 22 Sichnya Pam yatnik na simvolichnij kurgan mogili Borcyam za volyu Ukrayini Figura svyatogo Floriana vstanovleno bilya zaliznichnogo pereyizdu Statuya olenya navproti kontori Brodivskogo derzhlisgospu Memorialni propam yatni tablici 21 lipnya 1879 roku na Starih Brodah pered budinkom na misci filvarku Brodivskoyi ekonomiyi de narodivsya vidomij polskij dramaturg i pedagog Yuzef Kozhenovskij starannyam Galickogo Pedagogichnogo Tovaristva vstanovlena pam yatna tablicya z napisom V comu budinku narodivsya Yuzef Kozhenovskij romanist i dramaturg U zhovtni 1935 roku brodivskij magistrat ponoviv tablicyu Na zhal tablichka do nashih dniv ne zbereglasya oskilki pid chas bojovih dij pershoyi svitovoyi vijni budinok buv znishenij OsvitaPershi vidomosti pro starobridsku shkolu datovani 1879 rokom Togo roku na Starih Brodah vidkrilasya dvoklasna pochatkova shkola zbudovana na gromadskij zemli de na toj chas vzhe bula nevelichka gospodarska shkola U 1880 roci u shkoli navchalosya 89 ditej U 1912 roci gromada sela za spriyannya grafini Tishkevich sporudila nove dvopoverhove primishennya triklasnoyi shkoli z vezheyu na yakij znahodivsya godinnik Godinnik pracyuvav lishe tri roki oskilki pid chas pershoyi svitovoyi vijni rosijskimi voyakami bulo vikradeno godinnikovij mehanizm Na toj chas upravitelem shkoli buv Vasil Cheredarchuk Cherez nestachu miscya dlya usih ohochih navchatisya u shkoli ta zavdyaki vijtovi M Miskevichu na pochatku 1920 h rokiv starobridska triklasna shkola stala semiklasnoyu U mizhvoyennij period ditej navchali polski ta spolsheni rusinski vchiteli Nini osvitnyu tradiciyu starobridskoyi shkoli prodovzhuye Brodivska serednya zagalnoosvitnya shkola 4 Na fasadi starogo korpusu shkoli u 1977 roci bula vstanovlena memorialna tablicya na chest majora Chervonoyi armiyi O I Kobelyeva sho zaginuv v boyah za Brodi u 1944 roci Na susidnij vul Nizkij u primishenni kolishnogo monastirya sester sluzhebnic vid radyanskih chasiv dlya najmenshih meshkanciv Starih Brodiv pracyuye dityachij sadok Teremok Brodivskij DNZ 6 Avstrijskij korpus starobridskoyi shkoli 1912 Gromadske zhittyaNajvidomishoyu ta najdavnishoyu gromadskoyu organizaciyeyu yaka diye na terenah Starih Brodiv vid pochatku HH stolittya ye tovaristvo Prosvita Istoriya yiyi diyalnosti na Starih Brodah rozpochinaye svij vidlik vid chasu zasnuvannya chitalni Prosviti v hati miscevogo meshkancya Yunaka u 1913 roci Pri zasnovanij chitalni Prosviti vidkrivayutsya kursi dlya negramotnih ta malogramotnih selyan rizni tvorchi gurtki ale pracya bula perervana pochatkom pershoyi svitovoyi vijni ta podalshoyu rosijskoyu okupaciyeyu krayu Po vijni diyalnist starobridskoyi chitalni Prosvita bula vidnovlena Dlya cih potreb bulo vinajnyate primishennya v budinku Ivana Lyashuka de chitalnya pid kerivnictvom Petra Orishina propracyuvala do 1924 roku Nastupnikom Orishina buv poshtovij uryadnik Petro Chornobaj za yakogo chitalnya vzhe znahodilasya u budinku Levchihi U 1930 roci zbudovano novij prostorij budinok Prosviti z teatralnoyu zaloyu ta dvoma kimnatami U podalshi roki starobridskoyu chitalneyu keruvali Pilip Bogdan o Volodimir Karmazin Volodimir Bogdan ta Vasil Strahalyuk Pri chitalni bulo organizovano silskij hor teatralnij amatorskij gurtok dityachij sadok kursi providnic vihovatelok sadochkiv ta zasnovano biblioteku Misceva molod brala uchast u riznomanitnih gurtkah ta molodizhnih organizaciyah Shkilna molod nalezhala do Katolickoyi Akciyi Ukrayinskoyi Molodi a starsha molod do ruhankovo pozharnogo tovaristva Lug Pid chas pershoyi radyanskoyi okupaciyi bulo zaareshtovano bagato predstavnikiv riznih proukrayinskih organizacij Tak u grudni 1940 roku okupacijna vlada provela masovi areshti sered svidomoyi starobridskoyi molodi Bulo zaareshtovano semero starobridshan i usi voni zaginuli v kativnyah NKVS u Lvovi v tyurmi na Lonckogo ta Brigidkah V pam yat pro zagiblih starobridshan 1942 roku bilya novogo cvintaru sho v urochishi Lipki bula nasipana simvolichna kurgan mogila Pid chas nimeckoyi okupaciyi diyalnist chitalni bula vidnovlena 30 chervnya 1941 roku u Lvovi chlenami OUN b bulo progolosheno akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi ta stvoreno organi ukrayinskogo samoupravlinnya ale vzhe na pochatku lipnya 1941 roku okupacijna vlada zaboronila diyalnist ukrayinskih organiv vladi Provedeno masovi areshti chleniv OUN Kulturno prosvitnicka robota v seli trivala j nadali ne zvazhayuchi na ci podiyi ale chiselnist aktivnih uchasnikiv osoblivo sered miscevoyi molodi neupinno zmenshuvalasya Z povernennyam radyanskoyi vladi u 1944 roci chitalnya Prosviti bula ostatochno zakrita i vidnovila svoyu diyalnist vzhe pislya nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti Vidomi lyudiNarodilisya Yuzef Kozhenovskij polskij pismennik dramaturg pedagog Jogo imenem nazvana na Starih Brodah de kolis znahodivsya filvarok ekonomiyi u yakomu vin narodivsya Lyudi pov yazani zi Starimi Brodami Igor Zvarich ukrayinskij politik prezident Ukrayinskoyi asociaciyi hutrovikiv narodnij deputat Ukrayini V VI sklikan doktor politichnih nauk kandidat ekonomichnih nauk Izidor Kabarovskij direktor Bridskoyi semiklasnoyi shkoli Ivan Kaminskij 1912 1941 dirigent cerkovnogo i svitskogo horiv kerivnik dramatichnogo gurtka u Starobridskij shkoli Z prihodom bilshovickoyi vladi u 1939 roci buv na posadi upravitelya Narodnoyi shkoli v Gayah Starobridskih Zaareshtovanij togo zh roku Zaginuv 1941 roku u v yaznici Brigidki u Lvovi Dzhozef Konrad Kozhenovskij anglijskij pismennik polskogo pohodzhennya Pid chas podorozhi z Velikoyi Ukrayini do Zahidnoyi Yevropi vin u 1868 roci zupinyavsya u filvarku ekonomiyi sho todi znahodivsya pri dorozi do zaliznichnoyi stanciyi Oksana Liniv ukrayinska dirigentka Persha zhinka golovnij dirigent Operi ta filarmonijnogo orkestru v misti Grac GalereyaZhitlovij budinok z flyugerom 1896 Park 900 richchya BrodivDiv takozhBili Kazarmi Veliki Filvarki Mali Filvarki Misto Chervoni Kazarmi Shvabi OstrovchikPrimitkiPoshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini ukrposhta ua ukr Procitovano 6 travnya 2019 Radiviliv info ukr 17 lipnya 2015 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 27 lipnya 2018 Teleradiokompaniya Brodi 31 lipnya 2017 Sho novogo u sezoni 2017 arheologi vidkrili u Brodah TRK Brodi procitovano 27 lipnya 2018 Arheologiya Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini www zamky com ua ukr Procitovano 15 lipnya 2018 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 27 lipnya 2018 Kuczynski S Lubart Dymitr w XIV S 576 Chobit D Klavdij Ptolomej i Amadocke ozero Pam yatki Ukrayini Kiyiv 2013 10 230 zhovten S 49 Z minuvshini mista Brodiv S 2 Wolne miasto handlowe Brody S 6 Strilchuk V Vulicya Zaliznichna v istoriyi Brodiv A chi Vi znayete sho Bridski visti Brodi zhovten 2016 2 5 S 4 Proyekt Miskij mediaarhiv parovij mlin na peredmisti Brodiv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 2 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Istoriya ZUNR 1995 s 37 Komunikat o zmianie granic miasta Brody i miasta Kamionka Strumilowa w w wojewodztwie Tarnopolskim Tarnopolski Dziennik Wojewodzki 1933 14 S 170 pol Brodi i Bridshina 1988 s 223 Sho oznachayut nazvi chastin mista Bridski visti Brodi serpen 2016 1 4 S 4 Brodivshina 9 2016 s 23 Brodi i Bridshina 1988 s 219 221 Brodi i Bridshina 1988 s 221 Andrij Korchak Brodivski sinagogi www ji lviv ua Procitovano 28 lipnya 2018 Cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici Palac Tishkevichiv Palac Tishkevichiv Brodi DP Brodivskij lisgosp Palac Tishkevichiv Pam yatki monumentalnogo mistectva 900 richchya Brodiv Brodi i Bridshina 1988 s 267 Brodi i Bridshina 1988 s 264 Brodi i Bridshina 1988 s 265 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Galicji Bukowinie Spiszu Orawie i Slasku Cieszynskim Lwow 1919 S 102 pol Strilchuk V Brodi pochatku XIX stolittya u spogadah Yuzefa Kozhenovskogo Brodi i Bridshina 1988 s 221 223 Zvarich Igor Teodorovich Dziennik Urzedowy Kuratorjum Okregu Szkolnego Lwowskiego 1931 S 59 pol testuvannya com ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Brodi i Bridshina 1988 s 214 DzherelaZvarich T Zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi ta zmenshennya naselenih punktiv Bridshini v seredini ta drugij poovini HH stolittya Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 9 Materiali desyatoyi krayeznavchoyi konferenciyi V Strilchuk A Korchak G Kovalchuk N Hanakova V Ulyanov Brodi Prosvita 2016 S 20 25 Brodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 671 s ISBN 09690239 3 6 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini Lviv vidavnicha firma Olir 1995 368 s ISBN 5 7707 7867 9 Onishuk Ya Pro lokalizaciyu davnoruskogo mista Brodi Galicko Volinska derzhava peredumovi viniknennya istoriya kultura tradiciyi Tezi dopovidej ta povidomlen mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Galich 19 21 serpnya 1993 r Lviv 1993 S 52 53 Sozanskij I Z minuvshini mista Brodiv Prichinki do istoriyi mista v 17 st Lviv Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1910 S 5 25 S 10 30 1911 T 102 S 88 115 Chobit D Brodi ta jogo okruga knyazhih chasiv Rusi Ukrayini X XV stolit Voyenno istorichne doslidzhennya Brodi Prosvita 2008 244 s Kuczynski S Lubart Dymitr w XIV Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 T XVII 4 zeszyt 75 S 576 577 pol Baracz S Wolne miasto handlowe Brody Lwow Drukarnia zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 199 s pol PosilannyaKovalchuk G Memorialni tablici Brodiv Strilchuk V Povernennya miskogo flyugera